CC BY
19Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Исторические науки». Том 25 (64), № 2. 2012 г. С. 166-174.
УДК 904(=512.143)(477.75):351.853
ДЖЕРЕЛА З 1СТОРП ПОПУЛЯРИЗАЦП КУЛЬТУРНО! СПАДЩИНИ КРИМУ
(XIX - ПОЧАТОК XX СТ.)
Молочко е. В.
Центр пам'яткознавства НАН Укра/ни та Укра/нського товариства охорони пам'яток сторйта культури, м. Ки/в, Укра/на
E-mail: jane557@mail.ru
Важливе дослщницьке та практичне значення в контексп вщродження нацюна-льно! культури Укра!ни мае вивчення особливостей рiзноманiтного досвщу популя-ризаци пам'яток ютори та культури Криму за дорадянських чашв. Завдяки залучен-ню рiзноманiтно! джерельно! бази можливо надати об'ективну оцiнку творчо! спад-щини краезнавцiв-популяризаторiв. На основi комплексного вивчення й аналiзу широкого спектра архiвних та опублiкованих джерел вiдтворюеться цшюна картина розвитку пам'яткоохоронно! дiяльностi в Криму впродовж Х1Х - початку ХХ ст.
Ключовi слова: пам'яткознавство, культурна спадщина, Крим, популяризацiя.
У незалежнш Укра!ш об'ективно все бшьше уваги придiляеться питанням вщ-новлення юторично! пам'ятi. В умовах, коли завдання збереження культурно! спад-щини набувають особливо! важливостi, актуальним стае досвщ наших попередникiв у розширенш форм пам'яткоохоронно! роботи. За дорадянських чашв у Криму, який е музеем просто неба, був накопичений значний ушкальний досвщ вивчення й охорони пам'яток ютори та культури засобом !х популяризаци. Саме ця форма пам'яткоохоронно! дiяльностi, яка охоплюе опис об'ектiв культурно! спадщини, розповсюдження iнформацi! про них, заохочення до !хнього подальшого вивчення, робила пам'ятки вщомими, ставила !х у центр туристичних вiдвiдувань. Це стало першою ланкою вивчення пам'яток.
Наявнють рiзноманiтних джерел дозволяе комплексно шдшти до аналiзу популяризацп пам'яток ютори та культури Криму як форми !х вивчення й охорони в Х1Х
- на початку ХХ ст. За формою документа джерела репрезентовано рiзнорiдними опублшованими та рукописними матерiалами - описами екскурсш та путаниками; джерелами особового походження (спогади, некрологи, мiжособистiсна комунiкацiя
- епютолярш); дiловодною документацiею (статути, зв^и громадських органiзацiй); перiодичною пресою. Бшьшють з опублiкованих робiт i документа збертаеться у фондах державних архiвiв i музе!в Укра!ни та Росшсько! Федераци.
За формою документiв архiвна джерельна база представлена рукописами крае-знавцiв i бiблiографiчними зiбраннями, а також джерелами особового походження. У фондах архiвiв Укра!ни та Росшсько! Федераци виявленнi рукописи праць кримо-знавцiв-популяризаторiв i документи з ютори оргашзаци вивчення й охорони пам'яток у Криму.
Основою джерельно! бази е опублшований та рукописний наробок краезнавщв, присвячений популяризаци, вивченню й охорош пам'яток iсторi! та культури Криму
ДЖЕРЕЛА З 1СТ0Р11 ПОПУЛЯРИЗАЦ11 КУЛЬТУРНОI СПАДЩИНИ КРИМУ _(XIX- ПОЧАТОКXX СТ.)_
в ан^зований перюд. За формою викладу, науковим рiвнем, жанровими особливо-стями й метою видання цi студи подшено на двi групи: науково-популярш нариси (В. Х. Кондаракi та С. Л. Марков) i путаники.
Найбшьш значною групою джерел е науково-популярнi публшаци, де охарактеризовано культурна спадщина Криму. Роботи кримознавцiв-популяризаторiв ще! спадщини - джерела, що мiстять iнформацiю про iсторiю вивчення, реставраци, стан окремих пам'яток археологи, архтектури, ютори. Цi публшаци, а також виявлеш рукописи дозволяють видшити характернi напрями дiяльностi краезнавцiв, як сто-сувалися збереження культурно! спадщини за допомогою 11 популяризаци.
У зв'язку з цим найбшьший штерес представляють працi В. Х. Кондараю [1-3] та С. Л. Маркова [4-7], як створили змiстовнi й досить точш описи пам'яток Криму. В 1хшх працях вщсутш посилання на архiвнi матерiали, нерщко трапляються фактологiчнi помилки (наприклад, В. Х. Кондараю опираеться, як правило, на леге-нди Криму). Об'ектами дослщження виступали рiзнi сюжети з ютори Криму та його культурна спадщина. Проте в той час були вщсутш фундаментальш науковi досль дження з ютори краю. Тому саме на основi науково-популярних праць В. Х. Конда-ракi та С. Л. Маркова склалися в подальшому першi узагальненi уявлення про пам'ятки ютори та культури Кримського твострову. У цих працях акцент зробле-ний на опис старожитностей. Залучення науково-популярних публiкацiй надае мож-ливостi дослiдити форми роботи краезнавщв, визначити 1х внесок у подальше вивчення й охорону пам'яток за допомогою 1х популяризаци серед широких верств населення.
Оригшальну та специфiчну групу бiблiографiчних джерел становлять пупвни-ки, якi можна роздiлити на кшька груп: 1) довiдники про пам'ятки ютори та культури твострову загалом i окремих його частин; 2) про пам'ятки окремих мют; 3) пут> вники довщкового (побутового) характеру; 4) путаники православними святинями (скити й монастир^; 5) бальнеолопчш путаники (де вщсутня шформащя про куль-турну спадщину).
Значний корпус матерiалiв iз вивчення й охорони пам'яток ютори та культури Криму мютять путаники, складеш вщомими кримознавцями й збереженими в рукописному варiантi в архiвних фондах. У особовому фондi П. I. Кьоппена (ф. 30) в Санкт-Петербурзькш фши архiву Росшсько! академи наук збертаються неопублшо-ванi (здебiльшого) кримознавчi матерiали дослiджень академiка. Знайомство з цими документами дозволить почерпнути вщомосп про роботу вченого над путаником по Криму, який не був опублшований. Збер^ся рукописний варiант фрагмента ще! роботи [8]. У особовому фонд «Бертье-Делагард Олександр Львович» КРУ «Центральний музей Тавриди» представлено рукописний матерiал, пiдготований краезнавцем для його путаника швденно-схщним районом Кримського швострова [9]. З матерiалiв Архiву Росшського географiчного товариства - розряду 39 »Тавршська губертя» - залучений рукопис неопублшованого путiвника, складе-ного Степаном 1вановичем Веребрюсовим i Яковом Дмитровичем Граховим [10].
Путаники - це одна з форм популяризаци пам'яток Криму. Особливютю цього виду книжково! продукци е подання матерiалiв, дiбраних залежно вiд iнтересiв 1х потенцшних читачiв. Автори путiвникiв знайомилися зi спецiальною кримознавчою
167
лггературою й умщали у cboïx працях загальнi довщки, отриманi з даних робгг. До-вiдники були opieHTOBaHÎ на залучення туристiв i тих, хто вщпочивае, за допомогою ознайомлення ïx i3 багатою й унiкальною культурною спадщиною пiвострова. KpiM цього, вони мютили iнформацiю про природно-географiчнi умови, етнографiчнi особливостi народiв, перспективи розвитку регюну, а також статистичнi матерiали про чисельнють населення.
Дана група джерел носить об'ективний характер, забезпечена шюстративним матерiалом, надае в бiльшостi текста достовiрнi вiдомостi про стан пам'яток краю в дорадянський перюд. Систематизащя цих довiдкових видань уможливила виявлен-ня багатого за змiстом корпусу ведомостей про дiяльнiсть наукових товариств у га-лузi органiзацiï охорони культурноï спадщини Криму, поширення накопичених фа-хiвцями розширених пам'яткознавчих знань.
Значний обсяг шформаци з дослiджуваноï проблеми мiстять офiцiйно-дiловоднi документи, серед яких видiляються статути й зв^и клубiв i наукових товариств: Кримського прського клубу (з 1905 р. - Кримсько-Кавказького гiрського клубу) та Кримського товариства дослщниюв i любителiв природи, органiзованих у Х1Х - на початку ХХ ст. ïx дiяльнiсть вщображена в рiчних i екскурсшних звiтах; у статутах закршлеш принципи ïx роботи. Названi документи публшувалися в перiодичних виданнях товариств.
В основу статута товариств [11-15] були покладеш аналоги европейських аль-пiйських клубiв. У подальшому виходили новi варiанти статутiв, у яю вносилися зм> ни, продиктованi постiйним розширенням сфер дiяльностi (серед яких чiльне мюце займали популяризацiя, вивчення й охорона пам'яток ютори та культури Криму) [16].
До групи офщшних документа слщ вщнести рiчнi звiти обох згаданих оргаш-зацiй. Так, щодо Кримського (Кримсько-Кавказького) гiрського клубу збереглися щорiчнi звiти за перiод з 1890 до 1914 р. (за винятком 1893, 1899, 1910 рр.). Кожен зв^ складався за единою структурою, що включала iнформацiю про особовий склад, склад правлшня, дiяльнiсть, вiддiлення (для Кримського товариства дослщниюв i любителiв природи - секци), фiнансовi питання. Звiти мiстять важливi для досл> джувано1' проблеми вщомосп про дiяльнiсть Кримського гiрського клубу [17] та Кримського товариства дослщниюв i любителiв природи (звiти е лише за окремi роки) [18] за рiзнi перiоди ïx юнування. Завдяки залученню цих джерел уможливило визначення коло питань, що виршувалося ïx керiвництвом щодо органiзацiï вивчення й охорони пам'яток. Особливютю даних матерiалiв е ïx ушверсальний характер (описанi археологiчнi пам'ятники, представлеш вiдомостi з географiï, економ> ки, етнографiï) i систематичнiсть шд час подання iнформацiï. Значення звтв наукових органiзацiй полягае в тому, що в них була зiбрана й узагальнена важлива за своею значимютю iнформацiя про збереження пам'яток ютори та культури Криму в певний час.
Змютовними е щорiчнi звгги Кримського прського клубу, в яких вщображеш основш напрями його дiяльностi зi збереження культурноï спадщини Криму: тексти доповщей, зроблених пiд час засiдань правлшня Клубу; видавничу дiяльнiсть з метою популяризаци пам'яток; екскурси з вщвщуванням визначних пам'яток, прове-дених Клубом. У рiчних звiтах мютилася iнформацiя про роботу вiддiлень. Значний
168
ДЖЕРЕЛА З 1СТОР11ПОПУЛЯРИЗАЦИ'КУЛЬТУРНОÏ СПАДЩИНИ КРИМУ _(XIX- ПОЧАТОКXX СТ.)_
пласт шформаци про проведет заходи, спрямоваш на збереження старожитностей твострова, мютився в екскурсiйних звiтах Ялтинського вщдшення Клубу [19]. У них докладно позначенi рiзновиди спецiальних наукових екскурсшних по!здок (пе-дагогiчних, учнiвських), що проводилися з метою популяризацiï юторико-культурних цiнностей. У звiтах наведет вщомосп про кiлькiсть екскурсiй та ïx уча-сникiв, термiни екскурсшного сезону, докладний опис маршрутiв з урахуванням вiдвiдування пам'яток i пам'ятних мюць. Звiти за 1893, 1899 i 1910 рр., на жаль, нами не виявлеш. Важливе значення мають друкован окремi зв^и керiвникiв екскур-сiй [20]. Офщшно-дшоводт матерiали дозволяе вiдтворити форми й методи дiяль-ностi наукових оргашзацш щодо вивчення й популяризацiï культурних цiнностей Кримського пiвострова.
Офiцiйно-дiловоднi документи виявлеш у фондах Державного арxiву в Автономий Республiцi Крим: фонд «Омферопольська чоловiча казенна гiмназiя» (ф. 104) [21-24], «1нспектор народних училищ Сiмферопольського пов^у» (ф. 212) [25; 26], «Ялтинське вiддiлення Кримсько-Кавказького гiрського клубу» (ф. 661) [27]. Зокрема, звгги про екскурсiйну та наукову роботу оргашзацш-фондоутворювачiв. Завдяки залученню цих документiв можливо охарактеризувати форми туристично-екскурсшних заxодiв (краезнавчих i осв^шх поïздок), що здшс-нювалися з метою ознайомлення (популяризацiею) молодi з пам'ятками iсторiï та культури Криму. Вивчення дано1' групи джерел дозволяе вщновити повну картину охорони археолопчних пам'яток Криму в другш половинi Х1Х - на початку ХХ ст.
Важливим джерелом е загальноросшська й мiсцева перiодична преса: офiцiйнi матерiали, кримознавчi публiкацiï щодо вивчення й охорони пам'яток ютори та культури. У цш груш джерел видшяються перюдичш видання товариств i клубiв, якi спецiалiзувалися на дослiдженнi культурно!' спадщини. У Криму активно висв^лю-вали шдсумки пам'яткооxоронноï дiяльностi мiсцевi видання - «Записки Крымского (Крымско-Кавказского) горного клуба» та «Записки Крымского общества естествоиспытателей и любителей природы». На сторшках цих видань узагальнювався дос-вщ роботи, публiкувалися рiчнi зв^и товариств i ix вiддiлень, протоколи засiдань, програми та проекти, а також описи подорожей i екскурсш, влаштованих даними органiзацiями [28]. Значне мюце вiдводилося доповiдям i повщомленням про необ-xiднiсть збереження старожитностей твострова [29-32].
Вивчеш спецiалiзованi екскурсiйнi журнали «Русский экскурсант», «Школьные экскурсии и школьный музей». Тематика подорожей як форми вивчення пам'яток також порушувалася в журналах «Исторический вестник», «Естествознание и география».
Численш публшаци, пов'язаш з популяризащею культурноï спадщини Криму, виявленi на сторшках мюцевих кримських видань: «Крым», «Крымский курьер», «Крымский вестник», «Керч-Феодосийский курьер», «Русская Ривьера», «Салгир», «Таврические губернские ведомости», «Таврические епархиальные ведомости», «Севастопольский листок», «Ялтинская жизнь». Серед загальноросшських газет зазначимо «Московские ведомости» й «Русские ведомости». Зам^ки на шпальтах даних видань сприяли поширенню шформаци про кримсью пам'ятки. Вони сприя-ють вiдновленню колориту епохи, окремих подш.
169
Важливу групу джерел становлять документи особового походження, репрезен-товаш спогадами туриста й екскурсанта, листами, нотатками, щоденниками. Ман-дрiвники публiкували сво1' враження окремими виданнями - у виглядi кореспонден-цiй у газетах, статей у перюдичних виданнях рiзноманiтного спрямування. Авторами таких творiв були, як правило, вчител^ студенти й пмназисти. У невеликих на-рисах i нотатках, у грунтовних спогадах представленi описи пам'яток iсторiï та культури Криму, ступеня ïx збереження. Численними за вмютом шформаци е спогади про екскурси у виглядi спецiальних видань, якi, здебшьшого, мали професiйну спрямованiсть. Частiше за все ïx укладачi вирушали безпосередньо на швос^в iз навчальною чи тзнавальною метою. Географiя проведених екскурсш була обширною. Одна roï^ra, як правило, поеднувала вiдвiдування кшькох пам'ятних мiсць у рiзних районах Криму. Спещальш тематичнi екскурсiï присвячувалися окремим м> стам. Значний комплекс докладних описiв вiдвiданих пам'яток умщеш в спогадах ïx учасникiв.
Особливютю даноï групи видань е суб'ективний характер опишв i вiдсутнiсть пропорцшносп пiд час викладу матерiалу. Мандрiвники й туристи дiлилися най-бшьш яскравими враженнями вiд побаченого (архтектурш й археологiчнi пам'ятки). Значення цих джерел полягае в тому, що вони сприяли посиленню ште-ресу в суспiльствi до охорони культурноï спадщини Криму.
Туристи робили в своïх нотатках докладний опис вщвщаних пам'яток. Так, в описi екскурси в Бахчисарай наводилася шформащя про культурну спадщину пер> оду Кримського ханства й «печерш мюта», до Севастополя - про пам'ятки, пов'язаш з Кримською (Схщною) вiйною, до Ивденного берега Криму - про пала-цово-парковi ансамблi. Цi видання надають можливiсть бiльш детально ознайо-миться зi станом пам'яткоохоронноï роботи в Криму. У них вщображено вщомосп про збереження пам'яток на певному промiжку часу (передусiм про ïx первюний вигляд), проведенi охоронш заходи, спрямованi на ïx збереження (описи реставра-цiйних робiт). Ц джерела дозволяють представити рельефну картину вивчення та популяризаци об'екта культурноï спадщини Криму людьми рiзних уподобань, в> кових категорiй та сощального стану.
Окремi аспекти дiяльностi С. Л. Маркова з популяризаци культурноï спадщини знайшли вiдображення в спогадах дорадянських авторiв - В. С. Русакова [33] i С. А. Венгерова [34; 35]. Про службу С. Л. Маркова в ^мферопольськш чоловiчiй казеннш пмнази згадуеться в публшаци А. I. Маркевича [36]. У працях зазначених авторiв мютиться маловiдома iнформацiя про науково-популярну та громадську роботу краезнавця.
Важливi за значенням матерiали мiстить листування згаданих краезнавщв з iн-шими дослiдниками ютори й старожитностей Криму, що вщклалася в архiвних фондах. Вивчення епютолярда надае можливостi визначити науковi прiоритети в дослi-дженнi об'екта культурноï спадщини краю. Значний корпус документа збертаеть-ся в архiвi 1нституту росiйськоï лiтератури (Пушкiнський дiм) Росiйськоï академiï наук в особовому фоцщ бiблiографа Миколи Миколайовича Вакуловського (ф. 372) i Альберта Вшентьевича Старчевського (ф. 583). ïx^ листування з В. Х. Кондараю присвячене питанням збереження iсторичних пам'яток [37; 38]. В архiвi редакцiï
170
ДЖЕРЕЛА З 1СТОР1! ПОПУЛЯРИЗАЦ1! КУЛЬТУРНО! СПАДЩИНИ КРИМУ _(XIX- ПОЧАТОКXX СТ.)_
журналу «Русская старина» (ф. 265) виявлений единий зi складених у дорадянський час рукопис бюграфи В. Х. Кондараю, написано1 вщомим дослщником Бессарабсь-кого краю Василем Григоровичем Курдиновським (1871-?) на основi формулярного списку [39].
За обсягом шформаци з ютори вивчення пам'яток Криму в Х1Х - на початку ХХ ст. видшяеться зiбрання рукописного вiддiлу Наукового архiву 1нституту ютори матерiальноl культури Росшсько1 академи наук. Залученi матерiали фонду «1мпера-торська Археологiчна комюя» (ф. 1). 1нтерес представляють документи службового листування з пам'яткоохоронних питань В. Х. Кондараю з Олександром Олексшо-вичем Васильчиковим [40-43], головою комюи Сергiем Григоровичем Строгановим [44], секретарем Одеського товариства ютори та старожитностей Владиславом Нор-бертовичем Юргевичем [45]. Опрацювання цих документа дозволяе визначити вне-сок вщомого кримознавця в справу популяризаци об'ектiв культурное' спадщини пiвострова.
З документiв вщдшу рукописiв Росшсько1 державно1 бiблiотеки (м. Москва) видшено матерiали особового фонду Олекая Сгоровича Вiкторова (ф. 51). Найб> льший iнтерес становить його листування з В. Х. Кондараю, що стосуеться вивчення й охорони середньовiчних пам'яток Криму [46]. Одночасно використано листування В. Х. Кондараю, виявлене в особових фондах Афанашя Федоровича Бичкова (вщдш рукописiв РНБ, ф. 120) [47], М. М. Вакуловського (вщдш рукописiв РНБ, ф. 125) [48]. У Росшському державному iсторичному архiвi у фонд Дмитра Михайловича Струкова (ф. 695) збер^аеться листування з ним В. Х. Кондараю, що дае уя-влення про стан вивчення й охорони християнських старожитностей Криму [49].
В архiвному фондi «Шостий Археологiчний з'1'зд в ОдесЬ> (ф. 275) у фондах Державного архiву Одесько1 областi привертае увагу листування В. Х. Кондараю з Никодимом Павловичем Кондаковим, яке вщображае окремi етапи вивчення пам'яток Кримського твострова [50; 51]. Новi матерiали мiстяться у фондах Росш-ського географiчного товариства в Санкт-Петербурзi, де особливий штерес становить листування В. Х. Кондараю з секретарем Товариства Володимиром 1зма1лови-чем Срезневським iз питань оргашзаци охорони старожитностей [52].
З приватного листування М. О. Головкшського з професорами Новоросшського унiверситету (ф. 39, вiддiл рукопишв i стародрукiв Одесько1 державно1 науково1 бi-блiотеки iм. М. Горького) виявлеш новi вiдомостi про визначш пам'ятки Криму, що мiстяться частково в його путанику [53]. Ця шформащя сьогодш е важливим дже-релом реставрац^ зовнiшнього вигляду даних об'ектiв.
Традицiйним бiографiчним джерелом е некрологи. 1нтерес представляють некрологи С. Л. Маркову [54] та В. Х. Кондараю [55], що були надруковаш в рiзних газетах i журналах i мiстили спогади, детальний виклад бiографiй небiжчикiв, бюб> блiографiчну iнформацiю тощо. Некрологи мютять також важливi вiдомостi про творчий шлях згаданих кримознавцiв-популяризаторiв культурно1 спадщини регю-ну. Разом iз тим вони не позбавлеш характерно1 для 1'х жанру iдеалiзацil.
Використання всього спектра репрезентативно1 джерельно1 бази - опублшова-них матерiалiв, архiвних документа - дозволяе вщтворити поетапний процес дiяль-ностi з популяризацп, вивчення й охорони пам'яток ютори та культури Криму про-
171
тягом Х1Х - початку ХХ ст., достовiрно дослщити основш тенденци, форми й мето-ди ще! роботи. У цшому, джерельна база е достатньою для отримання необхщно! сукупностi iсторичних факпв як емтрично! основи вивчення основних напрямiв системи охорони культурно! спадщини регюну.
Список використаноТ лiтератури
1. Кондараки В. Х. Универсальное описание Крыма / В. Х. Кондараки // Новороссийские ведомости. - 1870. - 27, 28, 31 марта ; 4, 12 июня.
2. Кондараки В. Х. Универсальное описание Крыма / В. Х. Кондараки. - СПб., 1875. - Ч. 1-17, т. 1-4.
3. Кондараки В. Х. В память столетия Крыма : история и археология Тавриды с политипажами /
B. Х. Кондараки. - М., 1883. - 343, 67, 159 с.
4. Марков Е. Л. Очерки Крыма : картины крымской жизни, природы и истории / Е. Л. Марков. -СПб., 1872. - 505 с.
5. Марков Е. Л. Очерки Крыма : картины крымской жизни, природы и истории / Е. Л. Марков. -
2 изд. - СПб. ; М., 1884. - VII, 593, III с.
6. Марков Е. Л. Очерки Крыма : картины крымской жизни, природы и истории / Е. Л. Марков. -
3 изд. - СПб., 1902. - 534 с.
7. Марков Е. Л. Очерки Крыма : картины крымской жизни, природы и истории / Е. Л. Марков. -
4 изд. - СПб. ; М., 1911. - Х! 520, IV с.
8. Санкт-Петербургский филиал Архива Российской академии наук, ф. 30, оп. 1, д. 347, л. 1-6.
9. КРУ «Центральний музей Тавриди», ф. 4, кп. 22967, спр. 8682, 132 арк.
10. Архив Российского географического общества (АРГО), р. 39, оп. 1, д. 6, 17 л.
11. Устав Крымского горного клуба // Записки Крымского горного клуба. - 1891. - № 1. - С. III-X.
12. Устав Крымского горного клуба // Записки Крымского горного клуба. - 1901. - № 5/6. - С. 3-13.
13. Устав Крымско-Кавказского Горного Клуба. - Одесса, 1907. - 7 с.
14. Устав Крымского общества естествоиспытателей и любителей природы. - Симферополь, 1910. - 8 с.
15. Устав Крымского общества естествоиспытателей и любителей природы. - Симферополь, 1913. - 8 с.
16. Проект изменений устава Крымского горного клуба. - Одесса, 1894. - 9 с.
17. Смирнов В. И. Отчет о деятельности Крымско-Кавказского горного клуба за 25 лет своего существования (1890-1914 гг.) / В. И Смирнов // Юбилейный сборник Крымско-Кавказского горного клуба, 1890-1914 / под ред. М. А. Познанского. - Одесса, 1915. - С. 15-19.
18. Отчет о деятельности Крымского общества естествоиспытателей и любителей природы за 1910 г. // Записки Крымского общества естествоиспытателей и любителей природы. - 1912. - Т. 1. -
C. 9-29.
19. Вебер Ф. Д. Доклад об экскурсии, устроенной Ялтинским отделением Крымского горного клуба 17 июня 1894 года на Чатырдаг и в Косьмо-Дамиановскую киновию / Ф. Д. Вебер // Записки Крымского горного клуба. - 1895. - № 4. - С. 12-22.
20. Веревский И. К. Доклад об экскурсии устроенной Крымским горным клубом для учеников Ананьевской гимназии под руководством преподавателя ее, членов и И. К. Веревского в июне 1900 г. / И. К. Веревский // Записки Крымского горного клуба. - 1900. - № 10. - С. 8-35.
21. Державний архгв в Автономий Республщ Крим (ДААРК), ф. 104, оп. 1, спр. 375, 25 арк.
22. ДААРК, ф. 104, оп. 1, спр. 506, 26 арк.
23. ДААРК, ф. 104, оп. 1, спр. 577, 30 арк.
24. ДААРК, ф. 104, оп. 1, спр. 813, 35 арк.
25. ДААРК, ф. 212, оп. 1, спр. 285, 61 арк.
26. ДААРК, ф. 212, оп. 1, спр. 297, 51 арк.
27. ДААРК, ф. 661, оп. 1, спр. 11, 36 арк.
28. Ученическая экскурсия, устроенная Крымским горным клубом // Крымский вестник. - 1892. -17 июня.
172
ДЖЕРЕЛА З 1СТОР1! ПОПУЛЯРИЗАЦИ КУЛЬТУРНО! СПАДЩИНИ КРИМУ _(XIX- ПОЧАТОКXX СТ.)_
29. Боданинский У. А. Бахчисарайские памятники // Записки Крымского общества естествоиспытателей и любителей природы. - 1917. - Т. 5. - С. 125-129.
30. Волошинов И. М., Клепинин Н. Н. Пещерное поселение Бакла в Крыму / И. М. Волошинов, Н. Н. Клепинин // Записки Крымского общества естествоиспытателей и любителей природы. - 1913. -Т. 2. - С. 151-160.
31. Боровко Н. А. Тепе-Кермен : пещерный город в Крыму / Н. А. Боровко // Записки Крымского общества естествоиспытателей и любителей природы. - 1913. - Т. 3. - С. 107-183.
32. Клепинин Н. Н. Об охране памятников в Крыму / Н. Н. Клепинин // Записки Крымского общества естествоиспытателей и любителей природы. - 1913. - Т. 2. - С. 170-172.
33. Русаков В. Е. Л. Марков : к 40-летию его литературной деятельности : опыт характеристики // Известия книжных магазинов товарищества М. О. Вольфа. - СПб. ; М., 1898. - Т. 2. - № 2. - С. 35-39. - Изд. под псевд. : Либрович С. Ф.
34. Венгеров С. [А.] Е. Л. Марков / С. А. Венгеров // Новый энциклопедический словарь / Ф. А. Брокгауз и И. А. Ефрон. - СПб., 1915. - Т. 25. - С. 755-757.
35. Венгеров С. [А.] Марков Евгений Львович / С. А. Венгеров // Энциклопедический словарь / Ф. А. Брокгауз и И. А. Ефрон. - СПб., 1896. - Т. 17 А. - С. 659-660.
36. Маркевич А. И. [Е. Л. Марков как деятель народного образования в Крыму] / А. И. Маркевич // Известия Таврической ученой архивной комиссии. - 1903. - № 35. - С. 44-46.
37. Институт русской литературы (Пушкинский дом) РАН (ИРЛИ), ф. 372, оп. 1, д. 135, л. 1-8.
38., отдел рукописей, ф. 583, оп. 1, д. 786, л. 1.
39. ИРЛИ, ф. 285, оп. 2, д. 1264, л. 3-18.
40. Институт истории материальной культуры РАН, рукописный архив (ИИМК РАН РА), ф. 1, оп. 1, д. 5, л. 16.
41 ИИМК РАН РА, ф. 1, оп. 1, д. 5, л. 18-18 об.
42. ИИМК РАН РА, ф. 1, оп. 1, д. 11, л. 16-16 об.
43. ИИМК РАН РА, ф. 1, оп. 1, д. 11, л. 18-18 об.
44. ИИМК РАН РА, ф. 1, оп. 1, д. 6, л. 13.
45. ИИМК РАН РА, ф. 1, оп. 1, д. 11, л. 17-17 об.
46. Российская государственная библиотека, отдел рукописей, ф. 51, к. 18, д. 72, л. 1-2.
47. Российская национальная библиотека, отдел рукописей (РНБ ОР), ф. 120, оп. 1, д. 800, л. 1.
48. РНБ ОР, ф. 125, оп. 1, д. 10, л. 1.
49. Российский государственный исторический архив, ф. 695, оп. 1, д. 173, л. 1-4.
50. Державний арх1в Одесько1 област (ДАОО), ф. 275, оп. 1, спр. 36, арк. 11.
51. ДАОО, ф. 275, оп. 1, спр. 36, арк. 2-3.
52. АРГО, р. 39, оп. 1, д. 10, л. 19-20.
53. Одеська нацюнальна наукова б1блютека, ввддш рукописгв та стародрукгв, ф. 39, к. 1, спр. 527, 53 арк.
54. [Балабуха Н. Н.] Е. Л. Марков : некролог / Н. Н. Балабуха // Крым. - 1903. - 23 марта. - Изд. под псевд. : Н. Б-ха.
55. [Сообщение о смерти В. Х. Кондараки] // Одесский листок. - 1886. - 16 нояб.
Молочко Е. В. Источники по истории популяризации культурного наследия Крыма (XIX -начало XX в.) / Е. В. Молочко // Ученые записки Таврического национального университета имени В. I. Вернадського. Серия «Исторические науки». - 2012. - Т. 25 (64), № 2. - С. 166-174.
Важное исследовательское и практическое значение в контексте возрождения национальной культуры Украины имеет изучение особенностей разнообразного опыта популяризации памятников истории и культуры Крыма в досоветский период. Благодаря привлечению разнообразной источниковой базы возможно дать объективную оценку творческого наследия краеведов-популяризаторов. На основе комплексного изучения и анализа широкого спектра архивных и опубликованных источников воспроизводится целостная картина развития памятниковедческой деятельности в Крыму на протяжении XIX - начала ХХ в.
Ключевые слова: памятниковедение, культурное наследие, Крым, популяризация,
173
Molochko Ye.V. Sources of on the history popularization cultural heritage of Crimea (XIX - early XX century) / Ye.V. Molochko // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Historical Scince. - 2012. - Vol. 25 (64), No 2. - P. 166-174.
Comprehensive study of a representative body of published (periodicals, scientific and popular publications, guidebooks) and archival sources (central, departmental and local funds archives of Ukraine and the Russian Federation) can objectively reconstruct a comprehensive picture of the development and popularization of the genesis of certain monuments in the Crimea ethnographers, NGOs and educational institutions, to evaluate various forms of their activities. Strengthening of interest in the study and protection of historical and cultural monuments of the Crimea in the analyzed period, conditional on the need to eliminate information vacuum on the peninsula that has existed since the time of the Crimean Khanate. In periodicals published material that was covered up excursion practice and formed an idea about the importance of excursions in the study and preservation of cultural heritage. Specialized tours and tourist magazines ever published reports about trips, lists of recommended regional literature, detailed information about attractions. One of the goals of this work was the publication of reports on the activities of scientific societies with descriptions of historical monuments and archeology. Analysis of large volume, content-popularizes heritage ethnographers to determine its relevance to the modern stage highlight the practical importance of these studies for further development monument research across all of Ukraine.
Key words: investigation of monuments, cultural heritage, the Crimea, popularization..
nocmynurn e pedaKU,uK> 01.11.2012 г.
174
