CC BY
16
М. М. Харитонов
доктор с.-г. наук, професор кафедри селекцм i насiнництва Днiпропетровського державного аграрно-економiчного унiверситету
УДК 634.11:62
I. П. Чабан
кандидат с.-г. наук, професор кафедри селекцм i наанництва Днтропетровського державного аграрно-економiчного унiверситету [email protected]
АГРОЕКОЛОГ1ЧНА ОЦ1НКА САДОПРИДАТНОСТ1 РЕКУЛЬТИВОВАНИХ ЗЕМЕЛЬ Н1КОПОЛЬСЬКОГО МАРГАНЦЕВОРУДНОГО РОДОВИЩА
Анотащя. Стаття присвячена питанию садопридатност/ та екотоксиколопчн'й оц/нц/ застосування рекультивованих земель Н/'копольского марганцеворудного родовища для отримання еколопчно безпечних плод/в яблун¡. У процес тривалого вивчення у стацонарних досл'щах р':зних заход/в передпосадковоУ пщготовки та вар/ант/в в'щсипки було закладено деклька модельних вар/ант/в рекультивованих земель. У досл':джуваних вар/антах передбачалась посадка дерев без локального / з локальним внесенням чорнозему. Локальне внесення чорноземноУ маси перед посадкою дерев сприяе створенню багатор'чних насаджень з продуктивнстю на р/вн/ зональних фунт/в. При вирощуванн/ яблун/ сорту Кальвль снговий на рекультивованих землях Нкопольського МРБ тривал/сть в/кових пер/од/в становила: пер/од росту I плодоношення - 3 роки; плодоношення - 6 рок/в; плодоношення та вдмирання - 9 рок/в; в'щмирання, плодоношення /' вдновлення - 7 рок/в; в'щмирання, рст I плодоношення - 18 рок/в. Вмст марганцю в солянокислой витяжцI за профлем лесопод/бного суглинку коливався був в 2-4 рази менше, пор/вняно з даними по чорнозему п/вденому. Розподл решти важких метал/в за профлем - практично однаковий. Пор'тняльний анал/з даних засв'щчив, що вмст важких метал/в у яблуках не перевищуе норм ГДК.
Ключов '1 слова: яблука, сад, рекультивован ': земл¡, придатнсть, еколопчна безпека, важю метали.
М. М. Харитонов
доктор сельскохозяйственных наук, профессор кафедры селекции и семеноводства Днепропетровский государственный аграрно-экономический университет И.П.Чабан
кандидат сельськохозяйственных наук, профессор кафедры селекции и семеноводства Днепропетровский государственный аграрно-экономический университет
АГРОЕКОЛОГИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА САДОПРИГОДНОСТИ РЕКУЛЬТИВИРОВАННЫХ ЗЕМЕЛЬ НИКОПОЛЬСЬКОГО МАРГАНЦЕВОРУДНОГО МЕСТОРОЖДЕНИЯ
Аннотация. Статья посвящена вопросу садопригодности и экотоксикологической оценке использования рекультивированных земель Никопольского марганцеворудного месторождения для получения экологически безопасных плодов яблони. В процессе длительного изучения в стационарных опытах различных способов предпосадочной подготовки и вариантов отсыпки было заложено несколько модельных вариантов рекультивированных земель. В исследуемых вариантах предусматривалась посадка деревьев без локального и с локальным внесением чернозема. Локальное внесение черноземной массы перед посадкой деревьев способствует созданию многолетних насаждений с биопродуктивностью на уровне зональных почв. При выращивании яблони сорта Кальвиль снежный на рекультивированных землях Никопольского МРБ продолжительность возрастных периодов составила: период роста и плодоношения - 3 года; плодоношение - 6 лет; плодоношение и отмирание - 9 лет; отмирание, плодоношение и обновленние - 7 лет; отмирание, рост и плодоношение - 18 лет. Содержание марганца в солянокислой вытяжке по профилю лессовидного суглинка колебалось было в 2-4 раза меньше, по сравнению с данными по чернозему южному. Распределение остальных тяжелых металлов по профилю - практически одинаковое. Сравнительный анализ данных показал, что содержание тяжелых металлов в яблоках не превышает норм ПДК.
Ключевые слова: яблоки, сад, рекультивированные земли, пригодность, экологическая безопасность, тяжелые металлы.
M.M. Kharytonov
Doctor of Agricultural Sciences, Professor Dnipropetrovsk State Agrarian and Economics University I.P.Chaban
PhD of Agricultural Sciences, Professor, Dnipropetrovsk State Agrarian and Economics University
AGROECOLOGICAL ASSESSMENT OF RECLAIMED MINELANDS OF NIKOPOL MANGANESE ORE DEPOSIT FOR ORCHARDS SUITABILITY
Abstract. The article is devoted to the question of suitability for apple orchards management and ecotoxicological assessment of use of reclaimed lands of the Nikopol manganese ore deposit to obtain environmentally friendly fruit. The main experimental work was carried out in multi-year field experiment with apple variety Winter Calville grafted on dwarf M9 rootstock. In the course of a long study in stationary experiments of different ways of pre-training and variants of spread a few model variants, of reclaimed mine lands were laid. In the test options provided for the planting of trees without the local and with local application of topsoil. Local application of black mass before planting trees promotes the establishment of
№1, 2016 В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
3
long-term Plantations with productivity at the level of zonal soils. The duration of age periods included: the period of growth and fruiting - 3 years; fruition - 6 years; the fruiting and withering - 9 years old; the drying, fruiting and growth - 7 years; the shrinking, the growth and fruiting-18 years.
The average yield of apple in the first three periods ranged from 76.8 per (loess-like sediments) to 91.0 kg/ha (local application of black earth masses) and was close to the productivity on zonal soils, and fruits with shelf life and visual appeal had a certain advantage. Pre-filling of pits and trenches loess-like sediments have a deterrent effect on the size of the trees. High performance of apple trees was observed during two decades, and then plummeted. The manganese content in the 1N HCl extract on the profile of loess-like loam ranged 2-4 times less in comparison with the data on the southern black soil. The distribution of the remaining heavy metals in the profile is practically identical. Comparative data analysis showed that the content of heavy metals in apples does not exceed norms of maximum permissible concentration. Keywords: apples, orchard, reclaimed minelands, suitability, environment safety, heavy metals.
Постановка проблеми. Дослщження та становлення садопридатносп рекультивованих вiдвалiв мае наукове I практичне значення. Стацюнарш дослщи з плодовими I япдними культурами на порушених прничовидобувною промисловютю землях були розпочат ще в середин 70-х роюв минулогосторiччя. Експериментальною роботою були охоплеш практично ва вирощуваш в Днтропетровсьюй обласп плодовi та япдш культури районованих I перспективних сор^в. Першим питанням було встановити можлив^ь устшного вирощування на невщомому рашше субстрат^ яким е рекультивоваш земл^ деревинних I чагарникових порщ. Розроблялась i технолопя закладки багаторiчних насаджень на вщпрацьованих дшянках кар'ерiв. Субстрати, що виносяться на денну поверхню представлен лесоподiбними суглинками, червоно-бурими суглинками i глинами, вапном, мергелистими глинами. тсками та шшими прськими породами. В червоно-бурш глин шюдливим для вегетацп плодових i япдних рослин фактором е легкорозчинеш солк У вапняках та мергелистих глинах складаються незадовшьш умови для розповсюдження кореневих систем, тски практично не вмщують елемен^в живлення для рослин i не мають вологоутримувальноТ здатосп. Оже, отриман1 дан дозволили уточнити вимоги до мюцезнадходжння плодових и япдних культур. З урахуванням цих результат на рекультивованих землях Ыкопольского марганцеворудного басейну були закладеш дослщн1 насадження деяких зерняткових та юсгочкових плодових (яблуня, груша, вишня, черешня, слива, абрикос) япдних (смородина, агрус) i горiхоплiдних (волосський горiх) культур. Другим питанням було роздшити розкривн1 прсью породи залежно вщ фiзико-хiмiчних властивостей, ступеня дисперсностi за садопридатшстю на декiлька групп (придатних, малопридатних та не придатних). Трете питання - дослщити особливосп проходження в^ових перiодiв у насадженнях плодових культур на рекультивованих землях. Головний штерес був пов'я-заний iз можлив^ю щорiчного отримання плодiв, як1 за властивостями вiдповiдають вимогам до еколопчно безпечноТ продукцiТ.
Аналiз останнiх дослщжень та публiкацiй. Аналiз проведених дослiджень щодо бiологiчного освоення рекультивованих вiдвалiв з використанням плодоягiдних культур дозволив визначити два напрямки. Перший на-прямок пов'язаний з вивченням заселення порушених земель дикоростучими плодовими i япдними рослинами [1]. Дослщження з вивчення стану й зростання диких плодових порiд дають важливу iнформацiю при виборi культур для бюлопчноТ рекультивацп вiдвалiв, складених з придатних порщ. Основна увага придшяеться низькiй вимогливостi до грунтовоТ родючосп та посухостiйкостi рослин i мелюра-тивних функцiй щодо Тх високоТ продуктивностi [2]. У Кабардино-БалкарiТ в умовах вщкритих розробок гiрських порщ, що використовуються як будiвельний матерiал провели вивчення заселення вiдвалiв дикими плодовими культурами. Встановлено, що на укосах глинистого кар'еру першою поселяеться облтиха крушиновидна. Через чоти-ри роки пюля облiпихи з'являеться алича. Через 7-9 роюв пiсля облтихи крушиновидноТ заселення дiлянки вiдбу-ваеться шовковицею чорною, грушею кавказькою, шипши-ною та абрикосом звичайним. Обстеження укоав кар'еру з тщано-гравшноТ сумiшi дозволило встановити, що тут виростають чотири види дикоплодових порщ: ростуть
алича, яблуня лiсова, горiх волоський i облiпиха крушиновидна. Вiк рослин коливаеться вщ 2 рокiв до 21 року. Ва дикi плодовi породи з'являються природним чином. Першою заселяе кар'ер облiпиха крушиновидна, i ТТ вiк -21 рк. Через 4-5 рокiв з'являються алича i яблуня лiсова. В останню чергу починае рости горiх волоський, максимальний вк якого дорiвнюе 11 роюв [3].
Подiбнi дослiдження проводяться в УкраТш. Дослщжен-нями О. М. Масюка [4] та Ф. М. Бровко [5] доведена перспектива вводити в насадження мелюративного та декоративного призначення облтиху крушиновидну та маслину вузьколисту для полiпшення азотного живлення сумюно зростаючих деревних рослин на рекультивованих тсля видобутку вуплля вiдвалах. Дослiдженями в США [6, 7] встановлена еколого-економiчна ефективнiсть вирощування американського каштана, клена, черешш та вишш на лiтоземах. Запропоновано створення комерцм-но вигiдних агролiсомелiоративних насаджень на рекультивованих вщвалах беручи до уваги перспективу, яку можна отримувати по кожшй породi лiсових та плодових дерев.
Рiст плодових рослин у рiзних едафiчних умовах ви-вчався на стацiонарах рекультивацп Днiпропетровського державного аграрно-економiчного унiверситету (ДДАЕУ) на протязi останнiх 40 роюв. Це дало змогу встановити оптимальш параметри властивостей грунтiв, якi е гаран^ею створення багаторiчних насаджень плодових культур. Важливим науковим результатом було встановлення властивосп родючостi у крихких прських породах по вiдношенню до плодових i ягiдних культур. З'ясовано, що лесо-под^ш суглинки та аро-зелеш глини, маючи сприятливi водно-фiзичнi властивосп, достатньо придатн для вирощування плодових порщ за умов оптимального вологозабезпечення. Кращi умови для вирощування плодових рослин складаються, якщо для насипання корене-вого шару використовуються потенцшно родючi гiрськi породи вщнесеы до групи придатних.
Мета статп. Надати агроекологiчну оцiнку садопридатносп рекультивованих земель Нiкопольського марганцеворудного родовища на прикладi вирощування яблун1 сорту Кальвiль снiговий в умовах навчально-дослщного стацiонару (НДС) Днiпропетровського ДАЕУ у м. Орджо-нiкiдзе Ыкопольского району ДнiпропетровськоТ областi.
Методика дослщження. НДС ДДАЕУ розташований на зовшшньому вiдвалi Запорiзького кар'еру (Ыкополь-ський марганцеворудний басейн). До глибини 23 метри вш складаеться з техшчноТ сумш лесоподiбних вщкла-дiв, червоно-бурих i сiро-зелених глин. Спiвставлення отриманих водно^зичних, фiзико-хiмiчнх та агрохiмiчних показниюв проб гiрських порiд дослiдноТ дшянки з опти-мальними для плодових культур вимогами засвщчило про обмеження еколопчних факторiв, що забезпечують високу продуктившсть багаторiчних насаджень [8]. Зазначеш вище специфiчнi умови дослiдного стацюнару спонукали до пошуку варiантiв пщготовки поживних режимiв, якi б забезпечили найкращш рiст плодових дерев. У процеа тривалого вивчення в стацюнарних дослiдах рiзних заходiв передсадивноТ пщготовки та варiантiв вiдсипки було закладено декшька модельних варiантiв рекультивованих земель. У дослщжуваних ва-рiантах передбачалась висадження дерев без локального i з локальним внесенням чорнозему.
Багаторiчний польовий дослщ був проведений iз яб-лунею сорту Кальвiль сшговий, прищепленою на карли-
№1, 2016
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦ1ОНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
4
ковш тдщет № 9. Наш вибiр цього сорту Грунтувався на проведених рашше дослiдженнях перiодичностi плодоношення яблуш. В умовах Укра'ни основна частина сортiв яблунi плодоносить нерегулярно. З сор^в, схильних до щорiчного плодоношення, перше мiсце посщае Кальвiль снiговий. Перехiд на перюдичне плодоношення починае-ться лише тсля 20-рiчного вiку [9].
Пiсля формування поверхш вiдвалiв на територп яблуневого саду були пщготовлеш два типи ям. Об'ем ям за першим типом (тип А) складав 1м3. 1хш розмiри: довжина: 1,4м, ширина-1м i глибина-0,7м. Залежно вiд схеми дослщу ями заповнювалися масою лесоподiбного суглинку та чорнозему пiвденного. Лесоподiбний суглинок був вiдiбраний на зовшшньому вiдвалi Запорiзького кар'еру Оржонiкiдзевського ГЗК. У першому варiантi (тип А) ями заповнювалися залежно вщ схеми дослщу: масою лесоподiбного суглинку повшстю - I варiант, сумiшшю чорноземно' маси (50%) та лесоподiбного суглинку (50%) - II варiант, чорноземною масою - III варiант, чорноземною масою i мiнеральними добривами - IV варiант, чорноземною масою, мшеральними добривами I гноем - V варiант. Ями другого типу (тип Б) мали дiаметр 0,8м i глибину - 1м. Вони заповнювалися чорноземною масою i гноем (VI варiант), чорноземною масою, гноем I мшеральними добривами (VII варiант). Кшьюсть внесених добрив на одну яму була вщповщною: амiачноí селiтри -300г, суперфосфат-500, калiйна сiль- 200г, гнiй - 20 кг.
Вмют важких металiв у субстратах грунту та суглинку (пiсля екстракци 1 Н розчином солянокисло' витяжки) I в зольних витяжках плодiв визначали з використанням методу атомно-абсорбцшно!' спектрофотометр^ на приладi Сатурн-3.
Основнi результати дослщження. Основна експе-риментальна робота з вивчення садопридатносп реку-
льтивованих вiдвалiв була проведена з яблунею, врахо-вуючи значний адаптивний потеншал, високу продуктив-HiCTb i ушверсальшсть використання плодiв. Найбiльший науковий i практичний штерес представляють результати багаторiчного польового дослiду з яблунею сорту Ка-львiль снiговий, прищеплено!' на слаборослш пiдщепi М9. Це дозволило врахувати i проаналiзувати показники росту i продуктивност протягом усiх етатв органогенезу протягом трьох десятилiть. На четвертий рк пiсля садiння яблуш почали плодоносити. Максимальний урожай був отриманий з 12^чних дерев i коливався вщ 203,5 до 282,0 ц/га. Середня урожайшсть яблунi сорту Кальвшь снiговий у першi три перюди коливалася вiд 76,8 (лесо-подiбнi вiдкладення) до 91,0 ц/га (локальне внесення чорноземноТ маси) i була близькою до ÏÏ продуктивное^ на зональних Грунтах, а плоди за лежюстю i зовнiшньою привабливютю мали певнi переваги. Передсадивна заправка ям i траншей лесоподiбними вщкладеннями пригнiчувала зростання крони дерев. Висока продуктив-нiсть яблунi спостер^алася протягом двох десятилiть, а по^м рiзко знизилася [10].
Багаторiчнi спостереження дозволили встановити тривалють вiкових перiодiв по П. Р. Шитту: перюд росту i плодоношення - 3 роки; плодоношення - 6 роюв; плодоношення та вщмирання - 9 роюв; вiдмирання, плодоношення i вщновлення - 7 рокiв; вiдмирання, р^ i плодоношення - 18 роюв.
В цьому дослiдженнi ми провели геохiмiчну оцiнку розподiлу важких металiв за профiлем природного Грунту (чорнозем твденний) i вiдвалу складеного з лесоподiбного суглинку (рис. 1 i 2). Ц субстрати були використаш для заповнення ям при висадц саджанцiв.
З порiвняння отриманих результа^в виявлено деякi вiдмiнностi у розпод^ важких металiв. Вмiст марганцю
300
012 3 456789
Шар, дм
Рис. 1. Вертикальний розподш важких металiв у профЫ чорнозему пiвденного
О---Г-
О I 1 3 4 5 ü 7 S 910
Шар, дм
Рис. 2. Вертикальний розподш важких металiв у профЫ вщвалу з лесоподiбного суглинку
№1, 2016
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
5
Таблиця 1
Bmîct важких металiв у плодах яблуш, мг/кг
№ BapiaHT Co Ni Pb Mn Zn Cu Fe
Яма: довжина-1,4м; ширина-1м; глибина-0,7м
1 Лесоподiбний суглинок (ЛС) сл. сл. сл. 3,18 2,06 2,71 15,0
2 НШЧ(50%)+ЛС(50%) сл. сл. сл. 3,10 2,33 2,47 15,0
3 НШЧ сл. сл. сл. 3,18 2,08 2,47 21,25
4 НШЧ+NPK сл. сл. сл. 3,41 2,62 2,18 22,75
5 НШЧ+ЫРК+гнш сл. сл. сл. 3,18 2,50 2,24 18,75
Яма: д1аметр-0,8м; глибина-1,0м
6 НШЧ+пнш сл. сл. сл. 2,83 1,67 2,59 15,0
7 НШЧ+NPK+rHm сл. сл. сл. 4,10 2,92 2,71 12,5
Примтка. * - лесоподiбний суглинок (ЛС); насипний шар чорнозему (НШЧ)
в солянокислш витяжцi за профiлем лесоподiбного суглинку коливався вщ 60 ло 160 мг/кг i був у 2-4 рази менший порiвняно з його показниками в чорнозем1 пiвденому. Розподш решти елементiв за профiлем був практично однаковим.
Результати оцшки вмiсту важких металiв у плодах яблунi в рiзних варiантах дослiду наведенi в таблиц 1.
Порiвняльний аналiз даних свщчить, що вмiст важких металiв у яблуках не перевищуе норм ГДК [11]. Однак, вщзначена поспйна присутшсть цих елементiв у плодах яблуш з дослщжуваних варiантiв. Слiд звернути увагу, що тдвищений вмiст бюлопчних форм залiза в плодах був у варiантах 3-5. Це в два рази менше ГДК (50 мг/кг). Концентрашя мщ у плодах змшювалася вiд 2,18 до 2,71 мг/кг i не перевищувала ГДК 5,0 мг/кг. Кшьюсть цинку в яблуках була в межах 2,06-2,92 мг/кг. Най-бшьший вмiст марганцю було зафксовано в плодах у варiантi НШЧ+NPK+гнiй. Кiлькiсть свинцю, шкелю I кобальту знаходилося у слщових кiлькостях.
Висновки. За фiзико-хiмiчними показниками для формування вiдвалiв найбiльш придатш лесоподiбнi вщ-кладення. Локальне внесення чорноземноТ маси перед садiнням дерев сприяе створенню багаторiчних насаджень з продуктивною на рiвнi зональних фунтш. Трива-лi спостереження за вегетуючими рослинами дозволили встановити можливють Тх зростання без внесення чорноземноТ маси в садивш ями. Встановлена можливiсть одержання екологiчно безпечноТ продукцiТ при вирощу-ваннi сорту Кальвшь снiговий на дiлянках дослщжених варiантiв рекультивацiТ в умовах Ыкопольського марган-цеворудного родовища.
У подальших дослiдженнях набiр оптимальних варiантiв може розширюватись з урахуванням вдосконалення тех-нологш гiрничотехнiчноТ рекультивацiТ, в поеднанш з технологiею еколого-адаптивного плодiвництва.
Лггература
1. Хамарова З.Х. Формирование состава насаждений на месторождениях КБР от различных факторов/ З.Х.Хамарова, Я.В.Панков, И.Н.Алиев// Наука и образование на службе лесного комплекса: Матер. научно-практ. конф. 26-28 окт. 2005 г. Т. 1. Воронеж: ВГЛТА, 2005. С. 208-211
2. Зелепухин В.Д.Экологическая устойчивость плодово-ягодных культур и винограда в условиях промышленной зоны/ В.Д. Зелепухин, Г.Н. Аши-мова, Р.Н. Абдрешев // Оптимизация технолого-экономических параметров структуры агроценозов и регламентов возделывания плодовых культур и винограда: Матер. Междунар. научн.-практич. конф. Краснодар: ГНУ Сев.-Кав. зо- нальный НИИ садоводства и виноградарства, 2008. -С. 365-368
3. Алиев И.Н.Использование дикорастущих плодовых растений для рекультивации бросовых земель Кабардино-Балкарии / И.Н.Алиев, З.Х.Хамарова,
3.М. Карданова//Известия ТСХА, 2015. - Вып.1. - С.5-15
4. Масюк А.Н. Структурно-функциональная организация насаждений облепихи крушиновидной / А.Н. Масюк // Межведомственный сб. научн. труд. "Антропогенное воздействие на лесные экосистемы Степной зоны". - Днепропетровск : ДГУ. 1990. - С. 101-111.
5. Бровко Ф.М. ЛИсова рекультивашя вщвальних ландшафт1в Придн1провськоУ височини УкраУни / Ф.М. Бровко// - К. : Ар1стей, 2009. - 246 с.]
6. Bauman J.M. American chestnut's role in the ecological restoration of coal-mined landscapes/ J.M.Bauman, C. Cochran, B.C. McCarthy, and C.H. Keiffer// The Journal of The American Chestnut Foundation. 2013. - 5:27- P.15-18
7. Zeleznik J. Survival of three tree species on old reclaimed surface mines in Ohio/ J.Zeleznik, J. Skousen//Journal of Environ mental Quality.1996. -25: P.1429 - 1435
8. Чабан И.П. Итоги 28-летних исследований плодовых культур на рекультивированных землях /И.П.Чабан//. В1сник Днтропетровського державного аграрно-економ1чного ун1верситету. 2015. Вып.1-2.- С.33-35
9. Коломиец И.А.Преодоление периодичности плодоношения яблони. Урожай. К.1976.- 241с
10. Чабан И.П. Яблоня на рекультивированных землях Никопольского мар-ганцеворудного бассейна /И.П.Чабан// В1сник аграрноУ науки. - 1998. -Спешальний випуск, ачень. - С.22-24
11. Гончаренко Т.П.Харчов1 продукти як об'ект мон1торингових дослщжень/ Т.П.Гончаренко, А.О.Забелина, О.Г.Гончаренко// В1сник КДПУ 1мен1 Михайла Остроградського. Випуск 6/2007 (47). Частина 2. С.74-77
References
1. Khamarova Z.H. The composition of the plantings in the fields of the KBR from various factors/ Z.H.Khamarova, Y.V.Pankov, I.N.Aliev// Science and education in the service of the forest complex: Mater. advance-scientific. conf. 26-28 Oct. 2005. Vol. 1. Voronezh: VSFTA, 2005. P. 208-211
2. Zelepukhin V.D. Environmental sustainability of fruit-berry cultures and grapes in the conditions of industrial zone/ V.D.Zelepukhin, G^^NiT^a, R^^d^s!"^ // Optimization of technological-economic parameters of the structure of agrocenoses and regulations of cultivation of fruit crops and grapes. Intern. advance-scientific. conf. Krasnodar: MSU North.- Cau. regional research Institute of horticulture and viticulture, 2008. - P. 365-368
3. Aliev I.N. The use of wild fruit plants for reclamation of wasteland Kabardino-Balkar Republic/ I.N.Aliev, Z.H.Khamarova, Z^. Kardanova//News of TAA, 2015. - Vol.1. - P. 5-15
4. Masyuk A.N. Structural-functional organization of plantations of sea buckthorn /A.N. Masyuk // " Interdepartmental Issues of scientific. work. "Human impact on forest ecosystems of the Steppe zone". - Dnepropetrovsk: DSU. 1990. -P. 101-111.
5. Brovko F.M. Forest reclamation of dump of the Dnieper upland landscapes of Ukraine / ЕМ. Brovko //- К. : Aristey, 2009. - 246 p.
6. Bauman J.M. American chestnut's role in the ecological restoration of coal-mined landscapes/ J.M.Bauman, C. Cochran, B.C. McCarthy, and C.H. Keiffer// The Journal of The American Chestnut Foundation. 2013. - 5:27- P.15-18
7. Zeleznik J. Survival of three tree species on old reclaimed surface mines in Ohio/ J.Zeleznik, J. Skousen//Journal of Environ mental Quality.1996. -25: P.1429 - 1435
8. Chaban I.P. The results of 28 years of research of fruit crops on reclaimed lands /I.P.Chaban// News of Dnipropetrovsk State Agrarian and Economics University. 2015. Vol.1-2.- P.33-35
9. Kolomiets !.А. Overcoming the periodicity of fruiting apple trees / IA. Kolomiets// Yield. К.1976.- 241p.
10. Chaban I.P. Apple tree on reclaimed lands Nikopol manganese ore basin/ I.P.Chaban // News of Agrarian science. - 1998. - Special volume, January. -P.22-24
11. Goncharenko T.P. Food as an object of monitoring studies / T.P. Goncharenko А.О.Zabelina, O.G.Goncharenko //News ^PU of Mukhayla Ostrogradsky. 2007. Vol. 6 (47). Part 2. - P.74-77
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
№1, 2016
