CC BY
64
УДК 330.341.1(4/8)
Г. В. Шульга,
1нститут економ1ки промисловост1 НАН Украгни, м. Кигв
ДОСВ1Д ФОРМУВАННЯ ЕФЕКТИВНО1 1ННОВАЦ1ИНО1 1НФРАСТРУКТУРИ
В ЗАРУБ1ЖНИХ КРА1НАХ
Сучасна економша шноващйного типу базу-еться на науково-техшчнш та iнновaцiйнiй дгяльно-CTi, що забезпечуе створення нових товaрiв, техно-логiй та послуг. Ключовим фактором розвитку такого типу eraroMiKH е створення ефективно! модeлi шновацшно! шфраструктури1 [1].
Hapa3i в Укрш'ш шновацшна шфраструктура тдпорядкована освггнш полггищ, полггищ у c(|icpi НДДКРй шноващйнш полггищ. Ефективна полггика у c(|icpi освгги забезпечуе тдготовку квал1фшовано1 робочо! сили. Полянка у c(|icpi НДЦКР (насамперед, у c(|icpi фундаментальних досл1джень) просувае створення нових знань. 1нноващйна псттика кон-центруеться на застосуванш знань i тдтримщ ш-струменпв для виробництва та суспшьного сектору. Водночас, на сьогодшшшй день в Укршш щ сектори часто функщонують незалежно одне в1д одного, Togi як для забезпечення сталого iнновaцiйного розвитку кра'ни потрiбнe !х ефективне поеднання. Нaрiжним каменем цього процесу е створення сучасно! iнновa-щйно! шфраструктури.
Проблемами формування ефективно! шнова-щйно! iнфрaструктури держави займались зaрубiжнi учет S. Eriksson, E. Ramstad, S. Reboud, L. Woolgar, A. Bartzokas, M. Frenz, R. Lambert, T. Alasoini, T. Mazzarol, T. Volery та iншi, а також спещалюти мiжнaродниx фiнaнсово-eкономiчниx оргaнiзaцiй. Серед росшських та вiтчизняниx учених рiзнi аспекта створення iнновaщйноi iнфрaструктури досль джували Б. Гриньов, Т. Гринько, I. Дежина, О. Св-сеев, С. Кацура, А. Князевич, М. Коновалова, А. Райхлина, Н. Рудь, В. Соловйов, М. Яворський, та iншi.
Проте узагальненню сучасного досв^ зару-бiжниx кра'н, пeрeдовсiм - iз високим рiвнeм розвитку шновацш у вiтчизнянiй eкономiчнiй лiтeрaтурi не придiлялось достатньо уваги.
За даними Свропейського iнновaцiйного табло (Innovation Union Scoreboard у 2014 р.) найвищий рь вень iнновaцiйного розвитку був зафшсований у Пiвдeннiй Коре! (рис. 1).
Трохи менший вш був у США. Кра'ни СС (за узагальненим показником) посiли четверте мюце у свiтi. Три краши-учаснищ об'еднання БР1КС (РФ,
Iндiя та Брaзилiя) знаходяться на приблизно однако-вому рiвнi iнновaцiйного розвитку. Найвищий рь вень iнновaцiйного розвитку з кра'н цього об'еднання мае Китай, найнижчий - Швденноафрикан-ська республша.
Швденна. США Япошя КраппIСС Канада Австрал1я Китай 1нд1я РФ
Lip n il LH 1Я
ПАР
I 0,74 I 0,73
■1ндекс lHHOBaqiilHoro розвитку
0,4
0,6
0,8
CKnageHo 3a [2, c. 29] PHC. 1. iHgeKC iHHOBa^HHoro po3BHTKy KpaiH CBiTy 3a 2013 p.
BHCOKOrO peHTHHry iHHoBa^HHoCTi HeMo®nHBo gocHrm 6e3 e^eKTHBHoro ^yH^ioHyBaHHH iHHoBa^ft-Hoi' iH^pacipyKiypH. ToMy npegMeTOM noganbmoro po3rnagy CTaHe gocnig^eHHH iHHoBa^HHoi' iH^pa-CTpyKTypu y KpaiHax, mo e CBiTOBHMH nigepaMH y c^epi iHHoBa^ft.
ochobhow oco6nuBic™ ^yH^ioHyBaHHH iH^pa-CTpyKTypu iHHoBa^ft y niBgeHHift Kopei' e BigHocHo o6Me®eHHH 3b'h3ok Mi® npoMucnoBHM внpo6ннцтвoм Ta HayKoBHMH gocnig^eHHHMH Ta HH3bKa mBHgKicTb pearyBaHHH gep®aBHux H^I (government research institutes - GRIs) Ta ymBepcHTeTiB Ha noipe6u (3a-nuTu) 6i3Hecy.
2013 p. ^HipanbHHM iHCTHTyToM, hkhh 3gift-CHTOBaB nnaHyBaHHH, KoopgHHa^ro Ta o^HKy noni-thkh b c^epi Hfl^KP Ta iHHoBa^ft, y cпiвпpaцi 3 iH-muMH MiHicTepcTBaMH, 3oKpeMa, TopriBni, npoMucno-BocTi Ta eHepreTHKH, rn^opMa^i' Ta KoMymKa^ft, 6yno MiHicTepcTBo HayKH Ta TexHonorift (Ministry of Science and Technology - MOST).
Ha ocHoBi aKiy mogo CTBopeHHH, grnnbHocii Ta po3BHTKy gep®aBHHx H^I, npuftHHTOMy y 1999 p., 6yno CTBopeHo HoBy cucieMy ynpaBniHHH iHHoBa^HMH
1Тут i нagaлi пiд iнновaцiйною шфраструктурою буде розумiтись сукупнiсть шдприемств, оргашзацш, установ, !х об'еднань, aсоцiaцiй будь-яко! форми влас-ностi, що надають послуги iз забезпечення шновацш-
но! дiяльностi (фiнaнсовi, консaлтинговi, маркетин-гов^ iнформaцiйно-комунiкaтивнi, юридичнi, освiтнi тощо) // Закон Укра'ни «Про iнновaцiйну дiяльнiсть» в!д 04.07.2002 № 40-IV.
(Research Council System - RCS), за B3ip^M шмець-ко1 та британсько! подiбних систем. За ще! системи управлiння було створено п'ять наукових рад, ко-жна з яких здiйснюе контроль за дОяльнютю ввдповь дних НД1.
Такий пiдхiд мав позитивнi результати, зо-крема, отримання НД1 бшьшо! автономп у свош дь яльносп, зокрема, стосовно управлiння, прийняття ршень та оргашзащйно! полiтики; посилення кон-куренцп мiж галузями промисловостi, ушверсите-тами та НД1; покращення системи матерiального за-охочення шляхом впровадження системи нараху-вання щорОчно! заробггно! плати залежно вiд результатов дiяльностi тощо.
З 2003 р. для НД1 було впроваджено додатковi змiни, що стосувались фактичного мюцеперебу-вання та структури управлiння.
По-перше, корейський уряд реалiзував нащона-льний план, метою якого стало перемщення бли-зько 268 бюджетних оргашзацш з 344 (включаючи НД1) iз Сеулу та його околиць, до шших регiонiв краши. Наразi уряд плануе розвиток регiональних iнновацiйних кластерiв, в тому числi, за рахунок по-дальшого перемiщення НД1 до провшцш. По-друге,
для вирiшення проблем ефективносп НД1 головним напрямком прикладання зусиль е створення ефек-тивно! управлшсько! структури, залежно вiд бажа-но! подальшо! ролi НД1. Вiдповiдно, державн НД1 на сьогодн перебувають у процеа трансформаций отже висновки щодо ефективносп робити зарано.
Проблеми полягають у неефектившй коопера-ujl державних НД1 з приватними компанiями. Ввдповвдш дослiдження визначили, що: iнновацiйнi компанп та державнi НД1 часто не доходять згоди стосовно визначення основное' мети спiвпрацi;
незначний розрив у технолопях (накопичених знаниях), який юнуе мiж цими двома агентами, за-звичай, е чинником низько1 ефективносп державно-приватного партнерства.
Спробою виршення цих проблем стало ство-рення урядом Нацюнально! ради з питань науки та технологiй (National S&T Council - NSTC), основною функщею яко! е координащя науково-дослвд-них програм та вiдповiдного фшансування у кра1ш. На рис. 2 наведено функцюнальну схему iииовацiй-но! iнфраструктури у Пiвдениiй Коре!.
Нащональна рада з питань науки та технолопй - NSTC — розробка довгострокових нащональних програм з шновацш та НДДКР
Корейський шстигут оцшки та планування науки i > технологий KISTER планування, координащя, оцшка нащональних програм з шновацш та НД ДКР
Рис. 2. Функщональна схема шновацшноТ iнфраструктури у Пiвденнiй КореТ
-129
ЕкономОчний вкник Донбасу № 1(39), 2015
Основш мшютерства у сферi iнновацiй - MSIP та MOTIE - за 2012 р. акумулювали 60% загальних державних видатшв на НДДКР (31,9% та 30,4% ввд-повiдно).
Попри iнновацiйне лвдерство у свiтi, Пiвденна Корея не зупиняетъся, i надалi розробляючи заходи з подальшого розвитку шфраструктури iнновацiй у краïнi.
Аналiз вiдповiдних до^джень дозволив роз-подiлити ïx на три групи.
1. Заходи, спрямоваш на соцiальну складову iнновацiйноï шфраструктури. До них вiдноситься:
покращення матерiальноï компенсацiï для ви-сококвалiфiкованиx робгтнишв шляхом скорочення термiнiв обов'язково" вшськово" служби, пвдви-щення частки науковщв та iнженерiв у складi урядо-вих органiзацiй, розповсюдження премiальноï системи на науковщв та iнженерiв;
розвиток науково орieнтованоï (S&T-friendly) культури та соцiального оточення на загальнонащо-нальному рiвнi;
гарантування соцiальноï та етично" ввдповвда-льност НДДКР [3].
2. Заходи, орieнтованi на комерцiалiзацiю inro-вацiй. У iнфраструктурному аспект! щ заходи спрямоваш на подолання проблеми низького рiвня ств-робiтництва мiж малими та середшми пвдприемст-вами та академiчними установами. Зокрема, перед-бачаеться:
стимулювання розвитку висококвалiфiкованиx студентiв з метою тдтримки iнновацiй на виробни-щга та залучення "х до iнновацiйно-орiентованиx компанш;
надання систематично!' пiдтримки державно-приватному партнерству у сферi iнновацiй;
подальша переорiентацiя державних НД1 ввдпо-ввдно до цiлей розвитку економiки;
подальший розвиток компанiй-власникiв тех-нологiй (technology holding companies - THCs) [4, с. 13].
3. Заходи, спрямоваш на тдтримку iнноващй-них малих та середшх пiдприемств:
розвиток освгтнього напрямку «пвдприемниц-тво» в ушверситетах;
консультативна урядова пiдтримка стартапiв;
розвиток мережi iнновацiйниx iнкубаторiв на базi малих та середшх шдприемств (так, на 2013 р. 1х нараховувалось 275, у тому числi на базi ушвер-ситетгв - 209, державних НД1 - 25, на базi малих та середшх тдприемств - усього 5) [4, с. 148].
Сусвд Пiвденноï Кореï по репону Японiя займае трете мюце у свiтi за розвитком шновацш.
Основним iнститутом iнновацiйноï шфраструк-тури Японiï е Рада з науковоï та теxнологiчноï поль тики (Council for Science and Technology Policy -CSTP), до яко" входять представники апарату прем'ер-мшстра, шiсть мшют^в Кабiнету мiшстpiв
та вгам представнишв академОчно! науки, бiзнесу та науково! спшьноти. У 2009 р. з метою пришвид-шення розвитку економiчноi та О^есто^йно! поль тики, в рамках Кабшету мшстрОв було створено Шдроздш з нащонально! политики (National Policy Unit). До функцш Пвдроздшу включено пвдтримку мОжмшстерського планування та координацп, а та-кож контроль за фшансовою та ОнновацОйною поль тикою. Рада з питань реал1зацп ново! стратеги зрос-тання (Council on the Realization of the New Growth Strategy), створена в структурО Пвдроздшу, контро-люе виконання цшей згвдно плану та встановлюе на-прями iнновацiйноi политики на рОзний термш [5, с. 4].
В цшому iииовацiйна шфраструктура Японп е чгтко подшеною за функщональними обов'язками з мшмальною кшькютю учаснишв процесу, пвдпо-рядкованих безпосередньо мшстерствам (рис. 3).
Варто ввдзначити, що недолшом тако! чгтко розгалужено! системи е слабкють взаемозв'язку мОж окремими ll елементами. Тому наразО головним на-прямом розвитку iииовацiйноi шфраструктури Японп е посилення взаемозв'язшв мОж рОзними секторами економши, зокрема, мОж ушверситетами та бь знесом у сферО освгти, обмшу персоналом та дослвд-ницьких проектов [7, с. 10].
ПодОбними до японських е напрями розвитку шновацшно! шфраструктури Оншого свгтового Онно-вацшного лвдера - США.
Зокрема, для розвитку шноващйно! шфра-структури ХХ1 ст. (21 st Century Innovation Infrastructure) у США пропонуеться посилити зв'язки ушверситетгв та нацюнальних лабораторш i ринку з метою стимулювання розвитку та комерщал1зацп наукових дослОджень, полегшення ствпращ з про-мисловютю. Для цього передбачаються так заходи:
розвиток б1знес-шкубатор1в у складО ушверси-тетгв;
розвиток додаткових ЦентрОв передових знань (Centers of Excellence);
розширення використання дослвдницьких парков;
розширення Програми тдтримки малого бОз-несу в сферО шноватйних дослвджень (Small Business Innovation Research Program - SBIR) для тдтримки комерщал1зацп результатов наукових до-слОджень ушверситетгв та лабораторш.
КрОм того, передбачаються там додатковО заходи розвитку шфраструктури Онновацш у США:
1. Розвиток суспшьно-державних об'еднань (public-private partnerships), перш за все, за рахунок фшансування на раншх етапах дОяльност (early stage finance) та тдтримки промислових консорць ушв.
2. Створення нових шститупв для прикладних дослОджень в рамках Нацюнально! мережО виробни-чих шновацш (National Network for Manufacturing
Складено за [6].
Рис. 3. Управлшня iнфраструктурою шновацш в Японп
Innovation - NNMI) - суспiльно-державного об'ед-нання, створеного за B3ip^M нiмецькоi FraunhoferGesellschaft з метою комерцiалiзацii та виробництва технологiй, створених у США.
3. Посилення розвитку кластерiв.
4. Забезпечення доступу до iноземних класте-
рiв.
5. Пiдтримка розвитку науково-дослiдницьких парив [8, с. 181-197].
Оскшьки Украша проголосила курс на ^егра-цю до GC, доцiльним е аналiз досвiду створення iнновацiйноi структури у крашах цього об'еднання.
Розглядаючи загальш напрями пiдвищення ефективностi iнновацiйноi шфраструктури, як роз-повсюджуються на ва краiни СС, зазначимо, що го-ловнi напрями розвитку iнновацiйноi шфраструктури у крашах €С на перюд до 2020 зафiксовано у ввдповвдному документ щодо iнiцiативи створення «1нноващйного союзу» - Europe 2020 Flagship Initiative Innovation Union [9].
Так, плануеться надалi розвивати Свропейсь-кий науковий простiр (European Research Area) з метою забезпечення рiвних та справедливих умов фу-нкцiонування для всiх агентiв iнноващйного ринку,
зокрема в сферi розвитку науково-дослвдницько! ш-фраструктури й трансферу технологш До 2015 р. кра!ни-члени GC мають завершити або впровадити не менше 60% прiоритетноi европейсько! науково-дослiдницькоi iнфраструктури, склад яко! визна-чено вiдповiдним Свропейським стратепчним форумом (European Strategy Forumfor Research Infrastructures - ESFRI).
Розвиток Свропейсъкого тституту тновацш i технологий (European Institute of Innovation and Technology - EIT) з метою ефективного поеднання усiх сторш «трикутника знань»1 (освiти, дослiджень та шновацш), а також створення нових патершв уп-равлiння та фшансування у цих сферах. Об'еднання в структурi GIT (Knowledge and Innovation Communities - KICs) мiститимуть весь iнновацiйний ланцюжок, що сприятиме знайденню найбiльш кре-ативних та iнновацiйних партнерiв у сферах досль джень, бiзнесу та академiчних знань з метою ств-працi над найважлившими суспiльними проблемами.
Створення единого тновацшного ринку з метою залучення шновацшних iнвестидiй та бiзнесу, тдвищення конкурентоздатностi iнновацiй, на-дання тдприемствам можливостi комерцiалiзацii
1 «Трикутник знань» («knowledgetriangle») -освiта-дослiдження-iнновацii - 1нновацшна стратегiя £С пiсля фiнансовоi кризи 2008 р.
устшних шновацш, скорочення адмiнiстративниx витрат, пов'язаних з отриманням патентов (процес отримання патенту у крашах СС е у 15 р^в бiльш витратним, ашж у США, значною мiрою завдяки ви-тратам, пов'язаним з перекладом та адшшструван-ням).
Розвиток тновацшних кластергв. У 2006 р. СС прийняв широкомасштабну iнновацiйну стратепю та визначив основш кластери у Сврош. У 2008 р. був тдписаний Свропейський кластерний меморандум (European Cluster Memorandum), який мiстить ввдпо-ввдш рекомендацiï щодо кластерноï полiтики на ре-гiональному, нацiональному та наднацюнальному рiвняx, в тому числi i щодо розвитку iнновацiйноï шфраструктури. 1шщатива «Репони знань» (Regions of Knowledge initiative), що ре^зуеться в рамках проекту FP7, як частина Свропейського наукового простору, передбачае створення шноващйно-до-слiдницькиx кластерiв, до структури яких входять ушверситети, дослiдницькi центри, шдприемства та регiональна влада, а також тдтримка ïx спiвпрацi. Вiдповiдними шститутами, задiяними у цьому процесс е Свропейський кластерний альянс (European Cluster Alliance) та Свропейська група з кластерноï полiтики (European Cluster Policy Group). З метою покращення процесу фiнансування (державного та приватного) iнновацiйниx органiзацiй передбача-еться також створення автономноï неприбутковоï Свропейськоï асощацп кластерних менеджерiв (European Cluster Manager Association) на базi модулю удосконалення Свропейського фонду менедж-
менту якост (European Foundation for Quality Management Excellence Model - EFQM ЕМ).
Одним з важливих напрямiв функдiонування iнновацiйниx кластерiв е надання широкого спектру iндивiдуальниx послуг з тдтримки iнновацiйниx малих та середшх шдприемств, ям включають по-легшення спiвпрацi з бiльш великими компашями та дослiдними iнститутами, полiпшення патентного за-хисту та трансферу технологш, пiдтримку транс-кордонноï дiяльностi. Плануеться, що такi iндивiду-альнi послуги будуть розвиватись як пiлотнi проекта та тестуватись в рамках Europe INNOVA1, i, у випадку ïx усшху, будуть розповсюдженi на рiвнi СС за допомогою Свропейського кластерного альянсу та Свропейськоï мережi пiдтримки шдприем-ництва (Enterprise Europe Network) [10].
На рис. 4 наведено значения iндексу шновацш-ност (innovation performance) для краш СС за 2013 р.
1з рис. 4 видно, що лвдерами у сферi iииовацiй в Сврош е краши Скаидинавiï, а також Шмеччина. Розглянемо бiльш докладно досвiд створення iнно-вацiйноï iнфраструктури окремими крашами СС.
За 2013 р. лвдером за рейтингом iнновацiйностi серед краш СС стала Швец1я. Основнi кроки у сферi реформування iнновацiйноï шфраструктури краши було розпочато у 2001 р. Завдання розробки напря-мiв iнновацiйноï полiтики було закрiплено за трьома мiиiстерствами: Мiнiстерство з питань охорони здоров'я та сощального забезпечення, Мiиiстерство освiти та наукових до^джень, Мiнiстерство з питань шдприемницгва, енергетики та комушкащй.
Складено за [11, с. 11].
Рис. 4. Рейтинг шновацшносп краlн-членiв СС за 2013 р.
1Europe INNOVA - оргашзащя, створена у 2006 р. Спецiалiзуеться на об'ектах шновацшно! iнфраструк-
тури. Наразi основными напрямами дiяльностi е транс-кордонне сшвробггництво кластерiв, наукоемнi послуги та еколопчш iнновацiï.
Функщональну схему iHHOBauiräoi' шфраструк-тури Швецп наведено на рис. 5.
Мшютерство з питань тдприемництва, енерге-тики та комушкацш займаеться розробкою iннова-щйно! политики та напрямами НДДКР в сферi тех-нологiй, зайнятосп, створення робочих мiсць, ринку працi та регюнально! полiтики, координуючи дГяль-нiсть Агентства з питань економiчного та регюналь-ного зростання Швецп (NUTEK), Агентства з роз-витку шноващйно! системи Vinnova у Швецп та 1н-ституту дослiджень стратеги розвитку (ITPS).
У сферу дiяльностi NUTEK включено питання, пов'язанi зi створенням нових тдприемств, iннова-цiйно-економiчного розвитку компанш та регюна-льного розвитку. Vinnova надае кошти на проведения НДДКР, пов'язаних з тдтримкою iнновацiй-них систем, дослiдженнями у сферi сталого розвитку й зростання. Мета ITPS полягае у розвитку та розповсюдженш знань щодо економiчного зростання у майбутньому.
У 2001 р. у Швецп було створено три нових ради з питань наукових дослщжень. Найбiльша з них - це Наукова рада Швецп (Vetenskapsrädet), яка займаеться розвитком фундаментальних наукових дослiджень та провадить аналiз полiтики у сферi наукових до^джень. Двi iншi науковi ради було створено з метою розвитку нових знань у специфiчних сферах. Наукова рада Швецп з питань трудово! дь яльност та сощально! науки (FAS) тдтримуе фун-даментальнi та обумовленi ввдповвдними потребами дослiдження, пов'язанi з оргашзащею працi, сощ-альним захистом, охороною здоров'я, ринком пращ та добробутом i координуе свою дiяльнiсть з Мшю-терством з питань охорони здоров'я та соцiального забезпечення. Наукова рада Швецп з питань еколо-rii', територiального планування та сшьськогоспо-дарських наук (Formas) входить до складу профшь-них мiнiстерств та займаеться проблемами iннова-цiй й НДДКР у цих сферах.
Рис. 5. Функщональна схема шновацшноТ шфраструктури Швецй
Варто вiдзначити, що основна частина викону-ваних наукових до^джень у Швецй припадае на ушверситети, тодi як частка НД1 порiвняно з ш-шими кра1нами е незначною. В«ма питаннями сто-совно закладiв вищо! освiти у Швецй займаеться На-цiональне агентство з питань вищо! освгти Швецй (Högskoleverket).
Iнновацiйна iнфраструктура кра1ни, яка посщае трете мiсце за рейтингом iнновацiйностi серед кра1н GC - Шмеччини - е доволi складною з причин li розмiрiв, наявносп земельних та загальнодержав-них урядових структур, а також з причин юторй ii розвитку. Рiшення щодо шноващйно! шфраструк-тури приймаються на найвищому рiвнi. Типовим е
-133
Еконотчний вiсник Донбасу № 1(39), 2015
той факт, що уряд приймае ршення стосовно тема-тичних напрямiв наукових програм та розподшення фондiв, тодi як вiдповiднi iнновацiйнi, науковi агентства займаються операцiйними питаннями.
Рада з науки (Wissenschaftsrat) е найважливь шим консультативним органом у сферi науки та iнновацiй, функцй якого полягають у розробцi реко-мендацiй щодо розвитку закладiв вищо! освгти, !х структури, розвитку та фшансування тощо. У 2008 р. з метою об'еднання науки й шноващй на федеральному та державному р1внях був заснований новий загальнонауковий форум (Gemeinsame Wissenschafts Konferenz - GWK). На практицi дГяль-
шсть GWK полягае у координацiï полiтики i плану-вання в сферi науки та iииовацiй, а також визначенш вiдповiдальностi рiзииx iнститутiв iнновацiйноï ш-фраструктури у кршш. На федеральному рiвнi фь нансувания НДДКР забезпечуеться двома мшютер-ствами: Мшстерством освiти i наукових дослiджень та Мшстерством економiки i теxнологiй.
Варто вадзначити, що в Нiмеччииi шститути, що займаються НДДКР та iнновацiями, традицшно розподiленi на iнститути вищоï освiти, урядовi ш-ститути,дослiднi шститути, лаборатори Конфедера-ujï асоцiацiï до^джень у промисловосп (Confederation of Industrial Research Association) та нацюнальш дослвдницьш центри.
Обов'язки та ввдповвдальшсть iнститутiв шно-вацiйноï iнфраструктури у Шмеччиш розподiлено мiж рiвиями земель та загальнодержавним рiвнем [12].
Особливосп фуикцiоиуваиня iнновацiйноï ш-фраструктури у крашах, що «йдуть за лщерами» у сферi iнновацiй (innovation followers): Великобрита-иiï та Францiï полягають у такому.
1нфраструктура iнновацiй у Великобританп складаеться з великоï кшькосп приватних та дер-жавних установ i оргашзацш бiзнес, унiверситети, урядовi департаменти та агентства, приватн вико-иувачi НДДКР, спецiалiзоваиi консультанта тощо.
Слад зазначити що основними складовими iнновацiйноï iнфраструктури краши, якими вона вiдрiзияеться вiд iишиx i функцюнування яких довело свою ефективнють е так!
Вiдомство з охорони прав iителектуальноï власносп Великобританп (UK Intellectual Property Office - IPO) забезпечуе для установ дотримання прав власносп на територiï Великобританп; серед його основних цшей - розвиток iнновацiй у краïнi та ринку для IP-технологш (використання, продаж, кутвля або лiцензуваиня 1Р). Так, на 2011 р. зпдно Global IP Index захист прав власносп у сферi 1Р у Великобританп був визнаний найефективиiшим (за ощнками користувачiв рiзииx типiв прав власносп).
Нацюнальна система метрологiï Великобританп (UK's National Measurement System - NMS), до складу якоï входять вишрювальна та калiбрувальнi лаборатори, що розробляють метрологiчиi станда-рти, застосування яких спрощуе торгiвлю, зокрема, мiжнародну. Результати дiяльностi таких лаборато-рiй використовуються як у промисловосп, так i у робот^ оргашв влади, а також у сферi фундаменталь-них дослiджень.
Дгяльнють Британського iнституту стандартов (British Standards Institution - BSI), Служби з акреди-тацiï Великобританiï (UK Accreditation Service-UKAS) i Нацiональноï фiзичноï лабораторiï (National Physical Laboratory - NPL) мае на мет! до-помогти урядовцям визначити, як i де можна засто-сувати стандарта й акредитащю як альтернативу ре-гулюванню. Це дозволяе використовувати прозо-
рiшi та менш обтяжливi засоби для досягнення поль тичних цiлей.
Окремо варто ввдзначити UKAS - неприбут-кову приватну компанiю з обмеженою ввдповвдаль-шстю, повнiстю незалежну вiд держави - новатор-ський успiшний бiзнес-проект, який може бути ви-користаний в iнших крашах у дiяльностi суспшь-ного сектору.
Рада з дизайну (Design Council), основною метою яко! е просування iнновацiй на ринок, стимулю-вання та допомога iнновацiйним тдприемствам [16, с. 23-26], [17].
Головною особливютю iнновацiйноï шфра-структури Францл е розгалужена iнфраструктура пiдтримки iнновацiй на регiональному рiвнi. Ос-новш складовi на регiональному рiвнi - це регюна-льнi центри iнновацiй та трансферу технологiй (Centre régional d'innovation et de transfert de technologie - CRITT) та Центр технолопчних ресур-сiв (Centre de ressources technologiques - CRT), ям надають науковi та технологiчнi послуги. Також ю-нують Нацiональнi центри до^джень та технологiй (Centre national de recherche technologique - CNRT), ям поеднують державнi дослiдницькi лаборатори та приватн дослiдницькi центри.
Окремим iнститутом, об'еднуючим рiзнi рiвнi, е мережi технологiчного розвитку (Réseaux de développement technologique - RDT), за допомогою яких здшснюеться обмш та надання iнформацiï, перш за все, невеликим iнновацiйним компанiям.
Проте наявшсть значноï кiлькостi учасникiв призводить до складносп в управлiннi iнфраструк-турою (рис. 6).
Нарешп, стисло розглянемо iнновацiйну шфра-структуру у краïнах iз низьким рейтингом iннова-цiйностi (modest innovators): Литви, ПАР, РФ.
На сьогоднiшнiй день головною метою удоско-налення iнновацiйноï структури Литви е посилення науковоï бази та розвиток iнтегрованих знань, дос-лiджень та бiзнес-центрiв (valleys) мiжнародного рь вня з ввдповвдним розповсюдженням мережi трансферу технологш та приеднання до мiжнародних шновацшних мереж. Основним засобом досягнення ще1' мети е реорганiзацiя науково-дослiдних шститу-пв, посилення 1'х кооперацiï з бiзнесом, створення Агентства з науки, шновацш та технологiй i ввдпо-вiдноï iнституцiйноï структури, вiдповiдальноï за ствпрацю бiзнесу та науки.
Варто ввдзначити, що за деякими показниками, якi використовуються при обчисленнi рiвня iннова-цiйностi краши, Литва випереджае середнiй рiвень GC, зокрема це ввдсоток малих та середнiх тдпри-емств, що беруть участь у спшьних iнновацiйних проектах у промисловосп (ввд загально1' кiлькостi таких компанш) та вiдсоток новостворених малих та середшх пiдприемств (вiд загально1' кшькосп таких компанш) - 10,3 та 9,0 проти 9,5 та 5,1 ввдповвдно на рiвнi GC [16].
Складено за [15, с. 6].
Рис. 6. Система управлшня шновацшною iнфраструктурою у Францп
Основними iнститутами iнновацiйноï шфра-структури у Пiвденноаф-риканськiй республiцi е Агентство з технологш та iнновацiй (Technology Innovation Agency - TIA) та Бюро з управлшня im-е-лектуальною власнютю (Intellectual Property Management Office). Агентство з технологш та iнно-вацш поеднуе, зокрема Iнновацiйний фонд та регю-нальнi iнновацiйнi центри з бiотехнологiй. Основною метою його створення е побудова мережi на-уково-практичних центрiв, якi сприятимуть ств-працi промисловост та державних науково-дослвд-них iнститутiв на ринку.
Iншi цiлi дiяльностi Агентства включають роз-виток виробництва високотехнологiчних товарiв та послуг, пiдтримку iнновацiйних тдприемств рiзних форм власносп, забезпечення захисту прав штелек-туальноï власностi, стимулювання припливу швес-тицiй тощо. Дiяльнiсть Бюро з управлiння iнтелек-туальною власнiстю спрямована на полiпшення захисту прав iнтелекту-альноï власносп, управлiння лiцензуванням технологiй та комерщалiзацп [17, с. 26].
У РФ зазвичай видшяють так! види (тдсис-теми) iнновацшноï iнфраструктури:
1. Фiнансова, яка включае рiзнi типи фондiв (бюджетш, венчурнi, страховi, iнвестицiйнi), а та-кож iншi фiнансовi iнститути, таи як, наприклад, фондовий ринок.
2. Виробничо-технолопчна (або матерiальна), яка складаеться з технопарков, шноващйно-техноло-гiчних цеш^в, бiзнес-iнкубаторiв, центрiв трансферу технологш тощо.
3. 1нформацшна, до яко! входять бази даних i знань, центри доступу, а також анал^ичш, стати-стичнi, iнформацiйнi центри.
4. Кадрова, яка включае освгтш установи з тд-готовки та перетдготовки кадрiв у сферi наукового та iнновацiйного менеджменту, технологiчного аудиту, маркетингу тощо.
5. Експертно-консалтингова, до яко! входять органiзацii' з надання послуг з проблем iнтелекту-ально! власносп, стандартизации сертифшаци, а також центри консалтингу: загальн та спецiалiзованi (у сферi фшанав, iнвестицiй, маркетингу, управ-лiння тощо) [18, с. 2].
На сьогодшшнш день фшансова шфраструк-тура науково! та iнновацiйноi' дiяльностi у РФ представлена кшькома органiзацiями, створеними за участю держави. До них ввдносяться: Росiйський фонд фундаментальних дослщжень та Росiйський фонд технологiчного розвитку (створен у 1992 р.), Росшський гуманiтарний науковий фонд, Фонд сприяння розвитку малих форм пiдприемств у на-уково-технiчнiй сферi (заснованi в 1994 р.), Венчур-ний iнновацiйний фонд (створений в 2000 р.) [18, с. 5-6].
Виробничо-технолопчна шфраструктура включае технопарки, iнновацiйно-теxнологiчиi центри (1ТЦ), iииовацiйно-промисловi комплекси (1ПК), а також центри з передачi теxиологiй. Варто вiдзначити, що нередко щ види iнфраструктури роз-дшити складно: 1ТЦ могли створюватись на базi
технопарков, вони могли переростати або поеднува-тися з 1ПК тощо [18, с. 8].
Росшсьш органiзацiï iииовацiйноï шфраструк-тури за ввдповвдними пiдсистемами наведено у таблица
Оргатзацп iнфраструктури шновацш у РФ
Таблиця
Шдсистема шновацшноУ шфраструктури Тип шфраструктурноТ оргашзаци К1льк1сть оргашзацш
Фшансова Бюджетний фонд 37
Венчурний фонд 34
1нновацшний фонд 12
Фiнансовий iнститут 1
Виробничо-технолопчна Центр колективного користування 37
Бiзнес-iнкубатор 154
Технопарк 144
Iнновацiйно-теxнологiчний центр 90
1нновацшно-промисловий комплекс 6
Асоцiацiя 5
Науково-координацiйний центр 17
Центр трансферу технологш 112
1нформацшна Аналгтичний центр 1
1нформацшно-аналгтичний центр 11
Iнформацiйний центр 83
Бази даних та знань 4
Асоцiацiя 1
Кадрова ВНЗ, у тому числт 1100
державнi 600
приватш 500
Експертно-консалтингова Центр консалтингу 18
Коучинг центр 8
1нновацшний центр 23
Центр субконтракци 2
Складено за [19].
Аналiз дослiджеиь з розвитку iнновацiйноï ш-фраструктури РФ дозволив виокремити основн на-прями удосконалення шфраструктури iнновацiй у крашт
1. Перехвд вiд стилю управлiиия, притаманного командно-адмшютратившй економiцi, до рииковоï нацiональноï iнновацiйноï системи.
2. Розширення тдтримки малих iнновацiйниx пiдприемств.
3. Розробка методiв непрямого регулювання iнновацiйноï дiяльностi.
4. Удосконалення законодавства, пов'язаного з функцюнуванням iииовацiйноï iнфраструктури.
Узагальнюючи проаналiзоваиий досввд створена ефективноï iнновацiйноï шфраструктури у крашах свгту, для украïнськоï економiки можна за-пропонувати там напрями удосконалення iсиуючоï iнфраструктури iииовацiй:
1. Встановлення ефективноï загальноï системи управлiння для наукових дослiджень та iииовацiй-них програм, охоплюючи в«х учасникiв цього про-цесу.
2. Надання бiльшоï автономiï державним НД1.
3. Розвиток мережi трансферу теxнологiй.
4. Розвиток шфраструктури бiзнес-iнновацiй.
Водночас, слад зауважити, що просте кот-
ювання зарубiжииx моделей створення шфраструк-тури iнновацiй без урахування економiчного контексту, в якому т чи iншi моделi фуикцiоиують i роз-виваються, не е ефективним. Саме тому, напрямами подальших дослiджеиь мае бути вивчення iииова-цiйного середовища Украши з метою адаптацiï до нього зарубiжного досвiду.
Лiтература
1. Закон Украши «Про iииовацiйиу дiяльиiсть» вiд 04.07.2002. - № 40-IV. 2. Innovation Union Scoreboard 2014 // European Commission, 2014. - 98 р. 3. Bartzokas А. Monitoring and analysis of policies and public financing instruments conducive to higher levels of R&D investments The "POLICY MIX" Project Country Review Korea / UNU-MERIT. - United Nations University, 2007. - 38 р. 4. Industry and Technology Policies in Korea / OECD Publishing, 2014. -
210 p. 5. Woolgar L. Japan. Mini Country Report // INNO Policy TrendChart. - Dec., 2011. - 28 р. 6. 1н-тернет-ресурси, режим доступу: http://www.jst.go. jp/, https://www. jsps.go.jp, www.nistep.go.jp, www. nedo. go.jp, www.nict.go.jp. 7. Woolgar L. Japan. Mini Country Report // INNO Policy TrendChart. - Dec., -
2011. - 28 р. 8. Rising to the Challenge: U.S. Innovation Policy for the Global Economy Committee on Comparative National Innovation Policies: Best Practice for the 21st Century / Board on Science, Technology, and Economic Policy, Policy and Global Affairs, National Research Council, National Academies Press,
2012. - 559 с. 9. Europe 2020 Flagship Initiative Innovation Union // Communication from the commission to the European parliament, the Council, the European economic and social committee and the Committee of the regions. - № 546 ввд 6.10.2010 р. 10. Towards world-class clusters in the European Union // Communication from the commission to the Council, the European parliament, the European economic and social committee and the Committee of the regions. - № 652 ввд 17.10.2008 р. 11. Innovation Union Scoreboard 2014 // European Commission, 2014. - 98 р. 12. Ram-stad E., Alasoini Т. Analysis of R&D infrastructures of work-oriented innovation inselected european countries // WORK-IN-NET Project. - Helsinki, 2008. - 48 p.; Ramstad E. Organizational view to innovation systems and policy in four European countries, in: Inken Gater-mann, Myriam Fleck (Hg.): «Innovationsfähigkeit sichert Zukunft. Beiträge zum 2. Zukunftsforum Innovationsfähigkeit des BMBF». - Berlin, Duncker & Humblot, 2010. - p. 153-164. 13. Frenz M., Lambert R. Innovation Dynamics and the Role of the Infrastructure // Department of Management, Birkbeck. - University of London, 2012. - 72 р. 14. Innovation Report 2014 / UK Department for Business, Innovation & Skills, 2014. - 62 p. 15. S. Reboud, T. Mazzarol, T. Volery The French National Innovation System: An International Comparison from the Small Firms' Perspective // 60émes Rencontres de St Gall, 1-3 Sept., 2008. - 18 р. 16. Lithuanian innovation strategy for the year 20102020. Government of the Republic of Lithuania resolution // Feb. 17, 2010. - № 163. - Vilnius, 14 р. 17. Innovation towards a knowledge-based economy. Ten-Year Plan for South Africa (2008-2018). Department of Science and Technology. - № 114538 - CapeTown, 2007. - 34 p. 18. Дежина И. Проблемы создания инновационной инфраструктуры в России. Электронный ресурс. Режим доступа: www.iep.ru/files/ persona/ dezhina/ IET presentation-abstract.pdf 08.10.2004. - 11 с. 19. Евсеев О.С., Коновалова М.Е.
Развитие инновационной инфраструктуры в условиях модернизации национальной экономики // Фундаментальные исследования. - 2012. - № 9. -С. 220-224. 20. Кацура С.Н. Становление инновационной системы в Украине: национальный и региональный аспекты: моногр. / С.Н. Кацура; НАН Украины, Ин-т экономики пром-сти. - Донецк, 2011. -504 с.
Шульга Г.В. Досввд формування ефективноТ шновацшноТ шфраструктури в зарубiжних кра-Тнах
В статп проаналiзовано зарубiжний досвщ формування iнноващйноi шфраструктури у крашах, що е свгтовими лвдерами у сферi iнноващй Розгля-нуто особливост формування шфраструктури шно-вацш у рiзних частинах свгту. Запропоновано де-кшька напрямiв удосконалення iснуючоi шфраструктури iнновацш в нашш крашг
Ключовi слова: шновацй, iнноващйна шфра-структура, зарубiжний досввд, економiчний розви-ток.
Шульга А.В. Опыт формирования эффективной инновационной инфраструктуры в зарубежных странах
В статье проанализирован зарубежный опыт формирования инновационной инфраструктуры в странах, являющихся мировыми лидерами в области инноваций. Рассмотрены особенности формирования инфраструктуры инноваций в различных частях света. Предложено несколько направлений совершенствования существующей инфраструктуры инноваций в нашей стране.
Ключевые слова: инновации, инновационная инфраструктура, зарубежный опыт, экономическое развитие.
Shulga G.V. Experience in creating an effective innovation infrastructure in foreign countries
The article analyzes the international experience of formation of innovation infrastructure in countries that are world leaders in innovation. The features of the formation of innovation infrastructure in various parts of the world are considered. Several ways to improve the exising innovation infrastructure in our country are proposed.
Keywords: innovation, innovative infrastructure, international experience, economic development.
Стаття надшшла до редакцй 09.02.2015
Прийнято до друку 09.04.2015
