CC BY
39
Derevyanko N. V., Derevyanko V.N., Horbenko N. Ye. The introduction of American persimmon (Diospyros virginiana L.) in Ukraine
The results of the many years of study of the most winter-hardy species of the genus Diospyros L. - Diospyros virginiana L. - in various climatic zones of Ukraine for possible economic use (Nova Kakhovka, Crimea, Uman, Transcarpathian, Lviv, Zaporizhia, Donetsk region, Chernivtsi) have been generalized. The evaluation of the introduction success was carried out on cold hardiness, drought tolerance and resistance to the adverse effects of soil alkalinity. The main introduction works were carried out in SEEF "Novokakhovskoye" (Nova Kakhovka), where the largest plantation of Diospyros virginiana L. in Ukraine has been created.
Keywords: Diospyros virginiana L., introduction, cold hardiness, drought tolerance, resistance to the soil alkalinity.
УДК 504:630(477.42)
ЗМ1ЦНЕННЯ КОРМОВО1 БАЗИ ДЛЯ КАБАНА ТА ЗАЙЦЯ РУСАКА НА ПРИКЛАД1 ДП "БАРАНШСЬКЕ Л1СОМИСЛИВСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО" ТА Н ЕКОЛОГ1ЧНА ОЦ1НКА Т.М. Коткова1, М.1. Федючка2, М.М. Cвiтельський3, В.1. Котков4
Наведено еколопчну оцшку сучасного стану кормово! бази та перспективи ц покра-щення для таких мисливських тварин як кабан та заець-русак. Основну увагу акценто-вано на особливост застосування бютехшчних заходiв, зокрема створення ремiзiв, заставлю кормш для зимового перюду, посiв сшьськогосподарських культур, створення шдгсдавельних майданчикiв з метою концентрацп тварин у певних мiсцях влiтку та вплив цих заходов на збереження та примноження мисливсько! фауни в умовах ДП "Ба-ранiвське ЛМГ".
Ключовi слова: мисливськi тварини, кормова база, захисш ремiзи, кормовi поля, шд-годiвельнi майданчики, бiотехнiчнi заходи, еколопчна оцiнка кормово! бази.
Постановка проблеми. Мисливство - один iз перших головних занять первiсноí людини. У доiсторичнi часи, коли людей на планета було мало, ввдпо-вщно антропогенний тиск був дуже низьким, а вiрнiше сказати мовою математики, таким, що наближувався до нуля, а дичини бшьш нiж достатньо, люди не приймали шяких рiшень щодо збшьшення чисельносп мисливських тварин [прим. авторiв]. Достатньо добре це описано i в художнш лiтературi [4].
В УкраЫ за 11 географiчним розташуванням потенцшно може мешкати ба-гато видш мисливських тварин, яш становлять важливий державний ресурс. На кiнець 90-х роюв ХХ ст. ресурси вах мисливських тварин дуже скоротилися, а бюмаса основних промислових видав зменшилася бшьш нiж в 1,5 раза [7, 11, 12]. Пояснения цього явища пов'язаш з економiчною ситуащею в державi та не-дieвiстю окремих законiв, через що вщбуваеться виснаження ресурсiв через браконьерство, що дуже прогресуе останшми роками i набуло великого розма-ху. Розпочалося воно ще пiд час розпаду СРСР та тривае дотепер. Свш вiдбиток на скорочення чисельностi мисливсько! фауни мали i масовi мелюрацп, прове-денi в 70-80 роках ХХ ст.
1 доц. Т.М. Коткова, канд. с.-г. наук - Житомирський нащональний агроеколопчний унгверситет;
2 доц. М.1. Федючка, канд. с.-г. наук - Житомирський нащональний агроеколопчний ущверситет;
3 доц. М.М. Свггельський, канд. с.-г. наук; - Житомирський нащональний агроеколопчний унгверситет;
4 доц. В.1. Котков, канд. с.-г. наук - Житомирський нащональний агроеколопчний унгверситет
Аналiз останнгх дослщжень. Аналiз останшх дослiджень дае пiдстави стверджувати, що питання змщнення кормово1 бази для мисливських тварин вивчене мало. Вiдношення до мисливсько1 фауни завжди було споживацьким. G свщчення невiдомих авторiв, що европейщ переселившись на американський континент, вбивали бiзонiв тальки заради язика чи заради розваги [1, 7]. Це сприяло тому, що чисельнкть цього виду почала швидко скорочуватися, а зго-дом вiн зовсiм зник iз природних екосистем. Подiбна доля стткала i тура, що мешкав на теренах Кшвсько1 Русi.
Однак з розвитком людсько!' цивiлiзацiï бшьшого значения набувають гу-манiтарнi аспекти ставлення до живо1 природи. Для впровадження гумаштар-них iдей на ирактищ оргашзовують товариства з метою недопущення жорсто-кого ставлення до тварин [3, 9].
Першi законодавчi акти було прийнято в деяких передових крашах се-редньовiччя [10]. Щоб доля бiзонiв, турiв та шших тварин не спiткала наявш, вiдомi види, що ще мешкають у наших лiсах, потрiбно змщнювати 1х кормову базу, особливо у зимовий сшжний перiод - створювати захиснi та кормовi ремь зи, на невеликих, не придатних для сшьськогосподарського використання землях, виавати кормовi культури з метою пiдгодiвлi тварин, пiдгодовувати 1х за-готовленими влiтку кормами. Вирiшити проблему ввдсутноста чи недостатньо1 кiлькостi кормiв для оленя благородного може застосування бютехшчних захо-д1в, створення ремiзiв та кормових пол^в [2, 5, 6].
Мета дослвдження - проаналiзувати особливоста наявно1 кормово1 бази для таких господарсько щнних видiв мисливських тварин як кабан та заець-ру-сак в умовах Барашвського ЛМГ, зокрема кормових та захисних ремiзiв, кормових полiв, пiдгодiвельних майдаичикiв та можливi шляхи покращення в зимовий перюд.
Завдання дослiдження - вивчення кормово1 бази мисливських видiв тварин, зокрема кабана та зайця-русака в умовах Барашвського ЛМГ. Методи дослвдження. У процесi дослщжень задано такi методи:
• маршрутний метод у виглядi об'ïздiв та обходiв з метою встановлення напрямюв мiграцiй тварин;
• метод потайного патрулювання, засад та секретiв. Потайне патрулювання здiйснювалося в темний перюд доби;
• метод обл^ шумовим прогоном;
• зимовий маршрутний облш;
• розрахунковий метод;
• облш на мiсцях пiдгодiвлi;
• аналiтичний метод.
Ця методика грунтуеться на принцип облiку тварин по слщах на визначе-них маршрутах. В основу методики покладено формулу А.М. Формозова, до-повнену С. Д. Перепелишиним, а саме
Z = 1,57 S/dm,
де: Z - кшьккть звiрiв на одииицi площц S - юльккть зареестрованих слiдiв до-бово1 давностi (за 24 год); m - довжина маршруту, км; d - середня довжина до-бового ходу звiра, км;
Ветеришрно-саттарш ощнка угiдь господарства. Ус категорц мис-ливських угiдь перебувають у задовшьному санiтарному станi та не потребують спецiальних заходш з 1х покращення.
Протягом останнiх п'яти рокiв на територц господарства не зареестровано серйозних хвороб у диких тварин, о^м сказу лисищ, яка впродовж останшх трьох рокiв прогресуе. Щоб покращити санiтарно-епiдемiологiчний стан тери-торií ДП "Барашвське лiсомисливське господарство" егерська служба господарства та мисливщ знищують хижих ссавцiв та бродячих пав, а також здшсню-ють санащю лисячих нiр [8, 9].
Перед сезоном шдгод1м диких тварин планують проведения дегельмшти-зацií попереднiх мкць пiдгодiвлi дослiджуваних видав мисливських тварин за 12 тижнi до початку зимово! пiдгодiвлi i за 1-2 тижш шсля 11 заюнчення. При цьому пiдгодiвельнi майданчики обробляють шляхом вапнування та знищення залиштв кормiв i послiду методом спалювання. Територiю дезiнфiкують 3 %-вим розчином хлорного вапна, окремi дшянки посипають простим суперфосфатом та перекопують.
З третьо! декади травня 2015 р. з'явився ризик ураження диких кабанiв аф-риканською чумою, що поширилася з Росп й окремими вогнищами трапляеться на територií Чернiгiвськоí та Кшвсько! обл. Отже, е iмовiрна загроза поширення 11 i на територда ДП "Бараншське лiсомисливське господарство". Профшактич-нi заходи зi запобiгания шфекщйним та iншим тяжким захворюваниям мис-ливсько! фауни останнiми роками не проводили.
Результати дослвдження. Дослiджено угаддя Баранiвського ЛМГ на наяв-нкть пiдгодiвельних майдаичикiв, кормових та захисних ремiзiв, кормових полк, як джерел змщнення кормово! бази кабана та зайця-русака та визначено 1х необхiдну кiлькiсть.
Розрахунок виконано залежно вiд лiсомисливського районування, кшькос-■п мисливсько! фауни в угiддях та тривалосп пiдгодiвлi. Тривалiсть перiоду шд-годiвлi залежить вiд термiну замерзання верхнього шару грунту, встановлення стшкого снiгового покриву та iнших чинникк. Наприклад, взимку 20122013 рр. такий перюд тривав з 3 грудня по 4 квiтия - загалом 122 днi, взимку 2013-2014 рр. такий перюд тривав з 14 счня по 5 лютого - загалом 23 дш, взимку 2014-2015 рр. з 3счня по 15 счня - всього 12 днк. Нишшньо! ж зими, снко-вий та морозний перюд тривав з 4 ачня по 25 ачня - всього 21 день.
Умовно тривалкть перiоду зимово! пiдгодiвлi можна подшити на три перь оди: перший - з 1 по 30 листопада (30 днк), коли викладають 25 % добово! потреби кормiв, другий - з 1 по 31 грудня (31 день) - викладають 50 % добово! норми кормiв, третш перiод - з 1 ачня по 10 лютого (40 дтв) викладають пов-ну добову норму кормк [6, 8].
В упддях Баранiвського ЛМГ шдгодклю кабана та зайця русака здшсню-ють вшьним способом на спещальних пiдгодiвельних майданчиках. Шд час вшьного способу пiдгодiвлi використовують снопики зернових та зернобобо-вих, вiники з плок дерев з листям, гшки омели, буряк, моркву, картоплю, жолу-дi. Цi майданчики розташовують у рщколка, щоб тваринам легко було шдшти до майданчика та зручно споживати корм. Такi дiлянки захищеш вiд до вiтру,
до них вшьний тдЪд. Вважаеться, що в1д р1зних абютичних, бютичних 1 ан-тропогенних чиннишв гине в середньому 67,9 % кабашв, тобто приркт популя-цц кабашв на кшець року становить 32,1 % в1д загально' чисельносп популяцп.
Кабани - всещш тварини, 1хня !'жа дуже р1зномаштна: шдземш та надземш частини р1зних рослин, плод1в фруктових дерев дичок, жолуд1 дуба, гор1хи л1-щини, р1зш городш та баштанш культури. По'дають др1бних ссавщв, яйця пта-х1в, пташенят, дощових черв'яюв, плазушв, земноводних, комах 1 !'х личинки, загиблих тварин. Вл1тку дика свиня тримаеться лкових царин, вирубок, зрщже-них дшянок лку з багатою трав'яною рослиннктю, на яких пасеться, рие грунт, живлячись крохмалистими цибулинами, кореневищами, бульбами, коршцями р1зних рослин, черв'яками, молюсками, лялечками комах та шшими компонентами грунтово!' фауни. У другш половит лгга починае в1дв1дувати пос1ви сшьськогосподарських рослин (картопля, овес, кукурудза). Коли випадае сшг, кшьккть корм1в диких свиней зменшуеться, зменшуються 1 кормов1 добов1 да-лянки до 1 -2 км2.
Улюбленим бютопом диких свиней е дубов1 та вшьхов1 лки. У цих мкцях зв1р1 знаходять найбшьше корму 1 затишне сховище. Денш лква вони влашто-вують у густих насадженнях та перезволожених лках, молодих насадженнях дуба, у глухих очеретах серед бол1т або чагарниках серед орних пол1в та сшо-ккних лук. Завдяки еколопчнш пластичносл, багатоплщносп та все!'дност1 кабан - дуже щнний 1 перспективний мисливський вид. У раз1 правильного веден-ня мисливського господарства на кабана, воно може дуже швидко стати рента-бельним. Живлення зайця-русака змшюеться протягом року. Живиться р1зною рослинною !'жею. Влггку - переважно травою та сшьськогосподарськими рос-линами, взимку - корою молодих дерев, тоненькими плками, бруньками та ози-миною. Знищуючи молод1 дерева, обгризаючи взимку кору навколо деревець, завдають шкоди садам, посадкам у лкових розсадниках, полезахисних наса-дженнях.
Протягом теплого вегетацшного перюду в кормовому ращош зайця-русака переважають злаки (пирш, костриця, житняк, тонкошг, стоколос, райграс, ми-шш тощо), айстров1 (кульбаба, осот, деревш, волошка) та бобов1 (горох, буркун, конюшина, люцерна) та 1нш1 трав'яш рослини, але на в1дшну вщ кабана, зовс1м ввдсутш мохи, тваринна 1жа та кора дерев.
Взимку по'дае в основному трав'яш рослини та др1бночагарников1, на час-тку яких припадае 96 % в1д усього зимового рацюну. 1з злаюв найкраще по'дае стебла та листя озимих пшенищ та жита, рослини озимих та зимуючих бур'яшв. З деревно-чагарникових корм1в вони споживають кору, пагони та бруньки оси-ки, верби, клена, липи, яблунь 1 груш дичок, лщини, терену та шших рослин, багатих на кальцш 1 фосфор, а також крохмаль, жири 1 бшки. За добу заець-ру-сак з'1'дае близько 1 кг сирого корму, хоча маса вмкту шлунка в1д 50 до 200 г. Цю обставину враховують шд час анал1зу троф1чних зв'язк1в у дослщжу-ваному лкомисливському господарств1 та проведения бютехшчних заход1в (об-лаштування кормових пол1в, рем1з1в 1 штучно!' шдгод1вл1).
Загальна площа угадь ДП "Барашвське лкомисливське господарство" становить 9048,3 га. У межах ща територц видшяють вадтворювальш дшянки.
Вщтворювальш дшянки е угiддями з кращими кормовими та захисними власти-востями для основних видк мисливсько!' фауни. Питома частка таких упдь у господарствi становить 28,2 %, експлуатацiйнi лки займають 71,8 % вщповвд-но. Розмщення вiдтворювальних дiлянок наведено в табл. 1. Така площа ввд-творювальних дiлянок вiдповiдае наявному поголiв'ю мисливських тварин, зок-рема кабана та зайця-русака. Будь-яке полювання на вщтворювальних дшянках заборонено, за винятком селекцшного та ветеринарного. Решта територц е експлуатацiйною частиною мисливського господарства. Й площа становить 6498,0 га.
Табл. 1. Розмщення вiдтворювальних дмянок в угiддях Барамвського ЛМГ
Назва лкництва | № кварталу Площа, га
Сгерський обх1д № 1
Вщтворювальна дiлянка № 1
Кам'янобрщське | 69-75, ч.кв.85, 86-89, ч.кв.92,93-97 1071,1
Вiдтворювальна дiлянка № 2
Червоноармшське | 19-21 122,0
Разом по егерському обходу 1139,1
Сгерський обх1д № 2
Вщтворювальна д^нка № 3
Баранiвське | 29, ч.кв.30, 43-47, 63-68, 82-88, 94-96,101-104 1411,2
Разом по егерському обходу 1411,2
Усього по мисливському господарству 2550,3
Всього земель по господарству 9048,3
Яккну ощнку мисливських упдь до певних видк мисливсько!' фауни нази-вають бонiтетом. За своею продуктивнiстю мисливсью угiддя подiляють на п'ять класк бонiтетiв:
• до першого класу належать упддя з дуже добрими кормовими та захисними влас-тивостями;
• до другого - з добрими;
• до третього - iз середтми;
• до четвертого - з поганими;
• до п'ятого - упддя не придатт для проживання певного виду мисливських тва-рин.
Боштування виконано згiдно з "Класифшащею мисливських угiдь згiдно з класами бонiтету для Полiськоí природно!' зони" вiдповiдно до "Настанови з упорядкування мисливських угiдь", К.2002 i змiн до настанови, Наказ Дер-жкомлiсгоспу Украши № 152 ввд 26.06.2006 р.
Бонiтуванню шддавали тальки площi угiдь, властивi для певних видк мисливсько!' фауни:
• для кабана - лiсовi упддя, а також iншi упддя з наявшстю рiчок, озер, смуги вщ-критих нелiсових угiдь завширшки до 500 м, що межують з лком та очеретянi за-рослц
• для зайця русака - властивi переважно вiдкритi угiддя (польовi балки), зарослi ча-гарниками, дрiбноконтурнi дiлянки лiсу, а також смуги лку завширшки до 500 м вглиб лку вiд узлiсь.
Розподш загально!' плошд дшянок лкового фонду за класами боштету для кабана та зайця-русака наведено в табл. 2. Для комплексно!' ощнки впливу ус1х видав мисливсько!' фауни введено умовне поняття "оптимальна емнкть мис-ливських упдь".
Табл. 2. Розподгл загально! площЬ д1лянок лгсового фонду за класами боттету
для кабана та зайця-русака
Тип мисливських упдь Площа, га Площа, вик- лючена з боштету, га Клас боттету Середнш клас боштету
1 2 3 4 5
Хвойний лк (сосна, ялиця, модрина)
Кабан 3606,0 1920,2 597,2 1088,6 2,76
Заець-русак 3606,0 1344,3 100,7 1012,6 315,3 812,7 20,4 2,84
Хвойний лк (ялина)
Кабан 98,1 98,1 1,00
Заець-русак 98,1 24,7 36,5 36,9 3,00
Листяний лк
Кабан 3464,0 308,1 2160,9 441,3 553,7 2,35
Заець-русак 3464,0 478,0 256,4 1916,5 335,5 477,6 3,34
Зммпаним лк
Кабан 1186,4 793,9 228,5 164,0 2,46
Заець-русак 1186,4 393,3 160,8 357,0 149,1 126,2 2,30
Чагарники
Кабан 1,4 1,4 2,00
Заець-русак 1,4 0,4 1,0 2,00
Орш землi ДП Барашвське ЛМГ
Кабан 28,0 28,0 2,00
Заець-русак 28,0 11,9 16,1 2,00
Луки
Кабан 128,8 128,8 4,00
Заець-русак 128,8 70,1 48,9 9,8 2,33
Болота
Кабан 294,0 79,2 214,8 3,46
Заець-русак 294,0 96,8 54,4 142,8 4,44
Водойми
Кабан 16,1 16,1 5,0
Заець-русак 16,1 9,5 6,6 5,0
Земл^ що не пщлягають боштуванню 225,5
Усього по користувачу | 9048,3
Примтка: щодо зайця-русака виключено з боштування 2429,0 га люових упдь, тому що вони знаходяться за 500-метровою смугою вглиб лiсу вiд узлiсь.
Унаслщок здайснення низки бютехшчних 1 мисливсько-господарських за-ход1в (шдгодавля, створення кормових пол1в, кормових рем1з1в, штучних водо-по!в тощо можливе перевищення оптимально! шшьносп мисливських тварин на 1000 га упдь. Однак, вважаеться, що фактична чисельнкть мисливсько! фауни в упддях Барашвського ЛМГ менша в1д оптимально! (табл. 3).
Табл. 3. Фактична чисельшсть кабана та зайця-русака у 2014-2015рр. порiвняно з оптимальною емтстю угiдь (перша цифра - поголiв'я на початок року, друга - до сезону полювання)
Вид мисливських тварин Оптимальна емшсть упдь Фактична емшсть упдь У % до оптимально!' емносп
2014 2015 2014 2015
Кабан 40 26/60 29/67 0,65/1,5 0,72/1,67
Заець-русак 160 125/325 134/348 0,78/2,03 0,83/2,17
На початок року фактична емнДсть упдь менша вДд оптимально!'. До сезону вДдстрДлу, коли достатня кормова база, фактична емнДсть перевишуе оптималь-ну, однак треба зауважити, що оптимальна емнкть розрахована на початок року, коли чисельнкть тварин найнижча.
З метою доведения фактично! емностД до оптимально! потрДбно проводити тДльки селекцiйнi вiдстрiли, вибраковування хворих тварин, старих та виснаже-них, облаштовувати кормовi ремiзи та кормовi поля, а також здДйснювати штуч-ну пiдгодiвлю у снiговий морозний перiод для запобiгання загибелi вДд голоду. На пiдгодiвельних майданчиках для кабанк не роблять спецiальних споруд. Корми для них (кукурудзу, буряк, картоплю, жолудД, топДнамбур та Дн.) викла-дають у визначених мкцях. Тут кабани легко !х знаходять Д добувають навiть з-шд снДгу. Найкращими е викопанД в землД ями, полДетиленовД мДшки та Дн. ПДд час облаштування кормових полк, ремДзДв та штучно! шдгодавлД враховують чисельнкть поголк'я тварин [13].
Для створення ремДзк висаджують в чотири ряди чагарники (терен, акащя жовта, глДд, облшиха, Дрга) та ДншД лДсовД культури зД супутнДми породами (груша звичайна, горобина звичайна, яблуня лДсова). На невеликих дДлянках посадку чагарникДв здДйснюють майданчиками по 0,01-0,03 га. ВсерединД ремДз сдать сорго, кукурудзу, буряк тощо. ТакД ремДзи активно вДдвДдують взимку косулД, кабани та зайцД. Однак навиъ цих бютехшчних заходк в окремД роки не дос-татньо. Особливо це стосуеться снкових Д морозних зим, коли Д кабанам, Д зайцям не вистачае кормДв, важко !х добувати з-пДд снДгу. Тому обов'язково пот-рДбно планувати тдгодклю заготовленими влДтку кормами. Розрахунок потрДб-но! кДлькостД кормДв проводять виходячи з фактично! чисельностД тварин на кД-нець року на 100 днк шдгодклД (табл. 4).
Табл. 4. Потрiбна кйгьтсть кормiв для кабана та зайця-русака на 100 дтв тдго-
дiвлi на зиму 2014-2015 рр.
Вид кормiв Одиниця вимiрювання Вид тварин
Кабан Заець-русак
Сшо лкове, викове, вико^всяне кг - 208
Снопики зерновi шт. - 1040
Зерно, комбшорм, зерновi вiдходи, жолудi, ячмiнь, овес кг 690 -
Кукурудза в початках кг 1840 416
Коренеплоди (буряк, морква, тотнамбур) кг 2300 416
Тако! кДлькостД кормДв взимку 2014-2015 рр. було достатньо, адже морозний снковий перДод тривав всього 12 днк. Однак розрахунки та заготклю кор-мДв потрДбно здДйснювати виходячи саме Дз 100-денного перДоду.
Висновки
1. Для onraMi3a^i чисельностi мисливсько'1 фауни та змiцнення кормово! бази для кабана та зайця-русака n0Tpi6H0 створювати K0pM0Bi поля згiдно 3i за-гальноприйнятими у с1льському та лковому господарствi технологш, облаш-товуючи 1х, за змогою, всерединi peMi3iB та окремими невеличкими дiлянками площею вiд 0,01 до 0,3 га.
2. За забезпечення кормово! бази на перюд перед початком полювання, коли фактична eмнiсть угiдь перевищуе оптимальну, потрiбно штучно створювати кормовi та захиснi ремiзи.
3. Для забезпечення кормово! бази в зимовий сшговий перiод i здшснення штучно!' пiдгодiвлi кабана та зайця-русака заготовляють достатньо кормiв, адже тривалкть таких перiодiв у дослвджуваш роки значно коротша вiд розрахун-ково1 стоденно1.
Перспективи подальших дослщжень. З цього питання автори роботи планують розширити дослiдження, насамперед на сусiднi лкомисливсьт госпо-дарства. Окр1м цього, плануемо розглянути аналогiчнi проблеми щодо шших видав мисливських тварин.
Лiтература
1. Волох А.М. Агроландшафти Украши як мисливськi уттддя / А.М. Волох // Ш-ш Всеукрашський з'!зд еколопв з м1жнародною участю : зб. наук. статей. - Вшниця. - 2011. - Т. 1.
- С. 301-305. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://eco.com.ua/
2. Даниленко Е.А. Кормовая база в охотничьих хозяйствах / Е.А. Даниленко, В. А. Кузьмин, И.Ф. Кузьмин и др. - М. : Изд-во " Лесн. пром-сть", 1979. - 96 с.
3. Дорст Ж. До того як помре природа / Ж. Дорст. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.igrunov.ru/vin/vchk-vin-discipl/ecology/books/vchk-vin-discipl-ecol-dorst-ch_2.htm
4. Загребельний П. Диво / П. Загребельний. - К. : Вид-во "Фолю". 2007 р. - 638 с.
5. Хахин Г.В. Кормовые поля в лесных угодьях в 2009 г. / Г.В. Хахин, Ю.В. Солодовникова. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.mooir.ru/animals/sosf_faun_2009/corm_ pol_vles_ ygod.
6. Коткова Т.М. Еколопчна оцшка бютехшчних заходов у напрямку змщнення кормово! бази для оленя европейського благородного (Cervus elaphus) на приклад1 "ДП Барашвське люомислнвське господарство" / Т.М. Коткова, М.1. Федючка, М.М. Свггельський // Зб1рник наукових праць Подшьського аграрно-техшчного университету. - 2014. - С. 211-215.
7. Новиков Роман. Як дбаеш, так i маеш. Про стан ведення мисливського господарства користувачами мисливських угщь Украши // Лiсовий i мисливський журнал : зб. наук. праць. -2013. - № 3. - С. 24-28.
8. Проект оргашзаци та розвитку мисливського господарства Державного шдприемства "Барашвське лiсомисливське господарство" Житомирського управлшня лiсового та мисливського господарства на перюд 2011-2024 рр.
9. Прощв Олег. Гуманне ставлення до тварин у кшщ Х1Х - на початку ХХ ст. / Олег Прощв // Люовий вiсник : зб. наук. праць. - 2014. - № 4. - С. 18-19.
10. Статут Великого Князгвства Литовського 1529 року. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.vostlit.info/Texts/Dokumenty.
11. Корж О.П. Штучне розведення дичини / О.П. Корж, В.В. Петриченко, Д.О. Петриченко.
- Суми : Вид-во "Ушверситетська книга". - 2012. - 224 с.
12. Фролов Д.О. Штучне дичерозведення як перспективний шлях насичення упдь дичиною // Потенщал i проблеми мисливського господарства Украши : зб. матер. 1-о! Всеукр. мисливсько-госп. наук.-практ. конф. студ. та астр. 6-9 вересня 2006 року. - Львгв, 2006 р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.huntingukraine.com/index.
Надтшла доредакцп 13.09.2016р.
Коткова Т.Н., Федючка Н.И., Cвительский Н.М., Котков В.И. Укрепление кормовой базы для кабана и зайца-русака на примере ДП "Баранов-ское лесоохотничье хозяйство" и ее экологическая оценка
Приведена экологическая оценка современного состояния кормовой базы и перспективы ее улучшения для таких охотничьих животных как кабан и заяц-русак. Основное внимание акцентировано на особенности внедрения биотехнических мероприятий, в частности создание ремизов, заготовку кормов для зимнего периода, посев сельскохозяйственных культур с целью концентрации животных в определенных местах летом и влияние этих мероприятий на сохранение и приумножение охотничьей фауны в условиях ДП "Барановское ЛОХ".
Ключевые слова: охотничьи животные, кормовая база, защитные ремизы, кормовые поля, площадки для подкармливания, биотехнические сооружения, экологическая оценка кормовой базы.
Kotkova T.N., Fedjuchka N.I., Svitelskyi N.M., Kotkov V.I. The Intensification and Ecological Estimation of Forage Reserve for Wild-Boar and Hare on the Example of State Enterprise "Baranivka Hunting Forestry"
The ecological estimation of the up-to-date situation of forage reserve and the perspectives of its intensification for such hunting animals as wild-boar and hare have been presented. The prime attention is focused on the peculiarities of biotechnical measures application, creating remises in particular, forage storing for winter period, crops sowing with the aim of animals concentration in certain places in summer and the impact of the above measures on hunting fauna increase under the condition of the State Enterprise "Baranivka Hunting Forestry".
Keywords: hunting animals, food supply, safety harness, fodder fields, playgrounds forage storing, biotechnical facilities, environmental assessment fodder.
УДК 581.52:631.619:634.942
ФОРМУВАННЯ ПОПУЛЯЦН СОСНИ КРИМСЬКО' (PINUSPFLLASIANA D. DON) НА ЗАЛ1ЗОРУДНОМУ В1ДВАЛ1 КРИВОР1ЖЖЯ О.В. Красноштан1
Дослщжено структуру самоаву Pinus pallasiana D. Don навколо 30-35^чних наса-джень на великому залiзорудному вiдвалi Кривого Рогу. Встановлено, що вщновлення з рiзною штенсившстю впродовж останшх 10 роюв вщбуваеться щорiчно, площа самось ву у 2,4-21,5 разiв бшьша, шж площа материнських насаджень, а щшьшсть здорових молодих рослин досягае 80 особин на 100 м2. За бюметричними характеристиками 10-рiчний самоив на залiзорудному вiдвалi мало поступаеться самосшу на згарищi у при-роднш популяци P. pallasiana Прського Криму. Алельне рiзноманiття самосшу на заль зорудному вiдвалi на 20,5 % бщшше за 16 шшморфними iзоферментними локусами, шж у 80-100 рiчних дерев кримсько! популяцц, хоча за ршнем гетерозиготностi вони мало в^^зняються. На залiзорудному вiдвалi фактично iде процес формування екстра-зонально! популяцн P. pallasiana за рахунок самоиву дерев вихiдних насаджень, а та-кож молодих рослин вщновлення, якi досягли репродуктивно! стади розвитку.
Ключовi слова: P. pallasiana, насадження, самоив, бiометричнi показники, генетич-на мiнливiсть, залiзорудний вiдвал, Криворiжжя.
Вступ. Вiдкритий cnoci6 видобутку корисних копалин супроводжуеться вийманням та складуванням у вдаалах значних об'емш розкривних порщ. Цi породи, потужнiстю в кшька десяткiв i навiть сотень метрiв до рiвня залягання
1 наук. спгвроб. О.В. Красноштан - Кривор1зький боташчний сад НАН Украши
