CC BY
49
УДК 908(477)
DOI: 10.15587/2313-8416.2015.42750
1СТОРИКО-КРАеЗНАВЧЕ ТОВАРИСТВО ЧЕРН1Г1ВЩИНИ В КОНТЕКСТ1 В1ДРОДЖЕННЯ КРАеЗНАВСТВА В УКРА1Н1
© М. М. 1гнатенко
Аналгзуються причини створення , напрямки дгяльностг громадського 1сторико-краезнавчого осередку на Чернгггвщинг у 80-x - початку 90-х рр. XX ст. та внесок Чертггвського обласного iсторико-краезнавчого товариства в справу розбудови краезнавчих студт регюну. Розгортання краезнавчих дос-лiджень було суперечливим в умовах кризи радянськоi системи i це накладало суттевий вiдбиток на характер i спрямованiсть краезнавчих пошуюв.
Ключовi слова: краезнавчий рух, громадськ орган1зацИ, Сторико- краезнавче товариство, конференци, наукова ттел^енщя
The reasons of creation, historical and social activities in Chernihiv regional branch in the 80-s - beginning of the 90-s of the XX century. and the contribution of Chernihiv regionregional historical society building in case studies of local history of the region. Development of regional researches was contradictory in the conditions of crisis of the soviet system and it imposed a substantial imprint on character and orientation of regional searches. Keywords: Local traffic, community organizations, historical and local history society, conferences, scientific intelligence
1СТОРИЧН1НАУКИ
1. Вступ
Громадський напрям в юторико-краезнавчому pyci мае на Чершпвщиш досить глибоке коршня. У другш половиш Х1Х ст. - на початку ХХ ст. тут були репрезентоваш практично yd BWMi натодi piзновиди громадських юторико--краезнавчих об'еднань -Чершпвська губернська аpхiвна TOMi^, Нiжинське юторико-фшолопчне товариство, Церковно-архео-лопчна TOMim, Чершпвський шдвщдш Кшвсь-кого вщд^ Росшського вшськово-юторичного товариства, Чершпвський губернський комггет охорони пам'яток старовини i мистецтва, якi об'еднували кшькасот фахiвцiв i аматоpiв-кpаезнавцiв [1]. Актив-ну роль у розвитку юторико -краезнавчих стyдiй в pегiонi протягом 20 - початку 30-х pp. вщграли нау-ковi товариства, що на громадських засадах д1яли у багатьох "культурних гшздах" краю: Чершпвське наукове товариство, Сосницьке наyково-дослiдне товариство, Остерське наукове товариство краезнав-ства, Н1жинське наукове товариство краезнавства, Конотопське наукове товариство, Товариство по до-слвдженню Прилук i повиу. 1924 р. з метою коорди-нацп дiяльностi численних краезнавчих осередшв було створено своеpiднy наукову асощацш - Черш-гiвський шститут краезнавства. Однак 1хня багато-гранна робота була штучно загальмована i перервана в 30-х pp. внаслвдок насадження вульгарно-соцю-логiчних схем юторичного процесу i масових ре-пресш проти пpедставникiв науково! та творчо!
штелк'енцй, як1 становили кютяк краезнавчих шсти-тyцiй [2, 3]. Ввдтак, громадський сектор юторико-краезнавчого руху на Чеpнiгiвщинi, як i в Украш за-галом, було фактично злiквiдовано, що згубно позна-чилось на piвнi й масштабах юторико--краезнавчих дослiджень.
2. Постановка проблеми
Краезнавчим дослвдженням 40-80-х pp. ХХ ст. була властива хронолопчна i тематична обмеженiсть, зумовлена як директивними вказiвками владних структур, так i станом вичизнянох юторично1 науки того часу, причому пpiоpитет належав стyдiям з юто-pil революцшного руху, компаpтiйних та комсомоль-ських оргашзацш, соцiалiстичного бyдiвництва, Ве-лико1 Вичизнянох вiйни.
Друга половина 80-х pp. ХХ ст. - активiзацiя громадських форм юторичного краезнавства, щдви-щення наукового р1вня краезнавчих студш, iнтенсивне заповнення прогалин (так званих "бших" i "темних плям") у регюнальнш юторюграфи, що спонукало до пошуку нових форм оргашзаци краезнавчого руху.
Ввдповщдю на виклик часу стало створення у грудш 1989 р. Чершпвського обласного юторико-краезнавчого товариства. Шсля утворення в 1990 р. Всеукрашсько1 спiлки кpаезнавцiв Чершпвське об-ласне iстоpико-краезнавче товариство трансформува-лось у ll обласну оргашзацш i в новiй iстоpичнiй си-туацп, що склалася пiсля проголошення незалежностi
Укра!ни, розгорнуло активну д1яльн1сть. Метою статп е анал1з та систематизац1я шформаци щодо внеску Чершпвського обласного юторико-краезнав-чого товариства у справу вщродженпя краезнавства в Украш напришнщ 80-х рр. - початку 90-х рр. ХХ ст.
3. Лггературний огляд
Видатний краезнавець Тронько П. в сво!х пра-цях анал1зував загальний стан та визначав перспек-тиви, шляхи подальшого розвитку вторичного краезнавства в Укра!нськш РСР [4-6]. Дослвдник пвдкре-слював неабияку роль краезнавства у ввдродженш духовносп та культури укра!нського народу [7, 8]. Деяш аспекти розвитку громадського напрямку в ю-торико- краезнавчому рус Чершпвщини вивчав Коваленко О. [9]. Особливосп радянського юторичного краезнавства в регюш анал1зував Заремба С. [10]. Безпосередньо значения д1яльност1 мюцевих краезна-вщв у 80- х - початку 90- х рошв XX ст.на сторшках мюцево! преси висвилювали Адруг А. [11], Коваленко В. [12]. Але вивчення науково! лггератури дае тд-стави стверджувати, що окреслена проблема доа не була предметом спещального дослвдження, хоча на приклад1 Черншвщини можна з'ясувати практично уа аспекти розвитку громадського напрямку юторичного краезнавства в Укра!ш протягом 80-х - 90-х рр. ХХ ст.
Всеб1чний анал1з усього масиву використаних джерел, що складаеться з к1лькох документальних та 1стор1ограф1чних комплекав, тдтвердив достатнш р1вень !хньо! репрезентативность
4. Помггне пiднесення краезнавчого руху на ЧернМвщит у другiй половит 80-х рр. за умов демократизаци радянського сусмшьства i нащо-мальмо-культурмого вiдроджеммя в УкраТт щл-ком закомомпрмо висунуло на порядок деммий ми-таммя про його оргашзацшне оформлення i утво-рення громадського iсторико-краезнавчого осередку
Ця думка, зокрема, була сформульована в ре-комендац1ях Друго! Чершпвсько! обласно! науково! конференцп з юторичного краезнавства, що ввдбула-ся в грудш 1989 р. Ршенпя про доцшьнють утворен-ня централ1зовано! мереж1 громадських краезнавчих оргашзацш ухвалили також Четверта Республшансь-ка наукова конференщя з юторичного краезнавства i Друга Всесоюзна наукова конференцiя з юторичного краезнавства, проведет протягом 1989 р. вщповвдно у Миколаевi та Пензь
Вiдтак влiтку 1989 р. у середовищi науково! iнтелiгенцi! Чернiгiвщини виникла шщативна група, що невдовзi конституювалась у Оргашза-цiйну комiсiю по створенню Чершпвського обласного юторико -краезнавчого товариства, яку очолив завщувач кафедри iсторi! СРСР i УРСР Чершпвсь-кого педiнституту iм. Т. Г. Шевченка О. Б. Коваленко. До не! увшшли викладачi мiсцевих вузiв, спiвробiтники музе!в, архiвiв, бiблiотек, представ-ники обласних оргашзацш Укра!нського Фонду культури, Укра!нського товариства охорони пам'яток iсторi! та культури, Товариства "Знання". 1дею створення юторико-краезнавчого об'еднання схвалили також новозасноваш товариства "Просвь
та" i "Меморiал". Органiзацiйна комiсiя здобула т-дтримку з боку обласних управлшь народно! освiти, культури, обласно! Ради по туризму i екскурсiям, обласних осередшв Спiлки письменникiв i Спшки журналiстiв Укра!ни. Це дозволило у сти^ строки здiйснити низку заходiв по пiдготовцi установчо! конференцп обласного юторико -краезнавчого товариства, визначити коло !! учасникiв, опрацювати проект статуту та шших засадничих документа.
15 грудня 1989 р. в актовому залi Чершпвсь-кого педшституту iм. Т. Г. Шевченка вщбулась уста-новча конференцiя товариства, в яшй взяло участь близько 100 делегапв, що представляли усi райони обласп, провiднi музе!, архiви, бiблiотеки, вищi на-вчальнi заклади, загальноосвггш школи, засоби масо-во! шформаци, громадськ1 оргаиiзацi! краю. З допо-вщдю "Про стан i перспективи розвитку юторичного краезнавства на Чершпвщиш" виступив О. Б. Коваленко, який наголосив, що утворення громадського юторико-краезнавчого товариства являе собою зако-номiрний результат i важливий етап в юторп краезнавчого руху в регюш [13]. Пiсля тривало! дискусп учасники конференцп прийняли статут Чернтвського обласного юторико-краезнавчого товариства -"самодiяльно! громадсько! органiзацi!, що об'еднуе шапувальнишв i дослвднишв iсторi! Черншвщини i здiйснюе свою дiяльнiсть у ввдповщносп з Консти-туцiею УРСР, дшчим законодавством i даним Статутом". У цьому документi було чгтко визначено осно-вне завдання товариства: "координа^ зусиль вчених i краезнавцiв, спрямованих на всебiчне вивчення ю-торй' Чернiгiвщини вiд найдавшших часiв i до наших дшв, формуваппя iсторично! свiдомостi учнiвсько! та студентсько! молодi, залучення широких верств гро-мадськостi до iсторико-краезнавчого руху". Зпдно статуту передбачалось, що товариство мае формува-ти науково-методичну базу юторико -краезнавчого руху, проводити науковi конференцп та семiнари, сприяти пвдготовщ краезнавцiв i вивченню iсторi! рь дного краю у навчальних закладах обласп, оргашзо-вувати пошукову роботу i експедицп, брати участь у виявленш, вiдновленнi й використаннi пам'яток ма-терiально! та духовно! культури. Йшлося також про видавничу дiяльнiсть товариства, публiкацiю збiрни-к1в тез доповщей та повiдомлень наукових юторико-краезнавчих конференцiй та семiнарiв, збiрникiв наукових праць, документiв i матерiалiв, монографiй, брошур, альманахов, бiблiографiчних покажчик1в, словников, навчальних посiбникiв i методичних ре-комендацiй, як1 охоплюють усi питання юторико-краезнавчого руху. Товариство мало брати участь у розробщ програм туристично-екскурсiйного обслу-говування населення, проводити просвiтницьку роботу, оргашзовувати лекци, читання, сприяти держа-вним установам i органам мюцевого самоврядування у впорядкуваинi топонiмiв область Вищим органом товариства було проголошено конференцш, що скликаеться раз у п'ять рошв, а керiвним органом у перюд м1ж конференцiями - правлшпя, засвданпя якого проводяться двiчi на рiк. Статутом передбачалось утворення районних (мiських) або мюькрайон-них вiддiлень товариства, а також низки секцш, у
склад1 яких члени товариства безпосередньо вести-муть дослщницьку роботу.
На установчш конференци було обрано правлшня товариства у склад1 29 ойб, а також його пре-зидш, до яко! увшшло 11 проввдних краезнавщв области Головою правлшня обрали О.Б.Коваленка, заступником - завщувача вщд1лу Чершпвського вторичного музею С. О. Половникову, секретарем - ви-кладача Чершпвського педшституту 1м. Т. Г. Шевче-нка М. П. Колесника, головою рев1зшно! комюи -доцента Чершпвського педшституту 1м. Т. Г. Шев-ченка Л. Е. Раковського. Конференщя затвердила ке-р1внишв секцш товариства: археолопчна секщя - доцент кафедри гстори СРСР 1 УРСР Чершпвського педшституту 1м. Т. Г. Шевченка В. П. Коваленко; ю-торична секщя - доцент кафедри ютори СРСР 1 УРСР Чершпвського педшституту 1м. Т. Г. Шевченка В. М. Шевченко; юторико-лггературна секц1я - декан фшолопчного факультету Н1жинського педшституту 1м. М. В. Гоголя професор Г. В. Самойленко 1 зашду-вач кафедри мови та лггератури Чершпвського педшституту 1м. Т. Г. Шевченка доцент О. В. Бобир; се-кця методики краезнавчо! роботи - заввдувач кафедри педагопки 1 методики викладання гстори Чершпв-ського педшституту 1м. Т. Г. Шевченка доцент А. М. Боровик; секцп етнографп та мистецтвознавст-ва - науковий сшвробиник Чершпвського архггекту-рно-1сторичного заповщника Ю. Ю. Шевченко 1 заступник директора Чершпвського художнього музею Т. В. Деркач. Кр1м того, було обрано делегата Пер-шого Всеукра1нського з'1'зду краезнавщв - О. Б. Ко-валенка, краезнавця з Новгорода-Оверського А. М. Фед1рка 1 вчителя ютори з1 Щорса Г. М. Кураса.
Саме вони представляли Чершпвщину на фо-рум1 краезнавщв у Киев1, який вщбувся 27 березня 1990 р. 1 проголосив утворення Всеукра1нсько1 сшлки краезнавщв, що поставила соб1 за мету розвиток краезнавчого руху в оргашчному поеднанш уйх його державних, громадських 1 шкшьних форм, залучення до тзнання рщного краю широких верств населения, використання досввду, набутого в цш галуз1 в Укрш'ш та за кордоном [14]. Як цшком слушно наголосив голова правлшня Всеукра1нсько1 спшки краезнавщв П.Т.Тронько, "вона по праву е спадкоемицею Укра!-нського комитету краезнавства, активно продовжуе традици, започатковаш укра!нськими шституц1ями, патрютична д1яльшсть яких на нив1 ретельного ви-вчення 1 дбайливого збереження для прийдешшх по-колшь укра1нства юторичних, мистецьких, фолькло-рно-етнограф1чних надбань та побутово-госпо-дарських традицш рвдного народу впродовж тривало-го часу або замовчувалася взагал1, або таврувалася як буржуазно-нащоналютична". Ввд 1меш черншвсько1 делегаци на з'1'зд1 виступив О. Б. Коваленко, який вшс ряд пропозицш щодо статуту спшки. Його також було обрано до складу правлшня новостворено! ор-гашзаци [15].
У серпш 1990 р. Рада Мшютр1в УРСР затвердила перший статут Всеукрашсько! спшки краезнавщв, що спричинило суттев1 змши у структур1 мюце-вих громадських краезнавчих оргашзацш. Так, Чер-шпвське обласне юторико-краезнавче товариство не-
вдовз1 трансформувалось у Чершпвську обласну оргашзацш Всеукра1нсько1 спшки краезнавщв 1 в такому статуй продовжило свою д1яльшсть [16]. Протя-гом 1990-1991 рр. у робот обласно! оргашзаци брало безпосередню участь близько 200 краезнавщв, при-чому найб1льш пл1дно працювали осередки у Шжиш, Прилуках, НовгородьОверському 1 Щорй. У 1990 р. правлшня обласно1 оргашзаци разом з Чершпвським педшститутом 1м. Т. Г. Шевченка та Чершпвським обласним археолопчним центром провели науковий семшар "Минуле Соснищ та 11 околиць" . Того ж таки 1990 р. саме на Чершпвщиш свш перший зах1д провела Всеукра1нська спшка краезнавщв. Наукова конференщя "Дослщження юторп малих 1 середшх м1ст Укра1ни в контексп дальшого розвитку юторич-ного краезнавства", що ввдбулася в Новгородь Оверському, з1брала в1домих учених з багатьох м1ст Укра1ни. На нш виступили, зокрема, академ1к П. Т. Тронько, В. О.Горбик, £. М.Скляренко, Г. К. Швидько, Р. Д.Лях, 1.С.Винокур, М. Ф. Дмитр1-енко, Ю. З. Данилюк, С.1.Кот, яш також зустр1лись з м1сцевими аматорами старовини, педагогами 1 жур-нал1стами [17]. Водночас краезнавчий актив обласп шукав можливост1 для створення книговидавничого осередку, який би безпосередньо ошкувався випус-ком краезнавчо1 л1тератури. Навесш 1991 р. на баз1 юторичного факультету Черн1г1вського пед1нституту 1м. Т. Г. Шевченка шд ег1дою обласного ввддшення Укра1нського фонду культури було вщновлено д1яль-н1сть видавничого товариства "Оверянська думка", що 1снувало у Чершгов1 протягом 1917-1919 рр. 1 спромоглося опубл1кувати низку ц1кавих книжок. В1-дроджена "С1верянська думка" незабаром мщно стала на ноги 1 видала чимало наукових 1 науково-популярних праць, присвячених здебшьшого 1сторИ Черн1гово-С1верщини [18]. Загалом Всеукрашська сп1лка краезнавц1в на початковому еташ свое1 д1яль-ност1 активно сприяла в1дтворенню геро1чних стор1-нок минулого, збереженню 1сторико-культурно1 спа-дщини, надала 1сторико-краезнавчому рухов1 систем-них форм [19].
5. Результати дослвдження
На злам1 80-90-х рр. ХХ ст. саме юторико-краезнавчий рух (особливо його громадський на-прямок) став на Чершпвщиш, як 1 в Укра1ш в цшо-му, важливим засобом пробудження 1сторично1 пам'ят1 та нащонально1 св1домост1 укра1нського народу у надзвичайно в1дпов1дальний пер1од його но-в1тньо1 1сторИ.
6. Висновки
Таким чином, за умов системно1 кризи ра-дянського сусп1льства розвиток 1сторичного крае-знавства мав суперечливий характер, але, незва-жаючи на од1озн1 1деолог1чн1 настанови 1 хрошч-ний брак кошт1в, краезнавц1 Черн1г1вщини в1дро-дили 1 виплекали щнну досл1дницьку традиц1ю, врятували в1д загибел1 та забуття великий пласт рухомих 1 нерухомих пам'яток ютори та культури й ктотно збагатили джерельну базу рег1онально1 1сторюграфи.
Лггература
1. Малиневская, В. М. Развитие исторического краеведения на Черниговщине в конце Х1Х - начале ХХ вв. [Текст]: автореф. дис. ... канд. ист. наук / В. М. Малиневская. - К., 1990. - 17 с.
2. Ткаченко, В. В. Розвиток гсторичного краезнавст-ва на Чернтвщиш у 20-30-х рр. ХХ ст. [Текст]: автореф. дис. ... канд. îct. наук / В. В. Ткаченко. - К., 1995. - 24 с.
3. Ткаченко, В. В. 1сторичне краезнавство на Чертящий у 20-30-х рр. [Текст] / В. В. Ткаченко // Рщна школа. - 1991. - № 12. - С. 51-56.
4. Тронько, П. Т. Деяю питання розвитку вторичного краезнавства в Украшськш РСР [Текст] / П. Т. Тронько // Вгсник АН УРСР. - 1982. - № 6. - С. 36-41.
5. Тронько, П. Т. Историческое краеведение в Украинской ССР [Текст] / П. Т. Тронько // История СССР. -
1982. - № 1. - С. 205-208.
6. Тронько, П. Т. Актуальн питання юторичного краезнавства [Текст] / П. Т. Тронько// Украшський ютори-чний журнал. - 1986. - № 7. - С. 79-88.
7. Тронько, П. Родовщ украшського краезнавства [Текст] / П. Тронько // Краезнавство. - 1993. - № 1. - С. 4-7.
8. Тронько, П. Т. Краезнавство у вщродженш духовном! та культури: Досвщ. Проблеми. Перспективи. [Текст] / П. Т. Тронько. - К., Рщний край, 1994. - 108 с.
9. Коваленко, О. Головш етапи розвитку вторичного краезнавства на Чершгово-Оверщиш [Текст] / О. Коваленко // Краезнавство. - 2000. - № 1-2. - С. 39-45.
10. Заремба, С. З. Становлення радянського вторичного краезнавства на Чершпвщиш [Текст] / С. З. Заремба, О. Б. Коваленко // Украшський юторичний журнал. -
1983. - № 4. - С. 104-112.
11. Адруг, А. Краезнавство на Чершпвщит [Текст] / А. Адруг // Чернтвський вюник. - 1989, 16 лютого.
12. Коваленко, В. Конференщя краезнавщв [Текст] / В. Коваленко // Деснянська правда. - 1986, 4 счня.
13. Леус, В. Прилучатись до юторично1 спадщини [Текст] / В. Леус // Деснянська правда. - 1989, 17 грудня.
14. Тронько, П. Т. Звгг правлшня Всеукрашсько1 ст-лки краезнавщв II з'ïздовi Всеукрашсьюл спшки краезнавщв [Текст] / П. Т. Тронько // II зЧзд Всеукрашсьюл спшки краезнавщв: Матерiали та документи. - К., 1997. - 30-57 с.
15. Курас, Г. Минуле - майбутньому [Текст] / Г. Курас // Промшь Жовтня (Щорс). - 1990.
16. Коваленко, О. Б. Звгг про дшльшсть Чершпвсь-юл обласнм оргашзацп Всеукрашсьюл спшки краезнавщв [Текст] / О. Б. Коваленко // Всеукрашська стлка краезнавщв. 1997-2003 роки. - К., 2003. - С. 88-94.
17. Мосшчук, О. Краезнавча конференщя в Новго-родьОверському [Текст] / О. Мосшчук // Деснянська правда. - 1990.
18. Ьшатенко, М. "^верянська думка": друге наро-дження [Текст] / М. !гнатенко // Три столптя гуматтарнл та педагогiчноï освiти в ЧерЩговг вiд колегiуму до ушвер-ситету. - Черн1г1в, 2001. - С. 121-122.
19. Удод, Л. I. Роль гсторичного краезнавства у ввд-родженш юторично1 пам'ятi украшського народу (1980-i -1990-i рр.) [Текст]: автореф. дис. ... канд. icT. наук. / Л. I. Удод. - Дншропетровськ, 2001. - 17 с.
References
1. Malynevskaja, V. M. (1990). Razvytye ysto-rycheskogo kraevedenyja na Chernygovshhyne v konce HIH -nachale HH vv. Kiev, 17.
2. Tkachenko, V. V. (1995). Rozvytok istorychnogo kra-jeznavstva na Chernigivshhyni u 20-30-h rr. HH st. Kiev, 24.
3. Tkachenko, V. V. (1991). Istorychne krajeznavstvo na Chernigivshhyni u 20-30-h rr. Ridna shkola, 12, 51-56.
4. Tron'ko, P. T. (1982). Dejaki pytannja rozvytku istorychnogo krajeznavstva v Ukrai'ns'kij RSR. Visnyk AN URSR, 6, 36-41.
5. Tron'ko, P. T. (1982). Ystorycheskoe kraevedenye v Ukraynskoj SSR. Ystoryja SSSR, 1, 205-208.
6. Tron'ko, P. T. (1986). Aktual'ni pytannja istorychnogo krajeznavstva. Ukrai'ns'kyj istorychnyj zhurnal, 7, 79-88.
7. Tron'ko, P. (1993). Rodovid ukrai'ns'kogo krajeznavstva. Krajeznavstvo, 1, 4-7.
8. Tron'ko, P. T. (1994). Krajeznavstvo u vidrodzhenni duhovnosti ta kul'tury: Dosvid. Problemy. Perspektyvy. Kiev, Ridnyj kraj, 108.
9. Kovalenko, O. (2000). Golovni etapy rozvytku istorychnogo krajeznavstva na Chernigovo-Sivershhyni. Krajeznavstvo, 1-2, 39-45.
10. Zaremba, S. Z., Kovalenko, O. B. (1983). Stanov-lennja radjans'kogo istorychnogo krajeznavstva na Chernigivshhyni. Ukrai'ns'kyj istorychnyj zhurnal, 4, 104-112.
11. Adrug, A. (1989). Krajeznavstvo na Cherni-givshhyni. Chernigivs'kyj visnyk.
12. Kovalenko, V. (1986). Konferencija krajeznavciv. Desnjans'ka pravda. - 4 sichnja.
13. Leus, V. (1989). Pryluchatys' do istorychnoi' spad-shhyny. Desnjans'ka pravda.
14. Tron'ko, P. T. (1997). Zvit pravlinnja Vseukrai'n-s'koi' spilky krajeznavciv II z'i'zdovi Vseukrai'ns'koi' spilky krajeznavciv. II z'i'zd Vseukrai'ns'koi' spilky krajeznavciv: Ma-terialy ta dokumenty. Kiev, 30-57.
15. Kuras, G. (1990). Mynule - majbutn'omu. Promin' Zhovtnja (Shhors).
16 Kovalenko, O. B. (2003). Zvit pro dijal'nist' Cherni-givs'koi' oblasnoi' organizacii' Vseukrai'ns'koi' spilky krajeznavciv. Vseukrai'ns'ka spilka krajeznavciv. 1997-2003 roky. Kiev, 88-94.
17. Mosijchuk, O. (1990). Krajeznavcha konferencija v Novgorodi-Sivers'komu. Desnjans'ka pravda.
18. Ignatenko, M. (2001). "Siverjans'ka dumka": druge narodzhennja. Try stolittja gumanitarnoi' ta pedagogichnoi' osvity v Chernigovi: vid kolegiumu do universytetu. Chernigiv, 121-122.
19. Udod, L. I. (2001). Rol' istorychnogo krajeznavstva u vidrodzhenni istorychnoi' pam'jati ukrai'ns'kogo narodu (1980-i - 1990-i rr.). Dnipropetrovs'k, 17.
Дата надходженнярукопису 24.04.2015
1гнатенко Марина МиколаУвна, доктор юторичних наук, професор, кафедра icTopiï Украши, 1нститут суспшьства, Кшвський ушверситет iменi Бориса Гpiнченка, вул. Бульварно-Кудрявська, 18/2, м. Кшв, Украша, 04053 E-mail : 8117836@ukr.net
