CC BY
28Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского
Серия «Исторические науки». Том 24 (63), № 2 : спецвыпуск «История Украины». 2011 г. С. 66-74.
904:72 : 910.4 «17/18» (477.75)
ДО ЮТОРП ПАМ'ЯТКОЗНАВЧИХ РОЗВ1ДОК МАНДР1ВНИК1В У КРИМУ НАПРИК1НЦ1 XVIII - В ПЕРШ1Й ПОЛОВИН! Х1Х СТОЛ1ТТЯ
Каушл/'ев Г. С.
Проанатзовано роль у дослщженш культурно! спадщини Кримського швост-рова представниками штелектуально! елiти на рубеж XVIII - XIX ст. Здшснено анатз публiцистичних та наукових творiв англiйських, французьких, швейцарських письменниюв i вчених, якi вiдвiдали Тавриду в цей перюд. Встановлено, що !хш студи заклали пiдrрунтя наукового вивчення пам'яток у Криму. Основними об'ектами уваги з богу захщноевропейських мац^вниюв були античнi та серед-ньовiчнi старожитностi Керченського пiвострова, Судака, Феодоси, Херсонеса.
Ключовi слова: Крим, пам'ятки, вивчення культурно! спадщини, мац^вники.
З-помiж усiх регiонiв нашо! кра!ни Кримський пiвострiв завжди посiдав одне з провщних мiсць за кшьюстю пам'яток архiтектури та культури. Цей факт обумов-люе постiйну увагу мюцевих науковцiв не тiльки до проблем охорони старожитнос-тей, а й стимулюе !х iнтерес до ютори вивчення античних i середньовiчних компле-ксiв за дорадянських чашв. Вагомий внесок у процес накопичення вiдомостей про визначнi пам'ятки Тавриди зробили захiдноевропейськi мандрiвники, якi вщвщали край наприкiнцi XVIII - у першш половинi Х1Х ст. Саме вони виступили першовщ-кривачами культурних скарбiв Пiвденного Причорномор'я для просвiчено! европей-сько! публiки, а також стали сшвзасновниками наукового вивчення регюну за доби Просвiтництва. Записки шоземних вояжерiв на сьогоднi е невщ'емною складовою джерелознавчо! бази у стущях з iсторi! дослiдження iсторико-культурно! спадщини Криму.
Щодо iсторiографi! питання. У монографи директора Санкт-Петербурзько! фiлi! Архiву Росшсько! академi! наук I. В. Тункшо! «Русская наука о классических древностях юга России (XVIII - середина XIX вв.)», частково реконструйовано юторда вивчення пам'яток Ивденного Причорномор'я втизняними та зарубiжними анти-кознавцями [1]. Професор А. А. Непомнящий сформував окремий науковий юторю-графiчний напрям дослiджень кримських старожитностей [2-5]. Незважаючи на по-стшну увагу науковцiв до цiе! проблеми, комплексний аналiз внеску захщноевро-пейський ман^вниюв у вивчення культурно! спадщини швострова до сьогоднi не було здшснено. Саме це зумовило мету нашого дослщження - виокремити та про-стежити роль iноземних подорожшх у процесi накопичення та ввести до наукового об^у вiдомостi про стан юторичних пам'яток у Криму тсля iнкорпорацi! краю до складу Росшсько! iмперi!.
Початок вивчення старожитностей античносп й середньовiччя Тавриди сягае доби правлшня Катерини II. В цей перюд представниками росшсько! та захщно-европейсько! iнтелектуально! елiти були зiбранi першi вiдомостi про стан архтекту-рних споруд та археолопчних комплексiв. 1нтерес до iсторико-культурно! спадщини
Ивденного Причорномор'я наприкшщ XVIII - у першш половинi Х1Х ст. серед чизняних науковцiв i захiдноeвропейських iнтелектуалiв був зумовлений тим, що вони вперше отримали доступ до античних та середньовiчних городищ, яю немож-ливо було вивчати за чашв Кримського ханства через недоброзичливе ставлення мюцевих жителiв до шоземщв з Роси та краш Захщно! Свропи. У той же час, щ пам'ятки протягом 80-х рр. XVIII ст. - перших десятитть Х1Х ст. зазнавали штен-сивних руйнувань через недбале вщношення до них з боку оргашв мюцево! влади. Все це стимулювало просвiчених росiян i eвропейцiв описувати старожитносп, про-водити археологiчнi розкопки, збирати й збертати предмети старовини тощо.
Одним з перших захщноевропейських мандрiвникiв, що звернувся до опису старожитностей Кримського твострова, став видатний французький вчений та гро-мадський дiяч Шарль-Жiльбер Ромм (1750-1795). У 80-х рр. ХУШ в. вш супрово-джував свого вихованця П. О. Строганова (1772-1817) у подорожах Росшською iм-перieю [6, с. 88]. Пщ час вояжу Ивденним Причорномор'ям француз вiв подорожай щоденник, який в майбутньому став основою для твору «Подорож до Криму в 1786 р.». Пшгрими прибули на пiвострiв, котрий нещодавно був спустошений Ро-сшсько-турецько! вшною, виселенням християнського населення та масовою ем^-рацieю кримських татар, навесш 1786 р. Ш.-Ж. Ромм i його компаньйони були обурен фактами чисельних руйнувань пам'яток старовини. Мiсцевi чиновники не ва-гаючись використовували кримськi старожитностi для зведення адмшютративних та господарських будiвель. Так, башти Херсонесу було розiбрано i вiдправлено на бу-дiвництво Севастополя. З аналопчною ситуацieю мандрiвники з^кнулися й в iнших мiстах, де знаходились античш та середньовiчнi поселення. Про головну мечеть Фе-одоси пiлiгрим залишив наступну згадку: «Рошяни, умiлi в руйнуваннi, зруйнували й цю будiвлю, вони скрiзь насаджують шинки» [7, с. 48]. Оглядаючи залишки ста-родавнiх споруд, вчений скрупульозно описав фрагменти аритектурних монумен-тiв, давньогрецьких виробiв мистецтва, що лежали навкруги.
Пщ час вщвщин Керчi мандрiвники вiдвiдали руши античного Панпкапею. До-слiджуючи полiс, француз зробив кшька копiй давньогрецьких надпишв, а також склав список предмеив старовини, що були вивезенi з Таманського твострова до Керчi [7, с. 51-53]. Оскшьки темпи руйнаци багатьох пам'яток були досить штенси-вними, «Подорож до Криму в 1786 р.» на сьогодш е одним з найцiннiших джерел щодо стану античних i середньовiчних старожитностей твострова у 80-х рр. XVIII ст.
1795 р. Крим вщвщала Марiя Гатрi (?-1797). Завдяки и подорож у наукових колах Санкт-Петербургу та Великобритани було розширено уявлення про античш старожитносп пiвострова. Бiографiчних вiдомостей про англiйку виявлено мало. Вщомо, що вона певний час займала посаду директриси 1мператорсько! ради 1нсти-туту благородних дiвиць у столищ Роси. II чоловiк - Метью Гатрi, який виступив шщатором подорожi, виконував обов'язки державного радника Олександра I, також був вщомим поцiновувачем старовини. На початку 90-х рр. ХУШ в. вш умовив свою дружини здшснити дослщницький вояж, метою якого був збiр вiдомостей про давньогрецькi та давньоримсью старожитностi Пiвденного Причорномор'я, якi дов-
67
гий час залишались недослщженими через агресивну зовнiшню пол^ику Османсь-koï iMnepiï [8, p. VI].
Марiя Гатрi залишила Санкт-Петербург на початку 1795 р. Пюля вщвщин Оде-си, Очакова та Херсону вона прибула до Криму. Протягом усього перюду по1'здки вона надсилала чоловiку докладнi листи, в яких змальовувала не лише античш пам'ятки, а й наводила вщомост про соцiально-економiчний розвиток, етно-демографiчнi процеси, що вiдбувались у регют в цей час. Листи М. Гатр^ яка померла незабаром пюля повернення до Санкт-Петербургу, стали основою книги Ме-тью Гатрi «A tour performed in the years 1795-1796 through the Taurida, or Crimea» («Подорож, здiйснена у 1795-1796 рр. по Таврищ, або Криму») [8]. Цей етстоляр-ний травелог, виданий у Лондонi 1802 р., на разi е одним з найбшьш iнформативних джерел з ютори Криму кiнця XVIII ст.
Подорожуючи Кримом, М. Гатрi вщвщала близько десятка населених пунктiв твострова: Балаклаву, Gвпаторiю, Карасубазар, Керч, Печерш мiста, Сiмферополь, Севастополь, Феодосiю. Кожен ïï лист мiстить докладний нарис ютори мюта або античного полюа, який знаходився на цьому мют у минулому. Так, наприклад, тд час вiдвiдин Севастополя вояжера зазначила: «Нщо так не може сприяти руйнуван-ню стародавнього мiста, як бущвництво нового поблизу, i це багато в чому стосу-еться Херсонесу. Бiльшiсть руïн античних бущвель, котрi бачили тут за останш два-дцять рокiв тi люди, з якими я розмовляла, були знищеш, на превеликий жаль для допитливих мац^вниюв, з тих чашв, коли рошяни заснували Севастополь» [8, р. 96]. Аналопчну картину подорожня побачила й на Керченському твострова Предмета давньогрецько1' старовини, що могли б прикрасити будь-яку музейну колекщю, використовувались для господарських потреб: «Стародавня мармурова статуя гре-цько1' роботи, котру також викопали в Керч^ разом iз великою чашею з чудового мармуру наразi е своерщним резервуаром, з якого поють коней» [8, p. 172]. Оповщь про Керч (листи L-LIV) мютить у собi нарис з ютори Боспорського царства з часiв заснування грецько1' колонiï i до захоплення Паипкапею римлянами. Цю розповiдь М. Гатрi доповнила малюнками давньогрецьких монет i творiв давньогрецького ми-стецтва. Щд час вiдвiдин Карасубазару мац^вниця, спираючись на вiдомостi наведет у Птолемея й вiзантiйського автора Маврона Кастрона, висловила гшотезу, зп-дно з якою цей населений пункт розташувався на мiсцi античного полюу Портакру. Монументальнi споруди (давньогрецью храми та лазнi), що на той момент ще не були зруйноваш, М. Гатрi пов'язала з готською та генуезькою присутнютю на тво-стровi [8, p. 202-203].
Матерши, зiбранi пiд час подорож Марiею Гатрi, викликали наукову полемшу навколо кримських старожитностей у Санкт-Петербурзь Дискусiя розгорнулась мiж Метью Гатрi та натуралiстом Федiром Кiндратовичем Маршалом фон Бiберштей-ном (1768-1826), який вщвщав пiвострiв у 1793-1794 рр., навколо надпиав, що були знайдет на територiï Керченського й Таманського твострова. Пюля завершення своею подорож Ф. К. Маршал фон Бiберштейн передав до Академи наук рукописи, в яких висловив сво1' мiркування стосовно класифiкацiï давньогрецьких споруд роз-ташованих неподалiк вiд Керч^ а також здiйснив iнтерпретацiю зображень на над-гробках епохи Боспорського царства [9, с. 596]. Метью Гатр^ спираючись на вщо-
68
мост 3i6paHi дружиною, перевидав малюнки вченого у KHroi «A tour performed in the years 1795-1796 through the Taurida, or Crimea» i3 власними поясненнями, щодо сенсу цих зображень i характеру древньогрецького поховального обряду [8, р. 315, 317, 321-324].
Ешстолярна спадщина Мари Гатрi видана И чоловшом, зiграла вагому роль у вивченш кримських старожитностей. У листах мац^внищ вiдобразились цiннi в> домостi про швос^в, що були почерпнутi з творiв античних авторiв, вчених кшця XVIII ст. (П. С. Палласа та ш.), а також власних спостережень. Розмаггтя шформаци та змютовне зображення пам'яток у творi англшки, робить його одним з найбшьш вичерпних довiдникiв з юторп та етнографи Криму в захiдноeвропейськiй юторюг-рафи початку XIX ст. Исля видання працi у Лондонi 1802 р., li також було опубл> ковано у Краковi у 1810-1811 рр. [10] На превеликий жаль, «A tour performed in the years 1795-1796 through the Taurida, or Crimea» так i не було перекладено ат росш-ською. Цей твiр мютить багато щкавих фактiв щодо начального перiоду вивчення кримських старожитностей.
Кримський пiвострiв вiдвiдав 1800 р. вщомий вчений, мандрiвник i викладач Едвард Дешел Кларк (1769-1822). Отримавши освiту в Торнбриджi (графство Ес-секс), з 1792 р. вш приймав участь у наукових експедищях по всьому свiту. Бiльш шж десяток рокiв вояжер провiв на Близькому сход^ у Захiднiй Сврош, Малiй Азп, Пiвнiчнiй Африцi та Скандинава [11, p. 61]. Щцсумком цих подорожей стала серiя травелопв, якi були виданi у виглядi одинадцятитомного видання «Travels in various countries of Europe, Asia and Africa» («Мандри до рiзних краши Свропи, Ази та Африки») у Лондош в перше десятилотя XIX ст. [12] Згодом твiр вченого було перекладено та видано шмецькою та французькою мовами [13; 14].
Е. Д. Кларк i декшька його супутникiв на початку 1800 р. прибули до Росп. У листах вченого збереглися враження вiд перебування у Москву Криму, Кубанi, Санкт-Петербурзi. На Кримськш пiвострiв мандрiвник пршхав влiтку 1800 р., переправившись через Керченську затоку. Щд час подорожi Тавридою Е. Д. Кларк вщв> дав Бахчисарай, Свпаторда, Карасубазар, Керч, Ивденний берег Криму, ^мферо-поль, Севастополь, Феодосда. У цiлому, враження науковця щодо стану пам'яток архтектури та культури ствпали зi спостереженнями Ш.-Ж. Ромма. Ставлення мю-цевого населення i влади до античних та середньовiчних старожитностей шокувало англiйця. Щд час вiдвiдин Феодосп (Кафи) пшгрим записав: «Протягом нашого перебування (у КафО солдатам дозволили знищувати прекраснi мечетi або перетворю-вати !х на шинки, зносити мшарети, зривати фонтани, розбирати усi громадськ акведуки» [12, p. 144]. Зпдно з твором вояжера, подiбна картина масових руйнувань культурно! спадщини була характерна для всього Криму в першi роки росiйського панування [12, p. 179].
Стан видатного пам'ятника схщно! архiтектури - Бахчисарайського палацу -також засмутив ман^вника. За словами Е. Д. Кларка, комплекс поступово втрачав схщний колорит, оскшьки реставрацшними роботами на його територи займались eвропейськi майстри, що мали досить вщдалене уявлення про традици схiдного зодчества [12, p. 182].
69
Оглянувши Бахчисарай та Печерш мюта, анмець та його компаньйони виру-шили до Гераклейського твострова, бажаючи вiдвiдати Херсонес. Пщ час цього етапу подорожi ман^вники зупинились неподалiк вiд 1нкерману, де розташовува-лась середньовiчна фортеця. На думку Е. Д. Кларка вона належала генуезьцям, але була збудована ще за часiв давньогрецького полководця Дюфанта. Науковець до-сить докладно описав зовшшнш вигляд руш оборонних i культових споруд, висло-вивши занепокоення тим, що такий щкавий об'ект наразi перебувае у повному запу-стiннi й майже не дослщжуеться [12, p. 205].
Наступного дня вчений i його супутники вирушили до Севастополя, де розра-ховували ознайомитися зi старожитностями Херсонесу. Описуючи стан античного полiсу, Е. Д. Кларк знову наголошуе на варварському ставленш до давньогрецьких споруд з боку мюцевих жителiв, яю використовували його камiння для будiвництва новозаснованого мiста. Мандрiвник оглянув також й околицю Херсонесу, звернув-ши увагу на гробницi, барельефи, надписи та предмети старовини, що були знайдет незадовго до прибуття вояжерiв [12, p. 207-209]. Одним iз останнiх старовинних об'ектiв, дослiджених вояжером, стала Балаклава, яка сво1м плануванням та архте-ктурою нагадала йому давньоримсью Помпее Пiсля по1'здки на швдень Криму, анг-лiйський мац^вник зi сво1ми супровiдниками вирушив до Миколаева. На сьогодш твiр пшгрима являе собою малодослiджене джерело, оскшьки досить довгий час творчiй спадок Е. Д. Кларка, який нещадно критикував пол^ику Олександра I, зазнав остраюзму у вiтчизнянiй юторюграфи. Лише з кiнця ХХ ст. втизняш науковцi звернулися до вивчення його головного твору, в якому збертаеться багато щнно1 iнформацiï про стан античних i середньовiчних пам'яток Кримського твострова на початку Х1Х ст. Важливють свiдчень мандрiвника доповнюеться рiзноманiтними картами, малюнками античних ваз i давньогрецьких надпишв, якi наводяться разом iз текстом. Поряд iз книгою М. Гатрi «Мандри до рiзних краïни Свропи, Азiï та Африки» твiр Е. Д. Кларка е одшею з найбшьш важливих пам'яткознавчих робiт в анг-лiйськiй iсторiографiï першоï половини Х1Х в., присвячених Тавридi.
Серед захщноевропейських дослiдникiв, що внесли вагомий внесок у досл> дження старожитностей Криму, iм'я швейцарського вченого Фредерiка Дюбуа де Монпере (1798-1850) займае особливе мюце. Його змютовна праця «Voyage autour du Caucase, chez les tcherkesses et les abkhases, en Géorgie, en Arménie et en Crimée» («Подорож Кавказом, до черкеав i абхазiв, у Грузда, Вiрменiю та Крим»), видана у шести томах, е найбшьш значущою роботою захiдноевропейськоï науково1' думки з пам'яткознавства Причорномор'я в першш половинi Х1Х ст. [15]. Фредерiк Дюбуа де Монпере - вщомий археолог i натуралют походив зi збiднiлого дворянського роду з Невшателя (Швейцарiя). Отримавши осв^у в рiдному мют^ науковець вщпра-вився до Курлянди, де вивчав старожитностi балтiйських народiв. Подальшу освiту швейцарець продовжив у Берлит, спiвпрацюючи з вiдомими дослщниками того часу: Олександром Гумбольтом, Леоном Бухом, Карлом Рiттером. На початку 30-х рр. Х1Х ст. за шдтримки останнього вчений склав план подорожi до Пiвденного Причорномор'я та Кавказу з метою загальнонаукового дослщження цих регюшв [16, с. 362].
70
Подорож Фредерша Дюбуа де Монпере розпочалась 1831 р., охопивши твден-ного-схщне узбережжя Чорного моря - Вiрменiю, Грузiю, Крим, Осетiю та Ивден-ну Росiю. За тдсумками подорож автор пiдготував свiй найбшьш вiдомий твiр -«Подорож Кавказом, до черкесiв i абхазiв, у Грузда, Вiрменiю та Крим», написання якого тривало протягом чотирьох роюв. Безпосередньо Тавридi дослiдник присвя-тив п'ятий та шостий томи свого видання. Пiд час пiдготовки до ще! науково! по!зд-ки швейцарський натуралiст ознайомився з росiйськими та захвдноевропейськими кримознавчими роботами. У його творi зустрiчаються посилання на книги його су-часникiв Р. Лайелла, Е. Д. Кларка, I. М. Муравйова-Апостола, П. С. Палласа, П. I. Кьоппена та ш., що свiдчить про широку обiзнанiсть автором подорожньо! л> тератури щодо Ивденного Причорномор'я. П'ятий том «Подорож» повнютю прис-вячено дослiдженням Дюбуа де Монпере на територи Керченського швострова. Найбiльшу цiкавiсть у мандрiвника викликали старожитностi античного Пантша-пею, а також численш поховальнi комплекси, розташоваш на його околицi. Науко-вець не тшьки склав план столищ Боспорського царства, а й описав надписи, фрагмента архтектурних споруд i витворiв мистецтва, склав описи знахщок iз погреба-льних споруд давньогрецького мюта [17, с. 22-24].
Постать европейського поцшовувача старовини привернула увагу мюцевих до-слiдникiв. Так, керченський археолог Д. В. Карейша запропонував Фредерiку Дюбуа де Монпере прийняти участь у розкопках мюцевих кургашв. Пiд час роботи швей-царець пiдготував серiю малюнкiв гробниць i предметiв, що були знайдеш в цих поховальних комплексах. Ус цi малюнки помiщено до «ПодорожЬ» й на сьогоднi вони е цшним iсторичним джерелом. На той момент втизняш археологи не здшс-нювали зарисовок здiйснених робiт: досить часто розкопки зводились лише до по-шуюв дорогоцiнностей. Предмети старовини (особливо керамiчнi витвори) нерiдко губилися, розбивалися, дублшати викидалися, а найбшьш дороп речi продавались колекцiонерам або переплавлялися.
Шостий том «Подорожi Кавказом, до черкесiв i абхазiв, у Грузда, Вiрменiю та Крим» присвячено ман^вщ вченого до Бахчисараю, Печерних мют Криму (Ман-гуп, Тепе-Кермен, Чуфут-Кале, Ескi-Кермен) та Севастополя. Швейцарський досл> дник провiв два мюящ дослiджуючи ру!ни античного Херсонесу. Результатом його студш стала порiвняльна характеристика цього давньогрецького комплексу в описах мандрiвникiв, що вщвщали його у першш третинi XIX ст., з картиною, яку побачив особисто Ф. Дюбуа де Монпере. Створюючи нарис, присвячений полюу, вчений не лише змалював базилши й оборонш споруди, а й придшив значну увагу садибам, котрi розташовувалися на його перифери. Крiм того, швейцарець зафшсував чис-леннi предмети старовини, що були знайдеш на мющ цих будiвель [17, с. 202-207].
Публшащя твору Фредерiка Дюбуа де Монпере викликала чималий резонанс у наукових колах Захвдно! Свропи, спричинивши нову хвилю штересу до старожит-ностей Причорномор'я. Так, наприклад, принц Прусси Фрiдрiх Генрiх Альберт (1809-1842), ознайомившись з працею ман^вника, вiддав наказ зробити копи пла-нiв i видiв, якi були зробленi натуралютом на Кавказi та в Криму. Французью вченi-орiенталiсти з щкавютю зайнялись розбором надписiв, котрi зафшсував пiлiгрим пiд час свое! подорожi [18, с. 471].
71
Ще до публшаци праця стала об'ектом iHTepecy з боку науковщв Росшсько! iM-пери, оскiльки вона мiстила у co6i численнi вiдомостi, що безпосередньо стосува-лись територiй, якi нещодавно увшшли до li складу. 1836 р. росшський археолог, географ та юторик П. I. Кьоппен (1793-1864) на сторшках Журналу мiнiстерства народно! просв^и опyблiкyвав докладний переклад змiстy твору Фредерша Дюбуа де Монпере, додавши декшька власних ремарок стосовно пам'яток старовини П1в-денного Причорномор'я [18, с. 472-482]. ^iM того, мiж науковцями зав'язалось листування, в якому вони обговорювали проблеми дослiдження античних i серед-ньовiчних пам'яток краю, його географи, економiки, етнографи [19].
Таким чином, захщноевропейсью мандрiвники наприкшщ XVIII - у першiй половит XIX вв. сприяли закладенню пiдrрyнтя вивчення пам'яток ютори та культури Криму. Ш.-Ж. Ромм, М. Гатр^ Е. Д. Кларк, Ф. Дюбуа де Монпере виступили пер-шовщкривачами та дослiдниками античних i середньовiчних старожитностей Тав-риди не тшьки для просвiченоl европейсько! публши, а й для росшсько! спшьноти. Публшацп !х творiв, в яких наголошувалась необхiднiсть припинити руйнування культових та оборонних споруд, що належали древшм грекам i римлянам, генуезь-цям, кримським татарам, змушували царський уряд розпочати пам'яткоохорош заходи, заохочували мандрiвникiв з Англи, Шмеччини, Франци вiдвiдати край, озна-йомитися з його античною та середньовiчною спадщиною. Як, наслiдок, у 30-40-х рр. XIX ст. вивчення юторико-культурного ландшафту Ивденного Причорномор'я значно прискорилось, що дало змогу зiбрати великий масив щнно! шформаци ще до початку Схщно! вiйни, коли значного руйнування зазнали як кримсью старожитнос-тi, так i мiсцевi музе!.
Пращ зарyбiжних вояжерiв, наповненi щкавим iлюстративним матерiалом, стимулювали наyковi дискуси навколо проблем ютори пiвострова. Мiж представни-ками росшсько! та захвдноевропейсько! iнтелектyально! елiти зав'язувались обгово-рення, яю сприяли бiльш об'ективному та рiзнобiчномy дослiдженню кримських пам'яток, !х точнiй локалiзацil та класифшаци. На сьогодш твори англiйських, фра-нцузьких, швейцарських мандрiвникiв, що вiдвiдали Крим на рyбежi XVIII -XIX ст. е невщ'емною складовою джерельно! бази в сучасних пам'яткознавчих дос-лiдженнях для росiйських та украшських наyковцiв.
Примiтки
1. Тункина И. В. Русская наука о классических древностях юга России (XVIII - середина XIX вв.) / И. В. Тункина. - СПб. : Наука, 2002. - 676 с., 156 ил.
2. Непомнящий А. А. Записки путешественников и путеводители в развитии исторического краеведения Крыма (последняя треть XVIII - начало XX века) / А. А. Непомнящий ; Ин-т украинск. археографии и источниковедения им. М. С. Грушевского НАН Украины. - К., 1999. - 211 с. - (Серия: «Научно-справочные издания по истории Украины» ; вып. 46).
3. Непомнящий А. А. Подвижники крымоведения : в 2 т. / А. А. Непомнящий. - Симферополь : СГТ, 2006. - Т. 1. - 324 с., ил. - (Серия: «Биобиблиография крымоведения» ; вып. 7).
4. Непомнящий А. А. З гсторп вивчення кримських пам'яток (юнець XVIII - початок XX столггтя) / А. А. Непомнящий // Перш1 Зарембiвськi читання : мат-ли Перших всеукр. наук. читань, присв. 60-р1ччю вщ дня народження украшського гсторика та пам'яткознавця Сер™ Захаровича Заремби (19472003). м. Кшв, 23 счня 2007 р. / Центр пам'яткознавства НАН Украши i УТОПЖ ; упор. О. М. Титова. - К., 2007. - С. 89-103.
72
5. Непомнящий А. А. Начало научного изучения Крыма / А. А. Непомнящий // Историческое наследие Крыма. - 2008. - № 21. - С. 168-195.
6. Чудинов А. В. «Русский принц» и француз-«цареубийца» : история необычного союза в документах, исследованиях и художественной литературе / А. В. Чудинов // Исторические этюды о Французской революции : памяти В. М. Далина : к 95-летию со дня рождения. - М., 1998. - С. 88-120.
7. Ромм Ж. Путешествие в Крым в 1786 г. / Ж. Ромм / пер. с рук., вступ. ст. и прим. К. И. Раткевич.
- Л. : изд-во ЛГУ, 1941. - 79 с.
8. Guthrie M. A tour performed in the years 1795-1796 through the Taurida, or Crimea, the ancient kingdom of Bosphorus, the once powerful republic of Tauric Cherson and all the other countries on the North shore of the Euxin, ceded to Russia by the peace of Koinargi and Jassi / M. Guthrie. - London. : T. Cadell Jun. and W. Davis, 1802. - XXIV, 448 p.
9. Тункина И. В. Археолого-эпиграфические исследования Ф. К. Маршала фон Биберштейна в восточном Крыму и на Кавказе в конце XVIII в. : по неизданным архивным документам / И. В. Тункина // Человек и древности : памяти Александра Александровича Формозова (1928-2009). - М. : Гриф и К0., 2010. - С. 588-610.
10. Guthrie M. Listy Pani Goutrie wyjete zley podrozy do Tauryki czyli Krymu oraz do krajow lezacych na polnoc od Czarego morza / M. Guthrie // Historia odleglych pod panowaniem rossyiskem bedacych narodow, mianowicie: Tauryki czyli Krymu, Kalmykow, Kozakow i innnych na polnoc Morza Czarego, tuziez w polnocnowschodnich Syberyi krajach zamieszalych. - Krakow, 1810. - T. 1. - S. 27-60.
11. Otter W. The life and remains of Edward Daniel Clarke : professor o mineralogy in the University of Cambridge / W. Otter. - New York, 1827. - 528 p.
12. Clarke E. D. Travels in various countries of Europe, Asia, Africa : in 11 vol. / E. D. Clarke. - Vol. 2.
- London, 1816. - 546 p.
13. Clarke E. D. Reise durch Russland, und die Tartarie in den Jahren 1800-1801 / E. D. Clarke. -Weimar, 1817. - VIII, 683 s.
14. Clarke E. D. Voyages en Russie, en Tartarie et en Turquie : in 2 vol. / E. D. Clarke. - Paris, 1812.
15. Dubois de Montpéreux F. Voyage autour du Caucase, chez les tcherkesses et les Abkhases, en Géorgie, en Arménie et en Crimée / F. Dubois de Montpéreux. - Paris, 1843. - 461 p.
16. Дюбуа де Монпере // Энциклопедический словарь / Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон. - СПб., 1893.
- Т. 11. - С. 362.
17. Дюбуа де Монпере Ф. Путешествие по Кавказу, к черкесам и абхазам, в Грузию, Армению и в Крым : в 6 т. / Ф. Дюбуа де Монпере. - Париж, 1843. Т. 5-6. - Симферополь : Бизнес-Информ, 2009. -328 с.
18. Кёппен П. И. О Черном море и Кавказе / П. И. Кёппен // Журнал Министерства народного просвещения. - 1836. - № 11. - С. 465-484.
19. Письмо г-на Дюбуа к П. И. Кёппену // Журнал Министерства внутренних дел. - 1835. - № 5. -С. 286-301.
20. Dubois de Montpéreux F. Reise um den Caucasus und Krym : in 5 vol. / F. Dubois de Montpéreux. -Darmstadt, 1842-1843.
Каушлиев Г. С. Памятниковедческие штудии западноевропейских путешественников в Крыму (конец XVIII - первая половина XIX ст.) / Г. С. Каушлиев // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. Серия «Исторические науки». - 2011. - Т. 24 (63), № 2 : спецвыпуск «История Украины». - С. 66-74.
Восстановлена исследований культурного наследия Крымского полуострова представителями западноевропейской интеллектуальной элиты на рубеже XVIII - XIX ст. Осуществлен анализ публицистических произведений и научных работ отечественных писателей и ученых (Ш.-Ж. Ромма, М. Гатри, Е. Д. Кларка, Ф. Дюбуа де Монпере), которые посетили Тавриду в этот период. Установлено, что их штудии заложили основы научного памятниковедения в Крыму. Основными объектами интереса со стороны европейских пилигримов были античные и средневековые древности Керченского полуострова, Судака, Феодосии, Херсонеса.
Ключевые слова: Крым, памятники, путешественники, изучение культурного наследия, Западная Европа.
73
KAYmmeB r. c.
Kaushliev G. S. Studies of Western European voyagers in case of study of cultural heritage in the Crimea in the end of 18th - beginning of 19th century / G. S. Kaushliev // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Historical Scince. - 2011. - Vol. 24 (63), No 2 : "History of Ukraine". - P. 66-74.
History of studies in case of study of cultural heritage in the Crimea by members of European intellectual elite has been reconstructed. Analysis of travelers' and scientists' notes and scientific publications (Sh.-G. Romme, M. Guthrie, E. D. Clarke, F. Dubois de Montpereux) which visited Taurida during this period has been accomplished. It was proved that their studies had laid foundation in the case of learning and safeguarding cultural legacy in the Crimea. It was proved that monuments of Kerch peninsula, Sudak, Feodosia, Cher-sonesos Taurica were the main objects of studies for European pilgrims.
Key words: the Crimea, monuments, voyagers, studies of cultural heritage, Western Europe.
nocmynuna e pedaKU,urn 01.11.2011 г.
74
