CC BY
35
УДК 330.341.1(477)
Г. В. Шульга,
астрант,
1нститут економ1ки промисловост1 НАН Украгни, м. Кигв
ЕКОНОМ1ЧН1 УМОВИ ФУНКЦ1ОНУВАННЯ 1ННОВАЦ1ЙНО1 1НФРАСТРУКТУРИ В УКРА1Н1
В сучасних умовах формування iнноващйноl iнфраструктури, яке покликане створити сприятливi умови для розширеного вiдтворення та забезпе-чення економiчного зростання, безпосередньо пов'язане з економiчною полiтикою держави. Ре-алiзацiя тако! полiтики мае сприяти ефективнiй взаемодп пiдприемницьких, освiтнiх та наукових структур i3 метою формування iнновацiйних мо-тивiв дiяльностi, розвитку нащонально1 шно-ващйно1 системи та стимулювання iнноващйноl мо-делi розвитку.
Теоретичнi аспекти функщонування шно-вацшно! iнфраструктури, li економiчних, оргаш-защйних та шститущйних умов розглядали захiднi ученi P. O'Brien та A. Pike [18], Z. Brixiova [15], M. Locke та K. Evans [17], P. Subacchi [20], R. Tomalty [21].
Проблеми розвитку i функдiонування шно-вацiйноi iнфраструктури в Украiнi дослвджували В. Бабаев та А. Поронько, [1], В. Вакалюк [2], Т. Гринько [3], М. Жук [4], А. Землянкш [5], В. Ля-
шенко [5; 7], Н. Осадча [7], I. Пiдоричева [5; 7], М. Скиба [11], Т. Стройко та I. Рехтета [12], Ю. Шкворець [19] та iншi.
Проте питання полiпшення економiчного сере-довища, в якому функдiонуе iнновацiйна шфра-структура в умовах, коли в Укра!ш мають мiсце негативнi наслвдки геополiтичних та внутрiшнiх подiй, до^джено недостатньо. Тому метою даноТ статт е визначення напрямiв удосконалення еко-номiчних умов функцiонування iнновацiйноi шфра-структури з урахуванням чинно! ситуацп.
Наразi в Украiнi з iнновацiями склалась доволi складна ситуацiя, що насамперед обумовлено за-гальновiдомими геополггичними проблемами, внутрiшнiми викликами, якi, у свою чергу, впли-нули на економiчнi умови функдiонування суб'екпв господарювання.
На рис. 1 наведено дат щодо рiвня сприйнят-ливост пiдприемств промисловост до iнновацiй та результатов 1хньо1 дiяльностi в динамiцi.
Складено за [6].
Рис. 1. Показники шновацшноТ активност пiдприeмств УкраТни
Як видно з рис. 1, поступовий спад iнновацiйно! активности пiдприeмстБ розпочався з 2013 р., зо-крема, це стосуеться частки тдприемств, що займа-лись iнноващями: у 2012 р. цей показник становив 17,4% вiд загально! кшькост пiдприемстБ, тодi як у 2014 р. 16,1%.
Протягом 2012-2013 рр. частка тдприемств, що впроваджували шновацл, була незмiнною
9
А С
а 5 -
я
ч
£ 4
(13,6% вiд загально! !х шлькосп), проте у 2014 р. цей показник скоротився до 12,1%.
Частка реалiзовано! iнновацiйно! продукцд у загальному обсягу промислово! продукцп посту-пово скорочувалась, починаючи з 2008 р., тобто року початку свгтово! фiнансово-економiчно! кризи. Також слад зазначити, що чинш геополгтичт проб-леми безпосередньо пов'язанi з обсягами шозем-ного iнвестування в шноващйну дiяльнiсть (рис. 2).
Власш кошти
•Кошти Державного бюджету
•Кошти шоземних швестор1в
2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014
8
7
6
3
2
1
0
Складено за [6].
Рис. 2. Джерела фшансування шновацшноТ дiяльностi тдприемств УкраТни
На рис. 2 чгтко простежуеться рiзке падiння (майже у 10 разiв) протягом 2013-2014 рр. кош-пв iноземних iнвесторiв, що використовувалися як джерело фiнансування шноващйно! дiяльностi про-мислових пiдприемств.
Також, починаючи з 2012 р. спостер^аеться по-ступове скорочення власних кошттв пiдприемств, за рахунок яких вони фшансували iнноваmйну дiяль-нiсть. Обсяг кошттв Державного бюджету Укра!ни е дуже незначним i навiть тдвищення цього показ-ника у 2014 р. суттевим чином не вплинуло на пож-вавлення шноващйно! дiяльностi пiдприемств. Проведений аналiз дозволив зробити висновок, що наяв-ний стан шноващйно! дiяльностi в Укра!ш е в коренi незадовiльним, характеризуеться скороченням iнно-вацшно! активности тдприемств, а також кошт!в на и фiнансування. Одним iз головних напрямiв покра-щення ще! ситуацп мае стати удосконалення еко-
номiчних умов функщонування шноващйно! iнфра-структури.
Аналiз ввдповвдного досвiду iнноващйно розви-нених кра!н, дозволив виокремити декiлька напрямiв, як можуть бути використат для покра-щення економiчних умов функцiонування шноващйно! шфраструктури в Укра!нi (рис. 3).
Розглянемо зазначеш на рис. 3 заходи бшьш детально.
1. Створення сприятливого дшового ото-чення для бiзнесу з низькими витратами, низь-кими податками та бшьш конкурентними ринками.
Стан дшового оточення безпосередньо впливае на здатнiсть кра!ни залучати прямi iноземнi шве-стици, якi, у свою чергу, потгм можуть бути спрямо-ванi на фшансування шновацш. У цьому напрямi важливим е скорочення бюрократичного та регуля-
Рис. 3. Напрями удосконалення eKOHOMi4H^ умов функцшнування шновацшноТ шфраструктури в Укра'1'Hi
торного тягаря, зокрема, податкового, що вира-жаеться у спрощеннi податково! системи, скоро-ченн витрат на дотримання податкового законодав-ства (tax compliance).
Також одним з елеменпв сприятливого для за-лучення iнвесторiв дiлового оточення е стимулю-вання шноващйно! дiяльностi, зокрема такий його аспект як застосування методiв прискорено! аморти-защ! для пiдприемств з iноземними iнвестицiями. Особливо це мае бути у прюритетних галузях еко-номiки.
Важливим е спрощення митних процедур у випадках, коли йдеться про доступ до високояшсно! шновацшно! продукцп, а також для перевiрених партнерiв.
Шдприемства малого, середнього та мiкробiзнесу спроможн використовувати нишевий ринок, розвивати новi технологи та методи роботи й швидше, порiвняно з великими тдприемствами,
адаптуватись до змiн економiчного середовища. У свою чергу це робить !х кращим об'ектом для тесту-вання i впровадження iнновацiйних вдей i процесiв, перед тим, як запропонувати 1'х великим компанiям та розширити на всю економiку.
Водночас, там шдприемства мають бiльш складний доступ до фiнансових ресурсiв, менше можливостей для розподiлення ризишв i для залу-чення та утримання квалiфiкованих робiтникiв. Всi зазначенi чинники мають критичне значення при розробщ та впровадженнi iнновацiй, а тягар дотримання законодавства для малого та середнього бiзнесу сильшший порiвняно з великими ком-панiями. Це частково пояснюеться обмеженiстю ре-сурив, знань та професiональних зв'язкiв. Тому задля формування сприятливого дшового оточення, як елементу полiпшення економiчних умов функщонування шноващйно! iнфраструктури, у щй сферi, необхiдно:
виявити та скоротити регуляторний тягар, зо-крема, бюрократичний, у всiх шноващйних програ-мах та шщативах, ям стосуються малого та се-реднього бiзнесу;
забезпечити ефективну ствпрацю та проведения консультацш з представниками суб'екпв малого та середнього бiзнесу при розробцi таких iнно-вацiйних програм;
забезпечити доступ до шформацл для суб'екпв малого, середнього та мiкробiзнесу у придатному форматц
стимулювати ефективну кооперацiю у галузi шноващйно! дiяльностi за участю представнишв середнього, малого та мiкробiзнесу.
2. Полiпшення економiчноТ iнфраструктури як необхщноТ передумови для розвитку шновацш.
Головна увага у цьому аспект з урахуванням поточного стану економiки мае придiлятись забез-печенню зростания державних та приватиих шве-стищй у економiчиу шфраструктуру.
При цьому особливу увагу слiд придшити прiоритетним галузям економiки, до яких, згiдно пе-релiку, визначеному Кабшетом Мiнiстрiв Укра!ни, вiдносяться такi [9].
1. Агропромисловий комплекс за напрямами -виробництво, зберiгания харчових продуктов, у тому числi дитячого харчування, а також виробництво бiопалива, з орiентацiею на iмпортозамiщения.
2. Житлово-комунальний комплекс за напря-мами:
створения об'екпв поводження з вiдходами (побутовими, промисловими та вiдходами, якi утво-рилися в результатi добувания та перероблення ко-рисних копалин i виробництва електрично! та теп-лово! енергп);
будiвництво, реконструкцiя i технiчне пере-оснащення у сферi теплопостачання, централiзова-ного водопостачания та водовiдведення.
3. Машинобудiвний комплекс за напрямами -виробництво нових та iмпортозамiщуючих видiв комп'ютерiв, електронно! та оптично! продукцд, машин i устаткувания, електричного устаткувания, ав-тотранспортних та iнших транспортних засобiв.
4. Транспортна шфраструктура за напрямами -будiвництво, реконструкция i техиiчне переосна-щення у сферi транспортно! шфраструктури.
5. Курортно-рекреацшна сфера i туризм за напрямами - будiвництво курортно-рекреацшних об'екпв та об'екпв туристично! iнфраструктури.
6. Переробна промисловють за напрямом - iм-портозамiщуюче металургiйне виробництво.
Слiд зазначити, що роль приватного сектору у розвитку економiчно! шфраструктури мае збшьшу-ватись, проте наразi в Укра!ш вона обмежена майже у в«х прiоритетних галузях економiки, за винятком
агропромислового комплексу та курортно-рекреа-щйно! сфери, i частково машинобудiвно! та пере-робно! промисловост! Однак наявнють бюджетних обмежень, особливо в сучасних шститущйно-еко-номiчних умовах Укра!ни, означае, що традищйна модель iнвестування у розвиток економiчно! шфраструктури вже не е задовшьною, оскшьки !! пiдтримка потребуе або пiдвищення податкового тя-гаря або скорочення видатшв бюджету за iншими напрямами.
За цим напрямом урядова полiтика мае скон-цеитруватись на розробцi особливих умов, як б за-безпечили «доповнення» державних iнвестицiй при-ватними. Зокрема, там угоди можуть включати надання кредитив на пiльгових умовах, державних гарантий, швестищй у акщонерний каттал, поетапнi гранти та iншi цiльовi платежi.
До даного напряму ввдноситься також проведения активно! промислово! политики, яка спри-ятиме розвитку iнновацiй та пiдприемництва.
Варто окремо видшити два шституцшно-ор-гашзащйних аспекти:
посилення ролi спецiалiзованих урядових уста-
нов;
створення цеитрiв iнновацiйного розвитку.
В Укра!и подiбною установою наразi е Департамент шноващйно! дiяльностi та трансферу техно-логiй Мiнiстерства освгти i науки Укра!ни, основнi напрями роботи якого полягають в удосконаленш правового регулювання в iнновацiйнiй сфер^ фор-муваннi стратегiчних та середньострокових прюри-тетних напрямiв iнновацiйно! дiяльностi та монгто-рингу !х реалiзацi!, розвитку шфраструктури у сферi шновацш та трансферу технологш, створеннi умов для комерцiалiзацi! об'ект^в штелектуально! влас-ност та трансферу техиологiй у виробництво тощо.
На сьогодшшнш день ключовим завданням цього Департаменту е забезпечення Програми розвитку iнновацiй, яка е складовою частиною Стратеги сталого розвитку «Укра!на-2020» [10].
Тактичи завдания на найближчий перюд сто-совно формування економiчних умов функ-щоиування шноващйно! iнфраструктури включа-ють:
створення сучасно! шноващйно! системи для забезпечення безперервного зв'язку в ланцюжку вiд дослiдно! лабораторi! до виробництва, що включа-тиме технолопчш та науковi парки, венчурнi фонди, мережi трансферу технологiй тощо;
запровадження механiзмiв державно-приватного партнерства в iнновацiйнiй сферi;
формування iз залученням приватних шве-сторiв сучасно! iндустрiально! шфраструктури, яка вiдповiдатиме вимогам шоземних та вггчизняних ш-весторiв для розмщення виробничих пiдприемств i науково-дослвдницьких центрiв;
забезпечення ефективно! системи захисту im^-лектуально! власностi i трансферу технологш для за-лучення до роботи в Украïнi науково-дослщних центрiв провiдних багатонацiональних високотех-нолопчних корпорацiй [8];
створення центрiв iнновацiйного розвитку у прiоритетних галузях економши з метою надання вiдповiдних шноващйних послуг саме у цих напря-мах. Так центри мають сконцентрувати спецiалiстiв у цих сферах.
Функцп центрiв iнновацiйного розвитку поля-гатимуть у такому.
1. Розвиток стратепчних та оперативних планiв роботи галуз^ зокрема, стратегiï залучення шно-вацш з урахуванням специфiки роботи галузг
2. Практична ствпраця з урядом з метою по-кращення регуляторного середовища.
3. Спрощення i налагодження взаeмозв'язкiв мiж малим та середшм бiзнесом, та великими пiдприeмствами в рамках галуз^ з одного боку, i на-уковими та освгтшми установами - з iншого, з метою розвитку та впровадження шноващйних продуктов i послуг та шформування останнiх щодо ре-альних потреб бiзнесу та можливостей комерщ-алiзацiï iнновацiй.
4. Розвиток можливостей бiзнесу для вбудови у свiтовi ланцюжки формування доданоï вартосп.
3. Фiнансування шмовацш як eK0H0MÏ4Ha засада дiяльностi 1ммовац1ммоТ iнфраструктури.
Фiнансування iнновацiйноï дiяльностi зале-жить як вщ якостi наявно1' фшансово1' системи, так i вiд ïï спроможност забезпечувати необхiдними ресурсами. Чим краща фiнансова система, тим ви-щими е темпи зростання прiоритетних галузей еко-номiки, ям мають потреби у iнновацiях, а, вщповщно, й iнвестицiях у цю сферу.
Як зазначалось вище, деяк особливосп, з якими пов'язано вкладання коштОв у iнновацiï в умовах сьогодення Украши (складнiсть податково1' системи, значний регуляторний тягар, висом витрати дотримання законодавства, асиметрiя iнформацiï тощо), скорочують стимули для приватних шве-стицiй, а також прямих iноземних iнвестицiй у цю сферу.
Одним з ефективних iнструментiв полегшення доступу до фiнансових ресурсiв, як свщчить досвiд розвинених краш, е використання венчурного катталу.
Слiд зазначити, що система державно1' тд-тримки iнновацiй значною мiрою побудована на принцип уникнення ризикiв. Державна тдтримка iнновацiйноï активностi мае ключове значення, перш за все, тому, що держава може дозволити собi бшьший рiвень ризикiв порiвняно iз приватними ш-весторами. Хоча, використання приватними шве-сторами венчурного капiталу дозволяе ш збiльшити рiвень допустимих ризишв.
Ефективне залучення венчурного капiталу яв-ляе собою альтернативну форму довгострокового фiнансування iнновацiй для швидкозростаючих компанш та/або суб'екпв малого та середнього бiзнесу, особливо в умовах наявних проблем з баншвським кредитуванням, пов'язаним з фшансу-ванням iнновацiйноï дiяльностi.
Особливiсть венчурного капiталу - активне ш-вестування шляхом довготермiновоï участ в капiталi у приватних компашях - потребуе шве-стицiйних фондiв, якими можна досить гнучко ке-рувати, вiдповiдно до стадiï життевого циклу та iн-новацiйного циклу товару.
Проте залучення та використання венчурного катталу для фiнансування шновацш в Укра1'н1 сти-каеться зi значними проблемами, пов'язаними зi зменшенням iнвестицiйноï привабливост^ Укра1'ни. Результатом цього процесу е те, що компанп з висо-ким iнновацiйним потенщалом мають гальмувати сво1' плани зростання, оскшьки не мають достатньо катталу для 1'х реалiзацiï.
Виходом може стати створення та забезпечення дiяльностi так званих fund-of-funds - довiрчих iнве-стицiйних фондiв, як1 належать оргашзацп, бiльша частина фондiв яко1' вкладена в ряд iнших довiрчих швестищйних фондiв, якими вона володiе.
У свою чергу, дiяльнiсть таких довiрчих iнве-стицiйних фондiв дозволить:
покращити доступ до мiжнародних iнституцiй-них iнвесторiв;
стимулювати iнституцiйних iнвесторiв приватного сектору до швестування у венчурний кап1тал;
скоротити вимоги до державного сектору сто-совно тдтримки венчурного фiнансування iнно-вацiй.
Слщ зазначити, що такi фонди мають забезпе-чити iнвестицiï у iнновацiйний процес у рiзних галузях народного господарства. Проте з урахуванням того, що рiзнi галузi мають рiзнi цикли фiнансу-вання та 1'х iнновацiйна продукцiя також рiзниться за циклами, без урахування рушiйних сил вiдповiд-ного ринку, це може призвести до викривлень. Крiм того, варто взяти до уваги, що спрямованють на кон-кретний сектор може скоротити iнiцiативи приватних iнвесторiв.
4. Активiзацiя мiжнародного спiвробiтни-цтва в 1ммовац1мм1 сферк Ефективний iнновацiй-ний розвиток вщкрито! економiки Украхни е нероз-ривно пов'язаним iз мiжнародним спiвробiтниuтвом у цш сферi.
Це мае проявлятись, перш за все, у шщюванш та виконаннi мiждержавних угод з обмiну науково-техн1чними ресурсами для шноващйно! дiяльностi. Зокрема, Угода про асощащю мiж Украïною та €С [13] передбачае сприяння розвитку iнновацiйноï полiтики шляхом обмiну iнформацiею та передовим досвiдом щодо комерцiалiзацiï науково-дослщних
та проектно-конструкторських робгт (зокрема ме-ханiзми пiдтримки заснування пiдприeмницькоï дiяльностi, пов'язаноï з використанням технологiй), кластерний розвиток та доступ до фшансових ре-сурсiв (Ст. 379 Угоди). Одним з аспекта ре^зацл цieï Угоди стала ратифшащя 15.07.2015 р. Угоди з Свропейським Союзом про продовження дiï Угоди мiж Украïною та Свропейським Ствтовариством про наукове i технологiчне ствробгтництво.
Важливим актуальним iнструментом впро-вадження iнновацiйноï стратегiï, зафiксованоï в Угод^ е участь Украши у проект «Горизонт 2020» -рамково1' програми СС з дослiджень та шновацш, яка триватиме до 2020 р., iз загальним бюджетом у розмiрi приблизно 70 млрд евро [15].
«Горизонт 2020» е фiнансово-економiчним ш-струментом реалiзацiï iнiцiативи за Сьомою Рамко-вою програмою дослiджень (FP7), Програмою кон-курентоспроможностi та шновацш (CIP) та програ-мами Свропейського шституту iнновацiй та техно-логш (EIT).
Основнi сфери економiчно-iнновацiйного розвитку, ям передбачае ця програма - це шфор-мацiйно-комунiкацiйнi технологи, нанотехнологп, новiтнi матерiали, бiотехнологiï, iнновацiйнi та конкурента виробничi технологи, космiчна галузь. Та-кож програма передбачае забезпечення доступу до венчурного катталу (приблизно 627 млн. евро) та тдтримку суб'екта малого та середнього бiзнесу у розмiрi 136 млн евро.
У верест 2015 р. було визначено попередт Ро-бочi програми, за якими передбачаеться фшансування на 2016-2017 рр. [16].
Враховуючи все вищезазначене, можна зро-бити висновок, що чинн умови, як склались в Украш, потребують нагального створення сприят-ливого економiчного середовища для суб'екта ш-новащйно1' дiяльностi та трансферу технологiй, роз-робку та запровадження ефективних механiзмiв державно!' пiдтримки та залучення фiнансових ресурсiв для реалiзацiï iнновацiйних проектiв.
Покращення економiчних умов iнновацiйноï дiяльностi та трансферу технологiй сприятиме розвитку iнновацiйноï iнфраструктури з метою забезпечення ефективноï взаемодп суб'екта iнновацiйноï дiяльностi та шфраструктури по всьому ланцюжку створення та комерцiалiзацiï iнновацiй, спрямова-них на виробництво конкурентоспроможноï про-дукцiï.
Л^ература
1. Бабаев В.Ю. Формування iнновацiноï шфра-структури в Украïнi / В.Ю. Бабаев, А.О. Поронько // Теорiя та практика державного управлшня. - 2011. -Вип. 3(34). - С.1-7. 2. Вакалюк В.А. 1нноващйна дiяльнiсть в регiонах Украши / В. А. Вакалюк // Тези
Всеукра!нсько! науково-практично! on-line конфе-ренци астранта, молодих учених та студента, при-свячено! Дню науки. - ЖДТУ, 2014. - Т.2. - С.349-350. 3. Гринько Т.В. Формування шновацшно! ш-фраструктури Укра!ни як основа актив1зацИ 1нно-вацшно! д1яльност1 тдприемств / Т.В. Гринько // Вюник нацiонального утверситету «Льв1вська полгтехтка». Проблеми економ1ки та управлшня. -2008. - №628. - С. 438-442. 4. Жук М. Функщону-вання нацюнально! iнновацiйно! шфраструктури в умовах трансформаций шституцюнально-еко-номiчний аспект / М. Жук // Науковий вiсник. -
2013. - Вип. 12. "Демократичне самоврядування". 5. Ляшенко В.1. Перспективи розвитку наукових парков як елемента iнфраструктури малого iнно-вацiйного тдприемництва в Укра!т / В.1. Ляшенко,
A.1. Землянин, 1.Ю. Пiдоричева, Т.Ф. Бережна // Вюник економiчноl науки Укра!ни. - 2012. - №1. -С.89-109. 6. Наукова та iнновацiйна дiяльнiсть (1990-2014 рр.) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/. 7. Пщоричева 1.Ю. Формування мережi наукових парков як по-люсiв зростання iнновацiйно! економiки (на при-кладi Приднiировського регiону) / 1.Ю. Шдоричева,
B.1. Ляшенко, Н.В. Осадча // Держава та регюни. -
2014. - Сер.: Економша та тдприемництво. - №6 (81). - С.111-121. 8. План заходiв з виконання Програми дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни та Стратеги сталого розвитку «Укра!на-2020» у 2015 роцi: розпорядження Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни вiд 04.03.2015 р. № 213-р [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/ 213-2015-%D1%80. 9. Про затвердження перелшу прюритетних галузей економiки: розпорядження Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни вiд 04.03.2015 р. № 843-р [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/213-2015-%D 1 % 80. 10. Про Стратегш сталого розвитку «Укра!на-2020»: указ Президента Украши ввд 14.09.2013 р. № 5/2015 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/5Z2015. 11. Ски-ба М. Спещальш економiчнi зони як iнструмент ак-тивiзацi! швестицшно-шновацшно! дiяльностi: тео-ретико-прикладний аспект / М.Скиба // Вюник Нащонально! академи державного уиравлiння при Президентовi Укра!ни. - 2011. - №3. - С.129-137. 12. Стройко Т.В. Функщонування iнновацiйно! ш-фраструктури: европейський досвiд та уроки для Укра!ни / Т.В. Стройко, I.I. Рехтета // Науковий вiсник Микола!вського державного утверситету iменi В.О. Сухомлинського. Серiя : Економiчнi науки. - 2014. - Вип. 5.2. - С.97-101. 13. Угода про Асощащю мiж Укра!ною, з однiе! сторони, та Свропейським союзом, Свропейським ствтовариством з атомно! енергi! i !хнiми державами-членами, з iншо! сторони [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:/www.kmu.gov.ua/kmu/docs/EA/00_Ukraine-EU_
Association_Agreement_(body).pdf. 14. Brixiova Z. Closing Africa's Infrastructure Gap: Innovative Financing and Risks / Z. Brixiova, E. Mutambatsere, C. Am-bert, D. Etienne // Africa Economic Brief. African Economic Bank. - 2011. - Vol. 2. - Issue 1. - P.1-8. 15. Communication from the Commission to the European Parliament, the Council, the European Economic and Social Committee and the Committee of the Regions Horizon 2020 - The Framework Programme for Research and Innovation. - COM(2011) 808 final Big 30.11.2011. - Brussels, 2011. - 14 p. 16. Draft work programmes 2016-17 [Electronic resource]. - Mode of access: https://ec.europa.eu/programmes/horizon2020/ en/draft-work-programmes-2016-17. 17. Locke M. Funding Infrastructure: Time for a new approach? / M. Locke, K. Evans. - PwC, 2011. - 32 p. 18. O'Brien P. The governance of local infrastructure funding and financing / P. O'Brien, A. Pike // Infrastructure Complexity. - 2015. - №2(3). - P. 1-9. 19. Shkvorets Y. Institutional Conditions of Development of an Innovative Infrastructure in Ukraine. - Economics & Sociology. - 2009. - Vol. 2, No 1. - P. 27-36. 20. Sub-acchi P. Building Growth in Europe. Innovative Financing for Infrastructure. / P. Subacchi, S. Pickford, D. Ten-tori, H. Huang. - Chatham House Report. The Royal Institute of International Affairs, 2014. - 46 p. 21. Tomalty R. Innovative Infrastructure Financing Mechanisms for Smart Growth / R. Tomalty. - Smart Growth BC, 2007. - 154 p.
Mymra r. B. EKOHOMinm yMOBH ^yHK^OHy-
ttaniisi iiMKmauiiiiioT m^pacTpyKTypu b yKpaTm
B crani np0aHarn30BaH0 cynacHHH craH eKo-HOMiHHoro cepegoBH^a, b moMy ^yHK^OHye iHHO-
вацшна шфраструктура, визначено напрями удоско-налення економiчних умов функдiонування iнно-вацшно1 iнфраструктури, розглянуто кожний захiд бшьш детально.
Ключовi слова: шновацп, iнновацiйна шфра-структура, венчурний каттал, мiжнародне ствро-бiтництво, довiрчi iнвестицiйнi фонди.
Шульга А. В. Экономические условия функционирования инновационной инфраструктуры в Украине
В статье проанализировано современное состояние экономической среды, в которой функционирует инновационная инфраструктура, определены направления совершенствования экономических условий функционирования инновационной инфраструктуры, рассмотрено каждое мероприятие более детально.
Ключевые слова: инновации, инновационная инфраструктура, венчурный капитал, международное сотрудничество, доверительные инвестиционные фонды.
Shulga G.V. Economic conditions for the functioning of innovation infrastructure in Ukraine
The article analyzed the current state of the economic environment in which an innovative infrastructure operates, defined ways of improving the economic conditions for the functioning of the innovation infrastructure, looks at each event in more detail.
Keywords: innovation, innovation infrastructure, venture capital, international cooperation, fund-of-funds.
Стаття надшшла до редакци 03.09.2015
Прийнято до друку 16.09.2015
