CC BY
10
категории растений и определено долевое участие красивоцветущих кустарников с высокими показателями зимостойкости в коллекционных фондах ботанических садов Киева.
Ключевые слова: красивоцветущие кустарники, парки Киева, инвентаризация, зимостойкость.
BreusN.Yu. The Resistance to Negative Factors of Winter Flowering Shrubs Presented in Landscaping of Kiev
Some data on filling Kiev parks with flowering shrubs species obtained from the inventory of 100 objects of common use of gardening in Kiev are presented. Some results of evaluation of flowering shrubs hardiness presented in Kyiv landscaping are shown. According to visual observation using an 8-point S.Y. Sokolova scale, the characteristic of the most common level of hardiness in landscaping plants is provided, and also flowering shrubs proportion with high winter hardiness in the collection funds of botanical gardens in Kiev is determined.
Key words: flowering shrubs, Kiev parks, inventory, winter hardiness.
УДК 630 *2:639.112:591.5 Доц. В.П. Власюк, канд. с.-г. наук -
Житомирський тщональний агроекологiчний утеерситет
ОСОБЛИВОСТ1 ЗИМОВОГО ЖИВЛЕННЯ ЗАЙЦЯ С1РОГО (LEPUS
EUROPAEUS PALL.) У Л1СОВИХ УПДДЯХ ЖИТОМИРЩИНИ
Розглянуто особливост живлення зайця срого у зимовий перюд у люових упддях Житомирщини. Визначено видовий склад рослин, якими живиться вид у цю пору. Ц ма-терiали е важливими для проектування проведення бютехшчних заходов. Встановлено, що у зимовий перюд на узлюсях заець срий здебшьшого живився чорницею (34 %), конюши-ною (12 %), малиною та вересом звичайним (по 7 %); у листяних лiсах рiзних класiв вжу -чорницею (16 %), дроком красильним (12 %) та конюшиною (8 %); у мiшаних лiсах - чорницею (22 %), зшоваттю руською (19 %) та дроком красильним (17 %); у чистих шпилько-вих лiсах - чорницею (28 %), зшоваттю руською (25 %) та дроком красильним (19 %).
Ключовi слова: заець арий, бютоп, стaдiя, живлення, кормова база, узлюся, зимовий перiод.
Вступ. Заець сiрий - один з найпопуляршших вид1в мисливських тварин. Незважаючи на його вiдносно високу чисельнкть, чимала кiлькiсть питань, зок-рема особливостей його життедiяльностi, залишаються недостатньо вивченими. До таких питань можна вiднести й особливоси живлення виду у зимовий перюд, оскшьки проблем з кормами в !нш пори року немае. Взимку ктотно скоро-чуеться склад корм!в, через сшговий покрив ктотно попршуються умови кор-моздобування. Наведенi у робота результати дослщжень головним чином стосу-ються особливостей живлення зайця срого у лкових упддях Житомирщини.
У безсшжш перiоди на iндивiдуальних територ1ях тварини ввдносно р!в-ном!рно використовують кормов! ресурси. Формування глибокого сшгового покриву спричиняе не тшьки потреба пересування тварин, а й нов! способи за-хисту ввд холоду, здобування корму тощо. М!ж шшим, життездатшсть зв!р1в i птахнв, у перюд суворих зим, глибокого сшгового покриву i короткого свилово-го дня значною м!рою залежить вщ наявносп повнощнно! mi i можливосп шд-тримки енергетичного балансу [9]. Як вщомо, саме ввд стану зимово! кормово! бази значною м!рою залежить i вдаворювальна здатнкть тварин [4]. Деяк особ-ливосп живлення зайця описано i в шших працях [1, 3, 6-8].
Найбшьш критичним перюдом, пов'язаним з живленням зайця срого, е зимовий, що обумовлюеться обмеженктю складу корм1в, наявнктю глибокого
сшгового покриву i, як наслвдок, 1х доступнктю. В iншi пори року браку у кормах для зайця арого немае. У зв'язку з цим, ми й розглядаемо питания живлення зайця саме у зимовий перюд.
Характер живлення зайця Срого значною мiрoю залежить вiд глибини сшгового покриву. У багатoсиiжнi зими, у живленi виду, iстoтнo зростае питома вага чагарнитв та чагарничюв, деяких високостеблих трав. Особливо це сто-суеться ожини, малини, чорнищ, верб, полину та iн. Проте й у найсувoрiшi зими спостеркали живлення зайцiв трав'яними рослинами. У рiзнi пори року зайцi по-1дають рослини, яш зберiгають зелений кoлiр й пiд снiгoм, тобто види, у яких хлоропласти не руйнуються пiд дiею низьких температур. Серед видав, у яких вiдмирае надземна частина рослини, найчастше по1'даються висoкoстеблi трави, зокрема й злаков!
Методика дослщжень. Живлення тварин вивчено за методикою А.М. Колосова, Н.Н. Баккеева [2]. При цьому спостереження за живленням зайця срого в польових умовах проведено за жировими слiдами. Метод спостереження полягав у oблiку по1дання рiзниx видав рослин зустршутих на жировках. Для можливосп статистично! оброблення даних визначено кiлькiсть поддав на 100 км маршруту. За ступенем !х по1дання, за методикою В С. Романова [5] корми подалено на ос-новш (понад 20 % по!дав), другорядш (6-20 %) та рiдкiснi (до 5 %).
Результати дослщжень та ix анал1з. Встановлення складу зимових кор-мш важливо враховувати шд час проектування проведення бютехшчних заxoдiв з метою покращання трoфiчниx i захисних умов для зайця. Особливосп живлення зайця сiрoгo, з урахуванням структури рослинного покриву, вiдoбражають мате-рiали таблицi. Нижче на цьому питанш зупинимося детальнiше. При цьому роз-почнемо з розгляду особливостей живлення зайця сiрoгo в умовах узлкь.
Пiд узлiссям розумдать край лку, яким вiн межуе з вдаритими територь ями. Узлiсся характеризуются oсoбливiстю мiкрoклiмату й мoрфoлoгiчнoю структурою. Для тварин узлкся вiдiграють особливу роль. Чимало видiв тварин знаходять свiй прихисток на узлiссяx, живляться на прилеглих теритoрiяx. Важливо враховувати й те, що лки Пoлiсся, на вiдмiиу вiд шших природно-^ма-тичних зон, щодо тварин характеризуеться плавним переходом одного бютопу в шший: лук у чагарникoвi насадження, потам у - лков^ oмежoванi узлiссями то-що. У цих умовах зайцi вiддають перевагу живленню чорницею (близько 34 % по!д1в). Важливо зазначити, що по!ди цього чагарничка ми неодноразово зустрь чали й у глибинi лку. 1ншими словами, заець чимало часу використовуе узлiсся як схованки, на живлення проникае у лiсoвi насадження або вдащуе прилеглi вiдкритi територц. Наступними найпoширенiшими об'ектами живлення е коню-шина (12 %), яка утворюе перший рослинний рiвень узлкся. Зафшсовано чималу кiлькiсть по!дав стебел малини та вересу звичайного (6,8 та 6,6 % вiдпoвiднo), яблуш дико! (5,6 %), грушi звичайно! (5,3 %), глоду (4,9 %) та бруслини боро-давчасто! (4,1 %).
У листяних лiсаx рiзниx класш вiку заець арий найчасташе живився чорницею, плками та корою дроку красильного (16,3 та 12,2 %). Дещо меншу час-тку у живленi виду займають: конюшина (7,5 %), мoлoдi плки граба звичайного (5,3 %), щавель кислий (5,1 %), кропива дводомна (5,0 %), грястиця збiрна (4,9 %) та кульбаба лiкарська (4,4 %). У мiшаниx лiсаx слвди живлення виду спoстерiгали ще часташе. Тут виявлено досить широкий спектр кормш, серед
яких у живленш зайця сiрого також домшують чорниця (22,4 %), зiновать руська (18,5 %) та дрiк красильний (16,6 %). Меншою мiрою подалися граб звичайний (4,7) та конюшина (4,4).
Табл. Види кормiв зайця арого у зимовий пермд в умовах Житомирського Полйсся (у перерахунку на 100 км стежкування)
№ з/п Бютоп (стащя) Види рослин, що пощаються Кшьюсть по1дав Частка, %
1 2 3 4 5
- груша звичайна 54 5,3
- яблуня дика 57 5,6
-горобина 38 3,7
- глщ 50 4,9
- бруслина бородавчаста 42 4,1
Узлюся - верес звичайний 67 6,6
1 - ожина 28 2,7
- осика 32 3,2
- малина 69 6,8
- чорниця 346 34,1
- конюшина 123 12,2
- невизначет види рослин 109 10,7
Разом 1013 100,0
- груша звичайна 20 2,2
- яблуня дика 26 2,8
-горобина 8 0,9
- глщ 19 2,0
- терен 8 0,8
- бруслина бородавчаста 20 2,2
- граб звичайний 50 5,3
- осика 22 2,4
- ожина 10 1,0
- малина 20 2,1
Листят люи рiзних клаив вiку - чорниця 154 16,3
- астаргал солодкий 26 2,7
2 -брусниця 8 0,8
- глуха кропива 25 2,6
- грястиця збiрна 46 4,9
- дрш красильний 115 12,2
-кропива дводомна 48 5,0
- кульбаба лшарська 41 4,4
- конюшина 70 7,5
- паслш солодко-пркий 18 1,9
- суниця люова 30 3,2
- хмшь звичайний 8 0,8
- щавель кислий 48 5,1
- невизначет види рослин 103 11,0
Разом 942 100,0
3 Мiшанi лiси - груша звичайна 35 2,8
рiзних класiв - яблуня дика 37 2,9
вiку -горобина 14 1,1
- глщ одноматочковий 11 0,9
- терен 10 0,8
1 2 3 4 5
- бруслина бородавчаста 8 0,6
- граб звичайний 59 4,7
-осика 29 2,3
- ожина 36 2,9
- малина 44 3,5
-чорниця 280 22,4
- зшовать руська 231 18,5
- дрш красильний 207 16,6
-брусниця 26 2,1
- кропива дводомна 45 3,6
- верес звичайний 14 1,1
- конюшина 55 4,4
- невизначеш види рослин 110 8,8
Разом 1251 100,0
- андромеда багатолиста 12 2,8
- бшоус стиснутий 7 1,7
-брусниця 14 3,3
- буловоносець ирувутий 3 0,7
Чисп шпильковi лiси рiзних класiв вiку - буяхи 12 2,8
- верес звичайний 15 3,6
4 - дрш красильний 78 18,5
- журавлина болотна 20 4,8
- зшовать руська 104 24,6
- пухiвки 8 1,9
-чорниця 117 27,8
- невизначеш види рослин 32 7,5
Разом 422 100,0
У чистих шпилькових лiсах зайцi здебшьшого живилися чорницею (27,8 %), зiноваттю руською (24,6 %) та дроком красильним (18,5 %).
За ступенем пощання до основних кормiв зайця арого, в умовах лкових угiдь Житомирщини, можна вiднести чорницю (16,3-34,1 %) та зiновать руську (18,5-24,6 %); до другорядних - дрiк красильний (12,2-18,5 %), конюшину (4,4-12,2 %), малину (3,5-6,8 %) та верес звичайний (1,1-6,6 %); до рвдккних -яблуню дику (2,8-5,6 %), граб (4,7-5,3 %), грушу звичайну (2,2-5,3 %), щавель кислий (5,1 %), кропиву дводомну (3,6-5,0 %), глiд (0,9-4,9 %), грястицю збiрну (4,9 %), журавлину болотну (4,8 %), кульбабу лшарську (4,4 %) та бруслину бо-родавчасту (0,6-4,1 %). Цдкаво, що у зимовий перiод зайщ часто вiдвiдують сади присадибних далянок, у яких до основних кормiв можна вiднести культурнi пло-довi (яблуня, груша та ш.). Очевидно, що смаковi властивостi культурних i диких плодових для зайця арого е рiзними. Частка шших видiв рослин у рацiонi зайщв становить менше 4 %.
Висновки. На узлiссях взимку зайцi найчаспше живилися чорницею (34 % по!дав) та конюшиною (12 %); у листяних лiсах рiзних класiв вжу - чорницею (16 %) та дроком красильним (12 %); у аналогiчних мiшаних - чорницею (22 %), зiноваттю руською (19 %) та дроком красильним (17 %); у чистих шпилькових також рiзних класiв вiку - чорницею (28 %), зiноваттю руською (25 %) та дроком красильним (19 %).
За ступенем подання до основних корм1в зайця ciporo, в умовах лкових упдь Житомирщини, можна вiднеcти чорницю (16,3-34,1 %) та зiнoвать руську (18,5-24,6 %); до другорядних - дрк красильний (12,2-18,5 %), конюшину (4,412,2 %), малину (3,5-6,8 %) та верес звичайний (1,1-6,6 %); до piдкicних - яблу-ню дику (2,8-5,6 %), граб (4,7-5,3 %), грушу звичайну (2,2-5,3 %), щавель кислий (5,1 %), кропиву дводомну (3,6-5,0 %), глiд (0,9-4,9 %), грястицю збipну (4,9 %), журавлину болотну (4,8 %), кульбабу лкарську (4,4 %) та бруслину бородавчас-ту (0,6-4,1 %). Частка шших видав рослин у ращош зайщв становить менше 4 %.
Перспективи подальших дослщжень. Незважаючи на певну кiлькicть публiкацiй, присвячених динашщ чиcельнocтi зайця cipoгo, впливу хижаюв на кiлькicнi показники його популяцш, особливостям бioтoпiчнoгo розподшу в умовах Центрального Полкся й Житомирщини зокрема, чимала кiлькicть питань залишаеться недостатньо вивченою чи нез'ясованою загалом. До таких питань можна вiднеcти вивчення змiн меж помешкань залежно ввд пip року, визначення довжини добового ходу, особливостей живлення на ввдкритих теpитopiях, кор-моздобування у зимовий перюд, розроблення комплексу спещальних бютехшч-них заход1в, спрямованих на покращення умов проживания зайця, можливкть вольерного розведення й випуску в природу.
Лггература
1. Допельмаир Г.Г. Биология лесных птиц и зверей : учебн. пособ. [для студ. лесотехн. ВУЗов] / Г.Г. Допельмаир, А.С. Мальчевский Г. А. Новиков Г.А. и др.; под общ. ред. Г.А. Новикова. - Изд. 2-ое, [перераб. и доп.]. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1966. - 403 с.
2. Колосов А.М. Биология зайца-русака : матер. к познанию фауны и флоры СССР / А.М. Колосов, Н.Н. Баккеев. - М. : Изд-во Тип. ЦО МВС СССР "Красная звезда", 1947. - 102 с.
3. Колосов А.М. Биология промыслово-охотничьих зверей СССР / А.М. Колосов, Н.П. Лавров, С.П. Наумов. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1979. - 416 с.
4. Корнеев О.П. Заець-русак на Укршш / О.П. Корнеев. - К. : Вид-во Кшв. ДУ, 1960. - 108 с.
5. Романов В.С. Охотоведение : учебник / В.С. Романов, П.Г. Козло, В.И. Падайга. - Мн. : Тесей, 2005. - 448 с.
6. Савицкий Б.П. Млекопитающие Белоруссии / Б.П. Савицкий, С.В. Кучмель, Л.Д. Бурко. -Мн. : Изд. центр БГУ, 2005. - 318 с.
7. Справочник охотника / под ред. М.С. Долбика. - Изд. 2-ое, [перераб. и доп.]. - Мн. : Изд-во "Ураджай", 1987. - 302 с.
8. Татаринов К.А. Звiрi захщних областей Украши / К. А. Татаринов. - К. : Вид-во АН УРСР, 1956. - 301 с.
9. Харченко Н.Н. Охотоведение : учебник / Н.Н. Харченко. - М. : Изд-во МГУЛ, 2002. -
370 с.
Власюк В.П. Особенности зимнего питания зайца-русака (Lepus euro-paeus Pall.) в лесных угодьях Житомирщины
Рассмотрены особенности питания зайца-русака в зимний период в лесных угодьях Житомирской области. Определен видовой состав растений, которыми питается вид в это время. Эти материалы важны для проектирования проведения биотехнических мероприятий. Установлено, что в зимний период на опушках заяц-русак в основном питался черникой (34 %), клевером (12 %), малиной и вереском обычным (по 7 %); в лиственных лесах различных классов возраста - черникой (16 %), дроком красильным (12 %) и клевером (8 %); в смешанных лесах - черникой (22 %), ракитником русским (19 %) и дроком красильным (17 %); в чистых хвойных лесах - черникой (28 %), ракитником русским (25 %) и дроком красильным (19 %).
Ключевые слова: заяц-русак, биотоп, стация, питание, кормовая база, опушка, зимний период.
Vlasyuk V.P. Some Nutrition Peculiarities of Grey Hare (Lepus Europaeus Pall.) in Zhytomyr Forest Lands in Winter Period
Some nutrition peculiarities of grey hare (Lepus europaeus Pall.) in Zhytomyr forest lands in winter period are considered. The species structure of plants which hares eat is established. These data are important in biotechnical measures planning. It is also established that in winter period at forest edge grey hare mainly feeds on blueberry (34 %), trefoil (12 %), raspberry and calluna (7 % each); in deciduous forests of different forests of different class and age - blueberry (16 %), genista tinctoria (12 %), trefoil (8 %); in mixed forests - blueberry (22 %), laburnum Rus (19 %) and genista tinctoria (17 %); in pure coniferous forests - blueberry (28 %), laburnum Rus (25 %) and genista tinctoria (19 %).
Key words: grey hare, biotop, station, nutrition, forage, forest edge, winter period.
УДК 630*23:504 Доц. А.В. Вишневський, канд. с.-г. наук -
Житомирський тщональний агроекологiчний утверситет
В1ДТВОРЕННЯ СОСНОВИХ Л1С1В У БОРОВИХ УМОВАХ РШНЕНСЬКОГО ПОЛ1ССЯ
Розглянуто особливост вщтворення соснових лгав у борах Ршненського Полюся. Показано динамжу люовщновних процесш, а також особливост росту i фактично! продуктивной! середньовжових i пристигаючих культур сосни звичайно! в борових умовах.
Встановлено, що бiльшiсть площ свiжих i вологих борiв закультивовано сосною звичайною, причому частина цих деревосташв досягае вiку стиглостi. Iснуючi технологи створення i вирощування лiсових культур, а також заходи 3i сприяння природному вщ-новленню стойких соснових деревосташв у борах необхщно удосконалювати на основi виявлених закономiрностей росту i розвитку лiсостанiв.
Ключовi слова: сосна звичайна, лiсовi культури, вщтворення, лiсовiдновлення, бо-ровi умови.
Вступ. Серед основних лiсоутворювальних порiд Украши у борових умовах Ршненського Полкся найбiльш поширеною е сосна звичайна (Pinus sylvestris L.), насадження яко1, поряд i3 задоволенням потреб господарств у деревиш, вико-нують середовище захиснi, санiтарно-гiгiенiчнi та iншi кориснi функцц.
Для вирiшення проблеми безперервного i невиснажливого лкокористу-вання, вирощування високопродуктивних лiсових насаджень вiдповiдно до типу лiсорослинних умов, одержання максимального лiсiвничого ефекту за мшшаль-них затрат першорядне значения мае вщтворення лiсових ресурсiв шляхом створення лкових культур. Навiть у багатьох типах лку, де природне вiдновления порiд вiдбуваеться добре, щоб запобiгти замiнi головних порiд другорядними, дощльно вдатися до штучного лiсовiдновлення. Саме лiсовi культури повиннi збагатити породний склад лiсiв, не допустити його збвднення [1]. Склад штучного насадження мусить вiдповiдати конкретному типу лку, шакше знижуеться продуктивнкть, цiннiсть культур, погiршуеться !х саштарний стан. Крш цього, варто брати до уваги складш взаемозв'язки мiж деревними породами: цiннi породи з меншою конкурентоздатнiстю можуть випадати зi складу насадження або рости погано [3].
Об'екти i методика дослщжень. Об'ектом дослiджень були рiзновiковi культури сосни звичайно!', створенi у борових умовах ДП "Зарiчненське лкове господарство" Р1вненсько1 обл. Враховуючи, що наслвдки цiлеспрямованого зас-тосування вiдповiдних заходш зi створення та вирощування штучних насаджень
