CC BY
40Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского
Серия «Исторические науки». Том 23 (62), № 1 : спецвыпуск «История Украины». 2010 г. С. 88-99.
УДК 351.853:378.245
ПИТАННЯ ОХОРОНИ 1СТОРИКО-КУЛЬТУРНО1 СПАДЩИНИ УКРА1НИ В ДИСЕРТАЦ1ЙНИХ ДОСЛ1ДЖЕННЯХ ОСТАНН1Х РОК1В
Кармазна Н. В.
Ун!верситет економки i управл!ння, Смферополь, Укра/на E-mail: karmazinanata@ukr.net
У статп розкрито прюритети сучасних юторичних дослщжень, враховуючи га-лузевий пiдхiд. Здiйснена спроба науково! класифшацп дисертацiй з питань охорони юторико-культурно! спадщини за проблемно-тематичною ознакою. Охарактеризовано дисертацiйнi дослщження на основi аналiзу !х предмета, мети, основного змю-ту, науково! новизни й практичного значення.
Ключовi слова: дисертацшш дослiдження, охорона юторико-культурно! спадщини, пам'ятки ютори та культури, пам'яткоохоронш проблеми, пам'яткознавство.
Одним з актуальних завдань духовного вщродження Укра!ни протягом рокiв не-залежносп залишаеться питання збереження юторико-культурно! спадщини, яка «упродовж багатовшово! ютори укра!нського народу зазнавала значних втрат. Заги-бель пам'яток спричиняли не лише природш фактори, тривалi i жорстою вiйни. 1х цiлеспрямовано нищили шд час тоталiтарного режиму, антирелiгiйних кампанш, вони гинули вiд порушення чинного законодавства в застшш часи. Доводиться констатува-ти, що законодавство i понинi порушуеться, i то доволi масштабно» [1, с. 4].
Для виршення пам'яткоохоронних проблем в Укра!ш потрiбно створити опти-мальну концепщю збереження пам'яток ютори та культури. Для цього необхщно переосмислити досвщ, накопичений у цiй галузi, розробити методолопчш засади та переглянути законодавство. Пщгрунтям для створення ново! концепци дослiдження i збереження юторико-культурно! спадщини можуть стати дисертацiйнi роботи останшх рокiв, у яких розглянуто теоретичш проблеми пам'яткознавства, проанал> зовано досвщ роботи з охорони пам'яток державних та громадських органiзацiй, окремих громадських дiячiв, аматорiв. Звернення укра!нських науковщв до пам'яткохоронних питань свiдчить про наявнють невирiшених актуальних питань в цш галузi, а також надбань, як потребують аналiзу та узагальнення.
Дисертацiйнi роботи, присвяченi охоронi юторико-культурно! спадщини, в за-лежностi вщ цiлi працi пiдроздiляються на дослщження, у яких розкрито сучасний стан справ в пам'яткоохороннш сферi та подано рекомендаци щодо вирiшення проблем галуз^ використання пам'яток ютори та культури (Андрес Г. О. [2], Демиденко О. О. [3], Жукова О. В. [4], Коршенко В. В. [5], Манаев О. Ю. [6], Худолей О. С. [7]), а також дослщження, де презентовано юторда розвитку системи охорони культурно! спадщини в рiзнi юторичш перюди в окремих регюнах Укра!ни (Гаври-люк С. В. [8], Денисенко О. А. [9], Принь О. В. [10], Присяжнюк О. М. [11], Рома-новський В. С. [12], Черткова I. В. [13], Хлiвнюк О. В. [14], Ярошенко С. С. [15]).
Треба виокремити дослщження, яю розглядають охорону пам'яток в контекстi розвитку юторичного краезнавства (Бесeдiна Н. В. [16], 1гнатен-ко М. М. [17], Каньоса А. М. [18], Кармазша Н. В. [19], Поставника М. В.[20]Сеньк вська Г. Я. [21], Щербина Н. Ф. [22]). Окрему групу складають дисертаци про життя та дiяльнiсть вiдомих укра!нських пам'яткоохоронщв М. Бiляшiвського, О. Левицького, О. Новицького, Ф. Ернста.
Кандидатсью дисертаци, присвяченi сучасному перiоду мають спшьний об'ект та хронологiчнi рамки - юторико-культурну спадщину, пам'яткоохоронну справу в умовах незалежносп. Вирiзняються цi роботи предметом та метою дослщження, тематичними компонентами яких i зумовлена структура робгг.
Мiнлива суспiльно-полiтична, соцiально-економiчна, культурно-осв^ня ситуа-цiя останнiх рокiв спонукае укра!нських дослiдникiв проаналiзувати i виявити певш закономiрностi процесу трансформаци у збереженш укра!нських пам'яток. Дисер-тащя Оксани Сергивни Худолей «Трансформацiя пам'яткоохоронно! справи у про-цесi становлення незалежно! Укра!ш (90-тi рр. ХХ - початок ХХ1 ст.)» [7] присвяче-на теоретичним та практичним змiнам, якi вiдбулися в галузi збереження, охорони, реставраци, дослiдження та використання нерухомих пам'яток Укра!ни шсля здо-буття нею державно! незалежност^ а також - перспективам розвитку ще! галузi. Ба-зуючись на здобутках юторюграфи питання i маловщомих, але доступних джерелах, якi дають можливiсть всебiчно розглянути порушену проблему, авторка подае роз-логу характеристику змш (трансформацiйних процесiв), якi сталися в пам'яткоохороннш галузi Укра!ни за перюд 1991-2007 рр.
В дисертаци О. С. Худолей на пiдставi аналiзу законодавчо! бази охорони нерухомих пам'яток, реструктуризаци органiв вггчизняно! пам'яткоохоронно! справи, сучасних державних програм у галузi охорони культурно! спадщини та державного забезпечення пам'яткоохоронно! галузi Укра!ни порiвняно зi свiтовими нормами охорони нерухомих пам'яток робиться висновок, що змши в офiцiйному (державному) забезпеченш цiе! галузi вщбулися на краще. У дисертацi! шдкреслюеться позитивна роль органiзацiйно!, науково-теоретично!, видавничо! дiяльностi наукових установ та громадських органiзацiй Укра!ни в процес становлення нацiонально! програми охорони нерухомих пам'яток.
В робот О. С. Худолей наголошуе на тому, що виршення актуальних завдань пам'яткоохоронно! справи в Укра!ш на сучасному еташ (серед яких насамперед по-кращення становища !! мiсцевих осередкiв) е гараипею !! корисних трансформацiй у наступш перiоди. На це мають бути спрямоваш зусилля держави й ушх громадян укра!нського суспiльства.
Кризова ситуащя, в якiй на сьогодш знаходиться пам'яткоохоронна галузь Укра!ни в умовах трансформацшних процесiв, актуалiзуе вивчення дiяльностi мiж-народних структур у сферi охорони культурно! спадщини. Св^овий досвiд дае мож-ливiсть розробки практичних заходiв збереження пам'яток ютори i культури Укра!-ни, аналiзу наявних i можливих форм сшвроб^ництва з мiжнародними структурами та вироблення науково обгрунтованих пропозицiй iз подальшого вдосконалення i пiдвищення ефективностi заходiв охорони культурно! спадщини Укра!ни. 1нтегра-цiйнi процеси в державнiй полчищ охорони культурно! спадщини Укра!ни та реал>
89
защя мiжнародних вимог щодо пам'яткоохоронно! справи на нацюнальному рiвнi розглянуто в дисертацiйнiй робот старшого наукового спiвробiтника Укра!нського центру культурних дослщжень Мiнiстерства культури i туризму Укра!ни Ганни Олександрiвни Андрес [2].
У роботi проаналiзовано дiяльнiсть мiжнародних органiзацiй UNESCO, ICOMOS, Ради Свропи та визначено напрями !х впливу на нацюнальну систему охорони культурно! спадщини Укра!ни. Авторка тдкреслюе, що Укра!на, як член UNESCO та Ради Свропи, несе вщповщальшсть перед св^овим спiвтовариством за збереження нацюнально! культурно! спадщини. В дослщжеш аналiзуеться iсторiя становлення i динамша розвитку спiвпрацi Укра!ни з мiжнародними органiзацiями (у другiй половинi ХХ - на початку XXI столгття), напрямком роботи яких е розро-бка вимог для вдосконалення системи охорони пам'яток держав-члешв.
У комплексному дослщженш Г. О. Андрес на основi аналiзу мiжнародних нор-мативних актiв, законодавства Укра!ни, матерiалiв дшоводства та iсторiографi! визначено основш напрями охорони пам'яток, що сформоваш на мiжнародному рiвнi. Авторка аналiзуе вiдповiднiсть пам'яткоохоронно! справи Укра!ни св^овим стандартам, визначае, що пристосування до мiжнародних вимог мае вщбуватися з ураху-ванням нацiонально! специфши. Г. О. Андрес не тшьки визначено комплекс про-блемних питань пам'яткоохоронно! галузi Укра!ни, що потребують удосконалення, а також запропоновано заходи щодо полшшення стану охорони пам'яток.
Вперше у вiтчизнянiй науцi комплексно висв^лено проблему взаемовiдносин iсторико-культурно! спадщини та туризму з позицш самих пам'яток як основних складових екскурсшних маршрутiв пiзнавального туризму в дисертацшнш роботi Корнiенко В'ячеслава Васильовича «1сторико-культурна спадщина та !! викорис-тання в туристичнш сферi Укра!ни (1991-2007 рр.)» [5]. На пiдставi комплексного вивчення джерел та лгтератури, а також отриманих в ходi експедицшних дослiджень результатiв, автором проаналiзовано практичний та теоретичний досвщ пристосування пам'яток ютори та культури Укра!ш до функцiонування в туристичнiй сферь В результатi проведено! роботи складено реестр пам'яток iсторi! та культури нащо-нального значення, якi е туристичними об'ектами. Були встановленi загальш чинни-ки, якi впливають на штенсивнють !х залучення до екскурсшних маршруив i зале-жать вщ якостей самих пам'яток. Такими чинниками е високий рiвень концентрацi! екскурсшних об'екпв, здатнiсть пам'ятки на емоцшному рiвнi впливати на глядача, наявшсть туристично! iнфраструктури навколо кожного екскурсшного об'екта. Вiд-повiдно до отриманих даних автором була сформована концепщя найоптимальшшо! форми перетворення складових юторико-культурно! спадщини на екскурсiйнi тури-стичш об'екти. Суть цiе! концепцi! полягае у створенш на основi пам'ятки темати-ко-експозицiйного музейного комплексу з метою формування нацiонально! системи туристично-екскурсшних маршрутiв.
Сучасний стан збереження i використання дванадцяти мурованих замкових комплексiв XII - XVII ст., що збереглися пониш на територп Хмельницько! областi, подано у дисертацшнш робоп Оленою Вшторовною Жуково! «Замковi комплекси XII - XVII ст. Хмельницько! обласп на сучасному еташ: стан, проблеми збереження i використання». В роботi розглянуто процеси зародження та еволюцiя замкових
90
комплекшв, висв^лено взаемозв'язок юторичних подiй i видатних особистостей, розкрито сучасний стан замюв, рiвень збереження та використання пам'яток фортифiкацiйного будiвництва Хмельницько! област. Авторка пропонуе створити новi екскурсшш та туристичнi маршрути, якi б охоплювали всi замковi комплекси област, що дозволить зберегти напiвзруйнованi об'екти, залучити !х до туристично! мережi Укра!ни, популяризувати iснуючi замки-музе!. О. В. Жукова обгрунтовуе, що музеефшащя замкових комплексiв е найефективнiшим методом !х збереження в Укра!ни. Вона визначае шляхи i методи !! проведення, наголошуе на тому, що стд вiдрiзняти музеефiкацiю пам'яток вщ пристосування пiд музе!: у музеефшованш спорудi колекцi! не розмiщуються, вона сама набувае значення основного, а iнодi единого експоната. Однак авторка занадто зосереджуе увагу на теори музеефiкацi!. Крiм того, в робот не чiтко визначено хронологiчнi меж1.
Роль державних органiв влади, громадських органiзацiй та наукових iнституцiй в увiчненнi козацтва та !х внеску у збереження пам'яток ютори, археологи та арх> тектури, пов'язаних з подiями козацько! доби вивчено в робот Ольги Олександров-ни Демиденко [3]. В дисертацi! з'ясовано основш напрями, форми, методи цiе! дiя-льностi та виявлено особливостi пам'яткоохоронно! роботи впродовж окремих ета-тв у рiзних регiонах кра!ни. Автором виокремлено п'ять еташв увiчнення та збереження пам'яток ютори козацтва з середини 40-х рр. ХХ ст. до 2005 р., проведено систематизащю 1174 виявлених козацьких пам'яток за типами: замки, фортещ, мо-настир^ церкви, некропол^ одиночнi поховання, зимiвники, лiнi! укрiплень, мiсця ^чей, козацьких рад, битв, таборiв, дислокаци вiйськ тощо.
О. О. Демиденко ретельно висв^лила пiдходи державних та громадських орга-нiзацiй до охорони козацьких пам'яток, однак мало уваги придшила дiяльностi зi збереження та увiчнення козацько! iсторi! окремих аматорiв, громадських дiячiв.
Наукова реконструкцiя розвитку пам'яткознавства в Автономнiй Республiцi Крим протягом 1991-2006 роив у контексп загальнодержавних пам'яткоохоронних процесiв зроблена у дисертацшному дослiдженнi головного спецiалiста Республшан-ського комiтету з охорони культурно! спадщини при Радi Мiнiстрiв Автономий Рес-публiки Крим (далi: АРК) Олександра Юрiйовича Манаева «Охорона та використання пам'яток ютори та культури в Автономий Республiцi Крим (1991-2006 рр.)» [6].
Спочатку автор розглядае специфшу рiзних видiв об'ектiв культурно! спадщини й визначае фактори, як загрожують збереженню пам'яток. В основнш частинi роботи проаналiзовано дiяльнiсть наукових, громадських, благодiйних органiзацiй у галузi охорони iсторично! спадщини АРК; визначено провщну роль спецiалiзованих науково-дослщних iнститутiв, науково-проектних установ. Автор вперше узагаль-нив внесок Республiканського комггету АРК з охорони культурно! спадщини, зазна-чив координуючу роль ще! установи в реалiзацi! державно! пол^ики у сферi охорони пам'яток.
Окремо О. Ю. Манаев проаналiзував й узагальнив досвiд пам'яткоохоронно! дiя-льностi iсторико-культурних заповiдникiв АРК. Ним визначено основш напрями тако! !х дiяльностi: облiк пам'яток, здiйснення охоронних археологiчних дослiджень, ремон-тно-реставрацiйних роб^ щодо охоронюваних об'ектiв на територи цих заповiдникiв.
91
Характерною ознакою дисертацшних дослщжень з охорони юторико-культурно! спадщини е розробка пропозицiй ефективного збереження та рацюналь-ного використання пам'яток. Так, О. Ю. Манаевим запропоновано конкретнi шляхи оптишзацп дiяльностi державних органiв влади АРК в цариш охорони культурно! спадщини (проведення охоронних археологiчних дослiджень, розробка облшово! документацi! на пам'ятки, активiзацiя роботи з визначення земель юторико-культурного призначення, охоронних зон). Практично значимi рекомендацi! подано О. С. Худолей стосовно встановлення чiтко! процедури вщшкодування збиткiв за пошкодження об'ектiв культурно! спадщини, популяризаци пам'яток. Крiм того, Г. О. Андрес в дисертацшнш робот запропоновано рекомендацi!, реалiзацiя яких допоможе Укра!нi досягти европейського рiвня охорони культурно! спадщини. Це об'еднання зусиль i ресурсiв центральних i регiональних органiв влади, недержав-них оргашзацш; впровадження системи для стимулювання надходження недержав-них джерел фшансування на основi мiжнародних стандартiв; введення форм туризму, якi стануть засобом економiчного зростання регресивних регюшв та пiдтримки в них пам'яткоохоронно! сфери; адаптацiя туристичного законодавства Укра!ни до европейських вимог; спрощення формальностей для туриста, що подорожують мiж Укра!ною та державами СС.
Особливе защкавлення дослiдникiв в останне десятирiччя викликае суспiльна дiяльнiсть щодо пошуку, вивчення i збереження археологiчних, археографiчних, архiтектурних пам'яток у Х1Х - на початку ХХ ст. у межах окремих регюшв Укра!-ни. З ще! проблематики захищено докторська дисертащя С. В. Гаврилюк «Станов-лення й розвиток iсторичного пам'яткознавства Волиш, Холмщини i Пiдляшшя (Х1Х - початок ХХ ст.)» [8] та низка кандидатських дисертацiй (В. С. Романовсь-ким, О. В. Хлiвнюком, С. С. Ярошенко). В роботах С. В. Гаврилюк та В. С. Рома-новського вперше в укра!нськш iсторiографi! здiйснено спробу цiлiсного досл> дження процесу розвитку пам'яткознавства в окремих регюнах Укра!ни, видiлено його етапи, особливосп, закономрносп; напрямки, форми i методи даяльносп владних структур, громадських, наукових, церковних органiзацiй, окремих учених, дiячiв культури з охорони, використання, вивчення й популяризаци нерухомих пам'яток.
У дисертацшному дослiдженнi Свiтлани Вiталi!вни Гаврилюк аргументовано те-рмiн «iсторичне пам'яткознавство», встановлено сутнють та проаналiзовано видозм> ну концептуальних пiдходiв до поняття юторично! пам'ятки, на пiдставi яких будува-лося iсторичне пам'яткознавство Волинi, Холмщини i Пiдляшшя Х1Х - початку ХХ столт. Авторкою суттево доповнено, уточнено й виправлено розрiзненi юторичш вiдомостi, спростовано деяю стереотипи та вщкинуто окремi поверховi твердження, що наводяться з теми в науковш та науково-популярнш лiтературi. С. В. Гаврилюк визначено внесок укра!нських, росшських i польських науково-громадських осеред-юв, окремих дослiдникiв у вивчення i збереження старожитностей Волинi, Холмщини i Пiдляшшя. На основi арх1вних джерел вона уперше оприлюднила факти незаконного вивезення з Волинi протягом зазначеного перiоду церковних релiквiй, простежила х1д i наслiдки реставрацi! давшх архiтектурних споруд. Новi архiвнi джерела, видання наукових товариств, музейних закладiв, працi учасник1в пам'яткознавчо! дiяльностi, матерiали преси дозволили С. В. Гаврилюк довести вагому роль регюнально!
92
пам'яткознавчо1' роботи XIX - початку ХХ столт y збереженш iсторичних релшвш, визначити ïï мiсце в yкрaïнськомy нaцiонaльномy вiдродженнi.
Процес розвитку пам'яткознавства на Харювщиш в XIX - на початку XX ст. дослщжено y кaндидaтськiй дисертaцiï Вaлерieм Станюлавовичем Романовським
[12]. В основу роботи покладено етапи розвитку пам'яткознавчо1' дiяльностi, змiст дослiдження розкрито за хронолопею. У пiдроздiлaх автор висвiтлюe окремi проблемнi питання, притaмaннi для периоду, що розглядаеться. Ним висвiтлено дiяльнiсть владних структур з охорони й використання пам'яток ютори та культури, зародження наукового пам'яткознавства на Xaркiвщинi, сyспiльнi умови розвитку пам'яткознавства, пaм'яткознaвчi дослiдження наукових оргaнiзaцiй та духовенства, проблеми охорони та популяризаци культурно!' спадщини, розвиток дослiджень пам'яток археологи, ютори, мютобудування та aрхiтектyри, монументального мистец-тва на початку XX ст. Разом з тим, автору треба було б бшьше придшити уваги харак-теристицi пaм'яткоохоронноï дiяльностi мiсцевих музе1в в окреслений час та подати це питання в окремому тдроздш.
Xaркiвщинi присвячена також i дисертащя 1нни Володимирiвни Черниковоï
[13]. Авторкою розглянуто охорону, вивчення та використання пам'яток ютори та культури вщ часу повоенного вщродження пам'яткоохоронних шституцш i до ix остaточноï лiквiдaцiï в xодi стaлiнськиx репресiй. Дослiджyючи iсторiю пам'яткоохоронного руху i920-i94i рр. I. В. Черникова визначила основш етапи становлення, розвитку та занепаду xaркiвськиx державних та громадських пам'яткоохоронних установ, критично проaнaлiзyвaлa причини ефективностi та ре-зультативносп роботи пaм'яткознaвцiв протягом 20-х рр. XX ст., визначила конкре-тш умови ефективноï спiвпрaцi громaдськостi з пам'яткоохоронними установами краю. Особливiстю роботи стало розкриття мaловiдомиx сторiнок трапчних бюгра-фiй репресованих yчaсникiв пам'яткоохоронного руху Xaркiвщини (спiвробiтникiв музейних установ, пам'яткознавчих осередюв), дослiдження ïxньоï подaльшi долi.
Вперше в yкрaïнськомy пам'яткознавсга здiйснено iсторичнy репрезентaцiю процесу розвитку пaм'яткооxоронноï справи в Криму в i887-i94i рр. y дисертацш-ному дослiдженнi О. В. Xлiвнюкa [i4]. Ним дослiджено основнi зaкономiрностi, етапи роботи мюцевих пам'яткознавчих осередкiв y спрaвi виявлення й збереження пам'яток. Дисертант на пiдстaвi вивчення дiяльностi установ юторико-пам'яткознавчого профiлю, регюнальних свiтськиx i церковних громадських оргаш-зaцiй, мaтерiaлiв aрxеологiчниx з'ïздiв подав процес формування iнтересy до старо-житностей регiонy.
О. В. Xлiвнюком детально висвiтлено пам'яткоохоронну дiяльнiсть Тaврiйськоï вченоï aрxiвноï комiсiï, Кримського товариства дослщниюв i любителiв природи, кримських музе]^, церковно-краезнавчих об'еднань та окремих слyжителiв культу y дорадянський перюд. На основi вперше введених до наукового об^у мaтерiaлiв ар-xiвiв Укрaïни та Росiйськоï Федерац^ змютовно розкрито дiяльнiсть з охорони куль-тyрноï спадщини з боку Кримського обласного комггету y справах музе!^ i охорони пам'яток мистецтва, старовини, природи й народного побуту та Центральних державних рестaврaцiйниx майстерень y радянський перюд.
93
О. В. Хлiвнюк критично опрацював роботи найпомггшших репрезентанта в№ чизняного кримознавства, пам'яткознавства, юторично! науки: В. I. Акуленка, О. Л. Бертье-Делагарда, П. I. Голландського, С. З. Заремби, Б. М. Засипкша, Л. П. Колл^ Ю. А. Кулаковського, А. I. Маркевича, Ю. Ю. Мартi, О. I. Полканова, О. Х. Стевена та шш., що дозволило всебiчно, на мiждисциплiнарних засадах з'ясувати стан розроблення теми, творчо осучаснюючи !х теоретичш й методичнi знахiдки, запропонувати вельми несподiване бачення теми, переглянути усталеш погляди, виявити при цьому некон'юнктурнють i самостiйнiсть у судженнях.
Комплексне вивчення, наукове осмислення та реконструкщя фактiв i законом> рностей процесу зародження, становлення i розвитку охорони культурних цiнностей загалом на територи Укра!ни в ХIХ - початку ХХ ст. подано у дисертацшному дос-лiдженнi головного спецiалiста шформацшно-анал^ичного вiддiлу управлiння з пи-тань внутршньо! полiтики Харкiвсько! обласно! державно! адмшютрацп Свгена Станiславовича Ярошенка [15]. Ним визначено чинники, як впливали на спещальш дослiдження пам'яток ютори та культури Укра!ни в першш пол. ХIХ ст.; обгрунто-вано причини започаткування громадських утворень: наукових товариств, губерн-ських вчених аривних комiсiй, церковних iсторико-археологiчних комiтетiв, ком> сiй, музе!в. С.С. Ярошенко проанатзовано, з позицiй сучасно! iсторично! науки, основы форми та напрямки роботи пам'яткознавчих i пам'яткоохоронних шституцш щодо збору, дослiдження та збереження пам'яток старовини Укра!ни; з'ясовано роль окремих дiячiв науки i культури Укра!ни в дiяльностi громадських та державних пам'яткоохоронних об'еднань.
Основш засади пам'яткоохоронно! справи в Укра!нськш Державi гетьмана П. Скоропадського у 1918 роцi дослщжено у дисертацiйнiй роботi Олени Анатолпв-ни Денисенко [9]. Нею висв^лено дiяльнiсть урядових структур в пам'яткоохороннш справi; проаналiзовано основнi напрямки i рiзноманiтнi форми пам'яткоохоронно! дiяльностi державних оргашв i громадських органiзацiй; про-стежено процес формування концептуальних засад в пам'яткоохороннш сферц з'ясовано роль музе!в, архiвiв i бiблiотек у збереженш пам'яток iсторi! та культури; дослщжено дiяльнiсть уряду П.Скоропадського щодо повернення нацюнальних ре-лiквiй в Укра!ну. Узагальнення досвiду пам'яткоохоронно! дiяльностi в Укра!нськiй Державi дае можливють визначити шляхи його впровадження на сучасному етат.
Безпосередне вiдношення до пам'яткоохоронно! тематики мають дисертацшш дослщження О. М. Присяжнюка [11] та О. В. Принь [10]. Присвячеш вони однш проблемi у практично однаковий час - становленню i розвитку системи охорони культурно! спадщини: Одесько! областi в 1944-2009 рр. (Присяжнюк О. М.) та Дон-басу в 1945-1991 р. (Принь О. В.). Схожють дослщжувано! проблеми обумовила й аналопчшсть тематичних аспекта роботи. Авторами розглянуто повоенне вщнов-лення та формування пам'яткоохоронно! системи, подальшу !! розбудову. Окремо проанатзовано дiяльнiсть зi збереження iсторико-культурно! спадщини мюцевих обласних органiзацiй Укра!нського товариства охорони пам'яток ютори та культури, наукових установ та вищих навчальних закладiв. Бшьш докладно О. В. Принь розглянуто основш пам'яткоохоронш заходи Марiупольського, Донецького, Сверд-ловського та Луганського краезнавчих музе!в, яю стали важливими осередками
94
пам'яткоохоронно1 роботи, сприяли збереженню нацiональноï самосвщомосп широких верств населення, вiдiгравали важливу роль у розвитку державноï системи охорони регюну. О. М. Присяжнюк придiляe увагу дослiдженням редакцiйних колегш пам'яткоохоронних видань (редакцiйноï колегiï тому «Одеська область» «Iсторiï мiст i сiл УРСР», одеського тому «Зводу пам'яток iсторiï та культури Украшсько1' РСР») у процесi систематизацiï шформацп про пам'ятки iсторiï та культури Одесько1' областi. Крiм того, ним охарактеризовано становлення та функцiонування системи охорони пам'яток Одесько1' областi за роки незалежносп, розроблено рекомендацiï щодо по-лiпшення пам'яткоохоронно1' роботи в регюш.
Охарактеризувавши автореферати дисертацiй безпосередньо з охорони, ви-вчення та використання iсторико-культурноï спадщини, iсторiï пам'яткознавства, захищених протягом останнiх десятi роюв треба зробити висновок про перевагу фа-ктологiчних дослiджень, вiдсутнiсть iсторiографiчних праць. Фактично поза увагою юторичних розвiдок залишаеться iсторiя охорони юторико-культурно1' спадщини бiльшостi регiонiв Украши, як у дорадянський час, так i в ХХ столоть Таким чином, проблема збереження юторико-культурно1' спадщини в дисертацшних роботах тiльки починае ставати предметом спещальних дослiджень.
Характерною рисою пам'яткоохоронних та пам'яткознавчих праць е залучення до наукового об^у невiдомих i не використаних рашше джерел з питань охорони, вивчення та збереження пам'яток i пам'яткоохоронного руху на всш етнiчнiй тери-торiï Украши. Джерельну базу дослщжень склали опублiкована iсторико-краезнавча спадщина пам'яткознавщв, законодавчi акти, офiцiйно-дiловоднi матерiали, перю-дична преса, документи особистого походження. Застосування репрезентативно!' джерельно1' бази, в тому чи^ вперше введених до наукового об^у матерiали архiвiв Украши та Росiйськоï Федерацiï, що виникли у процес дiяльностi пам'яткознавчих установ, окремих дослiдникiв, забезпечили виконаннi роботи неупередженютю, ви-соким рiвнем аргументованост.
Питання охорони iсторико-культурноï спадщини стали складовою дисертацш-них дослiджень з розвитку юторичного краезнавства в другш половинi ХХ ст. в Криму (Кармазiноï Н. В.) [19], на Одещини (Щербини Н. Ф.) [22], Подшт (Каньоса А. М.) [18], Полтавщини (Беседiноï Н. В.) [16], Тернопшьщини (Сенькiвськоï Г. Я.) [21], Черкащини (Поставничоï М. В.) [20], Чершпвщини (1гнатенко М. М.) [17], як було захищено в останш роки. В зазначених роботах розглянуто здобутки та прора-хунки державних оргашв влади з охорони iсторико-культурноï спадщини, подано iсторiю створення та дiяльностi мiсцевих органiзацiй УТОП1К, напрямки роботи з розвитку монументальноï пропаганди, увiчнення сторiнок мiсцевоï iсторiï та культури, охарактеризовано шдготовку «Зводу пам'яток юторп i культури».
Основш шляхи виявлення старожитностей та форми роботи музе1в щодо опра-цювання пам'яток i складання експозицiйних роздшв докладно подано у дисертацiï Кушпетюк О. I. «1сторико-краезнавча дiяльнiсть музейних закладiв Волинi другоï половини Х1Х - початку ХХ ст.» [23]. Авторкою на конкретних документальних матерiалах розкрито вагомий внесок музейних пращвниюв у справу збереження м> сцевих релiквiй.
95
Окрему групу дисертацшних дослщжень складають бiографiчнi роботи про на-укову дiяльнiсть з вивчення та збереження культурно! спадщини вщомих укра!нсь-ких пам'яткоохоронцiв. Внесок академша О. П. Новицького у втизняну науку та практику охорони та студдавання рухомих i нерухомих пам'яток подано у дисерта-цiйному дослщженш Олександра Iвановича Бонь [24]. Автор акцентуе увагу на фо-рмуванш свiтоглядних переконань ученого, прослiдковуе вплив на нього рiзних в№ чизняних та зарубiжних наукових шкiл; дослщжуе науково-органiзацiйну роботу О. П.Новицького по створенню музе!в, пам'яткоохоронних органiв.
У дисертацшнш роботi Фiлiппенка Ростислава !горевича «Життя, громадська дiяльнiсть i науково-юторична спадщина професора Харкiвського унiверситету С. К. Редша (1863-1908 рр.)» [25] визначено внесок вченого у дослщження юторич-них пам'яток вiзантiйсько! та давньорусько! культури та вивчення укра!нсько! цер-ковно! старовини. Автором подано дiяльнiсть С. К. Редiна в Харювському юторико-фiлологiчному товариствi, як завщувача Музею витончених мистецтв та старожит-ностей, участь у Археолопчних з'!здах.
Уперше комплексно та грунтовно проаналiзовано пам'яткоохоронну, музейну та реституцшну дiяльнiсть Ф. Ернста у дисертаци Свiтлани Жоржiвни Верезомсько! [26]. Нею доведено, цей пам'яткоохоронець, мистецтвознавець та музейник здшс-нив вагомий внесок у розбудову втизняно! культури, зокрема формування колек-цiй художнього вщдшу Всеукра!нського iсторичного музею, збирання, дослщження й популяризацiю художньо! спадщини Т.Шевченка, Г.Нарбута та iнших.
Наукова спадщина академша М. Ф. Бiляшiвського та його дiяльнiсть у царинi музеезнавства, пам'яткоохоронного руху розглядаеться у дослщженш Людмили Ва-лентiновни Дiдух [27]. Автором з'ясовано, що позитивне виршення основних проблем збереження втизняно! юторико-культурно! спадщини вчений вбачав у виве-деннi !х на загальнодержавний рiвень у контекстi прийняття нацюнального пам'яткоохоронного законодавства. У дисертацi! висв^лено активну роботу М. Ф. Бiляшiвського в рiзних пам'яткоохоронних iнституцiях.
Пам'яткознавчi пошуки й наукова спадщина О. Левицького впродовж останньо! третини ХК ст. - перших двох десятилггь ХХ ст. стала об'ектом вишукувань !рини Микола!вни Коробчук [28]. Нею дослщжено дiяльнiсть О. Левицького з вивчення писемних пам'яток у складi Ки!всько! археографiчно! комiсi!, iнших наукових ш-ституцiй, вплив тако! сшвпращ на його становлення як ученого й популяризатора культурно! спадщини та ютори Правобережно! Укра!ни; проаналiзовано джерельну базу i змiст наукових та публщистичних iсторико-краезнавчих праць О. Левицького, що стосуються пам'яток i минувшини Правобережно! Укра!ни; визначено роль нау-ково! спадщини вченого в розвитку юторичних i пам'яткознавчих студiй Ки!вщини, Волинi та Подiлля.
Дисертацiйнi дослщженш, присвячеш окремим аматорам пам'яткоохоронного руху, об'ективно визначають !х мiсце й роль у цариш збереження юторико-культурно! спадщини. Критичний аналiз дiяльностi пам'яткоохоронцiв, узагальнен-ня !хнього позитивного досвщу в минулому дозволив авторам зробити не тшьки те-оретичш узагальнення, але й виробити на !х основi пропозицi! щодо оптимальних
96
шляхiв виршення сьогоденних проблем дослiдження, збереження та повернення нацюнальнох юторико-культурнох спадщини.
Активiзацiя дослiджень у галузi пам'яткознавства, яка простежусться в останне десятирiччя, перш за все - в юторико-пам'яткознавчих дослiдженнях, е головним наслщком необхiдностi вiдродження духовностi та багатовшово! культури украшсь-кого народу. Основт положення i висновки цих робгг можуть бути використанi при розробщ науково! концепци дослiдження й збереження юторико-культурнох спадщини, в шдготовщ узагальнюючих праць з ютори Украши, спецiальних курсiв з пам'яткознавства, Зводу пам'яток ютори та культури Украши. Оиублшоват в дисе-ртацiях рекомендаци щодо оиташзаци охорони юторико-культурнох спадщини да-ють можливiсть вивести цю сферу на якiсно новий рiвень.
Список лiтератури
1. Пам'яткознавч студи в Украш: Теорш [ практика / 1н-т ютори Украши НАН Украши; Центр пам'яткознавства НАН Украши та УТОПЖ; В1дп. ред. В. О. Горбик.- К., 2007.336 с.
2. Андрес Г. О. Охорона культурно1 спадщини Украши в контекста свггових штеграцшних процесгв (друга половина XX - початок XXI столгття) / Г. О. Андрес: Автореф. дис... канд. ют. наук / 26.00.05.- Музеезнавство. Пам'яткознавство; НАН Украши; Украшське товари-ство охорони пам'яток ютори та культури, Центр пам'яткознавства.- К., 2010.- 20 с.
3. О. О. Демиденко Ув1чнення та збереження ютори козацтва в пам'ятках культури Украши (1945-2005 рр.) / О. О. Демиденко: Автореф. дис... канд. ют. наук: 07.00.01 - 1стор1я Украши; НАН Украши. 1н-т ютори Украши.- К., 2006.- 19 с.
4. Жукова О. В. Замков1 комплекси XII-XV[I ст. Хмельницько1 област на сучасному етат: стан, проблеми збереження [ використання / О. В. Жукова: Автореф. дис... канд. ют. наук: 17.00.08.- Музеезнавство. Пам'яткознавство; Харк. нац. ун-т 1м. В. Н. Каразша.-Харкш, 2007.- 21 с.
5. Коршенко В. В. 1сторико-культурна спадщина та Н використання в туристичнш сфер1 Украгни (1991-2007 рр.) / В. В. Коршенко: Автореф. дис... канд. гст. наук / 07.00.01 -1сторш Украши; НАН Украши; 1н-т ютори Украши.- К., 2008.- 20 с.
6. Манаев О. Ю. Охорона та використання пам'яток ютори та культури в Автономнш Республщ Крим (1991-2006 рр.) / О. Ю. Манаев: Автореф. дис... канд. ют. наук / 26.00.05 - Музеезнавство. Пам'яткознавство; НАН Украши; Укр. т-во охорони пам'яток ютори та культури, Центр пам'яткознавства.- К., 2008.- 20 с.
7. Худолей О. С. Трансформации процеси у сфер1 пам'яткоохоронно1 справи в Украш (1991 р. - початок XXI ст.) / О. С. Худолей: Автореф. дис... канд. ют. наук: 07.00.01 -1стор1я Украши; Сыдноукр. нац. ун-т 1м. В. Даля.- Луганськ, 2007.- 20 с.
8. Гаврилюк С. В. Становлення й розвиток юторичного пам'яткознавства Волиш, Холмщи-ни [ Шдляшшя (XIX - початок XX ст.) / С. В. Гаврилюк: Автореф. дис... д-ра ют. наук: 07.00.01 - 1сторш Украши; Чершв. нац. ун-т 1м. Ю. Федьковича.- Черн1вц1, 2003.- 39 с.
9. Денисенко О. А. Охорона [ збереження пам'яток ютори та культури в Украшськш держав! (1918 р.) / О. А. Денисенко: Автореф. дис... канд. ют. наук: 07.00.01 - 1стор1я Украши; Кшв. нац. ун-т 1м. Т. Шевченка.- К., 2002.- 19 с.
10. Принь О. В. Становлення [ розвиток державно1 системи охорони культурно1 спадщини у Донбаи (1945 - 1991 рр.) / О. В. Принь: Автореф. дис... канд. ют. наук: 26.00.05 -Музеезнавство. Пам'яткознавство; НАН Украши, Укр. т-во охорони пам'яток ютори та культури, Центр пам'яткознавства.- К., 2009.- 20 с.
11. Присяжнюк О. М. Становлення [ розвиток системи охорони культурно1 спадщини Одесько1 обласи (1944-2009 рр.) / О. М. Присяжнюк; Автореф. дис... канд. ют. наук: 26.00.05 - Музеезнавство. Пам'яткознавство; НАН Украши, Укр. т-во охорони пам'яток ютори та культури, Центр пам'яткознавства.- К., 2010.- 20 с.
97
12. Романовський В. С. Розвиток пам'яткознавства на Харювщиш в XIX - на початку ХХ ст. / В. С. Романовський: Автореф. дис... канд. ют. наук: 07.00.01 - Ьторш Украши; Харк. нац. ун-т ш. В. Н. Каразша.- Харкiв, 2007.- 19 с.
13. Черткова I. В. Охорона, вивчення 1 використання пам'яток ютори та культури на Харювщиш (1920 - червень 1941 рр.) / I. В. Черткова: Автореф. дис... канд. ют. наук: 07.00.01 - !стор1я Укра!ни; Харк. нац. ун-т ш. В. Н. Каразша.- Харкiв, 2007.- 21 с.
14. Хл1внюк О. В. Охорона культурно! спадщини в Криму (1887- 1941 рр.) / О. В. Хлшнюк: Автореф. дис... канд. ют. наук: 26.00.05 - Музеезнавство. Пам'яткознавство; НАН Украши; Укр. т-во охорони пам'яток ютори та культури, Центр пам'яткознавства.- К., 2009.- 20 с.
15. Ярошенко С. С. Формування системи охорони культурних цшностей в Украш (XIX -поч. XX ст.) / С. С. Ярошенко: Автореф. дис... канд. ют. наук: 07.00.01 - !стор1я Украши; Харк. нац. ун-т 1м. В. Н. Каразша.- Харюв, 2004.- 18 с.
16. Беседша Н. В. Розвиток юторичного краезнавства на Полтавщиш (юнець 50-х - 80-1 рр. ХХ ст.) / Н. В. Беседша: Автореф. дис... канд. 1ст. наук: 07.00.01 - кторш Украши; Харк. нац. ун-т 1м. В. Н. Каразша.- Харк1в, 2002.- 17 с.
17. !гнатенко М. М. Розвиток юторичного краезнавства на Чернитвщиш у другш половит XX ст. / М. М. !гнатенко: Автореф. дис... канд. ют. наук: 07.00.01 - !стор1я Укра!ни; Харк. нац. ун-т 1м. В. Н. Караз1на.- Харк1в, 2004.- 20 с.
18. Каньоса А. М. Науков1 та громадськ1 форми 1сторичного краезнавства на Под1лл1 (к1нець 50-х - 80-1 рр. ХХ ст.) / А. М. Каньоса: Автореф. дис... канд. ют. наук: 07.00.01 - !стор1я Укра!ни; Донец. нац. ун-т.- Донецьк, 2001.- 18 с.
19. Кармаз1на Н. В. Розвиток юторичного краезнавства в Криму (1954-1991 рр.) / Н. В. Кармаз1на: Автореф. дис... канд. ют. наук: 07.00.01 - !стор1я Украши; Дн1проп. нац. унт.- Дншропетровськ, 2006.- 19 с.
20. Поставнича М. В. Розвиток 1сторичного краезнавства на Черкащин1 в 50-90-х роках ХХ ст. / М. В. Поставнича: Автореф. дис... канд. ют. наук: 07.00.01 - кторш Укра!ни; Харювський нацюнальний ун-т 1м. В. Н. Каразша.- Харк1в, 2002.- 18 с.
21. Сеньювська Г. Я. Розвиток юторичного краезнавства на Тернопшьщиш (середина 40-х рр. XX - початок XXI ст.) / Г. Я. Сенькгвська: Автореф. дис... канд. ют. наук: 07.00.01 -кторш Украши; Харк. нац. ун-т 1м. В. Н. Караз1на.- Харк1в, 2009.- 20 с.
22. Щербина Н. Ф. Розвиток вторичного краезнавства на Одещиш (1944-1991 рр.) / Н. Ф. Щербина: Автореф. дис... канд. ют. наук: 07.00.01 - !стор1я Украши; Одес. нац. унт 1м. I. I. Мечникова.- Одеса, 2007.- 21 с.
23. Кушпетюк О. I. кторико-краезнавча дшльнють музейних закладгв Волиш друго! полови-ни ХIХ - початку ХХ ст. / О. I. Кушпетюк: Автореф. дис... канд. ют. наук: 07.00.01 -!сторш Укра!ни; Черн1в. нац. ун-т 1м. Ю. Федьковича.- Чершвщ, 2001.- 21 с.
24. Бонь О. I. Академ1к Олекса Петрович Новицький як 1сторик культури, оргашзатор пам'яткоохоронного та музейного руху / О. I. Бонь: Автореф. дис... канд. ют. наук: 07.00.01 - !стор1я Укра!ни Харк. нац. ун-т 1м. В. Н. Караз1на.- Харюв, 2000.- 20 с.
25. Фшшпенко Р. I. Життя, громадська д1яльнють 1 науково-1сторична спадщина професора Харювського ун1верситету С. К. Ред1на (1863 - 1908 рр.) / Р. I. Фшшпенко: Автореф. дис... канд. ют. наук: 07.00.06 - 1сторюграфш, джерелознавство та спещальш 1сторичн1 дисциплши; Укр. НДГ арх1в. справи та документознавства.- К., 2004.- 18 с.
26. Верезомська С. Ж. Ф. Ернст у пам'яткоохоронному рус1 Укра!ни 1917-1933 рр. / С. Ж. Верезомська: Автореф. дис... канд. ют. наук: 07.00.01 - !сторш Укра!ни; Харк. нац. ун-т 1м. В. Н. Каразша.- Харкв, 2005.- 17 с.
27. Д1дух Л. В. Академж М. Ф. Б1ляш1вський у науковому, культурному та громадському житп Укра!ни (кгнець XIX - перша чверть XX ст.) / Л. В. Д1дух: Автореф. дис... канд. ют. наук: 07.00.01 - !стор1я Укра!ни; Нац. ун-т «Киево-Могил. акад.».- К., 2005.- 17 с.
28. Коробчук I. М. Культурна спадщина та юторш Правобережно! Укра!ни у наукових студ1ях Ореста Левицького / I. М. Коробчук: Автореф. дис. ... канд. ют. наук: 07.00.01 -!стор1я Укра!ни; Волин. нац. ун-т 1м. Лес1 Укра!нки.- Луцьк, 2009.- 20 с.
98
Кармазина Н. В. Вопросы охраны историко-культурного наследия Украины в диссертационных исследованиях последних лет / Н. В. Кармазина // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия «Исторические науки». - 2010. - Т. 23 (62), № 1 : спецвыпуск «История Украины» - С. 88-99.
В статье раскрыто приоритеты современных исторических исследований, учитывая отраслевой подход. Осуществлена попытка научной классификации диссертаций по вопросам охраны историко-культурного наследия по проблемно-тематическому признаку. Охарактеризованы диссертационные исследования на основе анализа их предмета, цели, основного содержания, научной новизны и практического значения.
Ключевые слова: диссертационные исследования, охрана историко-культурного наследия, памятники истории и культуры, памятникоохранительные проблемы, памятниковедение.
Karmazina N. V. Questions of preservation of historical and cultural heritage of Ukraine in dissertation researches of the last years / N. V. Karmazina // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Historical Scince. - 2010. - Vol. 23 (62), No 1 : "History of Ukraine". - P. 88-99.
Priorities of modern historical researches are exposed in the article, taking into account branch approach. The attempt of scientific classification of dissertations is carried out on questions of preservation of historical and cultural heritage on a problem-thematic sign. Dissertation researches are described on the basis of analysis of their object, aim, basic maintenance, scientific novelty and practical value.
Keywords: dissertation researches, preservation of historical and cultural heritage, monuments of history and culture, monument studying.
Поступила в редакцию 01.10.2010 г.
99
