CC BY
18Т. В. Коваленко,
старший викладач кафедри гумантарних наук, фiлiя РВНЗ «Кримський гумантарний унверситет» у м. Армянську
УДК: 39 (4Укр.)
ВНЕСОК ШК1ЛЬНИХ МУЗЕ1В В РОЗВИТОК 1СТОРИЧНОГО КРАСЗНАВСТВА НА ХЕРСОНЩИН1 К1НЦЯ 40-х - 80-х РОК1В ХХ СТОЛ1ТТЯ
Н ацiональне вiдродження Украни сприяло aктивiзaцii всебiчного пiзнання рiдного краю: його природи, економiки, полiтики, культури, ютори. Важливу роль у цьому процеа вщцрають завдання форму-вання нацюнально1 сввдомосп та юторично1 пaм'ятi украшського народу. Суттевим чинником 1хньо1 реaлiзaцii виступае крае-знавство, що е безцшною скарбницею збере-ження юторичного досвiду багатьох поко-лiнь, своервдним мiстком, що з'еднуе минуле з сучасним. Пiзнaння «мало! батьювщини» -важлива передумова формування особисто-сп, запорука 11 сввдомо1 учасп в життi держави. Одтею з важливих умов вирiшення означених завдань е посилення зв'язку вихо-вання з життям, з практикою перебудови ус1х сфер сусп1льного життя, суспшьства в цшому.
Досить перспективним у цьому плат виявилось шк1льне краезнавство як напрям виховно1 роботи. Серед численних шститу-цш, що виникли як зaсiб збереження та дослвдження юторично1 минувшини (залу-чення молода до 11 вивчення) вагоме мкце поодають музе1 при шкшьних закладах. Бшьшкть таких музе1в створювалися тд час проведення рiзних полiтичних акцш i вико-нували певнi вдеолопчш функцil.
Мета статтi - з'ясувати роль шшль-них музе1в у дослвдженш та популяризацИ' iсторil рвдного краю.
Шкiльнi музе1 мають багату iсторil. Музе1 при школах були однiею з форм п;д-вищення ефективност1 навчального процесу, яка вщповщала вимогам тогочасно1 школи. На рiзних iсторичних етапах педarогiчнi завдання реатзовувались специфiчними музейними засобами, що були узгоджеш з основними напрямками патвно1 дидактично1 системи. У XIX ст. - це широке впровад-ження в навчальний процес принципу наочносп (1люстративна школа); на початку XX ст. - методи «школи до», «трудово1 школи»; у першi роки радянсько1 влади -краезнавство, остантм часом - розвиток творчо1 та громадсько1 активност1 молодi.
На початку 1920-х роюв шкiльнi музе1 розвивалися як зaсiб п!двищення ефектив-носп навчання, як зaсiб розвитку, з 1960-х роюв - як виховт заклади. Поступово шкiльнi музе1 почали втрачати нaвчaльнi функцИ' та перетворилися на важливу складову позакласно1 виховано1 роботи в школi. Цьому ввдповщав й змiст колекцiй шк1льних музе1в.
У листопaдi 1948 року розширена сес1я вчено1 ради Науково-досл!дного шституту краезнавчо1 та музейно1 роботи розглянула питання про стан i заходи щодо реформу-вання дiяльностi краезнавчих музе1в. Конкретнi методичнi рекомендaцil, опрацьо-вaнi учасниками сес11, лягли в основу документа «Основт положення про побудо-ву експозицil обласних, крайових, респуб-лiкaнських i великих районних краезнавчих музе1в». Зaклaденi у ньому принципи та засади музейно1 роботи значною м1рою визначили статус державних та громадських музе1в Укра1ни [1, с. 50].
1974 року ввдбулася перша спроба юридичного зaкрiплення правового статусу громадських музе1в у навчальних закладах (Положення про шкшьний музей затверд-жено колегiею Мiнiстерствa освпи СРСР та колегil Мiнiстерствa культури СРСР). У докуменп вперше було сформульовано, що
шкшьний музей е одтею з форм роботи щодо розвитку творчо! самодаяльносп та громадсько! активносп учшв у процеа збору, дослвдження, обробки, оформлення та пропаганди матер1ал1в - джерел з ютори та сусп1льства, що мають виховну та науково-тзнавальну щннють. У цьому документ було зазначено мету та завдання шильного музею.
1985 року було прийнято нове «Поло-ження про шк1льний музей», де зазначалося, що музей - це систематичне з1брання пам'яток ютори, культури та природи. Робота музею була тюно пов'язана з навчально-виховним процесом та д1яльнютю комсомольських та тонерських оргашзацш [1, с. 51].
Ва ц1 нормативш документа не оминули д1яльносп шк1льних музе!в на Херсонщиш. Шкшьт музе! обласп зазвичай створюва-лись шляхом переростання тематичних виставок у стацюнарш експозици, викори-стання результапв дослвдницько! та пошуко-во! даяльносп шкшьних краезнавчих гуртк1в, клуб1в i наукових товариств. Кожна школа по-своему щдходила до створення музею, але ршення про його оргашзащю, визначення тематики приймалось за участю педагогичного та учтвського колектив1в. Im-цшвали створення музе!в здебшьшого громадськ1 оргатзаци школи чи вчитель ентуз1асти, краезнавщ.
Одним 1з таких ентуз1аст1в був Семен Семенович Кравець. У 50-х роках ХХ сто-лпгя, назбиравши багатий краезнавчий мате-р1ал (фотографи, документи й спогади учас-ниюв громадянсько! та Велико! Вичизняно! воен, ветератв колгоспного буд1вництва й передовиюв повоенних п'ягир1чок; економ1ч-m карти району, таблищ, д1аграми, описи ютори та господарського розвитку колгоств, промислових щдприемств району; схеми, графжи, дааграми, що характеризують юпмат; опудала тварин, гербарй' рослин, монолти грунпв; археолопчт знах1дки, предмети старого побуту тощо) С. С. Кравець шдняв питання про необхвднють створення шкшь-
ного краезнавчого музею [5, с. 132]. В облад-нант музею С. Кравцю допомй педагопч-ний колектив Великоолександаивсько! серед-ньо! школи (Херсонська область).
У травш 1955 року у Великоолександр1в-ськ1й СШ № 1 був вщкритий перший у Херсонськш област шк1льний краезнавчий музей [4].
Дослвдна та краезнавча робота музею була спрямована на збирання та наукову обробку матер1ал1в, розробку тематико-експозицшного плану. Значну роботу проводили вчител та учт музею щодо вивчення ютори мюта, перюду Друго! свпово! вшни. Учш збирали й здшснювали обл1к та опис експонапв, виконували дослвдницьш завдання, встановлювали зв'язки й вели листу-вання з музеями, арх1вами, науковцями.
Музей мав на мет1 залучення молод1 до вивчення та збереження юторико-культурно1 спадщини свого народу, формування осв1че-но! особистосп та сприяння вихованню в не! патрютизму, любов1 до родного краю, поваги до народних звичагв, традицш. Основними завданнями музею були: залучення молода до пошуково!, краезнавчо!, дослщницько! роботи; надання допомоги педагогичному колективу навчального закладу у впровад-жент активних форм роботи з молоддю; вивчення, охорона i пропаганда пам'яток ютори, культури рщного краю; проведення культурно-осв1тньо1 роботи серед молода.
Шк1льний музей поповнювався експо-натами за рахунок турпоход1в й екскурсш, як1 Семен Семенович Кравець проводив багато роюв. У музе! були гербарй' мюцево! й екзотично! флори, опудала тварин i птах1в, колекци мшерал1в Херсонщини та Сх1дного Сиб1ру i Далекого Сходу, надюлаш до музею колиштми учнями школи, саморобш карти Великоолександавського району (еколойчна, грунпв, рослинносп), юторико-економчт описи селища Велика Олександр1вка, колгоспу «Жовтневий», мюцевого консервного заводу, Бшокриницького вапняного заводу та шших щдприемств [3, с. 56].
У 1961 рощ на Ресиублшанських педа-гопчних читаннях, що проходили в м. Хер-сот, було продемонстровано експонати краезнавчого музею Великоолександивсько1 СШ №1. Позитивш вiдгуки нaуковцiв, краезнавщв, прaцiвникiв Херсонського краезнавчого музею та вчт^в ютори Херсонщини про експонати шильного музею сприяли тому, що музей отримав у свое розпорядження прим1щення iз 3-х юмнат.
У квiтнi 1967 року шильний краезнав-чий музей Великоолександивськш СШ № 1 був нагороджений Почесною грамотою ЦК ЛКСМУ (Ленiнськa Комунiстичнa Спшка Молодi Укра1ни) як переможець респуб-лiкaнського огляду краезнавчих музе1в i юмнат. С. С. Кравець був удостоений Нагрудного знаку Укра1нського товариства охорони пам'яток ютори та культури.
Оргашзаци шкiльного краезнавства С. С. Кравець присвячував методичнi публь каци в журнал «Географ1я в школ!» - статп «Використання краезнавчого мaтерiaлу при вивчент теми: «Клiмaт Украши», «Топо-грaфiчнi диктанти на уроках географи», «Наш шк1льний краезнавчий музей». Цшавий краезнавчий мaтерiaл мiстять його статт в мiсцевiй пресi про колег-учител1в, про крaщi ам'1 великоолександявщв; про вошв-земляюв; про геройм бшщв 5-1 Ударно1 арми, яка визволяла ввд фашист-ських загарбниюв Великоолексaндрiвський район тощо [2, с. 37].
Досввд оргашзаци комплексного краезнавчого дослвдження району, втшений у практичних досягненнях С. С. Кравцем, сьогодш вивчаеться i розвиваеться новим поколiнням великоолексaндрiвських та хер-сонських крaезнaвцiв.
Засновником шкшьного музею у м. Ска-довськ став Володимир Васильович Тимошенко - перший лтгописець й iсторик цього мiстa. Пройшовши вшну, вiн повернувся в рвдне мiсто, де працював вчителем ютори Скадовсько1 середньо1 школи № 1. Саме на бaзi ща школи вш створив шкшьний музей юторико-краезнавчого профiлю. У його
експозицп було ввдображене iсторичне минуле м1ста i району, вона присвячувалася подвигу скадовчан на фронтах Друго1 свгговш вшни. Основним завданням музею стало вивчення iсторii родного мюта, що спрямовувалося не лише на засвоення шформацшного змiсту, а й, перш за все, на розвиток у школяр1в навиюв дослвдницько1 роботи, сaмостiйного пошуку, вмiння працю-вати з юторичними джерелами. Основною метою вивчення ютори родного м1ста було формування громадянсько1 сввдомосп учнiв, усввдомлення вiддaностi рщному мiсту, рiднiй ютори, пробудження патрютичних почуIтiв, розширення кругозору.
Беручi участь в пошуковш роботi, учнi Скадовсько1 середньо1 школи № 1 постшно знайомились з iсторiею вшни, и учасниками, зустрiчaлися з дячами культури та науки, представниками арми та флоту.
В. В. Тимошенко був ствавтором книжки «Скадовськ», видано1 у 1969 р., автором путвника «Скадовськ». У 1976 роц1 В.В.Тимошенко став засновником i першим директором Скадовського районного юторико-краезнавчого музею.
Таким чином, aнaлiзуючи дiяльнiсть шкшьних музе1в друго1 половини ХХ сто-лiття, можна стверджувати, що вщсут-нiсть едино1 устaленоi системи збирання, класифшацп документiв, спогaдiв дещо ускладнювало 1хню дiяльнiсть. Тематико-експозицiйнi плани шк1льних музе1в на громадських засадах не мали iнколи належ-ного наукового рiвню, не дотримувалися вимоги щодо 1х створення. Зм1ст експозицш мав, як правило, завдеолопзований та заполггазований характер (у радянський перюд оргaнiзaцiя та змiст дiяльностi музе1в при навчальних закладах базувалися на зaiдеологiзовaних партшних документах, а саме ршеннях з'1зд1в, пленум1в, постанов ЦК КПРС), що було пов'язано iз сусп1льним ладом та офiцiйними вимогами того часу. Але водночас музе1 при навчальних закладах, як1 дяли у другой половинi 40-х - на початку
90-х рошв XX столггтя, откувалися комп-лексним вивченням icTopii' краю, вихованням молодого поколшня, а також сприяли оновленню масового i наукового юторичного краезнавства на Херсонщинi.
Перспективи наукового пошуку вба-чаемо в подальшому студiюваннi проблеми розвитку iсторичного краезнавства на Херсонщин в другiй половит ХХ ст.
АНОТАЦ1Я
У статт проаналiзовано дiяльнiсть шкiльних музе!в та !х вплив на розвиток юторичного краезнавства. Увага автора зосереджена на недостатньому вивченнi проблеми оргашзаци та роботи шкшьних музе!в, як1 ввдгравали роль цешрв юторико-краезнавчих студш п1слявоенного перiоду на Херсонщинi.
Ключовi слова: шк1льний музей, iсторичне краезнавство, краезнавчий музей.
АНОТАЦИЯ
В статье анализируется деятельность школьных музеев, а также их влияние на развитие исторического краеведения. Внимание автора сосредоточено на недостаточном изучении проблемы деятельности школьных музеев, которые исполняли роль центров историко-краеведческих исследований послевоенного периода на Херсонщине.
Ключевые слова: школьный музей, историческое краеведение, краеведческий музей.
SUMMARY
In the article the author analyzes the school museums' activity and their influence on the development of the local history. The author fixes on a lack of interest in studying the problem of organization and running of school museums, which playing a role as centers of local history studies during the postwar period in the Kherson region.
Key words: school museum, historical local studies, historical local museum.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гайда Л. А. Формування нормативно-правово! бази д1яльносп музе1в при навчальних закладах Укра!ни / Л. А. Гайда // Краезнавство - № 3. - 2011. - С. 49-56.
2. Волкова А. С. Заняття в музе! та !х роль в естетичному виховант учтв / А. С. Волкова // Географiя в школг - 1964. -Вип. 11. - С. 36-39.
3. Ковальов М. В. В авангарда нариси про вчителiв-новаторiв Херсонщини / М. В. Ковальов. - Херсон, 1961. - 80 с.
4. Кравець С. С. Наш народний / С. С. Кравець // Будiвник комутзму. - 1987. - 16 травня. - С. 3.
5. Сшкевич I. Ю. Краезнавщ Херсонщини: Кравець Семен Семенович / I. Ю. Сшкевич // Швденний архiв: зб. наук. праць. - Херсон : Вид-во ХДУ, 2002. -Вип. 9, сер. «!сторичт науки». - С. 130-136.
НАШ ВЕРН1САЖ
