Прогнозування виникнення внутрішньочеревної гіпертензії в післяопераційному періоді при хірургічному лікуванні вентральних гриж з ожирінням Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

В1СНИК Украгнсъког' медичног' стоматологгчног академгг

437 case histories of patients with acute appendicitis have been studied. This has confirmed the necessity of pre-operative antibiotic therapy for the patients with acute appendicitis in order to increase the efficiency of the surgery treatment and to avoid or reduce post-operative complications.

УДК 617.55-007.43-089.168-056.25

ПР0ГН03УВАННЯ ВИНИКНЕННЯ ВНУТР1ШНЬ0ЧЕРЕВН01 Г1ПЕРТЕНЗМ В П1СЛЯ0ПЕРАЦ1ЙН0МУ ПЕР10Д1 ПРИ Х1РУРГ1ЧН0МУ Л1КУВАНН1 ВЕНТРАЛЬНИХ ГРИЖ 3 0ЖИР1ННЯМ

Лавренко Д.О.

Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни „Укра'Гнська медична стоматолопчна академ1я" м.Полтава

В умовах xipyprinHoro в1дд1лення л'!кувального закладу м. Полтава за пер'юд 2004-2008 pin прол1-ковано 106 хворих з вентральними грижами та oжиpiнням. 3 них 11 (10,3%) чoлoвiкiв, 95 (89,6%) жiнoк. Середшй в1к пащентв складав 53 роки. Методику аутопластики застосовували при пластицi гриж з 1ДПЧС до 15%. Метод "sublay" використовували при 1ДЧС в'!д 15 до 25%, метод "inlay" — змушено використовувати при дефiцитi тканин у длянц грижового дефекту з 1ДЧС в '<д 25%.

Ключов1 слова: вентральш гриж1, ожирЫня, внутршньочеревний тиск, внутршньочеревна ппертензт, ¡ндекс дефекту черевноТ стЫки.

Вступ

Безпосереды результати оперативного втру-чання при х1рурпчному лкуванш пюляоперацш-них вентральних гриж (ПОВГ) з ожиршням е го-ловним критер1ем його доцтьностк Незважаючи на досягнув усп1хи в гернюлогп при х1рурпчному лкуванш вентральних гриж (ВГ) з ожиршням, р1-вень пюляоперацшноТ летальност1 за останш роки залишаеться досить високим [1,3,6]. Голо-вним чином це пов'язане з виникненням раншх пюляоперацшних ускладнень, серед яких провн дне мюце займае дихальна недостатнють (ДН) на фон1 внутр1шньочеревноТ ппертензи (ВЧГ) [4,7,9]. Головною метою нашоТ роботи, було проведения анал1зу параметр1в, як1 достов1рно вщображають прогностичний р1вень внутр1шньо-черевного тиску (ВЧТ) та пщтверджують адеква-тнють використання р1зномаштних метод1в пластики передньоТ черевноТ стшки шляхом анал1зу показниш тканинноТ перфузп.

Мета дослщження: покращити результати л1-кування хворих з ВГ та ожиршням шляхом адекватного вибору способу пластики черевноТ стш-ки за умов прогнозування виникнення в шеля-операцшному перюд1 ВЧГ.

Матер1али та методи

В умовах х1рурпчного вщдтення багатопрофн льного лкарняного закладу м. Полтава, для ре-ал1зацп поставлено!' мети нами дослщжено за перюд 2004-2008 рок1в 106 хворих. Чоловтв було 11 (10,3%), жшок - 95 (89,6%). Середнш в1к пац1ент1в становив 53 роки. Головним етюлопч-ним критер1ем появи ВГ стали оперативш втру-чання: на органах системи травления 25 (23,5%); гшеколопчш операцп 22 (20,7%); уроло-пчж операцп 5 (4,7%); операцп з приводу онко-

патологи 6 (5,6%); лапаротом1я (фагностична, травма живота) 7 (6,7%); первинш операцп з приводу первинних гриж (пупочы, бтоТ лшп живота) 12 (11,4%); а також операцп з приводу ре-цидивних вентральних гриж 21 (19,8%). Решту вщ загальноТ ктькост1 становили спонтанш гриж1 - 8 (7,5%): пупков1 гриж1 5 (4,7%), та гриж1 бтоТ лшп живота 3 (2,8%). Для визначення ступеню ожиршня використовували класифкацш за ¡нде-ксом маси тта (1МТ) - ¡ндекс Кетле. Таким чином: 1ст.- 52 (49,1%) хворих, 11ст.-29 (27,3%), II-1ст.- 25 (23,6%).

У вах хворих визначався ¡ндекс дефекту черевноТ стшки (1ДЧС) по запропонованш нами мето-диц1 (патент УкраТни на корисну модель № 30403), що дозволяе достов1рно в1дображати деф1цит передньоТ черевноТ стшки в залежносп в1д розм1ру грижового дефекту. Для виявлення ВЧГ I контролю ВЧТ, у хворих використовували непрямий метод вим1рювання тиску в сечовому м1хур1 [2,5,8,9].

Результати дослдження

Виб1р розтину для проведения пластики оби-рався в залежност1 вщ р1вня розвитку шдшмрно-жировоТ кл1тковини за умов необх1дност1 проведения абдомшопластики у вигляд1 дермолтек-томп. Вс1м хворим ¡нтраоперац1йно проводили моыторинг внутр1шньчеревного тиску (ВЧТ) за допомогою уретрального катетеру. Визначаючи р1вень ВЧТ в мт1метрах ртутного стовпчика, при умов1 ¡нтраоперац1йного зведення краТв апоневрозу, ми отримали систематизован1 показники залежност1 досл1джувального параметру в1д 1ДЧС, що наглядно демонструе нижчеприведена таблиця №1.

Актуальт проблемы сучасно! медицины

Таблиця № 1

Запежн'ють р1вня внутр'!шньочеревного тиску (ВЧТ) eid показника ¡ндексу дефекту передньо'У че-_ревно'У cmiHKu (1ДЧС)

1ДЧС (%) Ктькють хворих (п=106) ВЧТ (мм.рт.ст)

абс %

до 10 16 15,1 9 ± 0,7

Bifl 10 до 15 21 19,8 12 ± 0,3

Bifl15 до 20 31 29,2 23 ± 1,1

Bifl 20 до 25 27 25,4 26 ± 1,4

Bifl 25 до 30 7 6,6 29 ± 0,3

30 i > 4 3,8 36 ± 0,8

Всього 106 100%

Таким чином, згщно табличних показниш, чгг-ко видно залежнють ¡нтраоперацшного р1вня ВЧТ вщ показнику 1ДЧС. Виходячи з отриманих данних, визначення 1ДЧС дозволяе прогностич-но оцшити р1вень ВЧТ без використання ¡нвази-вного методу катетеризацп сечового м1хура, тим самим об'ектив1зуе виб1р методу пластики з ви-ключенням ризику виникнення ВЧГ в пюляопе-рацшному перюдк

Вам 106 хворим виконаш радикальы х1рурпчш втручання з використанням як аутогернюпласти-чних методик, так \ аллогернюпластики, як1 були поеднаш з дермолтектом1ею при умов1 наявнос-т1 на це показниш (1МТ > 35) та з урахуванням косметичного фактору. Виконаы наступш х1рур-

Показники тканинно'У пефуз'УУ у хворих

ri4Hi втручання: аутопластика - 37 (34,9%) хворих; аллогернюпластика з розташуванням ендо-протезу "sublay" - 58 (54,7%); "inlay" - 11 (10,4%).

Для пщтвердження адекватносп градацп використання методик пластики черевноТ стшки при умов1 врахування запропонованого методу прогнозування виникнення ВЧГ, нами проаналн зован1 загальш критерп тканинноТ перфузЛ - 3Mi-ни як1 виникають з боку частоти дихальних pyxiB (ЧДД), пульсу (Ps), та як змшюеться середнш артер1альний тиск (ср.АТ) через 48 годин пюля xipypri4Horo втручання в залежносп вщ показни-KiB отриманих в дооперацшному nepiofli. Отри-ман1 показники наведен! в наступнш таблиц!.

Таблиця №2

з ПОВГ та ожир/нням в п1Сляоперац1йному nepiodi

Вид 1ДЧС Ps (24 год) ср. АТ1 ЧДР 1 Ps (48 год) ср.АТ 2 ЧДР 2

пластики (%) (за 1 хв) (24 год) (24 год) (за 1 хв) (48 год) (48 год)

(мм.рт.ст) (за 1 хв) (мм.рт.ст) (за 1 хв)

Ауто до 15 76,5 112,64 15,07 85,85 114,92 16,28

пластика (п=37) (±1,2) (±1,4) (±1,6) (±2,2) (±1,5) (±2,2)

„Sub Lay" 15-25 78,45 114,63 15,49 84,9 115,13 16,04

(п=58) (±1,4) (±2,3) (±1,8) (±1,3) (±1,4) (±1,8)

„In Lay" >25 76,83 114,41 15,58 83,83 114,58 16,16

(п=11) (±2,1) (±1,8) (±2,1) (±2,2) (±1,6) (±2,3)

В дооперацшному nepiofli у хворих, яким була виконана аутопластика, показники Ps становили 76,5 (±1,2)за 1 хв. i через 48 годин цей показник становив 85,85 (±2,2) за 1 хв.. Р1зниця м1ж цими двома показниками становила 5,7%, що не 3Mi-нюе цей параметр в патолопчний. Майже анало-г1чна картина спостер1галася i у хворих , яким було виконано пластики „Sub Lay" та „In Lay" в1дпов1дно. Змши, як1 виникали в досл1джуваль-них пер1одах склали в в1дсотковому показнику 3,9% та 4,3%, що також не е патолог1чними кри-тер1ями.

Анал1зуючи параметри сер.AT, ми отримали наступн1 показники: у хворих з аутопластикою в дооперац1йному nepiofli сер.АТ становив 112,64(±1,6) мм.рт.ст., i через 48 годин вш коли-вався в межах 114,92(±1,5) мм.рт.ст.. Вщповщно цей показник зм1нився в1д стартового на 1,0%. У хворих з пластикою „Sub Lay" дооперацшний показник сер.АТ становив 114,63 (±2,3) мм.рт.ст., та пюляоперацшний 115,13 (±1,4) мм.рт.ст. -вщповщно BiH змшився на 0,2%. У хворих основ-HOi групи яким була виконана пластика „In Lay" в дооперацшному та пюляоперацшному перюдах показник сер.АТ становив 114,41(±1,8)мм.рт.ст.,

та 114,58 (±1,6)мм.рт.ст. Вщповщно вщсотковий показник зм1ни параметр1в склав 0,3%. Показник ЧДР у хворих з аутопластикою в дооперацшному nepiofli становив 15,07 (±1,6) за 1 хв., та через 48 год. - 16,28 (±2,2) за 1 хв. i вщповщно змшився на 3,8%. Показники ЧДР у хворих з викона-ною аллогернюпластикою „Sub Lay" становили 15,49 (±1,8) за 1 хв., та 16,04 (±1,8)за 1 хв.. Таким чином стартовий показник змшився на 1,7%. Показники ЧДР у хворих з виконаною пластикою „In Lay"cтaнoвили 15,58 (±2,1) за 1 хв., та 16,16(±2,3)за 1 хв., що в вщсотковому показнику становить 1,8%.

Таким чином у хворих дослщжувальноТ групи патолопчних змш з боку запропонованих показ-ниш, а саме Ps, ср.АТ, та ЧДР - не cnocTepira-лось. Отриман1 цифри е критер1ями загально-прийнятоТ норми, як1 п1дтверджен1 в1дсутн1стю кл1н1чних патолопчних прояв1в з боку прот1кання пюляоперацшного nepiofly.

Запропонований метод прогнозування ВЧГ в залежносп в1д показника 1ДПЧС при xipypri4HOMy л1куванн1 вентральних гриж з ожир1нням, дозволяе об'ектив1зувати виб1р методу пластики гри-жового дефекту за умов виключення розвитку в

Том 9, Выпуск 4

51

BtCHMK Украгнськог' медичног' стоматологгчног академгг

пюляоперацшному nepiofli ВЧГ.

Л'пература

1. Грубник В.В., Парфентьев P.C., Венгер Н.Д. Су-часн1 методи пластики вентральних гриж ¡з засто-суванням синтетичних протезв. // Х1рурпя УкраТни. - 2008.- № 2 (26). - С. 22-24.

2. Даценко Б.М., Кутепова Е.В. Особености диагностики й технология аллогерниопластики рецедив-ных вентральних грыж // Xipyprm УкраТни. - 2008. -№ 2 (26). - С. 25-26.

3. Жебровский В.В., Косенко A.B., Чемоданов Е.Б. й др. Основные принципи лечения гигантских вентральных грыж // Хфурпя УкраТни. - 2008. -№2(26).- С. 30-33.

4. Саенко В.Ф., Белянский Л.С., Манойло Н.В. Выбор метода лечения грыжи брюшной стенки // Клш. xi-рурпя. - 2002. - №1. - С.5-9.

5. Яцентюк М.Н., Фелештинский Я.П. Влияние комплексной предоперационной подготовки на функцию дыхания у больных с большими и огромными грыжами. // Клин. хирургия. - 1989. - № 2. - С. 6-9.

6. Amendolara M., Perri S., Breda E. Inguinal hernio-plasty: current trends // J. di Chirurgia. - 1995. -Vol.16. - №5. - P.239-244.

7. Bang R.L. Behbehani A.I. Repair of large, multiple, and recurrent ventral hernias an analysis of 124 cases. // Europ. J. Surg. - 1997. - Vol.163, № 2. -P.107-114.

8. Garcia C., Parramon F., Delas F., Codina A., Plaja I., Arxer T., Villalonga A. Abdominal compartmental syndrome in non-injured patients // Rev. Esp. Aneste-siol. Reanim. - 2000. - №3. - P.126-129.

9. Grubben AC, van Baardwijk AA, Broering DC, Hoof-wijk AG. Pathophysiology and clinical significance of the abdominal compartment syndrome // Zentralbl. Chir. - 2001. - №8. - P. 605-609

Реферат

ПРОГНОЗИРОВАНИЕ ВОЗНИКНОВЕНИЯ ВНУТРИБРЮШНОЙ ГИПЕРТЕНЗИИ ПРИ ХИРУРГИЧЕСКОМ ЛЕЧЕНИИ ВЕНТРАЛЬНЫХ ГРЫЖ С ОЖИРЕНИЕМ Лавренко Д.А.

Ключевые слова: вентральные грыжи, ожирение, внутрибрюшное давление, внутрибрюшная гипертензия, индекс дефекта брюшной стенки.

В условиях хирургического отделения лечебного заведения г. Полтава за период 2004-2008 год пролечено 106 больных с вентральными грыжами и ожирением. Из них 11 (10,3%) мужчин, 95 (89,6%) женщин. Средний возраст пациентов составил 53 года. Методику аутопластики применяли при пластике грыж с ИДБС до 15%. Метод "sublay" использовали при ИДБС от 15 до 25%, метод "inlay" - вынужденны использовать при дефиците тканей в участке грыжевого дефекта с ИДБС от 25%.

Summary

PREDICTION OF INTRAABDOMINAL HYPERTENSION OCCURRENCE UNDER THE SURGERY OF VENTRAL HERNIAS COMBINED WITH OBESITY Lavrenko D.A.

Key words: ventral hernia, obesity, intraabdominal pressure, intraabdominal hypertension, index of abdominal wall defect.

At the surgical in-patients departments of Poltava medical institutions there have been treated 106 patients with ventral hernias and obesity (11 men (10,3%) and 95 women (89,6%)). An average age of the patients is 53 years old. The autoplasty technique is usually applied when the index of abdominal wall defect is up to 15 %. "Sublay" technique is used when the index of abdominal wall defect is 15 -25 %, while "inay" technique should be applied under the tissue deficiency at the site of abdominal hernia with the index of abdominal wall defect from 25%.

УДК 618.39+618.5-089.888.61+616-06

КРИТЕРИИ Р0Д0РАЗРЕШЕНИЯ КЕСАРЕВЫМ СЕЧЕНИЕМ: ПОКАЗАНИЯ И ПОСЛЕДСТВИЯ.

Лепихов C.B.

Крымский государственный медицинский университет им. С.И. Георгиевского, г. Симферополь

Кесарево сечение (КС) — наиболее популярная операция в акушерстве. Были изучены данные 1010 женщин, четырёх родильных домов Крыма, которым было произведено КС. Были изучены осложнения после этой операции у женщин. Определена значимость каждого фактора в возникновении многих осложнений среди пациенток в послеоперационном периоде. И в соответствии с этими сведениями изучено влияние каждого фактора на частоту осложнений послеоперационного периода. Необходимо проводить профилактику, своевременную диагностику и лечение некоторых заболеваний среди женщин фертильного возраста. Ключевые слова: кесарево сечение, показания, последствия.

Одной из противоречивых особенностей со- тущая частота абдоминального родоразреше-временного акушерства является быстро рас- ния во всех странах мира. В наши дни КС - наи-