CC BY
16
ности вегетационного периода в зависимости от нормы высева семян. Исследовано влияние плотности выращивания сеянцев на их линейные показатели. В результате исследований по выращиванию однолетних сеянцев сосны обыкновенной в пленочной теплице вычислена оптимальная норма высева для получения максимального выхода стандартного посадочного материала.
Ключевые слова: сосна обыкновенная, семя, стандартный сеянец, норма высева, всхожесть семян, закрытая почва.
BulatA.G. The Influence of Scots Pine Seeding Rate on the Yield of Standard Seedlings Seeds in Greenhouses
The relevance of the issue concerning the influence of seeding rate on the yield of standard seedlings per unit area is growing in connection with the transition of forestry on the basis of breeding and using for the cultivation of planting material from genetically improved seeds. Some indicators of similarity and length of growing season, depending on the rate of seeding, are considered. We have proved the density of seedlings growing effect on their linear performance. As a result of studies on the cultivation of annual seedlings of Scots pine in greenhouses we have calculated optimum seeding rate for maximum yield of standard planting material.
Keywords: pinus silvestris, seed, seedling standard, seeding rate, seed germination, closed ground.
УДК 630*2:639.112:591.5
ОСОБЛИВОСТ1ЖИВЛЕННЯ ЗАЙЦЯ С1РОГО {LEPUSEUROPAEUS PALL.) У В1ДКРИТИХ ТИПАХ МИСЛИВСЬКИХ УГ1ДЬ ЖИТОМИРЩИНИ У ЗИМОВИЙ ПЕР1ОД
В.П. Власюк1
Розглянуто особливост живлення зайця арого у зимовий перюд у вщкритих типах мисливських угщь Житомирщини. Визначено видовий склад рослин, якими живиться вид у цю пору. Ц матерiали е важливими для проектування проведення бютех-шчних заходiв. Встановлено, що у зимовий перюд серед перелююв та чагарниюв заець арий здебшьшого живиться дроком красильним (29 %) та зшоваттю руською (22 %); на луках - конюшинами (26 %), тимофпвкою лучною (22 %), пирiем повзучим (16 %); на верхових болотах - пагонами верб (38 %), журавлиною болотною (25 %); у листяних i мшаних незiмкнутих люових культурах - чорницею (17 %), конюшинами (13 %) та зь новаттю руською (12 %); на соснових незiмкнутих лiсових культурах - чорницею (31 %) та зшоваттю руською (24 %); на присадибних сшьськогосподарських культурах - конюшинами (17 %), сходами озимих культур (15 %), на бурячищах (13 %), куку-рудзою (11 %).
Ключовi слова: заець арий, бютоп, стaцiя, живлення, зимовий перюд.
Вступ. Заець срий - один з найпопулярнiших видiв хутрових мисливських тварин не лише Житомирщини, а й Укра'ши загалом. На жаль, дотепер цей вид залишаеться одним з найменш вивчених об'екив мисливського господар-ства. Стосовно питань живлення виду в умовах Полюся, у науковш лiтературi знаходимо лише фрагментарнi вiдомостi [1, 4, 7-10]. Останню монографiчну роботу з ще! теми датовано 1960 р. [5]. Тут автор розглядае лише загальш питання живлення зайця загалом на територи Укра'ши. Важливо зазначити, що за 40-
1 доц. В.П. Власюк, канд. с.-г. наук - Житомирський нацюнальний агроеколопчний уншерситет
50 останнх роив icTOTHO змiнилася структура земельного фонду. Ввдповщно, змiнилаcя й структура екосистем, що не могло вплинути й на живлення та склад KopMiB зайця ciрого. Оcобливоcтi живлення зайця срого на Житомирщинi вис-вiтлено лише у нашiй пращ [2]. Проте у цш робота наведено результати досль джень, проведених у люових типах мисливських упдь.
Оптимальними умовами його проживання е ландшафти, у яких перева-жають ciльcькогоcподаpcькi упддя, якi чергуються з люовими масивами, луками, чагарниками, водоймами та шшими вiдкpитими територ1ями. Найбiльш критичним перюдом, пов'язаним 3i живленням зайця ирого, е зимовий, що зу-мовлено обмеженicтю складу коpмiв, наявнicтю глибокого cнiгового покриву i, як наcлiдок, ix доступшстю. В iншi пори року браку у кормах для зайця ирого немае. У зв'язку з цим, розглянемо питання живлення зайця у ввдкритих типах мисливських упдь Житомирщини саме у зимовий перюд.
Характер живлення русака значною мipою залежить вiд глибини сшго-вого покриву. У багатосшжт зими у живлены виду icтотно зростае питома вага чагарниюв i чагаpничкiв, деяких високостеблих трав. Особливо це стосуеться ожини, малини, чорнищ, верб, полину та ш. Проте, й у найcувоpiшi зими спос-теpiгали живлення зайщв трав'яними рослинами. У piзнi пори року зайщ по'да-ють рослини, яю збеpiгають зелений колip й тд cнiгом, тобто види, у яких хло-ропласти не руйнуються пiд дiею низьких температур. Серед видiв, у яких вда мирае надземна частина рослини, найчастше по'дають виcокоcтеблi трави, зок-рема й злаковi [2].
Методика досл1джень. Живлення тварин вивчали за методикою А.М. Колосова, Н.Н. Баккеева [3]. При цьому спостереження за живленням зайця ирого в польових умовах проводили за жировими слщами. Метод спостереження полягав у облшу по'дання piзниx видiв рослин зуcтpiнутиx на жировках. Для можливоси статистичного оброблення даних, визначали кiлькicть подав на 100 км маршруту. За ступенем ix по'дання, за методикою В.С. Романова [6], корми подшяли на основт (понад 20 % подав), другорядт (6-20 %) та радист (до 5 %).
Результати досл1дження. Встановлення складу зимових коpмiв важли-во враховувати тд час проектування проведення бютехтчних заxодiв для пок-ращення тpофiчниx i захисних умов для зайця. Особливоси живлення зайця ci-рого, з урахуванням структури рослинного покриву, наведено у табл.
У зимовий перюд своервдтстю проживання та живлення зайця срого характеризуються перелюки i чагарники. У пеpiод cнiгопадiв здобувати корм у цих бютопах досить важко. Проте, нашi умови характеры вiдлигами. У цi перь оди зайцi досить часто зуcтpiчаютьcя тут. Найбiльшу кiлькicть поiдiв зафшсова-но на гiлкаx дроку красильного (29,2 %), потiм зiноватi русько'' - 22,4 %. Зафш-совано також по'ди стебел i сухого листя кропиви (близько 10 %) та кострищ (близько 10 %).
Менш привабливими стосовно живлення зайця срого е луки. На низин-них луках найчасише заець cipий живиться конюшиною (26,1 %), на суходшь-них - полином (13,4 %). Опосередковане мюце у живленнi виду займають тимо-фй'вка лучна та пирш повзучий (22,3 i 15,6 %). Ц види е поширеними, зроста-
ють у рiзних умовах, на рiзних Грунтах. В умовах верхових боли зайц найчас-тiше живляться рiзними видами верб, особливо деревних форм (верба бша, лам-ка та ш.), потiм журавлиною болотною та буяхами (37,5; 24,8 та 10,6 % по!дов ввдповвдно). Чималу кiлькiсть по!дов зафiксовано у листяних i мшаних лiсових культурах. Тут заець мрий живиться гiлками та листям чагарниюв, трав'яною рослиннiстю. Особливо вiн надае перевагу чагарничкам чорницi, конюшинi альпшськш, зiноватi руськiй (16,6; 13,2 та 11,5 % фшсацш по1дав).
Кормова база чистих соснових люових культур е порiвняно бiднiшою. У цих умовах зайця зафжсовано зрiдка, головним чином тд час по!дання чорни-цi, зiноватi русько!, кострицi велетенсько! (30,7; 24,0 та 13,4 % по1дав).
Табл. 1. Види кормiв у живленш зайця арого у зимовий пертд в умовах Жито мирського Полкся (у перерахунку на 100 км стежкування)
№ з/п Бютоп (стащя) Вид рослин, яких пощають Юльюсть по'вдв Частка, %
1 2 3 4 5
- дрш красильний 268 29,2
- зiновать руська 206 22,4
- верес звичайний 44 4,8
-осика 18 1,9
1 Перелкки та - костриця велетенська 79 8,6
чагарники - кульбаба лжарська 57 6,2
- кропива дводомна 90 9,8
- астаргал солодкой 71 7,7
- невизначенi види рослин 86 9,4
Разом 919 100,0
- костриця велетенська 67 10,7
-полин 84 13,4
- тимофйвка лучна 139 22,3
2 Луки - пирш повзучий 97 15,6
- конюшини 163 26,1
- невизначенi види рослин 74 11,9
Разом 624 100,0
-буяхи 46 10,6
- журавлина болотна 107 24,8
3 Верховi -верби 162 37,5
болота - п^вки 34 7,9
- невизначеш види рослин 83 19,2
Разом 432 100,0
4 Листяш - пирш повзучий 84 7,9
i мiшанi - зшовать руська 122 11,5
незiмкнутi -горобина 29 2,7
ЛiCOBi - граб звичайний 44 4,1
культури -осика 10 0,9
- ожина 8 0,8
- малина 29 2,7
- чорниця 176 16,6
- костриця велетенська 82 7,7
- кульбаби 62 5,8
- конюшини 140 13,2
- грястиця збiрна 74 7,0
- суниця лiсова 47 4,4
- iван-чай 31 2,9
- череда 52 4,9
- невизначенi види рослин 72 6,8
Разом 1062 100,0
-брусниця 12 5,4
- верес звичайний 8 3,6
Чиста сосновi - зшовать руська 52 24,0
5 незiмкнутi -чорниця 66 30,7
ЛiCOBi - костриця велетенська 29 13,4
культури - пирш повзучий 20 9,3
- невизначеш види рослин 29 13,4
Разом 215 100,0
Поивш куль тури (озимi) - пшениця, жито, тритакале 2108 95,0
6 - невизначенi та iншi види рослин 121 5,0
Разом 2429 100
- бурячища 270 13,1
- капуста 109 5,3
- кукурудза 223 10,8
- конюшина 349 16,9
- топiнамбур 106 5,1
Присадибнi дшянки - пирш повзучий 87 4,2
7 - яблуня домашня 97 4,7
- гречка звичайна 139 6,7
- лобода бша 182 8,8
- лобода мiська 91 4,4
- поиви озимих культур 314 15,2
- невизначеш види рослин 101 4,9
Разом 2066 100,0
Всього повдв 11375 100,0
У зимову пору року для зайця ирого особливо привабливими е посiви озимих культур та рослиннiсть присадибних сшьськогосподарських угiдь. Цi бiотопи зайцi використовують як пiдгодiвельнi поля. Серед озимих вид регулярно зус^чався на поивах пшенищ, жита та ячменю. На присадибних дшян-ках вш надавав перевагу посiвам конюшини, знову ж таки озимих культур, бу-рячищам та залишкам кукурудзяних грядок (16,9; 15,2; 13,1 та 10,8 фшсацш погризiв вiдповiдно). Важливо зазначити, що в цих умовах полювання заборонено, що сприяе концентраци виду на цих дiлянках.
За ступенем по!дання до основних кормiв зайця сiрого, в умовах вщкри-тих типiв мисливських угiдь, можна ввднести: дрiк красильний (29,2 %), чорни-цю (16,6-30,7 %), тимофивку лучну (22,3 %), конюшину (13,2-26,1 %) та зшо-вать руську (11,5-24,0 %); до другорядних - пирш повзучий (7,9-15,6 %), полин (13,4 %), кострицю велетенську (7,7-13,4 %), кропиву дводомну (9,8 %), астрагал солодкий (7,7 %), грястицю збiрну (7,0 %), кульбабу (5,8-6,2 %), брусницю (5,4 %); до рiдкiсних - череду (4,9 %), граб звичайний (4,1 %), верес звичайний (3,6-4,8 %), суницю люову (4,4 %), iван-чай (2,9 %), горобину та малину (по
2,7 %), осику (0,9-1,9 %) та ожину (0,9 %). На болотах до основних KopMiB належать pi3Hi види верб i журавлина болотна (37,5 i 24,8 % по1дав вiдповiдно). Бу-яхи та пухiвки належать до другорядних кормiв.
На присадибних дшянках для зайцiв другорядними кормами е посiви ко-нюшини (16,9 %) та озимих культур (15,2 %), залишки бурякiв (13,1 %) i куку-рудзи (10,8 %), лобода бiла (8,8 %), гречка звичайна (6,7 %), залишки капусти (5,3 %) та тотнамбур (5,1 %). Яблуня домашня, пирш повзучий та лобода мюь-ка (4,2-4,7 % по!дов) варто ввднести до рiдкiсних кормiв присадибних дшянок.
Висновки. Серед перелiскiв i чагарниюв взимку зайцi найчастiше живи-лися дроком красильним (29 %) та зшоваттю руською (22 %); на луках - коню-шинами (26 %), тимофй'вкою лучною (22 %), пирiем повзучим (16 %); на верхо-вих болотах - пагонами верб (38 %), журавлиною болотною (25 %); у листяних i мiшаних незiмкнутих лiсових культурах - чорницею (17 %), конюшинами (13 %) та зшоваттю руською (12 %); на соснових незiмкнутих люових культурах - чорницею (31 %) та зшоваттю руською (24 %); на присадибних сшьсько-господарських культурах - конюшинами (17 %), сходами озимих культур (15 %), на бурячищах (13 %), кукурудзою (11 %).
За ступенем по!дання до основних кормiв зайця сiрого, в умовах ввдкри-тих типiв мисливських упдь, можна вiднести: дрiк красильний (29,2 %), чорни-цю (16,6-30,7 %), тимофй'вку лучну (22,3 %), конюшину (13,2-26,1 %) та зшо-вать руську (11,5-24,0 %); до другорядних - пирш повзучий (7,9-15,6 %), полин (13,4 %), кострицю велетенську (7,7-13,4 %), кропиву дводомну (9,8 %), астрагал солодкий (7,7 %), грястицю збiрну (7,0 %), кульбабу (5,8-6,2 %), брусницю (5,4 %); до рiдкiсних - череду (4,9 %), граб звичайний (4,1 %), верес звичайний (3,6-4,8 %), суницю лiсову (4,4 %), iван-чай (2,9 %), горобину та малину (по 2,7 %), осику (0,9-1,9 %) та ожину (0,9 %). На болотах до основних кормiв належать рiзнi види верб та журавлина болотна (37,5 i 24,8 % по!дов вiдповiдно). Бу-яхи та пухiвки належать до другорядних кормiв.
На присадибних дшянках для зайщв другорядними кормами е поиви ко-нюшини (16,9 %) та озимих культур (15,2 %), залишки буряюв (13,1 %) i куку-рудзи (10,8 %), лобода бша (8,8 %), гречка звичайна (6,7 %), залишки капусти (5,3 %) та тотнамбур (5,1 %). Яблуню домашню, пирiй повзучий та лободу мюь-ку (4,2-4,7 % по!дов) варто вiднести до рвдюсних кормiв присадибних дiлянок.
Лiтература
1. Допельмаир Г.Г. Биология лесных птиц и зверей : учеб. пособ. [для студ. лесохоз. ВУЗов] / Г.Г. Допельмаир, А.С. Мальчевский, Г.А. Новиков Г.А. и др.; под общ. ред. Г.А. Новикова. - Изд. 2-ое, [перераб. и доп.]. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1966. - 403 с.
2. Власюк В.П. Особливост зимового живлення зайця арого (Lepus europaeus Pall.) у люо-вих угщдях Житомирщини / В.П. Власюк // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. пращ,. - Львiв : РВВ НЛТУУкраши. - 2014. - Вип. 24.11. - С. 41-46.
3. Колосов А.М. Биология зайца-русака : матер. к познанию фауны и флоры СССР / А.М. Колосов, Н.Н. Баккеев. - М. : Тип. ЦО МВС СССР "Красная звезда", 1947. - 102 с.
4. Колосов А.М. Биология промыслово-охотничьих зверей СССР / А.М. Колосов, Н.П. Лавров, С.П. Наумов. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1979. - 416 с.
5. Корнеев О.П. Заець-русак на Укрш'ш / О.П. Корнеев. - К. : Вид-во Кт'в. держ. ун-ту, 1960. - 108 с.
6. Романов В.С. Охотоведение : учебник / В.С. Романов, П.Г. Козло, В.И. Падайга. - Мн. : Изд-во "Тесей", 2005. - 448 с.
7. Савицкий Б.П. Млекопитающие Белоруссии / Б.П. Савицкий, С.В. Кучмель, Л.Д. Бурко. - Мн : Изд. центр БГУ, 2005. - 318 с.
8. Справочник охотника / под ред. М.С. Долбика. - Изд. 2-ое, [перераб. и доп.]. - Мн. : Изд-во "Ураджай", 1987. - 302 с.
9. Татаринов К.А. Звiрi захщних областей Украши / К.А. Татаринов. - К. : Вид-во АН УРСР, 1956. - 301 с.
10. Харченко Н.Н. Охотоведение : учебник / Н.Н. Харченко. - М. : Изд-во МГУЛ, 2002. - 370 с.
Надшшла до редакцп 21.03.2016 р.
Власюк В.П. Особенности питания зайца-русака (Lepus europaeus Pall.) в открытых типах охотничьих угодий Житомирщины в зимний период
Рассмотрены особенности питания зайца-русака в зимний период в открытых типах охотничьих угодий Житомирщины. Определен видовой состав растений, которыми питается вид в это время. Эти материалы важны для проектирования проведения биотехнических мероприятий. Установлено, что в зимний период среди перелесков и кустарников заяц-русак в основном питается дроком красильным (29 %) и ракитником русским (22 %); на лугах - клеверами (26 %), тимофеевкой луговой (22 %), пыреем ползучим (16 %); на верховых болотах - побегами ив (38 %), клюквой болотной (25 %); в лиственных и смешанных несомкнутых лесных культурах - черникой (17 %), клеверами (13 %) и ракитником русским (12 %); на сосновых несомкнутых лесных культурах -черникой (31 %) и ракитником русским (24 %); на приусадебных сельскохозяйственных культурах - клеверами (17 %), всходами озимых культур (15 %), на бурячищах (13 %), кукурузой (11 %).
Ключевые слова: заяц-русак, биотоп, стация, питание, зимний период.
Vlasyuk V.P. Some Peculiarities of Grey Hare (Lepus Europaeus Pall.) Nutrition in Open Hunting Grounds of Zhytomyr Region in Winter Period
Nutrition peculiarities of grey hare (Lepus europaeus Pall.) in open hunting grounds of Zhytomyr region in winter period are studied. The species structure of plants which hares eat is established. These data are important in biotechnical measures planning. It is also established that in winter period in woods and shrubs in winter hares most often feed on woodwax (29 %) and laburnum Ruthenian (22 %); on meadows - on clover (26 %), timothy grass (22 %), couch grass (16 %); on raised bogs - on willow stems (38 %), cranberry (25 %); in unclosed deciduous and mixed forests - on blueberry (17 %), clover (13 %), laburnum Ruthenian (12 %); in unclosed pine forests - on blueberry (31 %) and laburnum Ruthenian (24 %); on household plots - on clover (17 %), sprouting winter crops (15 %), remains of beet (13 %), corn (11 %).
Keywords: grey hare, biotope, station, forage, winter period.
УДК 630*[26+23]
Л1СОВА КОМПОНЕНТА АГРОЛАНДШАФТ1В ПРИЧОРНОМОРСЬКОГО СТЕПУ
Л.М. Стрельчук1
Вивчено сучасний стан типового для району дослщжень господарства на темно-каштанових Грунтах з майже завершеним комплексом люомелюративних насаджень. За рельефом, Грунтово-^матичними характеристиками та структурою захисних люових насаджень вш е одним iз найкращих в його лiвобережнiй частит. Завдяки наявност значних площ люових насаджень рiзного цтьового призначення (сади, дендрарп, лiсовi масиви, полезахисш лiсовi смуги) вони мають значний загальний еколопчний вплив на навколишне середовище, i можуть бути основою для створення моделi стшкого люоаг-
1 асист. Л.М. Стрельчук - Херсонський ДАУ
