CC BY
11
BtCHHK Украгнсъког медичног стожатологЬчног академИ'
Л1тература
1. Барсуков B.C., Должиков A.A. К патоморфологии печени при желчно-каменной болезни // Морфогенез и регенерация. - Курск.-1999.-С.10-11.
2. Батвинков Н.И., Нефедов Л.И., Фомин К.А. Функциональное состояние печени при воспалительных заболеваниях желчного пузыря и желчнокаменной болезни // KniH. xipyprm. - 1993. - №5. - С. 53-60.
3. Бебуришвили А.Г., Быков A.B., Зюбина E.H., Бурчуладзе Н.Ш. Эволюция подходов к хирургическому лечению осложненного холецистита // Хирургия. - 2005. - №1. -С.43 - 47.
4. Виноградов В.В., Зима П.И., Кочиашвили В.И. Непроходимость желчных путей. М.:Медицина, 1977. - 240 с.
5. Подымова С.Д. Болезни печени. М.:Медицина, 1993.-544с.
6. Шалимов A.A., Шалимов С.А., Ничитайло М.Е., Доманс-кий Б.В. Хирургия печени и желчевыводящих путей. - К.: Здоровья, 1993. - 512 с.
7. Шалимов A.A., Шалимов С.А., Ничитайло М.Е., Радзихо-вский А.П. Хирургия поджелудочной железы. К., 1997. -560 с.
8. Дмитренко Н.П., Кишко Т.О., Шандренко С.Г. УкраТнський хЫотерапевтичний журнал. - К.: TOB «ВЕЛЕС», 2008 № 1-2. - 141 с.
9. Gitlin N. Hepatic encephalopathy // Hepatology: a textbook of liver disease. V. 1. - Philadelphia.: W.B.S., 1996. - P. 605617.
10. Lillemoe K.D. Surgical treatment of biliary tract infections // Am. Surg. - 2000. - Vol. 66, № 2. - P. 138-144.
Реферат
Медикаментозная терапия в послеоперационном периоде у больных с острым деструктивным холециститом Кучеренко Д.А.
Ключевые слова: острый холецистит, лечение, послеоперационный период.
Проанализировано лечение 85 больных в послеоперационном периоде с острым холециститом. Исследовательская группа составляла 43 больных, у которых применена патогенетически обоснованная терапия согласно личных исследований, группу сравнения составили 42 пациента, у которых проводилось общепринятое традиционное лечение. Проведенное исследование показало, что у исследуемой группы больных в результате проведения предложенной терапии с применением гепатопротекто-ров существенно стабилизировались клинические и лабараторные показатели, улучшилось течение послеоперационного периода, наблюдалось снижение количества послеоперационных осложнений, среднего койко-дня. Предложенные методы патогенетической медикаментозной терапии с применением гепатопротекторов могут быть рекомендованы у больных с острым холециститом в послеоперационном периоде.
Summary
DRUG THERAPY OF PATIENTS WITH ACUTE DESTRUCTIVE CHOLECYSTITIS DURING POST-OPERATIVE PERIOD Kucherenko D.A.
Key words: acute cholecystitis, therapy, post-operative period.
There were studied 85 courses of treatment of patients with acute cholecystitis. Test group included 43 patients who underwent the pathogenetically proved course of drug therapy according to their findings, the group of comparison included 42 patients subjected to the conventional therapy. The study has shown the suggested therapy including hepatoprotectors results in the considerable stabilization of clinical and laboratory findings in the test group, the improvement of the course of post-operative period, the lowering of post-operative complications. The method of pathogenetically proved drug therapy including hepatoprotectors may be advised to the patients with acute cholecystitis in post-operative period.
УДК 616.34-007.43-056.5-089
М0Н1Т0РИНГ ВНУТР1ШНЬ0ЧЕРЕВН0Г0 ТИСНУ ПРИ Х1РУРГ1ЧН0МУ Л1КУВАНН1 ВЕНТРАЛЬНИХ ГРИЖ в 0ЖИР1ННЯМ
Лавренко Д.О.
Вищий державний навчальний заклад Укра'ши „Укра'шська медична стоматолопчна академ1я" м.Полтава
В умовах xipypziunozo вгддшеппя багатопрофшъпого лтувалъпого закладу м. Полтава за пергод 2004-2008 piK пролгковапо 106 хворих з вентралъними грижами та ожиртиям. 3 них 11 (10,3%) чоловгтв, 95 (89,6%) жток. Хворг були у вц вгд 25 до 82 рокгв. Середпш вт пацгептв складав 53 роки. У процесг проведения багатофакторпих дослгджепъ були встаповлет критерИ для вибору використаппя ргзпих видгв пластики черевпог сттки. Вибгр тактики хгрурггчпого лтуваппя хворих з вептралъпими грижами та ожиртпям повипеп плапуватися в залежпостг вгд резулъ-татгв дооперацшпих обстежепъ. Методику аутопластики варто застосовувати при пластицг малих гриж. При викопаппг аллогерпиопластики перевагу варто падавати методовг "sublay" , метод "inlay" - змушепо використовувати при дефщитг ткапип у дшяпцг грижового дефекту.
Ключов1 слова: вентральы гриж1, ожиршня, внутршньочеревний тиск.
Вступ
Xßopi з вентральними грижами (ВГ), поедна-ними з ожиршням формують постшний контингент х1рург1чних стацюнар1в i ix ктькють постшно збтьшуеться [1,3,9,12]. Лкування i реабт1тац1я таких хворих дотепер представляе досить скпа-дну i актуальну проблему Bxipyprii [2,6,8,14].
Не зважаючи на досягнув певш ycnixn при xi-рурпчному лкуванш ВГ з ожиршням, р1вень nic-
ляоперацшноТ летальносп за останш роки за-лишаеться досить високим. Головним чином це пов'язане з виникненням раншх шсляоперацш-них ускладнень, серед яких провщне мюце за-ймае дихальна недостатн1сть (ДН) на фош внут-р1шньочеревно1 rinepTeH3ii (ВЧГ) [4,7,10,11]. Роз-виток ДН пов'язаний з тим, що при неадекватн1й абдомшопластиц1 , за рахунок зменшення об'ему черевноТ порожнини, виникае п1двищення внут-р1шньочеревного тиску (ВЧТ), що особливо ак-
Актуальт проблеми сучасно! медицини
туально при ожиршы [7,8,12,13]. Саме тому ба-гато xipypriB при найменшш norpo3i розвитку ди-хальних ускладнень у хворих ¡з ВГ та ожиршням вщмовлялися в1д оперативного лкування, осте-р1гаючись прояв1в paHHix пюляоперацшних ускладнень.
При ВЧГ виникае зм1щення д1афрагми в грудну порожнину, зменшуючи и обсяг i пщвищуючи внутр1шньогрудний тиск, що супроводжуеться здавлюванням легеневоТ паренх1ми, коллабш-ванням пщлеглих до д1афрагми альвеол з вини-кненням ателектаз1в [5,9,14]. Попршуеться вен-тиляцТ'йно-перфузшне сшввщношення, зростае легеневий шунт [4,6,9,12]. Цей патоф1зюлопчний процес призводить до гшоксемп, респ1раторного ацидозу i сприяе розвитков1 ¡шеми opraHiB i тканин з подальшим виникненням полюрганноТ ди-сфункцЛ [1,3,9,10,13,14]. 3míhh з боку дихальноТ системи настають вщносно рано i швидко про-гресують з розвитком декомпенсацп та ризиком можливого переводу пащента на штучну вентиляцш легень (ШВЛ). Таким чином показник ВЧТ е домшуючим критер1ем у вибор1 методу пластики при великих вентральних грижах.
Мета дослщження: покращити результати л1-кування хворих з ВГ та ожиршням за рахунок достов1рного вщображення р1вня ВЧТ, що до-зволяе визначати адекватний cnoc¡6 xipypr¡4ho-го лкування без можливого виникнення в пюля-операцшному nepiofli внутр1шньочеревноТ rinep-тензп, що, в свою чергу, 3ano6irae виникненню пюляоперацшних ускладнень та покращуе результати лкування ц1еТ категорп хворих.
Матер1али та методи
В умовах xipypr¡4Horo вщдтення багатопрофн льного лкарняного закладу м. Полтава, для ре-ал1зацп поставлено! мети нами дослщжено за nepiofl 2004 - 2008 pokíb 106 хворих. Чоловшв було 11 (10,3%), жшок - 95 (89,6%). Xeopi були у bí^í Bifl 25 до 82 poiB. Середнш bík пац1ент1в ста-новив 53 роки. Головним етюлопчним критер1ем появи ПОВГ були оперативн1 втручання: на органах системи травления 25 (23,5%); пнеколоп-4HÍ операцп 22 (20,7%); уролопчш операц1| 5 (4,7%); операцп з приводу онкопатолог1| 6 (5,6%); лапаротом1я (д1агностична, травма живота) 7 (6,7%); первинш операц1| з приводу пер-винних гриж (nyno4H¡, 61Л01 л1н1| живота) 12 (11,4%); а також операц1| з приводу рецидивних вентральних гриж 21 (19,8%).
У 16 (15,1%) хворих д1агностовано злукову хворобу, яка супроводжувалася явищами част-koboi кишково! непрох1дност1. У 64 (60,3%) oc¡6 д1агностовано супутню патолопю: фонова диха-льна недостатн1сть (ДН): ДН-1 18 (17,0%), ДН-11 8 (7,5%); фонова серцева недостатн1сть (СН): CHIA 16 (15,1%), СН-1Б 7 (6,6%), CH-IIA 10 (9,4%), СН-11Б 5 (4,7%). У всих хворих спостер1галося ожир1ння р1зних ступешв. Для визначення ступе-ню ожиршня використовували класиф1кац1ю за ¡ндексом маси т1ла (IMT) - ¡ндекс Кетле. Таким
чином : I ст.- 52 (49,1%) хворих, II ст.-29 (27,3%), III ст.- 25 (23,6%). Для адекватного розподту хворих за розм1рами та локал1зац1ею грижового дефекту, враховуючи частоту рецидив1в, використовували м1жнародну класиф1кац1ю Chevrel J.P., Rath A.M (SWR-classification), 1999 (Мадрид- Испания). Зпдно ц1еТ класиф1кацй' гриж1 се-рединн1 малого розм1ру мали м1сце у 5 (4,7%), серединш середнього розм1ру у 17 (16,0%), середины обширш - у 48 (45,3%), середины веле-тенськ1 гриж1 - у 30 (28,4%) госп1тал1зованих. Грижа бокового вщдту живота середнього роз-Mipy була у 1 (0,9%), обширш у 2 (1,8%), та ве-летенськ1 - 2 (1,8%). Сочетана грижа спостер1-галася у 1(0,9%) хворого. Невправима грижа д1а-гностована у 86 (81,1%) чолов1к.
У Bcix хворих визначався ¡ндекс дефекту пе-редньоТ черевноТ ст1нки (1ДПЧС) по запропоно-ван1й нами методиц1 (патент УкраТни на корисну модель № 30403), що дозволяе достов1рно в1до-бражати деф1цит передньоТ черевноТ стшки в залежност1 в1д розм1ру грижового дефекту.
Для виявлення внутр1шньочеревно!' г1пертенз1| (ВЧГ) i контролю внутр1шньочеревного тиску (ВЧТ), у хворих використовували непрямий метод вим1рювання тиску в сечовому Mixypi [6,9,10,12].
Результати досл1дження
Bei XBopi в обов'язковому порядку були обсте-жен1 в дооперацшному nepiofli за розробленою нами схемою. Окр1м традиц1йного обсягу зага-льнокл1н1чних та лабораторних досл1джень, включаючих оц1нку фоновоТ патолог1| та р1вня IT компенсац||, додадково проводили визначення розм1ру грижового дефекту за допомогою УЗ-апарату, мон1торинг ВЧТ, показниш зовн1шнього дихання в динам1ц1, призначали УЗД, KT черев-HOI порожнини з метою виявлення супутньо'1 патологи та передбачення можливих симультан-них втручань. Операц|| виконували пщ ендотра-хеальним знеболенням. Виб1р розтину для проведения пластики обирався в залежност1 в1д piB-ня розвитку п1дшк1рножирово1 кл1тковини за умов необхщносп проведения абдом1нопластики у ви-гляд1 дермол1пектом1|. Повну i остаточну характеристику грижового дефекту отримували на операц1йному стол1. Вид1ляли грижовий м1шок, виконували герн1олапаротом1ю з послщуючою рев1з1ю орган1в черевноТ порожнини. Особливого значения надавали визначенню стану грижового м1шка, можливост1 його використання для вщо-кремлення аллотрансплантанту. BciM хворим ¡н-траоперац1йно проводили мон1торинг ВЧТ за допомогою уретрального катетеру, що дало змогу адекватно оцшити i запоб1гти виникненню внут-р1шньочеревноТ г1пертенз1Т в залежност1 в1д об-раного методу пластики.
Визначаючи р1вень ВЧТ в м1л1метрах ртутного стовпчика, при умов1 ¡нтраоперац1йного зведен-ня краТв апоневрозу, ми отримали систематизо-ван1 показники залежност1 внутр1шньочеревного
BÍCHHK Украгнсъког медичног стожатологЬчног академи
тиску вщ ¡ндексу дефекту передньоТ черевноТ приведена таблиця№ 1. ctíhkh (1ДПЧС), що наглядно демонструе нижче-
Таблиця № 1
Залежшсть р'!вня внутр1шньочеревного тиску (ВЧТ) eid показника ¡ндексу дефекту передньоТ черевноГстши (1ДПЧС)
1ДПЧС (%) KmbKicTb хво рих (п=106) ВЧТ (мм.рт.ст)
абс %
до 10 16 15,1 9 ± 0,7
Bifl 10 до 15 21 19,8 12 ± 0,3
Bifl15 до 20 31 29,2 23 ± 1,1
Bifl 20 до 25 27 25,4 26 ± 1,4
Bifl 25 до 30 7 6,6 29 ± 0,3
30 i > 4 3,8 36 ± 0,8
Всього 106 100%
Таким чином, згщно з отриманими показника-ми, ч1тко видно залежнють р1вня ВЧТ вщ показ-нику 1ДПЧС. Виходячи з отриманих данних, ви-значення 1ДПЧС дозволяе прогностично оцшити р1вень внутр1шньочеревного тиску без викорис-тання ¡нвазивного методу катетеризацп сечового Mixypa, тим самим об'ектив1зовуе виб1р методу пластики з виключенням ризику виникнення ВЧГ в пюляоперацшному nepiofli.
BciM 106 хворим виконан1 радикальы xipypriHHi втручання з використанням як аутогернюпласти-ки так i аллогернюпластики, як1 були поеднаш з дермолтектом1ею при умов1 наявносл на це по-казниш (IMT > 35) та з урахуванням косметич-ного фактору.
Виконаы наступи! xipypriHHi втручання: аутопластика - 37 (34,9%) хворих; аллогернюпласти-ка з розташуванням ендопротезу "sublay" - 58 (54,7%); "inlay" - 11 (10,4%). При поперекових грижах завжди використовували аллогернюпла-стику з розташуванням полтроптеновоТ атки з ф1ксац1ей до широких м'яз1в спини, до нижнього краю реберноТ дуги, до мед1ального краю пря-мих м'яз1в живота, на piBHi верхньоТ ocTi здух-винноТ кютки. Розм1р ¡мплантанту визначали по загальноприйнятш методик - з розрахунку що протез повинен перекривати дефект грижових BopiT на 5 см.
У хворих з 1ДПЧС до 15% ми використовували пластику мюцевими тканинами -аутогернюпластику, за умов зростання ВЧТ зг1дно таблиц! № 1 до 12 мм.рт.ст., при ¡нтраоперацшному зведенш грижових BopiT. Та-кий метод пластики був максимально адекват-ним у використанш, що дало змогу уникнути в пюляоперацшному nepiofli наявносп ВЧГ, яка б потребувала декомпреси.
При 1ДПЧС Bifl 15% до 25% використовували аллогернюпластику з ретромускулярним розм1щенням протезу "sublay", осктьки цей BapiaHT найбтьш ф1зюлопчний i забезпечуе надшну пластику передньоТ черевноТ стшки при середн1х та обширних розм1рах грижового дефекту (в1д 5 до 15 см в d) без змш ВЧТ.
Решта хворих у яких 1ДПЧС становив 25 i > % були проопероваш по методик "in lay". Цей метод застосовували при складних пластиках, за умов наявносп грижового дефекту пгантського po3Mipy. Даний вид пластики е вимушеним i ви-
користовувався при в1дсутност1 достатнього об-сягу власних тканин черевноТ ctíhkh та грижового м1шка, для розташування ¡мплантанту "sublay", за умов герметизацп орган1в черевноТ порожнини.
Запропонований метод прогнозування р1вня ВЧТ в залежносп в1д показнику 1ДПЧС, при xipy-рг1чному л1куванн1 вентральних гриж з ожир1н-ням, дозволяе об'ектив1зувати виб1р методу пластики грижового дефекту, за умов виключен-ня розвитку в п1сляоперац1йному nepiofli абдомн нального компартмент-синдрому. Таким чином, bh6¡p методу пластики черевноТ ctíhkh при ВГ з ожир1нням повинен залежати в1д прогнозування р1вня внутр1шньочеревноТ ппертензп, та розм1ру дефекту черевноТ ctíhkh (1ДПЧС).
Л1тература
1. Андрущенко В.П., Мельников В.А., Дворчин A.C. та ¡н. flocbifl knihikm в xipypr¡4HOMy л1куванн1 гриж черевноТ ctíh-ки // Xipyprifl УкраТни. - 2008, № 2 (26).-С. 4- 6.
2. Афанасьев С.В., Дзевицький Д.1., CHirap A.B. позитивн1 i негативы наслщки герн1опластик "важкими" с1тчатими трансплантантами // Xipyprm УкраТни. - 2008, № 2 (26). -С. 9 - 32.
3. Грубник В.В., Парфентьев P.C., Венгер Н.Д. Сучасн1 ме-тоди пластики вентральних гриж ¡з застосуванням синте-тичних протез1в. // Xipyprifl УкраТни. - 2008, № 2 (26). - С. 22 - 24.
4. Даценко Б.М., Кутепова Е.В. Особености диагностики й технология аллогерниопластики рецедивных вентральних грыж // Xipyprm УкраТни. - 2008, № 2 (26). - С. 25 - 26.
5. Жебровский В.В., Ильченко Ф.Н. Атлас операций при грыжах живота.-Симферополь, 2005. - 315 с.
6. Жебровский В.В., Косенко A.B., Чемоданов Е.Б. й др. Основные принципи лечения гигантских вентральных грыж // Xipyprm УкраТни. - 2008, №2(26).-С. 30-33.
7. Усенко А.Ю., Лаврик A.C., Мануйло Н.В., Доскуч O.A. Хирургическое лечение послеоперационных и пахових гриж с использованием полипропиленовых сеток // Хфурпя УкраТни. - 2008, № 2 (26). - С. 123.
8. 8.Саенко В.Ф., Белянский Л.С., Манойло Н.В. Выбор метода лечения грыжи брюшной стенки // knih. xipyprm. -2002. - №1. - С .5-9.
9. 9.Яцентюк М.Н., Фелештинский Я.П. Влияние комплексной предоперационной подготовки на функцию дыхания у больных с большими и огромными грыжами. // Клин. хирургия. - 1989. - № 2. - С. 6-9.
10. Amendolara M., Perri S., Breda E. Inguinal hernioplasty: current trends // J. di Chirurgia. - 1995. - Vol.l6. - N5. - P.239-244.
11. 11.Bang R.L. Behbehani A.I. Repair of large, multiple, and recurrent ventral hernias an analysis of 124 cases. // Europ. J. Surg. - 1997. - Vol.163, № 2. - P.107-114.
12. 12.Garcia C., Parramon F., Delas F., Codina A., Plaja I., Arxer T., Villalonga A. Abdominal compartmental syndrome
Актуальт проблеми сучасно*! медицини
in non-injured patients // Rev. Esp. Anestesiol. Reanim. - dominal compartment syndrome // Zentralbl. Chir. - 2001. -
2000. - №3. - P.126-129 №8. - 605-609
13. 13.Grubben AC, van Baardwijk AA, Broering DC, Hoofwijk 14. Myers B. Use of laparoscopic instrumentation to quickly AG. Pathophysiology and clinical significance of the ab- stretch the abdominal wall in repair of giant inguinal hernias
// Surgery. - 1997. - №4. - P.477-479.
Реферат
МОНИТОРИНГ ВНУТРИБРЮШНОГО ДАВЛЕНИЯ ПРИ ХИРУРГИЧЕСКОМ ЛЕЧЕНИИ ВЕНТРАЛЬНЫХ ГРИЖ С ОЖИРЕНИЕМ Лавренко Д.А.
Ключевые слова: вентральные грыжи, ожирение, внутрибрюшное давление.
В условиях хирургического отделения многопрофильного лечебного учереждения г. Полтава за период 2004-2008 год пролечено 106 больных с вентральними грижами и ожирением. Из них 11 (10,3%) мужчин, 95 (89,6%) женщин. Больные были в возрасте от 25 до 82 лет. Средний возраст пациентов составил 53 года. В процессе проведения многофакторных исследований были установлены критерии для выбора применения различных видов пластики брюшной стенки. Выбор тактики хирургического лечения больных с вентральными грыжами и ожирением должен планироваться в зависимости от результатов дооперационных обследований. Методику аутопластики следует применять при пластике малых грыж. При выполнении аллогерниопластики преимущество следует предоставлять методу "sublay" , метод "inlay" - вынуждено использовать при дефиците тканей в участке грыжевого дефекта.
Summary
MONITORING OF INTRA-ABDOMINAL PRESSURE UNDER SURGICAL TREATMENT OF VENTRAL HERNIA IN OBESE PATIENTS. Lavrenko D.A.
Key words: ventral hernia, obesity, intra-abdominal pressure.
106 obese patients (11 (10.3 %) males, 95 (89.6 %) females) aged from 25 to 82 were operated on for ventral hernia at the surgical department of the Poltava medical institutions for 2004 -2008. Mean age of the patients was 53 years old. During the carrying out multifactor investigations the criteria in choosing the proper type of plastic surgery of abdominal wall have been elaborated. The choice of surgical tactics towards the obese patients with ventral hernias should be planned depending on the findings of pre-operative investigations. The autoplasty technique should be practiced under the plastic surgery of minor hernias. When practicing allohernioplasty the "sublay" technique should predominate, while the "inlay" technique should be used under the deficiency of tissues at the area of hernia defect.
УДК 616.711-002-007.43-089
0С0БЛИВ0СТ1 Х1РУРГ1ЧН0Г0 Л1КУВАННЯ РЕЦИДИВ1В ГРИЖ М1ЖХРЕБЦЕВИХ ДИСК1В П0ПЕРЕК0В0Г0 В1ДД1ЛУ ХРЕБТА
Педаченко G.r., €рошкт O.A.
ДУ "1нститут нейрох1рурги ¡м. акад. А.П.Ромоданова АМН Украши" (м. Кшв)
Рецидив кили диску - це поширена та актуальна Heüpoxipypziuna проблема. Бона може виника-ти у 5-15% випадтв первинного xipypziuHozo лтування кил поперекових дискгв. Бидалення рецидиву кили поперекового диску потребуе педантичног xipypгii техтки з виконанням мтроскопу.
Ключов1слова: грижа м1жхребцевого диску, рецидив, х1рурпчнелкування.
див1в захворювання. Бтьшють цих випадмв Bi-
Введення
Незважаючи на те, що в бшьшосп випадмв х1-рурпчне лкування грижи поперекового м1жхреб-цевого диску дае задовтьш результати, в пюля-операцшний перюд, в певнш ктькост1 випадш, спостер1гаються рецидиви ¡з посиленням болю в спиш або нозк Стандартна вщкрита дискектом1я асоц1юеться з 5%-20% незадовтьних результате [1-3]. Впровадження в клш1чну практику нових сучасних мшпнвазивних метод1в х1рурпчного л1-кування, як з використанням ¡нтраканального доступу - м1крох1рурпчна дискектом1я, так \ поза-канального - пункцшна лазерна м1кродискекто-м1я, ендоскошчна портальна м1кродискектом1я, з визначенням показ1в до кожного методу оперативного втручання, за даними бшьшосп автор1в, безумовно п1двищило ефективн1сть х1рург1чного лкування, але залишило певну к1льк1сть реци-
дом1 в КП1Н1ЧН1И практиц|, як синдром невдало оперованого хребта", причиною якого часто е розширення показ1в до того чи ¡ншого методу дискектомп [4], прогресування дегенеративних змш в оперованому сегмент! [4,5], недостатня х1рург1чна декомпрес1я [6], рецидив гриж1 диску на оперованому р1вн1, часто з поеднанням явищ рубцево-спайкового епщуриту [9-10] та ¡нколи нестаб1льност1. Частота рецидиву гриж1 диску поперекового вщдту хребта п1сля дискектом1|, в залежност1 в1д методу первинного х1рург1чного втручання, за даними р1зних автор1в коливаеться в межах 5%-15% випадк1в [11-13].
Багато кл1н1чних досл1джень, присвячених "синдрому невдало оперованого хребта" пюля перенесено! дискектомп, описують випадки появи гриж1 м1жхребцевого диску на новому р1вш або з
