CC BY
29УДК 581.41:634.2.25:574.24 http://dx.doi.Org/10.21498/2518-1017.13.1.2017.97307
Морфолопчш особливосл вид1в та сорп'в Pérsica в Лкостепу Укра1ни
I. М. Голубкова
Нац1'ональний ботан1чний сад 1мет М. М. Гришка НАН Укра)'ни, вул. Лм1рязевська, 1, м. Кшв, 01014, Украина, e-maií: Ira_golubkova@mail.ru
Мета. Визначити морфолопчт та морфометричт особливосл' вегетативних i генеративних оргат'в вид1'в i сорп'в Pérsica в умовах Л1'состепу УкраУни для подальшого використання у селекцИ'. Методи. Бюлоичний (морфолоп'чний ана-л1'з), статистичний (обробка морфометричних показник'в). Результати. Встановлено, що, кр1'м тр1'йчастих групових бру-ньок, у п'брида персика 'Супутник' переважають бруньки колатерального типу, не властив" 1'ншим досл1'джуваним сортам i видам. Бруньки кожного виду та сорту мають певну ю'льм'сть лусок. Найбтльшу Ух юльюсть спостережено у 'Супутника'. У рослин Pérsica davidiana та 'Супутника' не виявлено опушення з абакс'ального боку листка. Для представник'в виду P. vulgaris ('Печерський', 'Антоц'ановий', 'Пол1'ський') характерним е зб1'льшення розм1'р1'в листковоУ пластинки, кв1'ток та плод1в. В1дм1нними ознаками P. davidiana та 'Супутника' е те, що в Ухт'х кв1тках спостер1гаеться скупчення тичинок, тод1 як у P. vulgaris вони розгалужет. Черевний шов м'сточки P. vulgaris виступае над краями облямовуючих бор1зд та складаеться з к'лькох вузьких пластинок. Висновки. Для селекц'йних ц'лей перевагу мають рослини за такими основ-ними критер'ями: найб'льша ю'лью'сть кв'ткових бруньок, що властива м'жвидовому п'бриду 'Супутник'; зб'льшення фотосинтетичноУ продуктивносп листкового апарату, яке е характерним для сорту 'Печерський'; великопл'дт'сть, що вид'ляе сорт 'Печерський'; 'нтенсивне червоне забарвлення плоду мае сорт 'Антоц'ановий'.
Ключов! слова: персик, бруньки, листки, плоди, морфометричн1 показники.
Вступ
Персик - одна з найщншших плодових культур. В Укра'ш його промислове виро-щування зосереджено лише у швденних ре-гюнах. Несприятлив1 погодно-кл1матичн1 умови Л1состепово'1 зони спонукають до вив-чення та пошуку цшних генотишв серед на-явного видового й сортового генофонду для подальшого 'х використання як донор1в се-лекцшно-цшних ознак.
У процес1 свого вторичного розвитку рослини персика набули нових властивостей та морфологчних змш, що закршлювались i передалися спадково наступним поколшням [1]. Kрiм вiдносно стабiльних морфолоич-них ознак, е такi, що значною мiрою варт-ють у межах виду чи сорту. Результати таких особливостей можуть бути зумовлеш як технолоичними, так i клiматичними змша-ми. Тому докладне вивчення морфологчних особливостей листкiв, пагошв, квiток, пло-дiв мае важливе значення для визначення здатносп рослин адаптуватися до нових умов зростання та подальшо' селекщйно' роботи.
Рослини персика, як i ви плодовi, явля-ють собою складний органiзм, що складаеться iз кореня, илок, листкiв, бруньок, квiток, плодiв та насшня. Всi цi частини
Iryna Golubkova
http://orcid.org/0000-0002-3478-1226
мають рiзну будову, виконують рiзнi функ-ци й перебувають у тiснiй залежностi одне ввд одного, зумовлюючи як загальний стан рослини, так i ii' продуктившсть.
3 огляду на велику значущгсть персика, як плодово'' культури йому присвячено знач-ну юлькгсть дослiджень, якi стосуються бю-лого-фiзiологiчних, екологiчних особливостей, що пов'язаш з його адаптацiйною здат-шстю. Велику увагу придiлено селекцiйним досл1дженням, методам агротехнiки та роз-множенню [1-3]. Рiст та розвиток плодових рослин часто пов'язують зi специфiчними морфологiчними та анатомiчними характеристиками певних оргашв. Для вирiшення суперечливих питань систематики та ф1ло-гени також враховують всi наведенi характеристики.
Що стосуеться морфологiчних особливостей рослин персика, то доступними е лише узагальнеш данi для практичного використання, як характеризують 'х за габiтусом крони, розмiщенням i формою листка, квгг-ки, плоду тощо. На жаль, помологчний опис вих1дних селекцiйних зразкiв iнодi не дае повного уявлення про деяк особливостi виду чи сорту. Саме тому додаткове вивчення морфологчних вiдмiнностей рослин персика за класичними боташчними методиками е основою бiологiчних та селекцiйних досл1джень ще' культури.
Мета дослгджепъ - визначити морфоло-гiчнi та морфометричш особливостi вегета-
тивних i генеративних органв деяких пред-ставлених видiв та coptíb Pérsica в умовах Лicocтепy Украши для подальшого викорис-тання у селекци.
Материали та методика досл1*джень
Дослвдження проводили у вiддiлi aклiмa-тизаци плодових рослин Haцioнaльнoгo бо-ташчного саду iменi М. М. Гришка HAH Украши. Для морфолопчного опису викорис-товували атласи [4-6]. Статистичну обробку даних здiйснювaли за допомогою програми Excel 2010.
Результати досл1'джень
Р1д Pérsica в колекци Haцioнaльнoгo бота-нiчнoгo саду представлений листопадними деревами. Крона дослвджуваних рослин е густою та розлогою. Мoлoдi пагони персика влiткy глaденькi, неопушеш, зеленого ко-льору, а взимку, залежно вiд виду, набува-ють насичено бордового (P. davidiana), особливо з швшчного боку, бурого ('Супутник') та зеленкувато-бурого кольору.
Кора у молодих дерев червоно-коричнева, гладенька, у старих - груба, ира, шорстка з пoздoвжнiми тpiщинaми. Ha поверхн мо-лодих пaгoнiв у P. davidiana та 'Супутника' кора мае виражеш, злегка oпyклi сочевички коричневого забарвлення, зазвичай елшсо'ь дально! або округло! форми. У представни-шв P. vulgaris вони е численшшими, свгтло-коричневого, нaвiть б1лого кольору, piзнi за величиною, мають округлу форму (рис. 1).
Дoслiдження виявили, що у рослин P. davidiana по Bcié довжин пагона, в пазу-
Рис. 1. Поверхня кори молодих пагон'в Pérsica з сочевичками:
а - P. davidiana; б - P. vulgaris ('Печерський')
хах кожного листка утворюеться найб1льше групових бруньок, одна з яких (центральна)
- вегетативна та дв1 - кв1тков1 (генеративш), рвдше трапляються поодинош.
У представнишв P. vulgaris ('Печерський', 'Антощановий', 'Пол1ський') найчаспше утворюеться також три бруньки (одна вегетативна та дв1 квмковГ). 1нод1 на одному р1ч-ному пагот спостершаеться чергування тршчастих бруньок з поодинокими як квгт-ковими, так i вегетативними утвореннями. У базальнш частит пагона поодинокi бруньки, як правило, е квiтковими, в ашкальнш
- вегетативними. Проте у згаданих рослин iнодi налiчували в1д одте'1 до трьох-чотирьох квггкових бруньок.
'Супутник' (пбрид P. kansuensis (форма Мао-тха-ор) х P. davidiana) утворюе пазушнi комплекси з великою к1льк1стю бруньок: центральна е зазвичай вегетативною, бiчнi
- квгтковими (вiд двох до десяти). На досль джуваних рослинах цього сорту iнодi утворюеться надзвичайно велика юлькгсть квгт-кових бруньок (б1льше нiж 10). Таким чином, така к1льшсть вегетативних та генеративних оргашв формуе груповi бруньки ко-латерального типу (рис. 2).
Шд час росту пагошв у пазухах листкiв формуеться одна брунька, яка розгалужу-еться. На перших етапах розвитку бiчнi бруньки прикрии лусками центральноi бруньки та е малопомiтними. Пiсля того, як вони виходять з-шд лусок i починають галузитися, можна спостерiгати утворення певноi ¿х кiлькостi вже до настання перю-ду спокою. В мiру формування органiв квiтки вщбуваеться диференцiацiя генеративних бруньок (змшюеться ¿хня форма та розмiри).
Брунькам кожного виду та сорту властивi певна кiлькiсть лусок, розмiр та форма, що визначае форму квгтково'1 бруньки. Так, у P. davidiana вони продовгувап, невеликi за розмiром, зовнiшнi луски - бурi з червону-ватим вiдтiнком, середньоопушенi. Шль-кiсть лусок варiюe в межах 9-10 шт. Зов-нiшнi луски - невелик! та коротк!, мщно прилягають одна до одноь Наступш охоп-люють верхiвку бруньки, утворюючи таким чином захисний шар.
У 'Супутника' форма квгтково'1 бруньки -видовжено-яйцепод1бна !з загостреною вер-х!вкою, за розм!ром вона бiльша шж у P. davidiana. кол!р - бурий з червоним ввд-тшком, мае густе опушення. Шльмсть квгт-кових лусок становить 11-12 шт.
Бруньки сорт:1в 'Полгський', 'Антоцiано-вий' та 'Печерський' також мають видовже-
ISSN 2518-1017 PbñNT VaRIETÍEs StuDYING ftND Protection, 2017, Vol. 13, No 1
65
ä6 в г д
у) $
Рис. 2. Поодинок та rpynoei бруньки Persica:
а - вегетативна брунька; б - кв1'ткова брунька; в - групова брунька з двома кв1'тковими; г - групова брунька з трьома кв!тковими; д - групова брунька з шктьма кв!тковими
но-яйцепод1бну форму i3 загостреною BepxiB-кою. Зовнiшнi луски - 6ypi з ледь помiтним жовтуватим вiдтiнком у мкцях прилягання лусок, кiлькiсть - 10-11 шт. Опушення густе.
Зпдно з даними таблицi 1, найб^ьшиий pозмip квiтковиx бруньок мав 'Супутник' (довжина 5,8 та ширина 3,0 мм), найменший - P. davidiana (4,9 та 2,9 мм ввдповвдно).
Найб1льшим був pозмip вегетативних бруньок у рослин 'Супутника' (5,1-2,3 мм), найменшим - у 'Печерського' (3,1-2,8 мм).
Kвiтковi бруньки персика в умовах Л!со-степово! зони формуються щоpiчно незалеж-но ввд навантаження врожаем. Вимерзання квiтковиx бруньок, зидно зi спостереження-ми, трапляеться досить р1дко i мае певну циклiчнiсть вiдповiдно до погодних умов.
Квггки дослiджyваниx видiв - проси по-одинокi (як правило, утворюються у пазухах листкiв змшаних бруньок) на коротких квiтконiжкаx, майже сидячi. Розпускають-ся до появи листшв.
Для P. davidiana властива обернено-яйце-подiбна форма пелюстки зi злегка ввп'нути-ми всередину краями, у 'Супутника' - вузь-коелштична. Пелюстки обох рослин не тор-каються одна одно!, що е характерною озна-кою видових рослин. Серед представнишв P. vulgaris ('Печерський', 'Полiський', 'Ан-тоцiановий') виявлено широкооберненояй-цeподiбнy форму зi значно вв^нутими краями, пелюстки яких торкаються одна одно!, iнодi злегка перекриваються. Забарвлення пелюсток - ввд рожевого до блвдо-рожевого.
Варто зазначити, що квгтки пpeдставникiв P. vulgaris ('Печерський', 'Полкький', 'Ан-тоцiановий') пiд кшець квiтyвання набува-ють iнтeнсивнiшого рожевого (до червоного) забарвлення, тодi як P. davidiana, 'Супутник' та його форми, навпаки, - знебарвлюють-ся. Kолip пелюсток залежить ввд конкрет-них пiгмeнтiв, здeбiльшого це шгменти ан-тоцiанy, що змшюють свое забарвлення вiд кислотностi клгтинного соку, групи флаво-нових та флавонолових шгменпв, каротино!-
Таблиця 1
дiв та антофeнiнy [9]. За типом квгтки до-слiджyванi рослини персика слвд вiднeсти до тpояндоподiбниx (var. rosaeflora).
Тичинки у представлених видiв рослин персика мають червоний колip. Kiлькiсть тичинок у сортових персишв е бiльшою, нiж у видових. Ввдмшними ознаками P. davidiana та 'Супутника' е те, що в 1хшх квiткаx спостерп'аеться скупчення тичинок, тодi як у P. vulgaris вони розгалужеш.
Нашi спостереження виявили, що вздовж центрально! жилки у представни^в P. vulgaris ('Печерський', 'Полкький', 'Антоща-новий') е опушення, яке мае вигляд павути-ноподiбниx, однорядних, i лише зрвдка 2-3-рядних, одно- та триклминних трихом прозорого кольору, а у 'Супутника' та P. da-vidiana його немае (рис. 3). Цей факт може бути сввдченням генетично! адаптаци виду до умов навколишнього середовища.
Форма типово! листково! пластинки у 'Супутника', P. davidiana е видовжено-лан-цeтоподiбною та шиpоко-ланцeтоподiбною у
Mopфoмeтpичнi показники бруньок Persica (2013-2014 pp.)
Вид, сорт Показник
Квитков! бруньки Вегетативн! бруньки
L, мм В, мм L, мм В, мм
P. davidiana 4,9±0,1 2,9±0,1 4,0±0,1 1,9±0,1
'Супутник' 5,8±0,1 3,0±0,03 5,1±0,1 2,3±0,06
P. vulgaris 'Полкький' 5,3±0,1 3,0±0,06 3,7±0,1 3,0±0,08
'Печерський' 5,3±0,2 2,8±0,03 3,1±0,08 2,8±0,1
'Антоц1'ановий' 5,5±0,05 3,0±0,08 3,9±0,06 3,0±0,05
Примпка. L - довжина, B - ширина.
Рис. 3. Опушення абакаального боку листка Persica:
a - P. vulgaris; б - P. davidiana
'Пол!ського', 'Антоц!анового', 'Печерсько-го'. У межах пагона листки можуть !стотно в!др!знятися за величиною, менш !стотно - за формою, залежно в!д ¿хньо! формац!!. У пред-ставник!в P. vulgaris - 'Пол!ського', 'Ан-тоц!анового', 'Печерського' характерною особлив!стю листка е вигнут!сть листково1 пластинки вздовж центрально1 жилки донизу.
Черешок ус!х досл!джуваних представни-к!в роду Persica на поперечному зр!з! - гру-шопод!бно! форми, зверху вв!гнутий. В основ! листково! пластинки з обох бок!в черешка е, як м!н!мум, два нектарники (за-лозки), р!зн! за розм!ром та формою.
Кра! листк!в мають шиповидн! зубц!, вер-х!вки яких загострен! та в!дходять в!д б!ч-них жилок (рис. 4). У представник!в P. vulgaris вони заокруглен!, а верх!вка нагадуе дзьобик, к!нц! зубц!в спрямован! до верх!в-ки листково! пластинки, таким чином, вони утворюють пильчастий край. У P. davidiana кра! загострен! та вигнут! на перифер!ю,
б
формуючи зубчастий тип листка. 1хн! роз-м!ри трохи зменшуються б!ля верх!вки листково! пластинки.
Зг!дно з! зробленими вим!рюваннями (табл. 2) було встановлено максимальне та м!н!мальне значення показник!в листково! пластинки Persica. Листкова пластинка у представник!в P. vulgaris була найдовшою, зокрема у сорту 'Печерський' (17,44 см), найширшою - у 'Антоц!анового' (5,59 см). Площа листково! пластинки була наймен-шою у P. davidiana - 37 мм2, найб!льшою -46,4 мм2 - у 'Антоц!анового'. Черешки у рослин P. davidiana та 'Супутника', що мають меншу листкову пластинку, е довшими (1,62-1,61 см в!дпов!дно).
Пл!д у персика - соковита, однонас!нна к!стянка. Залежно в!д виду плоди в!др!з-няються за характером перикарп!я, розм!-рами, формою та забарвленням. Так, у P. davidiana та 'Супутника' плоди невелик! за розм!ром, сильноопушен!, округло! форми та мають сухуватий оплодень зелено-жовто-
д
Рис. 4. Форма зубф'в у достджуваних рослин Persica:
a - P. davidiana, б - 'Супутник', в - 'Печерський', г - 'Полтський', д - 'Антоф'ановий'
г
ISSN 2518-1017 PiaNT VARIETIES STUDYING aND FroTECTIoN 2017, Vol. 13, No 1 67
Таблиця 2
Морфометричш показники листково! пластинки Persica за 2013-2014 pp.
Вид, сорт Показники листковоТ пластинки Довжина черешка, см
довжина, см ширина, см товщина, мм площа, мм2
P. davidiana 13,09±0,23 4,0±0,08 0,12±0,01 37,0±1,5 1,62±0,06
'Супутник' 15,65±0,26 3,67±0,05 0,13±0,02 38,2±1,4 1,61±0,08
P. vulgaris 'Полкький' 16,85±0,5 4,85±0,15 0,16±0,01 42,3±1,9 1,0±0,03
'Печерський' 17,44±0,28 4,74±0,07 0,17±0,01 40,1±1,05 1,2±0,04
'Антоц'ановий' 16,95±0,3 5,59±0,06 0,16±0,02 46,4±1,2 1,2±0,04
го кольору з антощановими прожилками б1ля ксточки. Характерною рисою P. vulgaris е соковипша мстянка, яка мае значно б1льш1 розм1ри, плоди опушеш, округло! та яйцепод1бно'1 форми, 1нод1 i3 загостреною верх1вкою. Mезокарпiй бiльшостi досл1джу-ваних представникiв мае кремове забарв-лення ('Полiський', 'Печерський'), лише у 'Антощанового' - темно-червоне (рис. 5).
Форма ендокаршя у P. davidiana та 'Су-путника' е округлою, проте в останнього -б^ьша за розмiрами. Поверхня д1рчасто-рубчаста. Черевний шов злегка виступае над краями двох борiзд, що облямовують кiсточку, та мае к1лька явно виражених широких пластинок. Спинний шов у юсгочок P. davidiana неглибокий, облямовуючi бо-рiздки злегка виражеш. Для 'Супутника' характерним е помiрноглибоке, чiтке вира-ження борiздок зi спинного боку кiсточки.
У дослвджуваних рослин виду P. vulgaris ендокаршй мае елшсо'1дальну форму iз загостреною вершиною, поверхня - д1рчасто-ребриста. Черевний шов виступае над краями борiзд, що облямовують ксточку, та складаеться з клькох вузьких пластинок. Спинний шов мае чгтко вираженi облямовую-чi помiрноглибокi борiздки. В усiх досл^ джуваних видiв рослин кiсточка добре ввдд^ ляеться в1д м'якотi. За розмiрами плоди та кiсточки у P. davidiana та 'Супутника' е меншими (табл. 3), проте маса ¿'хньо'1 к1сточ-ки не перевищуе 15% маси плоду.
Висновки
Внаслiдок проведено! роботи було виявле-но значш морфологiчнi вiдмiнностi мiж видами та сортами Persica насамперед за будо-вою та розмiщенням квмково! бруньки, опу-шенням листково! пластинки, параметрами
в
\+
б
а
г
Рис. 5. Перикартй плод1'в Persica:
a - P. davidiana; б - 'Супутник'; в - 'Полкький'; г - 'Печерський'; д - 'Антоц1'ановий'
Taönuun 3
Mop^oMeTpuHHi noK33HMKM n^ofly Ta HaciHMHM (2013-2014 pp.)
rmifl HaciHMHa
BMfl, copT BMCOTa, fliaMeTp, Maca, BMCOTa, fliaMeTp, Maca,
CM CM r CM CM r
P. davidiana 3,1±0,03 3,4±0,12 34,61±0,12 2,1±0,1 1,9±0,1 4,9±0,11
'CynyTHMK' 4,2±0,2 4,0±0,12 48,33±0,1 2,6±0,2 2,2±0,12 5,1±0,07
'no/icbKMM' 4,8±0,31 4,5±0,21 75,37±0,15 3,1±0,11 2,2±0,21 4,5±0,25
P. vulgaris 'nenepcbKMM' 7,1±0,28 6,5±0,2 132,41±0,17 3,6±0,19 2,6±0,13 6,5±0,23
'AHTOöiaHOBMM' 6,7±0,47 6,4±0,21 91,95±0,13 3,5±0,12 2,5±0,2 4,2±0,25
aacTKa, kbItkh, naoäa Ta HaciHHHH, m;o äonoB-HroroTt i'XHi äiarHOCTH^Hi o3HaKH.
Cepeä HaBefleHHX pocaHH MO^Ha BHäiaHTH npeflCTaBHHKiB, aKi MaroTt nepeBara. TaK, HaHÖiatma KiatKicTt KBiTKoBHX öpyHtoK e BaacTHBoro äaa Mi^BHßoBoro rißpaßa 'CynyT-hhk'. HapocTaHHa ^oTocHHTeTH^Hoi npoäyK-THBHocTi aacTKoBoro anapaTy öiatmoro Miporo e xapaKTepHHM äaa copTy 'ne^epctKHH' no-piBHaHo i3 'CynyTHHKoM' Ta pocaHHaMH P. da-vidiana. BeaHKonaiäHicTt copTy 'ne^epctKHH' Ta ^epBoHe 3a6apBaeHHa copTy 'AHTon;iaHo-bhh' äoöiatHo BHKopacToByBaTH äaa noäaat-moi ceaeKöiHHoi' poöora 3a qhmh o3HaKaMH.
BwKopwcTaHa ^iTepaTypa
1. EpeMMH r. B. Ce/eKöMA koctohkobmx Ky/bTyp b 30He npoMbiw-/eHHoro np0M3B0flCTBa / T. B. EpeMMH // C6opHMK HayHHbix Tpy-flOB BHHHC mm. H. B. MMnypMHa. - 1986. - Bbin. 48. Ce/eKöMA, C0pT0M3yneHMe m arpoTexHMKa n/oflOBbix KynbTyp. - C. 42-48.
2. 3aflö B. A. OcOÖeHHOCTM öBeTeHMA MHTpOflyöMpOBaHHblX COpTOB nepcMKa b cba3m c mopo3octomkoctüo / B. A. 3a^ö // M3yneHMe 0HT0reHe3a MHTpOflyöMpOBaHHblX BMflOB npMpOflHWX $/0p B 60-TaHMHecKMX caflax : c6. Hayn. Tp. - K., 1992. - C. 42-43.
3. K/ohko H. M. Ko/eKöifl nepcMKa - flwepe/o r0cn0flapcbK0-öiH-hmx 03HaK b ce/eKöi'i / H. M. K/ohko // leHeTMHHi pecypcM poc-/mh. - 2008. - № 6. - C. 174-179.
4. ApTirneHKO 3. T. AT/ac no onMcaTe/bHoM Mop$o/orMM bmcwmx pacTeHMM. CeMA / 3. T. ApTirneHKO. - /1. : HayKa, 1990. - 202 c.
5. ApTirneHKO 3. T. AT/ac no onMcaTe/bHoM Mop$o/orMM bmcwmx pacTeHMM. il/ofl / 3. T. ApTirneHKO, A. A. QeflopoB. - /1. : HayKa, 1986. - 392 c.
6. QeßopoB A. A. AT/iac no onMcaTe/bHoM Mopcfio/orMM bmcwmx pacTeHMM. /Imct / A. A. QeflopoB, M. 3. KMpnMHHMKOB, 3. T. ApTirneHKO. - M. ; : M3fl-B0 AH CCCP, 1956. - 312 c.
7. QeßopoB A. A. AT/ac no onMcaTe/bHoM Mop^o/orMM bmcwmx pacTeHMM. Cre6e/b m KopeHb / A. A. QeflopoB, M. 3. KMpnMHHMKOB, 3. T. ApTirneHKO. - M. ; : H3fl-B0 AH CCCP, 1962.
- 350 c.
8. QeflopoB A. A. AT/iac no onMcaTe/bHoM Mopcfio/iorMM bmcwmx pacTeHMM. Цвeтoк / A. A. QeflopoB, 3. T. ApToweHKo. - /1. : HayKa, 1975. - 352 c.
9. /eBoH B. HaKonMneHHA aHTo^'am'B y Hafl3eMHMX opraHax npeflcTaBHMKiB pofly Persica Mill, y pi3Hi nepioflM BereTaL(i'i / B. /eBoH, I. M. To/y6KoBa // Bi'chmk npo6/eM 6io/ori'i i Me-flMUMHM. - 2016. - BMn. 2, T. 3. - C. 79-83.
References
1. Eremin, G. V. (1986). Breeding of stone fruits in the industrial production zone. Sbornik nauchnykh trudov VNIIS imeni I. V. Mi-churina [Proceedings of the All-Soviet Research Horticulture Institute named after I. V. Michurin], 48, 42-48. [in Russian]
2. Zayats, V. A. (1992). Features of blossoming of introduced peach varieties relative to frost resistance. In Izuchenie ontogeneza introdutsirovannykh vidovprirodnykhflorvbotanicheskikh sadakh [Study of ontogenesis of introduced species of the natural flora in botanical gardens] (pp. 42-43). Kiev: N.p. [in Ukrainian]
3. Klochko, N. M. (2008). Peach trees collection is a source of economic characters in breeding. Genetichni resursi roslin [Plant genetic resources], 6, 174-179. [in Ukrainian]
4. Artyushenko, Z. T. (1990). Atlas po opisatel'noy morfologii vysshikh rasteniy. Semya [Alas of descriptive morphology of higher plants. Seed]. Leningrad: Nauka. [in Russian]
5. Artyushenko, Z. T., & Fedorov, A. A. (1986). Atlas po opisatel'noy morfologii vysshikh rasteniy. Plod [Atlas of descriptive morphology of higher plants. Fruit]. Leningrad: Nauka. [in Russian]
6. Fedorov, A. A., Kirpichnikov, M. E., & Artyushenko, Z. T. (1956). Atlas po opisatel'noy morfologii vysshikh rasteniy. List [Alas of descriptive morphology of higher plants. Leaf]. Moscow; Leningrad: Izd-vo AN SSSR. [in Russian]
7. Fedorov, A. A., Kirpichnikov, M. E., & Artyushenko, Z. T. (1962). Atlas po opisatel'noy morfologii vysshikh rasteniy. Stebel i koren [Atlas of descriptive morphology of higher plants. Stem and root]. Moscow; Leningrad: Izd-vo AN SSSR. [in Russian]
8. Fedorov, A. A., & Artyushenko, Z. T. (1975). Atlas po opisatel'noy morfologii vysshikh rasteniy. Tsvetok [Atlas of descriptive morphology of higher plants. Flower]. Leningrad: Nauka. [in Russian]
9. Levon, V. F., & Golubkova, I. M. (2016). Accumulation of antho-cyans in aerial organs of the genus Persica Mill. in different periods of vegetation. Visnykproblem biolohii imedytsyny [Biology and Medicine Issues Review], 2(3), 79-83. [in Ukrainian]
YAK 581.41:634.2.25:574.24
To^y6KoBa M. H. Mop^o/orMHecKMe 0C06eHH0CTM bmaob m coptob Persica b -HecocrenM YKpaMHbi // Coptobmb HeHHA Ta oxopoHa npaB Ha copTM poc/MH. - 2017. - T. 13, № 1. - C. 64-70. http://dx.doi.org/10.21498/2518 1017.13.1.2017.97307
HauuoHaßbHbiü 6omaHunecKuu cad uMeHu H. H. ipuiMKO HAHynpauHU, yn. TuMupx3eBCKax, 1, i. Kuee 01014, YitpauHa, e-mail: Ira_golubkova@mail.ru
Öe^b. Onpefle/MTb Mop^o/orMHecKMe m M0p^0MeTpMHec-KMe 0C06eHH0CTM BereTaTMBHbix m reHepaTMBHbix opraHOB
BMflOB m coptob Persica b yc/OBMAX ^ecocTenM YKpaMHbi flna fla/bHeMmero Mcn0/b30BaHMA b ce/eKöMM. MeToflbi. Emo-/OrMHeCKMM (MOp^O/OrMHeCKMM aHa/M3), CTaTMCTMHeCKMM
(o6pa6oTKa M0p^0MeTpMHecKMX noKa3aTe/eM). Pe3y^bTaTb. YcTaHOB/eHO, hto, KpoMe TpoMnaTbix rpynnoBbix noneK, y rM6-pMfla nepcMKa 'CnyTHMK' npeo6/aflaiT noHKM K0//aTepa/b-Horo TMna, K0T0pbie He npMcy^M flpyrMM MCcneflyeMbiM cop-TaM m BMflaM. üohkm Ka^floro BMfla m copTa MMeiT onpefle-
ISSN 2518-1017 PlaNT VftRIETIEs StuDYING AND protection, 2017, Vol. 13, No 1
69
ленное количество чешуй. Самое большое их количество отмечено у 'Спутника'. У растений P. davidiana и 'Спутника' не наблюдалось опушения с абаксиальной стороны листа. Для представителей вида Persica vulgaris ('Печерский', 'Антоциановый', 'Полесский') характерно увеличение размеров листовой пластинки, цветков и плодов. Отличительными признаками P. davidiana и 'Спутника' является то, что в их цветках наблюдается скопление тычинок, в то время как у P. vulgaris они разветвлены. Брюшной шов косточки P. vulgaris выступает над краями борозд окайм-
ления и состоит из нескольких узких пластинок. Выводы. Для селекционных целей преимущество имеют растения по таким основным критериям: наибольшее количество цветочных почек, присущее 'Спутнику'; увеличение фотосинтетической продуктивности листового аппарата, характерное для сорта 'Печерский'; крупноплодность, которой отличается сорт 'Печерский'; интенсивный красный цвет плода - у сорта 'Антоциановый'.
Ключевые слова: персик, почки, листья, плоды, мор-фометрические показатели.
UDC 581.41:634.2.25:574.24
Golubkova, I. M. (2017). Morphological features of Persica species and varieties in the Forest-Steppe zone of Ukraine. Plant Varieties Studying and Protection, 13(1), 64-70. http://dx.doi.org/10.21498/2518-1017.13.1.2017.97307
M. M. Hryshko National Botanical Garden National Academy of Sciences of Ukrainian, 1 Timiriazievska Str., Kyiv, 01014, Ukraine, e-mail: Ira_golubkova@mail.ru
Purpose. To determine morphological and morpho-metric features of vegetative and generative organs of Persica species and varieties under the conditions of the Forest-Steppe zone of Ukraine for further use in breeding. Methods. Biological (morphological analysis) and statistical (processing of morphometric parameters) ones. Results. It was found that except ternate multiple buds, in peach hybrid 'Suputnyk' collateral buds were prevalent which was not common to other tested varieties and species. Buds of each species and variety have a certain number of scales. The most scales were observed in 'Suputnyk'. Pubescence of abaxial side of the leaf in P. davidiana and 'Suputnyk' plants was not revealed. Species of P. vulgaris ('Pecherskyi', Anto-tsianovyi', 'Poleskyi') was characterized by increase in size
of leaf blades, flowers and fruits. The distinctive features of P. davidiana and 'Suputnyk' are that stamens were accumulated in their flowers while in P. vulgaris they are branched. Raphe of a P. vulgaris stone protrudes above the edges of the bordering creases and consists of a number of narrow plates. Conclusions. For the breeding purposes, plants have an advantage for some basic criteria: the most flower buds that is common to interspecies hybrid 'Suputnyk'; increase in photosynthetic productivity of the leaf apparatus to be typical for the variety 'Pecherskyi'; large fruits that 'Pecherskyi' variety is noted for; intense red color of fruits that is inherent feature of 'Antocianovyi' variety.
Keywords: peach, buds, leaves, fruits, morphometric index.
Hadiuwna 2.02.2017 flozodxeHQ do dpyKy 7.03.2017
