CC BY
55
УДК 908:378.4(477) , 1970/1980" DOI: 10.15587/2313-8416.2015.40928
ЧЕРШПВСЬКИЙ ПЕДАГОГ1ЧНИЙ 1НСТИТУТ 1М. Т. Г. ШЕВЧЕНКА ЯК ОСЕРЕДОК КРАеЗНАВЧИХ СТУД1Й РЕГ1ОНУ (70-80-Ti РОКИ ХХ ст.)
© М. М. 1гнатенко
Аналгзуються основнi напрямки, змгст та форми роботи Чернтвського педтституту ¡м. Т. Г. Шевчен-ка в контекстi розвитку ¡сторичного краезнавства Чернтвщини друго'1 половини 20 ст.; з' ясовуються прiорiтетнi напрямки наукового пошуку, устхи, досягнення, прорахунки та значення дiяльностi краезна-вщв вищого навчального закладу для регiону
Ключовi слова: кторичне краезнавство, студентсью гуртки, музейно- археологiчна практика, краезна-вчi конференций Чернтвщина
The major directions, content and forms of work of the T. G. Shevchenko Chernihiv pedagogical institute in the context of historic study of Chernigov region of second half of the 20th century are analyzed; the foreground directions of scientific research, successes, achievements, failures and importance of local historians of higher education institution for the region are defined
Keywords: historical local lore, student groups, museum and archaeological practice, regional conferences, Chernihiv region
1. Вступ
1сторичне краезнавство мае на Чершпвщиш глибоке коршня i багап традици. IcropiH регюну, де, за влучним словом академша М. С. Грушевського, "похован секрети Старо1' Украши" [1], здавна при-ваблювала увагу аматорiв i дослщнишв минувшини. Наукова спадщина i досввд роботи краезнавщв Черншвщини, у свою чергу, були об'ектом вивчення багатьох фах1вщв, яю вщтворили основт етапи розвитку юторичного краезнавства в регют протягом XVIII -першо1 половини ХХ ст. Криза донедавна патвно1 у вiтчизнянiй юторюграфи марксистсько1' парадигми остантм часом зумовила зростання iнгересу до теоре-тико-методолопчних проблем iсторичного краезнавства. "На злаш тисячолiть, - зазначив академш П. Т. Тронько, - для вах нас особливо важливо осми-слити здобутки краезнавства, проблеми, з якими воно стикаеться, перспективи його розвитку" [2].
2. Постановка проблеми
1сторичному краезнавству, так званш мiкроiсторiï, вiдведене помине мiсце в системi су-часно1 iсторичноï науки. Повноправними суб' ектами iсторико- краезнавчого руху на Чершпвщиш були вищi навчальнi заклади регюну . Саме вони сприяли ефективному розвитку краезнавчих студiй в Чершпвськш областi та розгортанню юторико-краезнавчого руху загалом. Неабияку роль в розвитку краезнавства в стшах вищого навчального закладу вщгравали його викладачi : Дятлов В. О., Коваленко О. Б., Коваленко В. П., Глущенко В. П., Колесник М. П., Матюшин Г. Н. , Ткаченко В. В. та шш^ але i доа юнуе певний шформацшний вакуум щодо внеску Чернiгiвського педагогiчного iнституту iм. Т. Г. Шевченка в справу розвитку юторико-крае-знавчого руху на Чершпвщиш у 70-80-х роках 20 ст. Саме з 1972 р. на юторичних факультетах педшсти-тупв впроваджують курс iсторичного краезнавства, яке жваво розвиваеться впродовж наступних десяти-
рiч. З 1991 р. починаеться яшсно новий етап в розвитку вторичного краезнавства, пов'язаний з проголо-шенням незалежностi Украши.
3. Лггературний огляд
Основнi форми й методи iсторико-краезнавчоï роботи в середнiй та вищш школi Украши схаракте-ризовано здебiльшого на сторiнках перiодичних ви-дань i збiрникiв статей науково-методичного характеру.
Тенденцiï вивчення регiональноï ютори на тере-нах УРСР в загальному виглядi дослвджував Тронько П. Т. [3]. Вш та Скляренко £. М. намагались також з'ясувати основнi завдання краезнавчих дослвджень того часу [4]. Заремба С.З. вивчав загальш проблеми розвитку радянського iсторичного краезнавства на Чернш-вщинi [5]. Аналiзу загальних проблем розвитку вторичного краезнавства Чершгово-Оверщини присвячено працi Коваленко О. Б. Саме вш пдкреслюе важливе значення навчальних закладiв в розгортаннi краезнавчого руху в регют, звертае увагу на важливкть взаемозв' язку краезнавчо1' роботи вищих навчальних заклада та школи та доводить неабияку роль спецкурав з iсторiï' рвдного краю для подальшого розвитку краезнавства в вищш школi [6]. Самойленко Г. В. наголошуе на важ-ливосп розвитку та збереженнi традицш освiти, науки що зформувалися в регют впродовж столiть [7]. Чуп-рина М. С., Демченко Т. П. розглядають проблему в контексп вдосконалення навчально- виховного процеса та тдвищення якостi тдготовки майбутшх вчигелiв. [8]. Дослвдники Коваленко В. П., Яковенко £. В. [9], Ясновська Л. В. слушно зауважили що велику роль вь дорае археологiчна практика( вона спонукае студенпв до краезнавчого пошуку) [10].
4. Внесок ЧернМвського педагогiчного ïh-ституту ÏMeHÏ Т. Г. Шевченка в розгортання краезнавчого руху на Чершпвщиш.
У 1954 р. Чершпвський учительський iнститут було реорганiзовано у педагопчний, а в 1961 р. йому
було присвоено 1м'я Т. Г.Шевченка [11]. Ввдроджен-ня i подальший розвиток краезнавчих студш у навча-льному закладi у повоенний час ускладнювались перманентними змiнами його внутршньо! структури. Так, iсторичний факультет Чершпвського учительсь-кого iнституту було закрито 1949 р. i вiдновлено у складi Чернiгiвського педагогiчного iнституту лише у 1973 р. 1сторичний факультет Шжинського педа-гогiчного iнституту тсля тривало! перерви почав дiяти у 1968 р., але вже 1973 р. його було розформо-вано, а викладачiв i студентiв переведено до Чершго-ва. Брак фахових кафедр i наукових кадрiв вщповвд-ного профiлю гальмував розгортання краезнавчих дослщжень. За цих умов краезнавча робота була зо-середжена на кафедрах сустльних наук - спочатку марксизму-ленiнiзму, а згодом ютори КПРС i науко-вого комунiзму. Кафедра ютори СРСР i УРСР у Шжинському педiнститутi проiснувала протягом 1970-1973 рр. Аналопчна кафедра, створена у Черш-гiвському педiнститутi у 1975 р., 1990 р. була реор-гашзована у кафедру ютори та археологи Ук-рани [12].
Iсторико-краезнавчi матерiали досить широко використовувались у процеа викладання суспiльних та юторичних дисциплiн, передусiм ютори КПРС, ю-торй' СРСР, ютори УРСР, археологи, спещальних ю-торичних дисциплiн. На кафедрах Чершпвського педшституту були поступово створенi своерiднi "банки" юторико-краезнавчо1 шформаци, опрацьовува-лась краезнавча бiблiографiя, а методичний "шстру-ментарш" систематично вдосконалювався завдяки вивченню i запровадженню передового педагогiчного досвiду [13]. Якщо використання краезнавчого ма-терiалу на лекщях зазвичай мало фрагментарний, iлюстративний характер, то на семiнарських i прак-тичних заняттях його питома вага помггно зростала. Зокрема, значна частина студентських рефератiв ба-зувалась саме на мiсцевому матерiалi. Тематика кур-сових робiт з вичизняно1 ютори складалась кафедрами таким чином, щоб заохотити студенпв до ютори-ко-краезнавчих студiй. Таку ж мету переслщувала i тематика дипломних робгт на iсторичних факультетах Чершпвського i Нiжинського педiнститутiв.
Треба тдкреслити, що актив!зацй краезнавчо1 роботи у вузах регюну, як i вае1 Укра1ни, значною мiрою сприяло запровадження у 1972 р. на юторич-них факультетах педiнститутiв курсу "1сторичне краезнавство" в обсязi 20 годин лекцш i 10 годин семшарських занять, причому за дороговказ у його викладанш правила навчальна програма для педш-ститутiв РРФСР, перекладена того ж таки 1972 р. украшською мовою. У програмi визначались сутнiсть iсторичного краезнавства, його предмет i завдання у процеа тдготовки мaйбутнiх педагогiв. Вона перед-бачала вивчення досвiду i здобутшв дореволюцiйного i радянського краезнавства, ознайомлення студентiв з головними типами i видами речових, писемних та усних джерел з ютори рiдного краю, опрацювання форм i методiв юторико-краезнавчо1 роботи в школi . На жаль, у програш не було враховано особливосп розвитку iсторичного краезнавства в Укрш'ш, не пе-редбачено нaвчaльнi екскурси до мiсцевих музе1в та
aрхiвiв. 1х украшський аналог - "Програма курсу з юторичного краезнавства", упорядкована Р. Д. Ляхом, побачили свгт тiльки в серединi 1991 р. Бракува-ло i власних шдручнишв з iсторичного краезнавства, вщтак виклaдaчi та студенти використовували не дуже досконaлi й далек! ввд украшських реaлiй книги, видаш в Роси. Так, поабник "Историческое краеведение" за редакщею М. П. Мшонова, що побачив свгт у 1969 р., був перенасичений другорядним фак-тичним мaтерiaлом. Недостатньо уваги в ньому було придшено практичнш крaезнaвчiй шдготовщ фах!в-щв-юторишв . Ц недолiки були частково враховаш авторами поабника "Историческое краеведение" за редакщею Г.М.Матюшина, перше видання якого з'явилося 1975 р., друге - 1980 р. У ньому розширено роздш про форми i методи юторико-краезнавчо1 роботи в школ!, б!льш зважено добраний фактичний матер!ал, але питания, пов'язаш з музейною справою, пам'ятками фольклору, висвилеш недостатньо. Ав-торський поабник Г. М. Матюшина "Историческое краеведение", виданий 1987 р., базувався на тих же методолопчних i методичних засадах, як! вже не за-довольняли потреби вищо1 школи доби перебудови [14]. Кр!м того, у навчальному процес використовувались поабники для вчител!в "Методика истори-ко-краеведческой роботы в школе" за редакщею М. С. Борисова (1982) i "Роль юторико-культурно1 спадщини в комунютичному вихованш учшв" а редакщею Ф. П. Шевченка (1983).
Недосконалють науково-методичного забезпе-чення спонукала до пошуку оптимальних форм та метод!в викладання курсу вторичного краезнавства. Зокрема, на кафедр! ютори СРСР i УРСР Чершпвсь-кого педшституту наприкшщ 80-х рр. ввдмовились в!д традицшних семшарських занять i використовували выведений зпдно навчального плану час (10 годин) для проведения фахових семшар!в-екскурсш. Кожна з академ!чних груп 1-го курсу заз-далепдь опрацьовувала один !з запропонованих викладачем доцентом О.Б.Коваленком маршрупв, розпод!ляючи серед студенив функцй' екскурсовод!в. Найбшьш популярними виявились так1 маршрута: Чершпв-Батурин-Шжин-Чершпв, Черншв-1чня-Тростянець-Качашвка-Чершпв, Чершпв-Мена-Сос-ниця-Чершпв, Чершпв-Новгород-Оверський-Черш-пв, Чершпв-Ршки-Любеч-Чершпв, Чершпв-Козе-лець-Кшв-Чершпв. Щд час таких екскурсш студенти знайомились з ютор!ею населених пункпв, через як1 пролягав маршрут, р!зними типами мюце-вих музе1в (державними, громадськими, шк1льними), пам'ят-ками ютори, культури i природи. На заключ-ному семшарському занятп шдводились тдсумки ще1 роботи. Кр!м того, до залшу студенти готували реферати по однш з визначених викладачем тем: "1стор!я мое1 родини", "1стор!я мого мюта (села)", "Топошми мого мюта (села)", "Пам'ятки ютори та культури мого мюта (села)" та ш. [15].
Нагромаджений у вузах регюну досввд свщ-чив: якщо обмежитись використанням мюцевого ма-тер!алу в загальних курсах або навиъ нормативним курсом юторичного краезнавства, студенти неминуче матимуть лише фрагментарш знання з ютори регюну.
noranÖHTH i CHCTeMaTH3yBaTH ix 6yB noKguKaHun спецкyрс "IcTopia ^epHiriB^HHH", 3anpoBag®eHHH Ha 3-My Kypci icTopHHHoro ^aKygbreTy ^eprnriBcbKoro negiHCTHTyTy b 1981-1982 HaBHagbHoMy poцi b o6cary 22 geKqifeux roguH. Спецкypc BHKoHyBaB HH3Ky Ba®-guBux ^yHKqin. Horo MeTogogoriHHuH acneKT go3Bo-gaB crygernaM rgu6me 3acBoi'TH giageKTuKy 3aragbHoro i oco6guBoro, bhhbhth cneцн$iннi $opMu, b hkhx y KoHKpeTHHx yMoBax perioHy gaguca B3HaKH 3aragbHi 3aKoHoMipHocTi icTopuHHoro po3BHTKy. Спецкypc o36powBaB cTygeHTiB 3HaHHaMu 3 icTopii' ^epHiriB^HHH 3 HangaBHimux HaciB go cyHacHocri, ^o cnpuago nigBH^eHHM aKocTi ^axoBoi' nigroTOBKu MaK6yTHix ne-garoriB. Спeцкypcy 6yB BgacTHBHH gocgigHu^Kun nigxig - yBara cTygeHTiB noBcaKHac 3ocepeg®yBagacb Ha MagoBHBHeHHx cw®eTax, "6igux ngaMax" b icTopii' Kpaw, KoTpi Morgu cTaru o6'eKTaMu gocgig®eHHa gga KypcoBux i gungoMHux po6iT. HapemTi, cne^ypc 6yB 3opieHToBaHHH Ha noTpe6u mKogu, ag®e Man6yTHiH BHHTegb y TaKHH cnoci6 3go6yBaB Hage®Hy nigroToBKy gga npoBegeHHa ^aKygbraTuBy "IcTopia pigHoro Kpaw", peKoMeHgoBaHoro HaBHagbHow nporpaMow 3 icTopii' . Ua $opMa icTopuKo-Kpae3HaBHoi' po6ora, 3anoHaTKoBa-Ha y ^epHiriBcbKoMy negiHcTHTyTi, 3go6yga cxBageHHa HayKoBoi' rpoMagcbKocTi h Ha6yga nomupeHHa b mmux By3ax yKpaiHH.
Ba®guBe мicцe b cucTeMi icTopHKo-Kpae3HaBHoi' po6oTH y BH^in mKogi Hage®ago My3eHHo-apxeogoriHHin пpaктнцi, aKy 3a3BHHan npoxogugu cry-geHTH icTopuHHux ^aKygbTeriB nicga 3aKiHHeHHa 1-ro Kypcy. CaMe nig Hac npaKTHKH bohh 3go6yBagu HaBHH-KH npoBegeHHa apxeogoriHHux po3BigoK i po3KonoK, 6e3nocepegHbo BHBHagu cTapo®HTHocTi Kpaw. -3k npa-Bugo, cTygeHTH icropuHHoro ^aKygbreTy ^eprnriBcbKo-ro negiHcTmyTy npoTaroM 70-80-x pp. npauwBagu y cKgagi KoMngeKcHux eKcnegu^n cBoro By3y, ^epHiriBcbKoro icTopuHHoro My3ew, IHcrmyTy apxeo-gorii' AH yPCP Ha o6'eKTax y ^epmroBi, HoBropogi-CiBepcbKoMy, Hi®um, ,Hw6eHi, OcTpi Ta 6araTbox iH-mux HacegeHux nyHKTax o6gacTi . Pa3oM 3 npaKTuKaH-TaMu b eKcnegu^ax 6pagu yHacTb i c^opMoBam Ha $a-KygbTeTi cne^agi3oBarn 6ygiBegbHi 3aroHu apxeogoriH-Horo npo^igw. 3HaHHun iHTepec cTaHoBuTb gocBig po-6otu cTygeHTcbKoro HayKoBo-Bupo6HuHoro o6'egHaHHa "Apxeogor", cTBopeHoro 1984 p. TogoBHuH o6ob'h3ok Horo HgeHiB - yHacTb y oxopoHHux gocgig®eHHax naM'aToK apxeogorii' b 3oHax HoBo6ygoB Ha TepeHi ^epmriB^uHu. 3a 6e3nocepegHboi' yHacTi 6in^B "Ap-xeogora" 6ygo BigKpuTo KigbKa HeBigoMux paHime Mo-HyMeHTagbHux cnopyg gaBHbopycbKoro Hacy b ^eprnroBi, 3HaHgeHo gBa yHiKagbHi cKap6u X-XIII ct., gocgig®eHo HuMago grronucHux MicT, cigbcbKux noce-geHb, HeKponogiB. KpiM Toro, 3aBgaKu gocuTb mupoKo-My 3agyHeHHW go npoBegeHHa po3KonoK mKogapiB niggiTKoBoro BiKy, crygeHTu Magu 3Mory npoaBmu i po3BuHyTu cboi negaroriHHi 3gi6HocTi. 3aragoM, cTy-geHTcbKe HayKoBo-Bupo6HuHe o6'egHaHHa "Apxeogor" noegHyBago ni3HaBagbHy, HayKoBy i negaroriHHy giagb-HicTb, cnpuago po3BuTKoBi Kpae3HaBHux gocgig®eHb.
TapHow mKogow Kpae3HaBHoi' po6oTu gga BuKgagaHiB Ka^egp cycnigbHux gнcцнпgiн cTaga nigro-ToBKa HepHiriBcbKoro ToMy "IcTopii MicT i cig yKpaiH-
cbKoi' PCP". B®e Ha noHaTKy 60-x pp. go ^ei' cnpaBu 6ygo 3agyHeHo 26 $axiвцiв ^eprnriBcbKoro i 25 Hay-кoвцiв HmuHcbKoro negiHcTuTyTiB, aKi npauwBagu Hag HapucaMu 3 icTopii' HacegeHux nyHKTiB ^epHiriBcbKoi' o6gacTi [16]. KpiM Toro, 3 MeTow HagaHHa KBagi^iKo-BaHoi' gonoMoru кpaeзнaвцaм-aмaтopaм 3a Ka^egpaMu cycnigbHux HayK ^epHiriBcbKoro negiHcTuTyTy 6ygo 3aKpingeHo 16 aBTopiB 3 cigbcbKoi' rgн6ннкн, HmuHcb-Koro negiHcTuTyTy - 8, ^eprnriBcbKoro $igiagy KuiBcb-Koi' nogiTexHiHHoro iHcrmyTy - 7. BuKgagaHi By3iB Bungugu go apxiBiB i 6i6gioTeK KueBa i XapKoBa, pe-цeнзyвagн i goonpa^oByBagu npegcTaBgeHi go o6gac-Hoi' Kogerii' TeKcTu. Ha nigcTaBi cne^agbHoro HaKa3y MiHicTpa Bu^oi' Ta cepegHboi' cпeцiagbнol ocBiTu yPCP, yxBageHoro b gunHi 1967 p., nigroToBKy HapuciB gga "IcTopii' MicT i cig" 6ygo BKgwHeHo go ngaHiB HayKoBoi' po6oTu Ka^egp i oKpeMux BuKgagaHiB, ^o go3Bo-gugo cKoH^HTpyBara yBary Ha цboмy Ba®guBoMy HanpaMi Kpae3HaBHux gocgig®eHb [17]. Ha 3aBepmagb-HoMy eTani go цiel po6oTu nigKgwHugucb i Ka^egpu rpoMagaHcbKoi' icTopii', cTBopeHi y Hi®uHcbKoMy, a noTiM ^epHiriBcbKoMy negiHcTuTyTax. CaMe bohu Bigirpagu BupimagbHy pogb y nigroтoвцi gpyroro bu-gaHHa HepHiriBcbKoro ToMy "IcTopii MicT i cig yKpaiH-cbKoi' PCP", 3gincHeHoro pocincbKow mobow 1983 p. [18] BuKgagaHi Ka^egpu icTopii' CPCP i yPCP ^ep-HiriBcbKoro negiHcTuTyTy cKgagu ocHoBy o6gacHoi pegKogerii Ta aBTopcbKoro KogeKTuBy HepHiriBcbKoro ToMy "3Bogy naM'aToK icTopii' Ta KygbTypu yKpaiHcbKoi' PCP", nigroToBKy aKoro B perioHi, aK i B iHmux o6ga-cTax, 6ygo 3anoHaTKoBaHo BignoBigHo go nocTaHoBu Pagu MiHicTpiB yPCP Big 3 BepecHa 1982 p.
nocTynoBo TeMaTuKa Kpae3HaBHux gocgig®eHb y By3ax ypi3HoMaHiTHWBagacb, ^o 3acBigHye aHagi3 npo-rpaM ^opiHHux 3BiTHux HayKoBux кoн$epeнцiн BuKga-gaHiB ^epHiriBcbKoro negiHcTuTyTy. TaK, M. C. ^ynpu-Ha, hkuh nicga nepexogy 3 06gacHoro iHcTuTyTy nigBu^eHHa KBagi^iKaqii BHmegiB gocuTb goBruH Hac oHogwBaB Ka^egpy icTopii' CPCP i YPCP, 3ocepeguBca Ha BuBHeHHi coцiagbнo-eкoнoмiннol icTopii' Kpaw XVIII - noHaTKy XX ct., C.M.MegbHuK 3aHMaBca apxi-bhow eBpucTuKow i gocgig®yBaB nogiTuHHe ^urra ^e-pHiriB^uHu pagaHcbKoi' go6u, I. 3. Ohu^hko goKgaB 6araTo 3ycugb gga BigTBopeHHa goKyMeHTagbHoi' 6ior-pa$ii' O. n. ^oB^eHKa, B. O. GBcrparoB BucBiTgwBaB eKoHoMiHHe cniвpo6iтннцтвo ^epHiriBcbKoi', EpaHcbKoi' Ta ToMegbcbKoi o6gacTeH. ^egagi noMiTHimy pogb y po3ropTaHHi icTopuKo-Kpae3HaBHoi po6oTu BigirpaBagu npegcTaBHuKu Mogogmoi' reнepaцil BuKgagaHiB i Hay-кoвцiв O. E. KoBageHKo i B.n.KoBageHKo, aKi b pi3Hun Hac KepyBagu Ka^egpow Ha 3gaMi 80-90-x pp. nepmun 3 Hux 3anoHaTKyBaB BuBHeHHa icTopuKo-Kpae3HaBHoro pyxy i perioHagbHoi' icTopiorpa^ii', gpyrun BigpoguB y cTiHax By3y apxeogoriHHe Kpae3HaBcTBo i po3noHaB cu-cTeMaTuHHi po3KonKu Ha TepeHi ^epHiriB^uHu. Kpae3HaBHux cTygiH TaKo® npugyHugucb BuKgagaHi Ka-$egpu 3aragbHoi icTopii' E. B. ^KoBeHKo, B. n. Tgy^eHKo, B. O. ^argoB, M. n. KogecHuK, B. B. TKaHeHKo [19].
npoTaroM gpyroi' nogoBuHu 70-80-x pp. Ka^egpa icTopii' CPCP i YPCP ^epHiriBcbKoro negiHcTuTyTy ^aKTKHHo cTaga кoopgннaцiнннм цeнтpoм icTopuKo-Kpae3HaBHoro pyxy b o6gacTi. 3a ii 6e3nocepegHboi'
учасп у коопераци з музейними закладами i облас-ною оргашзащею Украшського товариства охорони пам'яток ютори та культури було проведено цший ряд поважних наукових семiнарiв i конференцiй. Так, у 1975 р. на базi Чернiгiвського педiнстигуту було проведено Науково-теоретичну конференцш, присвячену 150-рiччю повстання декабриспв i 70^ччю першо! росшсько1 революци 1905-1907 рр., а у 1979 р. - Науко-во-теоретичну конференцiю, присвячену 325^ччю возз'еднання Украши з Росieю, на яких переважала iсторико-краезнавча тематика. Науковi конференци рiзного рiвня особливо почастшали в другiй поло-винi 80-х рр. Так, 1988 р. ввдбувся другий, а 1990 р. -третш 1сторико-археолопчш семiнари "Чершпв i його округа в IX-XIII ст.". 1сторико-краезнавча тематика була представлена на штердисциплшарних наукових конференщях, влаштованих спiльними зусилля-ми кафедри ютори СРСР i УРСР та кафедри мови i лггератури. Одна з них була присвячена 800-рiччю "Слова о полку Iгоревiм", iнша - 175-рiччю з дня народження Т. Г. Шевченка. У 1989 р. кафедра ютори СРСР i УРСР зшщшвала проведення науково-практично! конференци "Новгороду-Сiверському -1000 рошв" , а у 1990 р. - наукового семшару в Сос-ницi, присвяченого 250-рiччю вщ дня народження видатного iсторика i краезнавця О. Ф. Шафонського. Науковi заходи, що проводилися не лише в Чершгов^ а й у районних центрах обласп, мали на метi ак-тивiзувати краезнавчi студи на мюцях i в такий спосiб тдготувати сприятливий грунт для ввдновлен-ня громадських iсторико-краезнавчих осередк1в.
Важливим напрямком краезнавчих студiй у Чернiгiвському педшституп було вивчення ютори навчального закладу. Наслвдком !х стала поява низки статей i окремих видань. Так, у 1966 р. побачив свгт досить грунтовний нарис ютори Чершпвського педшституту "Швстолитя невтомно1 працi", яку щдготували досвiдченi викладачi-краезнавцi В. С. Кро-левець, В. У. Черноус, В. Ф. Шморгун, В. I. Швто-раднi. До 60-рiччя вузу у 1976 р. В. У. Черноус опублшував своерщне продовження ще1 працi - бро-шуру "Роки дальшого пiднесення".
До досл1дницько1 роботи в галузi iсторичного краезнавства досить активно залучались i студенти вищих навчальних закладiв Чернiгiвщини, причому найбшьш поширеною формою И оргашзаци у поза-навчальний час залишались науковi гуртки, що д1яли в структурi вузiвських студентських наукових това-риств. Невдовзi пiсля вiдновлення iсторичного факультету Чершпвського педшституту, починаючи з 1975 р., запрацював iсторико-краезнавчий гурток, яким посл1довно керували I. З. Онищенко та О. Б. Коваленко. До складу гуртка зазвичай входило 25-30 сту-дентiв, кожний з яких мав iндивiдуальну дослщниць-ку тему. На засiданнях гуртка, яш вiдбувались щомюяця, заслуховувались науковi повiдомлення, звiти про виконану роботу, обговорювались новi книги з ютори краю, реферувались фаховi перюдичш ви-дання [20].
Бiльш повне i адекватне вiдображення тематика студентських наукових студш з юторичного краезнавства знайшла у програмах щорiчних звгт-
них наукових конференцiй молодих дослщнишв. Крiм ютори мiсцевих компартшних i комсомольсь-ких органiзацiй вони розгортали науковий пошук з досить широкого кола проблем. Предметом !х-шх дослiджень стають книгодрукування на Чер -шпвщиш у XVII-XVШ ст., Чернiгiвський револю-цiйно-народницький гурток середини 70-х рр.
XIX ст., матерiали ревiзil сенатора О. О. Половцо-ва 1879-1881 рр., ремесла i промисли регiону в другш половинi XIX ст. У середиш 80-х рр. викла-дачi Чернiгiвського педiнституту розгорнули мас-штабш археологiчнi розкопки на теренах краю, що зумовило появу цшо1 низки студентських наукових робгт з археологи та стародавньо1 iсторil Чернiго-во-Оверщини.
У листопадi 1983 р. на базi Чернiгiвського педiнституту було проведено мiжвузiвську сту-дентську наукову конференцш з iсторичного краезнавства, у якш взяли участь понад 60 молодих дослвднишв з 9 вузiв Украши, Росil та Бiлорусil -Чершпвського, Н1жинського, Ки1вського, Полтавсь-кого, Сумського, Брянського i Воронезького педiн-ститупв, Гомельського та Воронезького унiверси-тепв. На конференцil працювали 3 секци - археологИ, iсторil рщного краю дожовтневого перiоду та ютори рвдного краю радянського перiоду, а на пле-нарних зас1даннях перед учасниками конференци ви-ступили вiдомi вченi з Киева i Чершгова.
5. Результати дослiдження
Значного розвитку iсторико-краезнавчi студil набули у вищому навчальному закладi у 70-80 роках
XX ст. Виразний краезнавчий характер мала д1яль-нiсть кафедр шституту, !х спiвробiтники пл1дно ви-вчали iсторiю Чернiговщини, студiювали широке коло проблем регюнально1 iсторil та методики краезна-вчо! роботи, шщшвали, органiзовували дiяльнiсть студентських iсторико-краезнавчих гуртшв та iнших громадських краезнавчих об'еднаннь.
6. Висновки
Таким чином, Чершпвський педагогiчний iн-ститут iменi Т.Г. Шевченка вщгравав значну роль у розвитку юторичного краезнавства i поступово пере-творився у помiтний осередок краезнавчого руху. В1дродивши занепалу i занедбану традицiю краезнавчих студiй у вищш школ1 регiону, подолав-ши зрозум^ тематичну i хронологiчну обмеженють досл1джень, фаховi кафедри вищого навчального закладу впродовж 80-х рр. здобули авторитет i визнан-ня серед науковцiв Украхни. Водночас подальший ро-звиток iсторико-краезнавчоl роботи у вузах обласп гальмувала вiдсутнiсть в Украш власно1 програми i подручника з iсторичного краезнавства, а також ш-ших видiв навчально1 та дов1дково1 лiтератури. Недостатньо здшснювався мiждисциплiнарний пiдхiд до проблем краезнавства, розробки комплексних тем за участю юторишв, фiлологiв, природознавцiв. Наре-штi, гостро в1дчувався брак фахових перiодичних видань, здатних згуртувати довкола себе не тшьки фахiвцiв-iсторикiв, але й численних аматорiв мiсце-во! старовини.
Л^ература
1. Грушевський, М. Чершгш i Швтчне Л1вобереж-жя в украшськш ютори (Кiлька спостережень, здогадiв i побажань) [Текст] / М. Грушевський. - Чершга i Швтчне Швобережжя: огляди, розвiдки, матерiали. - К., 1928. -С. 101-117.
2. Тронько, П. Т. Краезнавство Украши: здобутки i перспективи [Текст] / П. Т. Тронько. - К.: 1нститут ютори Украши НАН Украши, 2003. - 125 с.
3. Тронько, П. Т. Деяю питання розвитку юторичного краезнавства в Украшськш РСР [Текст] / П. Т. Тронько // Вюник АН УРСР. - 1982. - № 6. - С. 36-41.
4. Тронько, П. Т. Основт тдсумки i дальшi завдан-ня юторико--краезнавчих дослiджень [Текст] / П. Т. Тронько, С. М. Скляренко // Укра1нський юторичний журнал. -1979. - № 11. - С. 51-60.
5. Заремба, С. З. Становлення радянського юторичного краезнавства на Чершпвщиш [Текст] / С. З. Заремба, О. Б. Коваленко // Укра1нський юторичний журнал. -1983. - № 4. - С. 104-112.
6. Коваленко, О. Головт етапи розвитку юторичного краезнавства на Чершгово-Сшерщиш [Текст] / О. Коваленко // Краезнавство. - 2000. - № 1-2. - С. 39-45.
7. Самойленко, Г. В. Розвиток освпи та науки в Шжит в XVII-XX ст. [Текст] / Г. В. Самойленко, О. Г. Самойленко, С. Г. Самойленко. - Шжин: Нжинський державний педагопчний шстигут ш. М.В.Гоголя, 1996. - 224 с.
8. Чуприна, М. С. Введение краеведческого материала в преподавание истории СССР [Текст]: тез. докл. и сообщений Всес. науч.-прак. конф. / М. С. Чуприна, Т. П. Демченко // Пути совершенствования учебно-воспитательного процесса и повышения качества подготовки учителей истории. - Луцк, 1984. - С. 115-116.
9. Яковенко, Е. В. Краезнавча робота тд час архео-лопчно! практики студенпв-юториюв Чертггвського педшституту [Текст]: тези доповщей / Е. В. Яковенко // Третя Республжанська наукова конференщя з юторичного краезнавства. - К., 1984. - С. 138-139.
10. Ясновська, Л. В. З досвщу роботи студентського науково-виробничого об'еднання "Археолог" Черннтвського педшституту ш. Т. Г. Шевченка [Текст]: тези доповщей/ Л. В. Ясновська, // Друга Чертпвська обласна наукова конференцш з юторичного краезнавства. - 1988. - Вип. I. - С. 42.
11. Швстолптя невтомно! пращ: Нарис ютори Чертггвського державного педагопчного iнституту ш. Т. Г. Шевченка [Текст] / К.: Радянська школа, 1966. -100 с.
12. ДАЧО (Державний архiв Чершпвсько! областа), Ф. Р-608, Оп. 2, Спр. 780 [Текст] / Отчет о научной работе института за 1976 год, 103 арк.
13. 1сторичне краезнавство в Украшськш РСР [Текст] / К.: Наукова думка, 1989. - 240 с.
14. Матюшин, Г. Н. Историческое краеведение: Учебное пособие для студентов педагогических факультетов по специальности "История" [Текст] / Г. Н. Матюшин. - М.: Просвещение, 1987. - 207 с.
15. Коваленко, О. Б. З досвщу юторико-краезнавчо! роботи у Чертггвському педшстшуп ш. Т. Г. Шевченка [Текст] / О. Б. Коваленко // Проблеми вивчення краезнав-ства у вищш школг Матерiали Республжанського "круглого столу". - Кровоград, 1990. - С. 40-44.
16. ДАЧО, Ф. Р-5271, Оп. 1, Спр. 5 [Текст] / Списки членов облредколлегии тома "История городов и сел Черниговской области", рабочих групп, райредколлегий (28 счня 1965 р. - 12 ачня 1970 р.), 145 арк.
17. ДАЧО, Ф. Р-5271, Оп. 1, Спр. 4 [Текст] / Планы работы областной редколлегии «Истории городов и сёл Черниговской области»; информация о ходе работы (август 1962 г. - 22 декабря 1970 г.), 149 арк.
18. Ткаченко, В. Розвиток юторичного краезнавства у Черншвському педшстшуп îm. Т. Г. Шевченка [Текст] / В. Ткаченко, М. 1гнатенко. - Людина, сустльство, культура: iсторiя та сучаснють. - Чертпв, 1996. - С. 10-12.
19. Бiблiографiчний покажчик наукових праць викладачiв Чершггвського державного педагопчного шсти-туту îm. Т. Г. Шевченка (1976-1985) [Текст] / Чер-шг1в: Черн1г1вський державний педагопчний шстит ут îm. Т.Г.Шевченка, 1986. - 168 с.
20. ДАЧО, Ф. Р-608, Оп. 2, Спр. 746 [Текст] / Отчет о научной работе студентов в институте (1975 г.), 26 арк.
References
1. Grushevs'kyj, M. (1928). Chernigiv i Pivnichne Li-voberezhzhja v ukrai'ns'kij istorii' (Kil'ka sposterezhen', zdoga-div i pobazhan'). Chernigiv i Pivnichne Livoberezhzhja: ogljady, rozvidky, materialy. Kiev, 101-117.
2. Tron'ko, P. T. (2003). Krajeznavstvo Ukrai'ny: zdo-butky i perspektyvy. Kiev: Instytut istorii' Ukrai'ny NAN Ukrai'ny, 125.
3. Tron'ko, P. T. (1982). Dejaki pytannja rozvytku isto-rychnogo krajeznavstva v Ukrai'ns'kij RSR. Visnyk AN URSR, 6, 36-41.
4. Tron'ko, P. T., Skljarenko, Je. M. (1979). Osnovni pidsumky i dal'shi zavdannja istoryko-krajeznavchyh dos-lidzhen'. Ukrai'ns'kyj istorychnyj zhurnal, 11, 51-60.
5. Zaremba, S. Z., Kovalenko, O. B. (1983). Stanovlennja radjans'kogo istorychnogo krajeznavstva na Cher-nigivshhyni. Ukrai'ns'kyj istorychnyj zhurnal, 4, 104-112.
6. Kovalenko, O. (2000). Golovni etapy rozvytku isto-rychnogo krajeznavstva na Chernigovo-Sivershhyni. Krajeznavstvo, 1-2, 39-45.
7. Samojlenko, G. V., Samojlenko, O. G., Samojlen-ko, S. G. (1996). Rozvytok osvity ta nauky v Nizhyni v HVII-HH st. Nizhyn: Nizhyns'kyj derzhavnyj pedagogichnyj instytut im. M. V.Gogolja, 224.
8. Chupryna, M. S., Demchenko, T. P. (1984). Vvedenye kraevedcheskogo materyala v prepodavanye ystoryy SSSR. Tezysi dokladov y soobshhenyj Vsesojuznoj nauchno-praktycheskoj konferencyy "Puty sovershenstvovanyja ucheb-no-vospytatel'nogo processa y povishenyja kachestva podgo-tovky uchytelej ystoryy". Luck, 115-116.
9. Jakovenko, E. V. (1984). Krajeznavcha robota pid chas arheologichnoi' praktyky studentiv-istorykiv Cherni-givs'kogo pedinstytutu. Tretja Respublikans'ka naukova konfer-encija z istorychnogo krajeznavstva: Tezy dopovidej. Kiev, 138-139.
10. Jasnovs'ka, L. V. (1988). Z dosvidu roboty stu-dents'kogo naukovo-vyrobnychogo ob'jednannja "Arheolog" Chernigivs'kogo pedinstytutu im. T. G. Shevchenka. Druga Chernigivs'ka oblasna naukova konferencija z istorychnogo krajeznavstva: Tezy dopovidej. Chernigiv-Nizhyn, I, 42.
11. Pivstolittja nevtomnoi' praci: Narys istorii' Cherni-givs'kogo derzhavnogo pedagogichnogo instytutu im. T. G. Shev-chenka (1966). Kiev: Radjans'ka shkola, 100.
12. DAChO (Derzhavnyj arhiv Chernigivs'koi' oblasti), F. R-608, Op. 2, Spr. 780, Otchet o nauchnoj rabote ynstytuta za 1976 god, 103 ark.
13. Istorychne krajeznavstvo v Ukrai'ns'kij RSR (1989). Kiev: Naukova dumka, 240.
14. Matjushyn, G. N. (1987). Ystorycheskoe kraevedenye: Uchebnoe posobye dlja studentov peda-gogycheskyh fakul'tetov po specyal'nosty "Ystoryja". Moscow: Prosveshhenye, 207.
15. Kovalenko, O. B. (1990). Z dosvidu istoryko-krajeznavchoi' roboty u Chernigivs'komu pedinstytuti im. T. G. Shevchenka. Problemy vyvchennja krajeznavstva u vyshhij shkoli: Materialy Respublikans'kogo "kruglogo stolu". Kirovo-grad, 40-44.
16. DAChO, F. R-5271, Op. 1, Spr. 5, Spysky chlenov oblredkollegyy toma "Ystoryja gorodov y sel Chemygovskoj oblasty", rabochyh grupp, rajredkollegyj (28 sichnja 1965 r. -12 sichnja 1970 r.), 145 ark.
17. DAChO, F. R-5271, Op. 1, Spr. 4, Plani raboti ob-lastnoj redkollegyy «Ystoryy gorodov y sel Chernygovskoj oblasty»; ynformacyja o hode raboti (avgust 1962 g. - 22 dekabrja 1970 g.), 149 ark.
18. Tkachenko, V., Ignatenko, M. (1996). Rozvytok istorychnogo krajeznavstva u Chernigivs'komu pedinstytuti im.
UDC DOI:
1. Introduction
Tractorbuilding is considered to be one of the most important branches of agricultural engineering in the world. Ukraine has a great experience in tractor producing. This is explained by the fact that our country has huge land resources, agriculture is one of the priorities of the state economy, and tractors have been in demand everywhere and always.
The tractorbuilding has gone all the glorious way and includes well-developed research and production base, powerful design departments, network of machine stations. The domestic tractors as well as foreign units are still working in our fields today.
2. Problem statement
Nevertheless, the subject of the history of the trac-torbuilding in the USSR and in Ukraine is still poorly understood despite the fact that the developments of various types of machinery and tractors as well as the scope of production in the last hundred years are staggering.
Today the situation of the domestic tractor industry is quite deplorable. It is regrettable that due to the various problems and shortcomings of the domestic economy our tractor industry today is almost underdeveloped. There is a risk that within a couple of decades we will only use the foreign manufactured models. Thus, the glorious history of the domestic tractorbuilding just sinks into oblivion. We do not want if this will be true
T. G. Shevchenka. Ljudyna, suspil'stvo, kul'tura: istorija ta suchasnist'. Chernigiv, 10-12.
19. Bibliografichnyj pokazhchyk naukovyh prac' vykla-dachiv Chernigivs'kogo derzhavnogo pedagogichnogo instytutu im. T. G. Shevchenka (1976-1985) (1986). Chernigiv: Cherni-givs'kyj derzhavnyj pedagogichnyj instytut im. T. G. Shev-chenka, 168.
20. DAChO, F. R-608, Op. 2, Spr. 746, Otchet o nauchnoj rabote studentov v ynstytute (1975 g.), 26 ark.
Дата надходженнярукопису 27.03.2015
because we have a significant positive experience in this industry that is not ashamed to transfer to subsequent generations not only in our country but also abroad. Therefore, the important objective of this publication is to review the history of the creation, manufacturing, implementation and operation of domestic tractors.
The deep analysis of the tractorbuilding history has been done by a wide range of scientists. However, there is one type of tractor that has not been mentioned in the articles: self-propelled chassis.
The aim of the article is to uncover the facts about the creation, design and modifications of self-propelled chassis, their usage as agricultural tractors, military and civil trucks. Besides, the publication analyses the historical and design pass of the Kharkiv Plant of Self-propelled Chassis, the only one plant producing self-propelled chassis in Ukraine, one of two such plants in former USSR, one of the few world plants that designed and developed the unusual layout tractors.
3. Literature review
The history of self-propelled chassis is totally un-revealed in scientific publications. Only designers and engineers of Kharkiv Plant of Self-propelled Chassis - V. Adolf, A. Vasernis, S. Libtsis - published the notes on technical specifications of non-classic layout tractors. The article is based on this works and archival documents as a chronological background.
1гнатенко Марина МиколаТвна, доктор юторичних наук, професор, кафедра icTopiï Украши, Кшвський ушверситет iMern Бориса Гршченка, вул. Бульварно-Кудрявська, 18/2, м. Кив, Украша, 04053 E-mail : 8117836@ukr.net
62(091)
10.15587/2313-8416.2015.40448
KHARKIV PLANT OF SELF-PROPELLED CHASSIS - THE PRODUCER OF UNIQUE NON-CLASSIC LAYOUT TRACTORS
© A. G. Kryvokon
The article is about the history of Kharkiv Plant of Self-propelled Chassis, producer of unconventional layout tractors - so-called self-propelled chassis. The information about tractors ' technical options and its models is highlighted. The facts about the creation, design and modifications of self-propelled chassis, their usage in different specific areas are uncovered
Keywords: tractorbuilding, self-propelled chassis, classic layout, tractor design, agriculture
Стаття присвячена ¡стори Харювського заводу транспортних самохiдних шаа, виробника тракторiв нетрадицтно'1 компоновки - так званих самохiдних шаа. Подано тформацт про техтчт характеристики тракторiв, а також 1'х моделi. Висвтлюються факти про створення, проектування i мо-дифкацИ' самохiдних шаа, 1'х використання в рiзних спещальних сферах
Ключовi слова: тракторобудування, самохiднi шаа, класична компоновка, конструкцiя трактора, сшьське господарство
