CC BY
26
УДК 630 *177.952:71 Acnip. Н.1. КарпиН - НЛТУ Украти, м. Львiв
ЛИПА КРИМСЬКА (TILIA х EUCHLORA K. KOCH) У СКЛАД1 ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ ЛЬВОВА
Вивчено поширення штродуцента - липи кримсько! (Tilia. euchlora K. Koch) у зе-лених насадженнях Львова. Виявлено 123 представники виду у складi рядових, алейних, солiтерних i групових насаджень вулиць, площ, скверш i паркiв. Наведено ре-зультати дослщжень впливу урбогенного середовища на життедшльшсть T. xeuchlora K. Koch, зокрема на морфолого-шатомiчнi показники листково! пластинки, стан та густоту продихiв, iнтенсивнiсть цвiтiння та яюсть насiння. Розглянуто питания декоратив-ност та перспективи подальшого використання в озелененш липи кримсько!.
Ключовi слова: Tilia х euchlora K. Koch, вид, гiбрид, озеленення, Львiв.
Вступ. До пiдродини Tilioideae Arn. (родина Malvaceae) належить 3 роди, однак найпоширенiшим е рiд Tilia L. [12]. У складi зелених насаджень Львова bíh займае одну з провiдних часток, мае, щонайменше, двадцять таксотв (зокрема видовi та формовi представники) з pi3rax краш та клшатичних поясш. Поряд iз автохтонними трапляються й адвентивт види: T. х euchlora K. Koch, T. amurensis Rupr., T. americana L. тощо.
Липа кримська - це гiбрид липи ^бнолисто! та липи кавказько! (Т. cordata х Т. caucasica). Ii природний ареал - пiвденний Крим [1, 5, 12, 13]. Харак-терними ознаками виду е зелен пагони, шкiрястi темно-зеленi блискучi листки з косозрiзаною основою, загостренi на верх1вщ. Плоди оберненояйцеподiбнi чи яйцеподiбнi горiшки [1, 5, 11-13]. У лiтературi вид характеризують як морозо- i посухоспйкий, його рекомендують використовувати у зеленому будшнищга [1, 12, 13].
Мета дослвдження - виявити особливостi поширення T. х euchlora K. Koch та ii' стан у мкьких умовах Львова.
Об'екти i методи дослщження. Об'ектом до^дження був швденнок-римський вид T. х euchlora K. Koch в урбогенних умовах Львова.
Облж дерев липи кримсько! та 1х фггосаштарний стан вивчали в процесi суцшьного перелiку. Для дослiдження морфолого-анатомiчниx показнитв лис-ткiв пiдiбрали по 5-6 модельних дерев липи кримсько!, з 3-5 пагошв верхньо! частини крони дерев ввдбирали по 10 листюв. Вимiрювали довжину, ширину i площу листково! пластинки, кiлькiсть та розмiри продих1в.
Продихи вивчали за допомогою моторизованого мiкроскопа Carl Zeiss Axio Imager M1 зi збшьшенням об'ектива 40 х. Для цього на нижню поверхню листка наносили тонкий шар матового лаку. Пкля випаровування розчинника на листку утворилась плшка, на якш залишався вiдбиток ешдермку з продиха-ми. Плшку зшмали пiнцетом i розглядали за допомогою мжроскопа без накрив-ного скла. Продихи фотографували i вимiрювали !'х довжину та ширину за допомогою комп'ютерно! програми AxioVision 4.6.
1нтенсивнкть цвiтiння i плодоношения дерев липи визначали за шкалою окомiрноi оцiнки [8]. Дiелектричнi показники прикамбiальниx тканин лубу дерев липи кримсько! визначали за допомогою приладу Ф 4320. Вимiрювания
1 Наук. кергвник: проф. В.К. Зажа, д-р с.-г. наук
проводили тд час вегетацшного перюду на висоп стовбура 1,3 м. Електроди вводили на вщсташ 2 см один вщ одного [6].
Дослщження життeздатностi насiння та його ураження фiтопатогенними оpганiзмами та ентомошкiдниками проводили зпдно з державними стандартами i методиками [2-4].
Результати дослщження. Дослщження проведено протягом 20132014 рр. Виявлено 123 дерева липи кримсько!*, з яких - 117 ростуть у зелених на-садженнях Львова, 3 - в аpбоpетyмi НЛТУ Украши, який розташований у с. Страдч на вiдстанi 25 км вщ Львова, та 2 липи-химери (Tilia platyphyllos + Tilia euchlora). Дерева липи кримсько'1 ростуть у складi алейних насаджень у Стрийському парку, солiтеpно на площi Ринок, у рядових (вул. В. Великого, вул. Ряшiвська, вул. Б. Хмельницького, вул. Пекарська) та групових посадках (сквер на вул. Пластова-вул. Ковельська, сквер св. Юра, парки ,Ъоднаpiвка" та "Пщаш озера", арборетум НЛТУ Укра'1'ни у с. Страдч). Найчисельшша 1'х кiлькiсть (57 дерев) росте на вул. В. Великого i на вул. Ряшiвськiй (11 дерев) (рис. 1). На iнших садово-паркових об'ектах цей вид представлений 1-9 деревами.
. 50x46.3-
g 40+-а
ю-
0
Мюце розташування Дiелектричний показник
меданс, кОм поляризацшна емшсть, нФ
Сквер на перехрест вул. Пластова-Ковельська 3,9±0,3 3,20±0,30
вул. Ряшiвська 3,2±0,2 3,58±0,19
вул. В. Великого 3,8±0,1 3,10±0,08
О 1 Л ^ A п Q О 1П 11 Ю Л1 1/1 1 ^ 1А
_ _ . 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
номер садово-паркового об'екту
Рис. 1. КЫьтсть Tilia euchlora K. Koch у насадженнях Львова: 1) вул. В. Великого;
2) вул. Ряшiвська; 3) вул. Виговського; 4) внутршньоквартальний сквер на вул. Айвазовского; 5) парк "Боднарiвка"; 6) сквер на nepexpecmi вул. Пластова-вул. Ковельська;
7) вул. Пекарська; 8) вул. Б. Хмельницького; 9) вул. О. Кульчицьког; 10) Стрийський парк; 11) вул. Наукова; 12) вул. С. Петлюри; 13) пл. Ринок; 14) сквер св. Юра; 15) парк "Пщаш озера"; 16) арборетум НЛТУ Украши у с. Страдч
Приблизний bík особин липи кримсько'1 у насадженнях Львова - 40 ро-kíb. Найстар^ дерева ростуть у Стрийському парку (80 роюв) та на площi Ринок (50 роюв). Точних даних щодо садивного матерiалу для створення цих насаджень немае. Також немае будь-яких даних про Tilia euchlora K. Koch у Львова Одними з штегральних показниюв штенсивносп перебшу процеав життедь яльносп у деревних порщ е iмпеданс i поляризацшна емшсть прикамбiальних тканин лубу [6]. Нашi дослiдження показали, що дерева липи кримсько'1, якi ростуть у скверах i вуличних насадженнях Львова, характеризуются високим життевим потенцiалом (табл. 1). 1х iмпеданс на рiзних об'ектах виявився низь-ким (3,2-3,9 кОм), а поляризацшна емшсть високою (3,10-3,58 нФ).
Табл. 1. Дгелектричт показники липи кримсько'1
Мюце розташування
меданс, кОм
Дiелектричний показник
поляризацшна емшсть, нФ
Сквер на перехрест вул. Пластова-Ковельська
3,9±0,3
-JyOT
3,20±0,30 3,58±0,19
вул. Ряшiвська
вул. В. Великого
Т8
ТЮ
Вiдмiнностi мiж деревами скверу i вулиць за дiелектричними показника-ми е незначними. Проте найкращi умови для життeдiяльностi липи кримсько! склались на вул. Ряшiвськiй. Фiзiологiчний стан рослинного оргашзму значною мiрою залежить вiд розвитку асимшящйного апарату. На його формування ю-тотно впливають умови середовища, а саме свiтло, температура, елементи мше-рального живлення, концентрацiя шкщливих речовин тощо. Встановлено деякi вiдмiнностi у формуваннi листкiв деревами липи кримсько! в умовах скверу i вуличних насаджень (табл. 2).
Табл. 2. Морфометричш показники листк'ш i npoduxie липи кримськоХ
Мюце розташування Листок Продихи
довжина, см ширина, см площа, см2 довжина, мкм ширина, мкм густота, шт./мм2
Сквер на перетинi вул. Пластова-вул. Ковельська 9,2±0,3 6,8±0,2 49,4±2,5 29,4±0,9 16,5±0,5 189±18
Вул. Ряшiвська 10,2±0,5 8 3±°,6 68,7±9,0 28,4±0,4 15,9±0,3 275±17
Вул. В. Великого 8,9±0Д 7,2±0Д 53,4±3,3 18,1±05 10,7±0,3 286±16
Дослщження показали, що в умовах мюького середовища довжина лис-тково! пластинки липи кримсько'! змшюеться у межах 8,9-10,2 см, ширина - 6,88,3 см i площа поверхнi - 49,4-68,7 см2 (див. табл. 2). Значне зростання морфо-метричних показниюв листкових пластинок дерев липи кримсько'! виявлено у насадженнях по вул. Ряшiвськiй, а зниження - по вул. В. Великого. У дерев на вул. В. Великого спостережено також зменшення довжини (до 18,1 мкм) i ши-рини (до 10,7 мкм) продшлв. Водночас, в умовах вул. Ряшiвсько! та скверу на перетиш вул. Пластово'! i Ковельсько'! довжина продихлв у липи кримсько! ста-новила 28,4-29,4 мкм, а ширина - 15,9-16,5 мкм. На рис. 2 зображено листки Tilia euchlora K. Koch. Вигляд продихлв липи кримсько! наведено на рис. 3.
Рис. 2. Листки липи кримськоХ Рис. 3. Вигляд абакаальноХ
сторони листка липи кримськоХ
Густота продихлв у листюв липи змшюеться в межах 189-286 шт./мм2. Встановлено зростання !х кшькосл на вул. В. Великого. Окремi дослщники заз-начають, що зменшення розмiрiв листково! пластинки i збшьшення густоти продихiв зумовлене дефiцитом вологи та забрудненням повiтря [9, 10].
Важливим показником життедiяльностi деревних порщ е формування ними життездатного насшня. В умовах мiського середовища на репродуктивш процеси впливае низка негативних факторiв. Особливо iстотними е забруднен-
ня пов^я шкiдливими викидами та слабке поширення запилювальних комах. Дослiдник роду Tilia L. професор D.C. Pigott зазначае, що у виду Tilia х euchlo-ra K. Koch належить до секцл Anastraea Engler, основними запилювачами яко! е бджоли. Однак вiн також пише про велику кшьккть одурманених вмираючих або померлих бджiл на землi пiд квиучими деревами липи кримсько!, а одшею з версiй цього явища е отруйний нектар [12].
Результаты нашого дослiдження iнтенсивностi плодоношения та життездатносп насiния липи кримсько! наведено в табл. 3
Табл. 3. Життездатмсть настня липи кримськоЧ
та враження його грибами
Мюце розташування
1нтенсившсть цвь тшня i плодоно-шення, бали
Життездат нiсть на-сшня
Порожне насшня
Враження грибами
Страдч (арборетум)
4
0
99
Mucor
вул. Пластова
4
0
100
Mucor
вул. Ряшшська
Mucor, Penicillium, Rhi-sopus, Trichothecium
5
2
З табл. 3 видно, що нашнтенсившше цвтння i плодоношения зафшсова-но на вул. Ряшiвськiй. Високу стушнь враження pi3roro роду грибами дерев можна пояснити несприятливими екологiчними умовами: дерева ростуть у сму-3i газону, що роздшяе двi дорожнi смуги, загазовашсть, викиди автотранспорту. В арборетумi та скверi на перетинi вул. Пластова-вул. Ковельська насiния не-життездатне, вражене тшьки одним родом грибiв. В озеленення Львова липу кримську введено внаслвдок вегетативного розмноження шляхом щеплення на липу широколисту (T. platyphyllos Scop.). Прикладом цього е дерева-химери, одне з них росте на вул. В. Великого, мае два стовбури: один - T. х euchlora K. Koch, другий - T. platyphyllos Scop. На нижнш частиш стовбура розвиваеться поросль липи широколисто!', яка женсивно пошкоджуеться москаликом (Pyrrhocoris apterus L.) [1].
Липа кримська серед представниюв роду Tilia L. характеризуеться найвищою стiйкiстю до ураження фiтопатогенними органiзмами i штдниками [1, 12, 13]. Та найбшьшо! шкоди цим деревам завдано внаслвдок аитропогенноí дiяльностi: неправильне обрiзувания, обламування плок, пошкодження кори, стовбурiв, корешв (рис. 4, 5). Особливо шддаються механiчним пошкодженням окремо ростучi дерева на територiях з iнтенсивним антропогенним навантажен-ням (див. рис. 5).
Липа кримська серед видав роду Tilia L. характеризуеться одними з найвищих декоративних властивостей, завдяки формi крони, зеленим пагонам, що ранньою весною набувають буро-оранжевого забарвлення, блискучим листкам, блщо-жовтому кольору суцвiть, якi рясно вкривають крону. Особливо зростае декоративнiсть крони в осшшй перiод. Ii листки жовтдать неодночасно, внаслiдок цього утворюеться моза'ка з яскраво-жовтими i темно-зеленими листками. Окремi листки можуть залишатися зеленими i не опадати до шзньо! осенi.
Висновки. Внаслвдок проведених обстежень зелених насаджень вулиць, скверiв, паркiв Львова виявлено 123 екземпляри T. х euchlora K. Koch. За результатами електрофiзiологiчних дослвджень З'ясовано, що липа кримська ха-
рактеризуеться високими показниками життевосп. Дослiдження морфологiчних та анатомiчних параметрiв i продихiв асимшяцшного апарату також свiдчить про високий рiвень адаптивних процесш. Спостережено рясне цвтння i плодо-ношення в мюьких умовах, однак насiння виявилось нежиттездатним.
Рис. 4. Дерево липи кримськог з механчни- Рис. 5. Липа кримська
ми пошкодженнями на вул. В. Великого на пл. Ринок
Загалом, умови мюта Львова виявились сприятливими для життед1яль-носп липи кримсько". Вона характеризуеться високими декоративними власти-востями та значною стiйкiстю до урбогенних умов. Отже, T. х euchlora K. Koch можна рекомендувати для подальшого введення в зеленi насадження мiста.
Лггература
1. Деревья и кустарники СССР. IV: / под ред. С.Я. Соколова. - М. : Изд-во АН СССР, 1958. - 976 с.
2. ДСТУ 5036: 2008. Насшня дерев та кущв. Методи вщбирання проб, визначання чисто-ти, маси 1000 насшин та вологоста. Чинний вiд 01.01.09. - К. : Вид-во Держспоживстандарт Ук-раши, 2009. - 46 с.
3. ДСТУ 7127: 2009. Насшня дерев та куш^в. Методи ф^патолопчно! та ентомолопчно! експертизи. Чинний вiд 01.01.12. - К. : Вид-во Держспоживстандарт Украши, 2011. - IV, 42 с.
4. ГОСТ 13856-87. Семена граба, липы и древесных пород ограниченного распространения. Посевные качества. Технические условия. В действие от 03.09.87. - М. : Государственный комитет СССР по стандартам, 1992. - 7 с.
5. Грохольская ВС. Использование липы в полезащитных насаждениях и озеленении поселков / ВС. Грохольская. - М.-Л., 1950. - 52 с.
6. Криницький Г. Т. Про методику використання електрофiзiологiчних показниюв для виз-начення життездатност деревних рослин / Г.Т. Криницький // Жсове господарство, лкова, па-перова i деревообробна промисловкть : мiжвiдомч. наук-техн. зб. - Л^в : Вид-во УкрДЛТУ. -1992. - Вип. 23. - С. 3-10.
7. Кучерявий В.П. Сади i парки Львова / В.П. Кучерявий. - Л^в : Вид-во "Свгг", 2008. -
308 с.
8. Гордаенко М.1. Лiсовi культури : пiдручник [для студ. ВНЗ] / М.1. Гордаенко, М.М. Гузь, Ю.М. Дебринюк, В.М. Маурер; за ред. д-ра с.-г. наук проф. М.М. Гузя. - Л^в : Вид-во "Ка-мула", 2005. - 608 с.
9. Пономарьова О. А. Змши анатсмчно! будови листюв дерев роду Tilia L. як показник адаптацл до pi3HMx до pi3HMx умов зростання / О.А. Пономарьова // Питання бюшдикацл та еко-логй : зб. наук. праць. - 2013. - Вип. 18, № 2. - С. 105-120.
10. Смирнова Т.Б. Влияние промышленной среды на анатомические особенности древесных растений / Т.Б. Смитнова // Ботанические исследования. Интродукция, отдаленная гибридизация растений и озеленение : сб. науч. тр. - 1992. - Вып. 11. - С. 37-46.
11. Jan De Langhe Tilia L. (Malvaceae) Vegetative key to species cultivated in western europe / De Langhe Jan // Ghent University Botanical Garden. - 2005-2012. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.arboretumwespelaar.be/userfiles/file/pdf/Key_Tilia_JDL.pdf.
12. Pigott C.D. Lime-trees and Basswoods: a biological monograph of the genus Tilia / CD Pi-gott. - Cambridge University Press, Cambridge and New York, 2012. - Pp. 395.
13. Seneta W. Dendrologia / W. Seneta, J. Dolatowski. - Warszawa : PWN SA, 2003. - 559 s.
Карпин Н.И. Липа крымская (Tilia x euchlora K. Koch) в составе зеленых насаждений города Львова
Изучено распространение интродуцента - липы крымской (T. euchlora K. Koch) в составе зеленых насаждений Львова. Выявлены 123 представителя вида в составе рядовых, аллейных, солитерных и групповых посадок улиц, площадей, скверов и парков. Приведены результаты исследований влияния урбогенной среды на жизнедеятельность T. х euchlora K. Koch, в частности морфолого-анатомические показатели листовой пластинки, состояние и плотность устьиц, интенсивность цветения и качество семян. Рассмотрен вопрос декоративности и перспектив дальнейшего использования в озеленении липы крымской.
Ключевые слова: Tilia х euchlora K. Koch, вид, гибрид, озеленение, Львов.
Karpyn N.I. Crimean Lime (Tilia x euchlora K. Koch) in Greenery Planting of Lviv
Spreading of introducente crimean lime (T. x euchlora K.Koch) in greenery planting of Lviv is studied. One hundred twenty three members of the species are found in the composition of line, alley, tapeworm and group plantings of streets, squares, gardens and parks. Environmental influence on the livelihoods urbogenous T. x euchlora K.Koch, particularly on morphological and anatomical indicators of leaf plate, condition and stomata density, intensity of flowering and seed quality are investigated. Some issues of the decorative and perspective use of crimean lime in gardening are also examined.
Keywords: Tilia x euchlora, spesies, hybrid, planting, Lviv.
УДК574.4:074.4(477.42) Доц. О.О. Климчук, канд. с.-г. наук -
Житомирський тщональний агроекологiчний утверситет
СЕЗОННА ДИНАМ1КА КОНСОРТИВНИХ ЗВ'ЯЗКШ ПТАХ1В З1 СОСНОЮ ЗВИЧАЙНОЮ У БЕРЕЗОВО-СОСНОВИХ НАСАДЖЕННЯХ ЦЕНТРАЛЬНОГО ПОЛ1ССЯ
Дослщжено сезонш змши консортивних зв'язюв птахiв зi сосною звичайною у бе-резово-соснових насадженнях в умовах Центрального Полюся. Всього виявлено двад-цять чотири види птахгв-консорпв сосни звичайно!. Домшуючими видами функщ-онально! взаемодп е тошчш зв'язки в ус пори року, хоча взимку !х частка зменшуеться на користь трофiчних зв'язюв. Фабричш зв'язки зафшсовано тшьки у весняно-лггнш пе-рюд, а форичних зв'язюв не виявлено взагал^ У топоморфiчнiй структурi домшуючими е дрiмiобiонти, у клiмаморфiчнiй - рiчнi види. Склад трофоморф е повноцшним, пашв-ною групою е зоофаги.
Ключовi слова: консорця, орштоконсорти, бюджет часу, тошчш i трофiчнi зв'язки, топоморфи, кл]маморфи, трофоморфи.
