CC BY
7POLITICAL SCIENCES
ОЦ1НКА СИСТЕМИ, РЕСУРС1В ТА РИЗИК1В ПРИ ВПРОВАДЖЕНН1 С1МЕЙНИХ ФОРМ ВЛАШТУВАННЯ ОС1Б ПОХИЛОГО В1КУ ТА ОС1Б З 1НВАЛ1ДН1СТЮ
1льчук Л.1.
кандидат полгтичних наук, доцент, заступник директора з науковог роботи Науково-досл1дного 1нституту пращ i зайнятостг населення Мгтстерства сощальног полгтики Украши i НацюнальноЧ ака-
деми наук Украши
ASSESSMENT OF THE SYSTEM, RESOURCES AND RISKS IN THE IMPLEMENTATION OF
FAMILY FORMS OF PLACEMENT OF THE ELDERLY AND PEOPLE WITH DISABILITIES
Ichuk L.
candidate of Political Science, Associate Professor, Deputy Director from the scientific work of the Research Institutelabor and employment of the Ministry of Social Affairsthe policy of Ukraine and the National
Academy of Sciences of Ukraine
Анотащя
В статп дослвджено питання щодо оцшки системи догляду за особами похилого вшу та особами з швалздтстю. Акцентована увага на необхщносп врахування ресурсного забезпечення при впровадженш амейних форм влаштування таких оаб. Наголошено на тому, що пошук шляхiв оптимiзацü щдтримки зазначених категорш населення поставив одним Í3 завдань реформи системи соцiальних послуг дешститу-цiалiзацiю процесу надання соцiальних послуг та наближення можливостi отримувати сощальш послуги до мiсця проживания отримувача. Наведено приклади оцiнки та аналiзу закладiв, якi надають соцiальнi послуги визначеним категорiям. Зазначено, що важливою умовою успiшного впровадження соцiальних послуг амейного типу е управлiния ризиками з метою мiнiмiзацil 1х впливу на досягнення поставлених цшей.
Abstract
The article examines the assessment of the care system for the elderly and people with disabilities. Emphasis is placed on the need to take into account the provision of resources in the introduction of family forms of placement of such persons. It was emphasized that the search for ways to optimize the support of these categories of the population set one of the tasks of reforming the social services system deinstitutionalization of the process of providing social services and bringing the possibility of receiving social services to the recipient's place of residence. Examples of assessment and analysis of institutions that provide social services to certain categories are given. It is noted that an important condition for the successful implementation of family-type social services is risk management in order to minimize their impact on achieving the goals.
Ключов1 слова: особа похилого вшу; особа з швалвдшстю; амейш форми влаштування; стащонарний догляд; оцшка системи; ощнка ресурав; оцшка ризишв; деiституалiзацiя.
Keywords: elderly person; a person with a disability; family forms of placement; inpatient care; system evaluation; resource assessment; risk assessment; deinstitutionalization.
Постановка проблеми. Протягом останшх де-сятилтгь людство зггкнулося з тенденщю значного збшьшення тривалосл життя i постшним зростан-ням чисельносп оаб похилого вшу (в деяких docni-дженнях вживаються mepMiHU - доросле населення чи особи лiтньoгo eíxy). Щодо людей вшом 65 рошв i старших, то !хня частка в загальнш чисельносп населення зростае. Зараз Гх 19% в £врош i 16% у Швтчнш Америщ, а до 2050 року щ показники збь льшаться до 28% i 23%, вщповвдно.
Очисться, що за цей перюд !х частка в Ази, Латинсьшй Америщ й Карибському басейш також збшьшиться - з нитштх 8% до 18%. В Африщ, де на сьогодш наймолодше населення, до 2050 року частка оаб похилого в^ становитиме 9%. При цьому вже сьогодш майже половина у свт з дано! категорп не отримують пенсп. На съогоднi, прибли-зно 56% свггового населення живуть у мютах. За да-ними ООН, майже весь прирют населення у майбу-тньому вiдбуватиметъся за рахунок зб№шення kí-лъкостi мiсъких жителiв, на яких, згiдно з
прогнозами у 2030 рощ припадатиме 60% населення краш свiту, а до 2050 року - приблизно 68% [1].
Оаб похилого вiку, оаб з iнвалiднiстю фахiвцi вiдносять до найб№ш вразливих верств суспшьс-тва: по - перше, через сощально - еконо]шчш чин-ники; по - друге, через специфiчний фiзичний стан, оскiльки потреба в постшному доглядi для !х бшь-шосп довготривалий, а не тимчасовий чи перехщ-ний стан. Надзвичайно важкий етап, який наразi проходить украшське суспiльство, погiршуe i без того скрутне становище оаб похилого в^ та осiб з iнвалiднiстю. Украша входить до 30 краш свиу за часткою людей вiком вщ 60 рокiв i старше. Таким чином украшська держава е одшею з «найстарь ших» краш свиу. В Мiнiстерствi соцiальноi поль тики Украши наголошують, що згiдно з нащональ-ним демографiчним прогнозом, до 2025 року частка оаб вшом понад 60 рокiв становитиме 25,0% вщ за-гальноi кiлькостi населення, а людей вшом 65 рошв i старше - 18,4%. У 2030 рощ - людей вшом понад 60 рошв буде понад 26 %, а тих, хто старше 65 - понад 20 % [2].
Пошук шляхiв оптимiзацil пвдтримки зазначе-них категорiй населения поставив одним iз завдань реформи системи сощальних послуг дешституща-лiзацiю процесу надання соцiальних послуг та на-ближення можливостi отримувати соцiальнi пос-луги до мюця проживання отримувача, отже, вини-кае необхiднiсть розробки та застосування альтернативних форм i методiв соцiального обслу-говування оаб похилого вiку та осiб з швалвдшстю.
Вiтчизняна система соцiальних послуг була створена та функцюнувала в умовах жорстко! централiзацil, пiдпорядкованостi та звггносп знизу доверху, як державних, так i громадських оргашза-цш. В кранах пострадянського табору (Польщ^ Чехи, Угорщинi) така система трансформувалась вна-слвдок реформ, яш було здiйснено перед вступом кра!н до £вропейського Союзу. Тому опрацювання та впровадження европейських стандартiв, спосо-бiв оргашзаци, принципiв, форм надання, мехашз-мiв управлiння в сферi соцiального обслуговування населення стае надзвичайно актуальним для Укра-!ни в контексл и евроiнтеграцiйного вектору розви-тку.
Наразi актуалiзуеться серйозна дискуая про те, як зробити сощальне обслуговування осiб похилого в^ ефективним, оск1льки критери ефектив-носп в багатьох випадках дiйсно складш Напри-клад, поступово знижуеться здатшсть до самообс-луговування, яка в багатьох випадках неминуча. Або при хрошчних хворобах, коли е лiкування, але немае вилiковностi, а лише шдвищення життевого комфорту за рахунок можливосп жити вдома, а не в стащонар^ Також постало питання про стушнь вiдповiдальностi фахiвцiв/соцiальних працiвникiв за використаш суспiльнi ресурси в подiбних випадках. У яких випадках професшш ресурси можуть бути замнет ресурсами громад або волонтерiв, як оргашзувати !х взаемодiю та провести !х оцiнку (оцiнити)?. Як тдтримати розвиток сiмейного чи сусiдського догляду, допомогти 1хшм родичам, як1 забезпечують житгедiяльнiсть зазначених осiб тощо.
Стосовно оаб з швалвдшстю - ймовiрнiсть бути помщеним у заклади iнтернатного типу зрос-тае з вiком. Також в штернатах перебувае бiльше жшок, шж чоловiкiв через те, що жiнки живуть до-вше, шж чоловiки. Дана статистика актуалiзуе май-бутнi виклики в наданнi пвдтримки, оск1льки все бь льше оаб iз комплексними потребами доживають до похилого вшу, то необхвдно надавати !м додат-ковi послуги для задоволення 1хшх потреб.
Саме тому, на даному етапi сучасна свгтова практика в галузi соцiального обслуговування оаб похилого вшу та оаб з швалвдшстю характеризуются впровадженням активних стратегiй домаш-нього догляду, сучасних реабштацшних методiв та форм, спрямованих на максимально можливе пере-бування особи в звичному соцiальному середовищг Оптимiзацiя використання державних коштiв е i ви-могою часу, i передумовою пвдвищення якостi со-щального обслуговування та базуеться на оцшщ системи, ресурсiв та ризик1в при впровадженш а-мейних форм влаштування осiб похилого вiку та оаб з швалвдшстю.
Примтка. Вiдnовiдно до Закону Укра'ти вiд 19.12.2017 року № № 2249 «Про основи соцiально'i
захищеностi oci6 з твалгднгстю в УкраШ» наголо-шено, що особи з iнвалiднiстю в yKpa'mi володiють уаею повнотою соцiально-економiчних, полiтич-них, особистих прав i свобод, за^плених Консти-тvцiею Укуати, законами Укра'ти та мiжнарод-ними договорами, згода на обов'язковкть яких на-дана Верховною Радою Укра'ти. Саме тому, вживаеться термiн - особа з iнвалiднiстю.
Аналiз останшх дослщжень i публшацш. Проблеми щодо влаштування в амейш форми проживання оаб похилого вшу та оаб з швалщ-шстю розкривали у своТх наукових розвщках там вчеш як: Анциферова Л.1.; Бикмурзина, Н.А.; Бондаренко, I. Н.; Ефiмов Г.; Захарова О.Г.; Каба-ченко Н.В; Калашншов, 1.Г.; Крентовська О.П.; Ма-ркевию Ю.Р.; Бонаренко I. М.; Новшова Ж. М. Зна-чну роботу з питань влаштування зазначених кате-горш проводить Мiнiстерство сощально! полтгики Украши, Всеукрашське громадське об'еднання «Нацюнальна асамблея людей з iнвалiднiстю Украши». Наукове та методичне забезпечення здiйснюe Науково - дослвдний 1нститут працi i зайнятостi населення Мшютерства сощально! полiтики Украши i Нащонально! академп наук Украши, зокрема: Олена Давидюк; Наталiя Поляк; Зоряна Самерха-нова та. iн.
Виклад основного матерiалу. Оцiнка ситуа-цп, що склалась у сферi надання сощальних послуг особам похилого вщу та особам з швалвдшстю, зокрема через систему стащонарних установ, мае центральне значення при розробщ ушверсально! та ефективно! стратеги деiнституцiонaлiзaцil. Така оцiнка дозволяе забезпечити виршення нагальних проблем, виявлення потенцiйних ризишв, зорiенту-ватися на реальнi потреби ктенпв, а також ефективно використовувати ресурси. Крiм стацiонарних установ тривалого проживання, необхвдно зосере-дитися на розширенш оцiнцi мiсцевих умов, з дета-льним описом доступних ресурав (фiнaнсових, ма-терiaльних i людських), а також на вже юнуючш си-стемi соцiaльних послуг на рiвнi мюцево! громади та Об'еднано! терш^ально! громади. Слiд ощ-нити перешкоди на шляху до впровадження основ-них соцiaльних послуг амейного типу, щоб забезпечити повну iнклюзiю осiб похилого вшу та осiб з iнвaлiднiстю.
Оцшку доцiльно здiйснювaти в два етапи: на першому етапi визначити потреби нащонального рiвня з метою розробки нащонально! та регюналь-них стратегш деiнституцiонaлiзaцil; на другому етапi визначаються потреби мiсцевого рiвня та економiчну доцiльнiсть впровадження рiзних ета-тв национально! стратеги.
Анaлiз системи стацюнарного догляду за особами похилого вщу та особами з швалвдшстю мае включати наступнi аспекти: aнaлiз системи соща-льних i медичних послуг; aнaлiз перешкод у на-дaннi основних послуг; збiр сощально - економiч-них i демогрaфiчних даних; збiр яшсно! шформацп про причини iнституцiонaлiзaцil (чому клiенти пот-рапляють до стaцiонaрних зaклaдiв?), а також про систему стацюнарного догляду. Метою aнaлiзу е визначення будь - яких бaр'ерiв, якi перешкоджа-ють збереженню звичайного способу життя осiб похилого вiку та оаб з швалвдшстю i призводять до стaцiонaрного догляду. Мова йде про недоступне
фiзичне середовище, систему транспорту, бвдшсть, вщмова догляду з боку близьких (дти, онуки) тощо. Результатом аналiзу мають стати планування i реалiзацiя заходiв для забезпечення амейних форм влаштування осiб похилого вшу та оаб з ш-валвдшстю як альтернативи стацiонарному догляду.
Наприклад, Всесвiтньою органiзацiею охорони здоров'я (ВООЗ) у 2006 рощ розроблено програму «Мюта, дружнi до лигах людей»[3], яка спрямована на вивчення соцiальних, економiчних чинник1в, а також на чинники довк1лля, що впливають на здоров'я i добробут оаб похилого вiку, i мае завдання визначити ключовi елементи мюького середовища, як1 сприяють активному i здоровому старiнню. Зо-крема, було визначено вгам аспектiв мiського життя, як1 можуть вплинути на здоров'я i рiвень життя осiб похилого вшу: зовнiшнiй простiр i буди-нки; транспорт; пристосованiсть житла до потреб особи похилого в!ку та особи з швалвдшстю; соща-льна пiдтримка; повага i соцiальна iнклюзiя; участь у громадському життi; стлкування та iнформацiя; послуги з охорони здоров'я.
Надання таких послуг, як охорона здоров'я, со-цiальна допомога, житло, дозвiлля i транспорт для оаб похилого вiку та оаб з iнвалiднiстю, як правило, знаходиться на менш задовiльному рiвнi в сiльськiй та вiддаленiй мюцевосп, нiж у мiстах, це спонукае до пвдвищення самотностi та соцiальноi' вiдокремленостi зазначених цiльових груп. Непри-стосоване житло, недоступне середовище i вщсут-нiсть вiдповiдних соцiальних послуг на дому (а також домашне насильство, жорстошсть, зневага) можуть змусити багатьох осiб з швалвдшстю та осiб похилого в!ку переселитися в стацiонарний заклад. Часто та тдтримка, якоi вони потребують, щоб уникнути перемiщення в стащонарний заклад, е мь нiмальною. Наприклад, у Великобритани 23% лигах людей переселяються до герiатричних закладiв, бо не можуть впоратися зi сво1'ми хворобами. Тому аналiз повинен бути спрямований на краще розу-мiння проблем, з якими стикаються люди в повсяк-денному житп i як1 призводять до шституцюналь зацii [4].
Примтка. В Укра'т за niвроку кшьюсть пов^ домлень про домашне насильство збшьшилася на 40%. При цьому в перюд карантину в полщи не ф^ ксували значного збшьшення повiдомлень. За шкть мiсяцiв 2020 року в полiцiю надшшло понад 100 ти-сяч повiдомлень про домашне насильство. У перiод карантину тема домашнього насильства стала ще бшьш актуальною, оскшьки люди опинилися в за-критому примiщеннi i в посттному перебуваннi вдома. Як зазначили у Мiнiстерствi внутрiшнiх справ Украти, Нацюнальна полщя не фкувала таких резких збшьшень виклиюв на лiнiю «102» щодо домашнього насильства в перiод карантину. Збшьшення повiдомлень про домашне насильство пов 'язано з тим, що люди бшьше знають i реагу-ють на прояви насильства. При цьому, тшьки за а-чень 2020 року лише на територп Киева було заре-естровано бшьш нiж 3 тис. звернень про домашне насильство[5].
Яшсна шформац1я про причини шститущона-л1заци е частиною аналiзу системи стацюнарного догляду. Збiр детальноi шформаци можна провести
за допомогою анкети/або опитувань оаб похилого вшу та оаб з швалщшстю, як перебувають в стащ-онарних закладах. 1нформащя про оаб, яш прожи-вають в стащонарних закладах, мае мютити наступи даш: вш; стать; нацюнальшсть; вiросповiдання; освиа; де перебувала особа перед перемщенням в установу; родинш зв'язки - чи е у людини члени амЧ та або iншi родич!, чи е з ними зв'язок; трива-лють перебування в установi шституцшного догляду; причини перемщення в установу; швалвд-шсть/захворювання/стушнь порушень; фiнансова залежнiсть (бiднiсть).
1нформащя про стацiонарнi заклади мае мю-тити данi про: кiлькiсть установ за типом; мiсце знаходження установи, наприклад, в сел^мюп, ро-змiр мiста (к1льк1сть населения) та ш.; розмiр установи, включаючи шльшсть мiсць i к1льк1сть прожи-ваючих; фiзичнi умови, наприклад, загальний стан будiвлi, стан санiтарних примiщень, системи опа-лення та iн.; шльшсть прийомiв на роботу i звшь-нень; середня тривалiсть перебування в установц iнформацiя про персонал, наприклад, сшвввдно-шення кiлькостi персоналу та одержувачiв послуг, квалiфiкацiйнi характеристики персоналу; керiвний орган, падпорядкування (мiнiстерство, региональна влада, неурядова оргаиiзацiя та ш.); бюджет та дже-рела фшансування; перелiк послуг, що надаються.
На думку автора, вищеперерахована шформа-щя мае бути покладена в основу розробки стратегii деiнституцiоналiзацii, вона необхщна як для переходу ввд надання послуг стацiонарного догляду до амейних форм влаштування, так i для впрова-дження превентивних заходiв, попередження шсти-туцiоналiзацii взагалi. Також необхвдно врахову-вати бiльш широк! сощально - економiчнi та демо-графiчнi тенденцii, що мають мюце в сустльст, а саме: рiвень бщностц соцiальна !золяц1я цшьових груп населення; шльшсть одержувачiв р!зних сощ-альних виплат (по iнвалiдностi, пенсп, субсиди на оплату житла тощо); вшова структура населення.
Так1 даш вкрай важливi у визначеннi потреб населення. Наприклад, якщо в репош переважае населення похилого в!ку, можна передбачити пере-лш та обсяги послуг, необхвдний для такого населення, i розробити ввдповвдну систему послуг на мь сцевому р!вш. Кр!м цього, б!льш докладнi даш можна отримати з тих проблем, як! швидше за все можуть призвести до шституцюнал!заци, зокрема р!вень психосощальних проблем, ф!зичних та ште-лектуальних порушень у населення. Таю даш можна отримати в!д стащонарних заклад!в, що пвдля-гають закриттю, а також систем охорони здоров'я та сощально1' допомоги. Яшсш дан! можна також отримати шляхом проведення дослщжень про типи догляду ! послугах тдтримки, яш хотши б отриму-вати люди.
Зазначена шформаця згодом мае лягти в основу ршень, що приймаються вщповвдними органами щодо розробки системи сощальних послуг амейного типу. Основним принципом е визна-чення потреб населення з метою розробки ввдповь дно1' системи послуг та шдтримки задля задово-лення цих потреб. Окр!м анал!зу потреб, необхщно здшснити анал!з доступних ресурав. Оцшка ресур-ав, як1 вже наявш або будуть доступш, при проведен! дешституцюнал!заци, допоможе сформувати
ефективш ршення по використанню цих ресурав в процесi впровадження амейних форм влаштування та визначити необхвдт додатковi ресурси.
Оцiнка ресурсiв мае включати наступне:
- оцтка кадрових ресурс1в - дозволяе отримати шформацш про кадровi ресурси в системi стацю-нарних закладiв, а також в системах охорони здо-ров'я та сощального обслуговування, наприклад, про шлькють спiвробiтникiв, 1х квалiфiкацiю, знання i навички. Багато спiвробiтникiв стацюнар-них закладiв можуть продовжити роботу з надання нових послуг або шшим способом задiянi в рефор-мованiй системi. Соцiальнi працiвники та сощальш робiтники, соцiальнi менеджери можуть взяти участь у зборi шформацп про потреби цiльових груп, в пiдготовцi та супроводi професшних прийомних сiмей, в наданнi послуг в будинках амейного типу, в робот з пвдвищення обiзнаностi населення тощо;
- оцтка фтансових ресурав - необхвдною е комплексна оцшка витрат, пов'язаних з шдтриман-ням закладiв стацiонарного догляду, для забезпе-чення найбiльш ефективного використання ресур-сiв у плануваннi нових форм влаштування оаб по-хилого в^ та осiб з iнвалiднiстю. Повинш бути гарант, що кошти, зв№неш в результатi змен-шення шлькосп людей в стацiонарних закладах, бу-дуть спрямованi на розвиток амейних форм влаштування;
- оцтка матергальних ресурс1в - йдеться про оцшку землi та будiвель, що належать держаы, i в яких знаходяться стацiонарнi заклади. Залежно ввд мiсця розташування, стану i розмiру, будiвлi можна здавати в оренду або продати в цiлях отримання за-собiв для впровадження амейних форм влаштування. Будiвлi можна реоргашзувати та переоблад-нати вщповвдно нових форм догляду, однак вони не повинш використовуватися в споаб, який може призвести до сощально! iзоляцil, ввдчуження або надання послуг низько! якостi.
Крiм цього, оцшку фiзичних ресурсiв, доступ-них на мюцевому рiвнi, слад провести спшьно з мi-сцевою владою для визначення, яким чином вони можуть щдтримати впровадження амейних форм влаштування на рiвнi громади. Перш шж розроб-ляти нову систему послуг амейного типу, вкрай ва-жливо мати цшсну iнформацiю про послуги, якi вже доступш на мiсцевих рiвнях. Це допоможе уни-кнути ризику надання двох аналопчних послуг од-ночасно, коли потреби в цьому не буде, i зробить свiй внесок в ефективне використання доступних ресурав. Наприклад, iснують оргашзацп або групи, як1 вже надають деяк1 послуги у громад^ якими мо-жуть користуватися люди, що залишають установи стацюнарного догляду. Вони можуть володiти щн-ним досвiдом та матерiалами, такими як шформа-цiйнi брошури, доввдники, навчальнi плани або ш-струменти для планування, орiентованого на особи-стiсть, як1 можна застосувати з метою уникнення дублювання зусиль. Корисним на даному етапi iн-струментом може стати розробка карти, де позна-чена поширенють надання послуг в кра1'ш або реп-онi. Складання тако! карти мае супроводжуватися аналiзом якосп, доступностi та iнших характеристик послуг. Дуже важливо, щоб були зад1яш всi вь дповiднi установи на мюцевому, регюнальному та нацюнальному рiвнi.
1нформащя про наявнi послуги на мюцях мае включати: тип послуг, наприклад, установа сiмей-ного типу, консультацшний центр, центр тдгото-вки тощо; профiль одержувачiв послуг, як-то особа похилого вшу, особа з ^алвднютю; мiсцезнахо-дження та доступнють; мiсткiсть, наприклад, скi-льки людей можна розмiстити (для установ сiмей-ного типу) або обслужити; ресурси; форма власно-стi, наприклад, приватна чи державна; джерело фшансування, наприклад, тимчасове фiнансування проекту, державне фiнансування. В цiлому, логiчну матрицю потенцiйноl стратегil деiнституцiоналiза-представлено на рисунку №1. Зрозумшо, що процес переходу вiд надання послуг стацюнарного догляду до сiмейних форм влаштування, розробка ввдповщно! стратег1!, методiв планування, впровадження, монiторингу та оцшки реформи потребуе залучення вах зaцiкaвлених сторiн - державних та регюнальних оргaнiв влади, економiчних та соща-льних пaртнерiв, недержавних оргашзацш.
Для успiшного впровадження будь - яко! про-грами деiнституцiонaлiзaцil вкрай важливо, щоб споживaчi послуг, 1х представники також повно-цiнно залучались для надання консультацш на вах етапах даного процесу. Ще раз зауважу - досвiд ро-звинених краш доводить той факт, що фшансування системи стацюнарного догляду е неефектив-ною державною поливкою. В першу чергу через те, що кошти йдуть на послуги, яш дають поганий результат для отримувaчiв. На противагу - швестицп в послуги сiмейного типу дозволяють пiдвищити як1сть життя ктенпв, розширяють можливостi зай-нятостi в секторi соцiaльних послуг.
Автор зазначае, що з метою забезпечення ефе-ктивного здшснення права осiб похилого вiку на со-цiaльний захист, зокрема, надання можливосп яко-мога довше залишатися повноцiнними членами су-спiльствa, необхвдно:
- забезпечення достaтнiх ресурсiв, яш дозволяли б 1м жити на зaдовiльному рiвнi i брати акти-вну участь у сусшльному, соцiaльному i культурному житп;
- забезпечення iнформaцil про послуги i про-грами, якi юнують для осiб похилого вiку, а також про можливосп 1хнього використання такими особами;
- забезпечення житла, пристосованого до lхнiх потреб i стану здоров'я, або шляхом надання нале-жно! допомоги для реконструкцп 1хнього житла;
- забезпечення медичного обслуговування та послуг, яких вимагае 1хнш стан здоров'я.
На сьогодш в Укрalнi створено систему зако-нодавства щодо соцiaльного захисту оаб похилого вiку. Зaконодaвчi акти спрямоваш на 1х п1дтримку, повернення до самостшного повноцiнного життя.
Примiтка. 16 вересня 2020 року Урядом Укра-ти прийнято ршення щодо niдвищення у 2021 роцi та в подальшому пенстних виплат для найбшьш вразливих категорш о^б, що забезпечить: з 1 липня 2021 року встановлення щомiсячноi компенсацiйноi виплати в розмiрi до 400 гривень пенсюнерам старше 75 рiчного вку, в якихрозмiр пенстно '1' виплати не перевищуе розмiру середньо'1' заробiтноi плати (доходу) в Укра'ж, з яко '1' сплачено страховi внески та яка враховуеться для обчислення пенсИ за 2020
рт, а також тдвищення мшмальних пенсшних га-рантт особам ¿з страховим стажем 20 роюв для жiнок та 25 роюв для чоловiкiв з 1 712 грн до 2 500 гривень; продовження на 2021 рж виплати щомiся-чних компенсацш в розмiрi до 500 гривень пенсюне-рам старше 80 рiчного вяк були запровадженi в 2020роцi, а такожрозширення кола и одержува-чiв пенсюнерами, в яких розмiр пенса не перевищу-
ватиме розмiру середньоi заробiтноi плати (доходу) в Укра'М, з яко '1' сплачено страховi внески та яка враховуеться для обчислення пенса за 2020 рщ з 2022 року збшьшення компенсацтних виплат пен-сюнерам, яким виповнилося 75 роюв i бшьше та 80 роюв i бшьше на показник тдексацИ пенст, що дозволить запобiгти подальшому збшьшенню рiзницi в розмiрах пенсш; визначення дати iндексацii пен-сш з 1 березня 2021 року[6].
Важливою умовою устшного впровадження соцiaльних послуг сiмейного типу е управлшня ри-зиками з метою мтмзаци !х впливу на досягнення поставлених цiлей. Мiнiмiзувaти ризики можливо лише за умови ретельно! оцшки наявного стану си-стеми сощального обслуговування осiб похилого вiку та оаб з iнвaлiднiстю, та чгткого планування процесу переходу вiд стацюнарного догляду до а-мейних форм влаштування. Оцiнкa потреб цiльових груп та наявних соцiaльних послуг дозволить сфо-рмулювати стрaтегiчне бачення того, як слад розро-бляти альтернативш послуги сiмейного типу в про-цесi переходу вiд стaцiонaрного догляду. Отже, дана оцшка мае включати iнформaцiю про к1льк1сть та види послуг, що надаються як в стацюнарних закладах, так i на рiвнi громад; фiнaнсовi, мaтерiaльнi та людськ1 ресурси; персонaльнi даш з розбивкою по позиц1ях щодо осiб, як1 потребують щдтримки, але проживають сaмостiйно, та щодо оаб, яш вже проживають в стацюнарних закладах; доступ до ос-новних послуг оаб, як потребують пвдтримки тощо. Анaлiз ситуаци мае виявити причини, що спричиняють iнституцiaлiзaцiю визначених оаб, яш можуть включати бщтсть, вiдсутнiсть послуг на мiсцях, м!грацш тощо.
Висновки
1. В сучасному свiтi поступово зростае частка людей похилого в!ку в склaдi населення, подiбнi те-нденци хaрaктернi i для нашо! кра!ни. У цих умовах сощальне обслуговування людей похилого вшу, оаб з швалвднютю, орiентовaне в основному на ма-лозабезпечених i сaмотнiх, отримало новий iмпульс до розвитку. Iснуючi тенденцп старшня населення на тлi зниження народжуваносл ставлять пiд за-грозу не просто стутнь ефективностi дшчих у свт систем соцiaльного обслуговування, а й взaгaлi мо-жливiсть функцюнування соцiaльних та економ!ч-них систем. Сучасш дослiдження геронтологи та медицини вказують на те, що все бшьша частка населення при досягненш пенсшного вiку не тшьки не втрачае свое! прaцездaтностi (або втрати праце-здaтностi дуже незначш), але й володiе здaтнiстю до засвоення ново! шформацп (тобто до навчання) i потребуе активно! включеносл в життя соцiуму.
2. Реформування системи соцiaльного обслуговування потребуе переорiентaцi! з кризового втручання на профшактику негативного впливу со-щальних ризикiв: запровадження системи раннього виявлення осiб та сiмей, як1 перебувають у склад-них життевих обставинах, модершзаци системи !х соцiaльного обслуговування, пвдвищення адресно-стi та якосп надання соцiaльних послуг за мюцем проживання тощо.
3. Особливо! пвдтримки з боку держави потребують особи похилого вшу, одинок! та особи з ш-валвднютю, як! не в змоз! самостшно забезпечувати для себе нормальш умови життя та вимагають пос-тшного догляду, щодо таких оаб прюритетними напрямами полггаки мають бути: щдвищення якосп та д!евосп сощального обслуговування на дому; створення ринку сощально -побутових послуг за рахунок б!льшого залучення до !х надання недер-жавних оргашзацш; впровадження альтернативних
форм проживання для оаб похилого вшу та шваль д!в;
4. Проживання особи в стацюнарному заклад! вважаеться за дощльне лише в тому випадку, коли неможливо створити умови для !! догляду на р!вш громади - у бюлопчнш або професшнш (прийом-нш) ам'! чи незалежного проживання (!ндив!дуаль-ного або групового) з пвдтримкою та сощальним су-проводом.
5. При правильнш оргашзаци професшна (при-йомна) ам'я - це сощально ефективна, економ!чна ! технолопчна модель продовження перебування в амейнш обстановщ самотшх (одиноко проживаю-чих) оаб похилого в!ку та оаб з швалвднютю, як! потребують сощально! щдтримки ! стороннього догляду спорщненого типу внаслщок обмежено! зда-тносп до самообслуговування та/або пересування.
6. Питання переходу в!д надання послуг стащ-онарного догляду до амейних форм влаштування може вир!шуватися пльки в рамках законодавства Укра!ни. При цьому необхвдно правовими методами забезпечити створення ! застосування загаль-ноукра!нських стандарпв якосп життя таких кате-горш в професшних (прийомних) ам'ях, будинках амейного типу по всш територи кра!ни, а також единого мехашзму контролю прав ! законних ште-реав громадян, яш проживатимуть у ам'ях, вихо-дячи з принципу р!вносп прав громадян, незалежно в!д територи перебування.
7. В реал!зацп реформ ключова роль належить кадровому забезпеченню. Для тдвищення професшних знань ! навичок персоналу, для забезпечення !х належно! пвдтримки, основними заходами е тд-готовка ! контроль. Однак найбшьш важким випро-буванням е змша культури системи, необх1дна для трансформацп усталеного сприйняття отримувач!в послуг. Сл!д зазначити, що велика к1льк1сть персоналу отримуе низьку оплату ! не мае тдготовки. Надання послуг у закладах, де сшвввдношення персоналу ! отримувач!в е недостатшм, часто призво-дить до того, що персонал виконуе тшьки мшма-льш обов'язки з ф!зичного догляду за ктентами.
8. Важливим завданням е проведення фшансо-вих розрахуншв, необхщних для реал!заци стратеги: як1 кошти вже доступш, яш стануть доступш т-сля закриття установ, як! додатков! кошти будуть надаш ! як! !хш джерела. Ключовим фактором ус-тху реформи е гаранпя того, що кошти, спрямо-ваш на даний момент для тдтримки штернатних заклад!в, будуть захищеш та переведен! на розви-ток ново! системи послуг на р!вш м!сцево! громади. Вкрай важливо також забезпечити стале ф!нансу-вання п!сля реал!зац!! стратег!! ! завершення плану д!й.
9. Основн! ризики, що виникають в процес! де-!нституц!онал!зац!!, умовно можна под!лити на дв! групи: перша група - системш: правова недоскона-л!сть, недостатне фшансування, р!вень подготовки кадр!в, !х квал!ф!кац1я, матер!альна база для будин-к1в с!мейного типу тощо; друга група - особистюш: бажання/небажання оаб похилого вшу, оаб з шва-лвднютю долучитись до процесу, безпека життя кл!-
енпв (наприклад, якщо вони передають майно при-йомнш сш'1), piBeHb мотивацп серед населения до-лучитись до процесу тощо. Саме тому, впрова-дження реформи потребуе низки пшотних прoектiв. Так проекти пoтрiбнi, щоб показати, як працюе но-вий шдхвд на практицi. Вони служать як центри на-вчання. В контексп дешститущонал!зацй центри навчання можуть бути викoристаиi для набуття досвщу в розвитку та впрoвадженнi шновацшних послуг, для оптишзацд управлiния широкомасшта-бними програмами реформ.
В умовах економ!чно1 кризи в Укрш'ш та стрь мкого зниження р!вня доход!в населення, впрова-дження професшно! сш'1 для оаб похилого в!ку та оаб з швалвдшстю матиме подвшний ефект: по -перше, це пвдвищить як1сть життя ктенпв, а по -друге, виплати надавачам послуг сприятимуть час-тковому полшшенню ix матер!ального стану.
Список лггератури
1. В ООН розповши, на ск1льки збшьшиться населення планети до 2025 року. URL: https://www.5.ua/svit/v-oon-rozpovily-na-skilky-zbilshytsia-naselennia-planety-do-2050-roku-189788.html.
2. Демографiчнi тенденцй' в Укра1ш потребу-ють комплексного пiдходу на державному piBHi. URL: https://www.msp.gov.ua/news/14711.html.
3. Анциферова Л.И. Поздний период жизни человека: типы старения и возможности поступательного развития личности: Учебное пособие по психологии старости - / Л.И. Анциферова - Ред-сост. Д. Я. Райгородский- Самара : Изд. дом БАХРАХ-М, 2004. - 492 с.
4. Бикмурзина, Н.А. Приемная семья - новая модель социального обслуживания граждан пожилого возраста и инвалидов / Н.А. Бикмурзина, Л.Н. Крякина // Социальное обслуживание. - 2008. - N 3. - С. 31-38.
5. В Укршт за тв року на 40% зросла юльшсть повщомлень про домашне насильство. URL: https://lb.ua/society/2020/08/07/463467_ukraini_piv_r oku_40
6. Урядом прийнято ршення щодо пвдвищення у 2021 рощ та в подальшому пенсшних виплат для найб№ш вразливих категорш оаб. URL: https://www.msp.gov.ua/news/19068.html?PrintVersi on
