CC BY
14Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского
Серия «Исторические науки». Том 24 (63), № 2 : спецвыпуск «История Украины». 2011 г. С. 3-13.
УДК 930.253:069 (477.75)
З ЮТОРП РОЗВИТКУ МУЗЕЙНО1 СПРАВИ У СЕВАСТОПОЛЬ ЗА МАТЕР1АЛАМИ ГАЗЕТИ «МАЯК КОММУНЫ»
Акмченков В. В.
Розглянут окре1Ш факти дiяльностi Картинно! галере! та Музею революци у Севастополi протягом 20-х - 30-х роюв ХХ столотя на основi матерiалiв газети «Маяк Коммуны». Здшснена спроба наблизитись до осмислення юторичного змiсту тie! епохи шляхом виявлення рiвня наукових та персональних зв'язюв краeзнавцiв.
Ключовi слова: Севастополь, музей, галерея, «Маяк Коммуны».
«В Севастополе, который имеет все черты мирового города, должна быть развернута большая краеведческая работа. Севастополь имеет полное право на создание отдельной краеведческой дисциплины - Севастополеведения».
(«Маяк Коммуны», 16 жовтня 1926р.)
У широкому спектрi факторiв обумовлюючих збереження цшностей втизняно! культури, формування юторично! пам'ят та забезпечення спадкоeмностi культурно-iсторичного розвитку, особливе мюце належить музеям. Питання стосовно музейного бущвництва 20-х - 30-х роюв ХХ столiття у СРСР тшьки-но набувае актуальностi у вгтчизнянш iсторичнiй науцi [1]. Дослiдження досвщу музейно! справи дае можли-вють наблизитись до осмислення змiсту ле! iсторично! епохи. Мiнливiсть державно! полгтики у цiй сферi завжди призводило до змiни статусу музе!в. Яскравий приклад того - дiяльнiсть кримських музейних установ у 20-тi - 30-т роки ХХ столiття.
Вже доведена важливють мiсцево! преси як грунтовного iсторичного джерела, за допомогою якого можливо вiдновити об'ективну та повну юторда поставлено! проблеми [2]. Це продиктовано необхщшстю розширення джерелознавчо! бази з iсторi! музейно! справи. Серед цих видань вирiзняеться газета «Маяк Коммуны», котра видавалась у Севастополi з грудня 1920 року як орган Севастопольського районного комтету ВКП(б). На !! сторшках вiдображена дiяльнiсть як музе!в Севастополя, так i окремих музе!в Пiвденного узбережжя Криму. Матерiали газети охоп-люють всi сфери культурного та наукового життя пiвострова. Вони характеризують загальний стан музейно! справи регюну на фонi пам'яткоохоронно! та археолопчно! дiяльностi подiбних установ. Усе це, в свою чергу, дозволяе виявити рiвень наукових та персональних зв'язюв краезнавцiв, якi впливали на подальше усталювання краезнавства в репош та залучали до свого наукового кола молодих дослiдникiв. У дiяльностi останнiх ця спiвпраця знаходила вщбиток, який кожен з них в подальшо-му - зi своею специфiкою, реалiзовував в процес розвитку краезнавчого руху в масштабах СРСР.
Тенденци у сферi музейно! дiяльностi 20-х рокiв ХХ столiття мають сво! спе-цифiчнi риси як суттево вiдрiзняють його вiд наступного десятатття радянсько!
ютори. Об'еднаним органом управлшня музейними установами РРФСР, у цей час, був Головмузей Наркомосу РРФСР, який мав вс повноваження стосовно розпоряд-чо!, планово!, облшово! та зв^но! дiяльностi останнiх, забезпечуючи !х ефективний органiзацiйний та дослщницькш процес. У свою чергу керуючим органом з вщнов-лення мережi музе!в Кримсько! АСРР з 1921 року став Кримський вщдш зi справ музе!в та охорони пам'яток мистецтва, старовини, природи та народного побуту (КримОХР1С). До 1922 року ус кримськi музе! перебували на фшансуванш iз мю-цевого бюджету, адмшютративно пiдпорядковуючись регiональним вiддiлам народно! освгги. З 1922 року Херсонеський музей, Панорама оборони та Вшськово-юторичний музей були прийняти на утримання Головмузея Наркомосу РРФСР, але вже 1926 року знову повернув на фiнансування iз бюджету Кримсько! АСРР, при чому до 1930 року на держбюджетному забезпеченш знаходились лише Херсонес та Севастопольське музейне об'еднання.
На початку 30-х роюв ХХ столбя музейна справа вливаеться в загальне рiчи-ще соцiалiстичного будiвництва. Саме в цей час доводиться до життя сощалютична методолопя побудови музе!в, основи котро! опрацьовувались ще наприкiнцi 20-х роюв ХХ столiття [3]. Постановою Президп Всесоюзний Центральний виконавчий комiтет «Про стан та завдання музейного будiвництва в автономних радянських со-щалютичних республiках та автономних областях» вщ 20 серпня 1933 року було виршено, що «музе! нацiональних республш та областей, котрi повиннi бути одним з ошрних пунктiв марксистсько-леншського виховання та технiчною базою пропа-ганди серед широких мас - в дшсноси, анi за характером, аш за якiстю сво!х експо-натiв, не вiдповiдають своему призначенню» слiд привести до належного стану [4].
Значна увага на сторшках газети була придшена Картиннш галере! Севастополя, яку було офщшно вiдкрито 6 листопада 1927 року. Ця подiя була присвячена до десято! рiчницi Жовтнево! революци. Але слiд зазначити, що ршення про вiдкриття галере! було прийнято ще 1924 року, та лише на весш 1927 року мюька влада вид> лила примiщення по вулищ Л. Д. Троцького (до революци - Нахiмовський проспект), 35, де рашше знаходився кшотеатр «Лотос». У дев'яти залах було розмщено 438 картин та 44 скульптури. Ядро колекцi! склали витвори мистецтва Ялтинського художнього музею, який був переведений до Севастополя за ршенням Раднаркому Криму, а також близько 90 полотен пщбраних для майбутньо! галере! Державним музейним фондом ще 1925 року та привезених iз Центрального музею Тавриди. Очолив Севастопольську картинну галерею Анатолш Григорович Коренев (18681943), який рашше керував Художшм музеем у Ялть На посаду наукового сшвроб> тника призначили М. П. Крошицького (1894-1972).
Першим кроком до створення музею виявилась художня виставка картин 1925 року iз фондiв Центрального музею Тавриди у будiвлi колишнього меморiального музею Л. М. Толстого, як увiйшли до складу ядра колекци. Вона зайняла три юмна-ти та була представлена картинами Генрiха 1политовича Семирадського, Василя Ва-сильовича Верещапна, 1вана 1вановича Шишкiна, Вштора Михайловича Васнецова, Миколи Костянтиновича Рерiха, Олександра Осиповича Орловського, 1сака Г^ча Левiтана, Валентина Олександровича Серова, Олекая Петровича Боголюбова та Михайла Васильовича Нестерова. У першому залi демонструвалися картини М. А.
4
Касаткша («Сцена в коридорi окружного суду») та I. I. Шишкша («Сосна»). У другому зал переважали витвори бшьш шзшх митцiв зi «Свiту мистецтв» та «Союзу росiйських художникiв». Тут розташували витвори Г. I. Семирадського («Блудний син»), К. С. Маковського («Певчие»), малюнки М. Д. Кузнецова, велик полотна М. Н. Бубовського та М. П. Хiмони («Види Фiнляндi!»), маленькi полотна Л. С. Рижова («Пейзаж»), В. I. Якобiя («Перед дуеллю») та Н. Левченко («Пейзаж»). Останнш зал мiстив витвори В. О. Серова, В. В. Верещагша та К. С. Маковського. Але вш був настшьки погано освоений та тiсний, що викликало незручностi пiд час екскурсiй. Перед керiвництвом була поставлена умова - якщо не знайдуть iнше примщення для картин, то !х повернуть до Центрального музею Тавриди [5, с. 8].
У липш 1927 року «Асощащя севастопольських художникiв» [6] провела у галере! виставку живопису, графши та скульптури. I! окрасою стали пейзаж Макси-мшана Волошина, який за висловлюванням редакцп газети «<...> бере шматок природи, дико!, бездушно!, <.. .> творить з не! солодку мрда».
Заходи керiвництва галере! у 30-тi роки ХХ столотя цiлком спiвпадали з методикою побудови музе!в в ру^ соцiалiстичного напрямку, що в першу чергу знахо-дило вiдображення в дiях що до упорядкування плашв роботи установи, якi загалом були присвячеш «геро!чним сторiнкам» революцiйного лихолотя та «ударним» темпам побудови кра!ни Рад пiд «чуйним керiвництвом» Йосипа Сталiна. За таким же принципом проходив й в^^р експонапв. Яскравий приклад — придбання картини Юрiя Олександровича Меркулова «Острiв Ян-Майен» (1934 р.), оскiльки саме у цей час увага радянського суспшьства була прикута до боротьби !вана Дмитровича Па-панiна та дослщниюв Арктики з суровими умовами Ившчного полюсу [17, с. 4].
1930 року до десято! рiчницi Радянсько! влади в Криму за шщативою Центрального Виконавчого Комiтету Кримсько! АСРР та особисто Т. Н. Глаголева була оргашзована пересувна виставка витворiв живопису та фото. Вона вщвщала Омфе-рополь, Керч, Феодосда, а вже 10 вересня була вщкрита в примiщеннi Севастополь-сько! картинно! галере!. Структура виставки була розроблена директором галере! -А. Г. Кореневим та мала таю роздши: Громадянська вiйна та Червона армiя, ^дуст-рiалiзацiя кра!ни, Реконструкщя сiльського господарства, Соцiальнi зрушення, котрi вiдбулися у побутовому життi населення. Загалом було репрезентовано понад 100 картин тридцяти семи художниюв, серед яких вирiзняються такi вiдомi кримсью митцi як: Л. М. Афанасьев, М. С. Барсамов, М. П. Крошицький, Ю. I. Шпажинський та iншi [7, с. 4]. Особливий штерес серед вiдвiдувачiв викликали картини професора М. С. Самокиша («Кавалершське переслщування у Чонгарського мосту», «Штаб першо! кiнно! армi!») та Т. Н. Глаголева («Гризе гранiт науки», «Самокритика») яю були подарованi картиннш галере!. Успiхом серед публiки користувалась картина I. Соловйова «Двi занози» та картини Я. П. Бiрзгала «Перебудова плантажу» i «Взяття Перекопу» [8, с. 4].
З 10 по 20 вересня виставку вщвщало понад тисячi осiб. Але за висловленням кореспондента газети П. Чшкова, «таке незадовiльне вiдвiдування виставки екскур-сантами, членами профспiлок пояснюеться недостатньою роботою серед мас наших культсекторiв профорганизацiй» [9, с. 4]. Згодом уш вищезгаданi установи отримали вказiвку включити до сво!х плашв вщвщання цiе! виставки. Також готувалась масо-
5
ва екскуршя вшськових частин, роб^ниюв Морського заводу, Вшськового порту та iнших пiдприемств мюта, у зв'язку з чим виставку продовжили до 10 жовтня.
Наприкшщ 30-х роюв ХХ столiття на сторшках газети почали з'являться статп та замiтки спiвробiтника картинно! галере! - Леошда Митрофановича Афанасьева (1889-1971) [10], за допомогою яких стае можливим осмислення процесу функцюну-вання галере! у цей промiжок часу. 1938 року галерея разом з Мюьккомом комсомолу «на честь 20-лотя Леншського комсомолу та 21 рiчницi Жовтнево! соцiалiстично! революцi!» вiдкрила виставку художшх витворiв членiв Севастопольського дому народно! творчосп та роботи окремих митцiв [11, с. 3]. Тут були представлеш малюнки художникiв-професiоналiв: Ю. I. Шпажинського («Перед заходом») та В. О. Колесова («За читанням»), який вперше презентував сво! витвори у Севастополе Також на ви-ставцi мала мiсце серiя рисунюв керiвника студi! дому народно! творчосп - Н. С. Gфiмова та В. П. Бабенчикова. Багато роб^ яю змальовували татарське село було представлено Л. М. Афанасьевим. У цей час у стшах галере! було проведено читання наукових доповщей присвячених дiяльностi видатних художникiв свтового рiвня. Перша доповiдь була повщомлена 24 грудня на науково-художнiй нарадi та присвя-чена голландському живописцю Рембрандту (1606-1669) [12, с. 4]. До цього дня була вщкрита виставка гравюр та фотокопш з його витворiв [13, с. 4]. У ходi доповщ Л. М. Афанасьев повщомив учасникам наради що у галере! виявлено оригiнал картини Рембрандта - «Трiумф Давида» (1658). У зв'язку з цим ва дослщницью матерiали з цього питання були направленi до Комггету зi справ музе!в Наркомосу Кримсько! АСРР [14, с. 4]. Кшьюсть вiдвiдувачiв галере! з кожним роком невпинно зростала. 1936 року !! вiдвiдало 15 тисяч осiб, а вже 1937 року - бшьш шж 19 тисяч громадян, тим самим перевиконавши план з обслуговування населення. Оскiльки галерея входила в систему Всесоюзного комтоту зi справ мистецтв, то вже на початку 1938 року вщбулося зниження тарифiв на вартiсть вхвдно! плати [15, с. 4].
На початку 1938 року Управлшня зi справ мистецтв Наркомосу Кримсько! АСРР придбало на виставщ картин Московського союзу радянських художниюв у Сiмферополi 27 картин, шють з яких було куплено Севастопольською картинною галереею. До !х складу увшшли: Олександр Васильович Купрш («Бахчисарайський провулок увечерi»), 1гор Емману!лович Грабарь («Закуток минаючо! Москви»), Пе-тро Петрович Кончаловський («Яблука»), Анатолiй Андрiанович Лебедев-Шуйський («Ранок у горах»), В^ольд Каетанович Бялиницький-Бируля («Рови зазе-ленiли») та Володимир 1ванович Пшенiчников («Прибiй»). Однак iз часом закушве-льна комiсiя Всесоюзного комтету зi справ мистецтв прислала ще сiм картин напи-саних маслом, один рисунок и одну невелику гравюру на деревi [16, с. 4].
За п'ятнадцять роюв свого iснування галерея зiбрала велику кшьюсть дуже цiн-них пам'яток втизняного та свiтового мистецтва. 1940 року сшвроб^ники галере! розпочали розбiр запасних фондiв для того щоб вiдобразити iсторичну послiдовнiсть розвитку росшського мистецтва. У зв'язку з цим було засновано шдвщдш «палацово-го мистецтва XVIII столггтя» у якому були розмшеш експонати свiтського живопису XVIII столiття: портрет царя Олекшя Михайловича кистi невiдомого художника, пор-трети «Царедворець» та «Голiцин» кисп знаменитого крiпосного майстра Василя Ан-дрiйовича Тропiнiна та пейзаж Степана Пилиповича Галактiонова.
6
не печатать
Фото. 2. В. П. Бабенчиков 7
не печатать
оки)
Фото. 4. М. П. Крошицький 8
Фото. 5. Севастополь. Вид на Приморський бульвар (20-т роки ХХ столотя)
У свою чергу шдвщдш живопису першо! четверт XIX столотя «академiчного» направлення мютив роботи Т. А. Неффа та М. Н. Воробйова, як вщображали «сма-ки аристократi! олександрiйського та микола!вського часiв». Пiдвiддiл живопису друго! четвертi XIX столiття був складений iз витворiв Карла-Фрiдрiха Петровича Бодрi («Пряха»), Миколи Адрiановича Протопопова («Селянський двiр») та серi! картин Леошда 1вановича Соломаткiна. Всi цi роботи, за висловлюванням М. П. Крошицького, вщображали селянський типаж та побут у формi дотепно! сатири, при цьому малюють штереси та устрш дворянсько-помiщицького середовища. Та-кож було вщкрито вiддiл акварельного живопису у шдвалини якого покладено роботи М. О. Зич^ П. Ф. Соколова, О. С. Сгорова та ш. [18, с. 4].
Безумовно, картинна галерея, як й iншi музе! кра!ни, мала сво! внутршш труд-нощi. Так, наприклад, у зимовий час через холод у примщенш, галерею фактично не вщвщували. Цей факт також знайшов вщображення на сторiнках газети, де у ру-брицi «Фотозвинувачення» було розмщено фото одного з залiв галере! у зимовий
9
перюд з шдписом: «В картиннш галере! у вихщний день. Нема жодного вiдвiдувача. У галере! так холодно, як на вулищ» [19, с. 4].
Значна увага на сторшках газети «Маяк Коммуны» була прикута також до Музею революци, оскшьки у цей час музе! подiбного спрямування були «школами ле-нiнських настанов з теори та практики революцшного марксизму». Офiцiйно музей було вщкрито у Севастополi 10 червня 1928 року у примщенш фiлiалу Херсонесь-кого музею по вулицi В. I. Ленша, 49, а окремi планшети знаходились в трьох залах Военно-юторичного музею [20, с. 8]. Однак, беручи до уваги той факт, що музей повинен був стати центром пол^ичного виховання громадськосп, то йому видшили окреме примщення по вулицi В. I. Ленша, 11. Одразу перед музеем постало завдан-ня - залучити фахiвцiв до науково-музейно! роботи та згуртувати навколо музею учасниюв революцiйно! боротьби у Севастополе для допомоги з оргашзаци музей-них експозицiй та накопичення матерiалу. Для цього при ньому було створено гур-ток «Друзiв музею» [21, с. 4]. 1928 року директором музею Л. Гусаковою був вида-ний «Путеводитель по музею революции» у якому вщображена структура та перелш основних експонаив музею [22]. Але вже навесш 1930 року почалось розширення музею [23, с. 4].
6 серпня 1931 року у музе! була вщкрита виставка до десято! рiчницi Севасто-польсько! мiсько! ради роб^ничих, червонофлотських та червоноармiйських депу-
истача-васто-огади, итера-I зали: вшни зщал> опага-ва». На
-стиртнкахтизиги-жгдвс'рти^цткларуъал^сь-проте7"щитя^гертал^"зали-жпствжннг-н аочно показувати правильнiсть генерально! лiнi! Ленiнсько! партi!». Слщ зазначити, що в основу цього вщдшу лягли матерiали з виставки присвячено! десято! рiчницi Севас-топольсько! мiсько! ради. Також навколо роботи по створенню вщдшу було оргаш-зовано «гурток друзiв радянського музею» - популярна у той час форма згуртування громадськосп бiля нагальних проблем [25, с. 4]. До 7 листопада 1931 року новий вщдш шдготував виставку на тему «Чотирнадцять Жовтнiв», яку Музейне об'еднання вiдкрило у будiвлi Панорами на вторичному бульварi. До цiе! ж дати музеем була створена спещальна стшгазета «Музейний глядач» та щит присвячений iсторi! музею революцi! у Севастополi [28, с. 4].
1937 року до двадцято! рiчницi Жовтнево! революцi! було вiдкрито новий вщ-дiл - «Громадянська вiйна у Севастополi (1917-1920 роки)» [27, с. 4]. Не зважаючи на те, що у мюп iснував музей революци, уш iсторично-революцiйнi пам'ятники Севастополя знаходились у веденш Комiтету з охорони пам'яток при Всесоюзному Центральному виконавчому комтеть 1938 року Презищя Мюькради затвердила !х остаточний перелш та уповноважила Севастопольське музейне об'еднання до 1 тра-
10
вня завершити !х паспортизащю та ремонт, на який було видшено 51 тисячу рублiв [26, с. 4].
Узимку 1940 року добрав свого лопчного кшця процес розпаду Севастополь-ського музейного об'еднання (СМО), який був формально завершений 13 лютого шляхом складенням «Акту лшвщацп Севастопольського музейного обэднання». За цим документом, Музей революци отримав складське примiщення по вулищ Фрунзе, 37 та революцшш пам'ятки: кладовище комунарiв, пам'ятники П. П. Шмщту та В. I. Лешну. Беручи до уваги той факт, що музей не мав власного примщення, йому дозволялось тимчасово займати юмнату на нижньому поверх будiвлi музею Крим-сько! вiйни, де ранiше знаходився вщдш присвячений подiям 1905 року, юмнату канцелярi! та колишнiй кабiнет директора Об'еднання [30, с. 47]. 14 березня 1940 року музей революци остаточно видшився у самостiйну оргашзащю [29, с. 2]. У жо-втнi 1940 року музеем самостшно була органiзована чергова виставка «Чорномор-ський флот у боях за сощалютичну батькiвщину» та у зв'язку з двадцятилотям Кримсько! республiки науковi спiвробiтники пiдготували цикл лекцiй на цю тему [31, с. 3]. У подальшому музей продовжував функщонувати за тими самими принципами, як !м використовувались ще з часу фундаци у 1928 рощ.
Таким чином, на сторшках газети «Маяк Коммуны» знайшла вщбиток iсторiя дiяльностi низки музе!в: як дуже вщомих на теренах СРСР (Панорама, Вшськово-iсторичний музей, Державний Херсонеський юторико-археолопчний музей), так i маловщомих (Севастопольський музей краезнавства, Музей революци, Картинна галерея, Музей печерних мют, Меморiальний музей Л. М. Толстого). Також завдяки цим матерiалам стае можливим охарактеризувати основш тенденцi! пам'яткоохоронно! та археологiчно! справи Пiвденно-Захiдного Криму у 20-т - 30т роки ХХ столiття.
Список л^ератури
1. Непомнящий А. А. К биографии первого директора Центрального музея Тавриды Николая Эрнста / А. А. Непомнящий // Украшський техшчний музей : 1стор1я, досвщ, перспективи : мат-ли 8-! Всеук. наук.-практ. конф. : 26-28 травня 2011 р., смт. Ворзель / Центр пам'яткознавства НАН Укра!ни [ УТОПЖ. - К., 2011. - С. 90-93 ; Он же. З ютори вивчення кримських пам'яток (кшець XVIII - початок ХХ столптя) / А. А. Непомнящий // Перш1 Заремб1всью читання : матер1али Перших всеукр. наук. чи-тань, присвяч. 60-р1ччю в1д дня народж. укр. юторика та пам'яткознавця Серг1я Захаровича Заремби (1947-2003), м. Ки!в, 23 с1чня 2007 р. / Центр пам'яткознавства НАН Укра!ни ; УТОПЖ ; упор. О. М. Титова. - К., 2007. - С. 89-103.
2. Непомнящий А. А. Вивчення росшськомовно! дорадянсько! перюдично! преси Тавршсько! губерни у сучасному кримознавств1 / А. А. Непомнящий, В. В. Бобков // Укра!нська перюдика : 1стор1я [ сучасшсть : доп. та пов1дом. дев'ято! Всеукр. наук.-теорет. конф., Льв1в 28-29 жовтня 2005 р. / за ред. М. М. Романюка ; Науково-дослщний центр пер1одики Льв1всько! наук. б-ки 1м. В. Стефаника. - Льв1в, 2005. - С. 207-212.
3. Гриневич К. Э. За новый музей : Херсонесский музей, как первый опыт приложения марксистских идей в музейном строительстве / К. Э. Гриневич. - Севастополь, 1928. - 16 с. ; Он же. К методике музейных экскурсий / К. Э Гриневич // Педагогическая жизнь Крыма. - 1925. - 9/10. - С. 84-87.
4. О состоянии и заданиях музейного строительства в АССР и АО // Бюллетень Народного комиссариата по просвещению РСФСР. - 1933. - № 18. - С. 3.
5. Выставка картин в Севастополе // Маяк Коммуны. - 1925. - 19 июля. - С. 8.
6. Перш1 спроби об'еднання митщв Севастополя в едину оргашзащю вщбувались ще у листопа-д1 1920 року, коли декшька севастопольських художникв: Ю. I. Шпажинський, М. П. Крошечкин-
11
Крошицький, М. Н. Протопопов, А. Ф. Гауш та його дружина Л. Н. Гауш, Н. М. Янишев створили тво-рчш гурток. На його заседаниях велись палю диспути о принципах та завданнях образотворчого мис-тецтва. Резиденти цього об'еднання приймали участь у монументальнш пропаганд^ художньому офо-рмленш мгста до революцшних свят. Особливо грандюзна театральна постанова «Взяття Бастили» була проведена 1 травня 1921 року на Куликовим пол1, де спорудили велетенський макет фортещ Бас-титя, а у шсцетзацц штурму були зад1яш вшська та артилер1я. Художники тд кер1вництвом Ю. I. Шпажинського приймали активну участь при художньому оформленш постанови. Улику 1922 року до Севастополя при!хав Ян Петрович Б1рзгал. Його починання знайшли тдтримку серед члешв худож-ньо! студи морякв 1м. П. П. Шмвдта, а потам у севастопольського гуртка художникв. Нове об'еднання отримало назву - «Асощащя севастопольських художникв». I! очолив Ю. I. Шпажинський, а в1дповь дальним секретарем став М. П. Крошицький (з 1927 року цю посаду обшняв Володимир Петрович Бабенчиков). Першим серйозним заходом стала виставка художтх праць члешв Асощацл, а також близько 150 картин талановитого митця Михайла Михайловича Казаса (1889-1918). У подальшому до складу Асощацп було прийнято Анатол1я Григоровича Коренева (1868-1943), Леошда Митрофановича Афанасьева (1889-1971) та Е. А. Штейнберга.
7. Изо-фото выставка в Севастополе // Маяк Коммуны. - 1931. - 9 сент. - С. 4.
8. Буква. 1-ая выставка соцсоревнования в Крыму / Буква // Маяк Коммуны. - 1931. - 3 окт. -
С. 4.
9. [Чиликин П.] Организуйте экскурсии на выставку художников Крыма / П. Чиликин // Маяк Коммуны. - 1931. - 23 сент. - С. 4. - Изд. под псевд. : П. Ч.
10. Афанасьев Л. М. Заюнчив Севастопольську пмназта та Сенкт-Петербурзький полгтехшчний шститут. З 1917 по 1939 роки мешкав у Севастополе Працював на Портов1м завода торговому порту та трест «Водоканал». Захоплювався живописом. У 1935-1939 рр. був ствробгтником Севастопольсько! картинно! галере!. З 1939 року сшвробгшик Воронезького музею образотворчих мистецтв. Заслужений пращвник культури РРФСР.
11. Афанасьев А. [Л. М.] Выставка картин Севастопольских художников / Л. М. Афанасьев // Маяк Коммуны. - 1938. - 4 нояб. - С. 3.
12. Научные доклады // Маяк Коммуны. - 1938. - 9 дек. - С. 4.
13. Афанасьев Л. [М.] Выставка посвященная Рембрандту /Л. М. Афанасьев // Маяк коммуны. -1938. - 17 дек. - С. 4.
14. Картина Рембрандта в картинной галереи // Маяк Коммуны. - 1938. - 27 дек. - С. 4.
15. [Афанасьев Л. М.] В картинной галерее / Л. М. Афанасьев // Маяк Коммуны. - 1938. - 18 янв. - С. 4. - Изд. под псевдо. : Л. А.
16. Новинки картинной галереи // Маяк Коммуны. - 1938. - 26 янв. - С. 4.
17. [Афанасьев Л. М.] Интересный экспонат картинной галереи / Л. М. Афанасьев // Маяк Коммуны. - 1938. - 2 февр. - С. 4. - Изд. под псевд. : Л. А.
18. Крошицкий [М. П.] Ценности картинной галереи / М. П. Крошицкий // Маяк Коммуны. -1940. - 8 авг. - С. 4.
19. [Фото М. Покатило] // Маяк Коммуны. - 1937. - 22 янв. - С. 4.
20. В музеях // Маяк коммуны. - 1925. - 28 мар. - С. 8.
21. Гусакова [Л.] Ближе к музею революции / Л. Гусакова // Маяк коммуны. - 1929. - 15 янв. -
С. 4.
22. Путеводитель по музею революции / сост. Л. Гусакова ; Севастопольское музейное объединение. - Севастополь, 1928. - 18 с.
23. Музей революции расширяется // Маяк Коммуны. - 1929. - 15 нояб. - С. 4.
24. Шлите воспоминания о героических днях // Маяк Коммуны. - 1931. - 4 июл. - С. 4.
25. Чиликин П. Создать в музее революции отдел социалистического строительства / П. Чиликин // Маяк коммуны. - 1931. - 20 сент. - С. 4.
26. Исторические и революционные памятники // Маяк Коммуны. - 1938. - 27 февр. - С. 4.
27. В севастопольских музеях // Маяк Коммуны. - 1937. - 3 февр. - С. 4.
28. [Чиликин П.] Музеи к Октябрю / П. Чиликин // Маяк Коммуны. - 1931. - 4 нояб. - С. 4. - Изд. под псевд. : П. Ч.
29. Коротко // Маяк коммуны. - 1940. - 14 мар. - С. 2.
12
30. Акимченков В. В. Документы местных архивов как источник по истории музейного дела : на примере Государственного архива в Автономной Республике Крым / В. В. Акимченков // йверщина в юторп Укра!ни : зб. наук. праць / Нац. зап. «Глух1в», Центр пам'яткознавства НАН Украши i УТОП1К. - К. ; Глух1в, 2011. - Вип. 4. - С. 46-48.
31. В музее революции // Маяк коммуны. - 1940. - 5 окт. - С. 3.
Акимченков В. В. Из истории развития музейного дела в Севастополе: по материалам газеты «Маяк Коммуны» / В. В. Акимченков // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия «Исторические науки». - 2011. - Т. 24 (63), № 2 : спецвыпуск «История Украины». - С. 3-13.
Рассмотрены отдельные факты деятельности Картинной галереи и Музея революции в Севастополе на протяжении 20-х - 30-х годов ХХ века на основе материалов газеты «Маяк коммуны». Осуществлена попытка приблизиться к осмыслению исторического содержания той исторической эпохи путем выявления уровня научных и персональных связей краеведов.
Ключевые слова: Севастополь, музей, галерея, «Маяк Коммуны».
Akimchenkov V. V. The history of museology in Sebastopol by Newspapers "Маяк Коммуны" /
V. V. Akimchenkov // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Historical Scince. - 2011. - Vol. 24 (63), No 2 : "History of Ukraine". - P. 3-13.
The separate facts of activity of Art gallery and a revolution Museum in Sevastopol throughout 20 -30th years of the XX-th century on the basis of newspaper materials «a commune Beacon» Are considered. Attempt to come nearer to judgement of the historical maintenance of that historical epoch by revealing of level of scientific and personal communications of regional specialists is carried out.
Keywords: Sevastopol, museum, gallery, «Маяк Коммуны».
Поступила в редакцию 01.11.2011 г.
13
