CC BY
5
УДК 330.35
ОЦ1НЮВАННЯ НЕО1НДУСТР1АЛЬНИХ ЧИННИК1В РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОГО М1СТА
в умовах децентрал!ЗацГ|"
© 2018
ПРУШКТВСЬКИЙ в. г., буряк в. в.
УДК 330.35
Прушмвський В. Г., Буряк В. В. Оцшювання неоiндустрiальних чиннишв розвитку промислового MicTa
в умовах децентрaлiзaцм
ДоЫджено нео1ндустр:альн1 чинники, яш впливають на розвиток промислового мста. Здйснено ¡х шльшсну ощнку на основi використання шдек-сного методу та мультиплкативноi моделi, яка дозволяв врахувати та гармоЫзувати низькi та високi значення ¡ндикаторв, а також визначае стуЫнь вiдповiдноcmi розрахованого шдекав реальним умовам. Визначено ндекс розвитку промислового мста на основi трьох субшдекав: ндекс знань, iндекc iнновaцiй, iндекc iнформaцiйно-комунiкaцiйних технологй. На основi розрахунку шдексу розвитку промислового мста Ыд впливом неоiндуcmрiaльних чиннишв визначено низький рiвень розвитку промислового мста. З'ясовано, що р'юень шновацйного розвитку е високим i скла-дае 0,519, mодi як рiвень знань е нижчим - 0,438. Загальний ндекс знань та iнновaцiй для Зaпорiжжя дорiвнюе 0,476, що демонструе недостатнй рiвень розвитку промислового мста Ыд впливом новтшх чиннишв. Зроблено висновок, що нacлiдком неповного та неефективного використання потенцйних можливостей е вiдноcно низький рiвень розвитку промислового мста з точки зору тривекторноi моделi «знання ■ iнновaцii ■ iнформaцiйно-комунiкaцiйнi технологи». Це потребуе пошуку ефективного нструментарт, який дозволить досягти розвитку мста на баз використання позитивного впливу неоiндуcmрiaльних чиннишв.
Ключов'! слова: деценmрaлiзaцiя, знання, iнновaцi¡, iнформaцiйно-комунiкaцiйнi технолога, неоiндуcmрiaльнi чинники, промисловемсто. Рис.: 1. Табл.: 2. Формул: 4. Ббл.: 12.
Прушшвський Володимир ГеннадШович - доктор економiчних наук, професор, проректор, Зaпорiзький нацональний техЫчний уЫверситет (вул. Жуковського, 64, Зaпорiжжя, 69063, Украна) E-mail: [email protected]
Буряк Володимир Вкторович - асЫрант, кафедра економiчно¡ теорП та Ыдприемництва, Зaпорiзький нацональний техЫчний уЫверситет (вул. Жуковського, 64, Зaпорiжжя, 69063, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 330.35
Прушковский В. Г., Буряк В. В. Оценивание неоиндустриальных факторов развития промышленного города в условиях децентрализации
В статье исследованы неоиндустриальные факторы, влияющие на развитие промышленного города. Осуществлено их количественную оценку на основе использования индексного метода и мультипликативной модели, которая позволяет учесть и гармонизировать низкие и высокие значения индикаторов, а также определяет степень соответствия рассчитанного индекса реальным условиям. Определен индекс развития промышленного города на основе трех субиндексов: индекс знаний, индекс инноваций, индекс информационно-коммуникационных технологий. На основе расчета индекса развития промышленного города под влиянием неоиндустриальных факторов определен низкий уровень развития промышленного города. Установлено, что уровень инновационного развития является высоким и составляет 0,519, тогда как уровень знаний ниже - 0,438. Общий индекс знаний и инноваций для Запорожья равен 0,476, что демонстрирует недостаточный уровень развития промышленного города под влиянием новейших факторов. Сделан вывод о том, что следствием неполного и неэффективного использования потенциальных возможностей является относительно низкий уровень развития промышленного города с точки зрения трехвекторной модели «знания ■ инновации ■ информационно-коммуникационные технологии». Это требует поиска эффективного инструментария, который позволит достичь развития города на базе использования положительного влияния неоиндустриальных факторов.
Ключевые слова: децентрализация, знания, инновации, информационно-коммуникационные технологии, неоиндустриальные факторы, промышленный город.
Рис.: 1. Табл.: 2. Формул: 4. Библ.: 12.
Прушковский Владимир Геннадиевич - доктор экономических наук, профессор, проректор, Запорожский национальный технический университет (ул. Жуковского, 64, Запорожье, 69063, Украина) E-mail: [email protected]
Буряк Владимир Викторович - аспирант, кафедра экономической теории и предпринимательства, Запорожский национальный технический университет (ул. Жуковского, 64, Запорожье, 69063, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 330.35
Prushkivskiy V.H., Buriak V. V. Assessing the Neoindustrial Factors
of Development of Industrial City in Conditions of Decentralization
The article researches the neoindustrial factors influencing development of industrial city. Their quantitative assessment is carried out on the basis of use of the index method together with a multiplicative model which allows taking account of and harmonizing the low and high values of indicators, also determining the degree of conformity of the calculated index with conditions of reality The index of development of industrial city is defined on the basis of three sub-indices: knowledge index, innovations index, information-communication technologies index. On the basis of calculation of the index of development of industrial city under influence of neoindustrial factors the low level of development of industrial city is defined. It has been determined that the level of innovative development is high and reaches 0,519, while the level of knowledge is lower, reaching 0,438. The general index of knowledge and innovations for Zaporizhzhya is 0,476, which demonstrates the insufficient level of the development of industrial city under the influence of the newest factors. It is concluded that the incomplete and inefficient use of potential opportunities results in a relatively low level of the development of industrial city from the point of view of the three-vector model of «knowledge ^ innovations ^ information-communication technologies». This requires the search for an efficient instrumentarium that will allow the development of city on the basis of positive impact of neoindustrial factors. Keywords: decentralization, knowledge, innovations, information-communication technologies, neoindustrial factors, industrial city. Fig.: 1. Tbl.: 2. Formulae: 4. Bibl.: 12.
Prushkivskiy Volodymyr H. - Doctor of Sciences (Economics), Professor, Pro-rector, Zaporizhzhya National Technical University (64 Zhukovskoho Str., Zaporizhzhya, 69063, Ukraine) E-mail: [email protected]
Buriak Volodymyr V. - Postgraduate Student, Department of Economic Theory and Entrepreneurship, Zaporizhzhya National Technical University (64 Zhukovskoho Str., Zaporizhzhya, 69063, Ukraine) E-mail: [email protected]
Одним ш першочергових завдань довгостроково-го розвитку мкста е досягнення позитивно! економiчно! динамiки, формування ново! якост господарського се-редовища i сталого розвитку. Це означае, з одного боку, здатшсть утримувати рiвновагу, а з шшого - шдтри-мувати певш (стiйкi) темпи розвитку (руху). Зазначена проблема е особливо актуальною для промислового мкта, яке характеризуеться домшуванням у структурi економiки, як за зайнятктю, так i за ВДВ - промислового сектора, а також розбалансуванням мiж еколопчною, економiчною та соцiальною складовими на користь останнк двох. Екологiчна складова - не у прюритет розвитку.
Ц:
р
мiста. *В
'я проблема може бути виршена в умовах ак-тивiзацi! процесiв децентралiзацi!, якi розши-I рюють можливостi розвитку промислового сучасних умовах саме мiсто стае джерелом розвитку, ефектившсть функцiонування якого зна-чно залежить вiд впливу чинниюв неоiндустрiалiзацi!, якi забезпечують зростання економжи, пiдвищення якостi й рiвня життя населення, пiдтримку природно-еколопчно! системи життезабезпечення. Для визна-чення впливу неоiндустрiальних чинникiв на розвиток промислового мкта виникае об'ективна необхцшсть !х оцiнювання.
Актуальнiсть дослiдження впливу неоiндустрiаль-них чинникiв пiдтверджуеться наявшстю значно! ккь-костi наукових праць укра!нських i зарубiжних учених. Концептуальш основи неоiндустрiально! парадигми заклали зарубiжнi вченi: К. Андерсон, Г. Клейнер, П. Марш Дж. Рiфкiн [1-4] та ш.
Теоретичнi положення неоiндустрiалiзацi! розгля-нутi в працях таких укра!нських учених: А. Амош^ Ю. Ба-жала, О. Бкоруса, В. Гееця, А. Задо!, В. Ляшенко, Е. Пруш-кшсько!, Д. Турко, Л. Федулово!, А. Чухна [5-9] та ш.
Незважаючи на значну ккьюсть теоретичних i практичних дослiджень впливу рiзних чинникiв на розвиток промислового мкста, залишаеться невизначеним iнструментарiй оцiнювання неоiндустрiального впливу на сучасному еташ.
Метою стати е оцшювання впливу неошдустрь альних чинникiв на розвиток промислового мкста в умовах децентралiзацi!.
Особливост розвитку промислового мiста визна-чають i необхiднiсть пошуку дiевого шструментарш, який дозволить досягти гармонiзованого стану розвитку у трiадi «екологш - економiка -соцiум». При цьому досягнення належного рiвня соцiально-економiчного розвитку не повинно досягатися за рахунок попршен-ня еколопчно! ситуаци. В умовах децентраци основою тако! збалансованост е неоiндустрiальнi чинники, якi, з одного боку, дозволяють виявити наявш потенцiйнi можливостi, а з шшого - забезпечують !х повне й ефек-тивне використання.
На основi вищезазначеного слц пiдкреслити, що на сучасному еташ вектор розвитку промислового мкс-та повинен формуватися на основi базису, який склада-еться з трьох «субвекторiв»: знання, iнновацi!, шфор-мацшно-комушкацшш технолог!!.
Для оцiнки неоiндустрiальних чинниюв, яю без-посередньо впливають на розвиток промислового мкта в умовах децентралiзацi!, може бути використаний кон-цептуальний пiдхiд, який наведено у виглядi iерархiчно! структури (рис. 1).
Зазначений шдхц, передбачае здiйснення оцшки «знизу-вгору», починаючи з третього рiвня i до першо-го. На третьому рiвнi визначаеться система шдикато-рiв для оцiнки кожного з неоiндустрiальних чинникiв: знань, iнновацiй та шформацшних технологiй. Другий рiвень мктить оцiнку безпосередньо трьох субiндексiв: шдекс знань; iндекс iнновацiй; iндекс шформацшно-комунiкацiйних технологiй. Завершальним етапом е перший рiвень, на якому визначаеться загальний iндекс розвитку промислового мкта пiд впливом неошдустрь альних чинниюв. Побудована структура дозволяе проводите деталiзований аналiз на кожному рiвнi iерархi! i на кожну рiвнi приймати рiшення щодо можливих шля-хiв пiдвищення iндексу розвитку промислового мкта.
Практичну реалiзацiю запропонованого шдходу доцкьно дослiджувати на прикладi промислового мкта (м. Запорiжжя). Оцшку розвитку промислового мiста та його рiвня в цкому будемо здш-снювати на основi наявно! статистично! iнформацi!.
Зокрема, iндекс знань розглянемо через показни-ки освiти: ккьюсть студентiв вищих навчальних закла-дiв 1-11 рiвнiв акредитаци; кiлькiсть студенпв у вищих
1 рiвень
2 рiвень
3 рiвень
1ндекс сталого розвитку Ц
С л 1ндекс знань - 121 с > 1ндекс шновацш - 122 1ндекс iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй - 123
^11 312 313 ^21 с 322 323 331 с ^32 333
314
315
324
325
334
335
Рис. 1. крарх1чна структура iндексу розвитку промислового мiста пiд впливом неоiндустрiальних чинниюв Джерело: авторська розробка.
навчальних закладах III-IV р1вшв акредитаци (держав-них); ккьюсть пpофесiйно-технiчних навчальних закла-дiв. Для визначення iндексу шновацш будемо викорис-товувати такi статистичш данi: ккьюсть промислових пiдпpиeмств, що займалися iнновацiйною дiяльнiстю; обсяг ре^зовано! шновацшно! продукцп; впроваджено нових технолопчних пpоцесiв; впроваджено шновацш-них видiв продукци, найменувань. 1ндекс шформацшно-комушкацшних технологiй визначаемо на основi шдика-
тоpiв, якi характеризують використання шформацшно-комунiкацiйних технологiй на шдприемствах: ккьюсть пiдпpиемств, якi використовували комп'ютери; ккьюсть пiдпpиемств; кiлькiсть пiдпpиемств, якi мали доступ до меpежi 1нтернет; ккьюсть пiдпpиемств, якi здшснюва-ли електронний обмш даними.
Для оцiнювання шдексу знань та iндексу шновацш промислового мiста використаемо аналiтичну базу показниюв м. Запоpiжжя за 2015 р. (табл. 1).
Таблиця 1
Аналiтична база показникiв м. Запорiжжя для визначення iндексу знань та iндексу iнновацiй для оцiнки розвитку
промислового мкта, 2015 р.
Найменування Фактичне значення ММмальне значення Максимальне значення
Знання
ктьгасть студентiв вищих навчальних закладiв l-ll piBHiB акредитаци, oci6 4191 1780 7483
кiлькiсть студентiв у вищих навчальних закладах IIl-IV piBHiB акредитаци (державних), oci6 37138 16436 53574
кiлькiсть пpофесiйно-технiчних навчальних закладiв, штук 17 1 46
1нновац\
кiлькiсть промислових пщпривмств, що займалися iнновацiйною дiяльнiстю, шт. 27 1 49
обсяг pеалiзовано''' шновацшно''' продукци, тис. грн 2735,5 157,6 3162,3
впроваджено нових технолопчних процеав, шт. 61 3 114
впроваджено iнновацiйних видiв продукци, найменувань, шт. 133 21 397
Джерело: [10].
У табл. 1 для оцшки шдексу розвитку м. Запоpiж-жя використовуеться статистична база за 2015 р. мш1-мальне значення штерпретуеться як найменше значення показника серед мкт областi. Осккьки обласне мкто е найбкьшим промисловим центром Запоpiзько! областi i мае максимальш значення за переважною бiльшiстю iндикатоpiв, то як максимальнi показники розглядалися статистичнi данi за областю в цкому.
Для визначення iндексу розвитку промислового мкта здшснюеться нормування показниюв за формулою:
I = n ПТ inn0v
innov yXX i >
(3)
де n - к1льюсть показникiв, якi використовуються для
оцшки шдикатора 11
hno.
I.,
w innov
I=
Z — Z
fact min
(1)
де Iz - нормований показник;
Z
fact
фактичне значення показника; максимальне значення показника;
Zm
Zmin - мiнiмальне значення показника.
Результати нормування обраних показникiв наве-денi в табл. 2.
Як зазначалося нами вище, важливими неошду-стpiальними чинниками розвитку мiста е знання та ш-новацП. Для визначення шдексу знань та шдексу шновацш доцкьно використовувати формули в1дпов1дних субшдексш (ф. (2)-(3)).
(2)
Математичш залежностi (2)-(3) передбачають використання мультиплжативно! моделi, яка дае можлив1сть врахувати та гармошзувати низьк1 та висою значення iндикатоpiв, а також визначае ступшь в1дпов1дност1 розрахованого iндексу реальним умовам. Своею чергою, використання адитивно'1 моделi призводить до того, що низью значення одних шдика-тор!в компенсуються за рахунок високих значень шших, що в pезультатi вцображаеться на завищеному значеннi iндексу розвитку.
Для практично! реал!защ! запропонованого шдхо-ду розрахуемо субiндекси розвитку в цкому. Для м. За-пор!жжя за формулами (1)-(3):
Iknow = 3 пIkn0w =0,438,
I = 4 ПInnov =0,519.
innov АI i > '
V i=i
Загальний iндекс сталого розвитку буде мати та-кий вигляд:
I = П ^I (4)
hi \ know innov '
Як зазначалося нами вище, останнш етап у !ерар-х1чнш структур1 iндексу розвитку шд впливом неошду-
=i
i=i
Таблиця 2
Нормування показнимв м. Запорiжжя для визначення iндексу знань та шдексу iнновацiй для оцiнки розвитку
промислового мiста
Найменування Нормоване значення
Знання ( Iknow )
кшьюсть студенпв вищих навчальних закладiв 1-11 piBHiB акредитацп, oci6 0,423
кiлькiсть студентiв у вищих навчальних закладах III-IV piBHiB акредитацп (державних), oci6 0,557
кiлькiсть пpофесiйно-технiчних навчальних закладiв, од. 0,356
1нноваЦ11' ( Innov)
кiлькiсть промислових пiдпpи£мств, що займалися iнновацiйною дiяльнiстю 0,542
обсяг pеалiзованоï iнновацiйноï продукцп, тис. грн 0,858
впроваджено нових технолопчних пpоцесiв 0,523
впроваджено шновацшних видiв продукцГГ, найменувань 0,298
Джерело: розраховано автором.
стрiальних чинникiв передбачае кiлькiсне визначення цього шдексу. З щею метою використовуеться формула середнього гармоншного, осккьки це дозволяе враху-вати внесок кожного субшдексу в загальний результат. Аналiтичний розрахунок можна навести таким чином:
1ы = V0,438 • 0,519 = 0,476.
ОтриманЬ результати демонструють високий pi-вень шновацшного розвитку (Iinnov > 0,5), та недостат-
нЬй piвень знань (Iknow < 0,5). Загальний Ьндекс знань та шновацш для м. Запоpiжжя доpiвнюe 0,476, що де-монструе недостатнiй piвень розвитку промислового мЬста пiд впливом неоiндустpiальних чинникiв.
ОскЬльки вiдсутнi статистичнi данi щодо викорис-тання iнфоpмацiйно-комунiкацiйних технологiй у м. За-поpiжжя, то оцiнювання такого неоiндустpiального чин-ника, як шформацшно-комушкацшш технологи, роз-глянемо через загальнЬ тенденци.
За результатами обстеження щодо використан-ня iнфоpмацiйно-комунiкацiйних технологiй у 2015 р. (рис. 2) користувалися у свош pоботi комп'ютерами 95,2% пiдпpиемств (у 2014 р. - 93,4%) та мали доступ до меpежi 1нтернет - 93,3 % (у 2014 р. - 91,0 [11].
Якщо розглядати використання шформацшно-комушкацшних технологiй на пiдпpиемствах у 2015 р. в pозpiзi окремих видiв економiчноï дiяльностi, то слЬд зауважити, що найвищий piвень комп'ютеризаци показали пiдпpиемства, що здЬйснюва-ли фiнансову та страхову дiяльнiсть - 98,9% вЬд загально'1 юлькосп пiдпpиемств, якi взяли участь в обстеженнЬ (у 2014 р. - 95,8 %). Високим значення цього показника було у шдприемств, що здшснювали дiяльнiсть iз на-дання Ьнших видiв послуг - 98,3 % (у 2014р. - 98,2 %); найменший piвень комп'ютеризаци спостерЬгався у пЬд-приемств Ьз дiяльностi у сфеpi адмiнiстpативного та до-помiжного обслуговування - 89,2 % (у 2014р. - 88,3 %).
Питома вага шдприемств, яю використову-вали комп'ютери, 61,9 % користувались локальною комп'ютерною мережею, на 3,8 в.п. бЬльше, нiж у 2014 р., тодi як розширену корпоративну комп'ютерну мере-
жу мало кожне сьоме пЬдприемство (у 2014 р. - кожне шосте). Як i у 2014р., майже кожне трете таке шдприемство мало бездротовий доступ для свое'1 локально'1 комп'ютерно'1 мережЬ, кожне четверте використовувало власний внутршнш веб-сайт, який функцiонував у корпоративна комп'ютеpнiй меpежi (1нтранет).
1з загально'1 кiлькостi пiдпpиемств, що використо-вували мережу 1нтернет, 67,5 % (у 2014 р. - 65,9 %) шдприемств застосовували широкосмуговий доступ (xDSL канали, видкеш канали, телевiзiйний кабель, лiнiï елек-тpопеpедачi, супутниковий, стацiонаpний бездротовий зв'язок тощо), кожне трете пЬдприемство мало мобЬльний широкосмуговий (стЬльниковий, GSM, GPRS, 2G, EDGE, 3G, CDMA тощо) та комутований доступ через телефон-ну лшш (Dial-Up або ISDN), що вЬдповЬдае piвню 2014 р.
Використання шформацшно-комушкацшних тех-нологiй на шдприемствах, на наш погляд, доцЬльно розглядати за такою кpитеpiальною ознакою, як «pозмip пiдпpиемства». Статистичш данi свiдчать, що досить активними користувачами е малi пiдпpиемства, питома вага яких складае 75 % вЬд загально'1 кiлькостi шдприемств, яю використовували комп'ютери у свош дЬ-яльностi, 74,9 % мали доступ до мереж 1нтернет, 67,2 % мали веб-сайт та 82,2 % здшснювали електронний обмш даними [12, с. 17-21]. Осюльки малi пiдпpиемства е активними користувачами шформацшно-комушкацшних технологЬй, то постае завдання шдтримки 'к розвитку як рушЬйних сил iнфоpмацiйного прогресу.
Зазначимо, що досить популярним для шдприемств е використання сощальних медiа для оргашзацп ефективно'1 роботи шдприемства. Домiнування використання у свош дЬяльностЬ соцiальних медiа е харак-терним саме для малих шдприемств. Якщо здЬйснити ранжування цЬлей використання сощальних мереж на малих шдприемствах, то отримаемо такий результат: ранг 1 - сшвпращ з дЬловими партнерами (поста-чальниками тощо) або шшими органЬзацЬями (держав-ними органами);
ранг 2 - представлення шдприемства або рекла-мування його роботи (товарЬв, послуг);
ранг 3 - отримування вЬдгукЬв клЬентЬв або надан-ня вЬдповЬдей на 1х запитання;
ранг 4 - обмш поглядами, думками або знаннями усередиш шдприемства;
ранг 5 - залучення кл!ент!в у розвиток або шнова-ц1ю товар!в i послуг;
ранг 6 - наймання пращвниюв.
Таким чином, сощальш меpежi е досить ефек-тивним засобом шдтримки зв'язк1в 1з дковими партнерами та п1дтримки рекламно! дшльносй, що е важливою складовою у формуванш бренда п1дпри-емства.
анвл1з використання шформацшно-комушкацш-них технологiй св1дчить про те, що вцбуваеться акти-в!зацш цих процейв навiть на шдприемствах малого розм1ру, як1 мають обмежеш фiнансовi ресурси. Це шд-тверджуе !х ефективнiсть i значущiсть для дшльност пiдпpиемства. Своею чергою, ефективне функцюнуван-ня пiдпpиемств за ланцюговою реакщею е запорукою розвитку мкта, pегiону та кра!ни в цкому, особливо в умовах активiзацi! процейв децентpалiзацi!.
Таким чином, оцiнка неошдустр!альних чинник1в промислового мiста дозволяе визначити його латентш переваги, як1 можуть проявлятися ткьки за умови фор-мування певного середовища i в майбутньому викорис-товуватися для повно! pеалiзацi! потенцшних можли-востей. Адже саме оцшювання неоiндустpiальних чин-ник1в показуе наявшсть «слабких м1сць», як1 заважають повноцшному розвитку та потребують в1дпов1дно! ко-ординаци д1й i упpавлiння з боку держави, господарюю-чих суб'ектш та окремо! людини.
ВИСНОВКИ
На основ! вищезазначеного можна пiдсумувати, що в умовах процесу децентpалiзацi! з'являються нов1 можливост1 розвитку промислового мкта, особливо п1д впливом неоiндустpiальних чинниюв.
Оцiнювання розвитку промислового мiста (на пpикладi м. Запоpiжжя) засвiдчуе наявшсть значного потенщалу. Наслiдком неповного та неефективного використання потенцшних можливостей е вцносно низь-кий piвень розвитку промислового мiста з точки зору тривекторно! моделi знання^-шноваци^-шформацшно-комушкацшш технологи. Це потребуе пошуку ефектив-ного iнстpументаpiю, який дозволить досягти сталого розвитку мiста на базi використання позитивного впли-ву неоiндустpiальних чинник1в. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Anderson C. Makers: The New Industrial Revolution. New York : Random House, Inc., 2012. 272 р.
2. Клейнер Г. Становление общества знаний в России: социально-экономические аспекты. Общественные науки и современность. 2005. № 3. С. 44-62.
3. Marsh P. The New Industrial Revolution: Consumers, Globalization and the End of Mass Production. Yale University Press, 2012. 320 р.
4. Rifkin J. The Third Industrial Revolution: How Lateral Power is Transforming Energy, the Economy, and the World. New York : Palgrave Macmillan, 2011. 291 р.
5. Бшорус О. Г. Проблеми глобально!' модершзацп та ¡м-перативи неоiндустрiалiзацiï транзитивних економт. Економ'ч ний часопис ХХ1 ст. 2012. № 9-10. С. 3-6.
6. Задоя А. А. «Новая индустриализация» в контексте стратегических целей Украины. Бюлетень М'жнародного Нобе-л'вськогоеконом'чногофоруму. 2012. № 1 (5). С. 146-154.
7. Прушмвська Е. В. Неоiндустрiалiзацiя як процес оновлення вторинного сектору економти в перюд економiч-ноТ нестабтьносл. Теоретичт та прикладт питання економ'!-ки. 2013. Вип. 28. Т. 1. С. 191-197.
8. Турко Д. О., Дронова-Вартанян I. В., Артьомова А. В. Аналiз змши перелту високотехнолопчних продуств та визна-чення особливостей високотехнолопчних галузей Укра'ши. Еко-ном'ка та управл'тня тдприемствами машинобуд'юно\ галуз'1: проблеми теорп та практики. 2010. № 2 (10). С. 51-63.
9. Чухно А. А. Твори : у 3 т. Т. 3 : Становлення еволюцшноТ парадигми економiчноï теорп. КиТв : КНУ iM. Т. Шевченка, 2006. 712 с.
10. 1^ста та райони Запорiзькоï обласп у 2015 ро^ : стат. щорiчник // Головне управлшня статистики у Запорiзькiй обласп. Запорiжжя, 2016. 269 с.
11. Використання шформацшно-комунтацшних тех-нологш на Шдприемствах у 2015 ро^ : експрес-випуск вщ 17.05.2016 № 133/0/05.1вн-16.
12. Використання шформацшно-комунтацшних техно-логш на Шдприемствах : стат. бюлетень // Державна служба статистики Укра'ши, 2016. 24 с.
REFERENCES
Anderson, C. Makers: The New Industrial Revolution New York: Random House, Inc., 2012.
Bilorus, O. H. "Problemy hlobalnoi modernizatsii ta imperatyvyneoindustrializatsiitranzytyvnykhekonomik"[Problems of global modernization and imperatives of neo-industrializa-tion of transitive economies]. Ekonomichnyi chasopys XXI st., no. 9-10 (2012): 3-6.
Chukhno, A. A. Tvory. T. 3 : Stanovlennia evoliutsiinoi paradyhmy ekonomichnoi teorii [Writings. Vol. 3: The formation of the evolutionary paradigm of economic theory]. Kyiv: KNU im. T. Shevchenka, 2006.
Kleyner, G. "Stanovleniye obshchestva znaniy v Rossii: sotsialno-ekonomicheskiye aspekty" [The formation of the knowledge society in Russia: socio-economic aspects]. Obshche-stvennyye nauki i sovremennost, no. 3 (2005): 44-62.
Marsh, P. The New Industrial Revolution: Consumers, Globalization and the End of Mass Production Yale University Press, 2012.
Mista ta raiony Zaporizkoi oblasti u 2015 rotsi [Cities and districts of Zaporizhzhia region in 2015]. Zaporizhzhia, 2016.
Prushkivska, E. V. "Neoindustrializatsiia yak protses onovlennia vtorynnoho sektoru ekonomiky v period ekonomichnoi nestabilnosti" [Neoindustrialization as a process of updating the secondary sector of the economy during the period of economic instability]. Teoretychni ta prykladni pytannia ekonomiky vol. 1, no. 28 (2013): 191-197.
Rifkin, J. The Third Industrial Revolution: How Lateral Power is Transforming Energy, the Economy, and the World New York: Palgrave Macmillan, 2011.
Turko, D. O., Dronova-Vartanian, I. V., and Artyomova, A. V. "Analiz zminy pereliku vysokotekhnolohichnykh produktiv ta vyznachennia osoblyvostei vysokotekhnolohichnykh haluzei Ukrainy" [Analysis of the change in the list of high-tech products and the features of high-tech industries in Ukraine]. Ekonomika ta upravlinnia pidpryiemstvamy mashynobudivnoi haluzi: problemy teorii ta praktyky, no. 2 (10) (2010): 51-63.
"Vykorystannia informatsiino-komunikatsiinykh tekhnolohii na pidpryiemstvakh u 2015 rotsi" [Use of information and communication technologies at enterprises in 2015]: ekspres-vypusk vid 17.05.2016 no. 133/0/05.1vn-16.
Vykorystannia informatsiino-komunikatsiinykh tekhnolohii na pidpryiemstvakh [Use of information and communication
technologies at enterprises]. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy, 2016.
Zadoya, A. A. "«Novaya industrializatsiya» v kontekste strategicheskikh tseley Ukrainy" ["New industrialization" in the context of Ukraine's strategic goals]. Biuleten Mizhnarodnoho Nobelivskoho ekonomichnoho forumu, no. 1 (5) (2012): 146-154.
УДК 658:338.246]:338.512-047.58
КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ РОЗРАХУНКУ ПЕР10ДУ ПОВЕРНЕННЯ ВИТРАТ НА СТВОРЕННЯ СЛУЖБИ ЕКОНОМ!ННО1 БЕЗПЕКИ П1ДПРИ6МСТВА У КОРОТКОСТРОКОВОМУ ПЕР1ОД1
© 2018
МЕЛ1ХОВА Т. О.
УДК 658:338.246]:338.512-047.58
Мелiхова Т. О. Концептуальна модель розрахунку перiоду повернення витрат на створення служби економiчноi безпеки шдприемства у короткостроковому перiодi
Визначення пер'юду повернення витрат, авансованих у створення служби економ/чно! безпеки п/дприемства протягом року, передбачае враху-вання взаемоди умовного грошового потоку, нагромадженого за певну к/льк/сть м/сяц/в, та постшних витрат. Основною складовою постшних витрат е р/чн/ амортизацйнi в/драхування. Пер'юд повернення розглядаеться як валовий, чистий, д/йсний та заданий. Валовий (чистий, д/йсний та заданий) перюд повернення - це час, за який буде нагромаджено валовий умовний грошовий пот'ш, що дор/внюе авансованим витратам. Валовий перюд повернення з урахуванням дПфактора часу пропонуеться визначати як в/дношення р/чних амортизащйних в/драхувань, зб/льшених на р/чний коеф/ц/ент компаундування, до середньом/сячного валового умовного грошового потоку, зб/льшеного на середньом/сячний iндекс /нфляци. У короткостроковому пер/одi виявлено взаемозв'язок м/ж валовим, чистим, д/йсним та заданим пер/одами повернення витрат, авансованих у створення служби економ/чноi безпеки. Чистий (д'шсний, заданий) пер/од повернення дор/внюе валовому пер/оду, скоригованому на коефц/ент перевищення валового умовного грошового потоку, нагромадженого за валовий пер/од, над чистим (д'шсним, заданим) умовним грошовим потоком. Ключов'! слова: авансован/ твестицн, валовий, чистий, д'тсний, заданий умовний грошовий пот/к, служба економ/чна безпеки п/дприемства, ко-роткостроковий пер/од. Табл.: 4. Формул: 28. Ббл.: 19.
Мелiхова Тетяна Олегiвна - кандидат економ/чних наук, доцент, доцент кафедри облку, анал/зу, оподаткування та аудиту, Запор/зька державна /нженерна академ/я (просп. Соборний, 226, Запор/жжя, 69006, Украна) E-mail: [email protected]
УДК 658:338.246]:338.512-047.58 Мелихова Т. О. Концептуальная модель расчета периода возврата затрат на создание службы экономической безопасности предприятия в краткосрочном периоде
Определение периода возврата затрат, авансированных в создание службы экономической безопасности предприятия в течение года, предполагает учет взаимодействия условного денежного потока, накопленного за определенное количество месяцев, и постоянных затрат. Основной составляющей постоянных расходов являются годовые амортизационные отчисления. Период возврата рассматривается как валовой, чистый, настоящий и заданий. Валовой (чистый, настоящий и заданный) период возврата - это время, за которое будет накоплен валовой условный денежный поток, равный предварительным расходам. Валовой период возврата с учетом действия фактора времени предлагается определять как отношение годовых амортизационных отчислений, увеличенных на годовой коэффициент компаундирования, к среднемесячному валовому условному денежному потоку, увеличенному на среднемесячный индекс инфляции. В краткосрочном периоде выявлена взаимосвязь между валовым, чистым, настоящим и заданным периодам возврата затрат, авансированных в создание службы экономической безопасности. Чистый (настоящий, заданный) период возврата равен валовому периоду, скорректированному на коэффициент превышения валового условного денежного потока, накопленного за валовой период, над чистым (настоящим, заданным) условным денежным потоком. Ключевые слова: авансированные инвестиции, валовой, чистый, настоящий, заданный условный денежный поток, службы экономической безопасности предприятия, краткосрочный период. Табл.: 4. Формул: 28. Библ.: 19.
Мелихова Татьяна Олеговна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры учета, анализа, налогообложения и аудита, Запорожская государственная инженерная академия (просп. Соборный, 226, Запорожье, 69006, Украина) E-mail: [email protected]
UDC 658:338.246]:338.512-047.58 Melikhova T. O.
The Conceptual Model of Calculating the Return Period of the Costs for Creation of the Enterprise's Economic Security Service in the Short-Term Period
Determination of the return period of the costs, advanced for the creation of economic security service of enterprise during a year, involves consideration of interaction of the conditional money flow, accumulated for a certain number of months, and the constant costs. The main component of the constant costs are the annual depreciation deductions. The return period is considered as gross, net, valid, and specified. The gross (net, valid, and specified) return period is the time, wherein the gross conditional money flow, equal to the advanced costs, will be accumulated. The gross return period, taking account of the effect of time factor, is proposed to be defined as the ratio of annual depreciation deductions increased by the annual compounding coefficient to the conditional average monthly gross money flow, increased by the average monthly inflation index. As for the short-term period, a relationship between the gross, net, valid, and specified return periods of the costs, advanced to the creation of the economic security service, has been identified. The net (valid, specified) return period is equal to the gross period adjusted to the coefficient of excess of the gross conditional money flow, accumulated in the gross period, over the net (valid, specified) conditional cash flow. Keywords: advanced investments, gross, net, actual, given conditional money flow, economic security services of enterprise, short-term period. Tbl.: 4. Formulae: 28. Bibl.: 19.
Melikhova Tetiana O. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Accounting, Analysis, Taxation and Audit, Zaporizhzhia State Engineering Academy (226 Sobornyi Ave, Zaporizhzhia, 69006, Ukraine) E-mail: [email protected]
