CC BY
14
• активна презентацшна, рекламна позиция Украши за кордоном.
Висновки. Туризм та його м1жнародний складник мають важливе значения для вивчення, дослщжень та розвитку для бшьшосп кра1н. Отже, мож-на стверджувати про значш потенцшш можливост м1жнародного туризму для Укра1ни, а саме у контекст додаткового валютного надходження. 1нвес-тицн в туристичну галузь кра1ни мають одне з найбшьш актуальних значень, оскшьки це дасть змогу залучити бшьшу кшьюсть турислв 1з-закордону i, вщповщно, збiльшити обсяг наданих послуг. Загалом, в Укра1ш туристична галузь мае багато прогалин у функцюнуванш, i кожна з проблем потребуе ок-ремого, негайного та системного виршення.
Л1тература
1. Антоненко 1.Я. Проблеми та перспективы залучення швестицш в туристичну сферу в рамках европейсько1 штеграцп Укра1ни / 1.Я. Антоненко, А.Г. Охрiмеико // Фондовий ринок. - 2010. - № 16. - С. 28-32.
2. Артеменко В.Б. Оцшка можливостей учасп Укра1ни у мiжиародиому туризмi / В.Б. Артеменко, В.Т. Списак. - Сер.: Екож^чна. - 2007. - Вип. 26. - С. 8-13.
3. Бейдик О.О. Рекреацшно-туристсью ресурси Укра1ни: методология та методика ана-лiзу, термiиологiя, районування : монографiя / О.О. Бейдик. - К. : ВПЦ "Ки1вський утверси-тет", 2001. - 395 с.
4. Дядечко Л.П. Економша туристичного бiзнесу / Л.П. Дядечко. - К. : Центр навч. л^-ри, 2007. - 224 с.
5. Держком. статистики Укра1ни. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www. ukrstat.gov.ua.
Гордиенко И. С., Шайда О.Е. Международный туризм и его развитие в Украине
Рассмотрена отрасль международного туризма, его значение для экономики страны. Рассмотрены реалии туристической сферы и международного звена, в частности, в Украине: основные проблемы и пути решения.
Ключевые слова: международный туризм, гостиничная сфера, туристическая инфраструктура, инвестиции.
Hordiyenko I.S., Shajda O.Ye. International tourism and its development in Ukraine
The article is about the international tourism industry, its importance for the economy. Was highlighted the reality of the tourist sector and its international, particularly, in Ukraine: basic problems and solutions.
Keywords: international tourism, hotel sector, tourist infrastructure, investment.
УДК 330.341.1 Доц. М.Л. Данилович-Кропивницька, канд. екон. наук -
НУ "Львiвська полiтехнiка"
КОНЦЕПЦ1Я 1ННОВАЦ1Й ЯК СИСТЕМНА ВЛАСТИВ1СТЬ
НАЦ1ОНАЛЬНО1 ДЕРЖАВИ
Дослщжено вплив технолопчних шновацш, системи поширення знань i науко-вих дослщжень на розвиток високотехнолопчних кластерiв та зростання нацюналь-них економш загалом. Видшено основш характеристики нацюнальних шновацшних систем, рiвнi для системного аналiзу природи шновацп.
Ключов1 слова: шновацп, нацюнальш шновацшш системи, технологи, стосун-ки "користувач-виробник", економiчне зростання, кластери.
Постановка проблеми. Протягом останшх 20 роюв перспективи еко-номiчного розвитку у свт змiнюються надзвичайно швидко. Продовження економiчного поступу азiйських краш, таких як Швденна Корея, Тайвань та Сшгапур, посилення позицiй Китаю, поява нових цен^в розробки програм-ного забезпечення в 1нди та тенденцiя до перенесення виробництва у Ма-лайзда та Мексику, вказують на ютотш змiни в оргашзаци промислового виробництва.
Щ змiни зумовили розбiжностi у поглядах дослiдникiв на фактори ус-пiшного економiчного розвитку. Деяк автори наголошують на важливостi та ролi держави та державних установ у розвитку технолопчних можливостей та впровадженш iнновацiй в економiку. Iншi ж вiдкидають нацiональну державу як таку, що мае дедаш менший стосунок та менший вплив на траекто-рiю розвитку глобально! економши. Немае единого розумiння хоча б кшькох ключових складових процесу, що призводить до видимих структурних змш та може бути використане для розроблення економiчноl пол^ики як у розви-нених економiках, так i в крашах з трансформацшною економiкою.
Лiтература з питань технолопчних нововведень не лише наголошуе на важливост генерування знань для досягнення промислово! конкурентоспро-можностi та економiчного зростання, але також вказуе на значення нащ-ональних особливостей для створення таких знань. Автори в [1, 2] продовжу-ють наполягати на тому, що увагу варто й надаш зосереджувати на анаштич-них зусиллях у нащональних шновацшних системах, у яких переважно i вщ-буваеться навчання та розвиток технолопчних можливостей. Ця галузь досль джень наголошуе на системнiй природi знання, технологи та продукту, а також показуе, як шноваци переходять в усшшну промислову еволющю на вщ-мiну вiд традицшного мiкро- та макроекономiчного аналiзу структури про-мисловостi. Вимiрювання грунтуеться здебшьшого на показниках фшансу-вання науково-дослщних та дослiдно-конструкторських робiт (НДДКР), па-тентуваннi, кiлькостi iнновацiй та експортнш потужностi окремих держав.
Тепер стали окремою сферою дослiдження такi "субнащональш" ком-поненти окремих держав, як кластери та регюни, що, вщповщаючи основним принципам пiдходу з погляду нацiональних систем, мають iншу просторову конф^уращю, навiть залишаючись у межах нащональних держав.
В шших роботах широко розглядаеться фрагментащя виробничих процеЫв для розмiщення окремих етапiв у рiзних крашах, зростання обсягiв мiжнародноl торгiвлi та прямих iноземних швестицш. Таке зосередження уваги на мiжнародному подiлi працi, зумовленому собiвартiстю та змшою ге-ографiчного розташування виробництва, спонукае багатьох дослщниюв до висновюв, якi суперечать висновкам дослiдникiв шновацш. Механiзми, спри-ятливi для розвитку торпвл^ можна розглядати як таю, що послаблюють на-цiональну державу, а в деяких випадках - до повного припинення и юнуван-ня [3]. Ось чому термш "глобалiзацiя" увiйшов до загальномовного словника для позначення не просто способу оргашзаци торпвл^ але й дедалi активш-шого переходу основних засобiв у власнiсть iноземцiв та зростання значення мiжнародних угод, що обмежують дiяльнiсть урядiв у певних галузях [4-6].
Аналiз останнiх дослвджень i публiкацiй. Вiд початку 1990-х роюв де-далi очевиднiшим ставало те, що технолопчш шноваци мають значний вплив
на економiчний розвиток та зростання. Органiзацiя eKOHOMi4HOÏ спiвпрацi та розвитку (OECD), "мозковий центр" найбагатших краïн свiту, була серед перших у справi пропаганди ^eï iдеï та видала низку авторитетних дослiджень [7].
Зараз акцент спрямований на вивчення технолопчних шновацш, як ще називають економжою iнновацiй та технологiчних змiн. Автори з ба-гатьох краïн широко обговорюють та дискутують велике розмаггтя тем щодо аналiзу окремих технологш, дiяльностi корпорацiй (управлiння знаннями та створення технологш), втручань держави, а також дослщжують шнова-цiйнiсть окремих краш [8].
У бшьшш частиш дослiджень вiдчуваeться вплив географiчного принципу в аналiзi системних характеристик шновацш (нащональних та реп-ональних iнновацiйних систем). Розумiння системноï природи iнновацiï i, от-же, сприйняття окремих регiонiв, областей, земель, окрупв тощо як важли-вих джерел економiчних переваг, стало ршучим поворотом економiчноï думки. Зараз для анашзу видiляють декiлька рiзних "системних" рiвнiв:
• нацiональнi iнновацiйнi системи (нацiональнi держави);
• регюнальт iнновацiйнi системи (штати, провiнцiï, округи, землi тощо); секторт iнновацiйнi системи (наголос на ролi корпорацiй та громадських ор-ганiзацiй у розвитку певних виробничих систем, як зазвичай, але не обов'яз-ково, обмеженi кордонами держави);
• кластери (можуть мати рiзнi розмiри).
Поняття кластерного подшу набуло поширення, i цей термш вжи-ваеться у роботах як з економiчноï географiï, так i з економжи iнновацiй та технолопчних змш на позначення таких субнащональних утворень. OECD також доклала зусиль до збирання матерiалiв з вивчення кластерiв, зараз здiйснюються принаймнi три велик дослiдницькi проекти, що охоплюють значну частину матерiалiв iз кластерiв. Мережа дослiдження iнновацiйних систем (Innovation Systems Research Network) займаеться вивченням 26 клас-терiв у Канадi вiд невеликих мiсцевих кластерiв до кластерiв нацiонального значення (автомобiлебудування) у рiзних галузях - вiд високих технологш (бютехнологи) до простiших (харчова промисловють), причому всi вони дос-лiджуються за единою методологieю [7, 9]. На IT-кластерах Тайваню, Америки, Великобритании 1зрашю та Скандинави зосередила свою увагу група дос-лiдникiв в [10]. Нарештi, Проект зi створення карти кластерiв (Cluster Mapping Project) 1нституту стратеги та конкурентоспроможносп Гарвардського унiверситету анашзуе просторовi показники та iнтенсивнiсть зростання клас-терiв у США [11]. Ц та iншi дослiдження вже вщграли важливу роль у роз-ширеннi знань про властивостi мюцевих економiчних об'еднань.
Мета досл1дження. Протягом останшх двох десятирiч погляди рiзних дослiдникiв прикутi до теми вибору та обгрунтування факторiв успiшного еко-номiчного розвитку держав свiту, основними з яких беззаперечно визнанi шноваци. Для розумшня системноï природи шноваци видiляють кшька рiвнiв, од-нак зв'язок мiж ними, зокрема на рiвнi кластерiв, дослiджений ще дуже мало. На основi порiвняння пiдходiв рiзних дослiдникiв до формування нацiональних iнновацiйних систем у глобальнш економiцi, доведено, що значний вплив на цей процес залишаеться за внутршшми, суто нацiональними факторами.
Виклад основного матерiалу дослiдження. В аналiзi нацюнальних та субнацюнальних iнновацiйних систем, зокрема кластерiв, часто застосо-вуеться методолопя дослiдження, що грунтуеться на внутршнш потужностi, на вiдмiну вiд розробки мiжрегюнальноl територiальноl взаемозалежностi [8, 12]. Виршальна ознака успiшного високотехнологiчного кластера пов'язана з глибоким включенням мюцевих фiрм у густу мережу поширення знань, зав-дяки чому щ фiрми мають змогу черпати з концентрованих у певнiй мюце-вост iдей та можливостей, зокрема важливими е зв'язки з мiсцевими ушвер-ситетами та iншими навчальними закладами.
У той час, коли значна частина робгг з кластерiв зосереджуеться на ок-ремих мiсцевостях, наче вони не пов'язаш з рештою свiту, останнi дослщжен-ня шдкреслюють, що внутрiшньонацiональнi та мiжнароднi зв'язки е потуж-ним джерелом щей i такi зв'язки не менш важливi, нiж мiсцевi. Натомiсть ав-тори в [13] дотримуються концепци М. Портера, вважаючи, що кластери пот-ребують якнайближчого розмiщення мереж постачання. Проте таю статл е винятком, i !х цiннiсть полягае у виявленнi браку дослiджень сукупност зв'язкiв кластерiв.
1снуе кiлька очевидних прикладiв ситуацiй, коли кластери рiзних роз-мiрiв сильно пов'язанi в економiчному просторi, однак або дуже вiддаленi один вiд одного, або ж роздшеш лише державним чи полггико-адмшютратив-ним кордоном. Ось деяк з цих вiдомих прикладiв:
• Детройт (США) - Вщдзор (Канада) - автомобшебуд1вт кластери;
• Нью-Йорк - Лондон - Токю - св1тов1 фшансов1 центри;
• Силшонова долина - Бангалор - кластери шформацшно-комуткащйних тех-нологш;
• Мельбурн (Австралiя) - Адела!да (Австрал1я) - субнацюнальт автомобше-будовт кластери.
Для сусшльного поступу найважливiшими е економiчне зростання, екологiчна рiвновага та сощальний капiтал. Хоча останнiм часом ця потршна основа набувае дедалi бшьшо! ваги, економiчна заможнiсть певно! держави залишаеться вирiшальною для якостi життя и населення. Протягом останнiх 20 роюв iнтерес до дослiдження економiчного зростання поступово шдви-щуеться, однак на сьогодш iснуе дуже повшьний зсув щодо розумiння умов, як йому сприяють.
Увага до нацюнально! держави бере свiй початок вщ Й. Шумпетера, який ще на початку ХХ ст. розглядав економiчне зростання, похщне вiд шд-приемництва, як внутршнш процес, керований державою. Цей наголос на ролi внутршньонацюнально! динамiки контрастуе з роботами, що врахову-ють експортно-орiентоване зростання та вплив глобального економiчного розвитку на ефектившсть економiки окремо! держави. Мiжнародний валют-ний фонд (МВФ) послщовно заохочував найбiднiшi кра!ни, що розвиваються, та т1, що мають велику заборговашсть, здатнi пiдтримувати галузi, орiентова-нi на експорт. У цьому контекст подальша лiбералiзацiя нацiональних еконо-мiк неминуче призведе до зменшення значення економiчних та полiтичних заходiв, що !х проводять нацiональнi уряди. Однак погляди Шумпетера на можливост в^чизняно! економiки пiдтверджуються емпiричними доказами, представленими у [14] при аналiзi глобалiзацil.
Внутрiшнi фактори, що визначають економiчне зростання, не втрача-ють свого значення, незважаючи навт на збiльшення потокiв каштальних iнвестицiй, оскiльки нагромадження основного кашталу переважно зберiгаe вiтчизнянi коренi. Таким чином, ri, хто вважае, що глобашзащя означае при-пинення економiчного впливу нацiональних держав, дещо посшшили зi своïм висновком. Органiзацiя економiчноï спiвпрацi та розвитку (OECD) вважае, що ефективна побудова нацiональноï системи шновацш (NIS) у певнш кршш допоможе цiй краïнi швидко розвиватися i навпаки.
Для того, щоб теори конкурентоспроможностi, що грунтуються на ш-новацiях, почали широко застосовуватися в уЫх галузях, мав минути певний час. Концепщю iнновацiï як системноï властивостi нацiональноï держави ви-сунув Фрiман у 1987 р., вживши термiн "Нацiональна iнновацiйна система" (NIS) для позначення зростання потужност японських шдприемств. Автори перших книг з цieï теми Люндваль (Lundvall, 1992) та Нельсон (Nelson, 1993) дотримуються досить рiзних пiдходiв. Робота [8] мютить по черзi описи краш через призму бачення мюцевих авторiв. Люндваль, навпаки, аналiзуe теоре-тичнi аспекти та подае емшричш данi про iнновацiйнiсть та технолопчну кон-курентоспроможнiсть, згрупувавши ïx за темами. Люндваль залишаеться про-вщним захисником концепцiï NIS та нацюнашзму iнновацiй. Вiдтодi пропону-валося багато пiдxодiв до систем iнновацiй (регюнальний, теxнологiчний, га-лузевий), однак основною залишаеться концепщя нацiонального пiдxоду [15].
Нацюнальна держава посiла перше мюце у дослiдженняx iнновацiй, бо здатшсть компанiй розробляти новi види продукци, виробничi процеси, послуги та технологи опираеться не тшьки на шдконтрольш фiрмi ресурси i можливостi. NIS дае можливють розглянути як змшт, що залежать вiд нащ-ональних держав, так i тi, що перебувають поза еволюцшними моделями розвитку краши, незважаючи на те, що ïx важко змшити. До останньоï категори належать такi сфери впливу уряду, як промислова полггика, система вищо освiти, теxнiчна освгга, соцiальне забезпечення та державне фшансування на-уково-дослiдниx робiт, а також специфiчнi ознаки: спецiалiзованi пiд-приемства-постачальники в окремих галузях, доступ до венчурного кашталу та мехашзми взаемовщносин робочоï сили та роботодавцiв тощо.
М1жнародна ситуацiя, яка спонукала до анаизу ролi нацiональноï держави, також защкавила iншиx дослiдникiв та надихнула ïx з новою силою вщновити дебати щодо майбутнього нащональних держав. Вщ кшця 1980-х та першоï половини 1990-х рокiв дослщження економiчного зростання знову стають основною темою в економiчнiй науцi [16]. А починаючи з 2000-х роюв, поглиблюеться защкавлення у ролi знань та нових технологш для створення сприятливих умов економiчного зростання.
У неокласичнш економiчнiй традици "нову теорiю зростання" висуну-то у робоп [17], де автор привертае увагу до значення генерування нових знань для стимулювання економiчного росту. Також у неокласичнш теори торгiвлi фактори виробництва традицшно розглядаються як нащональш, а знання перебувають у вшьному загальному доступi, що мае призвести до глобального перенесення виробництва у мюця, що мають переваги порiвняно з шшими [12, 18]. Однак неошумпетерiанцi краще розумшть особливостi знання, пiдкреслюючи те, що його нелегко здобути i що воно пов'язане з про-
мисловою структурою. Тому вони продовжують зосереджувати свою увагу на ролi нацюнально! держави.
Серед факторiв сприяння економiчному зростанню переважають каш-тал та трудова сила, iншi дослiдники наголошують на важливост розповсю-дження технологiй, передачi та локалiзацii знань. Важливо показати рiзницю мiж нацiональним економiчним зростанням, на яке впливають макроеконо-мiчна полiтика й очiкування споживачiв, та конкурентоспроможшстю окре-мих пiдприемств, як безпосередньо залежать вiд iнновацiй.
Починаючи з 1970-х рокiв, вiдбулися значш змiни у свiтовiй економь щ. Новi технологii та iнновацii стають дедалi важливiшими для успiху в бiз-несi. Величезне зростання потужност комп,ютерiв сприяе зростанню наць онального продукту, мережа Internet пропонуе широк можливостi для елек-тронно! комерци, успiхи бiотехнологiй у галузi охорони здоров'я та сiльсько-го господарства змушують уряди розвинених держав зосередитися на еконо-мiчному потенцiалi новiтнiх технологiй. Нанотехнологii зараз розглядаються як наступний "великий прорив", у який вкладаються значнi iнвестицii в США через Нацюнальний науковий фонд (NSF). Свропейський Союз також придь ляе значну увагу цiй груш технологш, вже присвятивши визначенню рiвня iнвестицiй кожно! з краiн-учасниць окремий роздш звiту показникiв Свро-пейсько! комiсii. Бiзнес-кола лобiюють в урядах шновацшш програми, а самi технологи та iдеi стають предметом дискусш економiстiв-неокласикiв. Уряди найбiднiших краiн св^у проявляють дедалi бiльший iнтерес до науки, технологш та шновацш у сферi пiдприемництва.
Хоча новi технологii мають значення для нацюнального економiчного зростання, визначити, наскiльки великим е це значення, дуже важко. Зокрема, проблема обрахунку надходжень вщ сукупних швестицш у новi технологи надзвичайно актуальна для покращення теоретичних моделей. Новi технологи приходять на мiсце старих, змшюють спiввiдношення динамiки рiвня зайнятост чи продуктивностi у рiзних секторах економжи. В умовах зростання мiжнародноi конкуренцii змагання за розвиток нових технологш може просто допомогти крашам не вщставати одна вщ одно!.
I хоча iснують визначення того, що е системним в шновацшних про-цесах всерединi нацiональноi держави, единоi загальноприйнятоi теорii не-мае. На думку автора в [19], системи шновацш, яю охоплюють рiзнi за пло-щею територп (не лише нацiональнi держави), е основою для дослщження, розбудови та еволюци технологiчних можливостей, процесiв концентраци та спецiалiзацii. Фрiман (Freeman) в [20] розглядае низку випадюв, коли вщмш-нiсть у розвитку iнновацiйноi системи була важлива для визначення подаль-шого напряму розвитку економжи. Вiн доводить, що в Японп заохочувалося поеднання виробництва з дослщженням та розвитком технологiй, тодi як у СРСР уЫ цi елементи були присутш розрiзнено. У Япони розвивалися мережi споживачiв та виробниюв, а в СРСР це так i не вiдбулося. У крашах Схiдноi Азii величезнi кошти швестувалися в системи освiти, тодi як у Латинськш Америцi система освгги занепадала. У Схiднiй Азii витрати на техшчш дослi-дження та розвиток технологи зросли, а в Латинськш Америщ залишилися на попередньому рiвнi.
Незважаючи на рiзнi тдходи до визначення нацiональноï iнновацiйноï системи, всi автори зпдш з тим, що NIS охоплюе групу дослщжень, що зас-тосовують низку рiзноманiтниx поглядiв та методологш, якi проте ведуть до прогресу в тому сенЫ, що полiтико-географiчнi утворення продовжують впливати на шдприемства, розташованi на ïx територiï. Автор дотримуеться думки Фрiмана, який вважае, що поняття NIS ширше, шж просто науково-дослiднi та експериментально-конструкторськ роботи (R&D), бо воно пов-нiстю охоплюе спосiб органiзацiï нацiональноï держави.
У роботi [21] автор пропонуе систему класифжацп рiзниx дослщниць-ких пiдxодiв до аналiзу впливiв на iнновацiï, що вважаються "нацюнальни-ми". Вiн розкладае на категори як найважливiшi процеси, що рухають системи шновацш, так i рiзнi погляди на характеристики нащональних систем. От-же, процеси в нащональних шновацшних системах охоплюють системи виробництва, роботу iнновацiйноï системи та набуття знань.
Типолопя способiв аналiзу нацiонального впливу на шновацшшсть мiстить нацiональнi iнновацiйнi установи та полггику фiнансування R&D, унiверситетiв тощо (за Нельсоном); стосунки "користувач-виробник" (за Люндвалем); нагромадження теxнологiй (за Пателем та Певцом (Patel & Pa-vitt)); нацiональнi iнституцiï, фiнансовi ринки, ринки пращ та навчальш зак-лади (за Соскiсом (Soskice)).
1з цих двох перелiкiв найважливiшими е три категори.
1. Нагромадження технологш. Створення нових знань та технологш розглядаеться як важлива рушшна сила довготермшового економiчного зростання [8], однак, як i природш ресурси, вони подшет у свiтi нерiвномiрно. 1с-торiя впливае на експлуатащю цього ресурсу, а iнтенсивнiсть, з якою краша розвивае iнтелектуальний потенщал, переважно залежить вiд роботи держав-них установ. Знання звичайно набуваються поступово. 1нвестици в науково-техшчний потенцiал в одному поколiннi звичайно випливае з попередшх ш-вестицшних рiшень. Це вiдбуваeться тому, що продукування щей залежить вщ самозмщнюючих меxанiзмiв, зокрема фiзичного капiталу Инфраструктура у формi наявних лабораторiй чи дорогого наукового обладнання) та людсько-го фактора (навчання персоналу). Знання також мають властивють концен-труватися у певних мюцевостях чи регюнах. Тобто, бiльш iмовiрно, що збшь-шення та нагромадження знань призведе до поглиблення розшарування, а не до конвергенцiï економiк краïн свггу. Це також одна з найважливших причин, чому потрiбно намагатися зрозумгги глобалiзацiю, не залишаючи поза увагою окремi регiони.
2. Системи виробництва. Дослщження систем iнновацiй допомагае поглибити розумшня спецiалiзацiï виробництва, напрямiв та розташування промисловостi на нащональному та субнацiональному рiвняx. Аналiзи нащональних шновацшних систем NIS зосередилися на вивченш промисловоï конкурентоспроможностi, науково-дослiдноï роботи (R&D) комерцiйного призначення, процедур патентування, а також зростання експорту. Хоча модель шновацшних систем простягаеться поза роботу промисловосп, необхщ-но зосередитися на корпоращях, галузях, секторах економжи та на ланцюгах нарощування вартосп. Саме за допомогою цих факторiв та меxанiзмiв технологи виходять на ринок.
3. Стосунки "користувач-виробник". Одним iз найважливших вщ-критпв, зроблених дослiдниками iнновацiй, е те, що внаслщок взаемодii ви-робникiв та користувачiв промислово! продукци та послуг виникае середови-ще, що сприяе появi нових продукпв. Взаемне розумiння потреб користува-чiв та можливостей виробникiв стимулюе творчi процеси та бажання швесту-вати у дослщження та/або розробку продукпв. Таким чином, стосунки "користувач-виробник" розглядаються як одна з найважливших характеристик комерцiйноi iнновацii. У деяких випадках штенсившсть та природа цих сто-сункiв розглядаються як внесок нацюнальних держав.
Висновки. Оргашзащя економiчноi спiвпрацi та розвитку та iншi ав-торитетнi мiжнароднi органiзацii вивчають мехашзми зростання в крашах-учасницях, цим самим показуючи, наскшьки важко видшити фактори, якi сприяють економiчному зростанню. Зокрема щодо впливiв на шновацп та характеристики в рамках нацюнальних систем, видшет фактори можуть бути розширеш та доповнеш.
Наприклад, спiвпраця, що спостерiгаеться у стосунках "користувач-виробник", суперечить припущенням про ринкову конкуренщю. Розвиток технологи не просто виникае з функцюнування ринюв, конкуренцii та вина-хщливосл дiлових людей, це радше системне поняття. На жаль, взаемодш "користувач-виробник" на мiжнародному рiвнi вивчено ще дуже недостатньо, багато дослiдникiв вказують на сприятливе значення мiжнародних зв'язюв, проте вони не можуть надати шформаци про iхнi масштаби. Вивчення взаемостосунюв "користувач-виробник" безпосередньо пов'язане з розвитком та розумшням масштабiв шновацшних систем, що охоплюють кшька краш. Аналогiчну ситуацiю щодо зв,язкiв мiж пiдприемствами рiзних краiн, яка викликае зацiкавленiсть дослiдникiв, також ще дуже слабо розроблено.
Лггература
1. Lundvall B.-A. Growth, Innovation and Social Cohesion / B.-A. Lundvall // The Danish model. - Cheltenham : Elgar Publisher, 2002. - 172 p.
2. Lundvall B.-A. Innovation, Competence Building and Social Cohesion in Europe / B-A. Lundvall, P. Concei9ao, M.V Heitor // Cheltenham : Edward Elgar, 2003. - 197 p.
3. Ohmae Kenichi. The End of the Nation State / Kenichi Ohmae // Simon and Schuster Inc., 1995. - 214 p.
4. Hatzichronoglou Thomas. The Globalisation of Industry in the OECD Countries. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.econpapers.repec.org/paper/oecstiaaa/default1.htm.
5. Ng F. Production Sharing in East Asia: Who Does What for Whom, and Why? / F. Ng and A. Yeats // Policy Research Working Paper No. 2197, 1999, World Bank, October.
6. Yeats A. Just How Big is Global Production Sharing? / A. Yeats // Policy Research Working Paper No. 1871, 1997, World Bank, January.
7. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.oecd.org.
8. Nelson Richard R. National Innovation Systems: A Comparative Analysis / Richard R. Nelson // USA: Oxford University Press, 1993. - 560 p.
9. Wolfe David A. and Gertler Meric S. Clusters from the Inside and Out: Local Dynamics and Global Linkages / David A. Wolfe and Meric S. // Urban Studies. - Vol. 41, Nos 5/6, May 2004.
- P. 1071-1093.
10. Handbook of Research on Innovation and Cluster: Cases and Policies by C. Karlsson (Editor) - Edward Elgar Pub, 2008. - 461 p.
11. Porter M. The Economic Performance of Regions / Michael E. Porter // Regional Studies.
- Volume 37, Numbers 6-7 / August-October, 2003.
12. 'Transformation of Small Open Economies in the Globalising Learning Economy / B. -A. Lundvall // The Danish Case', Transformations in Business & Economics, 2002. - Vol. 1, No. 1 & 2. - Pp. 152-165.
13. Wolfe David A. Clusters from the Inside and Out: Lessons from the Canadian Study of Cluster Development / David A. Wolfe and Meric S. // Gertler Urban Studies, May 2004. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.utoronto.ca/progris/web files/recentpub.htm.
14. Globalization and Economic Convergence: an Assessment. February 1998. - № 131 / United Nations Conference on Trade and Development / R. Rowthorn, R. Kozul-Wrigh t // Geneva: United Nations, 1998. - 39 p.
15. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.oecd.org/dataoecd/35/56/2101733.pdf.
16. Макроекономжа : пер. з англ. / за наук. ред. пер. С. Панчишина / Грегср Н. Манюв. - К. : Вид-во "Основи", 2000. - 234 с.
17. Romer P.M. "Increasing Returns and Long-run Growth," Journal of Political Economy/Paul M. Romer//University of Chicago Press, 1986. - Vol. 94(5). - Pp. 1002-37.
18. Lundvall B.-A., 'Why study national systems and national styles of innovation?' / B. -A. Lundvall // Technology Analysis & Strategic Management, 1998. - Vol. 10, No. 4. - Pp. 407-422.
19. Edquist C. The Systems of Innovation Approach and Innovation Policy: An account of the state of the art. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.tema.liu.se/tema-t/sirp/chaed.htm.
20. Freeman C. "The National System of Innovation in Historical Perspective" / C. Freeman // Cambridge Journal of Economics, 1995, No. 19. - Pp. 5-24.
21. Dosi G. Innovation, organization and economic dynamics: selected essays / G. Dosi // Edward Elgar Publishing, 2000. - 703 p.
Данилович-Кропивницкая М.Л. Концепция инноваций как системное свойство национального государства
Исследовано влияние технологических инноваций, системы распространения знаний и научных исследований на развитие высокотехнологических кластеров и на рост национальных экономик. Выделены основные характеристики национальных инновационных систем, уровни для системного анализа природы инноваций.
Ключевые слова: инновации, национальные инновационные системы, технологии, взаимоотношения "пользователь-производитель", экономический рост, кластеры.
Danylovych-Kropyvnytska M.L. Innovation concept as systemic property of the nation station
The article studies the influence of technical innovation, knowledge distribution system and scientific researches on the development of technologically advanced clusters in particular, and the growth of national economies on the whole. It defines key characteristics of national innovation systems and the levels for systemic analysis of the nature of innovation.
Keywords: innovation, national innovation systems, technologies, user-producer relations, economic growth, cluster. _
УДК338.43:637.1 Доц. Л.1. Демкевич, канд. техн. наук;
магктрант О.В Моцний - Львiвська КА
МОН1ТОРИНГ РИНКУ МОЛОКА
Охарактеризовано ринок молока в Укршш, наведено динамшу виробництва та споживання молока в Украш порiвняно з шшими кршнами. Споживання молока i молочних продукпв в Укршш зросло протягом 2000-2006 рр. вщ 199 до 235 кг, а по-чинаючи з 2007 р. - щорiчно зменшувалося i у 2009 р. становило 213 кг на одну лю-дину за рш за рацiональноï норми споживання 380 кг на рш.
Ключов1 слова: молоко, ринок, виробництво, споживання, iмпорт, експорт.
Молочний ринок Украши покликаний задовольнити потреби населен-ня у рiзноманiтниx молочних продуктах, зокрема i в молощ питному.
