CC BY
85
УДК 339.132.2
РОЛЬ I ФУНКЦП ТЕХНОЛОГ1ЧНИХ ПАРК1В У ФОРМУВАНН1 1ННОВАЦШНО1 1НФРАСТРУКТУРИ КРА1НИ
£.В. Лазарева, д.е.н., доцент
1нститут проблем ринку та економ1ко-еколог1чних дослгджень НАН Украти, Одеса, Украша
Лазарева С.В. Роль i функци технологгчних парюв у формувант тновацтнт iнфраструктурi крати
У статп розглянуто поняття шновацшна шфраструктура, роль i основнi функци технолопчних парюв, як елементiв ще! шфраструктури, запропоновано ряд зaходiв щодо !х розвитку.
Ключовi слова: шновацшна шфраструктура, елементи, технолопчш парки, функци
Лазарева Е.В. Роль и функции технологических парков в формировании инновационной инфраструктуры страны
В статье рассмотрено понятие инновационная инфраструктура, роль и основные функции технологических парков, как элементов этой инфраструктуры, предложены ряд мероприятий по их развитию.
Ключевые слова: инновационная инфраструктура, элементы, технологический парк, функции
Lazareva E. V. Role and functions of technological parks in forming to the innovative infrastructure of country.
In the article a concept is considered innovative infrastructure, role and basic functions of technological parks, as elements of this infrastructure, the row of measures is offered on their development.
Keywords: innovative infrastructure, elements, technological park, functions
Головним важелем пеpеоpiентaцi! еконо-мiки Укра!ни на створення власно! нацю-нально! шновацшно! системи (Н1С) е державна шновацшна полггика, яка спираеться на найбшьш ефективш компоненти -шституцшне середовище, яке спрямоване на зародження, pеaлiзaцiю (в мaтеpiaльнiй i немате-piaльнiй формах) i комеpцiaлiзaцiю наукових, науково-техшчних iдей в iнновaцiйний продукт, продукцш i послуги. Таке середовище визначають теpмiном - iнфpaстpуктуpa, що створюе умови для розширення конкуренцп на бaзi iнновaцiй, ефективного використанш потенцiaлу природних, мaтеpiaльних, трудових, фшансових, ринкових, iнфоpмaцiйних pесуpсiв, захисту штелектуально! влaсностi i технологiчних нововведень спроможне поеднати iнновaцiйну пpопозицiю i попит, ште-реси споживaчiв в новащях та розробник1в в pеaлiзaцi! !х пpопозицiй.
Анaлiз останшх дослiджень та публжацш
Характеристики iнфpaстpуктуpи щодо шновацшно! моделi економiки вiдобpaженi у роботах багатьох вичизняних дослiдникiв: Амошi O.I., Благонравина М., Гееця В.М., Мазура О.А., Семиноженко В.П., Соловйова В.П., Федуло-во! Л.1., Якубовського М.О., Чумаченко М.Г., Шингура М.В., ш, але досi не юнуе едино! точки зору не тшьки на !! роль в економщ, а й до piзних оргашзацшно-управлшських форм !! побудови. Пiд шновацшною iнфpaстpуктуpою бiльшiсть з дослiдникiв розумшть piзнi прояви iнновaцiйного пiдпpиемництвa:
— технопарки;
— технополюи;
— бiзнес-iнкубaтоpи;
— венчуpнi фipми;
— iнженеpнi центри, тощо.
Тобто визначальною iнституцiйною умовою iнтегpaцi! компонентiв нацюнально! iнновaцiйно! системи е створення структур тдтримки i стиму-лювання шновацшно! дiяльностi.
Незважаючи на те, що данш темi присвячено велику шльшсть наукових праць, на сьогоднi питання pолi та функцiй окремих елеменпв, що мають входити до шновацшно! шфра-структури в Укpa!нi, залишаються не достатньо висвiтленими. Це актуально i для головного елементу циклу «наука - виробництво», яким е технопарки.
Метою статтi е виокремлення ролi та функцш технологiчних парков в системi складових шновацшно1 iнфраструктури краши.
Виклад основного матерiалу
У ст. 1 закону Украши «Про iнновацiйну дiяль-нють» визначено, що: «шновацшна шфра-структура - це сукупнiсть пiдприемств, орга-нiзацiй, установ, 1х об'еднань, асощацщ будь-яко! форми власностi, що надають послуги iз забезпечення шновацшно1 дiяльностi (фiнансовi, консалтинговi, маркетинговi, шформацшно-кому-шкативш, юридичнi, освiтнi, тощо)» а технопарки, технополюи, бiзнес-iнкубатори, венчурнi фiрми, iнженернi центри (вiдповiдно закону) - це «шновацшш пiдприемства, тобто «шдприемство (об'еднання пiдприемств), яке розробляе, вироб-ляе i реалiзуе iнновацiйнi продукти i (або) продукцiю чи послуги, обсяг яких у грошовому вимiрi перевищуе 70% його загального обсягу продукцп i (або) послуг» [1].
Ц два визначення не суперечать один одному, тому, що шновацшш бiзнес-структури можуть iснувати в органiзацiйних формах: технопарков, технополiсiв, бiзнес-iнкубаторiв, iнших i вико-нувати рiзнi функцп, а саме:
— надавати пiдтримку малим i середнiм пiдприемствам у виглад послуг iнформацiйного, правового, фiнансового, сошального, освiтнього, ринкового характеру й сприяти взаемодп наукових i пiдприемницьких структур;
— функцюнувати як асоцiйованi оргашзацп в межах яких суб'екти господарювання можуть виконувати рiзнi види шновацшно! дiяльностi: вiд пропозицiй iдей, проведения дослщжень до впровадження i комерцiалiзацil iнновацiй з використанням iнформацiйних, юридичних, фiнансових, експертних, адмiнiстративних, iнших послуг щодо нововведень;
— забезпечувати ефективне завершення iнновацiйного процесу i сприяти ринковiй привабливостi сегментiв, на яко вийде новий продукт, продукшя, технологiя;
— концентрувати зусилля розробников iнновацiй i пiдприемцiв на проривних технологiях та впровадженнi !х в окремих видах економiчноl дiяльностi або групах взаемопов'язаних видiв економiчноl дiяльностi.
У Концепцп Державно1 цшьово1 економiчноl програми «Створення в Украон шновацшно1 iнфраструктури на 2008-2012 роки» визначення шновацшно1 iнфраструктури за суттю не змшено, а у перелiк послуг додано трансфер технологш [2]. В цьому документа названо «...щонайменше чотири системнi проблеми, як1 стримують шно-вацiйну дiяльнiсть в Укра1ш По-перше, державне управлiния iнновацiйною дiяльнiстю здшснюеться без чiтко сформульовано1 стратеги науково-техно-логiчного та iнновацiйного розвитку, вибуду-ваного державного менеджменту И реаМзаци, послщовно1 та виважено1 зовшшньо1 та вну-
трiшньоï економiчноï полiтики. По-друге, в Украон ще не завершились процеси перерозподiлу власностi шляхом приватизацп, як1 об'ективно пов'язанi, зокрема, з банкрутством окремих шдприемств чи навиъ галузей. По-трете, свiтовий ринок високотехнолопчних товаpiв i послуг вже сформований. Украша, як його суб'ект, мае вщ-войовувати та пiдтpимувати на нъому свою присутшсть. I, по-четверте, варто зазначити, що державне управлшня шновацшною дiялънiстю тpадицiйно тяж1е до галузевих пpинципiв, в той час, як необхщно системно i послщовно впро-ваджувати функцiоналънi принципи».
З нашоï точки зору, iнновацiйна шфра-структура - це сукупнiстъ взаемопов'язаних функцюнальних пiдсистем нацiоналъноï' шнова-цiйноï системи економiчного, нормативно-правового, оргашзацшно-структурного характеру, як1 безпосереднъо забезпечуютъ умови pеалiзацiï, пiдтpимки i стимулювання шновацшного процесу господарюючим суб'ектам з урахуванням принци-пiв економiчноï ефективностi та штереав спожи-вачiв в новашях. Авторсъке бачення концептуально!' моделi функцiоналъних пiдсистем шнова-цiйноï шфраструктури наведено на рис. 1.
Слвд зазначити, що на съогоднi в нашш кpаïнi iнновацiйна iнфpастpуктуpа розвинена не дос-татнъо, сфоpмованi та функцюнують лише окpемi ïï елементи: так, в регюнах Украши, станом на 01.01.2013 р., дiяли 46 технопарков, 531 бОзнес-центр, 76 бiзнес-iнкубатоpiв, 535 л1зингових цент-piв, 3964 небанк1всък1 фiнансово-кpедитнi установи, 242 фонди пiдтpимки пiдпpиемництва 3031 швестицшних та iнновацiйних фондiв i компанш, 3902 iнфоpмацiйно-консулътативнi установи [3].
Серед найважливших напрямк1в створення iнновацiйноï iнфpастpуктуpи краши для подалъ-шоï pеалiзацiï нацiоналъноï iнновацiйноï полiтики виокремлюють формування технопарков (техноло-гiчних, iндустpiальних, наукових тощо), ефек-тивне функцюнування яких сприяе стимулюванню економiчного розвитку краши в цiлому та ïï окремих регюшв.
Пiд технологiчним парком розумшть суб'ект господаpсъкоï дiялъностi, який включае проми-словi пiдпpиемства, науковi установи i науково-виpобничi фipмi, яко експлуатують единi об'екти шфраструктури, це певний територОально-вироб-ничш утр, побудований на взаемодiï' двох комплекав - шфраструктурного, що забезпечуе послуги, i виробничого, до якого входять тд-приемства-користувачО цих послуг.
Ефективне функцюнування технопарков забезпечуе краш розвиток новггшх технолопчних укладОв, сприяе переходу до поспндустрОального типу розвитку. Залежно вщ рОвня розвиненосп iнновацiйноï шфраструктури в регюш технопарк може планувати форми i методи взаемодп струк-турних одиниць як всередиш технопарку, так i з такими суб'ектами iнновацiйноï шфраструктури регюну як: самостшш шновацшш центри, бОзнес-шкубатори, технополюи, консалтинговО та нав-
чальш фiрми, центри пiдтримки iнновацiйного пiдприeмництва та ш. Взаeмодiя структурних одиниць в рамках технопарку визначаеться типами цих структур.
Звичайно в структурi технопарку представлеш iнновацiйно-технологiчний, навчальний, консуль-тацiйний, шформацшний, маркетинговий центри, промислова зона. Кожен з цен^в технопарку надае спецiалiзований набiр послуг, наприклад,
послуги з перетдготовки фахiвцiв, пошуку i наданню шформацп за певною технологiею, юридичш консультаций Як вже зазначалося, до складу технопарку в якосп його окремого структурного елементу може входити бiзнес-шкубатор. У ролi засновнишв технопарков най-частiше виступають ушверситети, технiчнi та iншi вузи, науково-дослщш та конструкторськ1 установи.
Рис. 1. Шдсистеми шновацшно! iнфраструктури в Н1С краши
Як сввдчить досвiд розвинених кра!н, ефектив-ними е так1 технопарки, яш створюють сприятливi умови для дiяльностi iнновацiйних пiдприемств, що займаються створенням та реалiзацiею орипнально! науково-техшчно! продукцп через надання цим суб'ектам у користування мате-рiально-технiчно! бази, надання консультацiй та шформацп у сферi науки, економiки i права.
Ще у серединi 90-х рошв ХХ ст. загальна шльшсть iнновацiйних компанiй на територп технолопчних (наукових) парков у всьому свт складала бiльш нiж 11 тис., а число зайнятих в них спещатспв - понад 430 тис. (в розрахунку на одну компанш - майже 40 фахiвцiв) [4, С. 28].
Напришнщ 90-х рошв у £врош вже функцю-нувало понад 1,5 тис. рiзних шновацшних центрiв, у тому числi бшьш нiж 260 науково-технологiчних паркiв.
На сьогодш у свiтi функцiонують понад 500 технопаркових структур: у США !х налiчуеться понад 140, у Японп - близько 50, Кита! - понад 50, Великш Британп - бiльш нiж 40, Францп - 30. Понад 100 наукових i технологiчних парков функцiонують у кра!нах Центрально! та сходно! Свропи, близько 60 - у Росп [5, С. 137].
Головнi функцп та сфери дiяльностi технопарку як елементу шновацшно! iнфраструктури, наведено на рис. 2.
Рис. 2. Головш функцi! та сфери дiяльностi технопарку як елемента шновацшно! шфраструктури
Саме технопарки поеднують в собi дешлька головних елементiв шновацшно1 iнфраструктури: виробничо-технолопчну, консалтингову, кадрову, iнформацiйну. Часто вони можуть поеднувати й всi шфраструктурш елементи, якщо у склад технопарку входить фшансова установа.
При ефективнш оргашзацп технопарки стають регiональними полюсами зростання, стають iнструментами стимулювання структурно1 перебу-дови, позитивно впливають на швидшсть i напрямки iндустрiальних зрушень, сприяють появi нових iнновацiйних шдприемств, розвитку реального сектора економiки i зростанню виробництва в масштабах окремих територш, створюють новi робочi мiсця, що призводить до розширення бази оподаткування, i, вiдповiдно, до збшьшення дохщ-них статей бюджепв рiзних рiвнiв.
У 2005 р. законом Украши вщ 25.04.05 р. №2505-1У (2505-15) «Про внесення змш до закону Укра1ни «Про державний бюджет Украши на 2005 рш i деяк1 законодавчi акти» було призупинено процес розвитку технопаркових структур (як шструмента використання науки та и досягнень як економiчного фактора) у зв'язку з повною
лОкыдащею деpжавноï тдтримки. Вщмша тльг, передбачених для технопаркових структур призвела до зменшення обсяпв виробництва iнновацiйноï продукцп, скоротила базу оподат-кування, в майже у два рази зменшила обсяги надходжень до бюджету.
Виконавщ шновацшних проекпв втратили можливють використовувати кошти спецрахуншв для оплати за придбане устаткування, матерОали i комплектуючО, за виконаш НДДКР. Це призвело до зниження обсяпв прибутку, i, вщповщно податку на прибуток.
У 2006 р. був прийнятий Закон Украши «Про внесення змш до Закону Украши «Про спещальний режим iнновацiйноï дОяльносп технолопчних парков» [6]. У табл. 1 наведено порОвняння заходОв деpжавноï тдтримки, затверджених у законодавчш базО до 2005 p. i закон вщ 12.01.2006 р. [7].
У закон 2006 р. вилучен ильги щодо податку на додану варпсть при продажу iнновацiйноï продукцп. Це у 2-3 рази зменшуе розмОр деpжавноï идтримки проекпв i, вщповщно, збшьшуе надходження до бюджету.
Таблиця 1. ПорОвняння видОв деpжавноï идтримки технопаркових структур
Закон Украши №991-XIV ввд 16.07.99 Закон Украши №3333- IV ввд 12.01.06
Стаття 3. Спещальний режим запроваджуеться для технолопчних парюв строком на 15 роюв Стаття 3. Спещальний режим шновацшно" дОяльносп запроваджуеться для технолопчних парюв строком на 15 роюв. Стаття 5. Сввдоцтво про державну реестращю проекту технолопчного парку видаеться на строк реалОзацл цього проекту, але не бшьш як на п'ять роюв, i е тдставою для запровадження спещального режиму шновацшно" дОяльносп
Стаття 4. Суми податку на додану варпсть i суми податку на з прибутку не перераховують до бюджету, а зараховують на спещальн рахунки Стаття 6. Для фшансово" тдтримки проекпв технолопчних парюв запроваджуеться бюджетна програма тдтримки дОяльносп технолопчних парков. Для реалОзаци проекпв технолопчних парюв... визначаються кошти, що спрямовують на: - повне або часткове (до 50 ввдсотюв) безввдсоткове кредитування; - повну або часткову компенсащю ввдсотюв за кредитування проекпв технолопчних парюв.
Стаття 6. Сировина, матерОали, устаткування, обладнання, комплектуют звшьняються ввд сплати ввОзного мита та податку на додану варпсть Стаття 7. ... цшьовО субсидп у виглядт - звшьнення ввд ввОзного мита при ввезенн . нових устаткування, обладнання, комплектуючих, а також матерОалОв - податкового векселя на суми податкового зобов'язання, що нараховуються зпдно Оз законом Украши «Про податок на додану варпсть» при Омпорп нових устаткування, обладнання, комплектуючих зО строком погашення на 720 календарних дтв, а при Омпорп матерОалОв ... зО строком погашення на 180 календарних дшв; - суми податку на прибуток... Зазначен суми податюв .не перераховують до бюджету, а зараховують на спещальш рахунки технолопчних парюв. Стаття 10.. Прискорена амортизация. основних фондОв.
Стаття 7. Розрахунки за експортно-Омпортними операщями... проводяться у строк до 150 календарних дтв. Кошти, що надшшли в Оноземнш валют ввд реалОзацп продукцп технолопчних парюв не тдлягають обов'язковому продажу Стаття 11. Розрахунки за експортжймпортними операщями... проводяться у строк до 150 календарних дтв. Кошти, що надшшли в Оноземнш валют ввд реалОзаци продукцп технолопчних парюв . не тдлягають обов'язковому продажу. Роздш III п. 2. Для шновацшних та швестицшних проекпв технолопчних паркв, спещальний режим шновацшно" даяльносп, який призупинений Законом Украши «Про внесення змш до закону Украши «Про державний бюджет Украши на 2005 prn> i деяких шших законодавчих акпв Украши» (2505-15), продовжуеться термш 1х виконання на штервал часу ввд 31 березня 2005 року до дня вступу у даю цього Закону..
Якщо у попередньому закош державна пiдтримка проектiв технопарку 1ЕЗ складала 712% загально! суми витрат на проект, то вщповщно новому Закону складе 2-5%. Введет вексельш розрахунки по ПДВ при iмпортi строго обмежено! номенклатури устаткування, обладнання, комплектуючих i матерiалiв.
Дiйснi економiчнi прiоритети держави проявляються в таких системоутворюючих документах як Податковий Кодекс. Однак, у цьому докуменп в Укра!ш навиъ вiдсутнi поняття «науково-техшчна» i «шновацшна дiяльнiсть», що фактично передбачае ткидащю державно! пiдтримки i стимулювання юнуючо! i створення ново! iнновацiйно! шфраструктури та iнновацiйно! дiяльностi в цшому.
Розвиток концепцi! iнновацiйно! шфраструк-тури в Укра!нi могли б забезпечувати на умовах iнновацiйного партнерства таи правовi документи: закон Укра!ни «Про державно-приватне партнерство», спецiальнi закони Укра!ни «Про цiни i цшоутворення», «Про розподiл продукцп», «Про особливi економiчнi зони», галузевi закони i нормативно-правовi акти, а також мiжнароднi договори, згода на обов'яз-ковють яких надана ВР Укра!ни. Однак, у цш базi не передбачено: розглядати розвиток iнновацiйно! сфери, особливо створення шновацшно! шфра-структури, на умовах договору про державно-приватне партнерство, що е основними трудно-щами в реалiзацi! таких вiдносин.
Для узгодження економiчних iнтересiв учасник1в iнновацiйного процесу потрiбна реаль зацiя ряду заходiв розвитку технопаркових структур, а саме:
— вщмовитись вiд припинення дш законiв, регулюючих функцiонування науково-техшч-но! i iнновацiйно! дiяльностi, i, перш за все, механiзмiв пiдтримки залучення iнвестицiй. У т.ч. ввести пшьги по оподаткуванню i стиму-люванню фiнансово-кредитно! системи, як1 були задеклароваш в законi Укра!ни «Про шновацшну дiяльнiсть», в iнших законодавчих актах щодо розвитку шновацшних процеав в економщ кра!ни. Безумовне виконання поло-жень чинного законодавства про спещальний режим iнновацiйно! дiяльностi технологiчних парив та шших iнновацiйних структур, у т.ч. вщновлення вексельно! форми оплати митного ПДВ. Вщновлення нормативно-законодавчо! бази щодо шновацшно! дiяльностi та шновацшно! шфраструктури, що устшно дiяла в 2000-2005 рр.;
— створення територiальноï (регiональноï) мереж iндустрiальних, технолопчних, наукових парив, бiзнес-iнкубаторiв, технолопчних центов, центов тдтримки малих шновацшних шдприемств, iншi органiзацiйнi форми з майновим, техшчним, фiнансовим забезпе-ченням.
За доцiльне створення в репонах промислових (iндустрiальних, технологiчних), наукових парив, як основного шструменту регiонального еконо-мiчного розвитку за Лiсабонською програмою £С, сфокусовану на територiальнiй та економiчнiй конкурентоспроможностi. Це обумовлено тим, що у £врош спостерiгаeться тенденщя фокусувати створення таких парков у деградованих чи еконо-мiчно проблемних територiях.
Особливий акцент на START-парках, що реалiзують технологiю комерцiалiзацiï нововведень, об'еднуе етапи вiд пошуку щей до створення старт-апу i його подальшого супроводу впродовж 2-3 роив. START-парки е технопарками нового поколшня з виробництва малих iнновацiйних шдприемств. ïх головними вiдмiнностями е: проектний пiдхiд, наявнiсть бiзнес-школи для майбутшх власник1в пiдприемств, орiентацiя на приватш швестицп i обов'язкову участь в процеа вiтчизняних бiзнесменiв. Висновки
Як показуе досвщ розвинених краïн свггу, фундаментом iнновацiйноï економiки е шновацшна шфраструктура. На сьогоднi саме технопарки, як елемент ще1' шфраструктури, в Украш е стимулятором розвитку шновацш, саме навколо них створюються iншi елементи iнновацiйноï iнфраструктури краши.
Технопарки е важливим елементом сучасно!' економiки, що дозволяе сформувати економiчне середовище, яке забезпечуе сталий розвиток науково-технологiчного i виробничого пiдприем-ництва. По-перше, на територп технопарку розробляеться наукомiсткоï продукцп, форму-ються новi кадри. По-друге, наука дае стимул розвитку бiзнесу, головним чином малого, що дозволяе говорити про технопарки, як про форму тдтримки малого пiдприемництва, розвиток якого дозволяе вийти на яисно новий щабель суспiль-ного вщтворення. По-трете, саме в технопарках наука отримуе фiнансовi та iншi додатковi можливостi для ведення фундаментальних i прикладних дослiджень, тим самим отримуе бшьшу незалежнiсть вiд держави.
Список л^ератури:
1. Закон Украïни «Про шновацшну дiяльнiсть» // Вiдомостi Верховноï Ради Украïни. - 2002. -№36. - Ст. 266.
2. Про схвалення Концепцп Державноï цiльовоï економiчноï програми «Створення в Украш iнновацiйноï iнфраструктури на 2008-2012 роки», затверджена розпорядженням Кабiнету
MiHicrpiB вщ 6 червня 2007 р. №381-р. // Офiцiйний вiсник Укра1'ни. - №43. - 2007. -Ст. 1726.
3. Аналггачний звгг про стан i перспективи розвитку малого та середнього тдприемництва в Укра1ш / Державна служба Укра1'ни з питань регуляторно! полiтики та розвитку тдприемництва. - К., 2013. - 55 с.
4. Шовкун I.A. Моделi шновацшного розвитку: мiжнародний досвщ та уроки для Укра!ни / I.A. Шовкун // Проблеми науки. - 2002. - №8. - С. 26-35.
5. Ганущак Л.М. Шляхи використання зарубiжного досвщу управлшия iнновацiйним потенцiалом пiдприемств в Укрш'ш / Л.М. Ганущак // Актуальш проблеми економiки. -2006. - №4. - С. 135-142.
6. Закон Укра!ни «Про внесення змш до Закону Укра!ни «Про спешальний режим шновацшно! дiяльностi технологiчних парив» №3333-IV вiд 12.01.2006: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=3333-15.
7. Технолопчш парки Укра!ни в 2000-2008 рр.: економiко-статистичний огляд / [наук. ^вник Мазур O.A.]. - К. : 1ЕЗ, 2008.- 64 с.
Надано до редакцп 01.03.2014
Лазарева Свгешя Вячеславiвна / Eugenia V. Lazareva
jane60@inbox. ru
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Роль i функцИ' технологiчних парюв у формуваннi тновацштй iнфрaструктурi краши [Електронний ресурс] / С.В. Лазарева //EKOHOMiKa: реалп часу. Науковий журнал. — 2014. — № 3 (13). — С. 197-202. — Режим доступу до журн. : http://economics. opu. ua/files/archive/2014/n3. html
