CC BY
10
Висновки. У свiжих i вологих сугрудах дослвдження динамiки основних таксацiйних показникiв видш роду Larix L. та Pinus sylvestris L. шдтвердили на-явшсть iстотноí вiрогiдноí рiзницi в 1х абсолютнiй величинi.
Найiстотнiшу вiдмiннiсть у роста встановлено мiж сосною звичайною та модриною пбридною, дещо меншу - мiж сосною звичайною та модринами евро-пейською та японською.
Лiтература
1. Дрейпер Н. Прикладной регрессионный анализ : монография / Н. Дрейпер, Г. Смит. - М. : Изд-во "Статистика", 1973. - 392 с.
2. Кузьмичев В.В. Регрессионные модели прогноза роста древостоев / В.В. Кузьмичев, Т.Н. Миндеева, Г.Б. Кофман // Лесное хозяйство : журнал. - 1996. - № 4. - С. 43-45.
Белеля С. О., Каганяк Ю.И., Дебринюк Ю.М. Динамика таксационных показателей лиственницы в лесных насаждениях Западного Полесья
Исследование динамики основных таксационных показателей - высоты, диаметра, запаса, площади поперечных сечений Larix decidua Mill., Larix leptolepis Gord, Larix eu-rolepis Henry и Pinus .sylvestris L. в свежих и влажных сугрудах подтвердили наличие существенной вероятной разницы в их абсолютной величине. Существенная разница в росте установлена между сосной обыкновенной и лиственницей гибридной, несколько меньше - между сосной обыкновенной и лиственницами европейской и японской. Предложен прогноз основных таксационных показателей различных видов лиственницы и сосны на основе адекватных регрессионных моделей.
Ключевые слова: лиственница, сосна, моделирование, таксационные показатели.
Belelya S.O., Kaganjak Yu.Yo., Debrynyuk Yu.M. The Dynamics of Taxation Indicators in Larch Forest Stands of the West Polissya
The dynamics of basic indicators taxation such as height, diameter, stock, and cross-sectional areas of Larix decidua Mill., Larix leptolepis Gord, Larix eurolepis Henry and Pinus sylvestris L. in fresh and humid conditions confirmed the presence of a substantial likelihood difference in their absolute value. A significant difference in the growth is stated between Pinus sylvestris and Larix eurolepis, slightly less - between Pinus sylvestris and Larix decidua, Larix leptolepis. Some basic forecast indicators for taxation of different types of larch and pine trees on the basis of adequate regression models are proposed.
Keywords: larch, pine, modeling, inventory indices.
УДК 635.0:581 Здобувач М.Ю. ДубчаК -
НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Кшв
ОСОБЛИВОСТ1 МОРФОЛОГИ НАС1ННЯ ТА ЛИСТЯ ПРЕДСТАВНИК1В РОДУ EXOCHORDA LINDL.
Висв^лено особливост морфологи насшня та листя представниюв роду Exochor-da Lindl. за допомогою методу растрово! електронно! мжроскопн. Визначено вплив вщ-мшностей у структурi поверхонь насшня та листюв на рют i розвиток рослин, а також !х-ню стшюсть до дй' негативних фактс^в навколишнього середовища. Виявлено залеж-шсть термшш появи перших сходiв насшня шсля висшу вщ особливостей будови та структури рубщв насшня. За результатами мжроскошчних дослщжень листюв проаналь зовано будову, розмiри, юльюсть продихiв на листових пластинках та !х значення для росту та розвитку рослин у мiських умовах.
Ключовi слова: дослщження, насшня, листки, продихи, залози, рубщ, поверхня.
1 Наук. кергвник: проф. С.Б. Ковалевський, д-р с.-г. наук
Стршке шдвищення рекреащйного навантаження та збшьшення кшькосп промислових об'екпв у межах míct призводить до попршення умов навко-лишнього середовища. Рослини не тшьки естетично збагачують планувальну структуру населених пункпв, а водночас покращують мшроктмат, затримують пил, захищають ввд шшдливого впливу атмосферних опадш i в1тр1в тощо [2].
Зелен насадження виконують найрiзноманiтнiшi функцц, зокрема й за-хиснi. Проте дя негативних факторiв навколишнього середовища впливае на ркт i розвиток рослин у мкьких умовах. Саме тому для створення насаджень необ-х1дно тдбирати рослини з урахуванням "х спйкосп до дИ" не тальки окремих факторов, а всiеí сукупноста, що впливають на подальший ркт i розвиток рослин [3].
Мета дослщження - встановлення особливостей морфологи насшня та листюв видш роду Exochorda Lindl. та вплив "х вiдмiнностей на рiст i розвиток рослин.
Матер1али та методика дослщження. Насшня та листки рослин мають низку характеристик, яш надають уявлення про будову, розмiр, зовнiшнi ознаки, за якими можна вiдрiзнити один вид вщ iншого [2, 3]. Для визначення особливостей морфологií насшня та листюв рослин роду Exochorda Lindl. проведено дослщження за допомогою растрово" електронно" мiкроскопií (РЕМ).
Для растрово" електронно" мiкроскопií (РЕМ) зразки наання та листюв дослiджуваних видiв помiщали на поверхню предметного столика з попередньо при^пленою пiдложкою з адгезивними властивостями. З метою усунення нако-пичення поверхневого заряду на зразках шд час сканування електронним пучком у колонi мжроскопу, на останнi наносили тонкий шар золота методом катодного розпилення. Дослщжували зразки в РЕМ JSM 6060 LA (JEOL, Токiо, Япошя) у режимi вторинних електронiв за напруги прискорення електронш 30 кВ. Для дослщження обирали зразки з характерними особливостями [1, 5].
Результати дослщження. Для проведення дослiджень за допомогою рас-трово" електронно" м^оскопп (РЕМ) обрано три найпоширенiшi види з досль джуваного роду - E. racemosa, E. albertii та E. grandiflora.
Для визначення особливостей морфологи насшня зразки видiв E. racemosa та E. grandiflora. помщали на поверхню предметного столика з попередньо при^пленою шдложкою з адгезивними властивостями та наносили тонкий шар золота методом катодного розпилення. Дослщження зразкш проводили в РЕМ JSM 6060 LA у режим вторинних електротв за напруги прискорення електрошв 30 кВ.
Якщо на перший погляд здаеться, що наання дослщжуваних видш дуже схоже, то шд час аналiзу проведених дослiджень чiтко видно, що кожний вид мае сво" ознаки. На рис. 1 та 3 показане насшня, збшьшене в 11 разiв, на яких чгтко видно рiзну форму насiнин. Так, в екзохорди китицево" (див. рис. 1) кри-латка насiнини широка та видовжена, що надае насшню продовгувато" форми, а в екзохорди великоквиково" (рис. 2) насiнина округла, оскшьки крилатка ршно-мiрно заокруглена по краю.
Представники видш роду Exochorda Lindl. мають рубщ з одше" сторони насiнини (див. рис. 3, 4). Рубщ у дослщжуваних видш (як i саме насшня) також мають рiзну форму та структуру. Так у E. racemosa (див. рис. 2) форма краю руб-ця насшини правильно" форми, а у E. grandiflora (див. рис. 4) - непропорцшний
край рубця. Встановлено, що товщина та щшьшсть рубцiв насiння видiв E. racemosa та E. grandiflora корелюе з термшами появи перших сходiв дослщжуваних видiв. Рубець у rad^rn екзохорди китицево" мае нещiльну розрихлену структуру i першi сходи у цього виду з'являються на 13-16-й день тсля висiву насiння. У насiння екзохорди великоквгтково! рубець характеризуеться щшьною структурою, поява перших сходiв вiдбуваеться на 17-20-й день тсля висiву насiння.
Рис. 1. Настыл E. racemosa nid мжроскопом
Рис. 2. Рубець ыа HacrnuHi E. racemosa nid мжроскопом
Рис. 3. Насшня E. grandiflora nid мжроскопом
Рис. 4. Рубець ыа HadHUHÍ E. grandiflora nid мжроскопом
Рис. 5. Поверхыя ыасшиыи E. racemosa (збЫьшеыа в 150 po3ie)
Рис. 6. Поверхыя ыасшиыи E. racemosa (збЫьшеыа в 1000 vo3ie)
Рис. 7. Поверхня настини E. grandiflora Рис. 8. Поверхня настини E. grandiflora (збтьшена в 150pa3ie) (збтьшена в 1000pa3ie)
Також проведено дослщження з визначення структури поверхш насшини. Встановлено, що поверхня насшня дослщжуваних представникiв роду екзохорда вкрита залозами, якi мають рiзну форму та розмщуються з рiзною щшьшстю по поверхнi насiння (рис. 5, 7). У E. racemosa залози по поверхш насшини розмще-ш рiдко та мають плоску, ребристу форму (рис. 6), а у E. grandiflora - щшьно, мають об'емну форму та за розмiрами (рис. 8). Пiдраховано кшьюсть за-
лоз, якi розмiщенi на одиницю площi. Так, у е. китицево1 кiлькiсть залоз на 1 мк становить 14 шт., а у е. великоквггково'1 - 18 шт. вщповщно, при цьому у е. кити-цево'1, як згадувалось ранiше, вони розмiщенi набагато рщше. Ретельно дослщив-ши форму та поверхню насiнин, виявлено iстотнi вщшнноси в анатомiчнiй бу-довi насшня видiв роду екзохорда, що може бути визначальним показником у розподш рослин за видовою приналежнiстю, а також впливати на 1х здатшсть до генеративного розмноження.
Розглянувши основнi характеристики листкiв видiв роду Exochorda Lindl. встановлено, що довжина листових пластинок у дослщжуваних рослин змь нюеться вiд 2 до 10 см, а довжина черешюв - у межах 8-25 мм. Для видiв E. racemosa та E. grandiflora характерною е ширококлиноподiбна основа листово1 пластинки (рис. 9, а, б), а для E. albertii - клиноподiбно-звужена.
Рис. 9. Листова пластинка: а) E. grandiflora; б) E. racemosa
Форми листових пластинок у рослин ввддв екзохорда мають елiптичнi, ви-довжено-яйцеподiбнi або продовгувато-яйцеподiбнi, частiше всього щлокра! та загострет на верхiвцi листки. За всма характерными ознаками листовi пластинки у видiв роду екзохорда е досить схожими за морфологiчними особливостями.
Для дослщжень обирали зразки з типовими для рослин листками, без ме-хашчних пошкоджень та не уражених шкiдниками i хворобами. Заготовляли зразки з середини крони, висушували, а потiм в лабораторних умовах готували зразки для проведення дослщжень.
Результати мiкроскопiчних дослiджень показали, що поверхня листових пластинок у видiв, якi були вiдiбранi для дослщження, мае восковий налiт та практично повшстю вiдсутнi продихи. Кожний вид мае сво! характернi особли-восп розмiщення клiтин: в екзохорди Альберта (рис. 10, а) вони розмщеш хаотично, е. великокштково! (рис. 10, б) - прямолшшно, а у екзохорди китицево! (рис. 10, в) - стрально.
а) б) в)
Рис. 10. Поверхня листових пластинок E. albertii (а), E. grandiflora (б) та E. racemosa (в)
Дослщження нижньо! частини листово! пластинки показали, що на вщ-мiнну вiд поверхнi, листки рослин видiв роду екзохорда мають продихи. Продихи на листкових пластинках розглядали за збiльшення до 2 тис. разiв. Форма продихiв, величина та будова у кожного виду вдив^альш.
а) б) в)
Рис. 11. Продихи на нижшх поверхнях листових пластинок E. аWertii (а), E. grandiflora (б) та E. racemosa (в)
Так у E. grandiflora (рис. 11, б) продихи найбiльшi за розмiрами та про-довгувап за формою, для E. albertii (рис. 11, а) притаманш округло-продовгувап продихи, а E. racemosa (рис. 11, в) характеризуется прямокутними продихами.
За результатами дослщжень тдраховано кшьюсть продихiв на 1 мк для кожного виду. У е. великокштково! - 19, е. Альберта - 4, е. китицево! - 7 шт. на
1 мк. Кшьккть продих1в на 1 мк вказуе на стiйкiсть рослин до дц негативних факторiв навколишнього середовища в умовах мiста.
Висновки. За результатами до^джень форми, структури поверхш та бу-дови рубцiв наання, можна зробити висновок про кореляцда товщини та щшь-ностi рубщв насшня видiв E. racemosa та E. grandiflora з термшами появи перших сход1в дослiджуваних вид1в. Так, в екзохорди китицево! нещшьна, розрих-лена структура i першi сходи з'являються на 13-16-й день шсля вис1ву насiння, а в екзохорди великоквиково! - шiльна структура, поява перших сходiв вщбу-ваеться на 17-20-й день шсля вис1ву насiння.
Дослiдження структури поверхнi листюв видiв роду екзохорда, здiйсненi за допомогою методу растрово! електронно! м^оскопп, показали наявнiсть воскового нальоту на поверхнi листово! пластинки, а також специфiчну будову i щшьне розташування продихiв. Кiлькiсть продих1в на 1 мк у дослвджуваних ви-д1в становить: е. великоквiтковоí - 19, е. Альберта - 4, е. китицево! - 7 шт., що, свое чергою, сприяе шдвищенш посухостiйкостi дослiджуваних рослин i стш-костi до дй' несприятливих фактор1в навколишнього середовища.
Лiтература
1. Александров В.Т. Анатомия растений / В.Т. Александров. - М. : Изд-во "Наука", 1966. - 386 с.
2. Антипов В.Г. Устойчивость древесных растений к промышленным газам / В.Г. Анти-пов. - Минск : Изд-во "Наука и техника", 1979. - 216 с.
3. Бессонова В.П. Эффективность осаждения пылевых частиц листьями древесных и кустарниковых растений / В.П. Бессонова // Вопросы защиты природной среды и охраны труда в промышленности : сб. науч. тр. - Дншропетровськ : Вид-во ДДУ, 1993. - С. 34-37.
4. Илькун Г.М. Газоустойчивость растений / Г.М. Илькун. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1971. - 146 с.
5. Николаевский В.С. Биологические основы газоустойчивости растений / В.С. Николаевский. - Новосибирск : Изд-во "Наука", 1979. - 280 с.
Дубчак М.Ю. Особенности морфологии семян и листьев представителей рода Exochorda Lindl.
Приведены особенности морфологии семян и листьев представителей рода Exoc-horda Lindl. при помощи метода растровой электронной микроскопии. Определено влияние различий в структуре поверхностей семян и листьев на рост и развитие растений, а также их устойчивость к действию неблагоприятных факторов окружающей среды. Определена зависимость сроков появления первых всходов семян после посева от особенностей строения и структуры рубцов семян. На основании результатов микроскопических исследований листьев проанализированы строение, размеры, количество устьиц на поверхности листовых пластинок и их значение для роста и развития растений в городских условиях.
Ключевые слова: исследования, семена, листья, устьица, железы, рубцы, поверхность.
DubchakM.Yu. Seeds and Leaves Morphology Features of the Exochorda Lindl. Genus Representatives
Seeds and leaves morphology features of the Exochorda Lindl. genus representatives using the method of scanning electron microscopy are carried out. The impact of differences in the structure of leaves and seeds surfaces on the growth and development of plants and their resistance to adverse environmental factors was detected. The dependence of seeds young growth terms after seeding on the structure features of seeds seams was described. According to the results of leaves microscopic researches the structure, size and stomata number on the lamina and their importance for the growth and development of plants in urban environments were analyzed.
Keywords: research, seeds, leaves, stomata, gland, scarring, seeds seams, lamina.
