CC BY
40
14. Стукало Н.В. Глобалiзацiя i розвиток фшансово! системи Укра!ни / Н.В. Стукало // Фшанси Укра!ни. - 2005. - № 5. - С. 29-35.
15. Фшпенко А.С. Укра!на i свiтове господарство: взаeмодiя на межi тисячолiть /
A.С. Фшпенко, В.С. Будкш, А.С. Гальчинський та iH. - К. : Вид-во "Либiдь", 2002. - 470 с.
16. Шумська С.С. Фiнансовий ринок Укра!ни у свiтлi 1ндексу Глобально! Конкурентос-проможностi / С.С. Шумська // Економжа i прогнозування : зб. наук. праць. - 2008. - № 4. - С. 97-108.
17. Karpinski B. Influence of global financial challenges on balanced state financial system /
B. Karpinski // Rynek kapitalowy a koniunktura gospodarcza 2010: perspektywa makroekonomiczna / Pod redakcj^. Andrzeja Т. Szablewskiego, Marka Martina : monografie. - Poland, Lodz : Poli-technika Lodzka, 2011. - S. 85-106.
18. Karpinsky B.A. Role of budget-taxes in formation equation of the financial system of the state: evaluation and prognostic approach / B.A. Karpinsky, S.K. Shkulka // Nauka i studia. Ekono-miczne nauki. - 2012. - № 1(46). - S. 71-80.
19. Karpinsky B.A. Economic growth at sustainable development of economy : monography / B.A. Karpinsky, S.M. Bozsko. - Lviv : Prostir-M, 2006. - 376 p.
Карпинский БА., Буряк О.П., Дубык В.Я. Влияние финансовой глобализации на экономическую безопасность национальной финансовой системы
Раскрыта сущность финансовой глобализации, проанализированы ее положительные и отрицательные последствия для стран с разным уровнем социально-экономического развития, определены основные направления обеспечения экономической безопасности финансовой системы Украины в условиях современной финансовой глобализации с точки зрения обеспечения интересов человека, как высшей социальной ценности.
Ключевые слова: финансовая глобализация, экономическая безопасность, гло-бализационные связи, технологические процессы, либерализация торговли, интеграция, национальная финансовая система, сбалансированность финансовой системы.
Karpinsky BA., Buryak O.P., Dubyk V.Ya. Influence of financial globalization on the economic security of national financial system
In the article is reveals the essence of financial globalization, were analyzed its positive and negative consequences for countries with different socio-economic development, was defined directions of economic security of Ukrainian financial system in the current financial globalization from the perspective of human interests as higher social values.
Keywords: financial globalization, economic security, globalization connections, technological processes, trade liberalization, integration, national financial system, the balance the financial system.
УДК 658:338.48 (477.8) Викл. М.Ю. Грицюк, магктр -Львыський ДУ БЖД
економ1чна безпека шдпри£мницько1 д1яльност1 в туристичн1й галуз1
Розглянуто основш шдходи до визначення поняття "економiчна безпека тд-приемницько! дiяльностi" (ЕБПД) у туристичнш галуз^ виконано систематизащю загроз i ризигав туристичнш дiяльностi, наведено алгоритм процесу управлшня ри-зиками функщонування туристичного об'екта. Встановлено, що економiчна безпека туристичного об'екта та його управлшня мають Грунтуватися на стратепчнш мет ус-шшного його функщонування i розвитку за вама сферами дiяльностi, а також впли-ву на ринку надання послуг. Для забезпечення ЕБПД вщ впливу суб'ективних i об'ективних загроз, керiвництву необидно приймати ршення з такою ж швидгастю, з якою виникають i негативш змши, а також потрiбно вм™ !х передбачати. Для найбшьш ягасно! захищеност туристичного об'екта потрiбно впровадити особисту службу економiчноl безпеки.
Ключовi слова: туристичний oô'eo', стан гос^дар^^!' дiяльнocтi, eкoнoмiчнa бeзпeкa пiдпpиeмницькoï дiяльнocтi ^БПД), зaгpoзи eкoнoмiчнiй бeзпeцi, ризик, уп-равлшня ризиками.
Вступ. Eкoнoмiчнa криза i ^л^гична нecтaбiльнicть, пocтiйнa 6opo^-ба за кoнкуpeнтocпpoмoжнicть виpoбництвa, а та^ж власна вiдпoвiдaльнicть кepiвникiв за caмocтiйнo пpийнятi упpaвлiнcькi piшeння значго aктивiзувaли пpoблeму виживання туpиcтичнoï Ta^i в кpизoвих умoвaх. Вiдoмo [11], щo нaвiть нeзнaчнa змiнa умoв гocпoдapювaння чacтo пpизвoдить дo гояви в тд-пpиeмницькiй дiяльнocтi aбcoлютнo нoвих пpoблeм, якi чacтo пoтpeбують тe-opeтичнoгo ocмиcлeння та poзpoблeння практичних peкoмeндaцiй щoдo ïx ви-piшeння. Однieю з таких пpoблeм e зaбeзпeчeння eкoнoмiчнoï бeзпeки тд-пpиeмницькoï дiяльнocтi (EБПД).
Пpoблeмa в тому, щo з poзвиткoм риншвих вiднocин в Укpaïнi впчиз-няш пiдпpиeмcтвa зiткнулиcя з icтoтним змeншeнням пpямoï дepжaвнoï тд-тримки ïx дiяльнocтi, внacлiдoк чoгo виникла пoтpeбa cтвopeння вiдпoвiдниx умoв гocпoдapювaння для cвoгo бeзпeчнoгo poзвитку [17]. О^м цьoгo, ста-бiльнe функцioнувaння буд^^то пiдпpиeмcтвa, зpocтaння йoгo eкoнoмiчнoгo пoтeнцiaлу в умoвax pинкoвиx вiднocин багато в чoму зaлeжить вiд наяв^си нaдiйнoï cиcтeми eкoнoмiчнoï бeзпeки. Однак, бшьшють сучасних тд-пpиeмcтв знaxoдятьcя в умoвax бeзпepepвнoï змiни зoвнiшньoгo i внут-piшньoгo cepeдoвищa ïx функцioнувaння. Ця нecтaбiльнicть вимaгae вщ тд-пpиeмцiв пocтiйнoï aдaптaцiï дo piзниx зaгpoз, щo вимaгae ж>шуку нoвиx i вдocкoнaлeння вжe вдомих зacoбiв зaбeзпeчeння eкoнoмiчнoï бeзпeки заради дocягнeння eкoнoмiчнoï та coцiaльнoï мeти гocпoдapювaння. Aджe вiдoмo [25], щo бaнкpутcтвo piзниx пiдпpиeмcтв вiдбувaeтьcя, як пpaвилo, унacлiдoк вiдcутнocтi peaкцiï ïx кepiвникiв на дiю внутpiшнix i зoвнiшнix зaгpoз, а та-гаж нaявнocтi бaзoвиx знань щoдo зaбeзпeчeння EБПД.
Пepвиннe пoняття "eкoнoмiчнa бeзпeкa пiдпpиeмcтвa" poзглядaлocя багатьма нaукoвцями як зaбeзпeчeння умoв для захисту iнфopмaцiï пpo тд-пpиeмництвo i збepeжeння йoгo кoмepцiйнoï тaeмницi. Ця пpoблeмa висвгт-лювалася у публiкaцiяx B.C. Гopячeвa [8], Н. Рaкитянcькoгo [24] i ш. Значна увага придшялася тaкoж кaдpoвiй бeзпeцi пiдпpиeмницькoï дiяльнocтi, виxo-дячи з тoгo, щo, за cлoвaми 1.Г. Чумapiнa [28], пepcoнaл e нaйбiльш уразли-вoю ïï лaнкoю. He дивлячись на тe, щo захист iнфopмaцiï e oдним з важливих acпeктiв eкoнoмiчнoï бeзпeки пiдпpиeмcтвa, звeдeння пpoблeми зaбeзпeчeння EБПД тiльки дo захисту кoмepцiйнoï тaeмницi нe вpaxoвуe вcьoгo пepeлiку зoвнiшнix i внутpiшнix джepeл зaгpoз.
Тpaдицiйнo cклaлocя так, щo бaзoю дocлiджeння EБПД e нaйбiльшi пpoмиcлoвi пiдпpиeмcтвa гaлузeй мaшинoбудувaння та мeтaлуpгiï [14, 20, 23, 26], шшли пepepoбнi ciльcькoгocпoдapcькi виpoбництвa. Пpoтe, у зв'язку з poзвиткoм туpиcтичнoï cфepи у Кapпaтcькoму peгioнi Укpaïни, röra сприят-ливим пpиpoднo-pecуpcним i штори^-культурним пoтeнцiaлoм, а тaкoж пiд-вищeним iнтepecoм нaукoвцiв дo пoшуку шляxiв eфeктивнoï poбoти турис-тичних oб'eктiв e актуальними питання з'ясування piвня ïx нaдiйнoгo функцi-oнувaння та виявлeння шляxiв зaбeзпeчeння ïx eкoнoмiчнoï бeзпeки. Рeaлiзa-
цiя такого комплексного завдання можлива поетапно, шляхом дтгностуван-ня, ан^зу i оцшювання внутрiшнiх i зовнiшнiх загроз тдприемницькш дь яльностi в туристичнiй сфер^ а також пов'язаних з ними ризиюв функцюну-вання туристичних об'екпв.
Мета роботи - аналiз наявних пiдходiв до визначення поняття ЕБПД, класифжащя загроз i систематизацiя тдприемницьких ризикiв функцюну-вання туристичних об'екпв. Основними завданням роботи е: анатз публжа-цiй стосовно тематики роботи; виявлення загроз та з'ясування особливостей забезпечення економiчноl безпеки тдприемницько1 дiяльностi; управлiння ризиками в туристичнiй дiяльностi; висновки.
Анал1з публ1кац1й. Поняттю економiчноl безпеки пiдприемства та чинникам впливу на його господарську дiяльнiсть придшена увага в працях багатьох вггчизняних науковщв, таких як: О.1. Барановський, 1.О. Бланк, О.1. Захаров, П.Я. Пригунов, В.С. Сiдак, М.1. Камлик, В.М. Геець, М.О. Кизим, Т.С. Клебанова, О.1. Черняк, С.М. Шкарлет. Серед росшських вчених загаль-ним питанням економiчноl безпеки придiлили увагу В.К. Сенчагов, О.А. Гру-нш, С.О. Грунiн. Найбiльш розповсюдженим вважаеться визначення еконо-мiчноl безпеки, надане О.А. Груншим: "Економiчна безпека тдприемства -це такий стан суб'екта господарювання, у якому вiн при найбшьш ефективно-му використаннi корпоративних ресуршв досягае запобiгання, послаблення або захисту вщ наявних небезпек i загроз чи непередбачених обставин, в основному забезпечуе досягнення цшей бiзнесу в умовах конкуренцп та госпо-дарчого ризику" [19].
Рис. 1. Шдходи до встановлення економiчноT безпеки тдприемства
На даний час навпъ у спещальнш науковш лiтературi розкриття сут-ностi теорп економiчноl безпеки пiдприемства, 11 складових елеменпв даеться рiдко, а у визначеннях, що часто трапляються в рiзних публiкацiях, сутнiсть виражаеться не завжди чiтко, а iнодi неповно. Загалом можна видши-ти декiлька пiдходiв рiзних авторiв до встановлення економiчноl безпеки тд-приемства (рис. 1) [18]:
а) як реалiзацiя i захист власних економiчних iнтересiв, тобто розгля-даеться такий стан дiяльностi пiдприемства, при якому забезпечуеться його стшке економiчне зростання, ефективне задоволення суспшьних потреб, ви-сока яюсть продукування та надання послуг;
б) як власний захист проти економiчних злочишв, тобто розглядаеться такий стан дiяльностi пiдприeмства, при якому забезпечyeться його стшюсть до рiзних протистоянь мiж конкурентами, до захистy вiд можливих крадiжок, до шахрайства, до фальсифжацп та промислового шпигyнства i т.д.;
в) як можливють ефективного використання ресyрсiв, тобто розглядаеться такий стан дiяльностi пiдприeмства, при якому забезпечyeться його стiйкiсть до обмежень на потребy рiзних ресyрсiв чи навиь ïx частковy чи повну вiдсyтнiсть, надiйниx джерел ïx постачання, ефективних технологш ïx перероблення, постшного вiдновлення та модернiзацiï та ш.;
г) як стан наявностi конкурентних переваг, тобто розглядаеться такий стан дiяльностi пiдприeмства, при якому забезпечуеться його стшюсть до ди-нашки зовнiшнix i внyтрiшнix умов господарювання, якi забезпечують кон-кyрентоздатнiсть тдприемства на ринку товаровиробникiв i надання послуг;
д) як стан захищеносп вщ зовнiшнix i внyтрiшнix загроз, тобто розглядаеться такий стан дiяльностi пiдприeмства, при якому забезпечуеться його стшюсть до мшливосп соцiально-економiчниx вiдносин рiзниx сyб'eктiв господарювання, коли соцiально-економiчнi параметри, що його характеризуюсь, зберiгають положення економiчноï рiвноваги за умови коливання зов-шшнього та внyтрiшнього середовища.
Отже, тдприемство - це, насамперед, об'ект економiчниx вiдносин. Власник пiдприeмства ставить результатом своeï дiяльностi досягнення гло-бальноï мети, яка, як правило, мае економiчний характер [21]. Здебiльшого власниковi однаково, чи в процесi досягнення глобальноï мети виникатимуть якi-небyдь загрози пiдприeмствy, чи мае вестися з ними хоча б якась бороть-ба, i як саме ïï проводити. Боротьба з загрозами, як така, найчаспше не е метою створення тдприемства. Насамперед - це ведення ним сощально-еконо-мiчноï дiяльностi, результатом якого е створення робочих мюць та володiння отриманими прибутками. Впм, роздуми власника тдприемства про еконо-мiчнy доцiльнiсть ведення боротьби з загрозами здебшьшого виникають, ос-кiльки це безпосередньо стосуеться його матерiальниx видаткiв i вимагае здшснення фiнансовиx вкладень, хоча виграш при цьому не завжди е очевид-ним [22].
Рiвень економiчноï безпеки пiдприeмства насамперед залежить вщ здатностi його керiвництва передбачати небезпеки та запоб^ати можливим загрозам, а також швидко вирiшyвати проблеми, що виникли внаслiдок ïxньоï негативноï ди. Обов'язок керiвника пiдприeмства - забезпечити контроль всix бiзнес-процесiв, в т.ч. з точки зору ïx економiчноï безпеки вiд оче-видних i потенцшних загроз. А юльюсть i рiзновиди загроз збiльшyються пропорцшно розширенню штату, зростанню обсягiв виробництва i продажi виготовленоï продyкцiï.
Проанатзувавши окремi складовi економiчноï безпеки тдприемства, ми прийшли до висновку, що у нашому дослiдженнi необxiдно розглядати туристичну галузь як складну соцiально-економiчнy систему, для якоï забез-печення економiчноï безпеки бачиться через побудову всебiчноï комплексноï системи безпеки на рiзниx ieрарxiчниx рiвняx ïï функцюнування. Врахову-
ючи те, що сама туристична галузь е складною i багаторiвневою системою з рiзними внутрiшнiми i зовнiшнiми зв'язками, а також частиною дещо склад-шшо1 системи (бо мiстить таю елементи, як суспшьство, економiку, природне середовище тощо), то й система економiчноl безпеки туристично1 сфери е не менш складною системою, шж система економiчноl безпеки пiдприемства. У зв'язку з цим проблема забезпечення ЕБПД у сферi туризму бачиться нами як одне з першочергових завдань державно! политики у сферi товаровиробникiв i надання послуг.
Проблема забезпечення ЕБПД висвгтлена в багатьох роботах вщомих вiтчизняних i зарубiжних науковцiв, таких як Л. Абалюн, В. Абрамов, Ю. Алтухов, В. Андршчук, Г. Андрощук, О. Барановський, I. Бшько, В. Богомолов,
A. Блшов, З. Варналiй, Г. Вечканов, О. Власюк, В. Воротш, А. Гальчинський,
B. Геець, Т. Гладченко, О. Гончаренко, А. Горбунов, В. Духов, А. Драга, М. Срмошенко, А. Качинський, В. Кириленко, Т. Клебанова, Т. Ковальчук, А. Козаченко, М. Козорiз, Б. Кравченко, П. Крайнев, Д. Лятн, I. Мазур, О. Ма-лшовська, В. Мунпян, Г. Пастернак-Таранушенко, Н. Реверчук, В. Сенчагов, А. Сухоруков, Т. Хайлова, В. Шлемко та ш.
Деякi автори [2, 3, 6, 10] визначають ЕБПД як стан захищеносп ште-решв пiдприемцiв вiд ди рiзних джерел загроз. При цьому В.П. Пономарьов, Д. Ковальов, Т. Сухорукова, В. Тамбовцев [26] акцентують свою увагу тiльки на загрозах зовнiшнього середовища, якi в умовах ринково! економжи пос-тiйно мiняються. Однак ЕБПД - це здатшсть системи господарювання забез-печити 11 стiйкiсть в рiзноманiтних, у т.ч. i несприятливих умовах як зов-нiшнього, так i внутрiшнього середовища. Окрiм цього, неможливо повшстю захистити пiдприемцiв вщ негативного впливу зовнiшнiх турбулентних чин-никiв (постiйна змiна законодавства, сприяння держави тшьовому бiзнесу, "вiдкати" на державному рiвнi тощо), оскiльки тдприемницька дiяльнiсть за таких умов обмежена або практично неможлива.
В роботах Е.А. Олейшкова, С.Н. 1льяшенко, Е.В. Ареф'ево! [2] опи-суеться так званий ресурсно-функцюнальний пiдхiд, згiдно з яким ЕБПД роз-глядаеться з погляду ефективного використання рiзних ресурсiв, широко вь дображений. Зокрема, Е.А. Олейшков пiд забезпеченням ЕБПД розглядае су-купнiсть виробничих процесiв, що вщбуваються на будь-якому пiдприемствi зi вшма взаемозв'язками, i загалом становлять едину неподiльну групу. Цiй групi належать таю функцюнальш складовi: iнтелектуально-кадрова, фшан-сова, технiко-економiчна, полiтико-правова, екологiчна, шформацшна, сило-ва. Критика такого розумшня ЕБПД в науковiй лiтературi зводиться до того, що його перевага (всеосяжний i комплексний характер) одночасно е й недоль ком, осюльки економiчна безпека розглядаеться дуже широко i ототож-нюеться з самою шдприемницькою дiяльнiстю i 11 ефективнютю.
Багато науковцiв пiдтримують пiдхiд [4, 16, 25], зпдно з яким тд ЕБПД вважаеться здатнiсть, наприклад, туристично1 галузi до розвитку i вiд-творення, незважаючи навiть на рiзнi зовнiшнi та внутрiшнi загрози. Згiдно з даними Л. Абалкина [1], розвиток пiдприемницькоl дiяльностi е одним з компонента економiчноl безпеки само1 держави. Тут йдеться про те, що, якщо ту-
ристичний об'ект з рiзниx причин не розвиваеться, то скорочуеться можливiсть його виживання в кризових умовах, знижуеться отрнють навколишньому се-редовищу i зменшуеться здатнiсть адаптуватися до зовнiшнix i внутршшх заг-роз [12, 13, 15]. Основою розвитку тyристичноï T^^i е ïï здатнiсть до вщтво-рення за наявностi навiть значних несприятливих умов. При цьому, зпдно з поглядами В. Забродського, ЕБПД визначаеться чинниками, якi вiдображають власну незалежнiсть, стiйкiсть до загроз, можливють удосконалення.
Недавно з'явився так званий "дшльшсний" пiдxiд, описаний Г.В. 1ва-щенко в роботi "Про поняття "безпека". Вiн вважае, що "безпека - це не стан захищеносп iнтересiв суб'екта господарювання, безпека взагалi не е станом перебування. Поняття "безпека" передбачае таю умови функцюнування, при яких суб'екти тдприемниць^ дiяльностi зберiгають i вiдтворюють своï щн-ностi. Водночас забезпечення безпеки - це процес створення сприятливих умов для дiяльностi, це процес оволодшня суб'ектом господарювання потрiб-ними умовами власного юнування" [27]. Оскiльки для кожного суб'екта тд-приeмницькоï дiяльностi кiлькiсть умов, у яких вш може самореалiзyватися, е надзвичайно великою, а його можливост завжди обмежеш, то йдеться тiльки про той або шший рiвень безпеки, i, як наслщок, про вiдноснy безпеку суб'екта господарювання внаслiдок того, що вш не в станi контролювати вш умови власного iснyвання.
Багато науковщв вважають [7, 9], що тд ЕБПД слiд розглядати сукуп-нiсть контрольованих умов дiяльностi, враховуючи як суб'ект господарювання здатний до захисту вщ внyтрiшнix i зовшшшх загроз, до збереження та вщтворення свого фiнансово-економiчного, виробничого, кадрового i науко-во-теxнiчного потенцiалy. О^м цього, найважливiшою властивiстю ЕБПД е можливють не тшьки якiсно, але i юльюсно визначити здатнiсть, наприклад, туристичного об'екта до досягнення зазначених вище завдань. Цей шдхщ ви-даеться найбiльш послiдовним i формуе таке поняття ЕБПД, яке рацюнально i несуперечливо пояснюе всi випадки його використання. О^м цього, засто-сування цього пiдxодy дае змогу розробляти адекватнi математичнi моделi, а також вибирати придатш методи управлшня ЕБПД, в т.ч. туристичним об'ектом зокрема.
Осюльки за останне десятилiття значно тдвищилася актyальнiсть проблеми забезпечення економiчноï безпеки суб'екпв господарювання всix рiвнiв (держави, регюну, промислового виробництва, в т.ч. i тyристичноï га-лyзi), то паралельно збiльшився iнтерес наyковцiв до проведення дослщжень в цiй обласп знань. Однак значна кiлькiсть питань, пов'язаних з визначенням змюту ЕБПД, виробленням чикого меxанiзмy дiагностyвання рiвня економiч-ноï безпеки, класифiкацieю загроз i ризиюв фyнкцiонyвання туристичних об'екпв, залишаються не зовсiм вирiшеними, що сприяе проведенню подаль-ших дослщжень у цьому напрямi знань.
Загрози та особливоси забезпечення економiчноï безпеки пщ-присмницькоУ дiяльностi. Проаналiзyвавши деяю пiдxоди до визначення змiстy поняття "ЕБПД", можна зробити висновок про те, що важливою особ-ливютю бiльшостi визначень е ïï трактування як "стан перебування", що не
вiдображае сутност поняття "безпека", а поняття "захищенють" не е науко-вим i виступае синонiмом безпеки. Водночас, рiвень ЕБПД залежить вiд того, насюльки ефективно працюе його керiвництво i фахiвцi, якi вiдповiдають за 11 забезпечення, тобто, чи зможуть вони уникати або протистояти можливим загрозам i ефективно лiквiдовувати наслiдки негативних дш зовнiшнього i внутрiшнього середовища. Отже, загроза ЕБПД - це потенцшна або реальна дш, процес або явище, яю здатнi порушити 11 стiйкiсть i розвиток або приз-вести до припинення 11 дiяльностi [3].
Проведений нами аналiз пiдходiв до класифжацп загроз ЕБПД дав змогу видiлити такi 1х класифiкацiйнi ознаки [6]: походження - зовшшш та внутрiшнi загрози; систематичнють прояву - систематичнi та несистематична ймовiрнiсть виникнення - ймовiрнi та малоймовiрнi загрози; ступiнь керо-ваностi - керованi та некероваш загрози; наслiдки прояву - глобальш та ло-кальнi; природа виникнення - об'ективш та суб'ективнi; можливють прогно-зування - прогнозованi та непрогнозоваш; тривалiсть ди - довго-, середньо-, короткотермiновi; рiвень управлiння - загрози нацюнальнш безпецi, регь ональнш безпецi i безпецi шдприемницько1 дiяльностi; ступiнь напруженостi - наростаючi, стшю, спаднi; сфера тдприемницько1 дiяльностi - фшансов^ виробничi, кадровi, iнформацiйнi, правов^ технiко-економiчнi, органiзацiйнi; причини виникнення - загрози, викликаш стадiею життевого циклу, пов'язаш з диспропорцiями структури витрат i обумовленi синергетичним ефектом1.
1снуе достатньо багато публiкацiй щодо класифжацп загроз [4], в т.ч. i загроз пiдприемницькiй дiяльностi [14]. Наведена вище узагальнена класифь кацiя загроз ЕБПД враховуе найбшьш iстотнi ознаки, а також доповнена за ознакою "причина виникнення". Ця ознака передбачае юнування деяких сприятливих умов, завдяки яким стае можливим виникнення тих або шших загроз. Так, на думку В.А. Василенка [6], загрози ЕБПД на будь-яких етапах життевого циклу юнують завжди. Багато з них цшком оч^ваш i диктуються самою природою розвитку, його дiалектикою. Отже, таю загрози цшком прогнозоваш, тому 1х поява повинна стимулювати тдприемщв до запрова-дження певних заходiв превентивного характеру. У робот [19] наведено ха-рактернi ознаки тдприемницько1 дiяльностi на кожному з етатв розвитку, а також загрози, властивi кожному етапу життевого циклу: виникнення -
2 3-1 2
експлерент , становлення - патиент , розвиток - вюлент , спад - комутант , лжвщащя - леталент3.
1 Розробником синергетичного напряму i винах1дником термшу "синергетика" е професор Штутгартського ушверситету i директор 1нституту теоретична ф1зики i синергетики Герман Хакен. Синергетика займаеться вивченням систем, що складаються з велико1 (дуже велико1, "величезноГ) кшькост частин, компонент або тдсистем, одним словом, деталей, яю складно взаемодоють м1ж собою. Слово "синергетика" i означае "стльна доя", тдкреслюючи узгоджешсть фуикцiоиуваиия частин, що вщображаеться в поведшщ системи як одного цшого.
2 Фiрми-ексилереити - фiрми, що спещатзуються на створеииi нових або радикальному перетворенню старих сегмеитiв ринку. Вони займаються просуванням нововведень на ринок. Фiрми-ексилереити одержали назву "тонерських". Вони працюють в "околицях" етапу максимуму циклу винахщницько1' активиостi i з самого початку випуску продукцл.
3 Фiрми-иатiеити - фiрми, що працюють на вузький сегмент ринку з метою завоювання його i задовольняють потреби, якi сформувались тд впливом моди, реклами i других засобiв.
Загрози, пов'язаш з диспропорцiями структури витрат виробництва, аналопчно описаним вище загрозам, породжуються внутрiшнiм середови-щем тдприемницько! дiяльностi. Частка кожно! витрати у загальнш схемi виробництва чи надання послуг шдив^альна i визначаеться його специфь кою, структурною технологiчного процесу i вирiшуваних керiвництвом гло-бальними чи локальними завданнями. Неможливють господарсько! системи компенсувати наявшсть чи вiдсутнiсть якого-небудь з елеменлв втрат ство-рюе вiдповiдно дисбаланс структури витрат, яю призводять до появи загроз ЕБПД [5].
Внаслщок одночасного прояву декшькох загроз появляеться тенденцiя до посилення негативно! !х дп на ЕБПД, тобто спостер^аеться ефект "резонансу", або й навггь виникнення нових загроз, рашше не властивих данш гос-подарськiй системi. Таке посилення загроз при !х сумiснiй дп, а також гене-рування системою нових загроз на думку багатьох науковщв пов'язано з про-
■4 ■ -5
явом емерджентностi i синерпзму .
Управл1ння ризиками в туристичнш галузг Поняття "загроза" в на-уковiй лiтературi часто ототожнюеться з поняттям "ризик". Пiдприемницький ризик - це ризик, який виникае в будь-яких видах господарсько! дiяльностi тдприемця. В абсолютному значенш ризик може бути представлений матерь ально-речовими або вартюними показниками. У вiдносному виглядi ризик визначаеться як спiввiдношення суми можливих витрат до вартостi основних i обiгових фондiв.
Будь-який туристичний об'ект вщчувае економiчнi ризики, пов'язаш з його виробничою, комерцiйною, посередницькою та iншою дiяльнiстю, а тд-приемець вiдповiдае за наслiдки прийнятих управлiнських рiшень. Наявнiсть ризику змушуе пiдприемця економити фiнансовi та матерiальнi ресурси, роз-раховувати ефективнiсть, тобто, прибутковють нових проектiв, комерцiйних
1 OipM^B^enra - фiрми з силовою стратепею. Вони мають великий каттал i високий piBeHb освоения технологи. Вюленти займаються масовим випуском продукцл для широкого кола споживачiв. 1х науково-техтчна пол1тнка потребуе прийняття рiшень про термiн розмiщення продукцл на виробництвi (в тому чист про придбання лiцензiй); про зняття продукцií з виробництва; про швестици i розширення виробництва; про замшу парка машин i обладнання.
2 ^рми-комутанти - фiрми, що орiентованi на середнiй i малий бiзнес. Фiрми-комутанги ,щють на етапi спаду циклу випус^ продукцл. 1х науково-техшчна полiтика потребуе прийняття рiшень про вчасну поставку продукцií на виробництво, про стугань технологiчноí особливост виробiв, що випускаються вiоленгами.
3 Леталенти - фiрми, якi розпадаються у зв'яз^ з неможливiстю ix ефективного функцiонування; фiрми, на яких вщбуваеться диверсифiкацiя з повною змiною профiлю дiяльносгi i повною або частковою замiною колишнix технолопчних процесiв, а також змшою персоналу.
4 Емерджентшсть (англ. emergence - виникнення, поява нового) в теорл систем - наявшсть в будь-яко" системи особливих властивостей, не властивих ii тдсистемам i блокам, а також сумi елеменпв, не пов'язаних системоутвiрними зв'язками; неможливiсть зведення властивостей системи до суми властивостей ii компоненпв. Синошм - "системний ефект".
5 Синерпзм (грецьк. sunergos - той, що дде разом) - у економшд додатковi економiчнi переваги, що утворюються у разi успiшного об'еднання двох чи деюлькох пiдприемств ("хнього злиття чи поглинання). Джерелом цих переваг е ефективтше використання сукупного фшансового потенциалу, взаемодоповнення технологш та продукцл, я^ вони виробляють, можливiсть зниження рiвня "хтх поточних витрат, зокрема адмЫстративних, та iншi аналопчт чинники. Образно ефект синерпзму можна описати формулою (1+1)=3. Ефект синерпзму використовують для прогнозування потенщйного прибут^ чи ринково" вартост сукупних акгивiв тдприемств, що об'еднуються.
угод тощо. Значення ризику особливо посилюеться в умовах нестабшьного стану економжи, який супроводжуеться iнфляцiйними процесами, взятими дорогими кредитами тощо.
Ризик у туристичнш дiяльностi - це ймовiрнiсть того, що туристичний об'ект зазнае збитюв або витрат, якщо прийняте управлшське рiшення не здiйсниться, а також якщо при прийнятп цих ршень були допущенi прора-хунки чи помилки. Ризик закладено в самш сутност тдприемницько1 дiяль-ностi, осюльки пiдприемець самостiйно розпоряджаеться засобами виробниц-тва, вибирае сферу дiяльностi, але не завжди дiе правильно. В ринкових умовах тдприемець постшно конкуруе з iншими пiдприемцями i немае гарантп, що вiн вийде переможцем. Матерiалiзацiя ризику в господарськш дiяльностi туристичного об'екта призводить до вщхилення вiд визначених планiв, зокре-ма у виглядi незапланованих витрат, збитюв або зменшення запланованих до-ходiв. У зв'язку з цим економiчний або господарський ризик мае дуже важли-ве значення у дiяльностi туристичного об'екта. Вiн також завдае часто непоп-равних збитюв господарськш дiяльностi, спричиняе коливання кон'юнктури надання послуг, змiн на ринку збуту i змiну поведiнки кшенпв.
Як описувалося вище, загроза е властивютю деяких об'ектiв, процесiв, подш або явищ, яка завдае збитку iншим об'ектам, процесам або яким-небудь системам при виникненш певних сприятливих умов. Наприклад, Т.Е. Кочер-гша визначае ризик як мiру для юльюсного визначення небезпеки, яка е век-торною (багатокомпонентною) величиною, вимiряною, наприклад, за допо-могою статистичних даних або розраховану за допомогою iмiтацiйних моделей, якi мютять: кiлькiснi показники збитку вiд ди то1 або шшо1 небезпечно1 загрози; ймовiрнiсть (частота) виникнення ще1 небезпечно! загрози; невизна-ченостi у величин збитку i ймовiрностi його появи.
Виходячи з цього визначення, ризик фактично виступае юльюсною мiрою загрози. Тобто загроза може бути охарактеризована ризиком (з ураху-ванням невизначеностей при його ощнюванш) через ймовiрнiсть реалiзацil загрози i можливий збиток. Ршь ризику визначаеться розмiрами можливих негативних наслiдкiв прийнятого рiшення, рiвнем супутнiх цьому рiшенню загроз i ступенем захисту вiд них (рис. 2). Негативними наслщками прийнятого ршення можуть бути: неотримання потрiбного результату (упущена ви-года); невчасне отримання результату; отримання результату з ютотною пе-ревитратою ресурсiв; не досягнення мети, що супроводжуеться збитком.
можлиен ногат и вш наслщки прийнятого ршення
1
Наявнкть небезпек Ризик ^ г Стутнь захисту
та ртснъ загроз ндджерел эагроз
i
Управлшська ситуашя Рис. 2. Складовi елементи ризику
Як i будь-яка шша виробнича дiяльнiсть, туристична сфера пов'язана не тшьки з позитивними результатами (отриманням прибутку), але й з нега-тивними, яю можуть супроводжуватися грошовими втратами. У туристичнш дiяльностi до витрат належать незаплановаш матерiальнi витрати, прямi гро-шовi витрати в результатi перевитрат грошей, незапланованих виплат, шфля-цшш процеси, змiни валютних курсiв, розкрадання ресурсiв, витрати робочо-го часу внаслщок непередбачених обставин тощо.
Потенцшними ризиками можна керувати, використовуючи рiзнi попе-реджувальнi заходи, якi дають змогу певною мiрою прогнозувати настання ризиково! поди та завчасно тдготуватися до не!. Ефективнють управлiння ризиками в тдприемницькш дiяльностi туристичного об'екта багато в чому визначаеться класифжащею i систематизацiею ризикiв у данш сферi дiяль-ностi, що дае змогу виявити характер можливих наслщюв.
Рис. 3. СистематизацiяризиКву дiяльностi туристичного об'екта
На рис. 3 на пiдставi [19] наведена систематизащя ризиюв тд-приемницько! дiяльностi туристичного об'екта, яка !х упорядковуе за послi-довнiстю, прiоритетнiстю, можливими джерелам виникнення, вiдображае взаемодil рiзних ризикiв i ключовi вузли цих взаемодш. Зокрема, характерни-ми зовшшшми ризиками для дiяльностi туристичного об'екта е:
• природо-кл1матичш ризики (иожеж^ иовшь, буревп, землетрус i ш.), настан-ню яких неможливо иовшстю заиобпти, можна тшьки зменшити негативш насл1дки, яю !х супроводжують. Потр1бно проводити детальний анал1з тери-торп (11 поточний стан) в динамщ з виявленням частоти появи таких ризикш для прийняття вщповщних уиравлшських ршень;
• полггичш ризики, иов'язаш з1 змшою внутршньоиолгтично! ситуаци в турис-тичному регюш та д1яльност1 держави загалом, наприклад, ризик змши зако-нодавства у сфер1 лщензування та сертифжаци учасниюв туристичного ринку, в иодатковому законодавстт i т.д.;
• ф1нансов1 ризики (шфляцшш, валютш ризики, зниження кутвельно! сиро-можносп), ирояв i нарощування яких може стати згубним для туристично! сфери, оскшьки при цьому вщбуваеться зниження иоииту на туристичш иос-луги;
• ризики вщсутноста попиту у ктентш на деяю дороп туристичш иослуги, яю иов'язаш з малою платоспроможшстю ктентв чи конкурентоспроможшстю туристичного об'екта через низьку яюсть наданих иослуг. Потр1бно в1дклада-ти вировадження дорогих иослуг, знижувати витрати госиодарсько! д1яль-ност за допомогою спещал1зацп, сегментаци туристичного ринку на певш груии ктентш абоЛ на певш напрями д1яльност1;
• ризики невиконання власних зобов'язань партнерами, контрагентами чи тд-рядниками, яю можуть сиричинити як незаилановаш ф1нансов1 витрати, так i втрату 1м1джу туристичного об'екта.
До внутршшх ризикiв, яю виникають внаслiдок дiяльностi самого ту-ристичного об'екта, належать:
• виробнич1 ризики, характерш для туристично! сфери у зв'язку з 11 динам1ч-ним розвитком: пошкодження або знищення основних фондш, впровадження у виробничу д1яльн1сть нових технологш та заировадження шновацш;
• ризик упущено! вигоди, що характеризуе настання непрямого фшансового збитку (не отримання ирибутку) внаслвдок не зд1йснення туристичним об'ектом якого-небудь заходу - страхування, швестування, хеджування та ш.;
• селективш ризики - це ризики неправильного вщбору вид1в кашталовкла-день, вид1в цшних иаиерiв для швестування иорiвняно з шшими можливос-тями вкладень каиiталiв.
Як зовнiшнi, так i внутрiшнi ризики можуть безпосередньо впливати на обсяги i яюсть надання послуг, а також зм^ 1х структури. Понад-нормо-ванi витрати на енергоносп, сировину та адмшютративш потреби, а також зростання витрат на продукування туристичних послуг безпосередньо впли-вають на величину чистого прибутку, понесенi збитки. Окрiм обсягу витрат, велике значення мае !х структура - видiлення змiнних i постiйних витрат. На вiдмiну вщ змiнних витрат, що змiнюються пропорцшно обсягу наданих послуг, зростання постшних витрат пiдсилюе ризик нестшкосп туристично! сфери. Тому незначне зниження обсяпв надання туристичних послуг при збшь-шеннi постiйних витрат призводить до рiзкого зниження прибутку, тобто ви-никае ефект операцшного левериджа1.
1 Операцшний вашль або виробничий леверидж (1еуега§е - важшь) - шструмент управтння операцшним ирибутком, який базуеться на вивченш стввщношення иостшних I зм1нних витрат. Чим нижча питома
Не завжди рацюнальне сшввщношення мiж позиковими i власними засобами, залучення позикового катталу також е важливим ризиком тд-приемницько! дiяльностi в туристичнiй сфер1, оскiльки з одного боку дае змо-гу нарощувати обороти туристичного об'екта, а з шшого - може стати джере-лом фшансово! нестабiльностi. Будучи поворотними i платними, позиковi за-соби при значному плечi фiнансового важеля, тобто стввщношенш позико-вих i власних засобiв, у разi зниження економ1чно! рентабельной активiв можуть стати причиною фшансово! неспроможносп туристичного об'екта. Тому обсяги i структура фiнансових джерел отримання катталу становлять важливу частину в 1ерархп чинникiв економiчного ризику туристично! сфери [5, 12, 17].
Управлшня ризиками - це процеси, пов'язаш з щентифжащею, аналь зом ризиюв i прийняттям рiшень, якi мютять максимiзацiю позитивних i мшь мiзацiю негативних наслiдкiв настання ризикових подш. В управлiннi ризиками часто доводиться переходити до штегрованого тдходу, у якому засоби i методи спiльно використовуються в усiй шдприемницьюй дiяльностi, тобто в управлiннi туристичним об'ектом е добре продумана стратепя поточно! та подальшо! роботи. 1нтегрований пiдхiд - це активна позищя, осюльки перед-бачае прогнозування подальших подiй, а не пасивну реакщю на ризик, тобто такий тдхщ надае бiльше можливостей !х уникнення та обмежуе небезпеку !х настання.
Нижче наведено модель управлшня ризиками тдприемницько! д1яль-ностi у туристичнiй сферi (рис. 4), яка дае змогу максимально використовува-ти можливостi пiдвищення конкурентоспроможносп туристичного об'екта. Забезпечення реал1зацп прийнятих ршень передбачаеться через практичнi методи оргашзацп управлiння ризиками, тобто через:
• видшення основних завдань i фуикцш, пов'язаних з управлшиям ризиками, планування заходш щодо зниження ризиюв, визначення форм !х фшаисуваи-ня;
• рацюиальие поеднання всх елеменпв системи управлшня: розподш завдань за ршнями управлшня, формування тдроздшш (тдготовка фахшщв) з управлшня ризиками, розподш прав, обов'язюв i повноважень для забезпечення ефективного управлшня ризиками;
• формування шформацшиих потокв i техшчна тдтримка управлшня ризиками.
Для створення на туристичному об'екта ефективно! системи управлшня ризиками необхщно задтовати певнi органiзацiйнi зусилля, залучати до-датковi фiнансовi та iншi витрати. Практика показуе, що найбiльш прийнят-ним варiантом е той, коли управлшня ризиками формуеться як спещальна
вага постшних витрат у загальнш сум1 витрат туристичного об'екта, тим бшьше зм1июеться величина прибутку стосовио темтв зм1ни валово! виручки (обсягу иродаж1в за встановленими цшами).
Фiиаисовий леверидж - це шструмеит уиравлiиия, який впливае на прибуток туристичного об'екта шляхом змши структури й об'емiв довготермiиових пасивiв. Дiя фiиаисового важеля полягае в тому, що туристичний об'ект, який використовуе иозиковi кошти, змiиюе чисту реитабельтсть власиих кошт!в i сво! дивiдендиi можливостт Рiвеиь ефекту фшансового важеля вказуе иа фiиаисовий ризик, пов'язаний з иiдириемиицькою дiяльнiстю.
пiдсистема в системi управлiння пiдприeмницькою дiяльнiстю або ство-рюеться спецiалiзований пiдроздiл в 11 органiзацiйнiй структурi.
( Виявлення ступ еп я чадо воле] ш я 1 КЛ1СНТ1В вщ наданнх послуг
Форму вання систем и управлшня ризиками
Рис. 4. Модель управлшняризиками п1дприемницько'1 д1яльност1 у туристичнш сфер1
Анатз ризиюв - процедура виявлення наявних i передбачення потен-цiйних ризиюв, а також ощнювання 1х значущостi. Здебiльшого - це ан^з ймовiрностi того, що вщбудуться певнi небажанi поди, якi негативно впли-нуть на досягнення щлей тдприемницько1 дiяльностi. Результати аналiзу ри-зикiв мiстять якiснi та юльюсш 1х оцiнки, а також методи 1х зниження або зменшення несприятливих наслiдкiв, пов'язаних iз ним. Ощнювання ризиюв -це визначення юльюсним або якiсним способом величини (ступеня) ризиюв.
Американський експерт Б. Берлiмер запропонував при аналiзi ризикiв використовувати деяю допущення:
• можлив1 втрати в1д ризику здебшьшого не залежать один в1д одного;
• втрата за одним напрямом дiяльностi не обов'язково збшьшуе ймовiрнiсть втрати за шшим (за винятком форс-мажорних обставин);
• максимально можливий збиток не повинен перевищувати фiнансових мож-ливостей учасника.
Анал1з ризиюв подшяеться на два взаемно доповнювальних один одного види: яюсний 1 юльюсний. Яюсний анал1з мае на мет визначити (щен-тиф1кувати) причини виникнення ризиюв, област та види ризиюв. Кшьюс-ний анал1з ризиюв дае змогу чисельно визначити розм1ри окремих ризиюв 1 ризику завдання збитку туристичному об'екту загалом. Щдсумков1 результата яюсного анал1зу ризику, водночас, слугують початковою шформащею для проведення юльюсного анал1зу. Проте при здшсненш юльюсного ощнюван-ня ризиюв виникають якраз найбшьш1 труднощ1, пов'язаш з тим, що для цього потр1бна вщповщна початкова шформащя.
Рис. 5. Узагальнена схема процесу управлшня ризиком
Для обмеження втрат туристичного об'екта, забезпечення його еконо-м1чно! безпеки потр1бно вмгги управляти ризиками, узагальнена блок-схема якого наведена на рис. 5 [19, 22]. Процес управлшня ризиками складаеться з трьох основних стадш: 1) уточнення оч1куваних загроз 1 щентифжащя ризиюв; 2) юльюсне ощнювання ризику 1 прийняття управлшського р1шення; 3) проведення превентивних заход1в, направлених на забезпечення ЕБПД 1 запо-бшання настанню негативних подш. Зовшшш методи зниження ризику при-пускають: розподш ризику (у чаш, м1ж учасниками); зовшшне страхування
(наприклад, ризик неотримання оч^ваних доходiв через порушення сво1х зобов'язань контрагентами).
До внутрiшнiх методiв зниження ризику належать: лiмiтування витрат -встановлення граничних сум витрат, кредиту i т.п. (застосовуеться турис-тичними об'ектами при визначенш сум вкладання катталу, враховуючи мас-штабнiсть заходу та власну фiнансову стшюсть); диверсифiкацiя - туристич-них послуг, iнвестицiй, збуту; створення резервiв самозабезпечення для оперативного подолання тимчасових труднощiв фшансово-комерцшно! дiяль-ностц пошук додатково1 шформацп - придбання або самостiйне отримання шформацп для точнiшого прогнозування впровадження потенцшного проекту, реалiзацil поточного заходу тощо.
Окрiм наведених вище класифiкацiй, ризики подiляють ще й за нас-лiдками настання подш:
• допустимий (неютотний) ризик - це ризик прийнятого ршення, внаслщок здшснення якого туристичному об'екту загрожуе втрата прибутку. У межах ще! зони тдприемницька д1яльшсть збер1гае свою економ1чну доцшьшсть, тобто втрати мають м1сце, але вони не перевищують розм1р очжуваного при-бутку;
• критичний (гстотний) ризик - це ризик прийнятого ршення, при якому туристичному об'екту загрожуе втрата вие! виручки; тобто зона критичного ризику характеризуется небезпекою втрат, яю свщомо перевищують очжу-ваний прибуток 1, в крайньому випадку, можуть призвести до втрати всх коштш, вкладених туристичним об'ектом у проект;
• катастроф1чний (загрозливий) ризик - ризик прийнятого ршення, при якому виникае неплатоспроможтсть туристичного об'екта. Втрати можуть сягати величини, спшрозм1рного майновому стану туристичного об'екта. Також до ще! групи належить будь-який ризик, пов'язаний з прямою небезпекою для життя людей або виникненням еколопчних катастроф.
1снуе велика кiлькiсть видiв i класифiкацiй ризикiв залежно вiд специ-фiки дiяльностi туристичного об'екта. Окремо класиф^ються iнвестицiйнi ризики, ризики на ринку нерухомосп, ризики на ринку щнних паперiв i пр.
Висновки. 1. З'ясовано, що найважлившими елементами мехашзму забезпечення ЕБПД е мошторинг, аналiз i прогнозування ризикiв, яю загалом визначають загрози економiчнiй безпещ туристичного об'екта.
2. У зв'язку зi значною залежнiстю туристичного бiзнесу вiд турбулен-тностi зовнiшнього середовища, специфiчнiстю надання туристичних послуг, особливостями складу i структури джерел фшансових ресурсiв туристичних об'ектiв (близько 2/3 - залучених i 1/3 - власних), сезоннютю функцюнуван-ня, особливе значення мае забезпечення ЕБПД. Рiвень економiчно! безпеки залежить вiд того, насюльки ефективно керiвник туристичного об'екта уникае загроз, управляе ризиками i усувае втрати (збитки) вiд !х негативного впливу на рiзнi особливосп функцiонування туристично! сфери.
3. Практична дiяльнiсть туристичного об'екта стосовно економiчно! безпеки мае Грунтуватися на використанш типових схем, процедур i дш. На-самперед це стосуеться загального алгоритм дiй, на якому базуеться робота служби безпеки. Вiн мютить таку послiдовнiсть дiй: система запобiжних
(превентивних) засоб1в; анатз [ оцшювання загроз, яю виникли; д1яльшсть щодо нейтратзацп загроз економ1чнш безпещ; визначення заход1в щодо нейтратзацп загроз.
4. Економ1чна безпека туристичного об'екта та його управлшня повинна Грунтуватися на цшях усшшного його функцюнування 1 розвитку за вима сферами д1яльносп 1 впливу на ринку надання послуг. Для забезпечення ЕБПД вщ впливу суб'ективних 1 об'ективних причин, кер1вництву необхвдно приймати р1шення з такою ж швидюстю, з якою виникають 1 негативш змши, а також потр1бно вм1ти !х передбачати. Для найбшьш яюсно! захищеносп потр1бно впровадити особисту службу економ1чно! безпеки туристичного об'екта.
Л1тература
1. Абалкин Л. Экономическая безопасность России: угрозы и их отражение / Л. Абалкин // Вопросы экономики. - 1994. - № 12. - С. 4-13.
2. Ареф'ева О.В. Планування економ1чно! безпеки шдприемств / О.В. Ареф'ева, Т.Е. Ку-зенко. - К. : Вид-во Свроп. ун-ту, 2005. - 170 с.
3. Белоногов А.Г. Методологические подходы к разработке доктрины экономической безопасности сферы туризма : препринт / А.Г. Белоногов. - СПб. : Изд-во СПбГУЭФ, 2010. -1,0 п. л.
4. Биржаков М.Б. Безопасность в туризме / М.Б. Биржаков, Н.П. Казаков. - СПб. : Изд. дом "Герда", 2007. - 208 с.
5. Быстров С.А. Финансовый менеджмент в туризме / С.А. Быстров. - СПб. : Изд. дом "Герда", 2007. - 240 с.
6. Василенко В.А. Жизненный цикл и угрозы безопасности устойчивого развития организации / В.А. Василенко, Я. А. Белоущенко // Экономика Крыма. - 2008. - № 22. - С. 41-44.
7. Глебова А.О. Розвиток туристичних шдприемств i оргашзацш в реашях сучасно! еко-ном1чно! ситуацп / А.О. Глебова // Економжа. Управлшня. 1нноваци. - 2011. - №2 (6). [Елек-тронний ресурс]. - Доступний з http://tourlib.net/statti_ukr/glebova.htm
8. Горячев В.С. Информация и её защита / В.С. Горячев // Вопросы защиты информации. - 1994. - № 2. - С. 13-18.
9. Дмитрук О.Ю. Еколопчний туризм: сучасш концепцп менеджменту i маркетингу : навч. поабн. / О.Ю. Дмитрук. - К. : Вид-во "Альтерпрес", 2004. - 192 с. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://tourlib.net/books_green/dmytruk.htm
10. Довбня С.Б. Дiагностика рiвня екож^чно! безпеки тдприемства / С.Б. Довбня, Н.Ю. Пчова // Фшанси Укра!ни. - 2008. - № 4. - С. 88-97.
11. Донченко Л.М. Проблеми та перспективи державно! тдтримки розвитку туризму / Л.М. Донченко, Н.П. Гостева // Держава та регюни. - Сер. "Державне управлшня". - 2010. -№ 1. - С. 37-42.
12. Захарчук С.С. Фшансово-екож^чш проблеми функцюнування туристично! галузi в Укра!ш / С.С. Захарчук // Економжа. Управлшня. 1нновацп. Електронне наукове фахове ви-дання. - 2010. - № 1 (3). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/e-jour-nals/eui/ 2010_1Z10zsstgu.pdf
13. Заячковська Г.А. Основш засади сталого розвитку туризму в Укра!ш / Г.А. Заячков-ська // Качество экономического развития: глобальные и локальные аспекты : научн.-практ. конф., 2011. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.confcontact.com/ 20110629/1-za-yacj.php
14. Иванов А. Экономическая безопасность предприятия / А. Иванов, В. Шлыков. - М. : Изд-во " Прогресс ", 2005. - 265 с.
15. Кифяк В.Ф. Оргашзащя туристично! дiяльностi в Укра!ш / В.Ф. Кифяк. - Чершвщ : Вид-во "Зелена Буковина", 2007. - 312 с.
16. Корж Н.В. Формування системи екож^чно! безпеки шдустрп туризму як складово! стшкого розвитку туризму в Укра!ш / Н.В. Корж, О.В. Заноско // Економжа. Управлшня. 1н-новацп. - 2011. - № 2 (6). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://tourlib.net/ statti_ukr/ korzh.htm
17. Кулшська А.В. Особливостi фiнансового мехашзму державного управлшня суб'екта-ми невиробничо! сфери (на прикладi туристично! галузi Укра!ни) / А.В. Кулiнська // Ефектив-шсть державного управлiння : зб. наук. праць. - 2009. - Вип. 18/19. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Edu/2009_18_19/fail/Kulinska.pdf
18. Маринин М.М. Туристские формальности и безопасность в туризме / М.М. Мари-нин. - М. : Изд-во "Финансы и статистика", 2004. - 144 с.
19. Мацова А.С. Экономическая безопасность в управлении рисками туристических предприятий / А.С. Мацова // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. - Сер.: Экономика и управление. - Симферополь. - 2009. - Т. 22(61), № 2. - С. 201-211. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://science.crimea.edu/zapiski/2009/ econ/uch_22_2e/ 201-210.pdf
20. Ортинський В.Л. Екож^чна безпека пщприемств, оргашзацп та установ : навч. по-абн. [для студ. ВНЗ] / В.Л. Ортинський, 1.С. Керницький, З.Б. Живко та ш. - К. : Вид-во "Пра-вова едшсть", 2009. - 544 с.
21. Охрiменко А.Г. Фiнансовi аспекти функцюнування туристично! галузi / А.Г. Охр> менко // Збiрник наукових праць Нацюнального ушверситету державно! податково! служби Укра!ни. 2011. - № 1. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv.gov.ua/ ejournals/ znpnudps/2011_1/pdf711oagtif.pdf
22. Плиса В.Й. Управлшня ризиком фшансово! стшкоеп пщприемства / В.Й. Плиса // Фшанси пщприемств. - 2001. - № 1. - С. 67-72.
23. Подсолонко В.А. Пщприемництво : навч. поабн. / В.А. Подсолонко, А.Ф. Продай, Т.Л. Миронова та ш. - К. : Центр навч. лгг-ри, 2003. - 616 c.
24. Ракитянский Н. Защита коммерческой тайны / Н. Ракитянский // Журналъ для акщ-неровъ. - 1992. - №3. - С. 37-39.
25. Савченко О.Ф. Аналiз тенденцш ринку туристичних послуг в умовах екож^чно! кризи / О.Ф. Савченко, Л.Ю. Писаренко // Вюник Донецького нацюнального ушверситету . -Сер.: Економжа i право. - 2009. - Вип. 1. - С.342-347. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://tourlib.net/statti_ukr/savchenko.htm
26. Тамбовцев В. Объект экономической безопасности России / В. Тамбовцев // Вопросы экономики. - 1994. - № 12. - С. 45-53.
27. Чкан А.С. Державне регулювання сфери туризму в Укра!ш / А.С. Чкан // Збiрник наукових праць Тавршського державного агротехнолопчного ушверситету. - Сер.: Екож^чш науки / за ред. М.Ф. Кропивка. - Мелггополь : Вид-во Мелггопольська типографiя "Люкс". -2012. - № 2(18). - Т. 3. - С. 276-290. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.nbuv. gov.ua/ portal/ soc_gum/ znptdau/ 2012_2_3/ 18-3-36.pdf
28. Чумарин И.Г. Функции и задачи службы персонала в области обеспечения экономической безопасности / И.Г. Чумарин // Кадры предприятия. - 2003. - № 3. - С. 47-51.
Грыцюк М.Ю. Экономическая безопасность предпринимательской деятельности в туристической отрасли
Рассмотрены основные подходы к определению понятия "экономическая безопасность предпринимательской деятельности" (ЕБПД) в туристической отрасли, выполнена систематизация угроз и рисков туристической деятельности, приведен алгоритм процесса управления рисками функционирования туристического объекта. Установлено, что экономическая безопасность туристического объекта и особенности его управления должны основываться на стратегической цели успешного его функционирования и развития по всем сферам деятельности, а также влияния на рынке предоставления услуг. Для обеспечения ЕБПД от влияния субъективных и объективных угроз, руководству необходимо принимать решения с такой же скоростью, с которой возникают и негативные изменения, а также нужно уметь их предотвращать. Для наиболее качественной защищенности туристического объекта нужно внедрить личную службу экономической безопасности.
Ключевые слова: туристический объект, состояние хозяйственной деятельности, экономическая безопасность предпринимательской деятельности (ЕБПД), угрозы экономической безопасности, риск, управление рисками.
Grycyuk M.Yu. Economic security of entrepreneurial activity in tourist industry
The basic going is considered near determination of concept "Economic security of entrepreneurial activity" (ESEA) in tourist industry, systematization of threats and risks of tourist activity is executed, an algorithm over of process of management risk of functioning of tourist object is brought. It is set that economic security of tourist object and feature of his management must be based on the strategic purpose of his successful functioning and development on all spheres of activity, and also influence at the market of grant of services. For providing of ESEA from influence of subjective and objective threats, guidance must make decision with the same speed which negative changes are with, and also it is needed to be able to prevent them. For most high-quality protected of tourist object it is needed to inculcate the personal economic security service.
Keywords: tourist object, state of economic activity, economic security of entrepreneurial activity (ESEA), threat to economic security, risk, management risks.
УДК 336.741.236.2:338.23 Ст. викл. ЗА. Атаманчук, канд. екон. наук -
Львгвський тститут економгки Ь туризму
доц1льн1сть використання нацюнальним банком укра1ни 1нструмент1в грошово-кредитного регулювання для п1дтримання оптимально! пропозицн грошово! маси
Дослщжено особливост та основш проблеми грошово-кредитного регулюван-ня. Розглянуто доцшьшсть використання Нацюнальним банком Укра!ни (НБУ) таких шструменпв, як пол^ика вщкритого ринку, встановлення норми обов'язкових резервiв. Надано прюритетносп процентнш полчищ як мехашзму регулювання грошового ринку. Дослщжено емшрично вплив облжово! ставки НБУ на процентну ставку за кредитами i депозитами, а також вплив шдвищення останшх на швестици. ОбГрунтовано пропозици щодо шдвищення ефективност монетарно! политики НБУ.
Ключовг слова: грошово-кредитне регулювання, монетарна пол^ика, обмшний курс, обов'язкове резервування, пропозищя грошово! маси, облжова полггика, процентна ставка за кредитами, процентна ставка за депозитами.
Сучасна практика грошово-кредитного регулювання передбачае засто-сування традицшних метод1в, що набувають нового звучання 1 вир1шують ак-туальш проблеми економжи в комплекс з новими подходами для ефективного впливу на тривал! та короткостроков1 тенденцп на грошовому ринку та в реальному сектор! економжи. Використання центральними банками кра!н тих чи шших монетарних заходiв, як умовно можна подшити на монетарнi меха-шзми та монетарнi iнструменти, залежить вщ 1сторичних умов формування грошово-кредитного ринку та загальноекономiчних процешв [2, а 10-15].
Загальною тенденцiею останнiх десятилиъ е зростання рол1 непрямих методiв грошово-кредитного регулювання, що забезпечують його бшьшу гнучкють i вщповщшсть високш динамiчностi процеив у економiцi [2, а 10]. Одним з таких шструменпв, який активно використовуеться у перехщних фь нансових системах, е обов'язкове резервування. На в1дм1ну в1д розвинено! ринково! економiки, де роль цього важеля з1 змiцненням грошових систем поступово знижуеться, в кра!нах постсоцiалiстичного простору, зокрема в Укра!ш, встановлення норми обов'язкових резервiв е шструментом активного оперативного впливу на пропозищю грошей, а також засобом для запоб^ан-ня шфляцшного тиску. Загальною тенденцiею е поглиблення диференщацп
