CC BY
46
УДК 364-78+351.84(477) doi: 10.12958/1817-3772-2020-3(61)-213-221
О. В. Шубна,
кандидат економ1чних наук, доцент,
Ю. В. Денисова, О. С. Санчич, А. В. Марильова,
ДВНЗ «Донбаська державна машинобуд1вна академ1я», м. Краматорськ
НОВ1ТН1 МЕТОДИ УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ НАДАННЯ СОЦ1АЛЬНИХ ПОСЛУГ В УКРА1Н1
Постановка проблеми. За умов реформування ряду галузей економiки Укра1ни, коли частина И громадян опинилась у складних життевих обстави-нах спричинених iнвалiднiстю та станом здоров'я i не здатна частково або повнютю самостийно забез-печувати свою чи сiмейну життедiяльнiсть, найго-ловнiшим завданням органiв сощального забезпе-чення державно! влади е визначення ефективних iнновацiйних, органiзацiйних та правових засад на-дання сощальних послуг таким особам, !х як най-повнiшого залучення у суспiльне життя кра!ни. На-давачi соцiальних послуг комунального сектору, перебуваючи досi у некомерцiалiзованому статусi бюджетних установ, не защкавлеш позбутися час-тини бюджетного фшансування на користь недер-жавних надавачiв, внаслiдок чого чинять супротив застосування системи сощального замовлення, ко-ристуючись сво!м наближенням до оргашв влади. Вiдсутнiсть традицш соцiального партнерства мiж органами державно! влади та недержавними оргаш-защями сприяе гальмуванню розвитку цього позитивного напряму.
Аналiз останшх дослiджень та публiкацiй. Наразi у вгтчизнянш лiтературi проблемам теоретичного та наукового осмислення функцiонування системи надання сощальних послуг в умовах децен-тралiзацi! придiляеться недостатньо уваги. Найчас-тше у дослiдженнях вдеться про фiнансовi аспекти. Так, Л. Лисяк [1], О. Новшова та Л. Логачова [2] ви-значили такi проблеми фiнансування галузей соща-льно! iнфраструктури, як вiдсутнiсть реально гаран-тованих зобов'язань держави щодо фiнансового за-безпечення соцiально! сфери на мюцевому рiвнi; не-ефективнють механiзмiв витрачання кошттв мюце-вих бюджетов; розпорошенiсть бюджетних ресурсiв та неможливють концентрацi! фiнансових ресурсiв на прюритетних напрямах соцiального розвитку те-риторiальних громад; вiдсутнiсть реальних мехашз-мiв для пошуку та залучення додаткових джерел фь нансових ресурав розвитку соцiально! шфраструк-тури на рiвнi мiсцевих органiв влади. Проте, як ви-значають iншi науковщ [3; 4; 5], проблеми також ви-никають через недосконалiсть законодавчого регу-лювання прав органiв мюцевого самоврядування щодо здiйснення повноважень у сощальнш сферi та недостатнiй професiоналiзм працiвникiв соцiальних
закладiв, низьку якють послуг, !хню невiдповiднiсть потребам.
Метою статт е визначення новiтнiх методiв удосконалення системи надання соцiальних послуг в Укра!ни.
Виклад основного матерiалу дослщження.
Процеси децентралiзацi! кинули виклик сформова-нiй в Укра!нi системi надання сощальних послуг. Гостро постали питання про те, як мають взаемодь яти учасники системи в нових умовах, як мае бути розмежовано повноваження мiж рiзними рiвнями територiальних органiзацiй у наданнi послуг, яким чином стимулювати розвиток ринку сощальних по-слуг.
В умовах реалiзацi! сучасних реформ ключова роль в управлiннi соцiальною сферою територiаль-них громад належить мiсцевим органам влади. Вони координують дiяльнiсть усiх господарських структур, зокрема i об'екпв сощально! iнфраструктури, беруть участь у розробщ та реалiзацi! соцiальних проектiв, вирiшують питання розподiлу кошттв. Стан сощально! сфери та рiвень задоволення сощальних потреб населения територiальних громад де-монструють низку проблем. За часи незалежност близько 70% об'екпв соцiально! iнфраструктури було передано на баланси мiських, сiльських та се-лищних рад. Переважна бiльшiсть видатюв сощаль-но! сфери також передано на рiвень громад. Мiсцева влада мае здшснювати фiнансування об'екпв сощально! шфраструктури з мiсцевих бюджетов. Видатки на розвиток соцiально!' сфери (охорона здоров'я, освгта, культура, сощальний захист та соцiальне за-безпечення) традицiйно складають переважну час-тину видатшв мiсцевих бюджетов. Довший час, застосування чинно! схеми мiжбюджетних трансфертов призвело до ситуацп, коли органи мiсцевого самоврядування фактично були позбавленi можливо-ст самостийно вирiшувати власнi проблеми та пов-ноцiнно управляти соцiальною шфраструктурою через вiдсутнiсть власних кошттв. Об'екти соцiально! iнфраструктури i сьогодш залишаються залежними вiд субвенцiй. Крiм того бiльшу частину видатшв, що спрямовуються на утримання об'екпв сощально! шфраструктури використовують на виплату заро-бiтно! плати як захищено! статп бюджетного фшан-сування. Така ситуащя вимагае активних дiй у сферi
оптишзацп мережi об'екпв сощально! шфраструк-тури та рацiонального !х розмiщення в межах ново-створених об'еднаних територiальних громадах (ОТГ). Вкрай актуальним залишаеться i питания на-лагодження вае! системи фiнансування сощальних потреб ОТГ в частииi отримання мiжбюджетних
трансфертiв, фiнансування проектов, а також впровадження европейських стандартов щодо надання послуг. На рис. 1 представлено динам^ зростання доходiв загального фонду мiсцевих бюджетiв на одного мешканця за «чень-листопад 2016-2019 рокiв.
5000 а 4000 3000 2000 1000 0
2016
2017
2018
2019
ЗВласш доходи на одного мешканця
□ ПДФО на одного мешканця
И Мiсцевi податки i збори на одного мешканця
Рис. 1. Динамжа зростання доходiв загального фонду мкцевих бюдже^в на одного мешканця за сiчень-листопад 2016-2019 рошв
(сформовано авторами на основi джерела [6])
З 1 сiчия 2020 року набув чинност новий Закон Украши «Про соцiальнi послуги» [7]. Вш мае замь нити чинний Закон Украши iз такою самою назвою [8], який був ухвалений у 2003 роцi i неодноразово зазнавав правок. Новий закон вважають одшею зi складових адмiнiстративно-територiальноl реформи в Укра!ш, адже вiн спрямований, зокрема, на розме-жування повноважень у соцiально-економiчних сферах мiж органами мюцевого самоврядування рiзних рiвнiв. Проте багато з того, що стосуеться надання сощальних послуг, до« залишаеться на стадп правово! невизначеносп, особливо в об'еднаних те-риторiальних громадах.
Сьогоднi iснуе значна кшьшсть невирiшених питань, пов'язаних iз нововведеннями в соцiальнiй полiтицi держави, починаючи з законодавчого рiвия i завершуючи практичною реалiзацiею цiлей сощально! полiтики та наданням соцiальних послуг на мюцях. Серед них особливо гостро постають про-блеми розвитку ринку соцiальних послуг, лщензу-вання соцiальних послуг та наявност стандартов !х надання, впровадження нових моделей надання сощальних послуг, ствпращ держави та недержавних органiзацiй, впровадження механiзму соцiального замовлення, недосконалiсть законодавства у соща-льнiй сферi.
1нноващйним методом сощально! полiтики е штегрований пiдхiд у наданнi соцiальних послуг, що вщчутно посилюе !х ефективнють завдяки по-кращенiй скоордииованостi дш соцiальних служб. У цьому вщношенш слiд вiдзначити впровадження нових проекпв, що мiстять iнновацiйнi тдходи до ре-формування системи отки над дiтьми, до роботи iз вразливими сiм'ями. Розвиток iитегрованого тд-ходу до надання соцiальних послуг уразливим
сiм'ям та дiтям спрямований насамперед на забезпе-чення права дитини на сiмейне виховання. Цей тд-хiд передбачае надання комплексних соцiальних послуг на основi оцiнки потреб дiтей i амей, забезпе-чення активно! участi ктенпв у плануваннi й мош-торингу соцiальних послуг, залучення ресурсiв гро-мади до вирiшения проблем дгтей i сiмей, подолання складних життевих обставин. Устшна реалiзацiя ш-тегрованого пiдходу здiйснюеться на принципах тюно! спiвпрацi органiв державного управлiння, за-кладiв соцiального захисту дiтей та громадських ор-ганiзацiй. На рис. 2 представлено основн нововве-дення системи надання соцiальних послуг, що вступили у силу з 1 ачня 2020 року.
Базовi сощалът послуги - в кожнш громад^ при наявност потреби, мають бути розвииутi так послуги, як умовно можна подiлити на так групи: превеитивнi/профiлактичнi: консультування, шфор-мування, соцiальна профiлактика; для оаб/амей, що потрапили у складнi життв обставини: сощаль-ний супровiд, сощальна адаптацiя, соцiальна ^ег-рацiя та ре^егращя, натуральна допомога, пред-ставництво iнтересiв, посередництво (медiацiя); для оаб з iнвалiднiстю та похилого вшу: тдтримане проживання, догляд вдома, фiзичний супровiд осiб з iнвалiднiстю, ям мають порушення опорно-рухо-вого апарату та пересуваються на крiслах колюних, порушення зору, переклад жестовою мовою; для дь тей з iнвалiднiстю: супровiд пiд час iнклюзивного навчання, денний догляд; кризовi послуги: екстрене (кризове) втручання; надання притулку; для дгтей-сирiт i дiтей, позбавлених батьшвського пiклування: догляд та виховання дiтей в умовах, наближених до «мейних.
Основнi нововведення системи надання соцiальних послуг:
* Базовi
сощальш послуги
Демоножшзащя ринку
Обов'язкове надання сощальних послуг
Ведення випадку
Реестр сощальних послуг
Класифжатор сощальних послуг
Рис. 2. Основнi нововведення системи надання сощальних послуг
(сформовано авторами на основi джерела [9])
Ва цi послуги мають надаватися у громад^ максимально наближено до проживання людини, що !х потребуе.
Демонополизация ринку. Законом встановлю-ються едиш вимоги до надавачiв сощальних послуг уах форм власностi: державних, комунальних i не-державних. Визначено, що надавачi недержавного сектору можуть бути залученi шляхом соцiально-го замовлення, державно-приватного партнерства, конкурсу соцiальних проектов, соцiальних програм тощо.
Обов'язкове надання соцгальних послуг. Законом передбачено, що в окремих випадках, отриму-вачi послуг не можуть вщ них вiдмовитись, а мають проходити iндивiдуальнi корекцiйнi програми: батьки, як не виконують батьшвських обов'язшв; особи, як вчинили насильство за ознакою статi, домашне насильство чи жорстоке поводження з дгть-ми; особи, до яких застосовуються заходи пробацi! вiдповiдно до закону; особи, яких судом направлено на проходження програми для кривднишв; в iнших випадках, передбачених законом.
Ведення випадку - це одна з ключових техноло-гiй соцiально! роботи, яка спрямована на вирiшення психологiчних, м1жособистюних, сощальних та ш-ших проблем через взаемодто мiж фахiвцем з соща-льно! роботи та отримувачем послуги, його «м'ею чи оточенням.
Реестр соцгальних послуг, який складатиметься з роздiлiв про надавачiв соцiальних послуг та про отримувачiв соцiальних послуг. Для надавачiв вне-сення до Реестру означае можливють працювати в офiцiйному полi i претендувати на отримання фь нансування за рахунок бюджетних кошттв, зокрема через механiзм соцiального замовлення. Щоб бути у Реестрi, надавачi мають вiдповiдати критерiям дiя-льносп, що встановлюються Кабiнетом Мiнiстрiв Укра!ни.
Класифжатор соцгальних послуг. Зпдно Закону Укра!ни «Про соцiальнi послуги» соцiальнi послуги можна класифшувати за ознаками.
Зпдно ст. 7 Закону система надання сощальних послуг - це правова основа, принципи, способи i
форми надання сощальних послуг, сукупнють суб'екпв, що взаемодiють на всiх етапах оргашзацл надання соцiальних послуг (див. таблицю).
Таблиця
Система надання сощальних послуг в УкраТш
(сформовано авторами на основi джерела [7])
Уповноважеш органи Отримувачi сощальних послуг Надавачi соцi-альних послуг
Мшсоцполь тики Отримувачi Надавачi (дер-жавш та недер-жавнi)
Мiсцевi держ-адшшстрацп Об'еднання отримувачiв Об'еднання надавачiв
Органи мшсце-вого самовря-дування (у тому чи^ ОТГ) Об'еднання працiвникiв
Як бачимо, система надання сощальних послуг складаеться iз сукупностi рiзних суб'екпв, що залу-ченi у надання сощальних послуг на в«х етапах та взаемодтоть м1ж собою дотримуючись основних принципiв: 1) профiлактичний характер; 2) вщпо-вiднiсть соцiальних послуг потребам отримувачiв; 3) безперервнiсть, послщовнють надання сощаль-них послуг та !х рiзноманiтнiсть; 4) забезпечення державних гарантш у сферi надання сощальних послуг та демонополiзацi! на ринку сощальних послуг; 5) рiвнiсть прав, обов'язшв та вiдповiдальностi на-давачiв соцiальних послуг державного та недержавного секторiв [7].
Система надання сощальних послуг в Укра!ш базуеться на законодавчих актах, ям регулюють особливосп соцiального захисту та надання сощальних послуг рiзним категорiям громадян, а також iншi закони [7; 8; 10; 11]. Шдзаконш акти щодо рiз-них аспектов соцiальних послуг (як оргашзацл !х надання, так i змiсту послуг) включають акти КМУ, накази Мшсоцполгтики та iнших центральних орга-нiв влади [12; 13].
Незважаючи на значну кiлькiсть нормативно-правових актiв, вважаемо, що для повнощнного
функцюнування ново! редакцп Закону «Про сощ-альнi послуги» необхiдним е прийняття ряд вщпо-вiдних постанов Кабшету Мiнiстрiв та наказiв Мшъ стерства сощально! полiтики. Перспективним е ви-користання в практицi сощально! пол^ики такого iнновацiйного методу, як сощальне замовлення, яке за своею суттю е комплексом правових, економ!ч-них, психологiчних, освiтнiх, медичних, реабшта-щйних та iнших заходiв, спрямованих на окремi со-цiальнi групи чи iндивiдiв, як перебувають у склад-них життевих обставинах та потребують сторонньо! допомоги, з метою полiпшення або вiдтворення !х життедiяльностi, сощально! адаптацп та повернення до повнощнного життя. Соцiальне замовлення пе-редбачае видшення державою коштiв на основi конкурентного розгляду пропозицiй щодо надання по-слуг недержавними оргашзащями щодо вирiшения вiдповiдних мiсцевих проблем. Серед таких проблем можуть бути означеш: сощальний захист шва-лiдiв та !хня соцiально-психологiчна реабштащя; соцiальна допомога внутрiшньо перемiщеним особам; сощальна реабiлiтацiя учаснишв бойових дiй; боротьба з бездомнiстю, дитячою безпритульнiстю
та бездоглядальнiстю; профiлактика СН1Ду, ВШ-ш-фекцi! та наркоманi!; сприяння зайнятостi та активному довголгттю людей похилого вiку; соцiальне обслуговування тяжкохворих, у тому числi вдома та в стащонарних установах; виршення соцiальних проблем молодi; сприяння дiяльностi громадських об'еднань ветеранiв та сощальнш захищеностi !х членiв; екологiчнi проблеми соцiального напрямку тощо. Механiзм сощального замовлення почав до-сить широко застосовуватись у рядi областей Укра-!ни, зокрема Сумськiй, Одеськiй, Хмельницькш. Зо-крема в Одеськш област у 2017 роцi у 12 проектах, що базуються на сощальному замовленнi взяли участь 36 громадських та благодiйних органiзацiй. За-гальна сума виконаних послуг становила 2 млн грн. На жаль подiбних успiхiв поки що не мае столиця мiсто Ки!в. Це стримуе розвиток ринку соцiальних послуг, який мае у мiльйонних мютах велик! перс-пективи [14]. На рис. 3 представлено переваги та ри-зики соцiального замовлення як шноващйний методу удосконалення системи надання соцiальних послуг в Укра!ш.
ПЕРЕВАГИ
- пiдвищеиия адресиостi, доступност соцiальиих послуг та охоплення ними Отримувач1в;
- конкурсный 31дб1р Суб'екпв надання соцiальиих послуг, коикуреицiя на ринку е потужним стимулом до постшного пiдвищеиия якосп й ефективност! послуг;
- оптим1защя бюджетних сощальних витрат, заощадження ! залучення у сощальну сферу додаткових ресурс1в;
- забезпечення вщкритост процедур розроблення та прозорост реашзацп щльових сощальних програм;
- протцщя проявам корупцп та протекщошзму;
- пiдвищеиия р1вня шщативносп, активности та контролю з боку громадськост в соцiальиiй сферц
- шдвищення сощально! захищеносп населення, сприяння сощальнш злагодц
- розвиток громадянського сусшльства шляхом його учасп в процес сощального замовлення та взяття на себе сощально! вiдповiдальиостi
РИЗИКИ
- викривлення конкурентних умов на ринку соцiальиих послуг з боку представнигав оргашв державно! влади;
- виникнення «машпуляцш» шд час проведення конкурсного вщбору Суб'екпв надання соцiальиих послуг та в мехашзмах конкурсних закушвель;
- неналежне державне регулювання може привести до зростання цш на ринку та ускладнити доступ Отримувач1в до сощальних послуг;
- недостатньо чгтко розроблеш критерп конкурсного вщбору можуть призвести до неадекватного вибору Суб'екпв надання послуг;
- виникнення труднощ1в у визначенш оптимального спiввiдиошеиия цши та якосп, а також здiйсиеиия контролю за ягастю послуг та !х вщповщшстю встановленим сощальним стандартам
С
Сощальш послуги
Рис. 3. Переваги та ризики сощального замовлення як шноващйний метод удосконалення системи надання сощальних послуг в УкраТш
(сформовано авторами на основ! джерела [14])
Соцiальне замовлення соцiальних послуг е оп-тимальним у випадках:
■ потреби в тдвищенш ефективносп викори-стання бюджетних коштiв;
■ необхiдностi в удосконаленш мережi уста-нов i закладiв комунально! власносп, що надають сощальш послуги;
■ тдвищення доступности та задоволення по-теб Отримувачiв у сощальних послугах у повному обсязц
■ коли Замовник чiтко визначився: з перель ком соцiальних послуг i суб'ектами !х надання, об-сягами та яшстю таких послуг, ям соцiальнi про-блеми потрiбно розв'язати;
■ нездатностi або недостатньо! компетентно-стi Отримувачiв самостiйно вибирати Суб'екта надання соцiально! послуги (реабштащя важких тд-лiткiв, iнвалiдiв, допомога психiчно хворим людям та ш);
■ надання екстрених сощальних послуг (телефон довiри, надання допомоги жертвам домашнього насильства тощо);
■ коли на мюцевому ринку iснуе нульова або досить обмежена конкуренцiя серед Суб'екпв надання необхiдних сощальних послуг.
Обсяг та яшсш параметри соцiально! послуги е головними критерiями при визначеннi замовлення. Той, хто переможе у конкур« на отримання замовлення, бере на себе зобов'язання виконання цих послуг у повному передбаченому договором обсягу на належному рiвнi так би мовити «тд ключ». Замовник на етат проведення такого конкурсу ощнюе чи достатнiй рiвень розвитку iнфраструктури закладу, яка забезпеченiсть кадрами, матерiально-технiчна база тощо. Пiсля оголошення результатiв конкурсу замовник тальки монтторить виконання договору. Соцiальне замовлення здшснюеться у вiдповiдностi до погоджено! у договорi фiксовано! суми коштiв. Вщповщно не мае ризишв щодо необхвдносп перегляду бюджету та видшення додаткового бюджетного фiнансування, що можливо коли так послуги надають комунальш заклади. Для замовника тим самим стае бiльш стабшьним фiнансове забезпечення надання соцiальних послуг, досягаеться можливють проводити економiю людських та матерiальних ре-сурсiв. Повна оплата виконуеться пiсля оцiнки кш-цевих результатов роботи, що сприяе ефективностi використання бюджетних кошпв. Сощальне замовлення застосовуеться через чисто ринковi важелi -конкуренцiя мiж надавачами, вiдкритiсть оцiнки пропозицiй та потенщалу претендентiв, можливiсть впровадження нових нестандартних iнновацiйних пiдходiв. Все це мае сприяти застосуванню доступ-них цiн i тарифiв, заiнтересованостi в позитивних оцiнках i вiдгуках, боротьбi за кожного клiента. Система використання тшьки комунальних закладiв несе в собi ризики недбалого виконання обов'язшв в умовах «незамiнностi», монополiзму, неврахування iндивiдуальних побажань людей. При застосування системи соцiального замовлення досягаеться бшьш дiевий монiторинг виконання послуг. Органи влади
i виконавець не знаходяться тд «одним адмiнiстра-тивним дахом», як у випадку надання послуг кому-нальними закладами. Навпаки, органи влади мають бiльшi можливосп проводити незалежну шспекщю виконання замовлення, здiйснювати контроль без «кушвства» та пересiчення iнтересiв.
Деяк види соцiальних послуг, особливо якщо вони пов'язанi iз специфiчними суб'ектами - !х отримувачами (реабiлiтацiя важких тдлгтшв, шва-лiдiв, допомога психiчно хворим людям та iн.) по-требують достатньо високого рiвня компетенцп на-давачiв, специфiчних знань та навишв, наявностi досвiду роботи. Таких фах1вщв може не бути на рiвнi окремо! територiально! громади. Теж саме може стосуватись i ситуацш iз наданням екстрених соцiальних послуг (телефон довiри, надання допо-моги жертвам домашнього насильства тощо), коли фахiвцiв та технiчних засобiв може бракувати не тшьки на рiвнi громади, а навгть у районному масштаба Тому у зазначених випадках необхiдне залу-чення фахiвцiв iз сторони, яких слiд обирати на кон-курентних засадах.
Незважаючи на очевиднi переваги впровадження системи сощального замовлення, його масштаби на сьогодш е дуже незначними. Так обсяг сощального замовлення по Укра!ш в цшому не пе-ревищуе 1 млн грн i проваджуеться тальки в 5-6 ре-гiонах.
Одним iз головних проблемних питань е вщ-сутнiсть практики повноцiнного розрахунку вартосп послуг, що дозволяе вiрно визначити обсяги асигнувань для сощального замовлення. На сьогодш система розрахунку бюджетного фшансування ба-зуеться на визначенш витрат для утримання закла-дiв комунально! сфери - територiальних центрiв по вiдповiдним статтям - заробгтна плата, комуналка та шше. Система соцiального замовлення, навпаки, ба-зуеться на необхiдностi обрахунку вартосп само! послуги, що практично не здшснювалось на рiвнi громад. Щоб позитивно зрушити це питання необ-хiдно перейти вiд iндивiдуального розрахунку вартосп послуги по кожному об'екту окремо до уза-гальнених розцiнок i тарифiв, взявши за основу принцип БЯ01 - спорвднених груп, що застосовуеться для розрахунку вартосп медичних послуг.
Ддача редакцiя Бюджетного кодексу усклад-нюе легiтимне застосування системи соцiального замовлення. Частина перша пункт 4), тдпункти а) i б) статп 89 цього Кодексу мiстять перелiки закладiв комунально! сфери, як1 фшансуються за рахунок мiсцевих бюджетiв у наданш соцiальних послуг. При цьому зазначенi норми не указують на можливють фшансування само! послуги без прив'язки до надавача ^ звичайно, не мiстять згадки про недер-жавних суб'ект^в. Тому слщ внести змiни до Бюджетного кодексу, визначивши порядок, що передба-чае фшансування послуги, а не закладiв. Створення вiдповiдних органiзацiйних умов, спрямованих на надання iнновацiйних видiв сощальних послуг, що матимуть на мен профiлактику складних життевих
обставин, допомогу у 1х подоланнi громадянам (особам), «м'ям, дiтям, молодi, як потребують сторон-ньо! допомоги, досягаеться органiзацieю вщповщ-них структур, де надаються так соцiальнi послуги, вони е надавачами комунального, державного, недержавного сектору, незалежно вiд джерел фшансу-вання. Основним завданням таких надавачiв iннова-цiйних соцiальних послуг е надання соцiальних по-слуг вiдповiдно до потреб населення адмшютра-тивно-територiальних одиниць / територiальних громад, як були визначен мiсцевими державними адмiнiстрацiями та органами мюцевого самовряду-вання; проведения ощнки потреб осiб, сiмей, ям пе-ребувають у складних життевих обставинах i не мо-жуть самостийно 1х подолати, визначення альтерна-тивних пiдходiв, iнновацiйних пiдходiв до розв'я-зання проблем отримувачiв сощальних послуг. З метою забезпечення безперервносп, наступностi та рiзноманiтностi сощальних послуг надавачi сощаль-них послуг взаемодтоть з iншими надавачами, а та-кож органами, органiзацiями, установами, закладами системи сощального захисту, охорони здоров'я, освiти, установами виконання покарань, органами отки та пiклування, прокуратури, правоохо-ронними органами. Важливим чинником упрова-дження таких iнновацiйних послуг е гостра потреба в них у зв'язку з появою нових категорiй громадян, наприклад, учаснишв та постраждалих унаслщок АТО. У зв'язку з тим у структурах, якi запровадили так1 послуги, проводиться апробащя нових держав-них стандартов надання соцiальних послуг, де визна-чаються змiст та обсяг, норми i нормативи, умови та порядок надання сощальних послуг, показники 1х якостi.
300 250 200 Ü 150 J 100 50 0
Досить неоднозначним можна вважати питання про фiнансування сощальних послуг. Адже досвiд останнiх роив засвщчуе, що у деяких ОТГ спостерь гаеться порушення конститущйних прав громадян на догляд. Так, наприклад, скорочуеться мережа те-риторiальних центрiв сощального обслуговування, сощальних робiтникiв включають до складу викон-комiв об'еднаних територiальних громад, громадян знiмають з обслуговування та залишають без надання сощальних послуг. Або ОТГ вщмовляються фшансувати дитячi будинки амейного типу, куди були свого часу влаштован дiти, що залишились без тклування батькiв. Це актуалiзуе питання реальности заявленого у новому законодавствi перелiку без-оплатних послуг, гарантованих державою, для кате-горш осiб, якi мають право на !х отримання, та «базового кошика послуг», який повинен бути у кожнш мiсцевiй територiальнiй громадi [16]. Розмежування рiзних функщй сощальних пращвнишв, залучених до надання сощальних послуг у територiальних громадах (ощнка потреб громади, робота iз заявами на отримання послуг i ощнка запитiв потенцiйних кль ентОв, безпосередне надання широкого спектру базо-вих i небазових послуг, супервiзiя як професiйне на-ставництво, мошторинг надання послуг, контроль за дотриманням права на соцiальних захист), визна-чене законодавством, маловiрогiдне у малих громадах iз обмеженими фшансовими ресурсами, де одна людина де факто е й менеджером сощальних послуг, i !х надавачем, i сама себе мае супервiзувати та кон-тролювати. На рис. 4 представлено динамiку виконання власних доходiв мiсцевих бюджетов за сь чень -листопад 2019 року, порiвняно з сiчнем -листопадом 2018 року.
HM¡cu,eB¡ бюджети УкраТни
П Бюджети míct обласного значення
2018
2019
Рис. 4. Динамжа виконання власних доходiв мiсцевих бюджетiв за cÍ4e^ -листопад 2019 року, порiвняно з cÍ4TOm -листопадом 2018 року
(сформовано авторами на основi джерела [6])
Нове законодавство про сощальш послуги, яке набуло чинносп в 2020 рощ, покликане запровадити нову модель сощальних послуг, яка грунтуеться на створенн ринку таких послуг, посилення 1хньо1 адресности та прозоросп. Правове регулювання спря-моване на удосконалення управлiния системою сощальних послуг в умовах децентралiзащl та на оп-тимiзацiю видаткiв, забезпечення единих пiдходiв в оргашзацп системи. Однак закон пропонуе численнi
класифшацл соцiальних послуг за рiзними озна-ками, чим дещо дезорiеитуе мiсцевi органи, обов'яз-ком яких виразно встановлено надання базових со-цiальних послуг. Наразi «базовiсть» таких послуг можна вважати сумшвною, адже частина з них потребують високо! квалiфiкацil, як-от переклад жес-товою мовою, сощальна iнтеграцiя та реiитеграцiя тощо. Територiальнi громади Укра1ни опинились у ситуацл, коли, з одного боку, вони повинш забезпе-
чити впровадження досить розгалужено! i професш-но! системи базових соцiальних послуг як добро-вшьного, так i примусового характеру, до чого вони не завжди готовь З iншого боку, центральнi органи влади не забезпечили реальних механiзмiв та орга-нiзацiйних iнструментiв втшення ново! системи, об-межившись виданням методичних рекомендацiй. При цьому iнновацi! фiнансування соцiальних послуг можуть зумовити зростання соцiального невдо-волення мешканцiв територiальних громад, адже вони передбачають жорстку прив'язку до рiвня су-купного доходу сiмей, тобто впровадження адресного тдходу до надання безоплатних соцiальних послуг, що означае скорочення соцiальних гарантий.
Висновки. Таким чином, результати проведе-ного до^дження доводять, що впровадження сощ-ального замовлення як iнновацiйного методу удо-сконалення системи надання сощальних послуг в Укра!нi базуеться на таких положеннях: по-перше, високий рiвень усвiдомленостi суб'ектами сощаль-ного замовлення необхщносп взаемодi! держави, бiзнесу та громадянського суспiльства в процесi мо-дернiзацi! наявно! системи соцiального обслугову-вання; по-друге, соцiальне замовлення в системi со-цiального обслуговування потрiбно використову-вати шляхом запровадження сощального монтто-рингу якостi соцiальних послуг i виявлення актуаль-них потреб територiальних громад; по-трете, основ-ними умовами, як сприятимуть позитивному соща-льному ефекту вiд упровадження сощального замовлення, забезпечення реалiзацi! принцитв вщкрито-стi та доступностi конкурсно! системи сощального замовлення, розвиток локальних iнституцiй громадянського суспшьства. На основi цього виокрем-лено основн критерi! соцiально! ефективностi соць ального замовлення як iнструмента пiдвищення ефективност надання соцiальних послуг на регю-нальному рiвнi: 1) критерiй доступност соцiальних послуг (принцип територiальностi); 2) критерш яко-ст соцiальних послуг; 3) критерш трансакщйносп i мiнiмiзацi! витрат; 4) критерiй соцiально! справедливости; 5) критерiй соцiально! вщповщальносп. При цьому iнновацi! фiнансування сощальних послуг можуть зумовити зростання сощального невдо-волення мешканцiв територiальних громад, адже вони передбачають жорстку прив'язку до рiвня су-купного доходу сiмей, тобто впровадження адресного тдходу до надання безоплатних сощальних послуг, що означае скорочення сощальних гарантий.
З'ясовано, що ключовими проблемами, ям на практищ ускладнюють застосування механiзму со-цiального замовлення як iнновацiйного методу удо-сконалення надання соцiальних послуг в ОТГ, е не-достатне нормативно-правове забезпечення; проти-дiя з боку державних суб'екпв, що надають сощальш послуги; несприйняття органами державно! влади оргашзацш «третього сектору» як рiвноправ-ного партнера для соцiально! ствпращ, швелю-вання !х ролi в наданш соцiальних послуг; вщсут-шсть вiдповiдного досвiду зi спiльного виконання завдань щодо надання соцiальних послуг, низький
piBeHb фахово! пiдготовки багатьох недержавних ор-ганiзацiй. Основними напрямами вдосконалення ме-ханiзму фiнансового забезпечення сощально! сфери повиннi стати: посилення вiдповiдальностi за не_ цiльове використання коштiв; оптимальне розмежу-вання повноважень щодо здiйснення видатшв мiж органами влади вах рiвнiв; залучення неурядових органiзацiй до надання соцiальних послуг iз метою пiдвищення !х якост тощо. Лише комплексне впровадження окреслених заходiв дозволить досягти тд-вищення ефективностi фiнансування соцiально! сфери та полiпшення якостi життя населення як основно! мети реалiзацi! соцiально-економiчно! полi-тики держави.
Лiтература
1. Лисяк Л. В. Фтансове забезпечення сощального захисту населення в Укра!ш: проблемы та перспективы. BicHUK Днтропетровського yuieepcumemy. Серiя : Економжа. 2017. Т. 25. Вип. 11(1). С. 23-30. 2. Новжова О. Ф., Логачова Л. М. Особливосп фь нансування сошально! тфраструктури в процес бюд-жетно! децентрал1зацй'. EKOHOMiHHuü eicHUK Донбасу. 2017. № 1 (47). С. 4-12. 3. Греба Р. Мехашзми рефор-мування системи сощальних послуг в Укра!ш дер-жавно-управлшськш аспект. Державне управлтня та Mic^ee самоврядування. 2017. Вип. 1(32). С. 62-67. 4. Гльчук Л. I. Розвиток системи штегрованих сощальних послуг в умовах децентрал1защ! (на приклад1 об'еднаних територ1альних громад). Сощально-тру-doei eidmcmu: тeорiя та практика. 2018. № 1. С. 114121. 5. Кравченко М. Мехашзми децентрал1зацй сощальних послуг в Укра!ш Демократичне врядування. 2014. № 14. URL: http://www.lvivacademy.com/vidavnit-stvo_1/ visnyk14/fail/kravchenko.pdf. 6. Офщшний вебсайт Державно! казначейсько! служби Укра!ни. URL: http://treasury.gov.ua. 7. Про сощальш послуги: Закон Укра!ни ввд 17 ачня 2019 р. № 2671-VIII. URL: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/2671-19. 8. Про сощальш послуги: Закон Укра!ни ввд 19 червня 2003 р. № 966-IV. URL: http://zakon3.rada.gov. ua/laws/show/ 966-15. 9. Мальований М. I. Фiнансовi аспекти функцiонування системи соцiального захисту населення в Укра!ш: монографiя. Умань: СПД Сочiнський, 2016. 496 с. 10. Про сощальну роботу з ам'ями, дiтьми та молоддю: Закон Укра!ни вiд 21 червня 2001 року № 2558-III. URL: http://zakon3.rada.gov. 11. Про державну сощальну допомогу малозабезпеченим ам'ям: Закон Укра!ни вiд 1 червня 2000 року № 1768-III. URL: http://zakon3.rada.gov. 12. Про мкцеве самоврядування в Укра!ш: Закон Укра!ни ввд 21 травня 1997 року № 280/97-ВР. URL: http://zakon3.rada.gov. 13. Господарський кодекс Укра!ни № 436-IV ввд 16 сiчня 2003 року. URL: http://zakon3.rada.gov. 14. Ду-бич К. В. Сощальне замовлення - ефективний ме-ханiзм надання соцiальних послуг в Укра!ш URL: http://academy.gov.ua/ej/ej17/PDF/14.pdf (дата звер-нення: 01.04.2019). 15. ГЫс Т. П., Чемерис С. Т., Антонова В. I., Носаньова А. С. Дослщження сучасного рiвня сощального захисту населення в Укра!ш. Еконо-мiчний вicник Донбасу. 2020. № 1 (59). С. 116-122. 16. Семигша Т. В. Мунщипальна реформа i сощальш послуги у громадах: яку модель обрати? Мунщипальна
реформа в KOHmeKcmi евроттеграцп Украти: позищя влади, науковцiв, профспшок та громадськостг. Тези доповвдей II щор1чно1 Всеукр. наук.-практ. конф. Кив. BI ЕН ЕЙ ПРЕС, 2018. С. 235-238
References
1. Lysiak L. V. (2017). Finansove zabezpechennia sotsialnoho zakhystu naselennia v Ukraini. problemy ta perspektyvy [Financial provision of social protection of the population in Ukraine. problems and prospects]. Visnyk Dnipropetrovskoho universytetu. Seriia «Ekonomika» -Bulletin of Dnipropetrovsk University. Economics series, Vol. 25, Issue 11(1)., рр. 23-30 [in Ukrainian].
2. Novikova O. F., Lohachova L. M. (2017). Osobly-vosti finansuvannia sotsialnoi infrastruktury v protsesi biudzhetnoi detsentralizatsii [Peculiarities of social infrastructure financing in the process of budget decentralization]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu - Economic Herald of the Donbas, 1 (47), рр. 4-12 [in Ukrainian].
3. Hreba R. (2017). Mekhanizmy reformuvannia systemy sotsialnykh posluh v Ukraini. derzhavno-upravlinskii aspekt [Mechanisms of reforming the system of social services in Ukraine. public administration aspect]. Derzhavne upravlinnia ta mistseve samovriaduvannia -Public administration and local self-government, Issue 1(32), рр. 62-67 [in Ukrainian].
4. Ilchuk L. I. (2018). Rozvytok systemy intehrova-nykh sotsialnykh posluh v umovakh detsentralizatsii (na prykladi obiednanykh terytorialnykh hromad) [Development of the system of integrated social services in the conditions of decentralization (on the example of united territorial communities)]. Sotsialno-trudovi vidnosyny: teoriia ta praktyka - Social and labor relations: theory and practice, 1, рр. 114-121 [in Ukrainian].
5. Kravchenko M. (2014). Mekhanizmy detsentrali-zatsii sotsialnykh posluh v Ukraini [Mechanisms of decentralization of social services in Ukraine.]. Demokratychne vriaduvannia - Democratic governance, 14. Retrieved from http.//www.lvivacademy.com/vidav nitstvo_1/ visnyk14/fail/kravchenko.pdf [in Ukrainian].
6. Ofitsiinyi veb-sait Derzhavnoi kaznacheiskoi sluzhby Ukrainy [Official website of the State Treasury Service of Ukraine]. (n.d.). treasury.gov.ua. Retrieved from http.//treasury.gov.ua [in Ukrainian].
7. Pro sotsialni posluhy. Zakon Ukrainy vid 17 sichnia 2019 r. № 2671-VIII [On social services. Law of Ukraine of January 17, 2019 № 2671-VIII]. zakon.rada. gov.ua. Retrieved from https.//zakon.rada. gov.ua/laws/ show/2671-19 [in Ukrainian].
8. Pro sotsialni posluhy. Zakon Ukrainy vid 19 chervnia 2003 r. № 966-IV [On social services. Law of Ukraine of June 19, 2003 № 966-IV]. zakon3.rada.gov.ua. Retrieved from http.//zakon3.rada.gov. ua/laws/show/966-15 [in Ukrainian].
9. Malovanyi M. I. (2016). Finansovi aspekty funk-tsionuvannia systemy sotsialnoho zakhystu naselennia v Ukraini [Financial aspects of functioning of system of social protection of the population in Ukraine]. Uman. Publisher "Sochinsky M.M." [in Ukrainian].
10. Pro sotsialnu robotu z simiamy, ditmy ta moloddiu. Zakon Ukrainy vid 21 chervnia 2001 roku № 2558-III [On social work with families, children and youth. Law of Ukraine of June 21, 2001 № 2558-III].
zakon3.rada.gov.ua. Retrieved from http://zakon3.rada. gov [in Ukrainian].
11. Pro derzhavnu sotsialnu dopomohu malozabez-pechenym simiam: Zakon Ukrainy vid 1 chervnia 2000 roku № 1768-III [On state social assistance to low-income families: Law of Ukraine of June 1, 2000 № 1768-III]. zakon3.rada.gov.ua. Retrieved from http://zakon3.rada. gov [in Ukrainian].
12. Pro mistseve samovriaduvannia v Ukraini: Zakon Ukrainy vid 21 travnia 1997 roku # 280/97-VR [On local self-government in Ukraine: Law of Ukraine of May 21, 1997 № 280/97-ВР]. zakon3.rada.gov.ua. Retrieved from http://zakon3 .rada.gov [in Ukrainian].
13. Hospodarskyi kodeks Ukrainy № 436-IV vid 16 sichnia 2003 roku [Commercial Code of Ukraine № 436-IV of January 16, 2003]. zakon3.rada.gov.ua. Retrieved from http://zakon3.rada.gov [in Ukrainian].
14. Dubych K. V. Sotsialne zamovlennia - efektyv-nyi mekhanizm nadannia sotsialnykh posluh v Ukraini [Social order is an effective mechanism for providing social services in Ukraine]. academy.gov.ua. Retrieved from http://academy.gov.ua/ej/ej 17/PDF/14.pdf [in Ukrainian].
15. Gitis T. P., Chemerys Ye. T., Antonova V. I., Nosanyova A. S. (2020). Doslidzhennia suchasnoho rivnia sotsialnoho zakhystu naselennia v Ukraini [Study of the Current Level of Social Protection of the Population in Ukraine]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu - Economic Herald of the Donbas, 1 (59), рр. 116-122. doi: 10.12958/ 1817-3772-2020-1(59)-116-122 [in Ukrainian].
16. Semyhina T. V. (2018). Munitsypalna reforma i sotsialni posluhy u hromadakh: yaku model obraty? [Municipal reform and social services in communities: which model to choose?]. Munitsypalna reforma v konteksti yevrointehratsii Ukrainy: pozytsiia vlady, naukovtsiv, profspilok ta hromadskosti - Municipal reform in the context of Ukraine's European integration: the position of the government, academics, trade unions and the public, рр. 235-238. Proceedings of the Second Annual All-Ukrainian. scientific-practical conference. Kyiv, VI EN EI PRES [in Ukrainian].
Шубна О. В., Денисова Ю. В., Санчич О. С., Марильова А. В. Новггш методи удосконалення си-стеми надання сощальних послуг в УкраТш
У статп проаналiзовано один i3 ефективних шно-вацшних засобiв, що використовуеться об'еднаними територiальними громадами при наданш сощальних послуг, сощальне замовлення. Виявлено, що система сощального замовлення може сприяти розвитку тд-приемницько! активносп в репонах. У разi його широкого застосування виникае защкавлешсть у жителiв долучатись до цього виду дiяльностi, створювати тд-приемницьш структури або набувати статусу приват-них тдприемщв. Це сприяе розширенню зайнятосп, щдвищенню квалiфiкацiï та переквалiфiкацiï, розвитку бiзнес-клiмату, стимулюе розвиток громадянського су-спшьства шляхом його участi в процеа соцiального замовлення та взяття на себе соцiальноï вщповвдально-стi. Визначено, що для надання сощального замовлення на реальних конкурсних засадах, потрiбно забез-печити абсолютну рiвнiсть надавачiв послуг - держав-них, комунальних, приватних, громадських, релтй-них, фiзичних осiб тощо. А це можливе тiльки за умови
автономiзацiï комунальних закладiв, переходу ïx у статус комунальних тдприемств, що треба передбачити в новому закош про соцiальнi послуги. Визначено, що шновацшним методом сощально! полiтики е штегро-ваний шдхвд у наданнi соцiальниx послуг, що вщчутно посилюе !х ефективнiсть завдяки покращенiй скоорди-нованостi дiй сощальних служб. З'ясовано, що ключо-вими проблемами, яш на практицi ускладнюють засто-сування меxанiзму соцiального замовлення як шнова-цiйного методу удосконалення надання соцiальниx послуг в ОТГ, е недостатне нормативно-правове забезпечення; протидiя з боку державних суб'екпв, що нада-ють сощальш послуги; несприйняття органами державно! влади оргашзацш «третього сектору» як рiвно-правного партнера для сощально! сшвпращ, швелю-вання !х ролi в наданнi соцiальниx послуг; вщсутшсть вiдповiдного досвiду зi спiльного виконання завдань щодо надання сощальних послуг, низький рiвень фахо-во! тдготовки багатьох недержавних органiзацiй.
Ключовi слова: сощальш послуги, децентралiза-цiя, органи мiсцевого самоврядування, мiсцевi бю-джети, територiальнi громади, соцiальне замовлення, система надання сощальних послуг.
Shubna O., Denysova Y., Sanchych A., Marylo-va A. The latest methods of improving the system of social services in Ukraine
The article analyzes one of the effective innovative tools used by the united territorial communities in the provision of social services, the social order. It was found that the social order system can promote the development of entrepreneurial activity in the regions. In the case of its widespread use, residents are interested in joining this type of activity, creating business structures or acquiring the status of private entrepreneurs. This contributes to the expansion of employment, training and retraining, the development of the business climate, stimulates the development of civil society through its participation in the process of social procurement and social responsibility. It is determined that in order to provide a social order on a real competitive basis, it is necessary to ensure absolute equality of service providers - state, municipal, private, public, religious, individuals, etc. And this is possible only if the autonomy of utilities, their transition to the status of utilities, which should be provided for in the new law on social services. It is determined that an innovative method of social policy is an integrated approach to the provision of social services, which significantly enhances their effectiveness due to improved coordination of social services. It was found that the key problems that in practice complicate the use of the social order mechanism as an innovative method of improving the provision of social services in OTG, are insufficient regulatory support; opposition from state entities that provide social services; non-acceptance by public authorities of "third sector" organizations as an equal partner for social cooperation, leveling their role in providing social services; lack of relevant experience in joint implementation of tasks related to the provision of social ser-
vices, low level of professional training of many non-governmental organizations.
Keywords: social services, decentralization, local governments, local budgets, local communities, social order, social services system.
Шубная Е. В., Денисова Ю. В., Санчич А. С., Марилева А. В. Новейшие методы усовершенствования системы предоставления социальных услуг в Украине.
В статье проанализировано одно из эффективных инновационных средств, которое используется объединенными территориальными общинами при предоставлении социальных услуг, социальный заказ. Выявлено, что система социального заказа может оказывать содействие развитию предпринимательской активности в регионах. В случае его широкого применения возникает заинтересованность у жителей приобщаться к этому виду деятельности, создавать предпринимательские структуры или получать статус частных предпринимателей. Это оказывает содействие расширению занятости, повышению квалификации и переквалификации, развития бизнес-климата, стимулирует развитие гражданского общества путем его участия в процессе социального заказа и взятие на себя социальной ответственности. Определено, что для предоставления социального заказа на реальных конкурсных основах, нужно обеспечить абсолютное равенство представителей услуг - государственных, коммунальных, частных, общественных, религиозных, физических лиц и т.п.. А это возможное только при условии автономизации коммунальных учреждений, перехода их в статус коммунальных предприятий, который необходимо предусмотреть в новом законе о социальных услугах. Определено, что инновационным методом социальной политики является интегрированный подход в предоставлении социальных услуг, который существенно усиливает их эффективность благодаря улучшенной скоор-динированности действий социальных служб. Выяснено, что ключевыми проблемами, которые на практике усложняют применение механизма социального заказа как инновационного метода усовершенствования предоставления социальных услуг в ОТГ, является недостаточное нормативно-правовое обеспечение; противодействие со стороны государственных субъектов, которые предоставляют социальные услуги; невосприятие органами государственной власти организаций «третьего сектора» как равноправного партнера для социального сотрудничества, нивелирование их роли в предоставлении социальных услуг; отсутствие соответствующего опыта общего выполнения задач относительно предоставления социальных услуг, низкий уровень профессиональной подготовки многих негосударственных организаций.
Ключевые слова: социальные услуги, децентрализация, органы местного самоуправления, местные бюджеты, территориальные общины, социальный заказ, система предоставления социальных услуг.
Стаття надшшла до редакщ! 07.09.2020
Прийнято до друку 15.09.2020
