CC BY
21
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2G13. - Вип. 23.5
УДК536.45:582.711.713 Пров. тж. 1.М. Голубкова;
пров. тж. В.1. Неминущий - Нацюнальний ботатчний сад ím. М.М. Гришка HAH Украти, м. Ктв
ОЦ1НЮВАННЯ ПОСУХОСТ1ЙКОСТ1 ПРЕДСТАВНИК1В РОДУ PERSICA MILL. В УМОВАХ Л1СОСТЕПУ УКРАШИ
Вивчено та проанатзовано адаптацшш можливосп стшкост у чйтирьск пред-ставнигав (культурного та дикорослого виду) роду Persica Mill. на основ! проведеник дослвдв морфолого-анатом1чно1' будови листка. Виявлено найбшьш пристосоваш сорти (Полюький, Супутник) у цьому регюш. Отримаш даш e шдтвердженням впли-ву видовоï специф1чност ïx поxоджeння. Подальше залучення циx представниюв з селекцшною метою матиме важливе значення.
Ключoвi слова: посуxостiйкiсть, пpодиxи, листок, трансшращя.
Персик належить до родини pозоцвiтиx (Rosaceae), роду персика (Persica Mill). Цей рщ склaдaeться з б вид!в, що зростають на територп Китаю (Persica vulgaris, P. davidiana, P. mira, P. kansuensis, P. potanini, P. simony). Завдяки розвитку нaуковоï д!яльносп бшьшють вид!в культивуються в бота-нiчниx сaдax Укpaïни [9]. Листок, як один головниx оргашв рослини, забез-пeчуe життeдiяльнiсть всього оргашзму, e нaйбiльш пластичним до змш зов-нiшнix фактор!в середовища та вiдобpaжae peaкцiю рослини на ïx змши.
Вивчення одного покaзникiв стшкосп рослин до нeспpиятливиx умов середовища, а зокрема посуxостiйкостi, на основ! моpфо-aнaтомiчноï будови листка, дасть змогу виявити стутнь пристосованосп рослинного ор-гaнiзму до циx умов вирощування, визначити вплив сортового генотипу персика. Таю дослщження e актуальними через змши погодно-клiмaтичниx умов Лiсостeповоï зони Укpaïни, коли линш пepiод xapaктepизуeгься високими температурними показниками. Об^ктами дослiджeнь слугували вид P. davidi-ana та P. vulgaris, а зокрема сорти (Полюький, Супутник), в генотит якиx e дикоросл! види персика та сорт Дншровський, як! в подальшш селекцшнш робот матимуть вагоме значення.
Дослщжуваш на посуxостiйкiсть зразки вщбирали в перюд максимального розвитку оргашв (юнець липня о 12 год дня посушливого перюду), з! се-редини крони. Повторнють трикратна. Посуxостiйкiсть (вмют зaгaльноï води в листкax та водоутримувальну здaтнiсть) визначали лабораторно-польовим методом за методикою М.Д. Кушшренко [б]. Товщину листка вимipювaли приладом Т-1 (повторнють 40-кратна). Стан продю!в вивчали за допомогою вщбитюв (з сepeдньоï частини листка) Г.Х. Молотковського. ïx вивчення проводили за допомогою мжроскопа. Пiдpaxунки кшькосп та розм!ри пpодиxiв проводили в 10-кратнш повторносп з визначенням середнього значення. Морфолопчну класифжащю пpодиxiв проводили за М.А. Барановою [5].
Як вщомо [1, 2], основна структурна адаптащя (пристосованють) рослин залежить звюно вщ будови (опушенють, товщина кутикули, кшьюсть i форма пpодиxiв та ш.) та моpфомeтpичниx показниюв листка. Щоб виразити генетичну обумовлешсть фeнотиповоï мшливосп, яка вiдобpaжaeгься адапта-^eKi рослини до eкологiчниx ознак (водного i свилового режим!в), ми наво-
Поглибленi бiологiчнi дослiдження
287
Нащомальмий лкотехшчний унiверситет Укршми
димо морфометричш показники листкiв персика (табл. 1). Даш показують, що генотипи культурних i дикорослих форм мають сво! вiдмiнностi та переваги.
Табл. 1. Морфометричш показники листшв персика_
Вид / сорт
Довжина листово! пластини, мм.
Ширина листово! пластини, мм.
■±ГГ
Загальна площа листово! пластини, мм2
Довжина черешка,
мм —7±1,4
Ввдношення дов-жини черешка до довжини листово! пластини
Р. davidiana
11
±12"
36,5
29,89±
0,06
Дншровський
153
41,2
38,54
Г±Г9"
0,04
Полкький
127±
35,2±
¡±57"
40,36
|±05~
7,6 Ю4±2Т
0,05
Супутник
126±
34,8
30,88
0,08
ВШзуальш спостереження за рослинами персика в найбшьш посушли-вий перюд (2010-2011 рр.) свiдчать, що вони здатш переносити лiтню посуху без ютотних пошкоджень. Так засухостiйкiсть у нашому випадку обумовлена певною генетичною пристосованiстю та адаптащею до умов мюцезростання i нестачi вологи, що i виражае здатностi рослин переносити посуху. Тож сто-совно до вологи персик належить до мезофтв - рослин, якi iснують в сере-довищi з помiрною забезпечешстю вологою.
Вiзуальнi спостереження доповнимо такими лабораторними даними, як дослщження загального вмiсту води в листках та водоутримувально! здатнос-тi. Так кiсточковi рослини протягом вегетацii' вiдзначаються високою оводне-нiстю клiтин та здатшстю зв'язувати воду за рахунок високополiмерних речо-вин [4, 6]. За перюд спостережень з 2010 по 2011 рр. максимальну оводнетсть (рис. 1) мали сорт Супутник (70-67 %) та вид Р. davidianа (65-63 %), а наймен-ший !! показник становив у Дншровського (54-59 %) та Полiського (56-60 %). Варiацiя показникiв за роки спостережень змшювалась не iстотно.
Шшський Дншровський Супутник Р.с1ау1сНапа Рис. 1. Вмют загальноИ води в листках персика, %
Одшею iз найважливших характеристик щодо посухостiйкостi е во-доутримувальна здатнiсть листка та здатшсть його до вiдновлення тургору [3, 7]. Отже, водоутримувальна здатнiсть - це втрата певно! кiлькостi вологи до критично! точки зневоднення, за умови настання яко! вщбуваеться повне вщновлення тургору в кiнцi його зав'ядання. Як вiдомо з л^ературних дже-рел, здатнiсть рослини збер^ати певну кiлькiсть води в листках у несприят-ливi перiоди вегетаци характеризуе !х посухостiйкiсть.
Тому стушнь водоутримувально! здатностi (рис. 2) визначали ваговим методом пiд час зав'ядання листя протягом 24 год. У середньому за роки спос-
288
Зб1рмик- науково-техшчних праць
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2013. - Вип. 23.5
тережень добова втрата води для вшх об'екпв становила вiд 25 до 32 %. Доброю водоутримувальною здатшстю вiдзначився Р. davidianа, а найбшьш силь-ний ступiнь зневоднення було зафжсовано у Днiпровського, що свщчить про низьку його здатнiсть утримувати вологу. Таким чином, бiльш засухостшю ви-ди та сорти характеризуются значною водоутримувальною здатнiстю тканин. ё 35
2 години 4 години 8 годин 24 години Рис. 2. Водоутримувальна здатшсть листтв персика, %
Стан продихiв також тюно пов'язаний з водним режимом рослини (водоутримувальною здатшстю, трансшращею), волопстю грунту, погодними умовами. Засухостiйкi сорти здатш втрачати частину свое! води i навiть у по-сушливий перiод не закривають продихи i продовжувати фотосинтез. Кшь-кiсть продихiв може змiнюватися залежно вiд еколопчних умов та фази роз-витку листка [6, 8].
Дослщження поверхш листово! пластини показали, що продихи у дос-лiджуваних представниюв персика знаходяться лише на абакЫальнш (ниж-нiй) И сторонi та мають аномоцитний тип продихового апарату (навколопро-диховi клiтини не вiдрiзняються вiд iнших клiтин епiдерми). Продихи округло! форми розмщет хаотично по всш листовiй поверхнi, але вiдсутнi побли-зу жилок i дещо змiнюються за розмiрами. Кiлькiсть вiдкритих переважае над закритими, це свщчить проте, що зi збшьшенням освiтлення i пiдвищенням температури зростае i iнтенсивнiсть транстраци. Розмiри продихiв цих пред-ставникiв (табл. 2) значно не вiдрiзняються. Найменша кшьюсть продихiв на одиницю площi - у Р. davidianaта сорту Супутник, що можна вважати характерною ознакою на^дування батьювських гешв (видових ознак).
Табл. 2. Характеристика продихового апарату видiв та сортiв персика
Вид/сорт
Розм1рипродих1в,мкм
довжина
28,52±1'2
ширина
■ЖТ
Кшьккть продих1в на 1мм2, шт.
■Ж6"
Товщина листка, мм
Р. davidiana
1625
111
012
;жг
;±5т
Полтський
26 09±
15.97
227
0 16
■ЯТТ
Дншровський
29,11
;±ог-
16,98±02 16,32±0'3
уТт53 ТбТ^
0,17
Супутник
28,38
0,13
Отже, встановлено, що на стшюсть дослщжуваних об,ектiв до неспри-ятливих умов певною мiрою впливае природа генетично! специфiчностi сорту, яка обумовлюеться спадково. З огляду на це, результати проведених дос-лщжень листка показали, що бшьш посухостiйкi представники персика можна використати в селекци для створення адаптившших та стiйкiших сор^в.
Поглибленi бiологiчнi дослiдження
289
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
Л1тература
1. Адаптация растений к экстремальным условиям увлажнения. - Кишинев : Изд-во "Штиинца", 1954. - 56 с.
2. Александров В.Г. Анатомия растений / В.Г. Александров. - М. : Изд-во "Советская наука", 1954. - 458 с.
3. Генкель П.А. Физиология жаро- и засухоустойчивости растений / П.А. Генкель. - М. : Изд-во "Наука", 1982. - 280 с.
4. Гончарова Е.А. Физиологическая роль плодов в водообмене персика / Е.А Гончарова. - Кишинев : Изд-во "Штиинца", 1975. - 94 с.
5. Классификация морфологических типов устьиц / М.А Баранова // Ботанический журнал. - 1985. - Т. 70, № 12. - С. 1585-1595.
6. Кушниренко М.Д. Методы изучения водного обмена и засухоустойчивости плодовых растений / М.Д. Кушниренко, Э.А. Гончарова, Е.М. Бондарь. - Кишинев : Изд-во "Штиинца", 1970. - 67 с.
7. Методика физиологической оценки устойчивости южных плодовых культур / сост. Е.А. Яблонский и А.И. Лищук. - Ялта : Изд-во "Спалах", 1971. - 70 с.
8. Мирославов Е.А. Структура и функция эпидермиса листа покрытосеменных растений / Е.А. Мирославов. - М. : Изд-во "Наука", 1974. - 120 с.
9. Ряднова И.М. Персик северного Кавказа / И.М. Ряднова. - Краснодар : Изд-во "Книжное изд-во", 1974. - 125 с.
Голубкова И.М., Неминущий В.И. Оценка засухоустойчивости представителей рода Persica Mill. в условиях Лесостепи Украины
Изучены и проанализированы адаптационные возможности устойчивости четырех представителей (культурного и дикорастущего вида) рода Persica Mill. на основании проведенных опытов морфолого-анатомического строения листа. Определены наиболее приспособленные сорта (Полесский, Спутник) в данном регионе. Полученные данные являются подтверждением влияния видовой специфичности их происхождения. Дальнейшее использование этих представителей в селекции будет целесообразным.
Ключевые слова: засухоустойчивость, лист, устьица, транспирация.
Golubkova I.M., Nemynushchy V.I. A drought resistance assessment of representatives of genus Persica Mill. under conditions of Forest-Steppe in Ukraine
Adaptable possibilities of stability of four representatives (cultural and wild-growing kind) genus Persica Mill are studied and analysed. It made on the basis of morphological and anatomic leafs constitution. Polisky, Suputnyk are the fittest kinds in this region. The obtained data is acknowledgement of influence of specific peculiar of their parentage. The further use of these representatives in selection will be expedient.
Keywords: drought resistance, stoma, leaf, transpiration.
УДК 595.752.2 Ст. препод. Г.И. Драган, канд. биол. наук -
Киевский областной институт последипломного образования педагогических кадров
К БИОЛОГИИ РШЕШ БТЯОБ1 (ИОМОРТЕЯА, ЛйЕЮЮЛЕ) -ВРЕДИТЕЛЯ СОСНЫ ВЕЙМУТОВОЙ В ПАРКОВЫХ НАСАЖДЕНИЯХ ЦЕНТРАЛЬНОЙ УКРАИНЫ
Хермес Ртвш strobi является обычным вредителем сосны веймутовой в парковых насаждениях Центральной Украины. Он заселяет все части дерева, начиная от ствола и заканчивая приростом текущего года. Хермес зимует в стадии личинки. На сосне развиваются, как правило, только бескрылая форма и очень редко - крылатая.
290
Збiрник науково-техшчних праць
