CC BY
12
А. М. Колосов,
доктор економ1чних наук, Луганський нацгональний ушверситет 1мет Тараса Шевченка, м. Старобыьськ,
О. С. Цибулько,
астрант
Нац^ональний педагог1чний ушверситет 1мен1 М.П. Драгоманова, м. Кигв
ОЦ1НКА СТАНУ ГОСТРОТИ ЗБРОЙНОГО ПРОТИСТОЯННЯ В ДОНБАС1 З М1РКУВАНЬ ДОСТАТНОСТ1 УМОВ ДЛЯ ПРИЙНЯТТЯ ПОЛ1ТИЧНИХ Р1ШЕНЬ
Обгрунтування проблеми. Проблема завер-шення збройного конфлшту в Донбас з самого початку набула мiжнародного статусу i до !! вирiшення пiдключилися найвпливовiшi кра!ни та мiжнароднi оргашзацн. Зусилля провiдних кра!н, що входять до так звано! нормандсько! четвiрки, а також i США, направлеш на виконання сторонами конфлшту умов його завершення зпдно з Мiнськими домовленос-тями. У той же час, юнуе суттева вада цих домовле-ностей, яка полягае в тому, що виконання !хшх умов не визначено чгтко в часi та в послвдовносп здшс-нення. Але основний «камшь спотикання», як ви-явилося, закладений саме у вiдсутностi критерпв до-сягнення перших трьох пунктiв прийнятого 12 лютого 2015 року «Комплексу заxодiв з виконання мшських домовленостей», призначення яких полягае в створенн умов безпеки, достатшх для подаль-шого прийняття полгтичних рiшень щодо припи-нення конфлшту [1].
Саме ця невизначенiсть впливае й на оцiнку самого процесу збройного протистояння, перешко-джаючи встановленню об'ективно! оцiнки тте! чи ш-шо! фази його протшання. Майже щодня лунають оцiнки щодо загострення, або, навпаки, затухання збройного протистояння з вуст офщйних оргашв керiвництва проведенням АТО, журналiстiв та екс-пертгв. Втгм, така ощнка видаеться, найчастше, на основi ствставлення даних, що характеризують рь вень бойово! напруги за один-два дш у ствстав-леннi з попередшм перiодом невелико! тривалосп.
Очевидно, що встановлення об'ективних мето-дiв ощнювання стану гостроти збройного конфлiкту могло би з^ати важливу роль стосовно визначення необxiдниx умов для запровадження чергового здш-снення заxодiв мирного урегулювання конфлiкту згiдно з Мшськими домовленостями. Ураховуючи значну важливiсть прояснення цього питання щодо визначення стану гостроти збройного конфлшту, ви-ршення такого завдання потребуе застосування на-укових методiв дослiдження подiбниx багатофак-торних процесiв, що й продемонстровано в данiй статтi.
Аналiз публжацш за визначеною темою.
Проблематика вивчення процесiв виникнення, про-
тшання й припинення конфлiктiв була в ценр уваги з давнiх часiв. Ведомо, що ще давнiй китайсь-кий стратег i мислитель Сунь-цзи в V сторiччi до на-шо! ери видав трактат про вшськову стратегiю «Ми-стецтво вiйни», у якому вже придiлив увагу фазам протшання вiйськових конфлiктiв [2]. Стан гостроти збройного протистояння в тривалих повнощнних вiйнах сучасност традицiйно ощнюеться багатьма факторами - кiлькiстю задiяних вiйськ, озброень, тактикою оборони або наступу, втратами живо! сили i озброень та iншими. Що ж стосуеться сучасних збройних конфлiктiв локального характеру, без ма-сового використання всiх заходiв ведення вiйни, то гострота !хнього протiкання зазвичай визначаеться через поняття стадi!, фази збройного конфлшту. Так, виокремлення стадiй конфлшту визначае Л. Крю-берг [3], пропонуючи «спрощену схему конфлшт-ного циклу», що полягае в типовому варiантi з деш-лька стадш: база конфлiкту - манiфестацiя - ескала-цiя - деескалащя - зашнчення - наслiдки - база нового конфлшту [3, с. 23]. Сучасна конфлiктологiя розглядае динамiку конфлiктiв як змiну таких його фаз, як: 1) передконфлштна; 2) iнцидент (саме виникнення й розвиток конфлiкту); 3) критична точка конфлшту; 4) розв'язання конфлiкту [4].
Що ж стосуеться збройного конфлшту в Дон-басi, питання гостроти його протшання ще не стали безпосередшм об'ектом систематичного досль дження. Навiть у найбiльш розгорнутих до^джен-нях рiзних аспектов збройного конфлшту в Донбасi, здiйснених Нацiональним шститутом стратегiчних дослiджень пiд керiвництвом В.П. Горбулша, у яких обгрунтовано можливост й доцiльнiсть застосування рiзних сценарi!в його розвитку й припинення [5], практично поза увагою залишаються питання визначення стану гостроти конфлшту, без чого нелегко ощнити вiрогiднiсть того чи iншого сценарто. Практично единим джерелом подання шформацп щодо стану конфлiкту е щоденн доповiдi i публша-цi! 1нформацшно-анал^ичного центру Нацiонально! безпеки Укра!ни [6]. При цьому оцiнка саме стану гостроти конфлшту зводиться до категорш «загострення», «затухання» та ш. У загальному викорис-таннi лунають дуже рiзнi ощнки одного й того же
стану конфлшту, ввд чергових перестршок до справ-жньо! вiйни, що продемонстровано недавно в заявi спещального представника США К. Волкера, який при вiдвiданнi зони збройного конфлшту на фонi його бiльш-менш спокшно! фази висловився щодо нього як до «гарячо! вiйни» [7].
Отже, метою статтi е виклад результатов визна-чення гостроти збройного конфлшту в Донбасi з ви-користанням методiв математичного моделювання.
Виклад основного матерiалу статтi. Зброй-ний конфлшт у Донбасi тсля укладення Мшських домовленостей у вереснi 2014 року протшае, за ви-ключенням операцш iз захисту й залишення мюта Дебальцева, переважно в формi позищйного проти-стояння з чергуванням сташв його загострення та за-тухання. Величезнi негативнi наслiдки цього збройного протистояння для економiки кра!ни i життя людей мають накопичувальний характер, тому вони не можуть виступати в якост чинника стану гостроти конфлшту, яка змiнюеться, якщо не щодня, так впродовж нетривалих часових перiодiв. У той же час очевидно, що стан гостроти конфлшту залежить вiд багатьох полiтичних, сощальних, економiчних чин-нишв, та також календарних, iнформацiйних та ш-ших приводiв. На його стан напряму впливають на-явнiсть домовленостей щодо чергового припинення вогню, очiкування зустрiчi керiвникiв кра!н нор-мандсько! четвiрки на вищому рiвнi, чергового заедания трьохсторонньо! групи в Мшську, ситуацiя в конкретному мiсцi розподшу сил, особливiсть сто-суншв учасниюв конфлiкту як з рiзних його бошв, так i в середиш власного оточення, впливи з боку мешканщв дано! мiсцевостi та багато шших чинни-кiв. Тобто такий багатофакторний процес iз нестабь льним характером впливу рiзних чинникiв, коли вплив кожного з них не може бути виокремлений,
цiлком може розглядатися як непередбачуваний, що здшснюеться в межах вiдкритих, так званих дисси-пативних систем. Останнiми роками так процеси, що зазвичай рашше вивчалися в бюлогп та фiзицi, стали вивчатися i в сощальнш сферi [8], у результат чого виявилося, що усередииi хаотичних процеав можуть складатися умови для асимптотичних змiн у напрямку створення бшьш-менш стабiльних ста-нiв, як1 називають атракторами. Атрактор (вiд лат. айгаЬо - притягую до себе) - це точка тяжшня, де-яка область, до яко! притягуються, сходяться всi можливi траекторil змiиювання або руху процесу. Стосовно питання, що розглядаеться, може йтися про варiювания певних вимiрникiв гостроти збройного конфлшту iз визначенням наявност^ !хнього тренду в напрямку загострення або затухання. У якосп гiпотези, дiевiсть яко! пiдтверджена iсторiею, атрактором i даного конфлiкту може й повинно бути його мирне завершення. То ж питання полягае в ви-значеннi певних показнишв, якi можна вважати за оцiнювачiв стану дослiджуваного процесу.
У якосп таких показник1в гостроти збройного конфлшту в Донбасi можна використати щоденш данi Iнформацiйно-аналiтичного центру Нац1ональ-но! безпеки Укра!ни (1АЦ) стосовно бойових втрат живо! сили у виглядi поранених та загиблих вiйсь-кових, починаючи з вересня 2014 року ^ починаючи з к1нця березня 2016, також данi стосовно щодня здшснених обстрiлiв з боку незаконних збройних формувань (НЗФ), зокрема, iз застосуванням важ-кого озброення. Скористуемося спочатку даними 1АЦ щодо кшькосп поранених i загиблих i розраху-емо середнi добовi показники за певш календарнi перiоди за схемою, що демонструе фрагмент, приведений в табл. 1.
Таблиця 1
Даш стосовно поранених i загиблих вшськових по днях проведення АТО(фрагмент)
Дата Кiлькiсть втрат Приштки
пораненими i загиблими
загалом у тому чи^
загиблими
17.09.2014 4 1 -
19 8 1 Укладення Мшського меморандуму ввд
20 10 2 19.09.2014
21 4 2 -
22 0 0 Припинення обстршв з 23-00
23 8 0 -
26 9 1 -
27 3 0 -
За перюд у 8 дiб 46 7
У середньому за добу 5,75 0,875
перюду
28.09.2014 36 9 Загострення бо!в за Донецький аеропорт
1.10.2014 19 1
4.10.2014 i так далi 8 2
На основi таким чином тдготовлених даних за весь подальший перюд проведення АТО ввдобра-зимо !х у виглядi дiаграми на рис. 1.
Дiаграма наочно демонструе чергування перю-дiв Í3 рiзним ступенем гостроти конфлшту за показ-никами втрат живо! сили та наявнють окремих перь одiв з ввдносно невисоким ступенем загострення. 1н-тегрована ощнка тенденцш змiнюваностi даного процесу, який сприймаеться як хаотичний, можлива
на основi математичного моделювання методом точкового ввдображення еволющ! процесу в його горизонтальному зрiзi в координатному просторi за функщею Пуанкаре [9]:
Хп+1 = ДХп), (1)
де Хп - координата п-го перетинання траекторiею процесу «чно! горизонтально! площини;
Хп+1 - координата (п+1)-го перетинання траек-торiею процесу ачно! горизонтально! площини.
Рис. 1. Дiаграма розподшу середньоТ добовот чисельностi втрат вшськових по перiодах проведення АТО: Ряд 1 - втрати загалом; Ряд 2 - у тому числ загиблих.
Якщо стан процесу незмiнний, то будь-яке зна-чення в (п +1)-й момент часу ввдповвдае значенню в попереднiй п-й момент, тобто Хп+1 = Хп i це ввдо-бражалося б единою точкою на бюектриа прямого кута мiж осями координат. Однак, якщо процес не-стiйкий, то наступна точка у будь-який (п+1)-й момент вiдрiзняеться вiд попереднього п-го i на гра-фiку створюеться лшя, що показуе напрям еволющ!
процесу. Кожна подальша точка переводить пряму лiнiю у криву, яка може показати напрямок руху внутршнього стану системи до певного атрактора.
Для побудови точкового вiдображення процесу представимо вихiднi данi, фрагмент яких приведений у табл. 1, у виглядi табл. 2, у якш вихiднi данi представленi ввдповвдно до вимог побудови функци (1).
Таблиця 2
Вихщш данi точкового вщображення еволюцп середньо'1 добово'1 кшькосп _бойових втрат по першдах збройного конфлiктув Донбасi__
Точка ввдображення (перюд) n n+1 Точка ввдображення (перюд) n n+1
1 2 3 4 5 6
1 7,25 9,44 36 5,93 7
2 9,44 7,6 37 7 5,12
Зактчення табл. 2
1 2 3 4 5 6
3 7,6 10 38 5,12 1,87
4 10 9,7 39 1,87 3,7
5 9,7 3,1 40 3,7 3
6 3,1 2,1 41 3 3,78
7 2,1 6 42 3,78 1,87
8 6 23 43 1,87 3,1
9 23 32,4 44 3,1 2
10 32,4 37 45 2 7,1
11 37 49,6 46 7,1 5,7
12 49,6 6,25 47 5,7 4,8
13 6,25 4 48 4,8 4,9
14 4 3,5 49 4,9 9,2
15 i так далi 3,5 3,7 50 i так далi 9,2 6,5
На основi даних табл. 2 побудуемо точкове вь дображення процесу еволющ! середшх добових
втрат для 65 календарних перiодiв збройного конф-лiкту в Донбас з 19.09.2014 по 8.08.2017, що показано графшом на рис. 2.
Рис. 2. Графж точкового вщображення еволюци середньоТ добовоТ кiлькостi
втрат i атрактору процесу
Графш наочно демонструе, що найбшьш жах-ливi результати збройного протистояння за кшькь стю добових втрат бшьше 30 й навiть до 50 чоловш на добу ввдбувалися протягом 9-го, 10-го, 11-го, 12-го перiодiв, вiдмiчених на графшу вiдповiдними точками. Так1 наслiдки спостер^алися тд час бо!в за ДАП (9-й перюд), подiй пiд Дебальцевим (10-й
перiод), захисту й виходу з Дебальцевого (перiоди 11 i 12). Дослiдимо область формування атрактора еволющ! середньо! добово! кiлькостi втрат, для чого зробимо вибiрку вихвдних даних, починаючи с 13-го перюду, коли почалася реалiзацiя «Комплексу захо-дiв з виконання мiнських угод» ввд 15.02.2015 року i представимо !х в табл. 3.
Таблиця 3
Вихвдш даш щодо середньоТ добово'1 юлькост бойових втрат у першд з 20.02.2014 до 08.08.2017_
Точка Перюд Тривалють пе-рiоду в добах Кшьшсть утрачених бiйцiв у середньому за добу
Нова Попередня
1 13 21-28.02.2015 7 6,25
2 14 1-10.03.2015 10 4
3 15-16 11.03.-20.04.2015 40 3,6
4 17 21-30.04.2015 10 4,6
5 18-19 Травень 2015 31 8,0
6 20 1-10.06.2015 10 12,3
7 21 11-30.06.2015 20 9,0
8 22 1-10.07.2015 10 6,2
9 23 11-31.07.2015 21 7
10 24 1-10.08.2015 10 11,6
11 25 11-31.08.2015 21 6,6
12 26 1-10.09.2015 10 2,4
13 27-28 11.09-31.10.2015 51 1,37
14 29-30 Листопад, грудень 2015 61 2,25
15 31 Очень 2016 31 0,77
16 32 Лютий 2016 28 2,18
17 33-34 Березень, квггень 2016 61 4,75
18 35 Травень 2016 31 4,06
19 36 Червень 2016 30 5,93
20 37 Липень 2016 31 7
21 38 Серпень 2016 31 5,12
22 39 Вересень 2016 30 1,87
23 40-41-42 1 жовтня-23 грудня 2016 84 3,47
24 43 24-31.12.2016 7 1,87
25 44 1-10.01.2017 10 3,1
26 45 11-20.01.2017 10 2
27 46 21-31.01.2017 11 7,1
28 47 1-10.02.2017 10 5,7
29 48-49 11-28.02.2017 17 4,8
30 50 1-10.03.2017 10 9,2
31 51 11-20.03.2017 10 6,5
32 52-53 21.03-10.04.2017 20 3,72
33 54 11-20.04.2017 20 2,9
34 55-56 21.04-10.05.2017 20 5,7
35 57 11-20.05.2017 10 4,5
36 58 21-31.05.2017 11 3,8
37 59 1-10.06.2017 10 7,67
38 60 11-20.06.2017 10 4,4
39 61 21-30.06.2017 10 3,3
40 62 1-10.07.2017 10 2,3
41 63-64-65 11.07-8.08.2017 28 3,17
Вiдповiдно до даних табл. 3 отримаемо наступ-ний графiк точкового вiдображення процесу еволюци бойових втрат, показаний на рис. 3.
Як бачимо з графiку, найбшьш гострi фази кон-флiкту стосуються перiодiв 5, 6, 9, 10, 29 - у трави i на початку червня, улiтку 2015 року, та також при черговому загостреннi протистояння напришнщ листопаду 2016 року.
У той же час графш демонструе найбiльшу щiльнiсть точок, що ввдображають рiзнi перiоди iз значно нижчим рiвнем гостроти протистояння, зде-бшьшого, до 7 осiб загальних добових втрат. При цьому значна кшьшсть точок припадае саме на рь
вень загальних добових втрат до 3-х оаб поране-ними та загиблими. Саме в цш области значень на графiку можна умовно вщмгтити мiсце, де форму-еться атрактор загального процесу втрат.
Виявлена тенденщя тдтверджена подальшими даними стосовно показника середнiх добових втрат протягом серпня-вересня 2017 року (за даними 1АЦ), про що свiдчить графш на рис. 4, який показуе коливання кiлькостi загиблих в межах ввд 0,62 до 0, а поранених а вiд 3,38 до 0,6, а загальна кiлькiсть загиблих i поранених з шнця серпня не перетинае ввд-мгтки 1 особа бойових втрат на добу.
Рис. 3. Графж точкового вщображення еволюцп середньо'1 добово'1 юлькосл втрат у першд з 20.02.2014 по 08.08.2017 рр.
2,7
3,38
\ 1,2 \
\
0,62
0,23
0,6 0Л
0,82 0,12
1-8 9-21 22-31
серпня серпня серпня
1-10 вересня
11-27 вересня
Рис. 4. Динамжа бойових втрат живо'1 сили в серпнi-вереснi 2017 року: (сущльна лiнiя - загибл^ переривчаста - пораненi).
1
0
Аналiзуючи представлений графiк не можна не ввдзначити, що зростання показнику втрат з початку серпня корелюе з наростанням порушень ранiше дь ючого так званого «хтбного» перемир'я, а з шнця серпня i на початку вересня показник не перевищуе позначки 1, знов таки, у вiдповiдностi iз прийнятим так званим «дитячим» перемир'ям. З цього випли-
вае, що полiтичнi ршення у виглядi домовленостей можуть впливати на стан конфлiкту, а стан його гостроти, як свiдчить iсторiя конфлiкту в Донбасi, сприяе, а то й примушуе до пошуку чергових домовленостей. Отже, отриманi результати досль дження дозволяють сформулювати наступнi висно-вки.
Висновки. Кшьшсть бойових втрат живо! сили в збройному конфлiктi в Донбаа як показник гостроти збройного протистоянн вартое пiд впливом багатьох чиннишв, що дозволяе розглядати цей показник як випадковий результат хаотичного процесу. Дослвдження змiнюваностi середньо! добово! кiлькостi бойових втрат з використанням методоло-rii' точкового вiдображення за функцiею Пуанкаре демонструе наявнiсть певного тренду до зменшення аж до област атракцп процесу до рiвня показникiв загально! кiлькостi втрат пораненими i загиблими до 1 особи на добу. При цьому можна ввдмгтити доволi тривалi перiоди найменших загальних бойових втрат:
1) протягом 51 доби з 11.09 до 31.10.2015 р. на рiвнi 1,37 оаб за добу;
2) протягом ачня 2016 року на рiвнi 0,77 о«б за добу;
3) протягом вересня 2016 року на рiвнi 1,87 о«б за добу;
4) з шнця серпня 2017 року на рiвнi нижче особи на добу.
Отримаш данi сввдчать, що перiоди затишшя успiшно тривали довгий час завдяки укладенню рiз-них видiв перемир'я: у зв'язку з початком навчаль-ного перюду для дiтей (з 1 вересня), святкування Рiздва (з 25 грудня), збором урожаю та iн. Отримаш дат ставлять питання щодо того, чи можна досягти ще менших показнишв втрат чи !хнього повного припинення, або вважати досягнутий надзвичайно низький рiвень збройного протистояння за такий, що е достатнiм для прийняття полiтичних рушень щодо мирного завершення конфлiкту у ввдповщно-сп з Мiнськими домовленостями?
Це питання ще потребуе додаткового вивчення, осшльки дуже непросто, а може, i взагалi не реалю-
тично очшувати повно!, так би мовити, стерильносп процесу на рiвнi нульових втрат на лши розведення сил на фош щоденних бiльш суттевих втрат людей на автошляхах Укра!ни, у водоймах, кримiнальних розбiрках, при несенш строково! служби в зброй них силах у мирний час та в шших випадках. Отже, по-дальшi дослiдження цього питання повинн надати бiльшу чiткiсть стосовно визначення того стану най-меншо! гостроти збройного конфлшту, що може вважатися достатшм для створення умов безпеки для прийняття пол^ичних рiшень заради припинення збройного конфлшту i мирно! реiнтеграцi!' Донбасу до Укра!ни.
Лiтература
1. Комплекс заходiв з виконання мiнських угод. Укратсъка правда. 12.02.2015. URL: http: //www.pravda.com.ua/articles/2015/02/12/705 8327. 2. Сунь-Цзы, У-Цзы. Трактаты о военном искусстве. Москва: ООО «Издательство ACT», 2002. 558 с. 3. Kriesberg L. Realizing Peace: A Constructive Conflict Approach. N. Y., 2015. 4. Фролов С.С. Социология: учебник. Москва: Наука, 1994. 256 с. 5. Свггова пбридна вiйна: укра!нський фронт : мо-нографiя / за заг. ред. В.П. Горбулша. Ки!в: Н1СД, 2017. 496 с. 6. 1нформацшно-аналгтичний центр Нацюнально! безпеки Укра!ни. URL: http://mediarn bo.org/sample-page/. 7. США понимают, что конфликт на Донбассе является следствием российской агрессии / РБК-Укра!на // Новости. Политика. 23.07.2017. URL: https://www.rbc.ua/rus/news/ssha-ponimayut-konflikt-donbasse-vlyaetsya-1500816194. html. 8. Ruelle D. Chance and Chaos, Princeton University Press, 1991. 9. Introduction to the Modern Theory of Dynamical Systems / Anatole Katok, Boris Hasselblatt. Cambridge University Press, 1997. 802 p.
Стаття надшшла до редакцл 05.12.2017
Прийнято до друку 30.01.2018
