CC BY
12Вчеш записки Тавршського нацiонального уншерситету iM. В. I. Вернадського. Серiя «Бюлооя, xiMia». Том 22 (61). 2009. № 3. С. 63-67.
УДК 582. 475.4: 575
ОЦ1НКА ТАКСАЦ1ЙНИХ ХАРАКТЕРИСТИК РОСТУ PINUS PALLASIANA D. DON
У ПРИРОДНИХ ДЕРЕВОСТАНАХ
Коба В.П.
Тавршський пащопальпий университет iM..B.I.Вернадського, Смферополь, Украта,
e-mail: KobaVP@mail.ru
Проведено дослщження таксацшних характеристик росту Pinus pallasiana D. Don у природних деревостанах твденного макросхилу Головно! гряди Кримських пр. Встановлено, що найбiльш штенсивний прирiст по дiаметру та висота у P. pallasiana спостерiгаeться у вгщ 60 роюв, у 140 роюв вiдзначаeться помiтне зниження даних показниюв. Ключовi слова: таксащя, сосна, насадження, ргст, поновлення
ВСТУП
У природоохороннш д!яльносп найбшьше значення мають дослщження зв'язаш з хронолопчним анашзом динам1ки росту i розвитку окремих рослин, що дозволяе характеризувати тенденцп змши життевого потенщалу як окремих дерев, так i всього деревостану. Дана проблема здобувае особливу актуальтстъ на тл зростаючих антропогенно обумовлених змш природного середовища. Вивчення динамши росту окремих дерев у природних насадженнях у зв'язку з умовами мюцезростання, д1ею р1зних кшматичних фактор1в е одше! з головних задач у розробщ метод1в ощнки життевого потенщалу найважливших люоутворюючих деревних рослин.
Особливосп бюлогп сосни кримсько! розглядаються в багатьох роботах [1, 2]. Однак хд росту окремих дерев у природних насадженнях вивчений недостатньо. Це обумовлено не тшьки тим, що практично вс природш люи сосни кримсько! в Прському Криму вщнесеш до заповщних територш, але i досить серйозними техшчними складностями проведення виб1ркового рубання в дорослих насадженнях у прськш мюцевосп.
Тому цшлю дослщження було провести дослщження таксацшних характеристик Pinus pallasiana D. Don у деревостанах твденного макросхилу Головно! гряди Кримських пр, яки тсля пожеж1 призначалися до суцшьно! саштарно! рубки.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ
Роботи з вивчення особливостей росту P. pallasiana проводили в зош !! природних лгав на швденному макросхил Головно! гряди Кримських пр. У середньому пояа
зростання на висот 700 м над рiвнем моря в райош хребта 1ограф, у чистих насадженнях сосни кримсько! на дшянщ проходження верх1вково! пожеж закладено пробну площу 2 га., на якш з використання методiв люово! таксацп був проведений суцiльний перечiт i оцiнка найважливiших таксацiйних показникiв дерев [3-5]. На основi даних облшу лiсотаксацiйних характеристик аналiзували структуру i вiковий склад деревостану. За усередненими таксацiйними показниками було пiдiбрано модельне дерево, по якому проводили аналiз ходу росту по дiаметру i висотi [4-6].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
Р. ра1^!апа вiдноситься до представниюв пiвнiчних видiв середиземноморських хвойних люв. У Криму И лiси найбшьш поширенi на пiвденному макросхилi Головно! гряди Кримських гiр, де вони простираються майже суцiльною смугою вщ селища Сiмеиз до Малого Маяку. На швшчному схилi Головно! гряди сосновi чисти насадження представленi невеликими дшянками в пiвденно-захiднiй частинi [7 - 9].
Наприкшщ минулого столiття на швденному макросхилi Головно! гряди Кримських пр на свiжих глибоких суглинних грунтах, що пiдстилаються вапняками, у межах висот 500-800 м над рiвнем моря, насадження сосни кримсько! у вщ 150 роюв мали середню висоту 30-32 м, середнш дiаметр 48-49 см [10]. В даний час у природних насадженнях сосни кримсько! в Прському Криму переважають 100-120-лiтнi деревостани висотою до 20, зiмкнутiстю 0,6-0,8, рiдше зустрiчаються дiлянки з 200-300-лiтнiми насадженнями висотою 23-28 м [11]. Таким чином, протягом останшх 100-150 роюв найважливiшi таксацiйнi характеристики природних насаджень ютотно знизилися, що, мабуть, зв'язано з недолшами ведення лiсового господарства, яки в окремих випадках мали характер негативно! селекци.
Аналiз результатiв лесотаксацшних робiт, проведених на площi горельника, дозволив установити, що середнш вш деревостану на данш дiлянцi масиву люв сосни кримсько! дорiвнюe 165 роюв. У цiлому !х можна характеризувати як умовно-одновiковi перестшш насадження. Середнiй дiаметр склав 40 см, середня висота - 22 м, повнота 0,8, боштет III. Пщ пологом мюцями вiдзначався досить рясний шдрют сосни кримсько! у вщ 10-15 рокiв, висотою 1,5-2,5 м, який був знищений шд час пожежi. Другий ярус формували дуб пухнатий, граб, пiдлiсок - кизильник, шипшина, держидерево. Каменистi грунти, пiвденна експозицiя i крутий схил (1525°) у цiлому характеризують сухiсть умов виростання.
В одновшовому насадженнi дерева неоднаковi по росту i розвитку. Це зв'язано з шдивщуальними спадкоемними властивостями, що закладеш ще в насiннях i починають виявлятися з моменту проростання сходiв. Але спадкоемнi властивостi -це лише одна з причин iндивiдуально! мшливосп рослин.
На хiд росту окремого дерева в умовах деревостану впливають рiзнi фактори бiоценотичного середовища, з яких найбiльше значення мають клiматичнi, орографiчнi, едафогеннi та фггогенш. Як вид едифiкатор Р. ра1^1апа визначае формування достатне специфiчних умов св^лового режиму i лужно! реакци грунтового середовища. Тому Р. ра1^!апа найбшьше успiшно вiдновляеться пiд пологом люу й в окремих "вшнах" пiсля випадання старих дерев.
ОЦ1НКА ТАКСАЦ1ЙНИХ ХАРАКТЕРИСТИК РОСТУ PINUS PALLASIANA D■ DON
Вiк модельного дерева склав 160 роюв, висота 21,5 м, дiаметр на висотi 1,3 м складав 38 см. Загальний хiд росту дерева по дiаметру та висотi показуе, що розвиток на стадп спорофiта вiдбувалося досить штенсивно, особливо на перших етапах (рис.). Найбшьш високий прирiст по дiаметру спостерiгався в першi десятитття розвитку рослини. У вiцi десять роюв дiаметр без кори склав 3 см, висота дерева 1,1 м. У двадцятилггньому вщ дiаметр був 8,2 см, висота 3,8 м., тобто за друге десятитття дiаметр збiльшився на 5,2 см, а висота на 2,7 м. У порiвняннi з першим десятилотям, прирют по дiаметру збiльшився в 1,73 рази, по висот в 2,5.
Вш, роюв
Рис. Хщ росту сосни кримсько!' по дiаметру (А) та висотi (В)
Анал1з змши абсолютно! 1 вщносно! штенсивносп збшьшення д1аметра 1 висоти показуе, що перш! роки рют рослини проходив в умовах досить розрщженого деревостану чи цшком вщкритого мюця, тобто при вщсутност затшення { це сприяло активному росту по д1аметру. Надал1, коли умови осв^леносп стали мшятися, мабуть, за ч1т збшьшення б1чного затшення з боку шших зростаючих поруч молодих дерев, актив1зувалися процеси росту рослини у висоту.
З урахуванням загально! буд1вл1 дослщжуваного деревостану (перевага у вшовш структур!, приблизно 80%, дерев у вщ1 160 рок!в, наявн!сть окремих дорослих дерев 240-250 рок!в) можна припустити, що насадження на данш територ!! з'явилися в результат! хронолопчно близьких под!й - пирогенного знищення сосни з наступним в!дновленням коршно! породи. У момент проходження велико! пожеж!, приблизно 1835-1840 р., на данш територ!! зростали насадження у вщ! 80-90 рок!в, для сосни кримсько! це перюд найб!льшо! репродуктивно! активност!, що характеризуе роль уцшших дерев як повноц!нних нас!нник!в, що забезпечили рясне насшневе поновлення.
У швденному Прському Криму катастрофiчнi за розмiром i наслщкам лiсовi пожежi в XIX в. спостерталися в наступнi роки: 1826, 1838, 1859, 1864, 1871, 1882, 1883, 1893. Велика частина люових пожеж вщбувалася на територiях, що у даний час входять до складу природних заповщниюв [12].
У цшому досить високий i стабшьний рiвень приросту по дiаметру та висот спостерiгався протягом перших шютдесятьох рокiв росту дерева. Нахил кривих графшв ходу росту по дiаметрi i висотi вказуе на те, що в перюд вiд 20 до 60 роюв дерево росло в загущеному сташ, тому що крива приросту по висот мае бшьш крутий кут нахилу в порiвняннi з криво! приросту по дiаметрi, що свiдчить про досить сильне бiчне затiнення.
Пiсля шютдесятьох роюв прирют по висотi рiзко знизився, у той час як прирют по дiаметру ще збер^ав досить стабiльнi значення, що, мабуть, пов'язано з гомотиповою реакцiею, коли в процес изреживания деревостану, зменшуеться дiя бiчного затiнення. Швидкому зрщжуванню, вiдпаду найбiльш слабких дерев могли також сприяти низовi пожежi, що у соснових лiсах пiвденного макросхилу Головно! гряди Кримських пр вщбуваються значно частiше, нiж верховi пожежь
У столiтньому вiцi на тлi стабiльно знижування приросту по висот вiдзначаеться деяка пульсацiя динамiки приросту по дiаметру, що, iмовiрно, зв'язано з кшматичними факторами. Вплив кшматичних факторiв на величину рiчного приросту в тих чи шших географiчних зонах i грунтово-типологiчних умовах виявляеться по-рiзному. У Криму рiчнi коливання поточного приросту сосни залежать в основному вщ кiлькостi опадiв у теплий перiод року (позитивний зв'язок), а також i вiд температури повiтря в першi мiсяцi вегетацп (негативний зв'язок) [1].
Найбiльш рiзке зниження приросту по дiаметру вщзначено в 140-лiтньому вiцi, що в хронолопчно! послiдовностi приходиться на середину 70-х роюв ХХ вшу, коли спостер^алося значне зменшення кiлькостi опадiв у порiвняннi iз середньою багаторiчною нормою. За даними Нiкiтсько! метеостанцп, при нормi 570 мм у перюд з 1973 по 1977 р. у середньому в рш випадало 479 мм, а в 1975 р. юльюсть опадiв наблизилось до абсолютного мшмуму i склало 315 мм.
Останнi роки життя дослiджуваного модельного дерева, перед катастрофiчному пожежею, характеризуються загальним зниженням штенсивносп приросту як по дiаметру, так i по висотi. Не виключено, що дано! тенденцi!, поряд з дiею клiматичних факторiв, могли бути визначеш антопогенно обумовленим забрудненням природного середовища, зокрема шркоутримуючими полютантами, найбiльшi концентрацi! яких у лiсових екосистемах твденного макросхилу Головно! гряди Кримських пр спостерталися в серединi 80-х роюв [13].
ВИСНОВКИ
1. Найбшьш штенсивний рют сосни кримсько! по дiаметру та висотi в умовах середнього пояса твденного макросхилу Головно! гряди Кримських пр спостер^аеться у вщ до 60 рокiв.
2. Динамша ходу росту по висот та дiаметру, особливостi вiково! структури насаджень пiвденного макросхилу в район хребта 1ограф свiдчать про !х пирогенне походження.
ОЦ1НКА ТАКСАЦ1ЙНИХ ХАРАКТЕРИСТИК РОСТУ PINUS PALLASIANA D. DON
3. Найбiльш pi3Ke зниження приросту по дiаметру та висот у сосни кримсько! спостерпаеться пiсля 140 рокiв.
4. У перестшних насадженнях прирiст по дiаметру зберiгае чутливiсть реакци на дда факторiв зовнiшнього середовища в порiвняннi з приростом по висотi.
Список лггератури
1. Важов В.И., Ярославцев Г.Д. СЗависимость годичного прироста древесных растений от климатических факторов / В.И. Важов, Г.Д. Ярославцев // Лесоведение. - 1973. - № 6. - С. 86-89.
2. Ведь И.П. Некоторые фитометрические характеристики и продуктивность молодого насаждения сосны крымской / И.П. Ведь // Лесоведение. - 1978. - № 6. - С. 63-68.
3. Анучин Н.П. Лесная таксация: учебник [для студ. выш. учеб. завед.] / Н.П. Анучин - М.: Лесн. пром-сть, 1982. - 512 с.
4. Цурик G.I. Таксацш деревного приросту: конспект лекцш / G.I. Цурик- Льв1в: УкрДЛТУ, 1996. - 172 с.
5. Цурик G.I. Таксацш дерева та його частин: навчальний помбник [для студ. вищ. навч. закл.] / G.I. Цурик. - Льв1в: НЛТУ Украши, 2006. - 328 с.
6. Вагин А.В., Мурахтанов Е.С., Ушаков А.И., Харин О.А. Лесная таксация и лесоустройство / А.В. Вагин, Е.С. Мурахтанов, а,и. Ушаков. - М.: Лесн. пром-сть, 1978. - 368 с.
7. Дидух Я.П. Сосновые леса Горного Крыма / Я.П. Дидух // Ботан. журн. - 1990. - Т. 75, № 3. - С. 336-345.
8. Дидух Я.П. Растительный покров Горного Крыма / Я.П. Дидух. - Киев: Наукова думка, 1992. - 114 с.
9. Кочкин М.А. Почвы, леса и климат Горного Крыма и пути их рационального использования / М.А. Кочкин. - М.: Колос, 1967. - 366 с.
10. Станкевич В.И. Из лесов Горного Крыма / В.И. Станкевич. - С.-Петербург, 1907. - 251 с.
11. Шеляг-Сосонко Ю.Р., Дидух Я.П. Ялтинский горно-лесной государственный заповедник / Ю.Р. Шеляг-Сосонко, Я.П. Дидух. - Киев: Наукова думка, 1980. - 183 с.
12. Савченко А.Г. Фитопирофенология: методология и опыт исследований в заповедниках / А.Г. Савченко. - Южно-Курильск, 1999. - 278 с.
13. Щербатюк Л.К. Методические рекомендации по контролю загрязнения атмосферы соединениями серы и прогнозу нарушений лесных экосистем /Л.К. Щербатюк. - Ялта, 1987. - 23 с.
Коба В.П. Оценка таксационных характеристик роста Pinus pallasiana D. Don в естественных древостоях // Ученые записки Таврического национального университета им.В.И.Вернадского. Серия: Биология, химия. - 2009. - Т. 22 (61). - № 3. - С. 63-67.
Проведены исследования таксационных характеристик роста Pinus pallasiana D. Don в естественных древостоях южного макросклона Главной гряды Крымских гор. Установлено, что наиболее интенсивный прирост по диаметру и высоте у P. pallasiana наблюдается в возрасте 60 лет, в 140 лет отмечается заметное снижение данных показателей. Ключевые слова: сосна, насаждения, рост, пожары, возобновление
Koba V.P. Assessment of taxsathion characteristics of Pinus pallasiana D. Don growing in natural stands of trees // Scientific Notes of Taurida V.Vemadsky National University. - Series: Biology, chemistry. -2009. - V.22 (61). - № 3. - Р. 63-67.
The researches of the taxsathion characteristics of Pinus pallasiana D. Don growing in natural stands of trees of the south macroslope of the Main ridge of the Crimean mountains are carried out. Is established, that the most intensive accretion on a diameter and height at P. pallasiana is observed in the age of 60 years, per 140 years and the appreciable reduction of the given parameters is marked. Keywords: taxsacia, pine, foresstand, height, fires, restoration
Поступила в редакцию 19.10.2009 г.
