CC BY
13
УДК 334.012:351.746.1
РИЗИКИ СТРАТЕГ1ЧНИХ Р1ШЕНЬ У СФЕР1 Ф1НАНСОВО-ЕКОНОМ1ЧНОТ БЕЗПЕКИ ПУБЛ1ЧНО-ПРИВАТНОГО ПАРТНЕРСТВА
© 2017 СОЛОДОВН1К О. О.
УДК 334.012:351.746.1
Солодовшк О. О. Ризики стратепчних рiшень у сферi фiнансово-економiчноi' безпеки публiчно-приватного партнерства
Мета cmammi полягае в дотдженш та об(рунтуванш теоретико-методологнних аспект'в розробки, анал'ву та оцнювання стратег1чних ршень у сфер фiнансово-економiчно¡ безпеки публ'чно-приватного партнерства (ППП) у контекст'! ризитв ¡х реал'ваци. Досл'дження cymHocmi й особливос-mi стратегiчних ршень у сферi фiнансово-економiчно¡ безпеки ППП дозволило дйти висновку, що кожне таке ршення мае бути розглянуто й оцше-но в контекстiризитв його реал'ваци, а теорю ризитв можна розглядати як наукову основу визначення сmраmегiчних альтернатив i розроблення криmерiально¡бази ¡х оцнювання. У статт'> запропоновано склад i систематизацю ризитв ППП, що даеможлив'кть: детал'вувати небезпеки зо-вншнього i внутршнього середовища ППП та визначити передумови i джерела загроз фiнансово-економiчним нтересам сторн такого партнерства; проанал'вувати й оцнити сmраmегiчнi альтернативи розпод'шу ризитв мiж партнерами в контекстi наМтв для фiнансово-економiчно¡ безпеки ППП; визначити ризики досягнення цлей стратеги фiнансово-економiчно¡ безпеки ППП i дати о^нку альтернативних стратегй у розрiзi партнер'в; врахувати можлив'кть виникнення та розвитку системних ризитв i загроз фiнансово-економiчнi безпец ППП, а також використання комплементарнихзахиснихмеханiзмiв; оцнити результати реал'ваци стратегизахисту фiнансово-економiчних штереав стор'ш ППП. Ключов'! слова: публ'мно-приватне партнерство, ршення, ризик, стратег'т, ф'шансово-економ'мна безпека. Ббл.: 6.
Солодовшк Олеся Олександрiвна - кандидат економiчних наук, доцент, професор кафедри фнанав та кредиту, Хартвський нацональний ушвер-ситет буд'вництва та архтектури (вул. Сумська, 40, Хартв, 61002, Украна) E-mail: solodovnikoa@gmail.com
УДК 334.012:351.746.1
Солодовник О. А. Риски стратегических решений в сфере финансово-экономической безопасности публично-частного партнерства
Целью статьи является исследование и обоснование теоретико-методологических аспектов разработки, анализа и оценивания стратегических решений в сфере финансово-экономической безопасности публично-частного партнерства (ПЧП) в контексте рисков их реализации. Исследование сущности и особенности стратегических решений в сфере финансово-экономической безопасности ПЧП позволило прийти к выводу, что каждое такое решение должно быть рассмотрено и оценено в контексте рисков его реализации, а теорию рисков можно рассматривать как научную основу определения стратегических альтернатив и разработки критериальной базы их оценивания. В статье предложены перечень и систематизация рисков ПЧП, позволяющие: детализировать опасности внешней и внутренней среды ПЧП и определить предпосылки и источники угроз финансово-экономическим интересам сторон такого партнерства; проанализировать и оценить стратегические альтернативы распределения рисков между партнерами в контексте последствий для финансово-экономической безопасности ПЧП; определить риски достижения целей стратегии финансово-экономической безопасности ПЧП и дать оценку альтернативных стратегий в разрезе партнеров; учесть возможность возникновения и развития системных рисков и угроз финансово-экономической безопасности ПЧП, а также использование комплементарных защитных механизмов; оценить результаты реализации стратегии защиты финансово-экономических интересов сторон ПЧП. Ключевые слова: публично-частное партнерство, решение, риск, стратегия, финансово-экономическая безопасность. Библ.: 6.
Солодовник Олеся Александровна - кандидат экономических наук, доцент, профессор кафедры финансов и кредита, Харьковский национальный университет строительства и архитектуры (ул. Сумская, 40, Харьков, 61002, Украина) E-mail: solodovnikoa@gmail.com
UDC 334.012:351.746.1
Solodovnik O. O. The Risks of Strategic Decisions in the Sphere of Financial and Economic Security of Public-Private Partnership
The article is aimed at studying and substantiating the theoretical and methodological aspects of development, analysis and assessment of strategic decisions in the sphere of financial and economic security of public-private partnership (PPP) in the context of the risks of their implementation. A study on the essence and characteristics of strategic decisions in the sphere of financial and economic security of PPP has led to the conclusion that each such decision should be considered and assessed in the context of the risks of its implementation, and the risk theory could be seen as the scientific basis for defining strategic alternatives and developing a criteria base for assessing them. The article proposes a list and systematization of the PPP risks that allow to: itemize the risks to the external and internal environment of PPP and to identify the prerequisites and sources of threats to the financial and economic interests of parties to the partnership; analyze and evaluate the strategic alternatives for risk distribution among partners in the context of implications for financial and economic security of PPP; determine the risks of achieving the objectives of the strategy for financial and economic security of PPP and to evaluate alternative strategies in terms of partners; account the potential occurrence and development of systemic risks and threats to the financial and economic security of PPP, as well as the use of complementary protective mechanisms; evaluate the results of a strategy to protect the financial and economic interests of parties to the PPP. Keywords: public-private partnership, decision, risk, strategy, financial and economic security. Bibl.: 6.
Solodovnik Olesia O. - PhD (Economics), Associate Professor, Professor of the Department of Finance and Credit, Kharkiv National University of Construction Engineering and Architecture (40 Sumska Str., Kharkiv, 61002, Ukraine) E-mail: solodovnikoa@gmail.com
А осягнення стратепчних оршнтир1в сощально-I \ економiчного розвитку Украши потребуе розви-J \ тку публiчно-приватного партнерства (ППП) як сучасго! форми сшвпращ держави та бiзнесу задля реа-лiзащí суспкьно значущих проекпв. Надати потужного iмпульсу активiзащl дшльност у цш сферi може створен-
ня сприятливих умов вткення фiнансово-економiчних штереав партнерiв та забезпечення ix захисту вц рiз-номаштних загроз у довгостроковому перюд1 У зв'язку з цим актуалiзуеться завдання побудови системи стра-тепчного управлшня фiнансово-економiчною безпекою ППП i забезпечення ll ефективного функцюнування.
Проблеми розвитку ППП розглядаються в бага-тьох працях представниюв вiтчизняного i зарубiжного наукового дискурсу. Серед них дослкження I. Богдана, I Брайлiвського, В. Варнавського, Б. Винницького, О. Головшова, Л. Гриценко, Дж. Делмона, I. Запатршо!, М. Лендьел, О. Москаленка, К. Павлюка, Т. Сакацуме, Т. Тер-Мшасян, Л. Федулово!, I. Чукаево! та iн. У роботах переважно дослкжуеться сутнiсть ППП i демонструються основнi переваги та недолки його здшснення, вивчаються процес шституцюн^зацп та динамiка розвитку ППП, !х основнi фактори, визначаються ризики ре^зацп проек-тiв ППП та обгрунтовуються пропозицп щодо !х розподку м1ж партнерами. Аналiз останнк публкацш з цiеl проблематики свкчить про те, що сьогоднi з'являються роботи теоретико-методологiчного та науково-практичного характеру, в яких розкриваються окремi аспекти управлш-ня безпечним розвитком ППП, натомксть концептуальнi основи стратегнного управлшня фiнансово-економiчною безпекою ППП поки що не визначено.
Метою статтi е дослкження та обгрунтування тео-ретико-методологнних аспектiв розробки, аналiзу та оцшювання стратегiчних ршень у сферi фшансово-еко-номiчноl безпеки ППП у контекст ризикiв !х реалiзацil.
Успiшна реалiз ацiя ППП в умовах штенсивно! змiни середовища, що продукуе рiзноманiтнi ризики та загрози реалiзацil фiнансово-економiчних штере-сiв його сторiн, потребуе вироблення адекватних управ-лiнських ршень iз забезпечення фiнансово-економiчноí безпеки ППП. З огляду на довгостроковкть угод про сшвпрацю мiж державним i приватним партнерами на засадах ППП, !х вагому роль у задоволенш потреб сус-пкьства та забезпеченш соцiально-економiчного розвитку краши, мшливкть фiнансово-економiчних iнтересiв сторiн ППП i динамiчнi змiни середовища управлiння у сферi безпеки ППП мае здшснюватися на основi кон-цепци стратегнного управлшня, яка протягом останнк десятилггь активно впроваджуеться на вск рiвнях iерар-хи управлiння та забезпечуе формування стратегнного мислення, заснованого на трiадi «цкь - засiб - спойб». Впровадження стратегiчного управлiння фшансово-економiчною безпекою ППП сприятиме визначенню цкьових орiентирiв досягнення безпечного розвитку партнерства та розробщ шляхiв к досягнення на основi використання своечасних i адекватних механiзмiв реа-гування на виклики i загрози фiнансово-економiчним iнтересам партнерiв.
У контекстi даного дослкження пiд стратегн-ним управлшням фiнансово-економiчною безпекою ППП будемо розумки процес прийняття i здшснення управлшських рiшень вищим керiвництвом державного i приватного партнерiв щодо захисту фшансово-еко-номiчних iнтересiв у здшсненш ППП. Як динамiчний процес стратегнний менеджмент у сферi фшансово-економiчноl безпеки ППП можна представити посль довнiстю таких основних етапiв: стратегнний аналiз середовища ППП; встановлення цкей забезпечення фi-нансово-економiчноl безпеки ППП; формування стратеги фiнансово-економiчноl безпеки ППП; реалiзацiя стратегй; контроль та оцшка результатiв.
Стратег1я фiнансово-економiчноl безпеки ППП розробляеться в розрiзi окремих напрямiв захисту вiд загроз фiнансово-економiчних iнтересiв його сторгн. II визначення сприяе б1льш ефективному функцюнуванню системи забезпечення фiнансово-еко-номiчноl безпеки ППП, осккьки захист кожного з штер-есiв набувае ц1леспрямованого характеру та забезпечу-еться системою конкретних стратегiчних рiшень. Осо-бливiстю таких ршень е те, що щ ршення приймаються в умовах невизначеносй, ризику i конфлiкту [1, с. 415].
Здшснення ППП та його убезпечення завжди поед-нанi з невизначешстю, яка виникае через недетермшова-нiсть бiльшостi процесiв, пов'язаних з такою дшльшстю. Зокрема, практично неможливо заздалепдь визначити темпи i напрями науково-техшчного прогресу, змiни кон'юнктури ринку та вподобань споживачiв, змiну тих чи шших природно-клiматичних явищ тощо [2, с. 52]. До цього додаеться проблема об'ективно: неточностi та розпорошеносп (розшарування) iнформацil, якою на певний момент часу володiе партнер, яка посилюеться iншими факторами (асиметрш iнформацil, державна та комерцiйна таемнищ, доступнiсть iнформацil монiто-рингових систем iз запiзненням тощо). Невизначенiсть може мати i суб'ективний характер. Зокрема, вона може бути результатом недостатньо: чккосй при постанов-цi завдань стратегнного планування або ж мати мкце у новш безпрецедентнiй ситуаци, коли особи, якi при-ймають ршення, не можуть опертися на вироблеш роками стереотипи [1, с. 415]. Ситуацш невизначеностi характеризуеться тим, що iмовiрнiсть настання резуль-татiв рiшення чи подiй у принциш не встановлювана ("й не можна вгадати i вирахувати). Рiзновид невизначено: ситуацИ, коли настання подш iмовiрне та може бути ви-значене - це ситуац1я ризику [3, с. 21].
Ризик е наслкком невизначеностi i з позицш стра-тегiчного управлiння безпекою розглядаеться як «ккь-кiсна мiра безпеки, прогнозована векторна величина збитку, що може виникнути внаслкок ухвалення ршень в умовах невизначеносп та реалiзацil загрози» [4, с. 224]. Принципово важливо, що величина ризику залежить вiд iерархiчного рiвня управлiння, на якому приймаеться рi-шення. Бкьший ризик притаманний б1льш високому рш-ню управлгння [1, с. 420]. Прагнучи «зняти» ризиковану ситуацию (вквернути або знизити до прийнятно! величи-ни стратегiчних ризик1в), суб'ект стратегнного управлшня безпекою робить вибiр ршення (альтернативи) i праг-не реалiзувати його. Комплексним критерiем ефектив-ностi дгй такого суб'екта е величина збиткш (втрат), що виникають внаслiдок ухвалення ним вiдповiдних ршень.
Конфлктшсть е однiею з визначальних умов прийняття стратегiчних рiшень у сферi забезпечення фiнансово-економiчноl безпеки ППП, осккьки обумов-лена об'ективно кнуючими протирiччями мiж iнтереса-ми державного партнера, що обстоюе у таких вкносинах суспкьш iнтереси, i приватних партнерiв, якi переслiду-ють шдивкуальш, приватнi iнтереси. Неузгодженiсть iнтересiв сторш ППП може загальмувати процеси шщ-ювання та реалiзацil ППП або призвести до розiрван-ня такоl угоди. Конфлiкт мiж партнерами виникае тод^ коли вiдбуваеться зiткнення штерейв, поглядiв, позицiй
сторш, що вимагае свцомого прийняття компромюних стратегiчних рiшень. Багатокритерiальнiсть i конфлж-тнiсть в оцiнцi подiй стае одним iз вирiшальних факто-рiв виникнення ризикових ситуацiй [2, с. 52].
Отже, кожне стратеичне ршення щодо забезпе-чення фiнансово-економiчноl безпеки ППП мае бути розглянуто й оцшено в контекст ризикiв його реалiза-ци, а теорiю ризиюв можна розглядати як наукову основу визначення стратепчних альтернатив та розроблення критерiальноl бази !х оцшювання.
Вивчення ризику в рамках концепци ППП мае влас-ну штелектуальну традицiю, яка обумовлена необ-хцшстю формування теоретико-методологiчноl основи оптимального розподку ризикiв мiж партнерами як ключового принципу здшснення ППП. У науко-вих дослiдженнях з цiеI проблематики при визначеннi ризику виходять, перш за все, з результату поди (успку чи невдачi). При цьому ризик (у найзагальншому випад-ку) розумiеться як можливiсть настання якокь неспри-ятливо! поди [2, с. 53]. Вцповцний пiдхiд до трактуван-ня ризику поширений i в законодавствi, що регламентуе дшльшсть у сферi ППП. Так, у Методищ виявлення ри-зикiв здшснення ДПП, !х оцiнки та визначення форми управляння ними (у редакци постанови Кабшету Мш-стрiв Украши вiд 16.09.2015 р. № 713) ризик визначено як можливкть настання поди, ди або бездiяльностi, якi можуть впливати на державно-приватне партнерство на будь-якому етапi його здiйснення, витрати, стан активiв та якiсть послуг або очжувану прибутковiсть [5]. З огля-ду на масштабнiсть i довгостроковiсть проектiв ППП !х реалiзацiя пов'язана з великими ризиками, яю роз-подкяються мiж партнерами за правилом - ризик пе-редаеться тому партнеров^ який мае можливкть бкьш ефективно управляти ним. Вважаеться, що питаннями управлiння ризиками та !х мiнiмiзацil повинен займати-ся той учасник проекту, який мае для цього необхцш ресурси i потенщал [6, с. 89].
Аналiз наукових праць i практичних рекоменда-цш, в яких представлена проблематика управлшня ризиками ППП, свiдчить про те, що переважна бкьшкть з них присвячена пошуку оптимального ршення такого розподку, який здшснюеться на основi кентифжаци ризикiв за видами, що властивi проектам ППП. Узагаль-нення рiзних поглядiв вчених i практикiв щодо система-тизаци ризиюв ППП, а також власш дослцження автора дали змогу визначити склад найбкьш поширених ризи-кiв ППП i структурувати !х за групами, специфiчними для проектiв ППП:
1. Проектування i буЫвництво (реконструкщя, полтшення, ремонт тощо). До щй групи ризиюв належать: техшчш помилки на стади розробки проекту; помилкове схвалення проекту як прибуткового через неправильну оцiнку платоспроможностi споживачiв; дотримання вимог щодо необхiдноl якостi проектних робiт; наявнiсть та умови використання земельноl дi-лянки; недолiки застосовуваних технологiй i наявного обладнання та матерiалiв, включаючи транспортуван-ня, обмеження на ввезення, цшоутворення, витрати на фшансування та адмiнiстративнi витрати; труднощi
при здiйсненнi правовiдносин iз субшдрядниками; на-явнiсть ро6очо! сили i матерiалiв, можливiсть забезпе-чення квалiфiкованою робочою силою на мiсцi, потреба у залучення iноземних спецiалiстiв i ввезеннi матерiа-лiв, вiзи та дозволи такого ввезення, а також вцповц-ш обмеження, обумовленнi нацюнальним трудовим законодавством; наявнiсть iнфраструктури, наприклад водопостачання, каналiзацil, електроенергй, а також и доступнiсть (автомоб1льне, залiзничне, морське та повь тряне сполучення); ризики затримки графiка реалiзацil проекту; перевищення запланованих витрат; нездат-нiсть шдрядника (помилки технiчного виконання проекту, неефективне управлшня проектом тощо); непе-редбачеш подй або умови, у т. ч. атмосферш; негативний вплив на навколишне природне середовище та ш.
2. Попит на ринку збуту. Цю групу складають таю ризики: зниження рiвня попиту; неспроможшсть спо-живачiв оплачувати данi послуги в запланованому ви-робником обсязц негативне ставлення споживачiв та/ або неприйняття продукци чи послуги тощо.
3. Операцшт ризики, до яких належать: ризик виявлення дефекйв проектування, обладнання або матерь алiв шсля закiнчення гарантiйного термiну, що надаеться будiвельним пiдрядником; постачання та вхцш матерiа-ли, !х варткть та потреба у ввезеннi з-за кордону, отри-мання лiцензiй для такого ввезення та обмеження; наяв-шсть ро6очо! сили на мкщ, ступiнь потреби в iноземнiй робочш силi, отримання вiз; недолгки технологи; належ-не технiчне обслуговування проекту i вартiсть замени активiв, що виходять з ладу, та проведення капитального ремонту; нездатнiсть оператора (вцсутшсть досв1дче-них керiвникiв, неналежна експлуатац1я об'екта, низька якiсть послуг, яю надаються приватним партнером спо-живачам, невиконання плану по зборах); негативний вплив на навколишне природне середовище тощо.
4. Нормативно-правовi ризики: внесення змш до загального i податкового законодавства, у т. ч. дис-кримшацшних змiн щодо окремоl галузi, приватного фшансування державних проектiв у цкому або даного проекту зокрема, змш правил ведення бiзнесу, введен-ня додаткових екологiчних вимог i обмежень стосовно цшоутворення; неузгоджешсть нормативно-правових норм, припийв, стандартiв надання сусп1льних послуг; затримка при отриманш рiзного роду дозволiв; змiни технiчних параметрiв, що вимагають отримання дозво-лiв, узгоджень або лщензш на здiйснення зовншньоеко-номiчноl дiяльностi та iн.
5. Фiнансовi та макроекономiчнi ризики: наявшсть та надшшсть джерел фiнансування, що залучаються до реалiзацil проекту; ризик збкьшення витрат на реалi-зацiю проекту; ризик недоотримання доходу внаслцок зниження цш, попиту на продукцiю/послуги, попршен-ня якiсних характеристик кiнцевого продукту; шфляц1я; змiни валютного курсу; змша процентних ставок; кре-дитнi рейтинги; маржа iнвесторiв на ринку капп^в; фiнансова здатнiсть партнера (ризик банкрутства при-ватноl компанй та дефолту держави); ризики трансфера фшансових ресурйв, у т. ч. обмеження щодо репатрiацil прибутку, отриманого приватним партнером; обмежен-ня, якi виникають як на момент фшансового закриття
угоди, так 1 впродовж проектного циклу; скорочення економ1чно'1 активное« тощо.
6. Соцшльт та полтичт ризики, заперечення та onip з боку основних зацкавлених oci6. До ще'1 групи належать ризики: неприйняття суспкьством проекту через релтйш, моральш, кторико-культурш мотиви; протес-ти з боку мксцевого населення, еколог1чних груп; пору-шення прав людини або нацюнальних меншин; зм1на по-л1тичного устрою, уряду; змша напрям1в та прюритепв державно'1 пол1тики у зовн1шн1й, фшансово-економ1чнш та соц1альн1й сферах; конф1скац1я та експропр1ац1я; ризик пол1тичного насилля (вшни, атаки терорист1в); несприятлив1 р1шення з регулювання (введення регу-лювання, що суперечить комерцшним домовленостям, покладеним в основу ППП); можливкть доступу про-ектно'1 компанн до правосуддя, зокрема можливкть до-магатися примусового виконання зобов'язань держави, складн1сть з ршенням арб1тражних спор1в та 1н.
7. Форс-мажорю обставини та rnmi непередба-чуваш подИ з високим piвнем впливу. Групу складають ризики: виникнення форс-мажорних обставин; недо-статнш р1вень безпеки проекту, технолог1чн1 аварн; ви-падкове знищення майна або його частини, що викорис-товуеться для виконання умов договору тощо.
8. Ризики взаeмoвiднocин мiж партнерами: неуз-годжешсть штереав партнер1в; в1дсутн1сть едино'1 про-грами, координування дш i в1дм1нн1сть 1нтерес1в м1ж мЬ-н1стерствами i вiдомствами у сферi ППП; нерацiонально обрана форма партнерства; внесення змш в угоду одним партнером без погодження з шшим, розiрвання договору в односторонньому порядку; невиконання партнером зобов'язань по контракту; не завжди виправдане втручан-ня i над^рний контроль з боку держави; бюрократ дер-жавних органш, корупцiя i фаворитизм; порушення кон-курентних засад у процеа вибору державними органами компанн приватного партнера; недобросовкшсть з боку приватного партнера (нецкьове використання коштiв, фжтивне банкрутство, шахрайство); створення розпеще-ного гарантами приватного сектора; «неузгодженiсть» або «невцповцшсть» методiв визначення цши ризику, яю застосовують органи влади та приватний сектор; не-транспарентний i неоптимальний розподк ризикiв мiж партнерами; недостатшсть досв1ду та вiдсутнiсть фахш-цш iз розробки, реалiзацiï й управлшня проектами ППП; складшсть розв'язання конфлктних ситуаций тощо.
Запропонований склад ризиюв ППП та його структуризацiя дають можливiсть:
f деталiзувати небезпеки зовншнього i внутрiш-нього середовищ ППП i визначити передумови i джерела загроз фiнансово-економiчним интересам сторш такого партнерства, що спри-яе зниженню рiвня невизначеностi управлш-ських рiшень на етапах стратегiчного аналiзу та встановлення цкей забезпечення фшансово-економiчноï безпеки ППП; f проаналiзувати й оцiнити стратегiчнi альтер-нативи розподку ризикiв мiж партнерами в контекст наслiдкiв для фiнансово-економiчноï безпеки ППП;
f визначити ризики досягнення цкей стратеги фiнансово-економiчноï безпеки ППП i дати оценку альтернативних стратегий у розрiзi партнерiв; f врахувати можливкть виникнення i розвитку системних ризиюв i загроз фшансово-еко-номiчнi безпецi ППП, а також використання комплементарних захисних механiзмiв; f ощнити результати реалiзацiï стратеги захисту фiнансово-економiчних iнтересiв сторiн ППП.
ВИСНОВКИ
Забезпечення реалiзацiï фiнансово-економiчних iнтересiв сторiн ППП в умовах штенсивно'1 змiни середо-вища потребуе розробки концептуальних основ страте-пчного управлiння фiнансово-економiчною безпекою ППП з урахуванням здобутюв сучасних теорш, науко-вих пiдходiв i концепцш.
Дослiдження сутностi й особливостi стратепчних ршень у сферi фiнансово-економiчноï безпеки ППП дозволило дшти висновку, що кожне таке ршення мае бути розглянуто й ощнено в контекст ризиюв його ре-алiзацiï, а теорш ризиюв можна розглядати як наукову основу визначення стратепчних альтернатив та розро-блення критерiальноï бази к ощнювання.
У роботi запропоновано склад i систематизацш ризикiв ППП, що дозволяють iдентифiкувати загрози фiнансово-економiчним iнтересам сторiн ППП i бкьш системно пiдходити до формування, аналiзу та ощню-вання альтернатив (ршень) на вск етапах стратегiчного управлшня фiнансово-економiчною безпекою ППП.
Перспективами подальших дослiджень у цьому напрямi е розробка методичного тдходу до ощнювання ризиюв реалiзацiï стратегiчних ршень у сферi фiнансово-економiчноï безпеки публiчно-приватного партнерства. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Ситник Г. П. Державне управлшня у сферi нацюналь-hoï безпеки (концептуальн та органiзацiйно-правовi засади): пiдручник. Ки'Гв: НАДУ, 2012. 544 с.
2. Риск-менеджмент инноваций/Т. А. Васильева, О. Н. Ди-денко, А. А. Епифанов и др. Сумы: Деловые перспективы, 2005. 260 с.
3. 1вченко I. Ю. Економiчнi ризики: навч. поаб. Кшв: Центр навчальноТ лiтератури, 2004. 304 с.
4. Горбулш В. П., Качинський А. Б. Стратегiчне плану-вання: виршення проблем нацiональноï безпеки: монографiя. КиГв: Н1СД, 2010. 288 с.
5. Постанова Кабшету Мiнiстрiв Укра'ши «Про затвер-дження Методики виявлення ризиюв здшснення державно-приватного партнерства, ïx оцiнки та визначення форми управлшня ними» вщ 16.02.2011 р. № 232 (у редакцп вщ 16.09.2015 р. № 713). URL: ИНр://2акоп2.га0а.доу.иа/1аш$Л1пош/232-2011-п
6. Гриценко Л. Л., Красуля Т. Ю. Управлiння ризиками при реалiзацiï iнфраструктурниx проектiв у рамках державно-приватного партнерства. Актуальн проблеми eKOHOMiKU. 2011. № 12. С. 85-90.
REFERENCES
Horbulin, V. P., ап0 КасИупБку1, A. B. Stratehichne planuvan-nia: vyrishennia problem natsionalnoi bezpeky [Strategic panning: а00ге$$тд national security]. Kyiv: NISD, 2010.
Hrytsenko, L. L., and Krasulia, T. Yu. "Upravlinnia ryzykamy pry realizatsii infrastrukturnykh proektiv u ramkakh derzhavno-pryvatnoho partnerstva" [Risk management in the implementation of infrastructure projects under public-private partnership]. Aktualni problemy ekonomiky, no. 12 (2011): 85-90.
Ivchenko, I. Yu. Ekonomichni ryzyky [Economic risks]. Kyiv: Tsentr navchalnoi literatury, 2004.
[Legal Act of Ukraine] (2011). http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/232-2011-n
Sytnyk, H. P. Derzhavne upravlinnia u sferi natsionalnoi bez-peky (kontseptualni ta orhanizatsiino-pravovi zasady) [State management in the sphere of national security (conceptual and legal framework)]. Kyiv: NADU, 2012.
Vasileva, T. A. et al. Risk-menedzhment innovatsiy [Risk management innovations]. Sumy: Delovyye perspektivy, 2005.
УДК б57:б40.432
OCOБЛИBOCTI1ДЕНТИФ1КАЦ11" KOMnOHEHTIB Б1ЗНЕС-МЮДЕЛ1 П1ДПРИШСТВА
PECTOPAHHOrO ^^ДАР^А
© 2017
ГРОСУЛ В. А., 1ВАНОВА Т. П.
УДК 657:640.432
Гросул В. А., 1ванова Т. П. Особливостi щентифшацм K0Mn0HeHTiB бiзнес-моделi тдприемства ресторанного господарства
У статт'1 об(рунтовано необх/дн/сть формування Ыево! б'внес-модел'!, реал1зац1я яко!' дозволить тдприемствам ресторанного господарства створити сттю конкуренты! переваги та сприятиме успiшному розвитку в довгостроковш перспектив'!. Виокремлено основн нау^i тдходи до визначення компонент'¡в б'внес-моделi тдприемства. Визначено головн акценти, вiдмiнностi та стандарты! елементи б'внес-моделi тдпри-емства кожного з наукових пiдходiв. 1дентиф'шоват основт компоненти б'внес-моделi тдприемства ресторанного господарства з урахуванням ключових взаемозалежних процеав управл'тня: виробництво, реалiзацiя, органiзацiя споживання. Охарактеризовано особливостi кожноi компоненти б'внес-моделi тдприемства ресторанного господарства в'дпов'дно до завдань його д'тльностi в контекстi прийняття ефективних стратегiчних ршень.
Ключов'! слова: б'внес-модель, компоненти, тдприемство ресторанного господарства, процеси, система управл'тня. Рис.: 2. Вбл.: 12.
Гросул Вiкторiя АнатолИвна - доктор економiчних наук, професор, зав'дувачка кафедри економки та управлшня, Хармвський державний унвер-ситет харчування та торгiвлi (вул. Клочмвська, 333, Хармв, 61051, Украна) E-mail: viktoriagrosul@gmail.com
1ванова Тетяна Павл'юна - старший викладач кафедри економки та управлшня, Хармвський державний унверситет харчування та торг'влi (вул. Клочмвська, 333, Хармв, 61051, Укртна) E-mail: ivanova77@meta.ua
УДК 657:640.432 Гросул В. А., Иванова Т. П. Особенности идентификации компонентов бизнес-модели предприятия ресторанного хозяйства
В статье обоснована необходимость формирования действенной бизнес-модели, реализация которой позволит предприятиям ресторанного хозяйства создать устойчивые конкурентные преимущества и способствовать успешному развитию в долгосрочной перспективе. Выделены основные научные подходы к определению компонентов бизнес-модели предприятия. Определены главные акценты и стандартные элементы бизнес-модели предприятия каждого из научных подходов. Идентифицированы основные компоненты бизнес-модели предприятия ресторанного хозяйства с учетом ключевых взаимосвязанных процессов управления: производство, реализация, организация потребления. Охарактеризованы особенности каждой компоненты бизнес-модели предприятия ресторанного хозяйства в соответствии с задачами его деятельности в контексте принятия эффективных стратегических решений.
Ключевые слова: бизнес-модель, компоненты, предприятие ресторанного хозяйства, процессы, система управления. Рис.: 2. Библ.: 12.
Гросул Виктория Анатольевна - доктор экономических наук, профессор, заведующая кафедрой экономики и управления, Харьковский государственный университет питания и торговли (ул. Клочковская, 333, Харьков, 61051, Украина) E-mail: viktoriagrosul@gmail.com
Иванова Татьяна Павловна - старший преподаватель кафедры экономики и управления, Харьковский государственный университет питания и торговли (ул. Клочковская, 333, Харьков, 61051, Украина) E-mail: ivanova77@meta.ua
UDC 657:640.432
Grosul V. A., Ivanova T. P. The Peculiarities of Identifying the Components of a Business Model of Restaurant Industry Enterprise
The article substantiates the need for elaborating an efficient business model, implementation of which would enable enterprises of restaurant industry to create sustainable competitive advantages and would contribute to successful development in the long term. The basic scientific approaches to defining the business model components have been allocated. The main emphases and standard elements of a business model of enterprise in terms of each of the scientific approaches have been defined. The basic components of a business model of restaurant industry enterprise have been identified, taking into account the pivotal interrelated management processes: production, sales, consumption organization. The characteristics of each component of the business model of enterprise of restaurant industry have been provided in accordance with objectives of its activity in the context of efficient strategical decisions.
Keywords: business model, components, enterprise of restaurant business, processes, management system. Fig.: 2. Bibl.: 12.
Grosul Victoria A. - D. Sc. (Economics), Professor, Head of the Department of Economics and Management, Kharkiv State University of Food Technology and Trade (333 Klochkivska Str., Kharkiv, 61051, Ukraine) E-mail: viktoriagrosul@gmail.com
Ivanova Tatyana P. - Senior Lecturer of the Department of Economics and Management, Kharkiv State University of Food Technology and Trade (333 Klochkivska Str., Kharkiv, 61051, Ukraine) E-mail: ivanova77@meta.ua
