CC BY
21
УДК 334.012:351.746.1
ОЦ1НЮВАННЯ СЕРЕДОВИЩА ПУБЛ1ЧНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА ТА ЙОГО ВПЛИВУ
НА 1НТЕРЕСИ пАРТНЕР1В
© 2017 СОЛОДОВН1К О. О.
УДК 334.012:351.746.1
Солодовжк О. О. Оцшювання середовища публiчно-приватного партнерства та його впливу на штереси napTHepiB
Ц!л! статтi полягають у представлены! взаемозв'язку умов i фактор/в, що формують середовище публ'мно-приватного партнерства (ППП), роз-криттi сутностi та змсту його оцшювання та в об(рунтуваннi методичного тдходу до оцшювання ступеня впливу фактор'в середовища ППП на штереси його сторш. У статт'> визначено ключов'> умови здшснення ППП i фактори, Ыд дieю яких вони формуються, а також встановлено можливост'>партнерствавпливати нарзшгрупи фактор'в. Розглядснуючихметодичнихпiдходiв до оцшюваннясередовища суб'вкт'в економiч-но'1 дтльност'1 в контекст'> особливостей ППП, обумовлених природою таких в'дносин, дозволив об(рунтувати необхiднiсть подальшого розвитку методологПд'шгностики середовища ППП та запропонувати методичний тдюд до оцшювання середовища ППП, який, на вiдмiну вiд снуючих, дозволяв оцшити вплив фактор'в середовища ППП на штереси партнерш (у статиц i динамiцi) та 'дентиф'жувати фактори, що в джерелом загроз реал'ваци таких штереав. Застосування пропонованого методичного шдходу на практиц сприятиме шклюзивному та безпечному розвитку ППП. Перспективами подальших доМжень у даному напрямi в розвиток теоретичних основ i розробка методологП забезпечення безпеки ППП. Ключов'! слова: загроза, 'штерес, методичний тдюд, оцшювання, публ'мно-приватне партнерство, середовище публ'нно-приватного партнерства. Рис.: 1. Шл.: 12.
Солодовнк Олеся Олександрiвна - кандидат економiчних наук, доцент, професор кафедри фiнансiв та кредиту, Хармвський нацональний ушвер-ситет буд'вництва та архтектури (вул. Сумська, 40, Харт, 61002, Украша) E-mail: solodovnikoa@gmail.com
УДК 334.012:351.746.1 Солодовник О. А. Оценка среды публично-частного партнерства и ее влияния на интересы партнеров
Целями статьи являются представление взаимосвязи условий и факторов, формирующих среду публично-частного партнерства (ПЧП), раскрытие сущности и содержания его оценки и обоснование методического подхода к оцениванию степени влияния факторов среды ПЧП на интересы его сторон. В статье определены ключевые условия осуществления ПЧП и факторы, под действием которых они формируются, а также установлены возможности партнерства влиять на разные группы факторов. Рассмотрение существующих методических подходов к оцениванию среды субъектов экономической деятельности в контексте особенностей ПЧП, обусловленных природой таких отношений, позволило обосновать необходимость дальнейшего развития методологии диагностики среды ПЧП и предложить методический подход к оцениванию среды ПЧП, который, в отличие от существующих, позволяет оценить влияние факторов среды ПЧП на интересы партнеров (в статике и динамике) и идентифицировать факторы, являющиеся источниками угроз реализации таких интересов. Применение предлагаемого методического подхода на практике будет способствовать инклюзивному и безопасному развитию ПЧП. Перспективами последующих исследований в данном направлении являются дальнейшее развитие теоретических основ и разработка методологии обеспечения безопасности ПЧП. Ключевые слова: интерес, методический подход, оценка, публично-частное партнерство, среда публично-частного партнерства. Рис.: 1. Библ.: 12.
Солодовник Олеся Александровна - кандидат экономических наук, доцент, профессор кафедры финансов и кредита, Харьковский национальный университет строительства и архитектуры (ул. Сумская, 40, Харьков, 61002, Украина) E-mail: solodovnikoa@gmail.com
UDC 334.012:351.746.1 Solodovnik O. O. Evaluating the Sphere of Public-Private Partnership and its Impact on the Interests of Partners
The article provides the interrelation of the conditions and factors that form the sphere of public-private partnership (PPPI, disclosure of the essence and contents of its evaluation, and substantiation for a methodical approach to the extent of impact on the sphere of PPP an the interests of the parties. The article defines the key conditions for implementation of PPP and the factors of influence on their formation, possibilities of partnership to impact different groups of factors are determined. Consideration of existing methodical approaches to the evaluation of the environment of economic entities in the context of the PPP characteristics, which are conditioned upon the nature of such relationships, helped to substantiate the necessity of further development of the methodology for diagnosing the PPP sphere and suggest a methodical approach to the evaluation of the PPP sphere, which, unlike existing ones, allows to evaluate the influence of the PPP factors on the interests of partners (in static and dynamic) and identify the factors that can be sources of threats to implementation of such interests. Application of the suggested methodical approach in practice should contribute to the inclusive and secure development of PPP. Prospects for future research in this direction will be further development of the theoretical foundations and elaboration of a methodology for ensuring security of PPP.
Keywords: interest, methodical approach, evaluation, public-private partnership, sphere of public-private partnership. Fig.: 1. Bibl.: 12.
Solodovnik Olesia O. - PhD (EconomicsI, Associate Professor, Professor of the Department of Finance and Credit, Kharkiv National University of Construction Engineering and Architecture (40 Sumska Str., Kharkiv, 61002, UkraineI E-mail: solodovnikoa@gmail.com
Публiчно-приватне партнерство (ППП) здшсню-еться в певному середовищ^ яке являе собою сукупшсть рiзноманiтних умов i факторiв, що позитивно або негативно впливають на його дшльшсть i потребують прийняття управлшських ршень для вико-ристання створюваних можливостей реалiзащí штере-сш партнерiв i запобтання шюдливо! ди деструктивних чинниюв. Шдставою для пошуку вцповцних ршень е
aHaAi3 та оцшювання умов i факторiв, якими характеризуемся той чи шший перюд дiяльностi ППП, а також ix впливу на штереси його сторш.
Дослдженням проблем створення умов для розвитку ППП активно займаються таю вiдомi в^чизняш та зарубiжнi науковщ: Богдан I., Винницький Б., Варнав-ський В., Головшов О., Гриценко Л., Делмон Дж., Запа-трша I., Лендьел М., Маслюювська О., Матос-Кастано
Дж., Махалшгам А., Онищук Б., Павлюк К., Сегварi П., Тер-Мiнасян Т., Сакацуме Т., Федулова Л., Чукаева I. та ш. Ученi досить детально вивчають умови ефективностi ППП i перешкоди, якi заважають його успшнш реалГ-зацГ1, працюють над розробленням механiзмiв подолан-ня останнГх. Попри значнi досягнення, вважаемо, що у зв'язку з динамiчним характером умов здшснення ППП зазначенi питання зажди мають досить актуальний характер i потребують постiйного вивчення. Водночас слГд констатувати, що науковцями поки що не надано системно! та аргументовано! характеристики впливу се-редовища ППП на iнтереси його сторш, не розроблено цiлiсну методологш оцiнювання такого впливу. Це зу-мовлюе помилки й нестабiльнiсть у системi управлiння ППП, нездатнiсть ППП своечасно й адекватно реагува-ти на виклики ситуаци, яка складаеться в певний перюд його дшльносп, розбiжностi мiж прогнозними очжу-ваннями сторш партнерства та фактичним станом задо-волення 1хнГх iнтересiв.
Метою стати е представлення взаемозв'язку умов i факторiв, що формують середовище ППП, розкриття сутностi та змкту його оцiнювання й обгрунтування методичного шдходу до оцiнювання ступеня впливу фак-торiв середовища ППП на штереси його сторiн.
Протягом останнГх десятилiть до впровадження механiзмiв ППП у господарську практику вда-ються дедалi бГльше кра'ш, запозичуючи успш-ний досвiд або його елементи, яю дають достатньо чГт-кi орiентири для розвитку «кращо!» дГлово! практики. ОскГльки наявний досвГд Гмплементаци iнституту ППП свiдчить про неадекватшсть перенесення та проекцГ! вГдповГдних механiзмiв без урахування специфiчних на-цiональних умов, то проблематика формування сприят-ливих умов розвитку ППП залишаеться якщо не провГд-ною, то дуже значущою темою наукових дискусГй.
Грунтовний аналГз наукових праць з цiеl тематики [1-9] та ш., а також власнi дослдження автора шнуючо! практики здГйснення ППП дозволяють дГйти висновку, що ключовими умовами успГшностГ таких партнерств е таю: + створення г розвиток вГдповГдного шституцш-
ного середовища; + дотримання балансу ГнтересГв партнерГв; + забезпечення довГри мГж партнерами та довГри
громадськостГ до ППП; + полГтична пГдтримка Г стабГльшсть; + створення повно'1, несуперечливо! та стабГльно!
нормативно-правово! бази; + створення державного органу з питань ППП; + розробка органГзацГйного механГзму взаемодГ!
сторш ППП; + пГдготовка фахГвцГв у сферГ ППП; + використання Г розповсюдження набутого до-свГду ППП;
+ сприятливГ умови ведення бГзнесу та швести-
цГйний клГмат в краМ; + макроекономГчна стабГльнГсть та достатшсть фГскального простору фГнансування проектГв ППП;
•f доступнiсть джерел недержавного фЬнансуван-
ня проектiв ППП; f розробка ЬнструментЬв фЬскально! полiтики, спрямованих на стимулювання y4acTi суб'ектЬв шдприемницько! дЬяльностЬ в проектах ППП; f економiчна обгрунтовашсть тарифiв, простота
i прозорЬсть механiзмy ix формування; f спроможнЬсть i готовнiсть споживачiв платити
за продукцЬю, що реалiзyeться в рамках ППП; f створення та поширення цшсно! методологи здiйснення ППП.
На сьогоднЬ свiтовою наукою теоретично обгрун-товано i доведено на практицЬ доцiльнiсть за-стосування таких специфiчних для ППП Ьнстру-ментiв, як стандарти ощнювання ефективностi у виглядi Value for Money, компаратора ППП i компаратора державного сектора, матриц розподЬлу ризикiв проекту мiж партнерами тощо, ведеться робота по створенню цшсно! методологй здiйснення ППП. Разом i3 тим, ди-намiчний розвиток процесiв у рiзних сферах суспЬльного життя висувае новi вимоги до здшснення ППП, що обу-мовлюе необхiднiсть вдосконалення iснyючих i розроб-ки нових теоретико-методологiчних основ забезпечення ефективностЬ проектiв ППП. Зокрема, загострення протирiч в економiчнiй, полiтичнiй i соцiальнiй сферах, що спостерЬгаеться протягом останшх рокiв по всьому свЬту, актyалiзyе науковий пошук у напрямi убезпечення ППП вЬд негативного впливу факторiв середовища його функцюнування. Натомiсть цшсно! методологи забез-печення безпеки ППП поки що не сформовано.
Умови середовища ППП, забезпечення яких зна-чною мiрою визначае ефективнЬсть використання Ьн-ституту ППП у сучаснш ринковiй економiцi та сприяе бЬльш повнiй реалЬзацЬ! iнтересiв його сторш, форму-ються пiд впливом рiзноманiтних взаемопов'язаних i взаемообумовлених факторiв, якi згiдно iз усталеним в економiчнiй наyцi пiдходом можуть бути класифжоваш на фактори внyтрiшнього i зовнiшнього середовища.
Внyтрiшне середовище е специфiчним для даного партнерства i являе собою yнiкальне сполучення вироб-ничих, фiнансових, кадрових, маркетингових та органЬ-зацiйних факторiв. Зовнiшне середовище ППП форму-еться з елементЬв, на якi партнерство не мае безпосеред-нього впливу, може генерувати можливостЬ та загрози для ППП i подЬляеться на мiкро- та макросередовище.
Основними складовими мiкросередовища ППП е споживачЬ, конкуренти, постачальники, посередни-ки, партнери (крiм сторiн ППП), контакты аудиторЬ! та ринок робочо! сили. Таке середовище впливае на по-ведiнкy сторiн ППП, а також стиль i характер його дЬ-яльностi. Водночас ППП також впливае на мЬкросередо-вище, яке у вЬдповЬдь певним чином реагуе. Наприклад, застосування простого i прозорого мехашзму формування тарифiв, надання адресних субсидш i проведення роз'яснювально! роботи серед населення дозволяють уникнути опортунЬстично! поведiнки споживачiв, що дае можливЬсть встановлювати тарифи на рЬвнЬ, що за-безпечуе окупнЬсть вкладень.
Макросередовище ППП включае фактори, якi без-посередньо не впливають на його дшльшсть, але так чи шакше позначаються на функцiонуваннi вс1х суб'ектш господарювання у вiдповiднiй сферi. Найбкьший вплив на формування умов здшснення ППП справляють м!ж-народнi, шституцшш, фiнансово-економiчнi, науково-технiчнi, соцiальнi й еколопчш фактори. Такi фактори мають обмежувальнi, а iнодi й стимулюючi властивостi, але в будь-якому випадку властивост!, якi проявляються в одному напрямi вiд елемента середовища до конкретного ППП [10, с. 50].
Для прийняття управлшських ршень щодо адекватно! реакцГ! ППП на змши, якi вiдбуваються в його середовищ! необхiдно комплексно проаналiзувати за-значенi вище фактори, що передбачае певне ощнюван-ня. Таке ощнювання доц!льно проводити за допомогою комбiнацГ! якiсних i кiлькiсних пiдходiв, що уможливить отримання б!льш повно! картини щодо стану та динамь ки розвитку середовища ППП.
Упрактищ оцiнювання середовища суб'ектiв еко-номiчно! дiяльностi найбкьшого поширення набули таю методичш пiдходи, як: РЕST-аналiз, у рамках якого ощнюеться зовнiшне середовище за по-лiтичними, економiчними, сощальними та технолопч-ними факторами; SLEPT-аналiз, що також передбачае оцiнювання зовншнього середовища, але за сощальни-ми, юридичними, економiчними, полiтичними та техно-логiчними факторами; STEEPLE-аналiз, який уможлив-люе оцiнювання зовнiшнього середовища за сощально-культурними, iнновацiйно-технологiчними, економ!ч-ними, навчально-освишми, полiтичними, юридичними факторами та факторами охорони навколишнього се-редовища; SWOT-аналiз, за допомогою якого дослцжу-еться внутршне та зовнiшне середовище суб'екта еко-номiчно! дiяльностi та ощнюються його сильнi i слабкi сторони, можливост та загрози. Кiлькiсний шдхц за-стосовуеться переважно для ощнювання вагомост фак-торiв i груп факторiв та зв'язкiв мiж ними. Задля цьо-го бiльшiсть дослцниюв застосовують кореляцiйний аналiз. Натомiсть можливост такого аналiзу е значно б!льшими, оск!льки за допомогою його шструментарш можливо встановити форму залежностi та силу впливу факторiв середовища на будь-яку результативну ознаку, а також величину змши результативно! ознаки при змш окремого фактора або сукупност досл!джуваних фак-торiв. Такими результативними ознаками пропонуемо розглядати штереси сторш ППП.
1нтереси держави i бiзнесу, як сторiн ППП, е по-лiварiантними та надзвичайно моб!льними, що обумов-лено стрiмкою динамiкою економiчного та полiтичного життя. З часом i пiд впливом рiзних обставин вони мо-жуть змiнюватися змктовно, втрачати свою вагомiсть або, навпаки, !! набувати, втрачати актуальнiсть i зника-ти, а можуть з'являтися новi iнтереси, якi не були перед-баченi на етапi шщшвання партнерства. Отже, система iнтересiв сторш ППП являе собою нелшшну динамiчну систему, яка весь час перебувае в руй та розвиваеться у зв'язку зi змiнами, що вцбуваються в середовищi ППП,
тому його оцшка мае здiйснюватися з урахуванням ме-тодологiчного принципу: статики i динамiки.
Кожний з факторiв середовища ППП по вцно-шенню до можливост реалiзацi! iнтересiв парт-нерiв може бути позитивним або/та негативним. Деструктивна д1я конкретного чинника е джерелом загрози, що ускладнюе або унеможливлюе узгодження та реалiзацiю штересш партнерiв, якi е принциповою умо-вою iнiцiювання i здшснення ППП i гарантiею його кну-вання. Таким чином, оцiнювання факторiв середовища ППП мае також передбачати ^ентифжащю факторiв, що е джерелом загроз реалiзацi! iнтересiв сторiн ППП.
Ураховуючи вищезазначене, для ощнювання середовища ППП пропонуеться методичний шдхц, який, на вцмшу в!д кнуючих, дозволяе оцiнити вплив факто-рiв середовища ППП на iнтереси партнерiв (у статицi та динамiцi) та центифжувати фактори, що е джерелом загроз реалiзацi! таких штересш.
Послiдовнiсть оцiнки середовища ППП та його впливу на штереси партнерiв наведено на рис. 1.
Розглянемо б!льш детально змкт та шформащйно-аналiтичне забезпечення кожного з еташв.
На першому етат дослiдження на основi вивчен-ня домiнант вцомих теоретичних розробок i концепту-альних засад здiйснення ППП, аналiзу оглядiв iснуючо! практики, передумов i перспектив реалiзацi! ППП, ре-зультатiв опитувань громадсько! думки, контент-аналiзу нормативно-правових акйв i конкурсних пропозицiй доцкьно об'ективно визначити потреби сторш ППП, яю задовольняються через мехашзми ППП, а також переваги, яких набувають партнери у таюй взаемод!!. По-дальша iнтерпретацiя отриманих даних полягае у визна-ченнi (вербальному опий) iнтересiв держави/мiсцево! влади та суб'екпв шдприемницько! д1яльност як сторш ППП. 1нтереси - це усвiдомленi потреби, сформоваш сусшльством, соцiальними групами, особистостями [11, с. 34]. Суть i змкт економiчних iнтересiв виражаеться через конкретш економiчнi форми, як! перетворюються на стимули д!яльност [12, с. 192].
Другий етап полягае у визначенш та групуван-ш фактор!в середовища ППП, що впливають на штереси його сторш. Для виршення цих завдань доц!льно провести STEEPLE-аналiз ! SWOT-аналiз з подальшим узагальненням отриманих результайв за групами фак-тор!в середовища ППП: група фактор!в макросередо-вища (м!жнародш, шституцшш, фшансово-економ1чш, науково-техшчш, сощальш, еколопчш); група фактор!в мжросередовища (споживач!, конкуренти, постачаль-ники, посередники, партнери (кр!м сторш ППП), контакты аудитор!!, ринок робочо! сили); група фактор!в внутршнього середовища (виробнич!, фшансов! кадро-в^ маркетинговi, органiзацiйнi), а також визначенням загроз кнуванню ППП.
На третьому етат на пiдставi дослiдження нау-ково-методичних шдход!в, представлених у фаховш лiтературi та нормативно-правових актах, здшснюеть-ся попереднiй в!дб!р показникiв, як! ккьюсно характе-ризують штереси сторш ППП ! фактори середовища, що впливають на !х реал!защю, а також встановлю-
Рис. 1. Послщовнкть оцiнки середовища ППП i його впливу на штереси партнерiв
ються !х нормативнi та пороговi значення. Для вибору показниюв-репрезентанпв iнтересiв сторiн ППП за-стосовуеться метод центра ваги, а для перевiрки показ-никiв, що характеризують фактори середовища ППП, на мультиколшеаршсть та виключення корельованих ознак розраховуються попарнi коефiцiенти корелящ! мiж показниками.
Завданнями четвертого етапу е збiр та подготовка шформащ! для статистичного аналiзу динамiки та дослдження взаемозв'язкiв факторiв середовища та ш-тересiв сторiн ППП. Формування релевантно! шформа-цИ здiйснюеться окремо в розрiзi iнтересiв державного i приватного партнерiв та факторiв середовища ППП, що впливають на !х реалiзацiю.
П'ятий етап дослiдження полягае в оцшщ змiн факторiв середовища ППП, що проводиться на осно-вi результатiв аналiзу рядiв динамiки, яю характеризують змiни в чай рiвнiв показникiв факторiв середовища ППП. За результатами тако'1 оцiнки встановлюються фактори, що швидко або повкьно розвиваються, а та-кож загальш тенденщ! !х змiни.
На шостому етат ощнюеться вплив змiни факто-рiв середовища ППП на змши iнтересiв партнерiв. Таку оцiнку пропонуеться здшснювати за допомогою шстру-ментарш кореляцiйного аналiзу, який дозволяе:
+ встановити форму залежностi окремого ште-ресу (результативно! ознаки, представлено! вцповцним показником-репрезентантом) вiд факторiв середовища ППП (факторних ознак): позитивна, негативна; лшшна, нелiнiйна; + з'ясувати за допомогою часткового показника еластичност величину змши окремого штер-есу при змш фактора середовища ППП за не-змiнностi iнших чинникiв; + ощнити на пiдставi р-коефщенпв силу впливу
фаи^в на окремий iнтерес; + проранжувати фактори середовища ППП за рiвнем !х впливу на штереси партнерiв.
Аля вирiшення завдання сьомого етапу фактич-нi значення показниюв факторiв негативного впливу, виявлених на попередньому еташ до-ня, порiвнюються з пороговими значеннями, а також встановлюеться !х вiдповiднiсть (невцповц-шсть) за змiстом загрозам iснуванню ППП, визначеним на другому еташ дослцження. У разi перевищення по-рогових значень i встановлення змiстовно! тотожност фактор iдентифiкуеться як загроза регшзаци iнтересiв сторiн ППП. ■
ВИСНОВКИ
За результатами проведеного дослцження можна сформулювати таю висновки:
1. Актуальним завданням для кожно'1 держави, яка прагне розвивати партнерсью вiдносини з бiзнесом, е створення сприятливого середовища ППП як сукуп-ностi рiзноманiтних умов i факторiв, що забезпечують успшшсть ППП. Умови здiйснення ППП формуються пiд дiею рiзноманiтних взаемопов'язаних факторiв, на якi партнерство може прямо чи опосередковано впливати або не може впливати i мае пристосовуватися (вцповц-но, фактори внутрiшнього, мкро- i макросередовища).
2. Шдгрунтям прийняття виважених управлш-ських рiшень щодо адекватно! реакци на змiни середовища ППП е результати комплексного аналiзу його фак-торiв, що передбачае певну оцшку стану та динамки ïx розвитку, яку доцкьно здiйснювати за допомогою як яюсних, так i кiлькiсниx методiв.
3. Розгляд кнуючих методичних пiдxодiв до ощ-нювання середовища суб'ектiв економiчноï дiяльностi в контекстi особливостей ППП, обумовлених природою таких вцносин, дозволив обгрунтувати необxiднiсть по-дальшого розвитку методологи дiагностики середовища ППП i запропонувати методичний шдхц до ощнювання середовища ППП, який, на вцмшу вiд iснуючиx, дозво-ляе ощнити вплив факторiв середовища ППП на штереси партнерiв (у статищ i динамiцi) та iдентифiкувати фактори, що е джерелом загроз реалiзацiï таких штер-есiв. Застосування пропонованого методичного шдходу на практицi сприятиме iнклюзивному та безпечному розвитку ППП. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Ter-Minassian T. Public-Private Partnerships. URL: http:// www.imf.org/external/np/seminars/eng/2007/ppp/pdf/tt_p.pdf-13k-PDF
2. Головiнов О. М. Реалiстичнi напрями формування державно-приватного партнерства як складовоТ iнновацiйного розвитку. Вкникеконом'шо! науки Укроти. 2012. № 1. С. 44-48.
3. Дикий А. В. Императивы и предпосылки внедрения механизмов реализации инвестиционно-строительных проектов на основе государственно-частного партнерства. Б'анес 1нформ. 2013. № 5. С. 193-197.
4. Запатрша I. В. Публiчно-приватне партнерство в УкраТ-ш: перспективи застосування для реалiзацiï шфраструктурних проекпв i надання публiчних послуг. Економ'ша i прогнозування.
2010. № 4. С. 62-86.
5. Козаренко Л. В. Державно-приватне партнерство як шструмент фЫансового регулювання розвитку людського по-тенцiалу. Фнанси Укртни. 2014. № 2. С. 79-93.
6. Москаленко О. М. Соцiально-економiчнi результати технолопчного державно-приватного партнерства у свт та проблеми його використання в УкраМ Економ'чна теор'я.
2011. № 4. С. 15-25.
7. Павлюк К. В., Дегтярь Н. В. Державно-приватне партнерство як мехашзм фшансування збереження екосистем. Ф'1-нанси Украни. 2012. № 9. С. 83-93.
8. Практическое руководство по вопросам эффективного управления в сфере государственно-частного партнерства/ Европейская экономическая комиссия. URL: www.un.org/ru/ publications/pdfs/efficient_management_guide_rus.pdf
9. Черевиков €. Л. Передумови розвитку публiчно-приватного партнерства у сферi житлово-комунального гос-подарства в Украшк Економ'ша та прогнозування. 2010. № 1. С. 99-110.
10. Разборська О., Сфремова О. Оцшювання стану середовища тдприемницькоТ дiяльностi. Банювськасправа. 2016. № 4. С. 45-54.
11. Горбулш В. П., Качинський А. Б. Стратепчне плану-вання: виршення проблем нацюнальноТ безпеки: монографiя. КиГв: Н1СД, 2010. 288 с.
12. Ляшенко О. М. Концептуалiзацiя управлiння еконо-мiчною безпекою пiдпри£мства: монографiя. Кшв: Н1СД, 2015. 348 с.
REFERENCES
Cherevykov, Ye. L. "Peredumovy rozvytku publichno-pry-vatnoho partnerstva u sferi zhytlovo-komunalnoho hospodarstva v Ukraini" [Preconditions for the development of public-private partnership in the sphere of housing and communal services in Ukraine]. Ekonomika taprohnozuvannia, no. 1 (2010): 99-110.
Dikiy, A. V. "Imperativy i predposylki vnedreniya mekha-nizmov realizatsii investitsionno-stroitelnykh proektov na osnove gosudarstvenno-chastnogo partnerstva" [Imperatives and prerequisites of introduction of mechanisms of realisation of investment construction projects based on public-private partnership]. Biznes Inform, no. 5 (2013): 193-197.
Holovinov, O. M. "Realistychni napriamy formuvannia der-zhavno-pryvatnoho partnerstva yak skladovoi innovatsiinoho rozvytku" [Possible directions of the formation of public-private partnerships as part of the innovative development]. Visnyk ekono-michnoinauky Ukrainy, no. 1 (2012): 44-48.
Horbulin, V. P., and Kachynskyi, A. B. Stratehichne planuvan-nia: vyrishennia problem natsionalnoi bezpeky [Strategic planning: addressing national security]. Kyiv: NISD, 2010.
Kozarenko, L. V. "Derzhavno-pryvatne partnerstvo yak instrument finansovoho rehuliuvannia rozvytku liudskoho poten-tsialu" [Public-private partnerships as a tool of financial regulation of human development]. Finansy Ukrainy, no. 2 (2014): 79-93.
Liashenko, O. M. Kontseptualizatsiia upravlinnia ekonomich-noiu bezpekoiu pidpryiemstva [Conceptualization of management of economic safety of the enterprise]. Kyiv: NISD, 2015.
Moskalenko, O. M. "Sotsialno-ekonomichni rezultaty tekh-nolohichnoho derzhavno-pryvatnoho partnerstva u sviti ta proble-my yoho vykorystannia v Ukraini" [Socio-economic results of technological public-private partnership in the world and problems of its use in Ukraine]. Ekonomichna teoriia, no. 4 (2011): 15-25.
"Prakticheskoye rukovodstvo po voprosam effektivnogo up-ravleniya v sfere gosudarstvenno-chastnogo partnerstva" [A practical guide to promoting good governance in public-private partnerships]. Yevropeyskaya ekonomicheskaya komissiya. www.un.org/ ru/publications/pdfs/efficient_management_guide_rus.pdf
Pavliuk, K. V., and Dehtiar, N. V. "Derzhavno-pryvatne part-nerstvo yak mekhanizm finansuvannia zberezhennia ekosystem" [Public-private partnerships as a funding mechanism for the conservation of ecosystems]. Finansy Ukrainy, no. 9 (2012): 83-93.
Razborska, O., and Yefremova, O. "Otsiniuvannia stanu sere-dovyshcha pidpryiemnytskoi diialnosti" [Assessment of the business environment]. Bankivskasprava, no. 4 (2016): 45-54.
Ter-Minassian, T. "Public-Private Partnerships" http://www. imf.org/external/np/seminars/eng/2007/ppp/pdf/tt_p.pdf-13k-PDF
Zapatrina, I. V. "Publichno-pryvatne partnerstvo v Ukraini: perspektyvy zastosuvannia dlia realizatsii infrastrukturnykh proek-tiv i nadannia publichnykh posluh" [Public-private partnership in Ukraine: prospects of application for implementation of infrastructure projects and the provision of public services]. Ekonomika i prohnozuvannia, no. 4 (2010): 62-86.
