CC BY
17
teachers and pupils of the senior classes of school, gymnasiums and lyceums, as well as those interested in the history of Italy.
Key words: Mariupol state University, «Language and literature (Italian)», «History of Italy», a training manual, the Apennine Peninsula, ethnogenesis, Italian people, middle Ages, Italia, modern and contemporary period, the Italian society, Europe.
УДК 902.2(477.81)"1970/1990"(049.32) Ю.М. Школьченко
РЕЦЕНЗ1Я НА ВИДАННЯ:
Пономарьова Т., Булига О. Переправа незабутня. 1стор1я одшеУ експедицн / Т. Пономарьова, О. Булига. - Луцьк: Волинськч старожитност1, 2014. - 188 с., ш.
У cmammi проанал1зовано монографЮ «Переправа
незабутня. Icmopin odmei експедгщп», гцо с вдалою спробою поповнити втчизняну icmopioepacpiw битвы nid Берестечком 1651 р., яка була одтею з найвыдатншых nodiîi Наг0оналъно-внзволъно1 втны 1648-1658 роюв. Bnepuie у науковый об\г вводиться багато унталъног, HeeidoMOï досл\дннкам ¡нформаг0г про результаты 20-ргчных археолог\чннх розкопок mepnmopiï, на якт в\дбулася битва, проведеннх археолог\чною експедтрею Р\вненського обласного краезнавчого музею nid кер\втщтвом доктора iсторычннх наук I.K. Свешнтова облызу ал Пляшева й Ocmpie Радивгтвсъкого району гвненськог областi.
Клю^о^^ слова: монографiя, битва nid ерестечком, Рiвненський обласний краезнавчий музей, fyзей-заnовidник «Козацьт могили», археологiчна експедшря, козацъко-селянсъкий maôip, переправы, результаты розкопок, реставраг^я.
Серед геро'1'чних сторшок Нащонально-визвольно'1' вшни 1648-1658 рр. Берестецька битва, яка вщбулася 29 червня-10 липня 1651 р. мiж селами Солошв, Острiв i Пляшева сучасно'1' Рiвненськоï обласп, знайшла свое вщображення в ушкальних документальних i наративних джерелах, свщченнях сучасниюв, втизнянш та зарубiжнiй юторюграфп, художнш i мемуарнш л^ератур^ чисельнш перюдищ, пам'ятках матерiальноï культури, здобутих тд час дослщження ïï територп археологiчними методами [2; 3; 5; 6].
Характерною особливютю цих дослщжень е синтез юторичного, археологiчного, документознавчого i, навiть, культуролопчного пiдходiв до аналiзу реальностей буремних подiй пiд Берестечком у л^ку 1951 р. Водночас, макропублiцистичний фактор дослщження проблеми, не завжди репрезентуе реальний стан речей, що регулюе i детермiнуе ïï iнформацiйний проспр. З ща причини поважний, на перший погляд, вш в^чизняно'1' науково'1' юторюграфп так i не розставив крапки над «i» у цьому питанш, а, навпаки, загострив штерес дослiдникiв до нього, особливо тсля проголошення незалежностi Украши. Наприклад, анотований бiблiографiчний довiдник, присвячений 340-рiччю Берестецько'1' битви, за обсягом складав 10.5 друкованих аркушiв [7].
Тема Берестечка продовжуе привертати увагу й викликати гарячу полемшу та гострi дискуси в сучаснш вiтчизнянiй юторюграфи. Наявнi публшаци через строкатiсть оцiнок, а часто й дiаметрально протилежнi висновки, що спираються далеко не на науково обгрунтоване вивчення проблеми, викликають бшьше запитань, анiж пропонують вичерпних вщповщей на задану тему.
Усе це зумовлюе потребу подальшого вивчення багатьох аспекпв битви i, передусiм, таких и дискусiйних питань, якими е вибiр Богданом Хмельницьким мiсця для розташування козацько-селянського табору, конкретнi поди, що спричинили поразку украшсь^' арми та реальна кiлькiсть полеглих козаюв тощо.
У зв'язку з вищевказаним необхiдно особливо вiдзначити напрацювання рiвненських дослiдникiв Т.О. Пономарьовоi (завiдувачка сектором давньоi ютори вiддiлу ютори Рiвненського обласного краезнавчого музею) та О.С. Булиги (директор Рiвненського обласного краезнавчого музею), яю тривалий час розробляють за багатьма напрямами складнi питання з археологи, ютори, документознавства та культурологи Берестецько'1 битви.
Рецензована праця «Переправа незабутня. Iсторiя однiеi експедици» е результатом тривало'1 i прискшливо'1 роботи 11 авторiв з пошуку i опрацювання великого масиву документсв, оригiнальних джерел матерiальноi культури XVII ст. з Гетьманщини, Речi Посполито!', Московського царства й iнших европейських держав. Наукова новизна дослiдження визначаеться тим, що поданий у ньому матерiал в багатьох випадках вперше у втизнянш та зарубiжнiй юторюграфи був уведений до наукового об^. У цьому контекстi необхiдно згадати зауваження видатного украшського вченого В.Б. Антоновича, що «...кожна нова монографiя повинна повiдомляти нам новi, рашше невiдомi, вiдкритi автором, iсторичнi даш, або ж автор й повинен нам повщомити новi висновки з матерiалу вже вiдомого, добутi ним уважним вивченням та критичним аналiзом цього матер1алу...» [1, с. 418]. Враховуючи важливе i значною мiрою невралгiчне значення пiднесеноi Т.О. Пономарьовою i О. Булигою науково"х теми, треба з особливою увагою поставитися до проведеноi ними реконструкци юторичних подiй, запропонованих оцiнок i висновюв.
В цьому контекстi автор рецензи дозволить собi i певне емоцшно-особистюне сприйняття викладеного у монографи матерiалу в зв'язку з тим, що, працюючи завщувачем вiддiлу охорони памяток i заступником директора Рiвненського обласного краезнавчого музею з науковоi роботи в декшькох польових сезонах брав участь в робот археологiчноi експедици музею тд керiвництвом вiдомого украшського юторика й археолога, доктора юторичних наук 1.К. Свешнiкова (1915-1995) [4], яка дослщжувала поле Берестецькоi битви поблизу сш Пляшева i Ос^в Радивилiвського району Рiвненськоi областi.
Аналiзуючи iсторiю дослiдження поля Берестецькоi битви археолопчними методами, автори монографii поставили перед собою декшька важливих завдань:
- з'ясувати стан науковоi розробки дослiджуваноi проблеми;
- виявити та проаналiзувати джерельну базу наукового пошуку;
- узагальнити науково-теоретичш та методолопчш пiдходи до дослiджуваноi проблеми;
- вивчити передумови наукового пошуку на полi Бересте^^ битви;
- всебiчно проаналiзувати результати дослiдження об'ектiв на полi битви;
- дати наукову характеристику найважлившим знахiдкам пам'яток матерiальноi i духовно'! культури, що належали учасникам Бересте^^ битви.
Схвалення заслуговуе запропонована у монографи перiодизацiя, яка розглядаеться у трьох аспектах:
- аналiзу подiй битви тд Берестечком у червнi-липнi 1651 р.;
- перюду зростаючого наукового i громадського iнтересу в Украш до героiчних сторiнок Берестецькоi битви у ХЕХ-першш половинi ХХ ст.;
- науковому визначенню результатiв дослiдження археологiчними методами територп, на якiй вiдбулася битва за перюд з 1970 по 1990 р.
Привертае увагу той факт, що рецензована нами книга оргатчно вписуеться у меж комплексно'1 науково'1 проблеми «Берестецька битва в юторп Украши», яку з 1990 р. устшно розв'язують колективи Рiвненського обласного краезнавчого музею i Нацiонального iсторико-меморiального заповiдника «Поле Берестецько'1 битви» за участю вiтчизняних i зарубiжних дослщниюв проблеми.
Монографiя складаеться з трьох роздшв i додаткiв, якi, в свою чергу, складаються з трьох частин. Видання багате на шюстративний матерiал, у якому поданi портрети видатних учасниюв Берестецько'1 битви та ïï дослiдникiв, сюжетний видовищний ряд (юторико-меморiальнi мiсця на полi битви, свiтлини, на яких зафшсовано епiзоди археологiчних розкопок i ушкальш речовi пам'ятки, виявленi експедицiею). Загальний обсяг роботи складае 188 сторшок, а список джерел i використано']! л^ератури налiчуе 98 позицiй.
Наводимо назви роздшв монографп:
- Роздш I. Invocatio: передiсторiя експедици.
- Роздш II. Героïчноï ютори слщи (Дослiдження 1970-1990 рокiв).
- Роздш III. Postscriptum: пiслямова до експедици.
Структура видання обумовлена контекстом його мети i завдань. Кожен з трьох фундаментальних роздшв i додатюв е самодостатньою i завершеною науковою розвiдкою, виконаною з дотриманням уах вимог дослiдницького жанру. Ця робота за сво1м змiстом, структурою, шформацшною насиченiстю мае на метi всебiчно поцiнувати унiкальний iсторичний потенцiал битви тд Берестечком в ютори Нацiонально-визвольноï вiйни украшського народу 1648-1658 рр. не тшьки з позицш подальшого нацiонального державотворення в Укршт, а й спрямувати дослiдникiв на поглиблене вивчення матерiальноï i духовно1 культури ïï населення в другш половит XVII ст.
Щоб уявити соб^ який величезний прошарок документального та iсторiографiчного матерiалу був опрацьований Тетяною Пономарьовою i Олександром Булигою, слщ звернутися до першого роздiлу монографп, що е ïï науковим тдгрунтям. Систематизацiя, хронологiчна послiдовнiсть та комплексне вивчення матерiалiв, розпорошених по рiзних архiвах були здiйсненi ними з високою професшною прискiпливiстю. Ретельне вивчення чинних документальних i наративних джерел, неупереджене, виважене ставлення до матерiалiв на сторiнках перiодичних видань дозволили авторам достовiрно й об'ективно, з наукових позицiй поцiнувати юторичш поди, пов'язанi з пiдготовкою Бересте^^ битви як з боку Гетьманщини так i Речi Посполито!, ретельно розглянути етапи наукового i громадського штересу до тих подш протягом наступних столiть аж до кшця 1990 року, коли питання будiвництва суверенноï украïнськоï держави було бшьше теоретичним, шж практичним.
Поза всяким сумтвом, у контекстi наукового осмислення проблеми автори здшснили глибокий аналiз концептуальноï науковоï думки про драматичнi поди вл^ку 1651 р. пiд Берестечком знаних в Укршт та за ïï межами юториюв, археологiв, етнографiв i краезнавцiв М.С. Грушевського, Д.1. Яворницького, 1.П. Крип'якевича, В.А. Смолiя, В.С. Степанкова, Ю.А. Мицика, Т.В. Чухлiба, 1.К. Свешнiкова, А.П. Пономарьова, П.М. Жолтовського, Б.Г. Возницького, Г.В. Бухала, 1.Г. Пащука та шших.
Вони вiльно орiентуеться в теоретичних напрацюваннях та сучасних дискусiях, що точаться з приводу ролi i мюця битви пiд Берестечком в ютори Украши та навколо проблеми дослщження пам'яток Пiзнього Середньовiччя археолопчними методами i цiлком виправдано й продуктивно розглядають 1хшй розвиток на широкому rai науковоï юторюграфи та грунтовному аналiзi матерiалiв з розкопок.
У загальнш конф^ураци монографп достатньо «комфортно» виглядае ïï другий
роздiл, у якому на розлогш документальнiй основi дослiджена дiяльнiсть археолопчно1 експедици Рiвненського обласного краезнавчого музею тд керiвництвом 1.К. Свешшкова на територи битви поблизу сш Пляшева i Острiв Радивилiвського району Рiвненськоï областi протягом 1970-1990 рр.
Велику увагу автори придшяють визначальнш ролi 1.К. Свешнiкова, директора Рiвненського обласного краезнавчого музею В.Я. Сидоренка (1914-1994), завщувача Музею-заповiдника «Козацью могили», вiддiлу Рiвненського обласного краезнавчого музею в с. Пляшева П.Я. Лотоцького (1930-2012) в оргашзаци роботи експедици, консерваци й реставрацп памяток матерiальноï культури, створення тематичних експозицш, присвячених Берестецькiй битвi в музеьзаповщнику «Козацькi могили» i Рiвненському обласному краезнавчому музе1, що, по суп, збагатило втизняну iсторiю, археологiю, документознавство, етнограф^ та краезнавство унiкальними науковими досягненнями.
У третьому роздiлi монографп за оригинальною (авторською, не схожою на шш^ схемою Т.О. Пономарьова i О.С. Булига дослщили розвиток подш навколо Берестецько1 битви у 1991-1993 рр:
- у 1991 рощ громадсьюсть Украши широко вщзначила 340^ччя битви, яке крiм масових заходiв включало в себе вщкриття в с Пляшева пам'ятного знаку на честь козаюв i селян, що геро1чно загинули пiд Берестечком (автор - заслужений художник Украши, скульптор А.В. Кущ [Кшв]) та утворення на базi Музея--заповщника «Козацькi могили» в с. Пляшева Державного (ниш Нацiонального) iсторико-меморiального заповщника «Поле Берестецько1 битви»;
- у 1992 р. на честь 100^ччя прибуття до Канади перших украшських переселенщв до Ванкуверу були запрошен дослiдники Берестецько1 битви 1.К. Свешшков i завiдувач вiддiлу ютори Рiвненського обласного краезнавчого музею, кандидат юторичних наук Г.В. Бухало (1932-2008). Вони привезли до Канади виставку оригшальних речей (120 раритетв) з розкопок поля битви, яку за короткий вiдрiзок часу вщвщало понад 250 тисяч чоловш;
- у 1993 р. побачила св^ грунтовна монографiя 1.К. Свешнiкова «Битва пiд Берестечком» (друге доповнене видання було здшснене у 2008 рощ), у якш вперше у науковий об^ вводилися ушкальш, невiдомi дослiдникам предмети козацького та селянського вшськового спорядження, озброення та побуту як результати 20^чного археолопчного дослiдження пам'ятки.
У 1993 р. вщбулася виставка оригiнальних речей з поля Берестецько1 битви у Польщу У роботi виставки взяли участь 1.К. Сешнiков, представник Мшютерства культури Укра1ни О.Л. Кагарлицький, пращвники Рiвненського обласного краезнавчого музею В.М. Мушировький i О.С. Булига, пращвник Державного юторико-культурного заповiдника на островi Хортиця А.Л. Сокульський.
У 2005 р. за матерiалами науково1 спадщини 1.К. Свешнiкова вийшла з друку хрестоматiя документальних джерел Берестецько1 битви, упорядниками яко1 були В.Г. Виткалов, професор Рiвненського державного гуманiтарного ушверситету i Т.О. Пономарьова.
З ретельною науковютю в iсторичнiй i творчш ретроспективi авторами сформованi додатки, яю за об'емом (56 сторiнок) i змютом можна визначити як окремi роздiли дослiдження:
- Додаток № 1. Склад експедици 1970-1990 рр.
- Додаток № 2. Найважливши знахщки експедици 1970-1990 рр.
- Загальновiйськовi речц
- Холодна i метальна зброя;
- Вогнепальна зброя;
- Прикраси, речi релiгiйного вжитку та дозвшля;
- Нумiзматичнi знахщки;
- Одяг, взуття та деталi вiйськового спорядження;
- Облаштування бойового коня;
- 1нструменти ремiсникiв та сшьсью знаряддя працi;
- Особисп та побутовi речi.
- Додаток № 3. 1нформацшна пiдтримка роботи експедици 1970-1990 рр.
- Документи i матерiали.
Перше, що впадае в око, коли знайомишся з додатками, це - по-справжньому титашчна робота ïï авторiв - професiйних iсторикiв, яю не лише виявили, систематизували i тдготували до друку величезний комплекс шформацшних джерел, що само по собi е надзвичайно важливим, а й всебiчно ïx вивчили, проаналiзували та ввели до наукового об^у в контекстi загальноï теми дослщження.
Власний багаторiчний досвiд iсторика, археолога i документознавця дае рецензентовi тдстави зробити висновок, що з'ясування подш та окремих факпв, наведених у додатках, вимагало вщ О.С. Булиги i Т.О. Пономарьовоï надзвичайноï витримки i наснаги, але досягнута мета та результат вартували витрачених зусиль.
Привабливо виглядають у виданш блискуче виконаш творчi портрети учасникiв Бересте^^ битви, колишшх i сучасних ïï дослiдникiв, представниюв украïнськоï громадськостi, яка опiкувалася вшануванням пам'ятi козакiв i селян, полеглих за волю Украши, музейниюв з Рiвненського обласного краезнавчого музею i Музею-заповщника «Козацькi могили», рядових учасниюв археологiчноï експедици тощо. Серед персоналш -Богдан Хмельницький, 1ван Богун, юторик М.1. Костомаров, Т.Г. Шевченко, архiепископ Вiталiй, iсторик Д.1. Дорошенко, арх^ектор В.М. Максимов, художник 1.С. 1жакевич, iнженер-будiвельник В.Г. Леонтович, 1.К. Свешнiков, В.Я. Сидоренко, П.Я. Лотоцький. Г.В. Бухало, реставратор Д.М. Марковський та багато iншiх.
Повернемося до основних роздшв монографп. Необхщнють вивчення археолопчними методами пам'яток доби Шзнього Середньовiччя в Укршш була теоретично обгрунтована з 1970 р. на сторшках наукових видань. До об'ектсв можливого археологiчного вивчення належать численш мiсця, пов'язанi з подiями Нацiонально-визвольноï вiйни 16481658 рр.: розташування ачей i паланок, зимiвникiв, козацьких цвинтарiв i поховань, територи, на яких проходили битви мiж козацько-селянськими i польсько-шляхетськими вшськами. Фактично початок цш роботi в Укршш був покладений у 1970 р. фундаментальними розкопками мюця Бересте^^ битви. Як зазначалося, шщатором дослiдження виступив 1.К. Свешнiков за пiдтримки директора Рiвненського обласного краезнавчого музею В.Я. Сидоренка.
Автори дослiдження повiдомляють читачев^ що в 1970 р. 1.К, Свешнiков розпочав роботу експедицй музею iз поглибленоï розвiдки усiеï територп, на якiй вiдбулися подй червня-липня 1651 р. Польовi розвiдки поеднувались iз вивченням доступних вченому опублшованих i архiвних писемних джерел, народних переказiв i легенд. Розвiдувальнi роботи проходили паралельно iз стацiонарними розкопками пам'ятки. Писемш джерела, спогади учасниюв подiй, дослiдження iсторикiв доповнювались археолопчними розкопками i розвщками iсторичних мюць. Зiставлення, проведенi 1.К. Свешнiковим, картографування знахiдок дозволили з'ясувати багато проблемних питань, пов'язаних з трактуванням епiзодiв битви, тактичних ходiв головнокомандуючих тощо.
Шд час розкопок мiсця коза^^ переправи було дослiджено понад 2,5 га. суцiльноï площi, на якш виявлено 91 людський та 56 кшських кiстякiв, знайдено понад 5 тисяч ушкальних достовiрних козацьких речей, конкретно датованих днем загибелi козацько-селянського табору - 10 липня 1651 р.; встановлеш шляхи вiдступу козацько-селянських
вiйськ з оточеного табору. Антрополопчний матерiал, здобутий на переправ^ слугував основою для науково обгрунтованих скульптурних реконструкцiй портретiв окремих учасниюв битви, виконаних вiдомими росшськими антропологами Г.В. Лебединською,€ .В. Веселовською, Х. Родрiгесом.
На думку авторiв монографп результати розкопок дозволили досить реалютично вiдтворити вигляд украшського козака i селянина перюду Нацiонально -визвольно'1 вiйни, а також вiдкрити невiдомi досi сторiнки з козацького побуту. У процес археологiчного дослiдження переправи отримаш унiкальнi вiдомостi щодо озброення козакiв. Вони дозволяють стверджувати, що в серединi XVII ст. ус козаки мали на озброeннi шаблi за типами, поширеними в Сврош, у т.ч. - польсько-угорського, польського гусарського. З шшо'1 холодно'1 збро'1 у козакiв пiд Берестечком були невелик сокири - келепи, з метально'1 - лук i стрши та списи.
Рiзноманiтною була i ручна вогнепальна зброя. Вона представлена в матерiалах розкопок мушкетами, аркебузами, карабшами та бандолетами польсько'1, голландсько'1, французько'1 та московсько'1 роботи. Окремий комплекс з розкопок склав матерiал, що шюструе наявнiсть у козаюв обладнання, необхiдного для ефективного використання вогнепально'1 збро'1. На козацькiй переправi знайдено свинцевi кулi, ïx заготивки, зливки свинцю, кулелiйки для вщливання куль рiзного калiбру, а також пороxiвницi, натруски, ладiвницi. Слiд зазначити, що у знайдених пороxiвницяx, натрусках та ладiвницяx були виявленi рештки гранульованого пороху досить високо'1 якост.
О.С. Булига i Т.О. Пономарьова роблять грунтовний висновок, що вагому частку знахщок бiля козацько'1 переправи становили вироби зi шюри та дерева: чоботи, пояси, сумки, шхви для шабель i нож1в, кисети, сiдла, вуздечки, чепраки, попруги, зброя i побутовi речi з дерев'яними деталями. Збережеш у торфi завдяки його консервуючим властивостям на мющ козацько-селянсько'1 переправи через Пляшiвку i болото, цi речi у майбутньому були приречеш на загибель, опинившись на поверxнi, незважаючи на 1'хне зберiгання у запаяних пластикових пакетах.
Проте методи консерваци i реставрацп' виробiв з дерева i шкiри, запропоноваш на той час фаxiвцями, мали ютотш недолiки. Використання фенолспиртiв було розраховане на проведення консерваци археолопчного дерева у великих об'емах з використанням промислових теxнологiй i трудомютких процесiв. А проварювання у цу^ дерев'яних предметiв дещо змiнювало 1'хнш початковий вигляд. Щодо методу реставрацп' виробiв iз шкiри, то вш хоча i визнавався на той час прогресивним, розробленим реставраторами Державного Ерм^ажу (Д.М. МАрковський), але був досить складним, затратним i не завжди ефективним.
Ui обставини, а також необхщшсть термiновоï консервацiï оригiнальниx i ушкальних речей, на думку авторiв дослщження, спонукали 1.К. Свeшнiкова особисто виршувати цю проблему. За короткий час вш розробив власну методику консерваци та реставрацп виробiв iз дерева та шкiри. Вона була настшьки унiверсальною, ефективною i доступною, що дозволяла вже тсля завершення чергового польового сезону оперативно проводити реставрацшш роботи на високому науковому i професшному рiвнi. Вироби, реставроваш ученим, практично не втрачали початкового вигляду i збер^али необxiдний фiзичний стан. До цього слiд додати, що 1.К. Свeшнiков за особистою методикою здiйснював реставрацiю виробiв з рiзниx металiв: предмети озброення i господарсью вироби, монети, прикраси тощо.
Неможна не погодитися з авторами рецензованого видання, що уа реставроваш речi з поля Берестецько'1 битви становлять колекщю вiрогiдно датованих, оригшальних речей, що належали рiзним суспшьним групам i вiдображають матерiальну культуру населення Украши середини XVII ст. Це, в свою чергу, дозволяе бшьш достовiрно вщтворити реалiï того часу. Нечисленш описи козакiв у записках шоземщв XVII ст. е короткими,
недостатшми, а iнодi фантастичними. А висновки Д.1. Яворницького, що грунтуються на переказах, належать, переважно до XVIII ст. i не завжди вщповщають спостереженням, зробленим пiд час розкопок поля Берестецько1 битви.
Реставроваш 1.К. Свешнiковим речi побуту, озброення i обладнання украшських козакiв i селян утворили основу ушкально1 експозицп Нацiонального юторико-меморiального заповiдника «Поле Берестецько1 битви» в с. Пляшева Радивилiвського району Рiвненськоï областi.
Шсля раптово1 смертi 1.К. Свешнiкова 20 серпня 1995 р. пiд час розкопок на територп Дубенського замку, дослщження поля Берестецько1 битви продовжили у 1996 i 1998 рр. тд керiвництвом С.В. Ревуцького, а у 2003 р. - тд керiвництвом кандидата iсторичних наук, доцента Б.А. Прищепи.
Насамкшець хочеться вимовити слова вдячност О.С. Булизi i Т.О. Пономарьовш за пiдготовку такого видання. У ньому здшснений справжнш науковий пiдхiд до дослiдження важливих проблем, якi всебiчно розкривають панораму геро1чного життя украшського народу в драматичному епiзодi його юторп, яким була Берестецька битва. Ця книга, безперечно, надихне шших дослiдникiв доступитися до Щ€1 проблеми, що, у тдсумку, ще вагомiше репрезентуе св^овш громадськостi унiкальнiсть багатовшово1 юторп украшства. Практичне значення результатiв археологiчного аналiзу першоджерел Берестецько1 битву полягае у можливосп використання його методiв та шструмештв для наступних наукових пошуюв за напрямами: археологiя, iсторiя, етнографiя та культура Украши.
На нашу думку, монографiя е не лише вагомим внеском в розвиток юторп Нацюнально-визвольно1 вiйни 1648-1658 рр., а й стане у нагодi науковцям, студентам, краезнавцям та всiм, хто не байдужий до юторично1 спадщини украшського народу.
Список використаноУ л1тератури
1. Антонович В.Б. [Рец. на:] П.А. Буцинський. О Богдане Хмельницком. Харьков, 1882 // Киевская старина. / В.Б. Антонович. - К.,1883. - Т.5.
2. Бухало Г.В. Круг мютечка Берестечка / Г.В. Бухало. - Рiвне: ДРВП, 1993. - 104 с.
3. Виткалов В.Г. Берестецька битва 1651 року мовою докумештв: за матерiалами науково1 спадщини 1.К. Свешшкова. Хрестоматя / В.Г. Виткалов, Т.О. Пономарьова. - Рiвне: РДГУ, 2005. - 404 с.
4. Див.: 1гор Кирилович Свешшков: До 80^ччя вiд дня народження. / Упор. 1.Г. Пащук. - Рiвне, 1995. - 38 с.; Життевий та творчий шлях 1.К. Свешнiкова: До 90-рiччя вщ дня народження видатного iсторика-археолога // Збiрник тез науково1 конференц^. - Рiвне, 2005. - 95 с.
5. Рожко В. Нацюнальний пантеон Козацью могили: 1сторико -краезнавчий нарис / В. Рожко, В. Пришляк, П. Лотоцький та шшь - Луцьк: Медiа, 2003. - 544 с., ш.
6. Свешшков 1.К. Битва тд Берестечком. Наукове видання. Доповнене / 1.К. Свешнiков. - Рiвне: СПД Нестеров С.Б., 2008. - 349 с., ш.
7. 340 роюв Берестецькiй битвi. Анотований бiблiографiчний довiдник / Упор. К В. Краевська. - Рiвне, 1991. - 178 с.
Стаття надiйшла до редакцп 10.11.2014
Y.M. Nikolchenko
BOOK REVIEW
The article analyzes the monograph «Crossing unforgettable. The story of one of the expedition», which is a successful attempt to refill the national historiography of the battle of Berestechko, which took place in June-July 1651 near the villages Plyasheva and the Island Radyvyliv district of Rivne region and was one of the greatest events of the N ational liberation war
1648-1658 years.
For the first time in the scientific revolution introduced many unique, unknown to researchers information about the results of the 20-year-old archaeological site where the battle took place, conducted by the archaeological expedition of the Rivne regional Museum under the guidance of the doctor of historical Sciences I.K. Sveshnikov near the villages Plyasheva and the Island Radyvyliv district of Rivne region.
On the basis of a large number of official documents and narrative sources, original things, and iconographic monuments of the XVII century reveals unique features and great opportunities to explore historical sites of the Late middle Ages in Ukraine archaeological methods.
Key words: monograph, the battle of Berestechko, Rivne region local lore Museum, Museum-reserve "Cossack graves, archaeological expedition, Cossack and peasant camp, crossing, the results of the excavations, restoration.
