CC BY
46
Серед елемент1в фiтомаси найвищою концентращею золи i зольних елементiв характеризуемся хвоя. У сосни вмют золи становить 1,35-2,30 %, а в ялини i модрини 3,22-4,28 %. Вмiст золи шших елементiв фiтомаси змен-шуеться так: коренева система^ пагони^ стовбур.
Лггература
1. Анализ продукционной структуры древостоев / отв. ред. С.Э. Вомперский, А.И. Уткин. - М. : Изд-во "Наука", 1988. - С. 118-130.
2. Гришина Л.А. Учет биомассы и химический анализ растений : учебн. пособие / Л. А. Гришина, Е.М. Самойлова. - М. : Изд-во МГУ, 1971. - 100 с.
3. Казимиров Н.И. Биологический круговорот веществ в ельниках Карелии / Н.И. Казимиров, Р.М. Морозова. - Л. : Изд-во "Наука", 1973. - 175 с.
4. Москалюк Т.А. Первичная продуктивность и биологический круговорот в лиственничниках севера Дальнего Востока / Т. А. Москалюк, А. А. Пугачев // Лесоведение. - 2007. -№ 6. - С. 55-64.
5. Обмен веществ и энергии в сосновых лесах Европейского Севера / А.Д. Волков, С.С. Зябченко, А.А. Иванчиков и др. / отв. ред. Н.И. Казимиров. - Л. : Изд-во "Наука", 1977. - 304 с.
6. Руководство по анализам кормов / Н.Д. Бунто, Н.Н. Глунцов, Н.Н. Михайлов и др. / отв. ред. Л.М. Державин. - М. : Изд-во "Колос", 1982. - 58 с.
Кендзьора Н.З., Заика В.К. Накопление фитомассы и зольных элементов деревьями хвойных пород в лесных культурах Львовского Расточья
Проведено сравнительное исследование особенностей роста, формирования фитомассы и накопления зольных элементов молодыми деревьями разных хвойных пород в лесных культурах свежей грабово-сосновой судубравы Львовского Расточья. Исследования основываются на общепринятых методиках. Дифференциация деревьев в молодом возрасте является значительной, а процессы формирования органической массы закономерны. Зависимость между фитомассой и зольностью предопределенная генетически. Данные этого исследования являются соотносительными с данными по лесным экосистемам умеренного и северного поясов.
Ключевые слова: фитомасса, зольные элементы, биологическая продуктивность, хвойные породы, сосна, ель, лиственница, Расточье.
Kendzyora N.Z., Zaika V.K. The accumulation phytomass and ash constituents by conifers in the forest cultures of Lvov Roztochya.
In the article are given the analyze of growth, accumulation phytomass and ash constituents by the young coniferous trees in forest cultures of fresh hornbeam-pine subo-akeries of the Lvov Roztochya. Researches are based on the generally accepted methods. The differentiation of young trees is large, but the processes of biomass forming are appropriate. Dependence between phytomass and total ash plants is genetically determined. Information of this research is correlative with by information on forest ecosystem of temperate and north zones.
Keywords: phytomass, ash constituents, biological productivity, conifers, pine-tree, fir-tree, larch, Roztochya.
УДК 582.475:630*1(477.4) Магктр С.А. Макаринська - Фермерське
господарство "Сдмсть"; проф. В.П. Шлапак, д-р с.-г. наук -Нащональний дендрологiчний парк "Софивка"
БОТАН1ЧНА I ДЕКОРАТИВНА ХАРАКТЕРИСТИКИ СОСНИ ЧОРНО1 (PINUS NIGRA ARN.) ТА II ВИКОРИСТАННЯ
Виявлено основш вщмшносп мiж тдвидами та кшматотипами сосни чорно'1. Наведено морфолопчш особливосп п садових форм та розглянуто шляхи застосу-вання в зеленому будiвництвi.
Ключовi слова: Pinus nigra Arn, тдвиди, боташчна характеристика, культивар, озеленення.
Вступ. Багатор1чний свгговий досвщ штродукци св1дчить, що внасль док введення нових рослин не лише збагачуеться флора регюну, але й ютотно шдвишуеться продуктившсть його ф1тоценоз1в. На сьогодш важко уявити повнощнне функщонування мюьких насаджень i парюв без постшного по-новлення посадок новими видами. Процесу штродукци рослин завжди пере-дуе детальне вивчення 1'хшх бiологiчних та еколопчних особливостей, за до-помогою яких встановлюеться перспективнiсть конкретного використання. Одним iз таких iнтродуцентiв е сосна чорна (Pinus nigra Arn.). Дослщження виду в Укра'т представлено у роботах М.А. Кохна, В.1. Гордiенка [1], В.Я. Заячука [2], В. Далшмора [6], А. Рехдера [7], А.Л. Тахтаджяна [4], М. Bi-даковiча [5], К.1. Крютенсона [8], М.С. Александрово!' [10], Л.М. Шульпно! [9], А.1. Барабарича [11], Т.Б. Скробача [3] та шших.
Об'ект дослiдження - сосна чорна (Pinus nigra Arn.) та li культивари.
Методи дослiдження - бюлопчш та бюметричш.
Виклад результат дослщження. Сосна чорна (Pinus nigra Arn.), як зазначае М.А. Кохно [1] та ш, це вiчнозелене хвойне дерево, яке за опти-мальних умов вологостi i трофностi досягае висоти 20-30 м, а iнодi i бiльше. Щорiчний прирiс у висоту становить 20 см. Найбшьш штенсивний рiст спос-терiгаеться до 30-40 роюв, пiсля чого енерпя росту сповiльнюеться. Стовбур прямий, стрункий. Кора свiтло-сiра чи темно-коричнева, глибоко борозенчас-та. Пiд тривалою дiею прямого сонячного свiтла верхнiй шар кори стае крейдяно-бшим, водночас внутршш борозенки залишаються темнiшими, майже чорними. Внаслщок цього у дорослого, оголеного вщ сучкiв дерева утворюються широк зеброподiбнi дiлянки, надаючи стовбуровi привабливо-го вигляду. За дослiдженнями В.Я. Заячука [2], сосна чорна - дерево з кошч-ною формою крони, що з вшом стае бшьш плоскою, парасолькоподiбною, особливо це яскраво виражено в разi зростання на скелястш мiсцевостi. Мо-лодi гiлки - рiвномiрно-мутовчастi, злегка пришднят^ у дерев старшого вiку вони розташовуються лише у верхнiй частиш крони. З'являючись весною, молодi пагони 5-10 мм товщиною, часто схожi на свiчки. До кiнця першо!' ве-гетаци набувають зеленувато-сiро-коричневого або яскраво-оранжевого кольору, гол^ блискучi, у старшому вщ - темно-сiро-коричневi, шорохувать Лускоподiбне листя золотисте, краями бахромчасте. Бруньки до 25 мм дов-жиною, 4-9 мм шириною, яйцевидно-кошчш, загостреш, бурi, смолистi. Хвоя 8-14 см завдовжки i 1,6-1,8 см завширшки, темно-зелена, трохи блискуча або матова, колюча, тримаеться вщ 2 до 4-5 роюв. Зпдно з дослщженнями Т.Б. Скробача [3], коренева система добре розвинена, потужна, кореш горизонтально!' орiентацii розвиваються як у верхшх шарах грунту (на глибиш 530 см), так i в найглибших горизонтах проникнення (120-145 см).
Сосна чорна, за даними А.Л. Тахтаджяна [4], як i iншi представники роду Pinus L., е однодомною рослиною. Плодоношення починаеться з 15-рiчного вжу. Чоловiчi шишки, зiбранi в пучки бшя основи нових пагонiв, пе-реважно бiчних гiлок старшого вшу, у нижнш частинi крони, цилшдричш,
яскраво-жовтi, близько 2 см довжиною з чисельними лусками i великою кшь-юстю пилку (рис. 1). Жiночi шишки 5-5,7 см. завдовжки i 2-3,5 см завшир-шки, сидячi, зiбранi по 2-4 шт., яйцеподiбнi або трохи видовжеш, блискучо-сiро-бурi. Луски всередиш чорно-бурi. Апофiзи здут^ з гострим поперечним кiлем, заокругленi по верхньому краю, блискуч^ сiро-бурi, бугорок виступа-ючий з коротким гострим закшченням. Достигле насiння видовжено яйцепо-дiбне, 4-6 см завдовжки, Ыре, або червоно-коричневе дрiбноплямисте, з поз-довжньо покресленим крилом довжиною 19 мм, у кожнш шишцi знаходиться приблизно 30-40 штук, з яких життездатною е половина.
Рис. 1. Генеративш та вегетативш органи сосни чорноХ (Pinus nigra (Arn.):
1 - хвоя на вкороченому пагош; 2 - гшка з шишками; 3 - загальний вигляд зрыог i незртог шишок; 4 - хвоя; 5 - молод\ генеративш органи; 6 - настня
Сосна чорна мютить значну кшьюсть географiчних Bapia^^ проте вщмшносл окремих груп дерев не е шдставою для видшення пiдвидiв чи кль матотитв без попереднього визначення 1хнього походження i детального вивчення морфологи. М. Вiдaковiч [5] зазначае, що серед piзних класифжа-цiй сосни чорно!, нaйбiльш загальноприйнятим вважають подiл на схщний (P. nigra subsp. nigra) i захщний (P. nigra subsp. salzmannii) шдвид, в основу якого покладено вapiaбельнiсть pозмipу шишок i 1хнього кольору, довжину хво! i вiзеpунок кори. Дерева схiдних пiдвидiв виростають до 25-45 м i мо-жуть сягати 1-1,8 м у дiaметpi. Кора iз-зовнi стрункого стовбура товста, лус-ката, Ыро-коричнева з рожевуватим вiдтiнком, що проявляеться на дуже ста-рих деревах. Крона з мщними боковими гшками i розширеною веpхiвкою, щiльнa. З овально-кошчно! в молодому вiцi поступово заокруглюеться до плоско!. Новоутвоpенi зелеш пагони до кiнця першо! вегетаци стають оран-жево-бурими i густоохвоеними. Бруньки овaльно-яйцеподiбнi, червоно-ко-pичневi з бшуватими ворсинками на лусках, зазвичай, обмазаш в сipо-бiлу смолу. Хвоя розташована в пучках по дв^ 6-18 см довжиною, мiцнa, 1,5-
2,0 мм товщиною, темно-зелена, часто закручена i злегка вигнута, з др!6но-зубчастими краями, яка тримаеться 4-7 роюв. Листовi шхви чорнувато-зеле-но бурого кольору, 10-15 мм. Анатомiчна будова листя показуе наявшсть 36 шарiв товстостiнних гiподермальних клiтин. Чоловiчi шишки 10-15 мм, жовтi. Жiночi - 4,5-12,0 см довжиною, кошчш, можуть бути як симетрични-ми так i не дуже, зелеш, дозрiваючи, набувають блискучого жовто-бурого кольору i достигають в жовтнi- грудш, через 20 мiсяцiв пiсля запилення, вщ-криваються з лютого по кв^ень i опадають пiсля вильоту насшня або через рiк-два по тому. Луски заокруглеш, плоскi з випуклютю та поперечною вер-хiвкою i вшмчастим спинним бугорком. Насшня темне, 5-6 мм довжиною жовтувато-Ыре з ледь помггним точковим малюнком i 15-22 мм свггло-корич-невим крилом. Усередиш пiдвиду, В. Далшмор та А. Рехдер [6, 7] видшили окремi клiматотипи за такими ознаками:
• var. nigra: хвоя 6-14 см, шишки тьмяного с1ро-бурого кольору, 4,5-9,0 см, кора на старих деревах с1ра;
• var. caramanica: хвоя 8-16 см, шишки блискуч1 жовто-бур1, 5-10 см, кора на старих деревах оранжево-рожевувата;
• var. pallasiana: хвоя 10-18 см, шишки тьмят с1ро-бур1, 7-12 см, кора на старих деревах оранжево-рожевувата. Цей кл1матотип ввдносять до окремого виду, бшьш вщомого як сосна кримська (Pinuspallasiana D. DonJ.
Згiдно з даними К.1. Крiстенсона [8], захiднi шдвиди мають висоту 3550 м. Стовбур стрункий, кора товста, шорохувата, Ыро-коричнева. Крона дерев, аналопчно схщним пiдвидам, змiнюеться з овально-кошчно! на плоско-вершинну. Пагони, спочатку зелеш, до кшця вегетаци стають оранжево-бу-рими i рiдкоохвоеними. Бруньки кошчш, червоно-коричневi з сiрими ворсинками на лусках, вкрит товстим шаром смоли. Хвоя розташована в пучку по дв^ 10-18 см довжиною, м'яка, 0,8-1,5 см товщиною, темно-зелена, часто злегка покручена з дрiбнозубчастими краями, збер^аеться 2-4 роки. Листкова шхва Ыро-коричнева, 10-15 мм. Анатомiчний аналiз листово! пластинки показуе наявшсть лише 1-2 шарiв тонкостшних гiподермальних клiтин. Чоловь чi шишки 10-15 мм, жовтi. Жiночi шишки 5-8 см довжиною, кошчш, частко-во симетричнi, спочатку зелеш по^м зеленобурi до жовто-бурих, як достигають у листопадi-груднi, через 20 мюящв пiсля запилення, вщкриваються з лютого по квiтень i опадають пiсля вильоту насiння. Луски заокругленш, плоско-випуклi, з слабко вираженою верхiвкою i вшмчастим спинним бугорком. Насшня Ыро-зелене, 5-6 мм, з 15-22 мм крилом. Пщвид класифжують за такими характерними ознаками:
• var. salzmannii: бруньки бшуват!, що спричинено товстим покриттям !х смолою бшого кольору, пагони оранжево-коричнев1, хвоя 8-15 см довжиною. Шишки 4-7 см, апоф1з плоский;
• var. corsicana: бруньки червоно-коричнев1 з бл1до-с1рими верх1вками, смоля-ний покрив с1руватий, пагони жовто-коричнев1. Хвоя м'яка, 11-18 см, глибо-кого зеленого кольору. Шишки невелик!, 6-8 см, i утворюються кожних два чи три роки, форма апоф1зу варше. У молодому вщ1 крона трамвдальна, з в1-ком б1льш плосковершинна. Високий прямий стовбур може значно розши-рюватись у д1аметр1. Товси горизонтально нижт гшки з вшом всихають, на-даючи стовбуру б1льш привабливого вигляду. Довгов1чна, доживае до 500 рошв;
• var. mauretanica: пагони оранжево-коричнев^ листя 6-12 см. Шишки 4-7 см, апофiз часто притднятий. Висока декоративнiсть цього виду з привабливою темно-зеленою пухнастою хвоею, за даними Л.М. Шульгшо! [9], М.С. Александровой [10] i А.1. Барбарича [11], не змогла не знайти свого застосування в зеленому будiвництвi. Однак, скорочення вiдведених пiд озеленения площ потребуе створення велико! кiлькостi малогабаритних культиварiв, з яких у сосни чорно! варто зазначити так (рис. 2) [12-15]:
■ "Pyramidalis" - чудовий виб1р для озеленення невелико! компактно! територп (позищя 1). Для дерева властива густа кошчна крона, що росте вертикально без спещального формування i темно-зелена, злегка припщнята хвоя довжиною понад 10 см. У дорослому в1щ сягае 12 м висоти. В Укра!ш не виявлено;
■ "Arnold Sentinel" - пряме колонопод1бне багатостовбурне дерево, що зазвичай досягае 6 м висоти i 1,5 м в д1аметр1, з1 щшьно розмщеною синьо-зеленою хвоею (позищя 2). Завдяки однорщносп крони, досить елегантно виглядае в одиночних насадженнях, а також у композицп з шшими хвойними i листяни-ми породами. На територп Укра!ни не культивуеться;
■ "Brepo" - пухнастий багатостовбурний кущ висотою до 1,5 м (позищя 3). Крона кулясто! форми з розлогими, злегка припщнятими гшками, що починають рости з самого низу, заповнюючи прост1р вщ земл1. 1нод1 трапляеться як низь-коштамбове дерево. Досить витончене, росте повшьно, мае довп голки; хвоя протягом сезону свого кольору не змшюе. Кв1ти не мають особливо! приваб-ливосп, як i кора. Чудово компонуеться в композицп з листопадними росли-нами. Може рости до 40 роюв i бшьше. В Укра!ш не трапляеться;
■ "Helga" - оригинальна декоративна карликова форма, яка вщр1зняеться широкою, щшьною кошчною кроною (позищя 4). Росте повшьно. Хвоя темно-зелена, щшьна. Рекомендуеться для невеликих сад1в i альпшарпв. На територп Ук-ра'ни не виявлено;
■ "Fastigata" - росте спочатку повшьно, а з вшом швидше i може досягати висоти 20 м (позищя 5). Це дерево з густою, вузькоколонопод1бною кроною та мо-лодими бшими св1чкопод1бними пагонами. Хвоя темно-зелена, довга, тверда, загострена. В Укра'ш не знайшла застосування;
■ "Oregon Green"- густе багатостовбурне дерево з ч1ткою i вишуканою трамь дальною вертикально ростучою кроною (позищя 6). Хвоя дуже жорстка зелена, молодим пагонам властивий яскраво-бший кол1р. В 10-р1чному в1щ висота складае 3 м, а д1аметр - 1,8 м. На територп Укра'ни не використовуеться;
■ "Obelisk" - неординарна, декоративна форма сосни чорно! з вузько-кошчною кроною (позищя 7). Хвоя темно-зелена. Добре росте на р1зномаштних грунтах, але прше розвиваеться на бщних вапном. Рекомендуеться для групових чи одиночних посадок. В Укра!ш не використовуеться;
■ "Green Tower"- характеризуеться неординаршстю форм, через що мае ефек-тний вигляд як сол1тер (позищя 8). За своею природою, це колонопод1бне багатостовбурне дерево висотою 6 м i 1,8 м д1аметром. Цшиться за високу деко-ратившсть хво! с1ро-зеленого кольору, розташовано! на гшках компактно i щшьно. Проте шш1 органи не мають особливих декоративних якостей. Сезон-на змша забарвлення не властива, кв1ти i кора не особливо привабливг Чудово поеднуеться з листяними. Просте в догляди Може рости до 60 роюв. В Ук-ра!ш не зростае;
■ "Nana" - карликова кущопод1бна форма. Висота i д1аметр крони до 3 м (позищя 9). Крона широкотрамщальна, красива. Кора вщ с1рувато-буро! до темно-с1ро!, пагони св1тло-зелеш. Хвоя голчаста, розташована в пучках по 2 штуки, дуже щшьна, до 10 см довжини, темно-зелена не колюча. Росте дуже повшьно. Поширена на Укра!ш;
■ "Pigmea" - карликова форма, дуже повшьно росте, крона щшьна, кулепод1бна, широка (позищя 10). Висота 0,3-0,5 м. Пагони дуже коротю i товст! Хвоя гос-тра i з1гнута. В Укра!ш вирощують в альпшар1ях i контейнерних посадках;
■ "Hornibrookiana" - декоративна карликова форма з широкою округлою кроною (0,9-1,8 м), що вперше виявлена у 1932 рощ, як "вщьмина м^ла" в одному з Нью-Йоркських парюв. Хвоя св^ло-зелена, дуже колюча (позищя 11). Рiчний прирiст складае 8-15 см, висота в 10 роюв - 0,9-1,8 м. До 30 роюв до-сягае двох метрiв i до 4-6 м в ширину. Добре росте на вах типах грунтсв, ок-рiм вапнованих. На територп Украши використовуеться для створення рокарь 1'в i альтнарпв;
■ "Aurea" - ефектне дерево з конiчною кроною (позищя 12). Молода хвоя, золотистого забарвлення, виглядае дуже гарно на фош старших, бшьш темних го-лок. Трапляеться в дендропарках Украши;
■ "Marie Bregeon " - карликовий кущ з натвкулястою компактною формою кро-ни (позицiя 13). Хвоя темно-зелена. Рiчний прирiст становить 2,5 см, висота в 10 роюв не бшьше 30-50 см. Не вимогливий, може рости на рiзноманiтних грунтах. Обрiзання не потребуе, тому що добре тримае природну форму. Ре-комендуеться для невеликих садiв, альтнарпв i бонсай, проте в Укрш'ш не використовуеться;
Рис. 2. Cadoei форми сосни чорно'й 1 - "Pyramidalis"; 2 - "ArnoldSentinel"; 3 -"Brepo"; 4 - "Helga"; 5-"Fastigata"; б - "Oregon Green"; 7 - "Obelisk"; S-"Green Tower"; Я-"Nana"; 10-"Pigmea"; 11 -"Hornibrookiana"; 12-"Aurea"; 13 - "Marie
Bregeon"
Одшею з основних декоративних особливостей сосни чорно!" та ïï са-дових форм e архггектошка крони, розлогого конусоподiбного, а в старшому вщ - пaрaсолькоподiбного вигляду, досить вишукано виглядають колонопо-дiбнi та шрашдальт сaдовi форми, яю викликають вiдчуття геометрично1' стaбiльностi (табл.). Haвiть за мтмального руху ïхнiх гiлок не порушуеться враження незворушностi i спокою. Тому таю рослини варто висаджувати там, де по^бно шдкреслити строгiсть обстановки. Однак, таке вiдчуття ви-никае лише за вщомих умов, у вщповщних композицiях, тодi, коли подiбнi дерева чи кущi згруповaнi в одному мющ. Пiд час садшня цieï породи потрiб-но ретельно продумати, де i як ïï краще розмютити, щоб уникнути хаосу i не-узгодженостi, який вщчутно проявиться у зимовий перiод, коли хвойна рос-
линнiсть стае особливо примггною поряд з листопадними деревами. Довжина i забарвлення хво! мають важливе значення у створенш загального декоративного вигляду. Колiр поглиблюе враження, яке створюе композищя, викли-каючи у людини вщповщш вiдчуття i настрiй. Серед неймовiрного рiзнома-нiття вiдтiнкiв особливе мюце займають декоративнi форми з жовтою хвоею. Так, не може не викликати почуття захоплення вигляд декоративно! форми "Aurea", у яко! зелена хвоя контрастуе з жовтою, створюючи гармонiйний, плавний перехiд кольорiв вщ внутршньо! зелено! частини крони до !! яскра-во! перифери. Це виглядае особливо ефектно за прямого сонячного освгглен-ня, без якого жовт форми втрачають свою яскравють i хвоя стае жовтувато-чи св^ло-зеленою.
Табл. Бюметричш показники основних садових форм сосни чорноХ
Ha3Ba KynbTHBapy Висота дерева, м Д1аметр крони, м Форма крони
P. n. "Brepo" 1-1,5 1-1,5 куляста
P. n. "ArnoldSentinel" 4-4,5 1,5-2 колонопод1бна
P. n. "Fastigiata" 12-20 1,8 вузькоколонопод1бна
P. n. "Pyramidalis" 12 5-7 котчна
P. n. "Green Tower" 3-6 1,8-2 колонопод1бна
P. n. "Oregon Green" 3-4 1,8-3 трамвдальна
P. n. "Obelisk" 5-6 1,6-2 вузькокотчна
P. n. "Aurea" 20 7 котчна
P. n. "Zlatiborica" 10-20 6-10 ширококотчна
P. n. "Marie Bregeon" 0,3-0,6 1-1,5 натвкругла
P. n. "Hornibrookiana" 2-3 4-6 широкоокругла
P. n. "Nana" 2-3 2-3 широкотрамвдальна
P. n. "Pigmea" 0,5-1 1-1,5 куляста
P. n. "Helga" 2-4 2-5 ширококотчна
"Zlatiborica", завдяки золотистому забарвленню, надасть теплоти i яс-кравост навiть в прохолодний i похмурий день. Форми жовтого забарвлення найбшьш доречнi для творчих людей, що ведуть активний стиль життя i пот-ребують постiйного надходження позитивно! енерги. "Homibrookiana" з !! свiтло-зеленою хвоею вражае своею оригiнальнiстю у поряд з темною корою i кулястою формою крони. Темно-зелене забарвлення форм "Fastigata" та "Oregon Green" шдкреслюе бший тшр молодих весняних пагонiв, через що вони шби сяють, створюючи у людини вщчуття розслаблення i вiдпочинку. Зелений, як колiр фiзичноi рiвноваги, володiе сприятливим психологiчним i фiзичним впливом. Вiдтiнки рiзних форм хво! сосни чорно! настiльки рiзно-манiтнi, що композици з рослин тшьки зеленого кольору, але не однакових за формою, можуть бути вишуканими i самодостатнiми. Зеленi насадження значно збагачують арх^ектурну композицiю будiвель, формують естетичну панораму, гарантують еколопчну стабiльнiсть i створюють мешканцям спри-ятливi умови проживання, роботи i вiдпочинку. Естетика в природi, так само як i в мистещш, сприяе створенню гармонiйних вiдносин мiж людиною i природою, покращенню взаемовщносин мiж людьми.
Головною важливою рисою сосни чорно!" е те, що вона цший рж виг-лядае однаково, тому iдеaльно шдходить для таких цiлей, як маскування, коли потрГбно сховати не призначеш для загального огляду мюця, а також для створення штимно1' обстановки в певнiй чaстинi саду. Темне забарвлення кори i хво1' шдкреслюватимуть piзнобapвнiсть квiтiв, свiтлiшi групи листяних культур чи свiжi соковитi тони доглянутих галявин. I, навпаки, вигляд, що вщкриваеться з сторони темних насаджень на бгльш свiтлi частини саду, стане ефектшшим в силу свое1' контрастность ВзагалГ, сосну чорну для таких щ-лей варто було б використовувати ширше, нiж це робиться на сьогодш.
Використовуючи хвойнi породи, важливо мати уявлення про 1'хнш асортимент, а саме про форму i забарвлення крони. Саме щ якост дадуть змогу створити цiкaвi композицiï piзного гaбiтусу, плавних пеpеходiв кольо-ру, що робить сад максимально ефектним. Наприклад, сильний емоцшний вплив виявлятиме поеднання декiлькох кущоподiбних жовтих ялiвцiв з одним великим кущем сосни жовтого забарвлення. Цiкaвi композицiï зелених насаджень сосни чорно1' можна створити при поеднанш сpiблясто-блaкитних, золотисто-жовтих i темно-зелених форм. Kpiм того, вони не потребують особливого догляду протягом року i мають гарний вигляд бшя кам'яних чи бетонних будiвель. Пipaмiдaльнi та колоноподiбнi, насадження, якi яскраво виражають вертикальну лiнiю, не займають багато мюця, тому особливо щн-m на невеликих дiлянкaх. Вони особливо добре шдходять для висаджування, наприклад, поблизу будинюв й iнших забудов, де завдяки правильност свое1' форми, слугують ланкою, що з'еднуе споруду з навколишшм середовищем. Kонусоподiбнi форми, яю створюють святковiсть i значушдсть, нaйчaстiше застосовують по обидва боки воргг. Для зелених метаморфоз варто викорис-тати "Hornibrookiana" та "Brepo", яю утворюють достатньо пpaвильнi геомет-ричш контури i без обpiзувaння мають рГвномГрний компактний рют. "Helga", "Nana" i "Pigmea" зГ щшьною рГвномГрною хвоею, нaйоптимaльнiше т-дшдуть для створення зелених скульптур. В одних випадках ними можна тд-креслити сувору архГтектошку регулярного саду, в шших - створити проти-вагу яскравим i пишним клумбам у стилГ кантрь ^ляси форми чудово виг-лядають при входГ в будГвлГ, на розвилках стежок, солГтерами на газонах i в поеднанш з колоноподГбними i шрамщальними деревами. Зазвичай, викорис-тання традицшних видГв деревних порщ для створення живо1' огорожГ потре-буе значних затрат, пов'язаних зГ щорГчним обрГзанням, скоротити яю можли-во, використавши таю форми сосни чорно^ як "Arnold Sentinel", "Green Tower" та "Oregon Green", що формуються без спещального оброблення. Як ва-рГант обрамлення клумб, алей i вулиць варто застосовувати низькорослГ кущд "Marie Bregeon", "Nana", "Pygmea" i "Helga". Таю бордюри нададуть акурат-ност посадкам i навГть можуть висаджуватися шд лшями електропередач.
СамГ по собГ поеднання одних лише хвойних дерев виглядають похму-ро, тому часто ix поеднують з листяними чи багаторГчними квгтковими. Юль-юсть рослин кожного виду, залежно вщ композицш, в яких вони задГяш, роз-подшет дуже нерГвномГрно - вгд юлькох особин до юлькох сотень рослин. Але, бажано, щоб частка хвойних становила 25-3G %. НайчастГше в парках трапляються композици, яю мютять сосну звичайну (Pinus sylvestris L.) та
чорну, гледичда триколючкову (Gedithia tricanthus L.), клен ясенелистий (Acer negundo L.), гiркокаштан звичайний (Aesculus hipocastanum L.), робiнiю звичайну (Robinia pseudoacacia L.) та граб звичайний (Carpinus betulus L.). Ще одним прикладом гармошчного поеднання е рододендрони i сосна чорна, молод^ темно-зеленi голчастi гшочки яко! слугують чудовим фоном i ство-рюють контраст квiтам рододендрошв i !хтм великим листям. Групи дерев i кушдв рiзних порщ i силуетiв утворюють живописнi пейзажi на вiдкритих полянах. Чудово поеднуються декоративнi форми сосни чорно! з айвою японсь-кою (Chaenomeles japonica Lindl.), штамбовими формами бузку (Syringa L.), вейгелою (Weigela L.) та гортензiею (Hydrangea L.). У парку "Тотльче" в Тернополi два екземпляри ще! сосни ростуть поряд з вербою бшою (Salix alba L.), кленом цукристим (Acer saccharum L.) i одним горiхом грецьким (Jug-lans regia L.). А на подвiр,! тресту зеленого господарства цього ж мюта сосна чорна е солггером на квггковш клумбi. Як одиничнi посадки краще викорис-товувати колоноподiбну форму "Obelisk" або "Fastigata" чи "Oregon Green " з !хшми ефектними молодими пагонами бшого кольору.
У композици зелених насаджень потрiбно намагатися використовува-ти характерш особливостi рельефу, пiдкреслювати ефектнi дшянки панорами населеного пункту i приховувати мюця, не придатнi для огляду. Повнiстю вiдкриту дiлянку можна перетворити у фрагмент прського пейзажу. Поеднання хвойних з кам'янистими породами - одне з найбшьш природних i виглядае безпрограшно в будь-якому випадку. Серед камешв, особливо бiля вертикально встановлено! "скелi", завжди добре виглядае або одинока сосна чорна, або ж у композици з ялiвцем. Хвоя як би самою природою призначена тдкреслювати незвичайну форму чи текстуру природних валушв. Доповнять композищю квiтучi плями чебрецю та маюв.
Сосна чорна е бiльш стшкою до промислового забруднення порiвняно з шшими видами сосен, з ще! причини !! рiзновиди заслуговують на увагу, як незамшш об'екти дшянок, розмiшених на насипних грунтах iз значною до-мiшкою будiвельного смотя. Висадженi вздовж магiстралей форми "Pyramidalis" та "Obelisk" не тшьки збагачуватимуть пов^я киснем, а й вловлювати-муть пил i зменшуватимуть рiвень шуму, а !хня особлива колоноподiбна форма запобiгатиме пошкодженню вертикальноростучих гiлок транспортом.
Висновки. 1. Сосну чорну подшяють на два шдвиди, кожен з яких мютить по три клiматотипи. Це P. nigra subsp. nigra (var. nigra, var. caramani-ca, var. pallasiana) i P. nigra subsp. salzmannii (var. salzmannii, var. corsicana, var. mauretanica). Головш вщмшносл полягають у довжиш хво!, забарвленш кори та розмiрiв шишок.
2. Вид мае велику кшьюсть культиварiв, рiзноманiтних за формою крони i розмiром, довжиною i кольором хво!.
3. Сосну чорну та !! садовi форми можна широко використовувати в садово-паркових господарствах Правобережного Люостепу Укра!ни.
Лггература
1. Дендрофлора УкраТни. Дикоросл1 та культивоваш дерева i кущ1. Голонасшш : дов1д-ник / М.А. Кохно, В.1. Горд1енко та ш. / за ред. М.А. Кохна, С.1. Кузнецова. - К. : Вид-во "Ви-ща шк.", 2001. - 207 с.
2. Заячук В.Я. Дендрология. Голонасiннi : навч. поабн. / В.Я. Заячук. - Львiв : ТзоВ "Фiрма Камула", 2005. - 176 с.
3. Скробач Т.Б. Сосна чорна (Pinus nigra Am.) в люових насадженнях захiдного репону Украши : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с-г наук / Нащональний люотехшч-ний ушверситет Украши. - Львiв, 2006. - 18 с.
4. Тахтаджян А.Л. Высшие растения / А.Л. Тахтаджян. - М.-Л. : Изд-во "Академиздат", 1956. - Т. 1: От псилофитовых до хвойных. - 488 с.
5. Vidakovic M. Genetics of European Black Pine (Pinus nigra Arnold) / M. Vidakovic // Annales Forestales. - 1974. - 6/3. - P. 57-86.
6. Dallimore William. A handbook of Coniferae and Ginkgoaceae / Dallimore, William, Albert Bruce Jackson, and S.G. Harrison, 4th ed. New-York : St. Martin's Press, 1967. - 729 p.
7. Rehder Alfred. Manual of cultivated trees and shrubs in North America / Rehder Alfred, 2 d ed. Macmillan. - New-York, 1940. - 996 p.
8. Christensen, K.I. Comments on the earliest validly published varietal name for the Corsi-can Pine / Christensen, K. I. // Taxon 42: 649-653. - 1993. - 236 p.
9. Александрова М.С. Хвойные растения в вашем саду / М.С. Александрова. - М. : Фи-тон +, 2000. - 224 с.
10. Шульгина Л.М. Дизайн вашего сада. Современные идеи и профессиональные советы / Л.М. Шульгина. - Харьков : Книжный клуб, 2008. - 320 с.
11. Озеленение населенных мест / под ред. А.И. Барбарича. - К. : Изд-во Акад. Архитектуры УССР, 1952. - 725 с.
12. Sun valley: garden center. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.qsca-ping.com/NetPSEngine.asp? CCID=20000011&page=listmaker&list=etree. - Landscape And Garden Plant Search.
13. Safro milan havlis: specialist garden centre. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.havlis.cz/karta_en.php? kytkaid=45. - Pinus nigra "BRePO".
14. Гринлайф групп (Greenlife group): центр ландшафтного дизайна. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.green-life.ru/nav_sosna_chernay.html. - Сосна чёрная (австрийская).
15. Энциклопедия декоративных садовых растений. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.flower.onego.ru/conifer/pinus_n.html. - Сосна черная, или австрийская. - P. nigra J.F. Arnold.
Макаринская С.А., Шлапак В.П. Ботаническая и декоративная характеристики сосны черной (Pinus Nigra Arn.) и ее использования
Обнаружены основные отличия между подвидами и климатотипами сосны черной. Приведены морфологические особенности ее садовых форм и рассмотрены пути применения в зеленом строительстве.
Ключевые слова: Pinus nigra Arn, подвиды, ботаническая характеристика, куль-тивар, озеленение.
Makarynska S.A., Shlapak V.P. Botanical and ornamental characteristics of black pine (Pinus nigra Arn.) and use it in green construction
The article represents the main differences between subspecies and varieties of black pine. It was represents the morphological features of its garden forms and it was invesitga-ted the methods that use in green construction.
Keywords: Pinus nigra Arn, subspecies, botanical character, cultivar, planting of greenery. _
УДК 575*2 Здобувач В.Я. Романюк; доц. В.К. ЗаТка, д-р бюл. наук;
студ. В.Л. Кравчук - НЛТУ УкраТни, м. Львiв
ВМ1СТ ПЛАСТИДНИХ П1ГМЕНТ1В У ХВО1 ПЛЮСОВИХ ДЕРЕВ СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 В УМОВАХ ЗАХ1ДНОГО ПОЛ1ССЯ
Дослщжено шдивщуальну мшливють плюсових дерев сосни звичайно'1 рiзних екотитв Захщного Полюся за вмютом пластидних тгменпв. Загалом концентращя хлорофшв у них змшюеться в межах 1,546...3,193 i каротиновдв 0,516...0,885 мг/г
