CC BY
25
Оптимальними строками вишву насiння можна вважати першу декаду травня, коли показники середньодобовоï температура становлять не менше 13-15 °С. Також за результатами дослщжень встановлено оптимальну для дослiджуваних видiв роду Exochorda Lindl. глибину вииву насiння - 2-3 см.
Особливого передпошвного обробiтку насiння представники даного роду не потребують, оскiльки за нашими дослщженнями Exochorda giraldi, E. racemosa, E. tiashanica, E. korolkovi мають досить високна частка енергп про-ростання, особливо в другий термш висiву насiння.
Л1тература
1. Каталог деревьев и кустарников ботанических садов Украинской ССР. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1987. - 70 с.
2. Ковалевський С.Б. Декоративна дендролопя. Методичш вкамвки до вивчення дис-циплши та виконання лабораторних завдань студентами факультету СПГ та ЛА / С.Б. Ковалевський, В.1. Кирилюк. - К. : Вид. центр НАУ. - 37 с.
3. Некрасов В.И. Основы семеноведения древесных растений при интродукции / В.И. Некрасов. - М. : Изд-во "Наука", 1973. - 279 с.
4. Подольская О.И. Сбор и подготовка семян древесных пород Средней Азии / О.И. Подольская. - Ташкент : Госиздат, 1955. - 243 с.
Дубчак М.Ю. Семенное размножение видов рода Exochorda Lindl.
Изложены основные положения по семенному размножению представителей рода Exochorda Lindl. в условиях г. Киева. Приведены данные по срокам заготовки семян, предпосевной обработке, срокам высева, о глубине посева семян и срокам появление всходов. Проанализированы результаты исследований и сделаны соответствующие выводы.
Ключевые слова: семена, сходство, прорастание, экзохорда.
Dubchak M. Yu. The seed reproduction species of genus Exochorda Lindl.
The main provisions of seed reproduction of Exochorda Lindl. genus species in Kyiv are given. The data about storing terms of seed, preseed cultivation, sowing terms, sowing depth of seed and growing through terms of shoots are established. The results of researches are analysed and corresponding conclusions are done.
Keywords: seeds, likeness, germination, Exochorda Lindl.
УДК 581.145.2:582.711.26 Асист. О.М. Коркуленко, канд. с.-г. наук -
НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Ктв
ОСОБЛИВОСТ1 ПЛОДОНОШЕННЯ 1НТРОДУКОВАНИХ ВИД1В I КУЛЬТИВАР1В РОДУ HYDRANGEA L.
Проаналiзовано особливост генеративного розвитку штродукованих видiв i культиварiв роду Hydrangea L., що зростають в умовах м. Киева. Зазначено термши плодоношення, а також тривалють формування плодiв. Оцшено рясшсть плодоно-шення гортензш. Наведено пошвш й морфометричш показники насшня.
Ключот слова: Hydrangea L., плодоношення, формування штсдав, схожють насшня.
Широке використання гортензш в озелененш мют потребуе виршен-ня питань, пов'язаних з особливостями 1х генеративного розвитку. Варто заз-начити вщзначити, що важливим елементом у процес штродукцп е одержан-ня рослин iз мюцево! репродукцп. При цьому активiзуеться адаптацiйний процес. Як показав багаторiчний досвiд штродукцп деревних i чагарникових
рослин [1-3], насшневе розмноження тдвищуе стiйкiсть наступних поколшь проти несприятливих умов навколишнього середовища. Це особливо важли-во для теплолюбних рослин, якими е штродуковаш гортензп. З метою тдви-щення стiйкостi нових поколiнь деревних рослин 1х потрiбно постiйно понов-лювати за рахунок рослин мюцево! репродукцп [4].
Об'ектами досл1джень слугували види i культивари роду Hydrangea L.: H. arborescens L., H. arborescens 'Grandiflora' Rehd., H. arborescens 'Sterilis' Torr.et Gr., H. aspera 'Macrophylla' Hemsl., H. bretschneideri Dipp., H. macrophylla (Thunb.) DC., H. paniculata Sieb., H. paniculata 'Grandiflora' Sieb.,
H. paniculata Sieb. 'Limelight', H. petiolaris Sieb. et Zucc., H. serrata (Thunb.) DC. 'Bluebird', H. serrata (Thunb.) DC. 'Imperatrise Eugenie'.
Матер1али та методи дослщжень. Термши проходження фенолопч-них фаз фжсували за загальноприйнятою методикою фенолопчних спостере-жень [5]. Рясшсть плодоношення встановлювали за унiфiкованою шестибаль-ною шкалою О. А. Калiнiченка [6]. Поивш показники визначали за методами Мiждержавних стандартiв: масу 1000 насшин - за ГОСТ 13056.4-67 [7] визначали на торсшних вагах, лабораторну схожiсть та енергiю проростання на-сiння - за ГОСТ 13056.6-97 [8]. Характеристику насшня наводили за результатами оптико^зуального обстеження. Розмiри насiнин вимiрювали пiд мж-роскопом МПБ-2, замiряли довжину та ширину 50 насшин i результати оп-рацьовували статистично.
Результати дослвдження. В умовах м. Киева штродуковаш гортензп досягли генеративного вжу й цвиуть щорiчно. Плоди гортензiй - це 4-5-гшз-да багатонасiннева коробочка, що розкриваеться на вершиш. Насiння корич-неве, iнодi з восковим вiдтiнком, дрiбне, може бути як з крилами, так i без них, овальне або елштичне, майже ланцетоподiбне, з видовжено-борознис-тою поверхнею.
H. arborescens L. - гортензiя дерев'яниста. Плщ - свггло-коричнева, шкiряста, куляста коробочка з 10 видовженими ребрами, зверху - з двома стовпчиками, яю розходяться, дiаметр плоду - 1,5-2,0 мм. Насшня мае менш-бшьш овальну або широко елштичну форму, бiля основи тупозагострене, без помггного крила, забарвлення темно-коричневе. Поверхня насшня видовже-но-борозниста, гладенька, блискуча.
H. arborescens 'Grandiflora' Rehd. - гортензiя дерев'яниста 'Grandiflora'. Плщ - свггло-коричнева, шюряста, куляста коробочка з 10 видовженими ребрами, зверху з двома стовпчиками, яю вщходять убж, дiаметр плоду -
I,5-2,0 мм. Насшня мае менш-бшьш овальну або широко елштичну форму, бшя основи тупо загострене, без поминого крила, забарвлення коричневе. Поверхня насшня видовжено-борозниста, гладенька, блискуча.
H. bretschneideri Dipp. - гортензiя Бретшнейдера. Плiд - коричнева, витягнута або витягнуто-овальна коробочка з 2-3 стовпчиками, яю вщходять убiк, завдовжки 4-5 мм (без стовпчиюв 3-4 мм), завширшки 2,5-3,0 мм. Час-тина, що знаходиться шд чашечкою, мае вiсiм видовжених ребер. За формою насшня ланцетне, крилате на обох юнцях, за забарвленням коричневе. Поверхня насшня видовжено-борозниста, гладенька, блискуча.
H. macrophylla 'Normalis' Wils. - гортензгя великолиста 'Normalis'. Плгд - темно-шра, зверху з 3-4 стовпчиками, яю вгдходять убж, коробочка, близько 3 мм (3Í стовпчиками до 4 мм) завдовжки i близько 2 мм завширшки. Основа коробочки конyсоподiбна й звужуегься до плодонiжки. На поверхш чашечки наявнi видовжено-ребрисгi угвори. Насшня неправильноовальне, без помiгного крила, забарвлення пщане. Поверхня насiння дрiбно-видовже-но-борозниста, гладенька, блискуча.
H. paniculata Sieb. - горгензiя вологисга. Плгд - коричнева, елiпгична з 2-3 стовпчиками, що вiдходягь убж, коробочка, завдовжки 2,5-3,0 мм (зГ стовпчиками близько 3,5 мм) i завширшки близько 2 мм. Часгина, яка знахо-дигься шд чашечкою, мае видовжеш ребра. Насiння мае ланцетну, видовже-ну форму, крилате на обох кшцях, забарвлення коричневе. Поверхня насшня видовжено-борозниста, гладенька, блискуча.
H. petiolaris Sieb. et Zucc - гортензгя черешкова. Плiд - коричнева, ку-ляста коробочка 3,0-3,5 мм у дiаметрi, зверху з двома стовпчиками, як розхо-дяться. За формою насшня овальне, крилате на обох кшцях, за забарвлен-ням - коричневе. Поверхня насшня дрiбно-видовжено-борозниста, гладенька, блискуча.
H. serrata (Thunb.) DC 'Imperatrise Eugenie' - гортензгя пилчаста 'Impe-ratrise Eugenie'. Плщ - коробочка темно-зеленого кольору 2 мм у дiаметрi. Насiння мае овальну або широко елiптичнy форму, бшя основи тупо загос-трене, без помгтного крила, забарвлення пщане. Поверхня насшня дрГбно-ви-довжено-борозниста, гладенька, блискуча.
Таю види та культивари роду, як H. arborescens 'Sterilis', H. macrophylla, H. macrophylla 'Alba', H. paniculata 'Grandiflora', H. paniculata 'Limelight' i H. serrata 'Bluebird', не плодоносять через малу кшьюсть (шодГ повну вщсут-нють) фертильних квгток, а H. aspera 'Macrophylla' хоча й плодоносить, однак насшня не утворюе. Плоди (коробочки) гортензш шд час достигання змшю-ють забарвлення Гз зеленого на коричневе i на вершиш починають розтрюку-ватися. Початок достигання плодГв i насшня вщбуваеться в середньому в пе-рюд Гз 27.09 до 11.11, а масове достигання плодГв - з 7.10 по 17.11 (табл. 1), коли сума ефективних температур знаходиться в межах 2239-2746°.
Найрашше достигають плоди у H. petiolaris (в кшщ вересня), се-редньодекадна температура повГтря у цей перюд досить висока -10,7-12,8°С. Найшзшше достигають плоди у таких видГв i культиварГв роду, як H. serrata 'Imperatrise Eugenie', H. paniculata, H. aspera 'Macrophylla', H. macrophylla 'Normalis' (перша - друга декади листопада). У H. serrata 'Imperatrise Eugenie', H. aspera 'Macrophylla' та H. macrophylla 'Normalis' цю фазу фжсували за розтрюкуванням на вершечку плодГв, оскшьки вони не змшю-ють зеленого забарвлення навГть за мГнусових температур. Насшня достигае з настанням морозГв за середньодекадно! температури повГтря 1,3-5,9°С. Перь од формування плодГв в штродукованих гортензш дуже розтягнутий i тривае вгд 88 дшв у H. paniculata до 132 дшв у H. bretschneideri й залежить вгд тер-мшв цвтння фертильних квГток.
Табл. 1. Дати початку i масового достигання nnodie гортензш _(м. КиТв, 2008-2010 рр.)_
Види, культивари Достигання плодiв Кшьгасть дшв вщ кшця цв> тшня фер-тильних кв> ток до масо-вого дости-гання плодiв Рясшсть плодоношення, балiв
початок масове
роки середне роки середне
2008 2009 2010 2008 2009 2010
H. arborescens 26.10 24.10 20.10 23.10 04.11 03.11 29.10 02.11 112 4,3
H. arborescens 'Grandiflora' 01.11 28.10 18.10 26.10 12.11 08.11 27.10 05.11 113 5,0
H. aspera 'Macrophylla' 09.11 05.11 01.11 05.11 19.11 17.11 11.11 16.11 112 3,7
H. bretschneideri 10.10 26.10 10.09 04.10 27.10 03.11 09.10 23.10 132 5,0
H. macrophylla 'Normalis' 11.11 08.11 14.11 11.11 18.11 14.11 18.11 17.11 107 2,8
H. paniculata 08.11 03.11 29.10 03.11 19.11 15.11 13.11 16.11 88 5,0
H. petiolaris 28.09 06.10 18.09 27.09 06.10 12.10 02.10 07.10 119 2,0
H. serrata 'Imperatrise Eugenie' - 01.11 24.10 28.10 - 11.11 05.11 08.11 126 1,0
Установлено, що види й культивари роду характеризувалися добрим i рясним плодоношениям, за винятком H. petiolaris, у яко! було слабке плодоно-шення (2 бали), а також H. serrata 'Imperatrise Eugenie', що характеризувалася низьким балом плодоношення (1 бал), незважаючи на добре (4 бали) цвтння.
Табл. 2. Характеристика насшня штродукованих гортензш в умовах м. Киева
Розмiри насшня, мм М±
Види, культивари
Рж
Схо-жiсть
довжина
■яж-
ширина
0,41±0'01
Забарвлен-ня повер-хш
Маса 1000 на-сiиии, г
2008
97,0:
0,82
H. arborescens
2009
94,3±
0,78±
0,3 8±
2010
97,7±
±03
0,82±
■±П"П2™
0,42±
Темно-ко-ричневе
±¡W
H. arborescens 'Grandiflora'
2008
99,3
0,73
0,39
2009
99,0±
0,72±
0,3 8±
Коричневе
2010
98,6±
0,74±
0,3 9±
±09
2008
71,7:
1,98
0,40
H. bretshneideri
2009
62,7±
2,18±
0,3 9±
Коричневе
2010
±25
1,67±
1Л-Л2-
0,40±
±тпг
H. macrophylla 'Normalis'
2008
85,0:
0,78
0,38
2009
83,7±
0,79±
0,34±
Пщане
2010
81,3±
0,77±
0,37±
2008
25,7:
2,16
0,50
H. paniculata
2009
20,3±
2,29±
0,51±
Коричневе
2010
30,0±м
"ТТ03"
2,59±
ТЛ-ЛГ-
0,51±
±Т0Г
2008
1,52
0,86
H. petiolaris
2009
3,3±
1,47±
0,78±
Коричневе
2010
5,0±
1,53±
0,80±
ТЩГ
яж-
язж-
H. serrata 'Imperatrise Eugenie'
2009
0,59
0,37
2010
85,3±
0,62±
0,36±
Пщане
Варто зазначити, що в БС КНУ плодоношення у ще! гортензп до 2004 р. не спостержалося [9]. Аналiзуючи бiометричнi показники насiння pÍ3-них видiв гортензш, ми встановили, що воно рiзниться мiж собою розмiрами, забарвленням i це е систематичною ознакою виду (табл. 2).
Загальний вигляд насiння видiв та культиварiв роду пiд мiкроскопом МПБ-2 (рис. 1).
Рис. Загальний вигляд настня гортензш nid м1кроскопом МПБ-2:
а - H. arborescens; б - Н. bretschneideri; в - H. paniculata; г - H. petiolaris;
Г - H. serrata 'Imperatrise Eugenie'; д - H. macrophylla 'Normalis'
Найбшьше насшня за роки дослщжень виявлено у H. paniculata (дов-жина - 2,59±0'03 мм, ширина - 0,51±0'01 мм) i Н. bretschneideri (довжина -2,18±0'05 мм, ширина - 0,39±0,01 мм), найдрiбнiше - у H. serrata 'Imperatrise Eugenie' (довжина - 0,59 , мм, ширина - 0,37±°,°1 мм), найширше у H. petiolaris (довжина - 1,52 , мм, ширина - 0,86±0,м мм). Потрiбно також наголосити, що розмiри кожного таксона мають лише незначш вщхилення за роками в бш зменшення чи збiльшення. Забарвлення насiння змшюеться вiд пiщаного у H. macrophylla 'Normalis' та H. serrata 'Imperatrise Eugenie' до темно-коричневого у H. arborescens.
У дослщжуваних видiв та культиварiв роду Hydrangea L. маса 1000 насшин становить 0,013-0,037 г. Найлегше воно у H. petiolaris - 0,013 г, найважче у H. bretshneideri - 0,037 г. Насшня бшьшосп видiв мае високу схо-жiсть i не потребуе спецiальноï пiдготовки. Лабораторна схожють насiння змiнюеться в межах 1,3-99,3 %. Найвищою за роки дослщжень вона була у H. arborescens 'Grandiflora' (вщ 98,6 :0,3 до 99,3 %) та H. serrata 'Imperatrise Eugenie' (вщ 85,3±2,0 до 86,3±2,0), а найнижчою - у H. petiolaris (вщ 1,3±0,3 до 5±0,6 %) та H. paniculata (вщ 20,3±0,9 до 30,0±и).
Вивчення термiнiв плодоношення, морфолопчних особливостей пло-дiв та насшня, а також пошвних якостей насшня в певних природно-кшма-тичних умовах мае не тшьки теоретичне, але й практичне значення, оскшьки вирiшуе низку проблем у галузi штродукцп, селекцiï та насiнництва. Отрима-ш данi свiдчать про можливiсть насшневого розмноження та успiшного вико-ристання видiв роду Hydrangea L. в умовах м. Киева.
Л1тература
1. Аврорин Н.А. Переселение растений на полярный север: Эколого-георгафический анализ / Н.А. Аврорин. - М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1956. - 286 с.
2. Гурский А.В. Основные итоги интродукции древесных растений в СССР / А.В. Гур-ский. - М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1957. - 304 с.
3. Мауринь А.М. Опыт интродукции древесных растений в Латвийской ССР / А.М. Ма-уринь. - Рига : Изд-во "Знатне", 1970. - 260 с.
4. Мауринь А.М. Семеношение древесных экзотов в Латвийской ССР / А.М. Мауринь. -Рига : Изд-во "Звайгзне", 1967. - 208 с.
5. Александрова М.С. Методика фенологических наблюдений в ботанических садах СССР / М.С. Александрова, Н.Е. Булыгин, В.Н. Ворошилов и др. / отв. ред. П.И. Лапин. - М. : Изд-во Гл. бот. сад АН СССР, 1975. - 28 с.
6. Калиниченко А.А. Рекомендации по отбору, испытанию и вводу в лесные насаждения Украины ценных видов арборифлоры Кавказа, Северной и Средней Азии / А.А. Калиниченко. - К. : Изд-во УСХА, 1992. - 22 с.
7. ГОСТ 13056.4-67. Методы определения веса 1000 семян. - Взамен ГОСТ 2937-55; Введ. 01.07.68. - М. : Изд-во стандартов, 1967. - 5 с.
8. ГОСТ 13056.4-97. Метод определения всхожести. - Взамен ГОСТ 13056.6-75; Введ. 01.01.2000. - К. : Изд-во "Госстандарт Украины", 1999. - 27 с.
9. Колюшченко О.М. Сезонш бюритми та зимостшюсть деревних рослин / О.М. Колюшченко. - К. : Вид-во "Фггосоцюцентр", 2004. - 176 с.
Коркуленко О.М. Особенности плодоношения интродуцированных видов и культиваров рода Hydrangea L.
Проанализированы особенности генеративного развития интродуцированных видов и культиваров рода Hydrangea L., которые произрастают в условиях города Киева. Указаны сроки плодоношения, а также длительность формирования плодов. Оценено обилие плодоношения гортензий. Приведены посевные и морфометричес-кие показатели семян.
Ключевые слова: Hydrangea L., плодоношение, формирование плодов, всхожесть семян.
Korkulenko E.N. The fruitage features of introduced species and culti-vars of Hydrangea L. genus
The features of generative development of introduced species and cultivars of Hydrangea L. genus in Kyiv are analized. The period of fruiting and the duration fruit formation are specified. The profusion of Hydrangeas fruitage was estimated. Sowing and morphometric parameters of seeds are resulted.
Keywords: Hydrangea L., fruiting, fruit formation, germination.
