CC BY
27
38. Фоменко Н.В. Рекреацшш ресурси та курортологш / Н.В. Фоменко. - К. : Центр навч. лгг-ри, 2007. - 312 с.
39. Хабенков Р.И. Планирование рекреационного лесопользования / Р.И. Хабенков // Лесное хозяйство : журнал. - 1983. - № 2. - С. 5-9.
40. Черчик Л.М. Оцшка рекреацшно! дигреси еколопчно! стежки "Жсова шсня" Шацького национального природного парку / Л.М. Черчик, О.В. Мщенко // Вюник Волинського нащональ-ного ушверситету ím. Лес1 Украшки : зб. наук. праць. - 2009. - Вип. 1. - С. 212-216.
41. Чижова В.П. Рекреационная нагрузка в зонах отдыха / В.П. Чижова. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1977. - 48 с.
42. Шимюв О.Б. Життевють дубових деревосташв р1зного ступеня рекреацшно! дигреси. / О.Б. Шимкв // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв]в : РВВ НЛТУ Украши. - 2010. - 20.5. - С. 62-66.
43. Шукель И.В. Особенности восстановления бука европейского в городских и загородных насаждениях зеленых зон городов : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук: спец. 06.03.01 - Лесные культуры, селекция и озеленение городов / И.В. Шукель. - Львов, 1990. - 19 с.
Миклуш Ю.С. Использование признаков ландшафтно-таксационной оценки рекреационно-оздоровительных лесов
На примере лесов зеленой зоны Львова проанализировано применение ландшаф-тно-рекреационных признаков для лесопарковых частей лесов зеленых зон, их положительные и отрицательные стороны. Отмечена целесообразность применения признаков, которые определяют ценность лесных массивов и целесообразные лесохозяйственные мероприятия для повышения биологической устойчивости насаждений, их производительности и улучшения благоустройства.
Ключевые слова: рекреационно-оздоровительные леса, лесопарковая часть лесов зеленой зоны, ландшафтно-рекреационные признаки.
Myklush Yu.S. Determining the characteristics of landscape and valuation assessment of recreational and health-improving forests
The case study of forests of green zone of Lviv application of landscape-recreational features of forests of green zone and their positive and negative sides were analyzed. Appropriateness of using features that determine value of forests was noted. Forest management activities suitable for increasing biological stability of stands, their productivity and landscape improvement were indicated.
Keywords: recreation and recreational forests, forest park of the forest green spaces, landscape and recreational features.
УДК 630*182.3 Ст. наук. спiвроб. О.С. Мажула, канд. с.-г. наук -
Харшвський нащональтй аграрний уншерситет, м. Харшв
ВИВЧЕННЯ М1НЛИВОСТ1 МОРФОЛОГ1ЧНИХ ОЗНАК ШИШОК I НАС1ННЯ У ПРИРОДНИХ I ШТУЧНИХ ПОПУЛЯЦ1ЯХ СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 ВОЛИНСЬКОГО ПОЛ1ССЯ
Дослщжено мшливють морфолопчних характеристик репродуктивних оргашв у двох природних та трьох штучних популящях сосни звичайно! Волинського Полюся. Описано 4 форми апофiзiв шишок: б3, в4, в5 та в6. Показано, що насадження сосни з умов С2 та В4 iстотно в^^зняються за юльюстю морф та вщсотком морфолопчних форм репродуктивних оргашв, що свщчить про рiзнi напрямки еволюцшних процес]в, як е причиною вщособлення популяцш.
Зпдно з результатами дослiджень, штучш селекцiйнi популяци характеризуються значно меншою мiнливiстю, нiж природнi насадження. Це свщчить про зменшення ге-
нетичного рiзноманiття при селекцiйному вiдборi дерев сосни звичайно!. Вiдсоток рiз-них морф у штучних популяцiях е щдабним до аналогiчного показника у природнш по-пуляцп з умов С2, i значно вiдрiзняеться вiд частоти морфологiчних характеристик в умовах В4, що закономiрно вiдображае представництво плюсових дерев з рiзних люо-рослинних умов.
Ключовг слова: мiнливiсть, природш та штучнi популяци, морфологiчнi характеристики шишок i насiння, апофiз шишок, вiдсоток морф, генетичне рiзноманiття.
Важливим завданням лiсовоí генетики та селекцп е вивчення мiнливостi природних популяцiй основних лiсотвiрних порiд, зокрема одного з найпоши-ренiших видiв хвойних - сосни звичайно1. Анаго проведених популяцiйних дослiджень сосни звичайно! в Украíнi свiдчить про дуже незначну íх кiлькiсть, особливо це стосуеться основного ареалу виду, швшчно!' та центрально!' його частини. Бшьш вивченими е популяцл сосни звичайно! у Карпатах [3, 8, 9], у райош Кременецьких гiр та Малого Полкся [2, 6], а також Швденного Сходу Украши [1].
Мета роботи - дослвдження мшливосп природних i штучних популяцiй сосни звичайно! Волинського Полiсся за морфолопчними характеристиками шишок та насiння, порiвняння рiвня мiнливостi у створених штучних популящ-ях цього виду з аналопчними показниками у природних популяциях з метою оцiнки ступеня вдаворення та збереження природного рiзноманiття при селек-цiйному вiдборi.
Методи та об'екти дослщження. Дослiдження мiнливостi популяцш сосни звичайно! здiйснювали за морфолопчними характеристиками, як широко використовують для вивчення популящйно! структури хвойних: колiр шишок, насiння та крилаток, форма насшно! луски [4]. Ц показники, як правило, пос-■пйш у всiх частинах крони i зручнi для вивчення внутрiшньовидовоí феноти-пiчноí мiнливостi. Вони не змiнюються з вiком чи при перенесенш у райони з iншими ктматичними та екологiчними умовами.
Колiр шишок визначали вiдразу ж пiсля 1х збирання. Оскшьки дуже важ-ко врахувати ус вiдтiнки забарвлення, розрiзняли три групи шишок за íх кольо-ром: сiрi, коричневi, бежева За кольором насiння видiляли таю форми: чорне, жовте, плямисте або шстряве, коричневе та бежеве. Крилатки за кольором пода-ляли на: жовп, свiтло-коричневi, коричневi i темно-коричнева
Для класифiкацií форм апофiзу за основу взято 8 тишв, як виокремив Л.Ф. Правдiн [7]. Шд час дослiдження шишок у дерев природних популяцш Во-линсько1 обл. виявилось, що велика частина шишок мали апофiз, який не шдпа-дав пiд жоден з представлених описiв форм насiнних лусок, тому ми видшили та описали 4 нових типи: б3, в4, в5 та в6. 1х положения у класифшацп та характер-нi особливосп представлено у табл. 1.
За напрямком спiралей лусок або бшьшого числа парастих у шишок вив-чали дисиметричну мiнливiсть репродуктивних органiв у популяциях [5].
Для дослщження природних популяцiй сосни звичайно1 Волинського Полiсся було зiбрано зразки шишок з 49 дерев у двох насадженнях: 80-рiчного вшу у Сьомаювському лiсництвi ДП "Старовижшське ЛГ" (С2) (лише в одинич-них дерев з цього насадження шишок було менше 50 шт.), i 65-рiчного у Кара-синському лiсництвi ДП "Маневицьке ЛГ" з перезволожених (В4) лкорослин-
них умов (у цьому насадженнi лише з частини дерев можна було зiбрати по 50 шишок, у бшьшосп з них зiбрано близько 30 шишок з дерева).
Табл. 1. Класифтащя munie апофiзiв, представлениху природних популящях сосни звичайно1 у Волинськш обл.
Групи Характеристика
а f. plana - апофiзи гладенькi по всiй шишцi
б f. gibba - апофiзи у виглядi пiрамiдки по всiй шишцi
6i апофiзи у виглядi пiрамiдки з освилено! сторони шишки, а i3 затемнено!' -гладенью
б2 апофiзи у виглядi пiрамiдки у верхнiй частинi шишки, а в нижнш гладенькi або майже гладенью
бз амофти у виглям трамщки з осв1глсно1 сторони шишки, а з затемнено'! у вшля.м трамщки лише у верхнш частиш, внизу - вони гладенькi
в f. reflexa - апофiзи загнутi до основи шишки у виглядi гачка по всш шишцi
Bi апофiзи загнута до основи шишки у виглядi гачка тшьки з освилено! сторони, а в затшенш у виглядi пiрамiдки
B2 на освiтленiй сторот у верхнiй частинi апофiзи у виглядi пiрамiдок, в нижнiй частит загнута у виглядi гачка, на затшенш сторот ви апофiзи гладенью
B3 як i в2 але апофiзи у виглядi гачка загнутi до верху
В4 на освггленш CTopoHi у верхнш частиш амофмзи у вигля'м шрамщок, в нижнш частиш загнут у вигляд1 гачка, на затшенш сторош: у верхнш частинi у вшля;м шрамщок, у нижнш частинi - гладенью або майже гладенью
В5 амофмзи мо всш шишш гладенью або майже гладенькi, лише знизу на освiтленiй стоpонi у вшля;м гачка загнутого вниз
Вб на освiтленiй сторош у верхнш частиш амофмзи у вигляд1 шрамщок, в нижнш частинi загнутi у вшлядм гачка, на затшенш сторош: так само у верхнш частиш у вш ля.м шрамщок, у нижнш частинi загнув у вигляди гачка
Для дослвдження штучних популяцш сосни звичайно1 використано сор-товипробш культури цieí породи, ят ми створили у 1999 р. у Володим^всько-му лкнищш ДП "Гутянське ЛГ" Харк1всько1 обл. У цих сортовипробних культурах представлено дв штучнi популяцií з Волинсько1 обл.: Луцьк-2 та Луцьк-3, якi вирощенi зi загального зразка насiння клонових насшних плантацiй об-ластi та зареестроваш як сорти. Представлена у випробних культурах популящя Волинь-контроль створена з насшня, що е загальним збором з мкцевих наса-джень Державних пiдприемств лiсового господарства Волинсько1 обл. i тому за рiзноманiтнiстю найбшьш близька до природних популяцш.
Результати дослщження. Вiдсоток морфологiчних форм шишок та насшня 49 дерев дослщжених насаджень у Волинськш обл. представлений у табл. 2. Аналiз частот рiзних морф свщчить про ктотну вiдмiннiсть двох насаджень з суходшьних та перезволожених лкорослинних умов за всша показни-ками, ^м дисиметрично1 мiнливостi та кольору крилаток.
Подальш1 дослiдження покажуть, чи ця закономiрнiсть випадкова, чи е правилом для популяцш сосни звичайно1 цього регюну. Але у дослвджених природних насадженнях i у штучних сортовипробних культурах переважають правостороннi шишки (при обертанш злiва направо парастих - 8, справа на ль
во - 5). Причому в обох природних насадженнях однаковий вiдсоток дерев з перевагою правостороншх (26 шт., 53,1 %) i лiвостороннiх (20 шт., 40,8 %) шишок та по 3 дерева (6,1 %) мали 50 % лших i 50 % правих шишок.
Вiдрiзняються цi насадження лише кшькктю дерев, у яких перевага правих чи лших шишок бшьша за 60 чи 70 %. Таких дерев значно бiльше у популя-цií з умов В4: кiлькiсть правих шишок з перевагою бшьше 60 % у даному наса-дженнi 12 шт. (24,5 %), з перевагою бiльше 70 % - 7 шт. (14,2 %), кшьккть ль вих шишок з перевагою бшьше 60 % - 14 шт. (28,6 %), бшьше 70 % - 1 шт. (2,0 %). У популяцп з умов С2 кшьккть правих шишок з перевагою бшьше 60 % - 7 шт. (14,3 %), з перевагою бшьше 70 % - 1 шт. (2,0 %), кшьккть лiвих шишок з перевагою бшьше 60 % - 2 шт. (4,1 %), бшьше 70 % - 1 шт. (2,0 %).
За морфолопчними показниками шишок вiдмiнностi мiж двома досль дженими популящями е дуже iстотними. За кольором шишок у популяцп з умов С2 значно переважають дерева з коричневими шишками - íх 36 шт. (73,5 %), дерев iз сiрими шишками серед вивчених 10 шт. (20,4 %) i бежевi шишки представлен лише у трьох дерев (6,1 %). У популяцií з умов В4 майже порiвну дерев зi сiрими (20 шт., 40,8 %) та бежевими шишками (18 шт., 36,7 %) i значно менше дерев мають коричневi шишки (11 шт., 22,4 %). У штучних се-лекцiйних популяциях з Волинсько1 областi найбiльше було зафжсовано шишок з коричневим забарвленням - 58-66 %, сiрих - 6-18 % i бежевих - 16-30 %, що свiдчить про ктотну вiдмiннiсть морфологiчноí мiнливостi у природних та штучних популящях сосни звичайно1 у регiонi дослiджень.
Iстотнi розбiжностi спостерiгаються мiж двома насадженнями i за мiнли-вiстю апофiзiв шишок. Насамперед ця розбiжнiсть стосуеться кшькосп морф у популяциях: у насадженш з умов С2 було зафжсовано 6 рiзноманiтних апофiзiв шишок: в4, б, б2, в5, а, в2, в умовах В4 - 10 тишв апофiзiв: б3, б1, в, в4, б, б2, в6, а, в2, в!. Водночас найчастiше трапляються в обох популяциях дерева, яю мають апофiзи шишок в4 - в умовах С2 таких дерев 22 (44,9 %), в умовах В4 - 18 (36,7 %). Частоти дерев з шшими апофiзами шишок у дослвджених популящях значно вiдрiзняються. У насадженнi з умов С2 найбшьш розповсюдженим апо-фiзом, крш в4, е б2 - 11 дерев (24,4 %), менш розповсюдженим е апофiз а - 7 дерев (14,3 %) i одинично трапляються дерева з апофiзами в2 - 4 шт. (8,2 %), в5 -3 шт. (6,1 %) та б - 2 шт. (4,1 %). У насадженш в умовах В4 найбшьш розповсюдженим апофiзом кр1м в4 е б3 - 10 дерев (20,4 %), одинично трапляються дерева з апофiзами б! - 5 шт. (10,2 %), б2 - 4 шт. (8,2 %), а - 4 шт. (8,2 %), б - 3 шт. (6,1 %), в2 - 2 шт. (4,1 %) та по 1 дереву (2,0 %) з апофiзами в, в! i в6.
Дослщжеш штучнi популяцií сосни звичайно1 з Волинсько1 обл. значно вiдрiзняються за частотою найбшьш поширених апофiзiв шишок порiвняно з природними насадженнями. Кшьккть морф, яю трапляються у цих насадженнях, на двi менше, шж у природному насадженнi з умов С2 - 4, i на 6 - нiж в умовах В4, тобто зовс1м не вдаворюеться природна рiзноманiтнiсть апофiзiв шишок у перезволожених умовах. У штучних популящях вiдрiзняються i найбiльш розповсюджеш апофiзи шишок, такими е в2 - 60 % та а - 56 %, менш розповсюджеш б! - 18 % та б2 - 14 %.
Табл. 2. Ыдсоток морфологiчних форм репродуктивних оргашв сосни звичайноЧу природних та штучних популяциях Волинського По.йсси
Морфолопчш характеристики Природш популяц11 Штучш популяцц
ДП "Старови-жiвське ЛГ" (С2) ДП "Маневиць-ке ЛГ" (В4) Волинь-контроль Луцьк-2 Луцьк-3
Форма апофiзу: а 14,3 8,2 12 14 56
б 4,1 6,1 10 - -
61 10,2 58 12 18
б2 24,4 8,2 10 14 2
бз 20,4 - - -
в 2,0 - - -
В1 2,0 - - -
в2 8,2 4,1 10 60 24
в4 44,9 36,7 - - -
В5 6,1 - - -
в6 2,0 - - -
Забарвлення шишок: сiрi 20,4 40,8 16 18 6
коричневi 73,5 22,4 58 66 64
бежевi 6,1 36,7 26 16 30
свило-ко-ричневi 30,6 24,5 41 79 12
Забарвлення крилаток коричневi 28,6 24,5 59 21 88
темно-ко-ричневi 40,8 51,0 - - -
Забарвлення насшня: чорне 57,1 46,9 36 82 -
строкате 18,4 2,0 51 - 91
коричневе 20,4 46,9 - 18 -
бежеве 4,1 4,1 13 - -
ире - - 9
Дисимет- рична мшливють правi / лiвi шишки 53,1/40,8 53,1/40,8 56,0/44,0 66,0/34,0 68,0/32,0
Значно вiдрiзняються дослвджеш насадження за ввдсотком дерев з рiз-ним кольором насшня. У популяцií з умов С2 домiнуючими е дерева з чорним кольором насiння - 28 шт. (57,1 %), iз коричневим - 10 шт. (20,4 %), зi строка-тим - 9 шт. (18,4 %) i 2 дерева (4,1 %) iз бежевим кольором насiння. В умовах В4 дерева з чорним i коричневим кольором наання становлять однаковi час-тки - по 23 дерева (46,9 %), 2 дерева (4,1 %) з бежевим кольором насшня i одне (2,0 %) зi строкатим.
Штучнi популяцп з Волинськоí обл. значно вiдрiзияються вiд дослвдже-них природних за вiдсотком дерев з рiзним кольором насiння: найбшьш розпов-сюдженими у популяцп Луцьк-3 е дерева зi строкатим (91 %) насiнням, у популяцп Луцьк-2 - з чорним насшням (82 %). За кольором крилаток у двох досль джених природних популящях значно переважають темно-коричневi - 40,8 та 51,0 %, близький ввдсоток коричневих та свiтло-коричневих крилаток 24,530,6 %. У штучних популящях, навпаки, повшстю вiдсутне насшня з темно-ко-ричневими крилатками, домiнуючими е зi свiтло-коричневими - 79 % (Луцьк-2), та коричневими - 88 % (Луцьк-3) крилатками.
Висновки. Два дослщжеш насадження сосни звичайно! з pi3Hnx лкорос-линних умов у Волинськш обл. iстотно вiдрiзняються за кшькктю та вiдсотком морфологiчних форм репродуктивних оргашв. Це свiдчить про pi3m напрямки еволюцiйних пpоцесiв у piзних лiсоpослинних умовах, внаслiдок чого ввдбувся вiдбip та вiдтвоpення piзних морф, характерних для умов С2 чи В4. Цi процеси е однieю з причин утворення окремих вiдособлених популяцiй.
Частота моpфологiчних характеристик штучних селекцiйних культур по-ходженням з цього pегiону значно вiдpiзняеться вiд дослiджених природних наса-джень. У штучних популяцiях трапляеться значно менше piзноманiтних морфо-логiчних форм, шж у природних, що свщчить про збiднення генетичного piзнома-шття при селекцшному вiдбоpi дерев. Водночас вiдсоток piзних морф у штучних популящях е ближчим до аналопчного показника у пpиpоднiй популяцй' з умов С2, що цшком закономipно, оскшьки плюсовi дерева вiдбиpались, в основному, у суходшьних умовах С2 та В2 i piзноманiтнi морфи популяцш з перезволожених умов значно менше вдавореш у селекщйних об'ектах. Це закономipно зумовлюе зменшення фенотишчно! та генетично! мiнливостi у штучних популящях.
Лггература
1. Коршиков И.И. Анализ сопряженной изменчивости окраски семян и аллозимного полиморфизма растений в популяциях сосны обыкновенной на юго-востоке Украины / И.И. Коршиков, Т.И. Великоридько, С.Н. Тунда // Вюник Укра!нського товариства генетикв i селекцiонерiв. - 2009. - Т. 7, № 2. - С. 206-210.
2. Коршиков И.И. Генетична мшливють сосни звичайно! (Pinus sylvestris L.) у релжтових популяцшх Кременецького горбогiр'я та Малого Полюся / И.И. Коршиков, А.Н. Лисничук, Т.И. Великоридько, Л.А. Калафат // Доповвд НАН Укра!ни. - 2008. - № 12. - С. 141-145.
3. Коршиков И.И. Высотная дифференциация горных популяций видов семейства Pinaceae в Украинских Карпатах и Крыму / И.И. Коршиков, С.Н. Привалихин, Е.М. Горлова и др. // Бо-тан. журн. - 2005. - Вып. 90, № 9. - С. 1412-1420.
4. Мамаев С.А., Махнев А.К. Изучение популяционной структуры древесных растений с помощью комплексного метода морфозизиологических маркеров / А.С. Мамаев, А.К. Махнев // Фенетика популяций. - М. : Изд-во "Наука". - 1982. - С. 140-150.
5. Морозов В.И. Диссиметрическая изменчивость сосны обыкновенной на ПЛСУ Кировской области / В.И. Морозов // Лесное семеноводство. - Воронеж. - 1980. - С. 125-129.
6. Мудрик О.А. Динамка генетично! структури природних популяцш деяких видгв родини Pinaceae Lindl. в Укра!ш : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бюл. наук: спец. 03.00.15 / Олена Анатолйвна Мудрик; НАН Укра!ни; 1н-т юптинно! бюлогГ! i генетично! ¡нженерп. - К. : Вид-во "Либадь", 2006. - 20 с.
7. Правдин Л.Ф. Сосна обыкновенная. Изменчивость, внутривидовая систематика и селекция / Л.Ф. Правдин. - М. : Изд-во "Наука". - 1964. - 161 с.
8. Санников С.Н. Дифференциация популяций сосны обыкновенной / С.Н. Санников, И.В. Петрова. - Екатеринбург : Изд-во УрО РАН, 2003. - 247 с.
9. Яцык Р.М. О популяционной изменчивости сосны обыкновенной реликтового проихож-дения / Р.М. Яцык // Лесоводство и агролесомелиорация : респ. межвед. темат. науч. сб. - К. : Изд-во "Урожай". - 1977. - Вып. 48. - С. 21-25.
Мажула О. С. Изучение изменчивости морфологических признаков шишек и семян в природных и искусственных популяциях сосны обыкновенной Волынского Полесья
Исследована изменчивость морфологических характеристик репродуктивных органов в двух природных и трех искусственных популяциях сосны обыкновенной Волынского Полесья. Описаны 4 новых формы апофизов шишек: б3, в4, в5 та в6. Показано, что насаждения сосны с условий С2 и В4 существенно отличаются по количеству морф и проценту морфологических форм репродуктивных органов, что свидетельствует о
разных направлениях эволюционных процессов, ведущих к образованию отдельных популяций.
Исходя из результатов исследований, искусственные селекционные популяции имели значительно меньшую изменчивость морфологических форм, чем природные насаждения. Это свидетельствует об обеднении генетического разнообразия при селекционном отборе деревьев сосны. Процент разных морф в искусственных популяциях ближе по значению к аналогичному показателю в природной популяции из условий С2, и значительно отличается от частоты морфологических характеристик в условиях В4, что закономерно отображает представительство плюсовых деревьев из разных лесорасти-тельных условий.
Ключевые слова: изменчивость, природные и искусственные популяции, сосна обыкновенная, морфологические характеристики шишек и семян, апофиз шишек, процент морф, генетическое разнообразие.
Mazhula O.S. Investigation of variability of morphological markers of cone and seeds in artificial and natural populations of Scots pine of Volyn Polissya
Variability of morphological markers of reproductive organs in 2 natural and 3 artificial populations of Scots pine of Volyn Polissya was researched. 4 new forms of apophysis of cone: b3, v4, v5 and v6 was described. It was demonstrated that the forest stands of pine from forest growth conditions С2 and В4 significant differ according to quantity and percent morphological forms of reproductive organs. It all goes to show about different tendency of evolution, which give rise to segregation of distinct population.
As shown in results of investigations the artificial selected populations are characterized far lesser variability of morphological forms then natural populations. This suggests about reduction of genetically diversity during selected pine of trees.
In artificial selected populations the percent of different morphs was closer to analogous exponent in natural populations from forest growth conditions С2 and differ markedly from conditions В4. It consistently represents quantity of plus trees from different forest growth conditions.
Keywords: variability, artificial and natural populations, Scots pine, morphological markers of cone and seeds, apophysis of cone, percent of morphs, genetically diversity.
УДК582.681.81(477.41) Доц. 1.Д. Василенко1, канд. с.-г. наук;
доц. Л.М. ФШпова1, канд. с.-г. наук; проф. Я.Д. Фучило2, д-р с.-г. наук
БОРОТЬБА З ОМЕЛОЮ НА ДЕРЕВАХ ТОПОЛ1 У ЗЕЛЕН1Й ЗОН1 Б1ЛО1 ЦЕРКВИ
Дослщжено стушнь ураження дерев тошш у зелених насадженнях м. Бша Церква омелою бшою та способи боротьби з нею. На деревах iз низьким ступенем заселення ефективним заходом боротьби з омелою виявилося обрiзування ii "кущiв" разом iз час-тиною гшок, що забезпечило вщсутшсть нашвпаразита протягом 8-12 роюв. За високо-го i дуже високого ступешв пошкодження дерев схожий результат забезпечуе повне зрiзування крони та частини стовбура.
Ключовi слова: тополя, омела бша, ураження дерев, обрiзування гшок.
Омела бша (Viscum album) - вiчнозелений нашвпаразитний кулястий "кущ" родини ремнецштих, дiаметром до 90 (100) см. Воду i мшеральне жив-лення вона отримуе ввд "господаря" (дерева, на якому живе), а оргашчш речо-вини синтезуе самостшно [1, 2]. Розмножуеться насшням, яке поширюють пта-
1 Бшоцеркгвський НАУ, м. Бша Церква;
2 НУ бюресурав i природокористування Украши, м. Ки!в
