CC BY
25
Коткова Т.Н., Федючка Н.И., Cвительский Н.М., Котков В.И. Укрепление кормовой базы для кабана и зайца-русака на примере ДП "Баранов-ское лесоохотничье хозяйство" и ее экологическая оценка
Приведена экологическая оценка современного состояния кормовой базы и перспективы ее улучшения для таких охотничьих животных как кабан и заяц-русак. Основное внимание акцентировано на особенности внедрения биотехнических мероприятий, в частности создание ремизов, заготовку кормов для зимнего периода, посев сельскохозяйственных культур с целью концентрации животных в определенных местах летом и влияние этих мероприятий на сохранение и приумножение охотничьей фауны в условиях ДП "Барановское ЛОХ".
Ключевые слова: охотничьи животные, кормовая база, защитные ремизы, кормовые поля, площадки для подкармливания, биотехнические сооружения, экологическая оценка кормовой базы.
Kotkova T.N., Fedjuchka N.I., Svitelskyi N.M., Kotkov V.I. The Intensification and Ecological Estimation of Forage Reserve for Wild-Boar and Hare on the Example of State Enterprise "Baranivka Hunting Forestry"
The ecological estimation of the up-to-date situation of forage reserve and the perspectives of its intensification for such hunting animals as wild-boar and hare have been presented. The prime attention is focused on the peculiarities of biotechnical measures application, creating remises in particular, forage storing for winter period, crops sowing with the aim of animals concentration in certain places in summer and the impact of the above measures on hunting fauna increase under the condition of the State Enterprise "Baranivka Hunting Forestry".
Keywords: hunting animals, food supply, safety harness, fodder fields, playgrounds forage storing, biotechnical facilities, environmental assessment fodder.
УДК 581.52:631.619:634.942
ФОРМУВАННЯ ПОПУЛЯЦН СОСНИ КРИМСЬКО' (PINUSPFLLASIANA D. DON) НА ЗАЛ1ЗОРУДНОМУ В1ДВАЛ1 КРИВОР1ЖЖЯ О.В. Красноштан1
Дослщжено структуру самоаву Pinus pallasiana D. Don навколо 30-35^чних наса-джень на великому залiзорудному вiдвалi Кривого Рогу. Встановлено, що вщновлення з рiзною штенсившстю впродовж останшх 10 роюв вщбуваеться щорiчно, площа самось ву у 2,4-21,5 разiв бшьша, шж площа материнських насаджень, а щшьшсть здорових молодих рослин досягае 80 особин на 100 м2. За бюметричними характеристиками 10-рiчний самоив на залiзорудному вiдвалi мало поступаеться самосшу на згарищi у при-роднш популяци P. pallasiana Прського Криму. Алельне рiзноманiття самосшу на заль зорудному вiдвалi на 20,5 % бщшше за 16 шшморфними iзоферментними локусами, шж у 80-100 рiчних дерев кримсько! популяци, хоча за ршнем гетерозиготностi вони мало в^^зняються. На залiзорудному вiдвалi фактично iде процес формування екстра-зонально! популяцн P. pallasiana за рахунок самоиву дерев вихiдних насаджень, а та-кож молодих рослин вщновлення, якi досягли репродуктивно! стади розвитку.
Ключовi слова: P. pallasiana, насадження, самоив, бiометричнi показники, генетич-на мiнливiсть, залiзорудний вiдвал, Криворiжжя.
Вступ. Вiдкритий cnoci6 видобутку корисних копалин супроводжуеться вийманням та складуванням у вдаалах значних об'емш розкривних порщ. Цi породи, потужнiстю в кшька десяткiв i навiть сотень метрiв до рiвня залягання
1 наук. спгвроб. О.В. Красноштан - Кривор1зький боташчний сад НАН Украши
корисних копалин, виймаються практично стерильними з надр i перемiшуються у процесi вщсипки вiдвалiв. Внаслiдок на поверхнi вiдвалiв нерiдко потрапля-ють малопридатнi для життя рослин за xiMi4raM складом i фiзико-механiчними властивостями породи. На Криворiжжi кар'eрно-вiдвальне гiрничодобувне ви-робництво - це, по суп, катастрофiчне знищення ранiше кнуючих природних ландшафтш. Залiзоруднi кар'ери i вiдвали, що займають значнi площi корисних земель, е новоутвореннями, що не мають аналогiв у природi Украши.
Промисловi вiдвали потрiбно рекультивувати, але на Криворiжжi робити це надто складно через специфжу клiматичних умов Степово!' зони. Важливий напрямок рекультивацií прничоиромислових вiдвалiв - лiсогосподарський. Цей напрямок, починаючи з кiнця XIX ст., активно використовують в iндустрiально розвинених кра'нах бвропи i США. За 50^чний перiод озеленения залiзоруд-них вiдвалiв Криворiжжя, яке виконували рiзнi науковцi та виробничi оргашза-цц, використано близько 100 видiв деревних рослин, переважно iнтродуцентiв. За останш роки динамiка рекультивацiйних робiт ктотно знизилася. Пройшов етап масового випробування деревних видав рослин на цих вiдвалах, настав етап селективного ввдбору тих iз них, якi виявляють найбiльшу високу життездатнiсть та можуть активно розселятися насшневим або вегетативним способом на цих вiдвалах. Дослвдження життестiйкостi наявних на вiдвалах штучно створених насаджень та виниклих внаслвдок самопоселення рослин де-ревостанiв - головна складова компонента в розробленш концептуальних основ лiсовоí рекультивацií залiзорудних вiдвалiв Криворiжжя. Аналiз процесiв природного заростання вiдвалiв i визначення особливостей вiдновления вид1в, якi самопоселяються i розселяються - це шлях до здешевлення та модернiзацií способа !'х фiторекультивацií (Коршиков, Красноштан, 2012).
Шд кершництвом В.6. Чайки, у 1984-1985 рр. було закладено дослщно-ви-робничi посадки у породу вдаатв Пiвнiчного ГЗК сiянцiв деревних i чагарни-кових рослин (40 га, 153 тис. тнщв), в основному сосни кримсько1 (Pinus pallasiana D. Don), ят збереглися дотепер. В умовах вiдвалiв P. pallasiana вщ-новлюеться насiнневим шляхом, утворюючи самоав на значних площах (Кондратюк, Чайка, 1979).
Мета роботи - визначити структуру самосшу P. pallasiana на залiзорудно-му вiдвалi Криворiжжя з позицiй популяцiйноí бюлогп та генетики.
Матерiали i методи дослщження. Структуру самосiву вивчали навколо кнуючих 30-35-рiчних насаджень P. pallasiana на великому (~ 50 га) Першот-равневому залiзорудному вiдвалi Кривого Рогу. Дослвджували площу окремих м1кросайпв самосшу, визначили його вiк, щшьшсть рослин на 100 м2, бюмет-ричнi характеристики: висоту, дiаметр бiля коренево1 шийки, розмiри рiчного приросту головного та бокових пагошв, а також життевий стан молодих дерев. Як контролю використовували самосш, який утворюеться на згарищах природ-но1 популяцií P. pallasiana поблизу смт Ншта в Криму. Шд час вивчення гене-тично1 структури самосшу на залiзорудному вiдвалi й на згарищах, а також у природшй популяцц P. pallasiana в Криму, як генетичш маркери застосовували iзофермеити 9 ферментних систем. Використовували методики видшення фер-меитiв iз ендосперму насiния, 1х електрофорезу у 7,5 %-му полiакриламiдному
геш, визначення алельного складу та статистичного оброблення даних згiдно з детальними описами у монографп 1.1. Коршикова та ш. (2002).
Результати дослiдження. Дерева насаджень Р. ра11а$1апа на залiзорудно-му вдаат давно вступили в репродуктивну фазу розвитку. Однак врожай шишок формують не вс дерева, а тiльки окремi з них. За кшькктю шишок в опадi навколо дерева можна визначити його участь у формуванш загального врожаю шишок як у поточному рощ, так i взагалi за весь перюд репродуктивно!' фази розвитку. Максимальна кшьккть шишок в опадi за весь перiод у дерев, що ввд-значились найбшьш високою !х врожайнiстю, вардавала у насадженнях загоо-рудного вiдвалу вiд 337 до 1503 шт., а мшшальна - ввд 101 до 594 шт. Вiдносна кiлькiсть дерев iз високою врожайнiстю шишок у насадженнях становила - 1540 %, зi середньою - 7-30 %, з низькою або взагалi без шишок - 4-56 %.
Загальна середня кiлькiсть фертильних бруньок у шишках дерев одного з насаджень Р. ра11а$1апа на залiзорудному вiдвалi у врожа!' 2009 р. становила 61,1 шт., вiдповiдно кiлькiсть насшня: повнозернистого - 42,4 шт., порожньо-го - 502 шт. i недорозвиненого - 4,9 шт. У дерев природних популяцiй Р. ра11а$1апа Прського Криму середня кiлькiсть насшня в шишках врожаю 19961997 рр. вардавала так: повнозернистого - 36,1-57,8 шт., порожнього - 2,419,4 шт. i недорозвиненого - 3,5-8,8 шт. У насадженнях Р. ра11а$1апа у Кривому Роз^ яю не тдпадають пiд прямий вплив викидш металургiйних комбiнатiв, середня кшьккть насiння в одшй шишцi у врожаях 1995-1997 рр. становила: повнозернистого - 15,9-60,6 шт., порожнього - 6,3-23,9 шт. i недорозвиненого -3,7- 8,3 шт. (Коршиков та ш., 2002). Тобто можна стверджувати, що 30-35^чш дерева насаджень Р. ра11а$1апа на залiзорудному вiдвалi мало вiдрiзняються за наанневою продуктивнiстю у розрахунку на одну шишку вщ дерев природно!' популяцií Пiрського Криму i штучних насаджень цього виду на територп Кривого Рогу.
Про те, що дерева Р. ра11а$1апа в насадженнях на залiзорудному вiдвалi формують щлком якiсне насiння, свiдчить масове утворення самосшу навколо цих насаджень. Природне вiдновлення Р. ра11а$1апа за рахунок насшня дерев, що були тут висаджеш бшьше 30 ротв тому, вiдбуваeться вже понад 10 роюв. Навколо штучних насаджень Р. ра11а$1апа на Першотравневому вiдвалi знайде-но 10 мiкросайтiв самосiву в рiзних його частинах. Площа цих мжросайпв змь нюеться вiд 425 м2 до 10000 м2, що 2,4-21,5 раза бшьше нiж площа материнсь-ких насаджень. Кiлькiсть молодих рослин самосшу в цих мжросайтах стано-вить 7-80 особин на 100 м2. Подекуди це настшьки щiльнi заростi зi самосшу Р. ра11а$1апа, що через них важко пройти. Ввдновлення Р. ра11а$1апа на залiзоруд-ному вiдвалi вiдбуваeться щорiчно. Однак кiлькiсть молодих рослин в окремi роки рiзна. Наприклад, загальна кшьккть 10^чних рослин в окремих мжро-сайтах становила 15 особин, 8^чних - 117 особин, 7^чних - 322 особин, 5-рiчних - 178 особин, 3-рiчних - 537 особин i т.д. Морфометричш характеристики трирiчного самосшу на загоорудному вiдвалi були такими: дiаметр стовбура бiля основи - 0,5-2,3 см, висота рослин - 0,17-0,37 м, рiчний приркт головного пагона - 8,3-19,1 см, бокового пагона - 4,8-14,4 см. У цих молодих рослин збе-ркаеться хвоя до 4-5 року життя. Ус молодi рослини мали здоровий вигляд. За
морфологiчними характеристиками 7^чний самосш Р. ра11а81апа на залiзоруд-ному вiдвалi мало поступався такому ж за вшом самоаву на згарищах в при-роднш популяцií Гiрського Криму, де висота 10^чних дерев становила 1,11,9 м, а довжина бокового пагону - 19,4-29,5 см. Треба зазначити, що кшьккть пар хвошок на пагонах 7^чного самосшу на загоорудному вiдвалi була ви-щою: 1-рiчний пагiн - 169,1-233,3 шт., 2^чний - 182,5-206,2 шт., 3^чний -111,3-166,5 шт., 4-рiчний - 0-51,1 шт., шж у самоаву на згарищах у Криму: 1-рiчний - 154,6-160,6 шт., 2^чний - 87,5-99,6 шт., 3-рiчний - 55,2-81,4 шт., 4-рiчний - 30,9 шт. Суха маса 10 пар хвошок у семирiчного самосшу рослин заль зорудного вiдвалу становила: 1^чний - 0,711,13 г, 2^чний - 1,02-1,73 г, що значно бшьше, нiж у самосшу у згарищ Гiрського Криму: 1-рiчний - 0,38-0,47 г, 2^чний - 0,72-0,74 г. Отже, семирiчний самосiв Р. ра11а$1апа на залiзорудному вiдвалi Криворiжжя мало поступаеться за морфометричними показниками, а за окремими iз них i переважае самосiв такого ж вшу на згарищах в природнш по-пуляцií Гiрського Криму.
Молодi рослини самосiву Р. ра11а$1апа на залiзорудному вiдвалi формують першi жiночi шишки у вiцi 7-8 ротв, а на згарищах Гiрського Криму - на 13 -14-й ргк життя. Середня довжина одше!' шишки у самосiвi вiдвалу становить 52,5 мм, а товщина - 289 мм, довжина крила насшня - 15,3 мм, а самого насш-ня - 5,5 мм. У рослин самосшу Р. ра11а$1апа на згарищах у природних популящ-ях Гiрського Криму шишки мали такi середнi розмiри: довжина - 61,7 мм, товщина - 26,5 мм, довжина крила - 15,7 мм, насшня - 5,7 мм, а кшьккть повно-зернистого наання становила 24,6 шт. У шишках самоаву на залiзорудному вдааш цей показник доршнював 17 насшин в середньому на одну шишку. Тоб-то це значно менше, шж у шишках 30-35^чних насаджень Р. ра11а$1апа на за-лiзорудному вiдвалi. Однак молодi рослини самосшу, як друге поколiння в цьому техногенному екотош, формують за рахунок свого насшневого потомства трете поколшня. Отже, можна стверджувати, що йде процес формування екстразонально!' популяцií iнтродуцента - Р. ра11а$1апа на залiзорудному вiдвалi за рахунок насшня первинних рослин, що були висаджеш тут бшьше 30 ротв тому, а також висiву насшня 1х самосшу, рослини якого досягли репродуктив-но1 фази розвитку.
Рщккний феномен активного насiнневого вiдновлення Р. ра11а$1апа на за-лiзорудних вщвалах Криворiжжя можна пояснити реалiзацiею адаптивних влас-тивостей цього виду. В умовах залiзорудних вiдвалiв, очевидно, реалiзуються пiонерно-експлерентнi властивостi Р. ра11а$1апа - активна колошзац1я вдари-тих, багатих на свiтло територiй. Це забезпечуеться за рахунок далекого розльо-ту наання навколо первинних насаджень, ^ як результат, широке розселення, утворення самосшу, прискорюеться його зростання та бшьш раннiй вступ у репродуктивну фазу розвитку, нiж на вщкритих згарищах у Криму. I це незва-жаючи на те, що на вдаалах в лiтнiй перюд рослини вiдчувають гострий дефь цит вологи, оскшьки малоймовiрний И кашлярний пiдйом iз нижнiх горизонтiв породи. Через ввдсутнкть трав'яного покриву порода вдаалш дуже слабо захи-щена ввд перегршання у спекотнi дш лiта, i молодi рослини Р. ра11а$1апа випро-бовують увесь комплекс несприятливих чинниюв. Однак загибель самоаву ду-
же незначна. Висока рiзнобiчна стшшсть Р. ра11а81апа до безлiчi несприятливих чинникiв вдаатв, невибагливiсть до едафiчних умов забезпечуеться тривалою еволюцieю цього виду в подабних екологiчних умовах природного походження.
Iнтродукцiя - передуем географiчна iзоляцiя груп особин або фрагмент популяцп, якi за умови самовiдтворення в новому райош без активного антропогенного втручання можуть розвиватися за типом "остр1вноГ популяцií. У будь-якому випадку, як вважае В.1. Некрасов (1973, 1993), локальш популяцií штродуценпв вiдрiзнятимуться за генетичною структурою ввд початкових при-родних популяцiй виду. Ус генетичнi ефекти популяцiй штродуцент1в зв'язу-ють з недостатнiстю вибiрки початкового матерiалу, а також iз жорстокiстю ок-ремих чинникiв зовшшнього довкiлля, що виходять за межi норми реакцií виду (Некрасов, 1993). Завжди виникае небезпека, що генофонд насаджень iнтроду-цештв буде збщнений, оскiльки первинне випробування часто здайснюеться на генетично однорiдному матерiалi, що тшьки частково вiдбивае генетичний потенциал виду. 1з названих причин було проведено порiвняльний аналiз генетично!' структури двох природних популяцш Р. ра11а$1апа, локального популя-щйного локуса, що виник на згаришд в Гiрському Криму i локальнш мшропопу-ляцií, що формуеться навколо шонерних насаджень на Першотравневому заль зорудному вiдвалi Криворiжжя.
Як i варто було чекати, у двох природних популяцiй Р. ра11а$1апа Прського Криму алельна рiзноманiтнiсть за 16 полiморфними локусами була на 20,5 % бшьше, нiж у молодому деревосташ на залiзорудному вiдвалi. У рослин на зга-рищi вона також була на 7,7 % бшьше, шж у самосЫ на вдаал! Пенетична структура корiнних популяцiй Криму, молодих деревостанiв на згарищах i на вiдвалi була близька до рiвноважноí, оскшьки фактичний розподiл генотишв вiдповiдав теоретично очiкуваному згiдно iз законом Хардi-Ванберга. Середнiй р1вень гетерозиготносп рослин у молодих кримському i криворiзькому деревос-танах iстотно не вiдрiзнявся вiд корiнних популяцiй Прського Криму. У молодих рослин згарища, зпдно з iндексом фшсацп Райта, недолiк гетерозигот ста-новив 4,4 %, а у рослин вдаалу - 16,6 %. Останне може бути пов'язане iз сь мейною структурою самос1ву на вщват.
Активне щорiчне насiнневе вiдновлення Р. ра11а$1апа навколо первинних насаджень на залiзорудному вiдвалi Криворiжжя, зокрема i за рахунок самос1ву молодих рослин, яю досягли репродуктивно1 фази розвитку - початок процесу формування екстразонально1 мiкропопуляцií виду далеко за межами його природного ареалу. За алельною i генотипною рiзноманiтнiстю щ мiкропопуляцií мало поступаються молодому шдросту на згарищах у природнiй популяцп Прського Криму, оточеному надзвичайно великою кшькктю сiм'яносних дерев. В умовах вдаалу йде процес адаптацií популяцш Р. ра11а$1апа з формуванням генетичного оптимуму в едафiчних i природно-ктматичних умовах, нетипових для природного ареалу виду.
Судячи iз життестшкосп 35-рiчних рослин у насадженнях та молодого са-мосiву Р. ра11а$1апа, можна прогнозувати, що процес вщновлення цього виду на вiдвалi, навиъ за складних, вкрай несприятливих кл1матичних факторш Степо-во1 зони, не буде перерваний в час! А це значний практичний ефект: за допомо-
гою P. pallasiana на з^зорудних вiдвалах можна створювати деревостани, якi самостiйно вщновлюються в 4aci та npocTopi. Висновки:
1. Навколо 30-35-рiчних насаджень P. pallasiana на залiзорудному вiдвалi Кривого Рогу впродовж останшх 10 роыв утворюеться життездатний самосiв цього виду, який б1льш нiж в 20 р^в перевищуе площу вихвдних насаджень.
2. За бiометричними показниками самошв P. pallasiana в 10^чному вiцi на заль зорудному вщваш не поступаеться самосiву на згарищах природно'1 популяцп Гiрського Криму.
3. Алельний склад само^ву P. pallasiana на зашзорудному вiдвалi на 20,5 % менший, нiж у природних популящях Гiрського Криму, однак за рiвнем гете-розиготностi вони мало вщ^зняються.
4. Фактично на великому заизорудному вiдвалi Криворiжжя вiдбуваеться про-цес формування екстразонально'1 популяцп P. pallasiana, i таку бiологiчну особливкть до самовiдновлення цього стiйкого та декоративного виду пот-рiбно використати у практищ рекультивацй цих вiдвалiв.
Лiтература
1. Коршиков И.И. Жизнеспособность древесных растений на железорудных отвалах Криворожья / И.И. Коршиков, О.В. Красноштан. - Донецк, 2012. - 280 с.
2. Кондратюк Е.Н. Восстановление биологической продуктивности земель Кривбасса, нарушенных открытыми горными разработками / Е.Н. Кондратюк, В.Е. Чайка // Повышение эффективности открытой разработки месторождений. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1979. - С. 225-240.
3. Коршиков И.И. Популяционно-генетические проблемы дендротехногенной интродукции (на примере сосны крымской) / И.И. Коршиков, Н.С. Терлыга, С.А. Быков. -Донецк : Изд-во "Лебедь", 2002. - 328 с.
4. Некрасов В.И. Основы сосноведения древесных растений при интродукции / В.И. Некрасов. - М. : Изд-во "Наука", 1973. - 279 с.
5. Некрасов В.И. Генетические аспекты естественного и искусственного от боров в инродукции растений / В.И. Некрасов // Журнал общества Биологии : сб. науч. ст. - 1993. - Т. 54, № 3. - С. 333-340.
Надшшла до редакцп 09.09.2016р.
Красноштан О.В. Формирование популяции сосны крымской (Pinus pallasiana D. Don) на железорудном отвале Криворожья
Исследована структура самосева Pinus pallasiana D. Don вокруг 30-35-летних насаждений на большом железорудном отвале Кривого Рога. Установлено, что восстановление с разной интенсивностью в последние 10 лет происходит ежегодно, площадь самосева в 2,4-21,5 раза больше, нежели площадь материнских насаждений, а плотность здоровых молодых растений достигает 80 особей на 100 м2. По биометрическим характеристикам 10-летний самосев на железорудном отвале мало уступает самосеву на пепелище в природной популяции P. pallasiana Горного Крыма. Аллельные многообразия самосева на железорудном отвале на 20,5 % беднее за 16 полиморфными изофермен-тными локусами, чем в 80-100-летних деревьев крымской популяции, хотя по уровню гетерозиготности они мало отличаются. На железорудном отвале фактически идет процесс формирования экстразональной популяции P. pallasiana за счет самосева деревьев выходных насаждений, а также молодых растений восстановления, которые достигли репродуктивной стадии развития.
Ключевые слова: P. pallasiana, насаждения, самосев, биометрические показатели, генетическая изменчивость, железорудный отвал, Криворожье.
Krasnoshtan O. V. Formation population of Crimean pine (Pinus pallasiana D. Don) on iron ore dumps of Kryvorizhzhya
The structure of self-seeding Pinuspallasiana D. Don plantations around 30-35 per annum on a big heap of iron ore in Krivoy Rog. It was established that the restoration of varying intensity in the last 10 years is every year, the area of self-seeding 2,4-21,5 times greater than a mother plantation area, and the density of healthy young plants up to 80 individuals per 100 m2. With the biometric features 10-year-old self-seeding on iron ore dumps little self-seeding yields the ashes in natural populations of P. pallasiana Mountain Crimea. Allelic diversity of self-seeding in iron ore dumps in poorer Deputy 20.5 % 16 polymorphic isozyme loci than 80-100 trees per annum of the Crimean population, although the level of heterozygosity they differ little. In the iron ore dumps actually in the process of formation of extra-zonal populations ofP. pallasiana by self-seeding trees initial planting and restoration of young plants that have reached the reproductive stage of development.
УДК 57.018.6:634.723
ДИНАМ1КА ВМ1СТУ ПЛАСТИДНИХ П1ГМЕНТ1В У ЛИСТКАХ СМОРОДИНИ ЧОРНО1 (RIBES NIGRUM L.)
А.Ф. ЛЫанов1, М.С. Рожко2, А.А. Клюваденко3, С.М. Костенко4
Проведено ш^вняльну оцшку вмюту хлорофшв та каротино'лдав у листках смороди-ни чорно! сорйв Радужна та Прем'ера. Встановлено, що сезонна динамжа вмюту плас-тидних шгментш у листках описувалась логнормальною залежшстю. У рослин, як роз-множувались мшроклонально, пор1вняно з отриманими живцюванням, вмiст пластид-них шгментш (хлорофшв i каротино'лдав) у листках збшьшувався в 1,2-1,6 разiв i був стабшьншим протягом всього перiоду вегетацн. У вегетативно розмножених рослин вмiст хлорофшу а в листках шдвищувався у фазi квiтування. Зниження кшькост хлоро-фiлiв було синхронiзовано iз входженням рослин у фазу плодоношення - вiд початку зав'язування плодiв до масового збирання ягiд. Мшроклонально розмноженi рослини зниження загального вмiсту хлорофiлiв в перiод плодоношення не показали, що зумов-лено бшьш активним розвитком !х коренево! системи.
Ключовi слова: Ribes nigrum L., листки, пластидш пiгменти, хлорофiли, каротино'л'ди.
Важливим показником ефективностi роботи асимшяцшного апарату рослин, 1х здатносп акумулювати продукти первинного метаболiзму е BMicT у листках пластидних пiгментiв i передусш хлорофiлiв. Шгментний комплекс рослин бере участь у процесах фотосинтезу i створюе основу для синтезу багатьох оргашчних сполук, котрi залежно вiд стадш розвитку, фенологiчних фаз i умов вирощування рослин виконують регуляторнi, антиоксидантш, захиснi та iншi важливi функцц [8]. Пiгментний комплекс рослин - складна i надзвичайно сенситивна система, яка динамiчно реагуе на широкий спектр зовшшшх стимулов [9]. Стан фотосинтетичного апарату е одним з показнитв екологiчноí пластич-ностi рослин, а вмiст i спiввiдношення хлорофiлiв використовують як маркери 1х загального стану та потенцшно! продуктивностi [4, 5, 7, 13]. За умов пос-тiйноí штенсивносп свiтла концентрацiя хлорофшу лiнiйно залежить вiд трива-лостi перiоду освилення [1, 2, 6, 13]. Вщомо також, що рослини, фотосинтез яких вiдбуваеться в оптимальних умовах, у пластидах мктять зазвичай бiльший
1 доц., ст. наук. спгвроб. А.Ф. Л1ханов, канд. бюл. наук - НУБ1П Украши;
2 пров. фах1вець М.С. Рожко, малстр - НУБ1П Украши;
3 ст. наук. сп1вроб. А. А. Клюваденко, канд. с.-г. наук - НУБ1П Украши;
4 наук. спгвроб. С.М. Костенко, канд. с.-г. наук - НУБ1П Украши.
