CC BY
17Сторшкл
молодого ВЧЕНОГО
УДК 582.734.4:581.45:631.525
Морфолопчм ОСОблИВОСТ! ЛИСТК1В
сорлв витких троянд роду Rosa L.
Т. 0. Буйд1'на
Нац1-ональний ботан1-чний сад тмен! М. М. Гришка HAH Укра'1'ни 0. Ф. Рожок
Микола'вський нац'ональний аграрний ушверситет [email protected]
Мета. Вивчити бюметричт показники листк1'в сорлв витких троянд (довжина складного листка, мльккть листко-вих пластинок, загальна площа листка та листково'1 пластинки) та вид1лити кращ1 сорти за цими характеристиками. Методи. Загальноб1'олопчт (морфометричний анал1з) та математико-статистичний. Результати. За результатами морфолоп'чного анал1зу виявлено ктотну р1'зницю в розм1р1 листк1в достджуваних сорлв витких троянд. Найбтпьшим був розм1р листмв у сорлв 'Kahovka', 'Flammentanz', 'Krasnyi Maiak', найменшим - у сорлв 'New Dawn' 1 'Krymskoe SoLnyshko'. На основ1 вивчення бюметричних показник1в листмв 9 сорлв витких троянд встановлено, що 'Flammentanz', 'Krasnyi Maiak' i 'Kahovka' мають найвищ1' значення за цими показниками. Сорт 'Veilchenblau' 1'стотно в1'др1'зняеться в1д 1'нших достджуваних зразк1в формою та забарвленням листмв, що позитивно позначаеться на його декоративности Отриман дат дають змогу видтлити сорти, як можна використовувати в озелененн не лише за декоративними характеристиками кв1тки, а й за зовнштм виглядом листмв, а також сорти для використання в селекц1йних програмах за фею ознакою. Висновки. Вивчено бюметричт показники листв сорлв витких троянд (довжина складного листка, юльюсть листкових пластинок, загальна площа листка, площа листково'1 пластинки) та за цими ознаками видтлено сорти, як рекомендуеться використовувати в озеленент та селекфйтй робол.
Ключов! слова: витк1 троянди, сорт, складний листок, листкова пластинка, б1ометричний показник, декоративнкть.
Вступ. Р!д Rosa L. - складний, пол!морф-ний, один з найб!льших у родин! Rosaceae Juss. В!н нал!чуе в!д 138 до 400 вид!в, як зростають у пом!рн!й та субтроп!чн!й зонах П!вн!чно1 п!вкул! [1, 2].
Троянди - одна з основних культур декоративного сад!вництва. В результат! вели-чезно! роботи значно! к!лькост! селекц!оне-р!в було створено св!товий сортимент, який нал!чуе близько 30 тисяч сорив, серед яких 3,5% становлять витк! троянди [3].
За останньою класиф!кац!ею садову групу витких троянд под!ляють на дв! шдгрупи:
- Rambler (R), до яко! належать сорти - г!б-риди Rosa multiflora Thunb., R. wichuraiana Crep. та R. banksiae Aiton. Кв!тки у них др!б-н!, з!бран! у велик! суцв!ття, тому вони мають назву др!бнокв!тков!;
- Large-flowered Climber (LCl) - великокв!тко-в! витк! троянди, як! за сво'ти властивостями схож! з попередньою групою, але кв!тки у них б!льш!, з!бран! в суцв!ття меншого розм!ру, та вир!зняються повторним цв!т!нням [3].
Одним з важливих компонент!в зеленого буд!вництва сучасних м!ст е вертикальне озе-
ленення, яке збагачуе архиектурний вигляд буд1вель, а також сприяе полшшенню м!кро-кл1матичних умов у примщеннях. 3 огляду на це, необх!дно прид1ляти велику увагу л1а-нам, серед яких значну щншсть мають витк! троянди. Вертикальне озеленення з викорис-танням витких троянд надае нового вигляду саду, парку, присадибнш д1лянщ, допомагае створити яскраву композицию [4].
Незважаючи на висок! декоративш якост1, в озелененш Лкостепово! зони Украши вит-к троянди майже не використовують. Але в раз! 1х використання найчаспше обирають сорти, як ввдзначаються повторним цвтн-ням, або так, що цвиуть без перерви про-тягом усього вегетацшного перюду.
Спещальш морфолоичш дослвдження троянд почали здшснювати в 70-х рр. XX ст., причому вивченню морфолоичних особли-востей надземних оргашв троянд прид1ляли набагато больше уваги, шж шдземним. Тому надземш органи представник1в роду Rosa, як б1льш досяжш для спостереження, вивчено набагато краще. В результат! цих дослвджень було встановлено морфолоичне р1зномашття
70
Сортовивчення та охорона ПРАВ на сорти рослин
роду Rosa [5]. Що стосуеться анатомо-морфо-лоичних особливостей листшв вид1в i форм роду Rosa, то найкраще вони були вивчеш в умовах Присивашшя Криму [6].
Декоративнiсть культури, ii використання в ландшафтному дизайн визначаються великою кшьмстю морфологiчних, бюметрич-них, онтогенетичних ознак. Зокрема, у вит-ких троянд, якi використовують переважно для утворення арок i озеленення альтанок, поряд з розмiрами квiток та суцвггь, ¿хшм забарвленням та ш^льшстю розмiщення на кущах, тривалiстю цвтння, важливе зна-чення мае розмiр, форма й розмiщення в просторi листкового апарату [7]. На жаль, ландшафтш архiтектори придiляють недос-татню увагу цим характеристикам листкiв, як1 доповнюють i пiдкреслюють декоратив-шсть рослин витких троянд. З цього приводу варто зазначити, що видатний ландшафт-ний архиектор Л. I. Рубцов шдкреслював, що листок, його колiр, форма та розмiр, спо-сiб прикрiплення, листкова мозаша мають вирiшальне значення у формуванш загаль-ного декоративного вигляду рослин [8].
Мета дослщжень полягала у вивченш бю-метричних показникiв листка витких троянд (довжина складного листка, кшьмсть листкових пластинок, загальна площа листка й листковоi пластинки) та вид^енш кра-щих сорпв за цими характеристиками.
Матер1али та методика досл1джень. Дослiд-ження проводили на експозицшно-колекцш-нi дшянщ «Розарiй» Нацiонального ботанiч-ного саду iменi М. М. Гришка НАН Укра1ни (НБС). Cьогоднi колекцiя витких троянд НБС налiчуe 2 види та 24 сорти. Предметом досл^ джень були 9 сорпв витких троянд колекци НБС, об'ектом - там бюметричш показники, як довжина складного листка, к1льмсть листкових пластинок, загальна площа листка, площа листково'1 пластинки.
До основних завдань роботи входило вив-чення зазначених бюметричних показникiв листкiв витких троянд, 1хнш морфологiчний опис та групування сорпв за цими ознаками.
1дентифшащю листка проводили методом морфологiчного опису, вiзуальною та мiрною оцiнками (MG, MS, VG, VS) [9]. ^м цього, були використаш загальнобiологiчнi (морфо-метричний аналiз листкiв) та математико-статистичний (проведення статистичного аналiзу отриманих даних) методи.
Результати досл1джень. Листки дослiджу-ваних сорпв вiдрiзняються як формою, так i розмiрами. В усiх сортiв вони дорзовент-ральнi непарноперистоскладнi, з 5-7 листко-вими пластинками з перистим жилкуван-
з - 'Krymskoe SoLnyshko'
Рис. 1. Зовн1'шн1Й вигляд листов сорп'в витких троянд
ням. Найб1льшими бюметричними показни-ками листыв характеризуеться сорт 'Krasnyi Maiak' (рис. а). Середня довжина черешка -8,91 см, листков! пластинки велик!, нахо-дять одна на одну, округл!, темного кольору, р!внозубчаси, видовжеш лише верх1вков1. Блиск зумовлений наявшстю потужного шару кутину. Найменшими серед дослвджува-них сорив е бюметричш показники сорту 'Duc de Constantine' (рис. б). Середня довжина черешка становить 6,50 см, листков! пластинки велик!, овальш, верх1вков1 пластинки трохи загостреш. Пластинки серед-ньо-зеленого забарвлення, жилкування е добре помггним, жилки мають жовтувате за-барвлення.
Листки сорив 'New Dawn' (рис. в) та 'Sympathie' (рис. г) характеризуются схожими розм1рами, шльшстю та формою листкових пластинок: загостреш з округлою основою, однак листков! пластинки 'Sympathie' е тон-шими та мають яскраво виражеш нер1вно-зубчаси кра'1, черешки мають червоний ввд-инок, що робить листки виразшшими. Середня довжина черешыв - 6,56 та 7,46 см в!дпов!дно.
Сорт 'Veilchenblau' (рис. д), у свою чергу, гстотно в1др1знявся ввд шших дослвджуваних зразк!в формою та забарвленням листк!в. Листков! пластинки сильно витягнут!, велик!, загострен! з краю та клинопод!бн! б!ля основи, кра'1 зубчаси. Листков! пластинки свило-зеленого кольору. Черешки з червону-ватим ввдинком, середня довжина - 6,80 см.
У сорту 'Excelsa' (рис. е) листков! пластинки загострен!, з клинопод!бною, !нод! овальною основою, округло-зубчаси, тонк!, наси-чено-зеленого кольору. Середня довжина черешка - 6,85 см.
Листки сорту 'Kahovka' (рис. е) характери-зуються видовженими м!жлистковими пластинками на черешках. Пластинки середньо-зеленого забарвлення, матов!, елштично"
форми !з зубчастими краями. Середня дов-жина черешка - 8,10 см.
Листков! пластинки сорту 'Flammentanz' (рис. ж) - матов!, округло-ел!птично' форми, трохи ширш1. Кра'1 пластинок подвшно-зазуб-реш. Середня довжина черешка - 7,63 см.
Листков! пластинки сорту 'Krymskoe Solnyshko' (рис. з) невелик!, овальн!, мають характерне насичене зелене забарвлення та матову поверхню, верх!вков! листочки трохи загостреш. Кра'1 пластинок майже гладеньк! мають др1бш зубщ. Середня довжина черешка - 8,23 см.
Для оптимального проходження процесу фотосинтезу троянди повинш мати достатню площу листково' поверхн!, як зас!б нагромад-ження пластичних речовин для формування вегетативних та генеративних орган!в.
Б!ометричн! показники листкового апара-ту досл!джуваних сорт!в витких троянд наведено в таблиц!.
На основ! проведених досл!джень ми вия-вили ктотну р1зницю в розм1р1 листшв сортименту витких троянд. Зокрема, у сорив 'Kahovka', 'Flammentanz', 'Krasnyi Maiak' листков! пластинки були найб1льшого розм! ру, як в 2,5-2,3 раза перевищували розм1ри листкових пластинок складного листка у сорив 'New Dawn' i 'Krymskoe Solnyshko'. Найб1льша довжина листка була у сорив 'Kahovka' та 'Krymskoe Solnyshko' - 14,54 та 14,12 см ввдповвдно. Найкоротшими листками характеризувались 'Duc de Constantine' та 'Excelsa'. В ус!х дослвджуваних сорив се-редня довжина складного листка становила 12,40 см. К!льк!сть листкових пластинок у дослвджуваних сорив витких троянд була в межах в!д 5,4 до 7,8 шт./листок, в сорту 'Veilchenblau' - найбшьшою (7,8 шт./листок). Сорти 'Kahovka' та 'Sympathie' мали наймен-шу юлькгёть листкових пластинок. Найви-щий показник загально'1 площщ листка ввд-носно площ! листково! пластинки був у сор-
Таблиця
Бюметрична характеристика листк!*в сорп'в витких троянд роду Rosa L.
Сорт Довжина складного листка, см Ю'льк'сть листкових пластинок, шт./листок Площа листково'1 пластинки, см2 Загальна площа листка, см2
'Duc de Constantine' 09,48±0,18* 6,0±0,45 09,36±0,10 56,14±0,29
'Excelsa' 09,98±0,15 7,2±0,20 06,94±0,16 49,96±0,45
'Flammentanz' 13,84±0,14 6,0±0,45 14,10±0,12 84,74±0,31
'Kahovka' 14,54±0,08 5,4±0,40 15,86±0,12 85,72±0,21
'Krasnyi Maiak' 13,50±0,10 6,8±0,20 11,10±0,15 75,52±0,18
'Krymskoe Solnyshko' 14,12±0,15 5,8±0,58 05,96±0,08 34,64±0,19
'New Dawn' 10,44±0,14 6,0±0,45 05,78±0,15 34,70±0,22
'Sympathie' 13,04±0,14 5,4±0,24 09,16±0,12 49,52±0,21
'Veilchenblau' 12,62±0,12 7,8±0,37 05,16±0,11 40,16±0,20
HIP05 1,548 5,536
* M±SEM, де М - середне арифметичне значения, SEM - стандартна похибка середнього арифметичного. 72 СОРТОВИВЧЕННЯ ТА ОХОРОНА ПРАВ НА СОРТИ РОСЛИН
т!в 'Flammentanz' та 'Kahovka'. Найменшу загальну площу листка мали сорти 'Krymskoe Solnyshko' та 'New Dawn' - 34,64 та 34,70 см2 в!дпов!дно. Майже вс! досл!джуван! сорти витких троянд в!дзначались великою загаль-ною площею листка. Характеризуючи площу листково'1 пластинки, сл!д зазначити, що найменше 11 значення становить 5,16 см2 у сорт!в 'Veilchenblau' та 5,78 см2 - у 'New Dawn'. Найб!льша площа листково'1 пластинки була в сорту 'Kahovka' - 15,86 см2.
Висновки. В результат! вивчення основних б!ометричних показник!в листка дев'яти сорив витких троянд, було встановлено, що 'Flammentanz', 'Krasnyi Maiak', 'Krymskoe Solnyshko' та Kahovka' мають найвищ! значення за цими показниками. Сорт 'Veilchenblau' !стотно в!др!зняеться в!д !нших досл!-джуваних зразк!в формою та забарвленням листк!в, що позитивно позначаеться на його декоративност!.
Отриман! дан! дали змогу вид!лити сорти, як! можна використовувати в озелененн! не лише за декоративними характеристиками кв!тки, а й за зовн!шн!м виглядом листк!в ('Veilchenblau', 'Sympathie', 'Flammentanz', 'Krymskoe Solnyshko', 'New Dawn'). Ц! сорти також можна використовувати в селекц!й-них програмах за ц!ею ознакою.
Використана литература
1. Хржановский В. Г. Розы. Филогения и систематика. Спонтанные виды Европейской части СССР, Крыма и Кавказа. Опыт и перспективы использования / В. Г. Хржановский. -М. : Советская наука, 1958. - 476 с.
2. Юзепчук С. В. Род Роза (шиповник) Rosa L. Род Хультемия -Hultemia Dumort; род Хультемоза - Hultemosa Juz. / С. В. Юзепчук // Флора СССР. - М. ; Л. : Изд-во АН СССР, 1941. -Т. 10. - С. 431-508.
3. Modern Roses-12: The Comprehensive List of Roses in Cultivation or of Historical or Botanical Importance / M. A. Young, Ph. Schorr (Eds.). - Shreveport : The American Rose Society, 2007. - 576 p.
4. Дойко Н. М. БИологИчнИ основи ИнтродукцИТ витких деревних рослин у Правобережному ЛИсостепу Украши : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бИол. наук : спец. 03.00.05 «БотанИка» / Н. М. Дойко. - К., 2005. - 20 с.
5. Рубцова О. Л. Ртд Rosa L. в УкраТнИ: история, напрями дослИ-джень, досягнення та перспективи : дис. на здобуття наук. ступеня д-ра бИол. наук : спец. 03.00.23 «1сторИя бПологПТ» / О. Л. Рубцова. - К., 2011. - 443 с.
6. Бирюлева Э. Г. Анатомо-морфологические особенности лис-
товой n^acTMHKM BMflOB m $opM pofla Rosa L. b yc/oBMAX ipi-CMBawbfl Kpbma / 3. T. Biipio/eBa, 3. K. K/MMeHKo, A. n. He/oM-6mt // BicHMK Kn'iBCbKoro HaL(. yH-Ty i'm. Tapaca LUeBHeHKa. Cepifl : iHTpoflyKLia Ta 36epeweHHA poc/MHHoro pi3HoMam'TTfl. - 2009. - Bin. 25-27. - C. 32-33.
7. Bi/oyc B. I. CafloBo-napKoBe MiicTeltbo. KopoTKa icTopia po3-BMTKy Ta MeToflM cTBopeHHA xyflowrnx cafliB / B. I. Bi/ioyc. -K. : HayK. cbi't, 2001. - 299 c.
8. Py6LoB /1. H. flepeBbfl m KycTapHMKii b /aHflrna^THow apxiiTeK-Type / fl. H. Py6LoB. - K. : HayK. flyMKa, 1977. - 272 c.
9. Guidelines for the conduct of tests for distinctness, uniformity and stability of Rose (Rosa L.) (TG/ 11/8 Rev, UPOV) [E/eKTpoH-hmm pecypc]. - PewiiM flocTyny : www.upov.int/edocs/tgdocs/ en/tg011.pdf
References
1. Khrzhanovskiy, V. G. (1958). Rozy. Filogeniya i sistematika. Spontannye vidy Evropeyskoy chasti SSSR, Kryma i Kavkaza. Opyt i perspektivy ispol'zovaniya [Roses. Race development and taxonomy. Spontaneous species of the European part of the USSR, Crimea and the Caucasus]. Moscov: Sovetskaya nauka [in Russian].
2. Yuzepchuk, S. V. (1941). Rod Roza (shipovnik) Rosa L.; Rod Khul'temiya - Hultemia Dumort; rod Khul'temoza - Hultemosa Juz. [The genus Rosa (wild rose) - Rosa L.; the genus Hultemia Dumort; the genus Hultemosa Juz.]. In Flora SSSR [Flora USSR] (Vol. 10, pp. 431-508). Moscow; Leningrad: Izd-vo AN SSSR. [in Russian]
3. Young, M. A., & Schorr, Ph. (Eds.). (2007). Modern Roses-12: The Comprehensive List of Roses in Cultivation or of Historical or Botanical Importance. Shreveport: The American Rose Society.
4. Doiko, N. M. (2005). Biolohichni osnovy introduktsii vytkykh derevnykh roslyn u Pravoberezhnomu Lisostepu Ukrainy [Biological basis of introduction of climbing tree plants in the Right-Bank Steppe of Ukraine]. (Extended Abstract of Cand. Sci. Diss.). Kyiv. [in Ukrainian]
5. Rubtsova, 0. L. (2011). Rid Rosa L. v Ukraini: istoriia, napriamy doslidzhen, dosiahnennia ta perspektyvy [The genus Rosa L. in Ukraine]. (Doctor's Sci. Diss.). Kyiv. [in Ukrainian]
6. Biryuleva, E. G., Klimenko, Z. K., & Chelombit, A. P. (2009). Anatomo-morfologicheskie osobennosti listovoy plastinki vidov i form roda Rosa L. v usloviyakh Prisivash'ya Kryma [Anatomo-morphological peculiarities of leaf blade of species and forms of the genus Rosa L. in conditions of Crimea Prisivashye]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu im. Tarasa Shevchenka. Seriia: Introduktsiia ta zberezhennia roslynnoho riznomanittia [Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Series: Introduction and conservation of plant diversity], 25-27, 32-33. [in Ukrainian]
7. Bilous, V. I. (2001). Sadovo-parkove mystetstvo. Korotka istoriia rozvytku ta metody stvorennia khudozhnikh sadiv [The garden art. Short story of the development and art garden design methods]. Kyiv: Naukovyi svit. [in Ukrainian]
8. Rubtsov, L. I. (1977). Derev'ya i kustarniki v landshaftnoy arkhitekture [Trees and shrubs in landscape architecture]. Kyiv: Naukova dumka. [in Russian]
9. Guidelines for the conduct of tests for distinctness, uniformity and stability of Rose (Rosa L.J (TG/11/8 Rev, UPOV). Retrieved from www.upov.int/edocs/tgdocs/en/tg011.pdf
УДК 582.734.4:581.45:631.525
Т. А. Буйдина, 0. Ф. Рожок. Морфологические особенности листьев сортов вьющихся роз рода Rosa L.
Цель. Изучить биометрические показатели листьев сортов вьющихся роз (длина сложного листа, количество листовых пластинок, общая площадь листа и листовой пластинки) и выделить лучшие сорта по этим характеристикам. Методы. Общебиологические (морфометрический анализ) и математико-статистический. Результаты. По результатам
морфологического анализа обнаружена существенная разница в размере листьев изучаемых сортов вьющихся роз. Самый большой размер листьев был у сортов 'Kahovka', 'Flammentanz', 'Krasnyi Maiak', самый маленький - у сортов 'New Dawn' и 'Krymskoe Solnyshko'. На основании изучения основных биометрических показателей листьев 9 сортов
вьющихся роз установлено, что 'Flammentanz', 'Krasnyi Maiak' и 'Kahovka' имеют самые высокие значения по этим показателям. Сорт 'Veilchenblau' существенно отличается от других исследованных образцов формой и окраской листьев, что позитивно сказывается на его декоративности. Полученные данные позволяют выделить сорта, которые можно использовать в озеленении не только по декоративным характеристикам цветка, но и по внешнему виду листьев, а также сорта для использования в селекционных
программах по этому признаку. Выводы. Изучены биометрические показатели листьев сортов вьющихся роз (длина сложного листа, количество листовых пластинок, общая площадь листа, площадь листовой пластинки) и по этим признакам выделены сорта, которые рекомендуется использовать в озеленении и селекционной работе.
Ключевые слова: вьющиеся розы, сорт, сложный лист, листовая пластинка, биометрический показатель, декоративность.
UDC 582.734.4:581.45:631.525
T. O. Buidina, O. F. Rozhok. Morphological features of leaves in climbing roses varieties of the genus Rosa L.
Purpose. To study biometric characteristics of climbing roses leaves (length of compound leaf, the number of leaf blades, total leaf area and leaf blade area) and select the best varieties on this base. Methods. General biological (biometric) study and statistical evaluation. Results. As follows from the morphological analysis, a significant leaf size variation in the studied varieties of climbing roses was revealed. The leaf size in such varieties as 'Kahovka', 'Flammentanz', 'Krasnyi Maiak' was the largest, in 'New Dawn' and 'Krymskoe Solnyshko' - the smallest one. Based on the leaf biometric study of 9 varieties of climbing roses, the authors defined that 'Flammentanz', 'Krasnyi Maiak', 'Kahovka' varieties had the highest values of leaf parameters. The 'Veilchenblau' variety differed significantly from the other studied
samples by the form and color of leaves that had a positive impact on its decorative value. Data obtained allowed to select varieties that can be used in landscaping not only because of flower decorative characteristics, but also due to attractive leaf appearance, as well as varieties for application in breeding programs related to this trait. Conclusions. Biometric characteristics of climbing roses leaves (length of compound leaf, the number of leaf blades, total leaf area and leaf blade area) were studied, and in compliance with the results the best varieties were selected that can be recommended for use in gardening and breeding.
Keywords: climbing roses, variety, compound leaf, leaf blade, biometric characteristics, decorative value.
HadiuuiAa 19.01.16
74
Сортовивчення та охорона ПРАВ Hfl сорти рослин
