CC BY
7
Summary
STRATIFICATION OF EXOGENOUS (IgE-DEPENDENT) AND ENDOGENOUS (IgE-INDEPENDENT) ATOPIC DERMATITIS BY APPLYING CLINICAL CRITERIA IN ADULTS Derkach N.V.
Key words: atopic dermatitis, phenotypes, IgE.
Objective: To study clinical criteria for the stratification of exogenous and endogenous atopic dermatitis in adults by using a cross-sectional study. Materials and methods. The study included 96 adult patients with atopic dermatitis. The control group included 90 healthy volunteers. The work was carried out as a cross-sectional study with an analysis of clinical indicators. Result: According to the cross-sectional study, it was found that the incidence of exogenous and endogenous atopic dermatitis were 35.4% and 64.6% respectively. The older age of the patients and the late onset of the disease were main clinical characteristics of endogenous atopic dermatitis compared to exogenous dermatitis. Clinical parameters such as the ratio between women and men, the severity of the disease (SCORAD index), quality of life (DLQI index), the duration of the disease, the number of exacerbations over the past year, heredity and the presence of concomitant diseases did not show significant differences between exogenous and endogenous atopic dermatitis. Conclusions: Additional clinical criteria for stratification of exogenous atopic dermatitis from endogenous one can be the age of patients and the age at which the disease began.
УДК 616.34 - 007.43 - 031:611.957] - 089 - 036.8: 796.232 - 051
1оффе О.Ю., Ватаманюк В.Ф., Омельченко А.В.,
Стеценко О.П., Д'брова Ю.А., Свиридовський С.А., Тарасюк Т.В.
ОЦ1НКА В1ДДАЛЕНИХ РЕЗУЛЬТАТА Х1РУРГ1ЧНОГО Л1КУВАННЯ CnOP^BHOÏ ГРИЖ1 У ФУТБОЛ1СТ1В
Нацюнапьний медичний уыверситет ím. О.О. Богомольця, м. КиУв Нацюнапьна медична академiя пюпядиппомно'Г ocbí™ ÍMeHÍ П.Л. Шупика, м. КиУв КиУвська мюька кп^чна пкарня №5
Спортивна грижа (СГ) («sports hernia») е однею з найбльш частих причин болю в naxeuHHiü длянц у футбол'ют'т. На сьогодн для лкування СГ в свШ застосовуються лапароскопiчнi та в'дкрит'1 методики хiрургiчнuх втручань. Метою досл'дження е ретроспективна о^нка в'ддалених результа-т'т хiрургiчного лкування спортивноï грижi у футбол'ют'т в1'дкритими методиками. Проведено ре-троспективний аналiз результат'¡в хiрургiчного лкування 36 футбол/'ст/'в профеайних та аматор-ських клуб'в вком вд 16 до 28 рокв в mермiнu вд 6 м'юяи^в до 12 роюв. В досл'джуваних групах па^е-нти були порiвнянi за mермiнамu повернення до активного фiзuчного навантаження. О^нювались наявнсть та Ытенсивнють болю пд час гри у футбол. В ход'1 ретроспективноï о^нки результа-т'т хiрургiчного лкування СГ у футбол'ют'т встановлено, що показник болю при фiзuчному наван-таженн та показник обмеження рухв при занятт'1 спортом достов'рно знизився по ВАШ в'д 7,38±0,86 бал'в до 1,66±0,65 бал'в (p<0,001) та в'д 7,53±0,87 бал'в до 0,84±0,55 бал'в (p<0,001) в'дпо-в'дно у паиiенmiв псля пластики задньоУ стнки пахвинного каналу. Найкращi результати xiрургiч-ного лкування СГ у футбол'ют'т були оmрuманi псля пластики з застосуванням стчастого iм-плантату за методикою Л'ктенштейна. Результати хiрургiчного лкування профеайних футболi-ст'т з'1 спортивною грижею в подальшому визначали розвиток ïx кар'ери. Оmрuманi результати до-сл1'дження св'дчать про в'дсутн'ють едино)' точки зору стосовно оптимального способу xiрургiчного втручання при cпорmuвнiй гриж'1 у футбол'ют'т. Це потребуе подальшого удосконалення снуючих та розробки нових методик оперативних втручань.
Ключовi слова: спортивна грижа, пластика пахвинного каналу, Розвиток спортивно!' шдустри' та спорту високих досягнень супроводжуеться високою частотою ви-никнення р1зного виду травм та захворювань, що перешкоджають подальшому розвитку кар'ери спортсмеыв.
Спортивна грижа (СГ) («sports hernia») не е ви-ключенням i залишаеться достатньо актуальною проблемою в професшному та аматорському спорт [12]. СГ е одыею з найбтьш частих причин болю в пахвиннш дтянц у фугболю^в [2;17;19], як виконують рiзкi повороты рухи та потребують сили удару [19;20].
За даними лп~ератури [25], за останн двадцять п'ять рош ктькють спортсмеыв, як потребують л^
футболюти, результати xipyprnHoro лкування
кування СГ, невпинно зростае. За даними National Football League, до 2020 року прогнозуеться зрос-тання кшькосп xipypгiчниx втручань з приводу спортивно! гриж1 в 1,6 рази [21].
У футболю^в [4;13;16] внаслщок хроычноУ мк ротравматизаци виявлено дтянки слабкосл в зад-нш слнц пахвинного каналу, що супроводжуються компреаею n. ilioinguinal або n. genitofemoral [6;7;8;9;25], тривалим болем, без пальпаторного виявлення гриж1. Патогенез виникнення та прогре-сування болю може бути обумовлений теopiею «м'язового дисбалансу» [5;15]. Згщно ^е! теори поеднання сили м^в черевно! стшки i привщного м'яза стегна, дисбаланс витривалост i координа-
ц11", дефщит дiапазону рухiв попереково-тазового вiддiлу i обертаючi рухи стегна, недостатня елас-тичнiсть тканин i iнтенсивнi або часто повторюван руху привiдного м'яза стегна за участю тазового вщдту вважаються основними факторами патогенезу СГ [26].
Особливост анатомiчно' будови пахвинного промiжку, який страждае внаслщок значних фн зичних навантажень, реалiзуються в розтягнен-нi, стоншеннi та надривах пахвинного серпа, що призводить до збтьшення тиску на задню стiнку пахвинного каналу та випинання поперечно' фа-сцп [1]. В результат змiщення сухожильно-зв'язочного апарату в дистальному напрямку виникае розрив пахвинного серпа, а поперечна фас^я стоншуеться та втрачае мщнють. З часом утворюеться локальне випинання фасцп, яке спричинюе компресiю п. Шошдшпа№ та п. genitofemoralis, може бути причиною болю [10;11].
Лiкування СГ зазвичай починаеться з консер-вативних заходiв, якi проводять спортивнi лiкарi (вiдпочинок, модифiкацiя активностi, протизапа-льне лкування, масаж) [14]. 1х неефективнють е показанням для проведення оперативного лку-вання. На сьогоднi для лкування СГ в свiтi за-стосовуються лапароскопiчнi та вiдкритi методики хiрургiчних втручань [24]. На даний час за-пропоновано ряд втручань, що обумовлен рiз-ними теорiями етiопатогенезу дано'' патологи. Окремi хiрурги акцентують увагу на розволок-неннях апоневрозу зовнiшнього косого м'яза живота - i виконують пластику передньо' стiнки пахвинного каналу (методика Мартинова). Iншi хн рурги вважають бiльш доцiльним пластику задньо' стiнки пахвинного каналу iз використанням iмплантатiв (методика Лiхтенштейна), так i без них (методика Басаш, Шоулдайса).
Полiморфiзм анатомiчних змш при спортивнiй грижi спонукае до пошуку нових пiдходiв хiрургi-чного лкування ^е' патологи у футболю™, що буде сприяти скороченню термов 'х професш-но' реаб^таци.
Мета роботи
е ретроспективна оцiнка вщдалених резуль-татiв хiрургiчного лiкування спортивно' грижi у футболiстiв вiдкритими методиками.
Матерiали та методи
Проведено ретроспективний аналiз результа-тiв хiрургiчного лкування 36 футболiстiв профе-сiйних та аматорських клубiв вiком вiд 16 до 28 рош з дiагнозом «спортивна грижа», якi перебу-вали на стацюнарному лiкуваннi в хiрургiчному вiддiленнi КМКЛ №5 протягом 2004-2015 рр. Дiа-гноз встановлювався на пiдставi скарг пацiентiв, анамнестичних даних, результат фiзикального огляду та УЗД пахвинно' дiлянки.
В залежностi вщ вибору методики пластики передньо' або задньо' стiнки пахвинного каналу видтено двi групи пацiентiв. До першо' групи
увiйшли 11 футболiстiв, яким виконувалась аутопластика передньо' стшки пахвинного каналу за методикою Мартинова. До друго' групи увш-шли 25 футболiстiв, якi були розподтеш на двi пiдгрупи. В 1 пщгруш друго' групи - 13 футболю-там виконувалась пластика задньо' стшки пахвинного каналу i3 встановленням атчатого iM-плантату за методикою Лiхтенштейна, в 2 пщгруш друго' групи - 8 футболютам виконувалась аутопластика задньо' стшки пахвинного каналу за методикою Басаш, а 4 футболютам - аутопластика задньо' стшки пахвинного каналу за методикою Шоулдайса.
Ус па^енти до операци отримували курс консервативно' терапи тривалютю до 6-8 тижшв. Вщсутнють ефекту та неможливють продовжу-вати професiйну дiяльнiсть було показанням для проведення хiрургiчного втручання.
На пiдставi iнтраоперацiйно' ревiзi' виявлено таю ознаки СГ: дефект трикутно' форми апоневрозу зовшшнього косого м'яза живота, з основою, що направлена до лобкового симфiзу; лн ншне розшарування апоневрозу зовшшнього косого м'яза живота; вщрив медiально' та латера-льно' шжок поверхневого пахвинного кiльця; пролабування задньо' стшки пахвинного каналу.
Проведено ретроспективну оцшку показниш якостi життя цих футболю^в шляхом анкетуван-ня (шкала Eura HS Quality of Life score (Eura HS-QoL в модифкаци (рис.1)). Футболiсти вщповн дали на запитання в 3 подпунктах. Для оцшки ви-користовувалась ВАШ вщ 0 до 10, де 0 - вщсутнють болю, обмеження рухово' активност та ко-сметичного дефекту (найкращий результат), а 10 - для найбтьш незадовтьного стану (вира-жений бiль, повне обмеження активности косме-тичний дефект) [23].
При обробц статистичних даних визначали середне значення та стандартне вщхилення. Для виявлення вщмшностей пюля проведеного хiрургiчного лiкування використано критерш Ст'юдента для нормального закону розподту даних, Т-критерiй Вiлкоксона для закону розподту вщмшного вiд нормального. Для порiвняння ефективностi хiрургiчного лкування в обох гру-пах використовували параметричш та непара-метричнi критери. Статистична обробка даних проведена в авторському пакет MedStat (Лях Ю.е., Гур'янов В.Г., 2004-2011 рр.) [3].
Результати та обговорення
Критерiем ефективност хiрургiчного лкуван-ня Сг були штенсивнють болю при фiзичному навантаженш та обмеження рухово' активностi при активному занятт спортом.
В дослщжуваних групах пацiенти були порiв-няш за термiнами повернення до активного фн зичного навантаження, рецидивами СГ. Профе-сiйним футболiстам проведено оцшку кар'ерних досягнень.
У першш групi середня тривалють перебу-вання пацiентiв в стацюнар^ яким виконувалась
пластика за методикою Мартинова, становила 7,8±0,3 дiб. У другш груш - у 8 па^енпв, яким пластика виконувалась за методикою Басаш, та у 4 па^енпв за методикою Шоулдайса, середня тривалють перебування в стацiонарi становила 6.6±0,2 дiб. Тодi як у 13 па^енпв, яким проводилась пластика з iмплантацieю сiтки за методикою Лiхтенштейна, середня тривалiсть перебування в хiрургiчному стацiонарi становила 6,0±0,2 дiб.
Важливим та вирiшальним фактором повер-нення пацieнтiв до активних спортивних трену-вань е лквща^я больового синдрому. В першiй груш патентам призначались знеболюючi пре-парати «за вимогою» протягом 6 дiб, в другiй групi - 5 дiб. Було виявлено рiзницю в iнтервалi введення знеболюючих в першу п/о добу: у 1 груш па^енти в ранньому шсляоперацшному пер^ вiдмiчали появу болю при зм^ положен-ня тiла через 7 годин шсля останнього введено-го знеболюючого, а в 2 груш - через 10 годин.
1. Бть в дтянц паховоТ дтянки/грижового випинання/.
2. Обмеження руховоТ активностi через бть або дискомфорт паховоТ дтянки (грижового ви-пинання).
3. Косметичний дискомфорт.
Для оцiнки Вашого стану заповнюете таблицi таким чином:
Обведть цифру навпроти вибраного пункту в кожнш колонцг
• 0 - немае болю, немае обмеження рухо-воТ активности немае косметичного де-
фекту) для задовтьного стану
❖ 10 - для найбтьш незадовтьного стану (виражений бть, повне обмеження активности косметичний дефект).
❖ Якщо Ви не можете оцшити один з пока-зниш, то використовуйте Х в останнш колонцi таблиць.
1нтенсивнють больового синдрому ^обвести) :
❖ 0 - бть вщсутнш;
❖ 3-7 помiрний бiль;
❖ > 7 - iнтенсивний бiль.
Рис. 1 Шкала Eura HS Quality of Life score (Eura HS-QoL в модифкацп)
На рис.2 представлен результати хiрурriчно-го лкування за методикою Мартинова. При про-веденш аналiзу результатiв анкетування па^ен-тв першоТ групи, яким проводилось хiрургiчне лiкування за методикою Мартинова, показник болю у спокоТ знизився вщ 2,00±1,00 балiв до 0,45±0,52 балiв (р=0,004), бiль при фiзичному навантаженш не суттево знизився вiд 7,36±1,62 балiв до 7,18±0,87 балiв (р=0,496), показник обмеження руховоТ активност вдома знизився вiд 1,90±0,70 балiв до 0,81±0,40 балiв (р=0,002), обмеження рухiв на вулицi (ходьбу Тздi на вело-сипедi, керуванш автомобiлем) зменшилось вiд 4,55±1,21 балiв до 2,45±0,82 (р<0,001), обмеження рухiв при заняттi спортом також зменшилось вщ 7,45±0,82 балiв до 6,36±1,02 балiв (р<0,016), показник обмеження рухiв при вико-наннi важкоТ роботи знизився вщ 7,36±0,92 балiв до 5,5±1,03 балiв (р<0,001).
Рис. 2. Результати xipypahHoao лкування спортивно)' гриж.i за методикою Мартинова
■ до оперлф ■ то* с^олцй
-
Б1ль у спокоТ Ыль при ф1эичному Обмеження руховоТ Обмеження рух!в на Обмеження рух!впри Обмеження рух1в при
навантзженн! акгивносг) вдома вулиц1(ходьба,Тзда на занял! спортом виконанн( важно! робот
велосипед), вод!ння)
Рис. 3 Результати х1рург1чного лкування спортивноТ гриж.\ методикою Л1хтенштейна При проведены аналiзу результатiв анкету- вання па^етчв II пiдгрупи другоТ групи, яким вання па^ентв I пщгрупи другоТ групи, яким проводилось хiрургiчне лiкування за методикою проводилось хiрургiчне лiкування методикою Бассiнi та за методикою Шоулдайса (рис.4), по-Лiхтенштейна (рис.3), показник болю у спокоТ казник болю у спокоТ знизився вщ 1,90±0,66 ба-знизився вщ 1,23±0,72 балiв до 1,00±1,25 балiв лiв до 0,83±0,57 балiв (р=0,002), бiль при фiзич-(р=0,625), бiль при фiзичному навантаженн сут- ному навантаженнi знизився вщ 7,50±0,79 балiв тево знизився вщ 7,38±0,86 балiв до 1,66±0,65 до 4,50±2,5 балiв (р=0,003), показник обмеження балiв (р<0,001), показник обмеження руховоТ ак- руховоТ активностi вдома знизився вщ 2,66±0,49 тивностi вдома знизився вщ 4,53±1,05 балiв до балiв до 1,91 ±0,99 балiв (р=0,039), обмеження 0,53±0,77 балiв (р<0,001), обмеження рухiв на рухiв на вулиц (ходьбi, Тздi на велосипеда керу-вулицi (ходьбi, Тзд на велосипедi, керуваннi ав- ванн автомобiлем) зменшилось вiд 3,75±0,86 томобтем) зменшилось вiд 5,23±1,69 балiв до балiв до 2,16±1, 11 балiв (р<0,001), обмеження 0,38±0,87 (р<0,001), обмеження рухiв при занягп рухiв при заняттi спортом також зменшилось вщ спортом також зменшилось вщ 7,53±0,87 балiв 8,00±0,73 балiв до 5,50±2,39 балiв (р=0,002), подо 0,84±0,55 балiв (р<0,001), показник обмежен- казник обмеження рухiв при виконаннi важкоТ ня рухiв при виконаннi важкоТ роботи знизився роботи знизився вщ 7,58±1,37 балiв до 5,00±2,66 вiд 8,53±1,05 балiв до 0,61±0,65 балiв (р<0,001). балiв (р=0,008). При проведены анал1зу результате анкету-
• ь? Ишсяя оперен
?
III ^ у глошй Ш ЙЬ И|Ш ии^ О&ЫЙННМЙ ДОШАЛ!1 Свым^мми р^Лй ш Обы^внАМ рукЯьлфы ОАивнимй руЛй
нмиМ
Рис. 4 Результати х1рург1чного лкування спортивноТ гриж.\ за методиками Басс1н1 та Шолдайса
При оцшюванш штенсивносп болю пщ час фiзичного навантаження у футболю™ в обох дослiджуваних групах середне значення болю до операцп вщповщало за ВАШ 7,41 балам. Пю-ля операци цей показник знизився та мав вщ-мiнностi при порiвняннi в дослiджуваних групах: в 1 груш - 7,36±1,62 балiв до 7,18±0,87 балiв (р=0,496), в 2 групi - вiд 7,38±0,86 балiв до 1,66±0,65 балiв (р<0,001) та 7,50±0,79 балiв до 4,50±2,50 балiв (р=0,003), вщповщно в першiй та другiй пщгрупах.
Таким чином, встановлено, що результати хн рургiчного лiкування пацiентiв першоТ пiдгрупи другоТ групи, яким виконувалась пластика з встановленням атчастого iмплантату за методикою Лiхтенштейна, були кращими в порiвняннi з аутопластичними методиками. Застосування ненатяжних методик пластики дозволяе суттево зменшити штенсивнють болю пщ час спортивних тренувань у спортсмешв в пiсляоперацiйному перiодi. В ходi ретроспективноТ оцiнки результа-тв хiрургiчного лiкування СГ у футболютв встановлено, що показник болю при фiзичному на-
Терм1ни повернення до
вантаженш та показник обмеження рухiв при за-няттi спортом достовiрно знизився по ВАШ вщ 7,38±0,86 балiв до 1,66±0,65 балiв (р<0,001) та вiд 7,53±0,87 балiв до 0,84±0,55 балiв (р<0,001) вщповщно у па^етчв пiсля пластики задньоТ стiнки пахвинного каналу. Отриманi даш свщ-чать про важливiсть укртлення задньоТ стiнки пахвинного каналу у па^етчв зi спортивною грижею.
Пюляоперацшна реабiлiтацiя представлена низкою програм, що передбачають поступове збiльшення iнтенсивностi навантажень в пюляо-перацiйному перiодi з максимально швидким по-верненням до спортивних навантажень та звич-ного способу життя (табл.1). Однаковий протокол реаб^таци застосовувався шсля хiрургiчно-го лкування в обох дослiджуваних групах пщ на-глядом спортивних лiкарiв. Розпочинали з вправ в басейш з приведення стегна та неповним при-сiданням, переходили до вправ з навантажен-ням на м'язи передньоТ черевноТ стiнки, згодом спортсмени долучалися до активних занять спортом [22].
Табл. 1
отивноГ д'тльност'1 футболют1в псля х1рург1чного лкування
Види хiрургiчних втручань Термши повернення до активних тренувань (тижш)
Пластика за методикою Мартинова 10-12 тижшв
Пластика за методикою БасЫш 9-10 тижшв
Пластика за методикою Шоулдайса 5-6 тижшв
Пластика з встановленням Ытчастого iмплантату за методикою Лiхтен-штейна 5-6 тижшв
Найкоро^ термши вщновлення були у фут-болгслчв другоТ групи дослщження. Вони почали тренування через 5-6 тижшв пiсля проведеного Тм хiрургiчного втручання (пластика за методи-
кою Шоулдайса та пластика iз встановленням сн тчастого iмплантату за методикою Лiхтенштей-на). Оцiнка результатiв лкування футболiстiв обох груп представлена в табл. №2.
Табл. 2
Оицнка результатов лкування СГ футболют1в обох груп
Методика лкування Всього па^енпв Результати лкування
Вщмшш Добрi Задовтьш Незадовтьш
Iгрупа 11 - 2 (5,5%) 6 (16,6%) 3 (8,3%)
II група 25 7(19,4%) 10 (27,7%) 5 (13,8%) 3 (8,3%)
Всього 36 7 (19,4%) 12 (33,3%) 11 (30,5%) 6 (16,6%)
Вщдалеш результати вивчались в термши вщ 6 мюя^в до 12 рош у 36 футболю™ обох груп. Оцшювались наявнiсть та штенсивнють болю пщ час гри у футбол. Проведено оцшку болю у фут-болiстiв пiд час тренування та змагання за на-ступними критерiями оцiнювання: вiдмiннi - вщ-сутнiсть болю, добрi - дискомфорт, задовтьш -незначний бть, незадовiльнi - iнтенсивнiсть болю така ж, як i до операци. Вiдмiннi результати вiдзначенi у 7 (19,4%) па^етчв другоТ групи, задовтьш та добрi результати хiрургiчного лку-вання СГ вщзначеш в 2 групi у 15 (41,6%) па^е-нтiв з ^ею патологiею, тодi як у 1 груш - 8 (22,2%) па^етчв. Рецидив спортивно!' грижi ви-явлений в 1 груш у 3 (8,3%) па^етчв шсля пластики за методикою Мартинова, в 2 груш у 2 (5,5%) па^етчв шсля пластики за методикою Басаш, в 1 (2,7%) патента шсля пластики Шоулдайса. У 2 груш шсля пластики за методикою Лiхтенштейна рецидивiв спортивноТ грижi не вн дмiчалось.
Результати хiрургiчного лкування професш-них футболiстiв зi спортивною грижею в пода-льшому визначали розвиток Тх кар'ери. З'ясовано, що 7 (43,75%) з них продовжили гра-ти в футбольних клубах того ж рiвня, що i в доо-перацiйному перiодi, 6 (37,5%) футболю™ з на-явнютю больового синдрому були вимушенi перейти в клуби нижчого рiвня. I ттьки 3 (18,5%) футболюти продовжили змагання у клубах ви-щого рiвня, якi прооперованi за методикою Лiх-тенштейна зi встановленням атчастого iмплан-тату, що дозволив забезпечити надшне та без-натяжне укртлення задньоТ стшки пахвинного каналу при спортивнш грижi.
Висновки
1.Результати хiрургiчного лiкування СГ були кращими у футболю™ другоТ групи, яким виконувалась пластика задньоТ стшки пахвинного каналу за методикою Лiхтенштейна. За результатами оцшювання болю пщ час фiзичного наван-
таження виявлено найменший показник штенси-bhoctí болю по ВАШ шсля хiрургiчного втручання в двох пщгрупах другоТ групи - вщ 7,38±0,86 ба-лiв до 1,66±0,65 балiв (p<0,001) та 7,5±0,79 ба-лiв до 4,50±2,50 балiв (р=0,003), i через 5-6 тиж-нiв футболiсти починали тренування пюля про-веденого Тм хiрургiчного втручання.
2.Встановлення сiтчастого iмплантату при пластицi задньоТ стiнки пахвинного каналу у фу-тболiстiв забезпечило безрецидивний переб^ вiддаленого пiсляоперацiйного перюду та вщсу-тнiсть болю в порiвняннi з натяжними методиками, що сприяло Т'х кар'ерному зростанню пiсля хiрургiчного лiкування.
3.Отриманi результати та дат л^ератури зi спортивно' грижi у футболiстiв свiдчать про вщ-сутнiсть единоТ точки зору стосовно оптимального хiрургiчного втручання при спортивнш грижi у футболютв. Це потребуе подальшого удоскона-лення юнуючих та розробки нових методик хiру-ргiчного лiкування.
Лiтература
1. Бтянський Л. С. Дiагностика слабкост задньоТ' стiнки пахвинного каналу як причини хрошчного пахвинного болю / Л.С. Бн лянський, Д.С. Мялковський, М.Ю. Крестьянов, А.Р. Косяк // Науковий вюник Ужгородського унiверситету. - 2013. - №3. -С. 95-97.
2. Билянський Л.С. Выбор патогенетически обоснованого метода лечения пациента со спортивной грыжей / Л.С. Билянський, В.И. Паламарчук, Д.С. Мялковский [и др.] // Харювська хiрургi-чна школа. - 2013. - Т.62, №5. - С 80-83.
3. Основы компьютерной биостатистики: анализ информации в биологии, медицине и фармации статистическим пакетом Medstat / Ю.Е. Лях, В.Г. Гурьянов, В.Н. Хоменко, О.А. Панчен-ко - Д.: Папакица Е.К., 2006.- 214 с.
4. Morales-Conde S. Sportsmen hernia: what do we know? / S. Morales-Conde, M. Socas, A. Barranco // Hernia. -2010. - №14. -Р.5-15.
5. Hemingway A. Changes in muscle strength and pain in response to surgical repair of posterior abdominal wall disruption followed by rehabilitation / A. Hemingway, L. Herrington // Br. J. Sports Med. -2003. - P. 54-58.
6. 6.Edelman D. «Sports» hernia: treatment with biologic mesh (Surgisis): a preliminary study / D. Edelman, H. Selesnick // Surg. Endosc. - 2006. - V. 20. - P. 971-973.
7. Meyers W.C. Experience with ''sports hernia'' spanning two decades / W.C. Meyers, A. McKechnie, M.J. Philippon [et al.] // Ann. Surg. - 2008. - V.248. - P.656-665.
8. Verrall G.M. Incidence of pubic bone marrow oedema in Australian rules football players: relation to groin pain / G.M. Verrall, J.P.
Slavotinek, G.T. Fon // Br. J. Sports Med. - 2001. - V.35. - P. 2833.
9. 9.Holzheimer R.G. Inguinal hernia: classification, diagnosis and treatment: classic, traumatic and Sportsman's hernia / R.G. Holzheimer // Eur. J. Med. Res. - 2005. - V.10. - P.121-134.
10. 10. Meyers W. Understanding "sports hernia" (athletic pubalgia) -The anatomic and pathophysiologic basis for abdominal and groin pain in athletes / W. Meyers // Ann Surg. - 2008. - Vol. 248. - P. 656-665.
11. Fon L. J. Sportsman's hernia / L. J. Fon // BJS. - 2000. - V.87, № 5. - P. 545-552.
12. Hopkins J.N. Sports Hernia: Definition, Evaluation, and Treatment / J.N. Hopkins, W. Brown, C. A. Lee // JBJS Reviews. - 2017 -V.5 - № 9. - Р.6.
13. Diesen D.L. Sports hernias / D.L. Diesen, T.N. Pappas // Adv. Surg. - 2007. -V. 41. - P.177-187.
14. Arnason A. Risk factors for injuries in football / A. Arnason, S. Sigurdsson // Am. J. Sports Med. - 2004. - V.32, №1. - Р. 5-16.
15. Muschaweck U. Minimal Repair technique of sportsmen's groin: an innovative open-suture repair to treat chronic inguinal pain / U. Muschaweck, L. Berger // Hernia. - 2010.- V. 14. - P. 27-33.
16. Messaoudi N. Surgical management of sportsman's hernia in professional soccer players / N. Messaoudi, C. Jans, S. Pauli // Orthopedics. - 2012. - V.35, №9. - Р.1371-1375.
17. Garvey J. F.W. Sportsman hernia: what can we do? / J. F. W. Garvey, J. W. Read, A. Turner // Hernia. - 2010. — V. 14. — P. 17-25.
18. Minnich J.M. Sports hernia diagnosis and treatment highlighting a minimal repair surgical technique / J.M. Minnich, J.B. Hanks, U. Muschaweck [et al.] // Am. J. Sports Med. - 2011. - V.39. -P.1341-1349.
19. Larson C.M. Increasing alpha angle is predictive of athletic-related "hip" and "groin" pain in collegiate National Football League prospects / C.M. Larson, R.S. Sikka, M.C. Sardelli [et al.] // Arthroscopy. - 2013. -V.29. - P. 405-410.
20. Elattar O. Groin Injuries (Athletic Pubalgia) and Return to Play /O.Elattar, H. Choi,V. Dills [et al.]// Sports Health. - 2016. - V.8, №4. - Р.313-323.
21. Jack R.A. Performance and Return to Sport After Sports Hernia Surgery in NFL Players / R.A. Jack, D.C. Evans, A. Echo // Orthop. J. Sports Med. - 2017. - V.5, №4. - Р.1-8.
22. Economopoulos K.J. Sports Hernia Treatment Modified Bassini Versus Minimal Repair / K.J. Economopoulos, M.D. Milewski // Sports Health. 2013. -V.5, №5. - P. 463-469.
23. European registry of abdominal wall hernias [Електронний ресурс] // EuraHS. - 2016. - Режим доступу до ресурсу: http://www.eurahs.eu/.
24. Garvey J. Surgical options for chronic groin pain in football players / J. Garvey // Aspetar Sports Medicine Journal. - 2013. - V.2 -P.162-169.
25. Pikus S.M. Certified Athletic Trainer's Knowledge on Sports Hernias / S.M. Pikus - 2012. - 292p.
26. Daigeler A. MRI findings do not correlate with outcome in athletes with chronic groin pain / A. Daigeler, O. Belyaev, H. Werner [et al.] // J. Sports Sci Med. - 2007. -V 6, №1 - P.71-76.
27. Sheen A. J. Treatment of the Sportsman's groin' / A.J. Sheen, B.M. Stephenson, D.M. Lloyd // British Hernia Society's 2014 position statement based on the Manchester Consensus Conference: British Journal of Sports Medicine. - 2014. - V.48. -P.1071-1072.
Реферат
ОЦЕНКА ОТДАЛЕННЫХ РЕЗУЛЬТАТОВ ХИРУРГИЧЕСКОГО ЛЕЧЕНИЯ СПОРТИВНОЙ ГРЫЖИ У ФУТБОЛИСТОВ Иоффе А. Ю., Ватаманюк В.Ф., Омельченко А.В., Стеценко А.П., Диброва Ю. А., Свиридовский С.А., Тарасюк Т.В. Ключевые слова: спортивная грыжа, паховый канал, футболисты, результаты хирургического лечения
Спортивная грыжа (СГ) - одна из наиболее частых причин боли в паховой области у футболистов. На сегодняшний день для лечения СГ в мире применяются лапароскопические и открытые методики хирургических вмешательств. Целью исследования являлась ретроспективная оценка отдаленных результатов хирургического лечения спортивной грыжи у футболистов открытыми методиками. Проведено ретроспективный анализ результатов хирургического лечения 36 футболистов профессиональных и любительских клубов возрастом от 16 до 28 лет от 6 месяцев до 12 лет. В исследуемых группах проведено сравнение сроков возращения пациентов к активным физическим нагрузкам. В ходе ретроспективной оценки результатов хирургического лечения СГ у футболистов установлено, что показатель боли при физических нагрузках и показатель ограничения двигательной активности достоверно снизился по ВАШ от 7,38±0,86 баллов до 1,66±0,65 баллов (р<0,001) и от 7,53±0,87 баллов до 0,84±0,55 баллов (р <0,001) соответственно у пациентов после пластики задней стенки пахового канала. Были получены лучше результаты хирургического лечения СГ у футболистов после пластики с применением сетчатого имплантата по методике Лихтенштейна. Результаты хирургического лечения профессиональных футболистов со спортивной грыжей в дальнейшем определяли развитие их карьеры. Полученные результаты исследования свидетельствуют про отсутствие единой точки зрения об
оптимальном способе хирургического лечения спортивной грыжи у футболистов. Это требует дальнейшего усовершенствования существующих и разработки новых методик оперативных вмешательств.
FOLLOW-UP ASSESSMENT AFTER SURGICAL TREATMENT OF SPORTS HERNIA IN FOOTBALL PLAYERS loffe O.Y., Vatamaniuk V.F., Omelchenko A.V., Stetsenko O.P., Dibrova Y.A., Sviridovskii S.A., Tarasiuk T.V. Key words: sports hernia, inguinal canal, football players, follow-up, surgical treatment.
Sports hernia is one of the most common causes of groin pain in football players. According to the present knowledge laparoscopic and open surgical techniques are used worldwide for sports hernia treatment. The aim of this study was to carry out retrospective analysis of remote results after open surgical technique in football players with sports hernia. This retrospective study included 36 male professional and amateur football players (age ranged from 16 to 28 years). Follow-up was performed within the interval from 6 months to 12 years. Comparison of two groups was based on the athlete's return to play. The presence and intensity of pain were assessed during football games. In this study we confirmed that pain and restrictions of motion during sports were significantly lower after the plastic surgery of the posterior inguinal wall - the score value decreased from 7,38±0,86 to 1,66±0,65 (p<0,001) and from 7,53±0,87 to 0,84±0,55 (p<0,001) by VAS scale. The Lichtenstein's tension-free plastic surgery technique by using a mesh had significant advantages over techniques using stitching under tension. The results after surgical treatment predetermined future career achievements in professional football players with sports hernia. The obtained results in this article testify to the lack of a single point of view about the optimal surgery for sports hernia in football players. This article points out the necessity in further improvement of existing techniques and developing new plastic surgical techniques.
УДК 616.12-009.72-06:616.23/24-036.12:616-002:616.2-022.7
Заремба 6.Х., Федечко М.Й., Федечко Й.М., 1жицька Н.В., Макар О.Р.
НЕСТАБ1ЛЬНА СТЕНОКАРД1Я У ХВОРИХ 13 ХРОН1ЧНИМ ОБСТРУКТИВНИМ ЗАХВОРЮВАННЯМ ЛЕГЕНЬ ЯК НАСЛ1ДОК АКТИВ13АЦП ФАКТОР1В ЗАПАЛЕННЯ НА ФОН1 АДАПТАЦ1ЙНИХ ЗМ1Н М1КРОБ1ОМУ ДИХАЛЬНИХ ШЛЯХ1В
Львiвський нацюнальний медичний ушверситет iMeHi Данила Галицького
Мета роботи - вивчити показники системного запалення та особливостi м/кроб/ом/'в при xpoHi4-ному обструктивному захворюванн легень у поеднанн з нестабльною стенокард'ею порiвняно з хронiчним обструктивним захворюванням легень без супутньо'У ¡шемЫно)' хвороби серця. Обстежен!' двi групи пац!ент1в: хворi на нестабльну стенокардю в поеднаннi з хрон!чним обструктивним захворюванням легень (група I - 44 особи) i па^енти з хронiчним обструктивним захворюванням легень без стенокарди (група II - 40 осб). Як фактори запалення визначались С-реактивний проте'Ун та загальний ф1бриноген. Ктькюне визначення рвня С-реактивного проте'Уну в сироватц кров1 проводили за допомогою 1ФА реактивами фiрми DRG (США). Вмст фiбриногену в плазмi кров1 ви-значали за П.А. Рутберг. Сформован мкробоценози при хрон!чному обструктивному захворюванн легень внаслдок продукцИ фактор'т вiрулентностi та мед 'атор'т запалення впливають iншi орга-ни та системи, зокрема, виявлено зв'язок хронiчного обструктивного захворювання легень ¡з де-стабiлiзацiею атеросклеротичних бляшок та розвитком нестаб'тьно'У стенокарди. Особливстю мкрофлори дихальних шлях'т у пацiентiв з хронiчним обструктивним захворюванням легень в поеднанн з нестабльною стенокард'ею е переважання грампозитивно'У мкрофлори, особливо в-гемолтичних стрептокок'т, пдвищена здатнють до формування б'опл'тки, що зумовлюе бльшу антиботикорезистентнють.
Ключов1 слова: нестабтьна стенокард1я, хроычне обструктивне захворювання легень, м1кробом, системне запалення, С-реактивний протеш, загальний ф1бриноген, бюпл1вка.
Робота е частиною НДР кафедри амейноТ медицини ФПДО Львiвського нацонального медичного унiверсиmеmу iменi Данила Галицького на тему: «Особливой механiзмiв розвитку та кл!н!чнозо перебгу гострих та хронiчних форм iшемiчноïхвороби серця у залежнот eiô факmорiв ризику», № державноïреестрацц' 0110U000124.
Summary
В останн роки щодо мiкрофлори тта люди висунута концеп^я мiкробiому як системи мiкро-органiзмiв поверхн тта та внутршшх вщкритих порожнин [2]. Ця система функцюнуе як цтюна, вщповщаючи на зовшшн впливи, захисн реакцп макрооргашзму та власн сигнальн молекули.
Вступ
1Мкробюм значною мiрою впливае на функцюну-вання багатьох оргашв та систем оргашзму, зокрема на формування та регуляцш iмунноï системи [5]. В окремих дтянках мiкробiому форму-ються локальн мiкробiоценози з участю мiкроор-ганiзмiв з вираженими вiрулентними властивос-тями [8]. 1Мкробюценози е провщним етюпатоге-
