ІННОВАЦії ЯК ДЖЕРЕЛО ЕКОНОМіЧНОГО ЗРОСТАННЯ СУЧАСНОї СВіТОГОСПОДАРСЬКОї СИСТЕМИ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 330.354:339.977

1ННОВАЦ11 ЯК ДЖЕРЕЛО ЕКОНОМ1ЧНОГО ЗРОСТАННЯ СУЧАСНО1 СВ1ТОГОСПОДАРСЬКО1 СИСТЕМИ

®2018 ЛИТВИНЕНКО Н. I., ВОЛОШЕНЮК В. В.

УДК 330.354:339.977

Литвиненко Н. I., Волошенюк В. В. 1нновацм як джерело eK0H0Mi4H0r0 зростання сучасно!'

св^огосподарсько!' системи

Метою дано! роботи е дотдження впливу ¡нновацш на економ!чний розвиток з урахуванням трансформацшних процеав, що в!дбуваються у сучаснш свтогосподарськш cucmeMi, а саме - переходу eid iндустр'шльного до iнформацШного сусп'шьства,. Розглянуто особливостi кругообяу катталу в ¡нформацшному cycnrncmei. На основi теоретичного анал'ву eidi6pani показники для оц1нки впливу iнновацш. Показники сформова-Hi за групами, що характеризують фактори виробництва «робоча сила», «¡нформац/я i знання», «каптал», а також еконотчш результати та соц/альний ефект eid шновацшного процесу. Встановлено, що фактор «¡нформац/я i знання» мае суттевий вплив на економ'нне зростання, i, KpiM того, результатом шновацшного процесу можуть бути р'вного роду соц/альш ефекти. Результати анал'ву стануть основою подальшого дотдження впливу ¡нновац/й на розвиток св'тогосподарсьж системи. Ключошслова: ¡нформац/я ¡знання, ¡нновац/йний процес, соц/альний ефект, економЫнезростання. Рис.: 1. Табл.: 2. Б1бл.: 12.

Литвиненко Натал1я 1ван1вна - доктор економЫних наук, доцент, доцент кафедри економ!чно1 meopif та м!жнародних економ!чних в/дносин, Нацюнальний техшчний ynieepcumem «Днтровська пол'техшка» (пр. Дмитра Яворницького, 19, Дн'тро, 49027, Украша) E-mail: natalyt33@ukr.net

Волошенюк Володимир Васильевич - кандидат економЫних наук, доцент, доцент кафедри економ/чно! meopii та конкурентноi пол'тики, Kuie-ський нацюнальний торговельно-економ!чний ynieepcumem (вул. Kiomo, 19, Kuie, 02156, Украша) E-mail: nikiipl40@ukr.net

УДК 330.354:339.977 Литвиненко Н. И., Волошенюк В. В. Инновации как источник экономического роста современной мирохозяйственной системы

Целью данной статьи является исследование влияния инноваций на экономическое развитие с учетом трансформационных процессов, происходящих в современной мирохозяйственной системе, а именно -перехода от индустриального к информационному обществу. Рассмотрены особенности кругооборота капитала в информационном обществе. На основе теоретического анализа отобраны показатели для оценки влияния инноваций. Показатели сформированы в группы, которые характеризуют факторы производства «рабочая сила», «информация и знания», «капитал», а также экономические результаты и социальные эффекты от инновационного процесса. Установлено, что фактор «информация и знания» оказывает существенное влияние на экономический рост, и, кроме этого, результатом инновационного процесса могут быть различные социальные эффекты. Результаты анализа лягут в основу дальнейшего исследования влияния инноваций на развитие мирохозяйственной системы. Ключевые слова: информация и знания, инновационный процесс, социальный эффект, экономический рост. Рис.: 1. Табл.: 2.

Литвиненко Наталья Ивановна - доктор экономических наук, доцент, доцент кафедры экономической теории и международных экономических отношений, Национальный технический университет «Днепровская политехника» (пр. Дмитрия Яворницкого, 19, Днепр, 49027, Украина) E-mail: nataiyt33@ukr.net

Волошенюк Владимир Васильевич - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры экономической теории и конкурентной политики, Киевский национальный торгово-экономический университет (ул. Киото, 19, Киев, 02156, Украина) E-mail: nikiipl40@ukr.net

UDC330.354:339.977 Lytvynenko N. I., Volosheniuk V. V. Innovations as a Source of Economic Growth ofthe Modern World EconomicSystem

The article is aimed at researching the impact of innovations on economic development, taking into consideration the transformational processes taking place in the modern world economic system, namely, the transition from the industrial to the information society. Features ofthe circulation of capital in the information societyare considered. On the basis oftheoretical analysis, indicators for assessing the impact of innovations have been selected. The indicators have been formed into groups that characterize such factors of production as: «labor force», «information and knowledge», «capital», as well as economic results and social effects from innovation process. It is determined that the «information and knowledge» factor has a significant impact on economic growth, and, besides, the result of innovation process can be various social effects. The results of the analysis will form the basis for further research on the impact of innovations on development of the world economic system. Keywords: information and knowledge, innovation process, social effect, economic growth. Keywords: information and knowledge, innovation process, social effect, economic growth. Fig.: 1. Tbl.:2. Bibl.:12.

Lytvynenko Nataliia I. - D. Sc. (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Economic Theory and international Economic Relations, National Technical University «Dnipro Polytechnic» (19 D. Yavorny-tskyiAve., Dnipro, 49027, Ukraine) E-mail: natalyt33@ukr.net

Volosheniuk Volodymyr V. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor ofthe Department of Economic Theory and Competition Policy, Kyiv National University of Trade and Economics (19 Kioto Str., Kyiv, 02156, Ukraine) E-mail: niklipl40@ukr.net

Уся icTopia розвитку людсько! цившзаци служить шдтвердженням аксюми, що шноваци е джерелом eK0H0Mi4H0r0 зростання. Це стосу-еться як винаходу колеса, так i останнього досягнен-ня в галузi теоретично! фiзики - експериментального в^дкриття гравтцшних хвиль. Екoнoмiчний ефект

в^д першого ми не можемо оцшити тому, що цеи простий мехашзм насткьки поширений, що складно встановити реальш обсяги його використання, а в^д другого - тому, що воно ще не мае комерцшного застосування. I все ж таки ми усв^домлюемо, що використання колеса приносить значний економiчний

ефект i значно просунуло людство на шляху розви-тку до сучасного сустльства. А спираючись на досвк комерщалiзащ! таких фундаментальних вiдкриттiв, як електрична чи атомна енерпя, з великою часткою ймовiрностi можливо стверджувати, що вiдкриття гравiтацiйних хвиль зробить значний внесок у еконо-мiчне зростання свiтогосподарськоi системи.

Проблемi впливу iнновацiй на економiчне зростання присвячено чимало досл^жень як зарубiжних, так i вiтчизняних науковцiв. В останне десятилiття це питання набуло особливо! актуальносп у зв'язку iз системною трансформацiею свiтового суспiльства в^д iндустрiального до постiндустрiального.

Aналiз наукових робгг дозволив вид1лити дек1лька напрямiв дослiдження означено! проблеми. До першого напряму нами в^-несено роботи, як дослiджують взаемозв'язок мiж економiчним зростанням та iнновацiями за допо-могою економетричних моделей виробничих функ-цiй та економiчного зростання. У таких моделях, як правило, результативним показником виступае ВВП, а серед факторiв впливу - темпи науково-тех-шчного прогресу, швестици в основний каштал, робоча сила. Найбiльш поширеною економетрич-ною моделлю в оцшюванш впливу iнновацiй на економiчне зростання е виробнича модель Коб-ба - Дугласа та I"! модифшаци [1-7]. Досить попу-лярними е також кореляцшно-регресшний аналiз з побудовою на його результатах моделей залежность У таких моделях використовуеться бкьша шльшсть факторiв впливу, що характеризують шновацшну дь яльнiсть. Це таи показники як прямi iноземнi швестици, iнвестицГ! в основний каштал, ккьшсть ново! технiки, кiлькiсть нових технологш, фiнансування iнновацiйно! дiяльностi, ккьшсть пiдприемств, що впроваджували iнновацi!, ккьшсть патентiв, науковi кадри, обсяг науково-технолопчних робiт [3; 4].

У монографи укра!нських вчених «1нновацш-на дiяльнiсть та и вплив на економiчний розвиток в Укра!нi» вперше проведено оцшку впливу iнновацiй на економiчний розвиток з використанням методу мультиплшатора для Укра!ни. Мультиплiкатор витрат на шноваци та науку було розраховано як сшвв^но-шення приросту ВВП до змши витрат на науковi до-слiдження та проведення шновацш [5].

Ще одним, досить популярним, результатив-ним показником впливу шновацшно! дiяльностi на економiчне зростання е темпи приросту багатофак-торно! продуктивной в частинi, яка не залежить в^д змiн капiталу та пращ. Першим, хто застосував такий показник, був Р. Солоу [6]. У робот Мусша Л. А. та Кваши Т. К. вiдмiчаеться, що зпдно з дослiдженнями ОЕСР «багатофакторна продуктивнiсть напряму залежить в^д частки витрат на науку та шноваци в обся-гах ВВП, особливо витрат бiзнес-сектора, а також в^д кiлькостi зареестрованих нових патенпв» [7, с. 144].

Зазначимо, що Bci цi моделi дослiджують проблему на макро- чи Me3opiBHi (за окремими галузями).

Досить щкавим дослГдженням проблеми на мiкрорiвнi е робота О. I. Юдiноí, в якш проведено оцiнку впливу шновацш на результати роботи шд-приемства. Автором дослужено залежнiсть результативного показника ресурсомшткосп виробництва вiд факторiв iнновацiйноí дiяльностi за допомогою кореляцшно-регресшного аналiзу [8].

Слiд вiдмiтити, що ва економетричнi моделi, якi використовуються в проаналiзованих нами досль дженнях, вГдображають iндустрiальну модель еконо-мши, в яких вплив iнновацГi оцшюеться лише як так званий «залишок Солоу».

Другим напрямом кiлькiсно'i оцшки впливу ш-новацiй на економiчний розвиток е створення комплексного показника (шдексу) i складання рейтингу кра!н за його допомогою. Таи шдекси розробляють як вiдомi свiтовi органiзацií, так i окремi вчеш. До широко застосовуваних iндексiв, яю розраховують-ся щорiчно для значноi кiлькостi краíн (краíн, що на-дають статистичну звiтнiсть до СвГтового банку та ООН), можна взнести Глобальний iндекс iнновацiй (The Global Innovation Index), 1ндекс економiки знань (The Knowledge Economy Index) та 1ндекс знань (The Knowledge Index) [9; 10]. На жаль, розрахунок остан-нк двох шдекав було припинено СвГтовим банком у 2012 р.: це був короткостроковий проект з горизонтом 1995-2012 рр. Означен шдекси розраховуються на основi комплексу зi структурних та яшсних по-казникiв i характеризують рiвень розвитку кра'!ни за вибраним шдексом. Як правило, показники можливо згрупувати за двома субшдексами: показники шно-вацiйного вкладу та показники результапв шнова-цiй. Загалом означенi шдекси оцшюють ефективнiсть функцiонування нацiонально'! iнновацiйно'! системи, але вони також дають змогу оцшити проблемнi мо-менти економiчно'i та iнновацiйно'! полiтики держави. Крiм того, вони надають можливкть оцiнити Гсную-чий рiвень управлшня та усвiдомлення поточних змiн, що приносять iз собою iнновацГ! в тш чи iншiй краíнi.

Особливу увагу хочеться звернути на досль дження, що були опублiкованi О6СР у 2010 ро-цГ - «Вимiрювання iнновацiй: новГ перспек-тиви» [11]. Робота присвячена надГйностГ вимГрюван-ня ГнновацГй та !х впливу у зв'язку з економГчними, сощальними та екологГчними проблемам глобаль зацГ!. Звертаеться увага на те, що в даний час дослГ-дження ГнновацГй носить фрагментарний характер, вГдсутня координацГя мГж науковцями та чГтка структура аналГзу проблеми. Вказуеться на те, що «для ро-зумшня ГнновацГйних процесГв необхГднГ новГ методи аналГзу, якГ потребують вдосконалення доступу до даних, зв'язку даних i прийняття мгждисциплшарних пГдходГв до даних» [11, р. 12]. Щдкреслюеться, що показники мають бути комплексними i давати не тГльки

«позицшну» характеристику краши, а и яшсну оцiнку 11 iнновацiИноi дiяльностi, починаючи з витрат i закш-чуючи соцiальними ефектами. Вперше пiдiИмаeться питання визнання iнновацiИ у державному секторi та 1х вимiру. А також розглядаеться подальшиИ розвиток системи показнишв, що вимiрюють iнновацГi для со-цiальних ц1леИ, та соцiальнi ефекти в1д iнновацiИ [11].

Метою дано'1 роботи е дослiдження впливу шновацш на економiчниИ розвиток з урахуванням трансформацшних процесiв - переходу вк шдустрь ального до iнформацiИного суспкьства, що вкбува-ються в сучаснш свiтогосподарськiИ системi.

На основi аналiзу наукових робiт з означено'! проблеми нами зроблено ряд висновшв та припущень для подальшого нашого до-слкження. По-перше, у вс1х доступних нам роботах шноваци розглядаються з точки зору «залишка Со-лоу», якиИ у виробничих моделях використовуеть-ся як певниИ коефiцiент. По-друге, у моделях, побу-дованих на результатах кореляцшно-регресшного аналiзу, кiлькiснi показники шновацш використову-ються водночас з швестищями в цi iнновацii. Отже, у доступних нам наукових роботах вплив шновацш на економiчний розвиток розглядаеться в межах ш-дустрiального суспкьства з характерними для нього економiчними вiдносинами та провiдними факторами виробництва.

Для кращого розумiння впливу iнновацiИ на економiчний розвиток iнформацiИного сусп1льства пропонуемо змоделювати функщонування «шноваци» в Иого межах.

Шдкреслимо, що ми дослкжуемо лише частину проблеми впливу шновацш на економiчне зростання -вплив створених шновацш у певнш краМ на еконо-мiчне зростання и нацiональноi економiки. Проблема трансферу шновацш з шших кра'н i вплив таких шно-вацiИ в нашш роботi не розглядаеться.

У рамках шформацшного суспiльстваiнновацiя -це процес поеднання фактора «шформащя i знання» з iншими факторами виробництва, в результат чого ми отримуемо яшсне зростання ефективносп про-цеав або продуктiв, що супроводжуеться зростан-

ням додатково! цiнностi. Зазначимо, що «шформащя i знання» вид1ляеться як окремиИ i вагомиИ фактор лише в шформацшному суспiльствi, в iндустрiально-му ж вiн присутнiИ у латентнш формi. Отже, у кла-сичну схему кругообiгу капiталу додаеться «новиИ» фактор виробництва - «шформащя i знання» (рис. 1).

Як видно з рис. 1, на другш стади кругообiгу од-ночасно вкбуваються виробничиИ та iнновацiИниИ процеси. Результатом такого поеднання е «шновацш-ниИ товар», тобто продукт з новими властивостями i зростанням додатково! цiнностi. ТакиИ «модерш-зованиИ» кругооби капiталу буде вiдбуватися до тих шр, поки виготовлениИ у такому процеа товар буде вважатися «шновацшним продуктом».

Звернемо увагу на те, що в шформацшному суспiльствi фактор виробництва «шформацш i знання» може набувати форми товару. Вш е продуктом виробництва для науково-дослкних ш-ституцiИ, де сам процес дослкження набувае форми виробництва i носить системниИ, регулярниИ характер. Слк також пiдкреслити, що вiдтворення фактора «шформащя i знання» тшно пов'язано з фактором «робоча сила», и наИб1льш квалiфiкованою частиною, осккьки цеИ фактор е джерелом шформаци та знань.

Для вирiшення нашого завдання необхiдно визначити, якi показники чи група показнишв вiд-ображають фактори виробництва «робоча сила», «ш-формащя i знання», що безпосередньо задiянi в iнно-вацiИному процеа, а також показники, що оцшюють економiчнi результати означеного процесу.

Аналiз науково'1 лiтератури, звiтiв свiтових ор-ганiзацiИ та об'еднань дозволив видкити ряд показ-никiв, якi, на наш погляд, наИкраще характеризують фактори та кшцевиИ результат iнновацiИного процесу. Мошторинг наявно'1 мiжнародноi аналiтичноi бази дозволив сформувати узагальнену систему показни-кiв, якi можуть бути застосоваш для оцiнки впливу шновацшного процесу на економiчниИ розвиток (табл. 1). Даш отримаш зi статистичноi бази Свiто-вого банку, що забезпечуе 1х якiсть та порiвняннiсть.

Звернiмо увагу на те, що нами видкено окремо систему «показники сощального ефекту вiд iннова-

Рис. 1. Кругооби капiталу в iнформацiйному суспiльствi Умовн1 позначення: ЗВ - засоби виробництва; 13 - фактор виробництва «шформащя i знання»; РС - робоча сила; 1В - шновацмно-виробничий процес; 1Т - шновацмний товар.

цш» з показником «очшувана тривалiсть життя», що е нетиповим при оцшщ впливу iнновацiИ на економiчне зростання. Застосування цього показника пов'язано з тим, що сьогодш свiтова стльнота пов'язуе еконо-мiчне зростання не ткьки з матерiально-технiчними факторами, але И з якiсними змiнами в життедшль-ностi людини, зростанням и можливостеИ та роз-ширенням !х використання. Крiм того, до системи показникш, що характеризують фактор виробництва «шформащя i знання», включено показник «заява на торговельну марку». Бкьшкть дослiдникiв не ви-користовують Иого як шдикатор ефективностi шно-вацш. На наш погляд, товарниИ знак несе достовiрну iнформацiю про продуктовi нововведення, маркетин-говi шноваци та шноваци у сферi послуг, а отже, добре вимiрюе складову фактора «шформащя i знання».

Нами було розглянуто тенденци розвитку об-раних показнишв за перiод 10 роив з 20052015 рр. Загалом ва показники демонструють тенденцiю до зростання, що говорить про позитивш тенденци розвитку свиогосподарсько! системи [12].

Для встановлення зв'язку мш факторами виробництва та економiчними результатами шновацш-ного процесу проведено кореляцшниИ аналiз. Статис-тичниИ аналiз проведено на основi даних за 2008 р., що обумовлено 1'х доступшстю за показником «До-слiдники з НДР». У 2008 р. даш за цим показником охоплюють наИбкьшу ккьюсть краш - 81.

Осюльки ми не знаемо, яким чином розподкя-ються значення у нашш виборцi, то для дослiдження ми обираемо коефщент ранговоi кореляци Сшрме-на. Результати статистичного аналiзу представлено в табл. 2.

Перш за все, зазначимо, що в процеа кореляцш-ного аналiзу встановлено прямиИ зв'язок помiрного та високого ступеня значимосп для всiх показни-кш. Це означае, що змiни незалежного та залежного факторiв вiдбуваються пропорцшно в одному i тому ж напрямку.

Розглянемо отримаш результати бкьш детально i, передусiм, мш фактором «iнформацiя i знання» та показниками економiчних результатiв. Як видно з табл. 2, ккьшсть заяв на промисловиИ зразок мае

Таблиця 1

Показники для оцiнки впливу шновацш на eKOHOMi4He зростання

Система показнимв Показники, що оцшюють World Bank

Витрати на шновацмний процес (капiтал) Витрати на дослiдження та розробки Research and development expenditure (current US$) World Bank

Скориговаш заощадження: витрати на осв^у Adjusted savings: education expenditure (current US$) World Bank

Показники фактора виробництва «праця» Дослiдники з НДР (на мтьйон осiб) Researchers in R&D (per million people) World Bank

Техшки з НДР (на мiльйон оаб) Technicians in R&D (per million people) World Bank

Показники фактора виробництва «шформащя i знання» Заява на промисловий зразок, резиденлв Industrial design applications, resident, by count World Bank

Науково-техшчш журнальш стати Scientific and technical journal articles World Bank

Заява на патент, резиденив Patent applications, residents WorldBank

Заява на торговельну марку, резиденив Trademark applications, direct resident World Bank

Показники економiчних результапв iнновацiйного процесу Валова додана варлсть за варлстю фактс^в (дол. США) Gross value added at factor cost (current US$) World Bank

ВВП (дол. США) GDP (current US$) World Bank

Високотехнолопчний експорт (дол. США) High-technology exports (current US$) World Bank

Збори за використання штелектуально! власносл, виручка (дол. США) Charges for the use of intellectual property, receipts (BoP, current US$) World Bank

Показники соцiального ефекту вщ iнновацiй Оч^увана тривалiсть життя при народженнi (рош) Life expectancy at birth, total (years) World Bank

О

О Q_

<

CQ О

<

О ш

Джерело: складено за [12].

V0

а

p

00 о о

а к о

и

я

е p

о

idoime ииньисшонхэюмоэид

jHHewtíodeH udu ьииж qi}jireaudi внваЛшьо

U99

а^01явф CHijjidea БЕ qi3jidea енеНоН eaoi/eg

exhAdua '¡хэонэеиа ioHqi/eÄi>iei/eiH| вннвхэ^омиа БЕ udog£

dÜH E И»|НХЭ!

dÜH E иминНшэоН

Ä»dew ÄHqi/eaojdoi ен ваьв£

iHeiBU бн ваьв£

¡neu |Hqi/BHdÄw |нь|нхэ1-оаояАвн

xoEedE ииаоюигас^и ен ваьв£

Aija30 ен mediua :вннэжНе&поеЕ ¡HBaojudo)Q

uxgodEod ei вннэжНшэоН ен uiediug

а к о

9 4 4

О

X

.о

ГО

^

1—

*

Ш

ш

1—

х

ос

X

X

ГС

1- fC

U

s T

CL

О

s

s CD

CD -

fU 'l—

m U

S О X

CL u

О fU

vO ^

on CD

ГМ

0 7

4

00 00

4

00 VO

CP

о

Q

4

о

00

0 7

00

9

9 4

0 7

7 4

ф

X ч о ср

s

о

о

о

Q_

<

CQ О

о

£ =1

<

S

ш

прямиИ, середнього ступеня значимостг вплив на ва показники економiчноi ефективностi. Серед цих зв'язшв коефiцiент кореляци найменшоi сили (0,472) належить парi: «Заява на промисловиИ зразок» -«Збори за використання iнтелектуальноi власностi, виручка», а наИсильнiшиИ (0,626): «Заява на промисловиИ зразок» - «ВисокотехнолопчниИ експорт». Це означае, що вГд ккькост заяв на промисловиИ зразок бГльшою мГрою залежать обсяги високотехнолопчно-го експорту, нГж величина виручки, яка отримана вГд використання iнтелектуальноi власностГ. Загалом, можемо спостерГгати, що наИбГльшиИ вплив на еко-номГчну результативнГсть мае кГлькГсть науково-тех-шчних статеИ, де наИсильнГшиИ кореляцГИниИ зв'язок (0,884) належить парГ «Науково-технГчнГ журнальш статтГ» - «ВВП». Отже, нами встановлено, що фактор виробництва «шформащя Г знання» мае суттевиИ вплГв на економГчне зростання.

У рамках нашоi роботи ми дослГдили зв'язок мГж фактором «шформащя Г знання», шно-вацГИним процесом Г сощальним ефектом. За даними табл. 2 спостерГгаеться прямиИ, помГрно! сили кореляцГИниИ зв'язок мГж показниками фактора «шформащя Г знання» та показником «очкувана три-валГсть життя при народженш». СлГд звернути увагу на те, що кореляцГИниИ аналГз не дозволяе повною мГрою стверджувати про вплив фактора «шформа-ц1я Г знання» на тривалГсть життя. БГльш детальниИ аналГз кореляцшно! матрицГ дозволив нам встанови-ти наявнГсть опосередкованого впливу означеного фактора на тривалГсть життя. Як видно з табл. 2, Гснуе прямиИ помГрниИ зв'язок мГж ккьшстю дослГдникГв з НДР Г тривалГстю життя. ДослГдники з НДР мають наИвищш рГвень освГти, серед них значна кГлькГсть мае науковиИ ступГнь. ЗагальновГдомо - чим вищш рГвень освГченостГ, тим бГльша тривалГсть життя, Г це означае, що кГлькГсть дослГдникГв у краМ впливае на тривалГсть життя, але, що важливо, - дослГдникГв -громадян ще! кра!ни. ДослГдники з НДР е безпо-середнГми виробниками бгльшо! частини фактора «Гнформац1я Г знання» як в шформацшному, так Г в шдустрГальному суспГльствГ, що означае причин-но-наслГдковиИ зв'язок мГж цими ознаками. КрГм того, сьогодш значна частина ГнновацГИ належать до сфери медицини, а також сГльського господарства, що безпосередньо впливають на тривалГсть життя. Таким чином, фактор «шформащя Г знання» опосе-редковано впливае на тривалГсть життя, що означае таке: зГ зростанням обсягш означеного фактора про-порцшно збГльшуеться тривалГсть життя.

КрГм того, хочемо звернути увагу на прямиИ, сильниИ кореляцГИниИ зв'язок мГж витратами на освГ-ту та витратами на дослГдження та розробки. Зрозу-мГло, що витрати на дослГдження та розробки будуть мати ефектившсть у разГ наявностГ висококвалГфшо-вано! робочо! сили, кГлькГсть та якГсть яко! залежить вГд витрат на П навчання.

ВИСНОВКИ

На OCHOBÎ проведеного аналiзу можна стверджувати, що в шформацшному сусшльств1 «iнформацiя i знання» може набувати i форму проводного фактора виробництва, i форму товару. Також для шформацш-ного сусшльства характерним е поеднання виробни-чого та iнновацiйного процесiв у кругообиу капiталу. Результатом такого об'еднання е новi продукти або процеси, як супроводжуються зростанням додатко-во'1 цiнностi. Сусп1льство отримуе не ткьки еконо-мiчне зростання, але i позитивш соцiальнi ефекти.

Результати аналiзу можуть бути використанi для подальшого дослiдження впливу iнновацiй на розвиток свишосподарсько! системи. ■

Л1ТЕРАТУРА

1. Khan M., Kul K. B. Basic, Applied and Experimental Knowledge and Productivity: Further Evidence / World Intellectual Property Organization. Working Paper. 2010. No. 2. URL: http://www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/wipo_pub_econstat_ wp_2.pdf

2. Chen D., Dahlman C. Knowledge and development: a cross-section approach. / World Bank Policy Research Working. August 2004. URL: https://www.researchgate.net/publica-tion/23549696

3. Дрига С. Г., Щукш Б. М., Манцуров Д. I. Оцшю-вання впливу шновацм на темпи i пропорцп еконо!^чного зростання. B4eHiзаписки. 2014. № 16. С. 41-47.

4. Гаврилюк В. Т. Аналiз впливу швестицм на еконо-мiчне зростання краши з використанням виробничих функ-цм. BicHUK Запорзького нацонального yHiBepcumemy. 2012. № 4. С. 73-78.

5. Писаренко Т. В., Кваша Т. К., Карлюк Г. В., Лях Л. В.

lнновацiйна дiяльнiсть та ÏÏ вплив на економiчний розвиток в УкраТш. КиТв : Укр1НТЕ1, 2015. 116 с.

6. Solow R. M. Technical Change and the Aggregate Production Function. The Review of Economics and Statistics. 1957. August. Vol. 39, No. 3. P. 312-320.

7. Мусша Л. А., Кваша Т. К. Вплив науково-техшчноТ та шновацмноТ дiяльностi на економiчне зростання в УкраТ-ш, його чинники i ресурси. Моделювання та iнформацiйнi системи в економц 2014. № 90. С. 136-150.

8. Юдша О. I. Оцшка впливу шновацм на збере-ження ресурав пщприемства. Всник Днпропетровського yнiверcитетy. Серiя : Менеджмент iнновацiй. 2015. Вип. 5. С. 108-117.

9. The Global Innovation Index // Official website. Analysis. URL: https://www.globalinnovationindex.org/analysis-indi-cator

10. The Knowledge Economy, the KAM Methodology and World Bank Operations. URL: http://siteresources.world-bank.org/KFDLP/Resources/KAM_Paper_WP.pdf

11. Measuring Innovation: A New Perspective // OECD, 2010: Proceedings. URL: http://www.oecd.org/sti/measuringin-novationanewperspective.htm

12. Data. Indicators. Official website. URL: http://www. heritage.org/index/download

REFERENCES

"Analysis". The Global Innovation Index: official website. https://www.globalinnovationindex.org/analysis-indicator

Chen, D., and Dahlman, C. "Knowledge and development: a cross-sectionapproach". World Bank Policy Research Working. August 2004. https://www.researchgate.net/publica-tion/23549696

"Data. Indicators: official website". http://www.heritage. org/index/download

Dryha, S. H., Shchukin, B. M., and Mantsurov, D. I. "Otsiniu-vannia vplyvu innovatsii na tempy i proportsii ekonomichnoho zrostannia" [Evaluating the impact of innovation on the pace and proportion of economic growth]. Vcheni zapysky, no. 16 (2014): 41-47.

Havryliuk, V. T. "Analiz vplyvu investytsii na ekonomichne zrostannia krainy z vykorystanniam vyrobnychykh funktsii" [Analysis of the impact of investments on the country's economic growth using production functions]. Visnyk Zaporizkoho natsionalnoho universytetu, no. 4 (16) (2012): 73-78.

Khan, M., and Luintel, Kul B. "Basic, Applied and Experimental Knowledge and Productivity: Further Evidence". World Intellectual Property Organization. 2010. http://www.wipo.int/ edocs/pubdocs/en/wipo_pub_econstat_wp_2.pdf

"Measuring Innovation: A New Perspective". OECD, 2010: Proceedings. http://www.oecd.org/sti/measuringinnovation-anewperspective.htm

Musina, L. A., and Kvasha, T. K. "Vplyv naukovo-tekh-nichnoi ta innovatsiinoi diialnosti na ekonomichne zrostannia v Ukraini, yoho chynnyky i resursy" [Influence of scientific and technological and innovative activity on economic growth in Ukraine, its factors and resources]. Modeliuvannia ta informa-tsüni systemy v ekonomitsi, no. 90 (2014): 136-150.

Pysarenko, T. V. et al. Innovatsiina diialnist ta yii vplyv na ekonomichnyi rozvytok v Ukraini [Innovative activity and its influence on economic development in Ukraine]. Kyiv: UkrINTEI, 2015.

Solow, R. M. "Technical Change and the Aggregate Production Function". The Review of Economics and Statistics. Vol. 39, no. 3 (1957): 312-320.

"The Knowledge Economy, the KAM Methodology and World Bank Operations". http://siteresources.worldbank.org/ KFDLP/Resources/KAM_Paper_WP.pdf

Yudina, O. I. "Otsinka vplyvu innovatsii na zberezhennia resursiv pidpryiemstva" [An assessment of the impact of innovations on the conservation of enterprise resources]. Visnyk Dnipropetrovskoho universytetu. Seriia: Menedzhment innovatsii, no. 5 (2015): 108-117.

<

S

u

BI3HECIHQOPM № 5 '2018 127

www.business-inform.net