CC BY
36
ШНОВАЦП. 1НВЕСТИЦЙ. КОНКУРЕНТОСПРОМОЖН1СТЬ
INNOVATIONS. INVESTMENTS.
COMPETITIVENESS
УДК (330.341.1)334.012.64
ПОЗИТИВН1 ПРАКТИКИ П1ДТРИМКИ I СТИМУЛЮВАННЯ ШНОВАЦШНО1
АКТИВНОСТ1 МАЛИХ ШДПРИСМСТВ
Е.В. Лазарева д.е.н., с.н.с.
А.В. Курносова
А.О. Попова
1нститут проблем ринку та економ1ко-еколог1чних дослгджень НАН Укра'ши, Одеса, Украша
Вщповщно до моделi шновацшного тд-приемництва, висунено1 ще в 20-i роки минулого столiтгя Йозефом Шумпетером, серед пiдприeмцiв постiйно видiляeться певний сегмент, який прагне до збшьшення iнвестицiй в новi технологи, товари i послуги з метою отримання максимального прибутку. Але навiть в розвинених крашах, де iснуe конкурентне середовище, ринок виявляе низьку мотивацш до шновацшно1 дiяльностi i необхщшсть в мехашз-мах пiдтримки i стимулювання процесiв розробки i освоення шновацш У таких крашах сформува-лися системи стимулювання етапiв шновацшного процесу (починаючи з дослiджень i, зак1нчуючи ринковим просуванням нових технологш, товарiв i послуг), як1 включають iнструменти шдтримуючох дп, що дозволяють охопити значний спектр видiв ще! дiяльностi.
Анaлiз останшх дослiджень та публшацш
£вропейський Союз, i, зокрема £вропейська комiсiя, придiляють велику увагу шновацшному розвитку та проблемi «шновацшного розриву», що останнi роки вщбуваеться мiж £С та iншими розвиненими репонами свiту та регiонами, що розвиваються дуже швидкими темпами (у бшьшосп це кра!ни Азп: Китай, Iндiя). У минуле десятилiтгя шльшсть стимулюючих iнновацiйний розвиток iнiцiатив ст^мко росло [1]. Але, проведет £С заходи в областi стимулювання шновацш, тдвищення економiчного росту й продуктивности поки не змогли запобпти розход-женню в iнновацiйному розвитку кра!н £С. У звiтi £вропейсько! комки "The World in 2025" («Свгт в 2025 роцi») зроблено прогноз, вщповщно до якого «при збереженш сучасних тенденцiй до 2025 року США i европейсьш краши втратять науково-тех-
Лазарева С.В., Курносова А.В., Попова А.О. Позитивы практики тдтримки i стимулювання iнновацшноi активностi малих тдприемств.
Проведено огляд позигивних практик впровадження шституцшного мехашзму пiдгримки i стимулювання iнновацiйноl д1яльносп малого пiдприемницгва у крашах £С, сисгемагизовано складов1 цього мехашзму, видшено вщповщш методи стимулювання, що е перспективними для адаптацй та використання у практищ економжи УкраКни та в1тчизняно1 тдприемств.
Ключовi слова: мале шдприемництво, досвщ £С, мехашзм, стимулювання i шдтримка iнновацiйноl д1яльносп, шдприемство
Лазарева Е.В., Курносова А.В., Попова А.А. Позитивные практики поддержки и стимулирования инновационной активности малых предприятий.
Проведен обзор позитивных практик внедрения институционального механизма поддержки и стимулирования инновационной деятельности малого предпринимательства в странах ЕС, систематизированы составляющие этого механизма, выделены соответствующие методы стимулирования, перспективные для адаптации и использования в практике экономики Украины и отечественных предприятий.
Ключевые слова: малое предпринимательство, опыт ЕС, механизм, стимулирование и поддержка инновационной деятельности, предприятие
Lazareva E.V., Kurnosova A.V., Popova A.A. Positive practices of support and stimulation of innovative activity the small enterprises.
The review of positive practices of introduction of institutional mechanism of support and stimulation of innovative activity the small enterprise is conducted in countries ЕС, the elements of this mechanism are systematized, corresponding methods are distinguished stimulations perspective for adaptation and use in practice of economy of Ukraine and domestic enterprises.
Keywords: small enterprise, experience of EU, mechanism, stimulation and support of innovative activity, enterprise
шчне й технолопчне лiдерство, поступившись його азiатським крашам» [2]. Зокрема, США i европейсьш кра!ни втратять лiдерство по такому показнику, як швестицп в НДДКР, - частка Китаю й 1ндп в сукупному обсязi свiтових швестицш складе 20%.
Наявна iнформацiя говорить про те, що найбiльший внесок у рют сватово! економiки та шноваци, тобто в основнi фактори розвитку ринково! економiки, вносять невелик! тд-приемства i недавно засноваш провiднi шновацш-нi компанп. Цьому сприяе висока квалiфiкацiя !х сшвробггнишв i готовнiсть органiзацiй приймати на себе ризики. Компанп-швестори у НДДКР в £С вкладають приблизно 70% кошпв, що витра-чаються, у недавно засноваш провщт iнновацiйнi компанп i, вiдповiдно, одержують таку ж частку доходiв вiд реашзаци отриманих результатiв [3]. Iнновацiйне вiдставання £С мае безлiч взаемоза-лежних причин, бшьшстъ iз яких ретельно вивчеш й освiтленi в науковiй лггератур^ а також у документах £С й iнших органiзацiй [4; 5].
Шсля десятилiтнього перiоду, протягом якого основш зусилля були зосередженi на реашзацц Лiсабонського договору, рамкових програм НДДКР, довгостроково! програми сприяння МСП, рамково! програми стимулювання конкуренто-спроможносп й iнновацiй (С1Р), програми використання структурних й iнтеграцiйних фондiв й ряду шших iнiцiатив, керiвники установ £С зрозумiли, що поставленi цш досягти не вдалося. Причиною небажаного результату е сукупшсть дек1лькох фага^в [1]:
— по-перше, повноваження в обласп шновацш-но! полiтики нерацюнально розподiленi мiж Брюсселем i столицями кра!н £С. У дек1лькох ключових галузях, у яких потрiбно скоордино-ваний, i, бiльше того, единий тдхвд на рiвнi £С (наприклад, в областi полiтики формування кластерiв (центрiв розвитку) або стимулювання венчурного катталу й iнвестицiй у НДДКР), державш установи окремих кра!н зберпають виключнi права;
— по-друге, репональна полiтика, що фшан-сована з бюджету £С, не повною мiрою вра-ховуе завдання iнновацiйного розвитку. £вропейська комiсiя вживала недостатнi зусилля в обласп координацп регюнально! полiтики вiдповiдно до основних напрямшв НДДКР i полiтикою iнновацiйного розвитку. Необхщно також вiдзначити, що управлшня регiональною полiтикою в минулi роки, особливо в плаш надання звтв кра!нами £С про цiльове призначення регiональних видатк1в, залиша-лося досить слабким;
— по-трете, навiть у рамках £вропейсько! комки повноваження в обласп шновацшно! политики розподiлено мiж дек1лькома генеральними директоратами i вiддiлами. Наприклад, гене-ральний директорат по тдприемництву i промисловосп вiдповiдае за пiдтримку МСП i
пiдприeмництва (рамкова програма стимулювання конкурентоспроможносп та iнновацiй (CIP)); генеральний директорат по науково-дослiдних роботах вщповщае за !х фiнансування до етапу комершалiзашl отриманих результапв; генеральний директорат по внутршньому ринку вщповщае за комплекс заходiв, що забезпечують захист прав на об'екти штелектуально1 власностi вiдповiдно до законодавства £С про захист патентних i авторських прав; генеральний директорат по конкуренцп вiдповiдаe за державну тдтримку наукомiстких пiдприeмств, таких як патентш пули та iншi форми ствробггаищва в областi НДДКР;
— по-четверте, такий розподiл повноважень знай-шов вiдбиття в наборi бюджетних механiзмiв, застосовуваних для фiнансування iнновацiй. Програми фшансування iнновацiй настiльки рiзноманiтнi й численш, що зацiкавленим компанiям непросто розiбратися, у який струк-турний пiдроздiл звертатися i з яко! частини бюджету запитувати фiнансову допомогу. Дублювання бюджетних механiзмiв, рiзними структурними пiдроздiлами, а iнодi й рiзними установами £С, приводить до такому стану, при якому цiле мае меншу цiннiсть, чим компоненти, що його складають. Мета cmammi. Грунтуючись на тому, що малi шновацшно активнi пiдприемства (М1П) в най-бiльшiй мiрi вiдповiдають i сприяють формуванню конкурентного середовища, та е важливим чинником прискорення технологiчного розвитку Украши та l регiонiв з огляду на перспективи участi у европейському дослщницькому просторi за доцшьне розглянути позитивний досвiд £С, де шфраструктура пiдтримки М1П дозволяе вирь шувати актуальнi науково-технiчнi проблеми та узгоджувати iнтереси сторiн у розвитку таких тдприемств. Особливий iнтерес е щодо досвiду кра!н, де !х розвиток вiдбуваеться в умовах обмежених фшансових ресурсiв та наявностi науково-техшчного потенцiалу, i можливiсть адаптацп такого досвщу до украшських реалiй.
Виклад основного матерiалу дослiдження
Оновлена програма розвитку тдприемництва та iнновацiй (EIP), е одним об'еднуючим меха-шзмом, спрямованим на пiдтримку шдприемниц-тва та шновацш у £вропi. Нова програма, що зачшае 11 рiзних напрямк1в, придiляе основну увагу формуванню кластерiв, розвитку нових галузей, оргашзацп держзакупiвель, а також iншим питанням.
У звiтi Innovation Scoreboard за 2014 р. [6] тдкреслено, що по показнику рiвня iнновацiйного розвитку краши £С можна роздiлити щонайменш на чотири групи:
1) Щвещя, Данiя, Нiмеччина Фiнляндiя, як1 по ефективносп iнновацiйного розвитку значно випереджають iншi кра1ни £С, - лщери шнова-цiйного розвитку;
2) Люксембург, Нщерланди, Бельгiя, Вели-кобританiя Iрландiя, Авст^я, Францiя, Словенiя, Естонiя, Кiпр - послщовники лiдерiв шновацш-ного розвитку;
3) Iталiя, Чеська Республiка, 1спашя, Порту-галiя, Грецiя, Угорщина, Словаччина Мальта, Хорвапя, Литва, Польща, що показують резуль-тати нижче середнього рiвня, одержали назву помiрних iнноваторiв;
4) Румунiя, Латвiя, Болгарiя, рiвень шнова-цiйного розвитку яких значно вщстае вiд середньоевропейського, позначенi як починаючi iнноватори.
На регiональному рiвнi фрагментацiя тдси-люеться. Практично у вах кра1нах £С регiони вiдрiзняються за рiвнем розвитку iнновацiй.
В останш роки змiнилася органiзацiя шнова-цiйних розробок: вiдбулася еволюцiя убш вiдкритих iнновацiй i розвитку постшного спiвробiтництва мiж пiдприeмствами на основi спiльних iнновацiйних заходiв. Як вщзначено в одному з останнiх дослщжень ОЕСР, «розши-рюеться органiзацiя шновацшних заходiв, як зв'язаних, так i не пов'язаних з розробкою нових технологш, при участi дек1лькох компанш, що врiвноважуe значения внутрiшнiх i зовнiшнiх iнновацiйних джерел. Значна частка вщкритих iнновацiй характерна для таких галузей, як хiмiчна, фармацевтична промисловють, шформа-цiйно-комунiкацiйнi технологи» [7].
Ввдкрип шноваци припускають використання внутрiшнiх i зовнiшнiх ресурсiв НДДКР; готов-шсть до застосування бiзнес-моделей, що припускають залучення зовнiшнiх розробник1в об'eктiв штелектуальних прав (спiвробiтництво з МСП, вченими тощо); iнiцiативне управлiния об'ектами штелектуальних прав. Це веде до збшьшення шлькосп компанiй, що ств-робггничають в областi iнновацiйних розробок. Новий оргашзацшний принцип ставить перед £С чимало питань, наприклад уточнення рамок застосування й забезпечення такого застосування вiдносно прав на об'екти штелектуально! власностi для зниження витрат при формуванш мереж1 взаeмодiючих органiзацiй; створення й координацiя державних механiзмiв тдтримки, що вiдповiдають еволюцiйному характеру шновацшних проекпв; усунення перешкод, що заважають циркуляци й лiцензуванню шновацшних пропозицш у кра!нах £С.
Механiзми спiвробiтництва в НДДКР поступо-во переводять на онлайн-технологи. Шдвищуеться значення iнiцiатив, реал1зованих за принципом спшьних iнновацiй, що припускае використання потенщалу соцiальних мереж i взаемовипдного спiвробiтництва мiж фахiвцями рiзних оргашзацш Це е першим важливим тдтверджен-ням потенцiалу механiзмiв спiвробiтництва в режимi онлайн в епоху шформацшних технологiй. Розмiщения центрiв НДДКР та шновацш у безпосереднiй близькостi друг вщ друга (що полегшувало неофщшний обмiн iнформацiею),
вважалося випдним рашше, втрачае значения, оск1льки завдяки розвитку шформацшних технологш такий обмш став можливий у режим1 онлайн [8]. У результат! спшьш шноваци роз-глядаються в якосп наступного еволюцшного етапу, рашше названого «коопетщею» (коопера-щя й конкуренщя), що розвиваеться на тл1 революци в обласп шформацшних технологш [9]. Кр1м того, традицшш принципи полггики, що регулюють створення кластер1в i проведення заход1в щодо пiдтримки промислових районiв, випробовують на собi сильний вплив змши iнновацiйних механiзмiв.
Бiльшiсть iнновацiйних проекпв
£вропейського Союзу фiнансуеться за рахунок кредитiв и грантiв, що контролюються £вропейським iнвестицiйним банком (European Investment Bank) через £вропейський швестицш-ний фонд (European Investment Fund). Останшм часом ЕС збшьшуе обсяги фшансування НДДКР та iнновацiй, урiзноманiтнюе i розширюе мехашз-ми та шструменти фiнансувания.
З к1нця 1990-х рошв £С видiлив фiнансувания в обсязi близько 1 млрд. евро в рамках трьох послiдовно здiйснених програм, до яких вщно-сяться: Growth & Employment Initiative (GEI) (економiчний рют i зайиятiсть) (174 млн. евро в 1998-2011 рр.), Multi-annual Program for Enterprise and Entrepreneurship (MAP) (довгострокова прог-рама стимулювання пiдприемств i тдприемницт-ва) (289 млн. евро в 2001-2006 рр.), програма розвитку тдприемництва та шновацш (EIP) (506 млн. евро з 2007-2013 рр.) [1]. £вропейський швестицшний фонд (EIF) управляе зазначеними обсягами фшансування, яш використовуються для видачi гарантiй кредитним органiзацiям, або, шакше кажучи, зустрiчних гарантiй у рамках мехашзму гарантування кредитiв (Credit Guarantee Schemes або CGS). Вщповщно до наданих повноважень £вропейський iнвестицiйний фонд видав у 2009 р. гаранти на загальну суму в 2,2 млрд. евро. Додатковi кошти для гарантування кредитних операцш надають структурш фонди (Structural Funds). Частина цих кошпв управ-ляеться £вропейським швестицшним фондом у рамках iнiцiативи Joint European Resources for Micro to Medium Enterprises (JEREMIE) (об'еднаш европейсьш ресурси в пiдтримку мiкро-, малих i середнiх пiдприемств). За станом на кшець 2009 р. видатковi повноваження iнiцiативи JEREMIE в обласп кредитних гарантiй становили близько 770 млн. евро.
Фонд звичайно бере участь у траншах (угодах) варпстю до 50 млн. евро, в основi яких лежать портфелi коштовних бумах з iнвестицiйним рейтингом (мшмальний рейтинг: BB) iз середшм строком погашення 10 рокiв.
Також £С сприяе фiнансуванню iнновацiй на основi рiзноманiтних iнiцiатив, а саме: До них ввд-носять наступш:
1) асигнування суми близько 1 млрд. евро для фшансування поавно! стади й стадii старт-апу
(seed and start-up), передачi технологш у рамках GEI (економiчне зростання i зайнятiсть) i MAP (довгострокова програма стимулювання тд-приемств i пiдприемництва), (початкове фшансу-вання ETF (European Technology Facility, евро-пейський механiзм фiнансування нових технологш) у сумi 324 млн. евро); GIF (High Growth and Innovative Facility, мехашзм стимулювання високих темтв росту та шновацшного розвитку МСП) у сумi 623 млн. евро й Technology Transfer Accelerator Pilot Project (тлотний проект прискорення передачi технологiй) у суш 2 млн. евро;
2) iнiцiативи, що фiнансуються зi структур-них фондiв;
3) кошти, що керуються £вропейським шве-стицiйним фондом вiд iменi £вропейського iнвестицiйного банку (EIB) [1].
Для МСП у комерцшних банках, що тради-цiйно !х фшансують, еволюцiя програми стимулювання конкурентоспроможносп та iнновацiй (CIP) припускае дю довгостроково1 ф^нтово! структу-ри (Financial Framework), що буде включати 11 рiзноманiтних напрямiв. До них вщносять: фiнансовi iнструменти; мережа, що поеднуе европейськ1 пiдприемства (Enterprise Europe Network); екошноваци; кластери i галузi, що розвиваються; державнi закупiвлi для шновацшного розвитку; основш сприятливi фактори: наукомютш технологи, шформацшно-комушка-цiйнi технологи й професшний досвiд; пiдтримка шновацшних МСП; проекти, пов'язанi з освоен-ням космосу; пiдтримка МСП за рубежем; туризм i цiльовi заходи, спрямоваш на пiдвищення конкурентоспроможностi.
Таблиця 1. Основш функци iнновацiйних координацшних цеш^в (IRC) у крашах £С
Кра!на Функцп IRC
Англiя 1) просування шновацшних технологш i процесiв виробництва, створених регiональними центрами; 2) розмiщення технологш, експортованих з £вропи, у регюнальних iнновацiйних центрах.
Нiмеччина 1) промоцiя програм техичня допомоги та пiдтримкою трансферу технологш; 2) допомога промисловим тдприемствам в участi у европейських НДДКР, в обробщ результатiв дослiджень i здiйсненнi трансферту технологiй за кордон; 3) стимулювання шновацшних процеав у промислових тдприемствах та !х тдтримка в управлiннi транскордонними процесами; 4) проведення iнновацiйного аудиту для МП у регюш, що дозволяе систематизувати технологiчнi пропозици тдприемств, виконувати нацюнальш та европейсью доапдницью проекти, ствпрацювати з партнерами для використання результата дослiджень чи здiйснювати трансфер юнуючих технологiй.
Портyгалiя 1) здiйснюе пiдтримку шновацш у рамках транснацiональноi спiвпрацi з передачi технологiй в £вропу, яю першочергово направленi на технологiчно орiентованi МП; 2) надае нацюнальним МП широкий спектр послуг: пiдтримка мюцевих галузей промисловостi; пошук надiйних партнерiв, використовуючи европейську мережу iнновацiйних центргв; розповсюдження iнновацiйних iдей по £врот; допомога у налагодженнi трансферу технологш мiж мiсцевими суб'ектами господарювання.
Грецiя 1) надання послуг з трансферу технологш, що забезпечуе налагодження професiйних зв'язюв у вдаосинах мiж клiентом та надавачом послуг; 2) презентащя подш у свiтi технологiй; 3) здшснення аудиту технологiй; 4) надання послуг по використанню результатiв НДДКР тощо.
Франци розробив власну сервiс пропозицiю «Пропозищя глобальних часових технологш», що складаеться з чотирьох основних складових: 1) пакет технолопчних пропозицiй; 2) пакет технолопчних запитiв; 3) коротко, середньо- та довготермiновi послуги; 4) доолдження ринку технологiй.
складено на основ! [11]
Наприклад, у Нiдерландах icHye двостороння програма стимулювання шновацшних дослщжень МП (SBIR), одну частину яко! координуе департамент уряду Нiдерландiв, iншy - шдер-ландська органiзацiя прикладних наукових дослщжень (Netherlands Organization for Applied Scientific Research - TNO). TNO зробила 80 пропозицш щодо реалiзацii проекпв у рамках нiдерландcькоi програми стимулювання шновацшних дослщжень, що здшснюються МП, у резyльтатi чого було шдготовлено 299 запитiв про додаткову шформацш. У пiдcyмкy було внесено 142 пропозици щодо !х економiчноi доцiльноcтi, 27 з яких були реалiзованi, 10 проектiв досягли стади НДДКР. На cьогоднi завершено тшьки
чотири проекти. 1з загально1 шлькосп компанiй, що зробили пропозицii проекпв, 95% вiдносяться до МСП. В 2010 р. була проведена перша оцшка реалiзацii нiдерландськоi програми стимулювання шновацшних дослщжень, проведених МП, оцшка, в основному, стосувалася порядку вщбору проекпв. Дана оцшка принесла позитивш результати.
Дослщження европейського досвiду сучасних форм структур, що координують iнновацiйнi процеси, дозволяе виокремити локальнi мережi центов з поширення iнновацiй. У практиш такi структури об'еднуються в нацюнальш i мiж народ-нi шновацшш мережi, наприклад, «£вропейська мережа дшових iнновацiйних центов» (The
European Business & Innovation Centers Network -EBN), яка здшснюе тдтримку i розвиток iнновацiйноï дiяльностi в малому i середньому шдприемницга в крашах СС. У межах EBN взаемодшть iнкубатори, технопарки, шновацшш i технологiчнi центри, дослiдницькi шститути, iнформацiйнi системи (Euro Info Centres - EIC), центри трансферу технологш (Innovation Relay Centres - IRC), iншi оргашзацп.
Особливу увагу привертають такi iнновацiйнi структури в крашах СС як iнновацiйнi координацiйнi центри (центри трансферу технологи) - Innovation Relay Centre (IRC), що забезпе-чують ефективну комунiкацiю у сферi трансферу нових знань та технологш не лише мiж нацюна-льними суб'ектами ринку iнновацiй, але й поза межами краши, формуючи мережеву структуру наднацiонального характеру [10]. Основш функцп IRC узагальнено у табл. 1.
Це мае значения як для налагоджування мiжрегiональних зв'язшв у сферi науково-техно-логiчного та шновацшного спiвробiтництва, так i для поглиблення iнтеграцiï у Свропейський дос-лiдницький простiр.
Висновки
За результати дослщження можна зробити висновок, що у крашах СС створеш комплексш системи мотивацп та ефективного використання iнновацiйного потенцiалу МП. Наявнiсть рiзних форм пiдтримки i стимулювання дозволяе вибрати з них ri, як в найбiльшiй мiрi вiдповiдають специфщ дiяльностi i вiдповiдному етапу жит-тевого циклу конкретного iнновацiйного проекту (продукцп, технологи). Поеднання комплексних систем з дiею зрiлих ринкових механiзмiв, що ефективно залучають приватний каттал до фiнансувания розробки i використання шновацш, приводять до формування дiевого механiзму, орiентованого на технологiчну модершзацш.
Таблиця 2. Поширенi методи державно1 пiдтримки iнновацiйноï дiяльностi малого тдприемництва в Украïнi i закордоном
Методи стимулювання iииовацiйиоï даяльноста малих пiдприемств у СС Застосузання в Украïиi
Державш программ фiиаисовоï i техиiчиоï тдтримки iииовацiйиих МСП, якi виконують НДДКР з тематики урядових оргаиiзацiй +
Пряме фiиаисуваиия НДДКР +
Пряме фiиаисуваиия (субсидп, позики), якi досягають 50% витрат на створення иовоï продукцiï i технологш -
Надання позик без виплати вiдсоткiв -
Безв!дплатт позики на покриття 50% витрат на впровадження нововведень -
Цiльовi дотацiï на иауково-дослiднi розробки +
Створення фондiв впровадження iииовацiй з урахуванням можливого комерцiйиого ризику +, -
Зниження державних мит для тдив^альних винахiдникiв i надання ним податкових пшьг -
Створення спецiальиоï iифраструктури для тдтримки шдив^альних вииахiдникiв та ïх екожмчного страхузання -
Вiдстрочеиия сплати мит або звшьнення вiд них, якщо винахвд торкаеться екоиомiï еиергiï -
Безкоштовиi послуги патентних повiреиих iз заявок шдив^альних вииахiдникiв, звiльиеиия вiд сплати мит -
Полегшення оподаткування для тдприемств дшчих в iииовацiйиiй сфер!, в т.ч. виключення з оподаткування витрат на НДДКР, тльгове оподаткування унiверситетiв i НД1 -
Законодавче забезпечення захисту штелектуальжй власиостi i авторських прав +
Державш програми по зниженню ризикiв i вулттткодувянню ризикових збиткiв -
Створення широкоï мереж! фоидiв венчурного капiталу використовуваного для реал!зацл iииовацiйиих проекта силами МСП -
Створення мереж! наукових парюв, бiзиес-iикубаторiв i зон техиологiчиого розвитку +, -
Створення потужних державних оргатзащй (корпорацш, агентств) що забезпечують усебiчиу науково-техшчну, фiиаисову i виробничу тдтримку шновацшних МСП +, -
Державиi контракти ввд р!зних оргаиiзацiй на проведення НДДКР +
Оргатзащя коисультацiйиих пунклв, що обслуговуються висококвалiфiкованими фахгвцями пеисiйиого вжу (Service Corps of Retired Executives - SCORE) -
Формування кластер!в, що об'еднують найбшьш ефективиi i взаемозв'язаиi тдприемства р!зних розм!р1з, як! утворюють лдаруючу групу компаиiй i забезпечують коикуреитиi позици на галузевому, иацiоиальиому i световому ринках. +
складено на основ! [12-16]
Узагальнюючи наведений вище аналiз поши-рених методiв пiдтримки i стимулювання шнова-цшно1 дiяльностi МП у крашах СС, яш в!др!зня-ються рiвиями економiчного та iнновацiйного розвитку, вiдмiтимо методи, яш застосовують в Украïнi (+), яш вiдсутнi в Украïнi (-), i яш
доцiльнi до розгляду або впровадження (видiлено жирним шрифтом у табл. 2).
Огляд позитивних практик краш СС щодо створення iнституцiйного механiзму пiдтримки i стимулювання iнновацiйноï активностi МП дозволяе переглянути пiдходи до створення шсти-
туцшного MexaHÍ3My тдтримки i стимулювання шновацшно! активностi МП в Укра1'ш у напрямку тдвищення ефективностi використання 1'хнього iнновацiйного потеншалу.
Вiтчизнянi структури з формування шновацшно! полiтики, координацп та тдтримки розвитку шновацшного пiдприeмництва, незалежно вщ 1'х назви та оргашзацшно! форми, повинш викону-вати певнi функцп: забезпечення науково-техшч-но1' спiвпрацi вичизняних МП з закордонними партнерами; проведения технолопчного аудиту; налагодження трансферу технологш вiд науково-дослiдницьких установ до МП; ствпраця з мiсцевими органами влади у сферi розповсюджен-
ня iнновацiй; органiзацiя навчання пiдприeмцiв з питань iнновацiйного менеджменту; дослiджения шновацшного потеншалу регiонy; надання iнформацiйних, консультацшних, фiнансових i освiтнiх послуг; ствпраця з оргатзатями тд-тримки бiзнесy та експертами у сферi шновацш; пiдтримка iнновацiйного пiдприeмництва у вищих навчальних закладах та наукових установах; юридичний сyпровiд та часткове фшансування у процесi подання заявки на отримання охоронних докyментiв на об'екти штелектуально! власностi; сприяння залученню кошпв зарyбiжиих фондiв розвитку вiтчизияними шновацшно активними пiдприeмствами тощо.
Список л^ератури:
1. Инновационная политика будущего. Политика ЕС в области инновационного развития должна поддерживать экономический рост. // Отчет о реализации инновационной политики стран ЕС, составленный Ernst & Young Global Limited при содействии CEPS (Center for European Policy Studies), 2012 р. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу з: http://www. uran.donetsk.ua/~masters/2012/iem/bailo/library/ar2.pdf.
2. Звгг "The World in 2025: Rising Asia and Socio-Ecological Transition". - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ec.europa.eu/research/social-sciences/pdf/the-world-in-2025-report-in-2025-report_en.pdf.
3. Veugeler R.M. Cincera, Europe's Missing Yollies, Bruegel Policy Brief 2010/06, серпень 2010 р.
4. Staff Working Document backing the Innovation Union flagship initiative, COM (2010)546.
5. McMorrow et al. (2009 р.), "The EU-US total factor productivity gap: an industry-level perspective", CERP discussion paper 7237.
6. Innovation Union Scoreboard 2014. - 94 pp. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: en.academic.ru>dic.nsf/enwiki/8684346.
7. OECD (2008 год), Open Innovation in Global Networks. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www. oecd. org/dataoecd/48/35/41721342.pdf.
8. Bossink B. "The development of coinnovation strategies: stages and interaction patterns in interfirm innovation" R&D Management 32(4), 311-320.
9. Brandenburger and Nalebuff (1999), Co-opetition. A Revolution Mindset That Combines Competition and Cooperation: The Game Theory Strategy That's Changing the Game of Business. Doubleday Business, 1996 р.
10. Василенко Н.Д. Инновационная политика ЕС: теоретико-правовой аспект деятельности технопарков и технополисов / Вестник Волгоградского государственного университета. Серия 5: Юриспруденция Вып. № 2 / 2013 - С. 171.
11. Обгрунтування напрямiв розвитку шновацшного шдприемництва з урахуванням свггового досвщу / Репональний фшал Н1СД у м. Львовг (I. Бабець, Ю. Полякова, О. Мокш). -[Електронний ресурс]. - Режим доступу: old.niss.gov.ua>monitor/September/10.htm.
12. Report of the Expert Panel on Service Innovation in the EU, "Meeting the Challenge of Europe 2020. The transformative power of service innovation". - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.europe-innova.eu/c/document_library/get_file?folderld=383528&name= DLFE-11303.pdf.
13. Звгг "The World in 2025: Rising Asia and Socio-Ecological Transition". - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ec.europa.eu/research/social-sciences/pdf/the-world-in-2025-report-in-2025-report_en.pdf
14. The European recearch area: new perspectives. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ec.europa.eu/research/research-eu.
15. European Commission, Background Information for the European Council, грудень 2011 р. -[Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ec.europa.eu/europe2020/pdf/innovation _background_en.pdf
16. 1нновацшш процеси у малому шдприемнищга. Служба Таcic Генерального Директората IA, £вропейська Комiciя. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ec.europa.eu/
Надано до редакцп 19.04.2014
Лазарева Свгешя Вячеcлавiвна / Eugenia V. Lazareva
jane60@inbox. ru
Курносова Анжела Валеривна / Angela V. Kurnosova Попова Анастасия Александровна / Anastasiia A. Popova
Посилання на статтю /Reference a Journal Article:
Позитивт практики тдтримки i стимулювання тновацшно! aKmueHocmi малих тдприемств [Електронний ресурс] / С.В. Лазарева, А.В. Курносова, А.О. Попова //Економiка: реалп часу. Науковий журнал. — 2014. — № 4 (14). — С. 108114. — Режим доступу до журн.: http://economics.opu.ua/files/archive/2014/n4.html
