CC BY
8
DOI 10.31718/2077-1096.21.4.23 УДК:[616.1:616.8]-071-053.81
Ждан В.М., Бабанна М.Ю., Веснна Л.Е., БорякХ.Р., Ткаченко М.В.
ОЦ1НКА ПОКАЗНИК1В СЕРЦЕВО-СУДИННО1 СИСТЕМИ I ВЕГЕТАТИВНО1
НЕРВОВО1 СИСТЕМИ У МОЛОДИХ ОС1Б З Р1ЗНОЮ МАСОЮ Т1ЛА
Полтавський державний медичний унiверситет
П'двищення маси тла, а як насл'док ожирiння, е однею з пров'дних причин виникнення серцево-судинних захворювань / п'двищено)' смертност/ у всьому свШ. Метою досл'дження була о^нка по-казник'т серцево-судинно)' системи / вегетативно'! нервово)' системи у молодих осб з р'зною масою тла. Матерiали та методи. У досл'дженн'! прийняли участь 92 особи чоло&чо)' та жночо)' стат/ вком в'д 18 до 25 рок'т. Дослiдження включали визначення антропометричних показник'т: зросту, маси тла, окружностi тал) стегон, сп'тв'дношення окружностi тал) до окружностi стегон. Проведено розрахунок!ндексу маси тла, в'дсоток жирово)' маси тла. За '¡ндексом маси визначен групи: контрольна 23 чоло&ка та 23 жiнки, група з пдвищеною масою тла - 23 чоло&ка та 23 жiнки. Ви-значено показники серцево-судинно)' системи: частоти серцевих скорочень, систол'чного i д'астол'чного артерiального тиску. Оцнку енергетичного потен^алу серцево-судинно)' системи проводили за '¡ндексом Робнсона, розраховували пульсовий тиск, визначали коеф^ент витривалост'!, оцнку вегетативно-нервово)' системи проводили за '¡ндексом Кердо. Дан обробленi статистично. Проведена порiвняльна о^нка виявила достов'рне пдвищення показник'т серцево-судинно)' системи серед молодих ос'б з пдвищеною масою тла. Були визначен переважно позитивнi кореляцiйнi взаемозв'язки мiж антропометричними показниками / показниками серцево-судинно)' системи та вегетативно-нервово)' системи. У осб досл'джуваних груп виявлено пдвищення коефiцiенту витривалост'!, що свдчить про зниження р'тня фiзично')' працездатност'!. Серед чоловтв з пдвищеною масою тла виявлено пдвищення '¡ндекса Робнсона, що с&дчить про розвиток дефциту функцюнальних можливостей серцево-судинно)' системи, що, при в'дсутност'! модиф/кац/')' способу життя, може призвести до розвитку серцево-судинних захворювань.
Ключов1 слова: глдвищена маса тта, ¡ндекс маси тта, серцево-судинна система, вегетативна нервова система. Робота виконана в рамках планово)' науково-дослiдно)' роботи Полтавського державного медичного унiверситету «Особли-вот перебгу, прогнозу та лкування коморбiдних станiв при захворюваннях внутрiшнiх органiв з урахуванням генетичних, вкових i гендерних аспе^в», № 0118 и 004461
Вступ
Незважаючи на визнання проблеми, епiдемiя пщвищення маси тта i ожиршня тривае i дат показники зростають з геометричною прогреаею у всьому свт [1]. Накопичення метаболiчно активно! жирово! тканини при пщвищенш маси тта та розвитку ожиршня призводить до значноТ ш-фтьтрацп само! тканини макрофагами, збть-шення прозапальних цитоюыв: пщвищення синтезу штерлейкшу-6 (^-6), фактора некрозу пух-лин альфа (TNF-a), високочутливого СРБ (вчСРБ) i формування хрошчного системного запалення низько! штенсивностк [2,3,4]. Пщвищення маси тта, а як наслщок ожиршня, е одш-ею з провщних причин виникнення серцево-судинних захворювань i пщвищено! смертносп у всьому свт. Головы мехашзми, що зв'язують ожиршня з ппертошчною хворобою, включають дiетичнi фактори, метаболiчну, ендотелiальну i судинну дисфункцш, нейроендокринний дисбаланс, затримку натрш, клубочкову пперфильт-рацш, протешурш i дезадаптивн iмуннi i запа-льн реакцп [5]. Також, одним з провщних факто-рiв у молодих оаб являеться дисфунк^я вегетативно! нервово! системи (ВНС), яка, в свою черту, мае двостороннш зв'язок з пщвищенням маси тта i ожиршням. Змши ВНС можуть бути залучен в патогенез пiдвищення маси тта i ожирш-ня, дшчи рiзними шляхами. З iншого боку, пщвищення маси тта викликае дисфункцш ВНС, яка може бути залучена в гемодинамiчнi i мета-
болiчнi змiни, якi збiльшують ризик серцево-судинних захворювань у оаб з ожиршням, таких як ппертошчна хвороба, шсулшорезистентнють та дислiпiдемiя [6]. Скриншг i оцiнка антропометричних показниш i показникiв серцево-судинно! системи та вегетативно! нервово! системи у оаб молодого вку може стати раншм прогностичним фактором для виявлення i попе-редження захворювань серцево-судинно! сис-теми в майбутньому.
Мета дослщження
Оцiнити показники серцево-судинно! системи i вегетативно! нервово! системи у молодих осiб з рiзною масою тта.
Матерiали та методи дослщження
У дослщженш прийняли участь 92 особи чо-ловiчоТ та жшочо! статi вiком вiд 18 до 25 рош. Роботу було проведено у вщповщносп до до-зволу комiсiТ з бiоетики Полтавського державного медичного ушверситету. 1з кожним учасником було пщписано iнформовану згоду на участь у дослщженнк Критерiем включення була шфор-мацiя про вщсутнють у респондентiв гострих або хроычних захворювань.
Дослiдження включали визначення антропометричних показниш: зросту, маси тта, окруж-ностi талiТ (ОТ) та стегон (ОС), стввщношення окружност талiТ до окружностi стегон (ОТ/ОС) [7]. Для розрахунку шдексу маси тта (1МТ) вико-ристовували формулу: маса тта (кг)/зрют (м2)
[8]. Методом калтерометрп було визначено по-казники товщини шюрних складок та розрахова-ний вiдсоток жировоТ маси тта (% ЖМТ) за сумою трьох складок (S3) [9].
Вщповщно до величини 1МТ був проведений розподт по групам. До контрольно! групи з 1МТ 18,50-24,99 кг/м2 увiйшли 23 чоловiка та 23 жш-ки, до групи з пщвищеною масою тiла з 1МТ 25,00-29,99 кг/м2 також увiйшли 23 чоловка та 23 жiнки.
Проведено визначення показниш серцево-судинноТ системи (ССС). Визначали частоту се-рцевих скорочень (ЧСС) за 1 хвилину та показ-ники систолiчного артерiального тиску (САТ) та дiастолiчного артерiального тиску (ДАТ) ауску-льтативним методом за Коротковим С.Н. [10]. Для ктькюноТ оцшки енергопотенцiалу органiзму людини застосовували оцiнку iндексу Робiнсона (1Р): 1Р = (ЧСС х ATmax) / 100, де ЧСС - частота серцевих скорочень (хв-1), ATmax - систолiчний артерiальний тиск (мм рт. ст.) [11]. Результати шдексу Робшсона оцiнювали в умовних одини-цях: 69 ум. од. i менше - стан серцево-судинноТ системи у гарнш формi; 70-84 ум. од. - резерви серцево-судинноТ системи в норм^ вiд 85-94 ум. од. -дефщит функцiональних можливостей сер-цево-судинно! системи; 95-110 ум. од. - пору-шення регуляцiТ дiяльностi серцево-судинноТ системи; 111 i бiльше - низький рiвень регулятор-ноТ дiяльностi серцево-судинноТ системи [11]. Також нами був визначений коефiцieнт витрива-лостi (КВ), який визначали за формулою Кваса. Даний коефiцieнт характеризуе функцiональний стан ССС i являе собою iнтегральну величину, що об'еднуе частоту серцевих скорочень з пуль-совим тиском. 1ндекс Кваса розраховували за формулою: КВ = ЧСС х 10 / ПТ, де пульсовий тиск ПТ розраховуеться як рiзниця (САТ- ДАТ). У
HopMi КВ становить вщ 12 до 16 ум. од [12].
Для оцшки стану вегетативно-нервово'Т системи (ВНС) було застосовано визначення вегетативного шдексу Кердо (V.l.) за формулою V.l.=(1-d/p)x100, де d/p - стввщношення дiасто-лiчного тиску (d) та частоти серцевих скорочень (Р) [13].
Для статистичноТ обробки результат вико-ристано програмний пакет STATISTICA 10.0 (StatSoft Inc., USA). Визначено середне арифме-тичне (М) та його похибка (m). Для визначення статистичноТ достовiрностi застосовано t-критерiй Ст'юдента. Для оцiнки зв'язку величин проведено кореляцшний аналiз за Стрменом. Статистично достовiрними данi вважались при р<0,05.
Результати та 1х обговорення
Одержанi результати виявили достовiрнi вщ-мiнностi антропометричних показникiв у оаб обох статей з рiзною масою тiла (Табл. 1).
За результатами проведених антропометричних дослщжень серед чоловтв нами було визначено, що у оаб з пщвищеною масою тта антропометричш показники маси тта були бть-шими на 29,47%, 1МТ на 21,53%, ОТ на 18,67%, ОС на 12,51%, ЖМТ% на 96,24% у порiвняннi з контрольною групою (р<0,05) (Табл. 1).
Серед жшок нами також було визначено, що у оаб з пщвищеною масою тта антропометричш показники маси тта були бтьшими на 24,80 %, 1МТ на 26,95%, ОТ на 17,59%, ОС на 11,84%, ЖМТ% на 39,07% у порiвняннi з контрольною групою (р<0,05) (Табл. 1).
На наступному етап нами було проведено визначення показниш роботи серцево-судинноТ' i вегетативно' нервовоТ системи як у чоловтв, так i у жшок.
Таблиця 1
Антропометричш показники досл/'джуваних осб (M±m)
Показники Чоловки Жшки
з нормальною масою тта n=23 З пiдвищеною масою тiла n=23 з нормальною масою тiла n=23 З пщвищеною масою тта n=23
Зрют, м 1,76±0,022 1,79±0,02 1,70±0,02 1,68±0,02
Маса тта, кг 67,56±1,81 87,47±1,26* 62,04±0,96 77,43±1,52*
1МТ, кг/м2 21,53±0,34 27,28±0,27* 21,63±0,20 27,46±0,2*
ОТ, см 75,4348±1,24 89,5217±0,74* 69,73±0,69 82±0,84*
ОС, см 93,78±0,99 105,52±0,85* 96,61±0,95 108,04±0,91*
Сшввщношення ОТ/ОС 0,81±0,01 0,85±0,01 0,73±0,02 0,76±0,02
ЖМТ, % 10,39±0,33 20,39±0,76* 20,45±0,35 28,44±0,50*
npuMimKa: тут та дал'1 у таблицях 2-3 - р<0,05 у порiвняннi з особами з нормальною масою тла.
Таблиця 2
Показники роботи серцево-судинно)'i вегетативно)' нервово)' системи серед чоловтв(М±т)
Показники Чоловки
з нормальною масою тта n=23 з пщвищеною масою тта n=23
ЧСС, хв-1 67,34±1,03 77,60±1,05*
САТ, мм рт.ст. 105,00±1,69 117,60±2,80*
ДАТ, мм рт.ст. 67,39±1,29 71,73±1,84
1Р, ум. од. 70,74±1,68 91,58±2,99*
ПТ, мм рт. ст. 37,60±1,40 45,86±1,74*
КВ, ум. од. 18,40±0,72 17,41±0,65
1ндекс Кердо, ум. од. -0,65±2,61 7,61±1,89*
У чоловтв з пiдвищеною масою тiла одержат результати виявили достовiрне пiдвищення показниш ЧСС на 15,24%, САТ на 11,43%, 1Р на 29,46%, ПТ на 22,02%, у порiвняннi з чоловками з нормальною масою тта (р<0,05) (Табл. 2).
За даними дослщження виявлено, що у чоловшв з нормальною масою тiла шдекс Робiнсона становив (70,74±1,68), що свщчить про збереження функцiональних резервiв сер-
Показники роботи серцево-суди!
цево-судинно'Т системи в межах функцюнальноТ норми. Тодi як у чоловiкiв з пщвищеною масою тiла даний показник становив (91,58±2,99), що свiдчить про розвиток дефщиту функцiональних можливостей серцево-судинноТ системи (Табл. 2).
У жшок з пщвищеною масою тта одержат результати виявили достовiрне пщвищення показникiв ЧСС на 9,72 %, САТ на 4,53%, 1Р на 14%,68% у порiвняннi з жiнками з нормальною масою тта (р<0,05) (Табл. 3).
Таблиця 3
ч системи i вегетативно)' нервово)' системи серед жнок (M±m)
Показники Жшки
з нормальною масою тта n=23 з пiдвищеною масою тiла n=23
ЧСС, хв-1 67,08±1,09 73,60±1,33*
САТ, мм рт.ст. 100,86±1,76 105,43±1,96*
ДАТ, мм рт.ст. 63,91±1,04 66,08±1,36
1Р, ум. од. 67,81±1,87 77,77±2,34*
ПТ, мм рт. ст. 36,95±1,32 39,34±1,54
КВ, ум. од. 18,59±0,64 19,30±0,80
1ндекс Кердо, ум. од. 4,27±1,98 9,65±2,29*
За представленими показниками шдекс Робшсона у жшок з нормальною i пщвищеною масою тта становив вщповщно (67,81±1,87 i 77,77±2,34), що свiдчить про збереження резервiв серцево-судинноТ системи в межах функцюнальноТ' норми (Табл. 3).
Отримаш результати виявили, що коефiцiент витривалостi у оаб як з нормальною, так i пiдвищено масою тiла обох статей, становив бтьше 16 ум. од., що свщчить про зниження рiвня фiзичноТ працездатностi у оаб молодого вку. Вiдповiднi результати були отримаш у робот Сергейчик Н. А. при дослщженш функцiонального стану серцево-судинно'Т системи студенев 1-го курсу [14].
Оцiнка стану показниш вегетативно-нервовоТ системи за допомогою вегетативного шдекса Кердо виявила, що у чоловтв i ж1нок з нормальною i пiдвищеною масою тiла в станi спокою спостерiгаeться врiвноваженiсть симпатичних i парасимпатичних впливiв (вщ -15 до +15). Але, при порiвняннi показника мiж групами, у оаб з пщвищеною масою тта, як у чоловшв, так i у жшок, визначено достовiрне пщвищення даного показника у бк домшування симпатичних впливiв вегетативноТ-нервовоТ системи.
Також нами був проведений кореляцшний аналiз взаeмозв'язкiв мiж антропометричними показниками iз показниками серцево-судинноТ системи та вегетативно-нервовоТ системи оаб з нормальною i пiдвищеною масою тiла.
Аналiз показав, що у чоловтв з нормальною масою тта вщбуваеться формування позитив-них кореляцiйних зв'язкiв середньоТ сили мiж масою тiла i 1Р (г = 0,439, р<0,05), мiж 1МТ i 1Р (г = 0,445, р<0,05), мiж ОТ i ЧСС (г = 0,489, р<0,05), мiж ОТ i 1Р (г = 0,452, р<0,05), ОС i 1Р (г = 0,428, р<0,05). Також виявленi кореляцiйнi зв'язки мiж %ЖМТ i ЧСС (г = 0,545, р<0,05), %ЖМТ i шдексом Кердо (г = 0,338, р<0,05), %ЖМТ i 1Р (г
= 0,553, р<0,05). У ж1нок з нормальною масою тта - формування позитивного кореляцшного зв'язку мiж зростом i САТ (г = 0,464, р<0,05) i негативного кореляцшного зв'язку мiж зростом i КВ (г = -0,436, р<0,05).
У чоловiкiв з пiдвищеною масою тта виявлено формування позитивних кореляцшних зв'язкiв середньоТ сили мiж %ЖМТ i САТ (г = 0,463, р<0,05), мiж %ЖМТ i 1Р (г = 0,500, р<0,05). У жiнок з пщвищеною масою тта виявлено формування позитивних кореляцшних зв'язюв середньоТ сили мiж 1МТ i ЧСС (г = 0,493, р<0,05), 1МТ i iндексом Кердо (г = 0,509, р<0,05), 1МТ i 1Р (г = 0,499, р<0,05), 1МТ i ПТ (г = , 0,605, р<0,05), а також негативний кореляцшний зв'язок мiж 1МТ i КВ (г =-0,446, р<0,05). Також виявлеш позитивнi кореляцiйнi зв'язки середньоТ сили мiж ОТ i iндексом Кердо (г = 0,479, р<0,05), ОТ i ПТ (г = 0,494, р<0,05), ОС i ЧСС (г = 0,463, р<0,05), %ЖМТ i ПТ (г = 0,49о, р<0,05), негативнi кореляцiйнi зв'язки мiж %ЖМТ i КВ (г =-0,540, р<0,05), ОТ i КВ (г =-0,447, р<0,05).
Таким чином, отримаш позитивш i негативнi кореляцшш взаемозв'язки вiдображають прямий i зворотнш вплив антропометричних показникiв на стан серцево-судинноТ системи та вегетатив-но-нервовоТ системи у молодих осiб з нормальною i пiдвищеною масою тiла. Отриманi результати виявили, що при пщвищенш антропометричних показниш i %ЖМТ вiдмiчаeться прямий кореляцшний зв'язок показниш ЧСС, САТ, ПТ, 1Р i iндекса Кердо особливо серед оаб з пщвищеною масою тта обох статей.
Подiбнi кореляцшш взаемозв'язки були представлен у робот Колшько Л.М. мiж антропометричними показниками та показниками функцюнальноТ активност серцево-судинноТ системи [15]. За результатами Кашщева О.В., Бтьченко О.В. було визначено, що пщвищення маси тта та ожиршня е факторами ризику, що
обумовлюють пщвищену варiабельнiсть АТ, з збiльшенням 1МТ збiльшуються добовi та денн показники АТ. [16]. У дослщжены Кентеш О. П. aBTopiB також були вщображеш статистично значимi кореляцiйнi зв'язки мiж показниками складу тiла, як свiдчили, що розвиток шдвищено''' маси тта та ожирiння суттево пов'язаний з дисбалансом автономно! регуляцп [17]. В попередых проведених нами дослщженнях було визначено, що у оаб з пiдвищеною масою тiла шсля дозованого фiзичного навантаження вiдмiчалося домшування симпатичних впливiв [18.]. Вегетативна нервова система бере провщну участь в патофiзiолош ппертошчно''' хвороби особливо у оаб молодого вку [19]. Встановлен кореляцiйнi взаемозв'язки мiж збтьшенням iндексу маси тiла, пiдвищеними показниками кров'яного тиску i збiльшенням частоти серцево-судинних захво-рювань [20].
Висновок
Проведена порiвняльна оцiнка виявила достовiрне пiдвищення показникiв серцево-судинно! системи серед молодих оаб з шдвищеною масою тта. Були визначен пере-важно позитивнi кореляцiйнi взаемозв'язки мiж антропометричними показниками i показниками серцево-судинно! системи та вегетативно-нервово! системи. У оаб дослщжуваних груп ви-явлено пiдвищення коефiцiенту витривалостi, що свщчить про зниження рiвня фiзичноl працездатностi. Серед чоловiкiв з пщвищеною масою тiла виявлено пiдвищення шдекса Робiнсона, що свiдчить про розвиток дефщиту функцiональних можливостей серцево-судинно! системи, що, при вщсутносп модифкацп способу життя, може призвести до розвитку серцево-судинних захворювань.
Лтература
1. Mitchell NS, Catenacci VA, Wyatt HR, Hill JO. Obesity: overview of an epidemic. Psychiatr Clin North Am. 2011;34(4):717-732.
2. Chylikova J, Dvorackova J, Tauber Z, Kamarad V. M1/M2 macrophage polarization in human obese adipose tissue. Biomed Pap Med Fac Univ Palacky Olomouc Czech Repub. 2018;162(2):79-82.
3. Boriak KhR, Shlykova OA, Izmailova OV, Vesnina LE, Kaidashev IP. Overweight in young people contributes to the expression of stat1 and stat6 genes in the peripheral blood monocytes, stimulated by IL-4. Problemy ekolohiyi ta medytsyny. 2021;25(1-2):62-71.
4. Kaydashev I.P. Izmeneniye obraza zhizni, narusheniye energeticheskogo metabolizma i sistemnoye vospaleniye kak faktory razvitiya bolezney tsivilizatsii [Lifestyle changes, impaired energy metabolism and systemic inflammation as factors in the
development of diseases of civilization]. Ukr. med. Chasopis. 2013;5(97):103-108. (Ukrainian).
5. DeMarco VG, Aroor AR, Sowers JR. The pathophysiology of hypertension in patients with obesity. Nat Rev Endocrinol. 2014;10(6):364-376.
6. Guarino D, Nannipieri M, lervasi G, et al. The Role of the Autonomic Nervous System in the Pathophysiology of Obesity. Front Physiol. 2017;8:665.
7. Martirosov EG, Nikolaiev DV, Rudniev SH. Tekhnologii i metody opredeleniya sostava tela cheloveka. [Technologies and methods for determining the composition of the human body]. Moskva. Nauka; 2006. 248 p. (Russian).
8. World Health Organization. Global Database on Body Mass Index. BMI classification [Internet]. 2006 [updated 2006 Nov 17, cited 2020 Apr 15]. Available from: http://www.assessmentpsychology.com/icbmi.htm
9. Jackson AS, Pollock ML, Ward A. Generalized equations for predicting body density of women. Med. Sci. Sports Exerc. 1980; 12(3): 175-182.
10. Tikhonenko VM. Dostoinstva metoda Korotkova pri monitorirovanii arterial'nogo davleniya [Advantages of the Korotkov method for blood pressure monitoring]. Vestnik aritmologii. 2005;40:36-8. (Russian).
11. Marchyk VI. Metody doslidzhennia u fizychnomu vykhovanni: metodychni rekomendatsii [Methods for pre-lightening and physical vikhovanny: methodical recommendations]. Kryvyi Rih: KDPU; 2018. 44 s. (Ukrainian).
12. Ivanov SA, Nevzorova YEV, Gulin AV. Kolichestvennaya otsenka funktsional'nykh vozmozhnostey serdechno-sosudistoy sistemy [Quantitative assessment of the functional capabilities of the cardiovascular system]. Vestnik TGU 2017;22(6):1535-1540
13. Kerdo I. Ein aus Daten der Blutzirkulation kalkulierter Index zur Beurteilung der vegetativen Tonuslage [An index for the evaluation of vegetative tonus calculated from the data of blood circulation]. Acta Neuroveg (Wien). 1966;29(2):250-68. (German)
14. Sergeychik NA. Otsenka funktsional'nogo sostoyaniya serdechno-sosudistoy sistemy studentov 1-go kursa 2018-2019 uchebnogo goda [Assessment of the functional state of the cardiovascular system of 1st year students of the 2018-2019 academic year]. Problemy fizicheskoy kul'tury i sporta v sovremennykh sotsial'no-ekonomicheskikh usloviyakh. 2020:76-78. (Russian).
15. Kolin'ko LM., Vesnina LE. Funktsional'nyy stan sertsevo-sudynnoyi systemy u molodykh osib iz riznoyu masoyu tila [Functional state of the cardiovascular system in young people with different body weight]. Visnyk problem biolohiyi i medytsyny .2020.4 (158):389-394. (Ukrainian).
16. Kanishcheva OV, Bil'chenko OV. Vplyv nadlyshkovoyi masy tila ta ozhyrinnya na pokaznyky korotkostrokovoyi variabel'nosti arterial'noho tysku u patsiyentiv z arterial'noyu hipertenziyeyu [Influence of overweight and obesity on indicators of short-term variability of blood pressure in patients with hypertension]. Visnyk Vinnyts'koho natsional'noho medychnoho universytetu.2020.24(3):465-468. (Ukrainian).
17. Kentesh OP, Nemesh MY, Palamarchuk OS, et al. Zavysymost' sostavlyayushchykh komponentov massy tela ot funktsyonal'noho sostoyanyya avtonomnoy rehulyatsyy u zdorovykh lyts muzhskoho pola molodoho vozrasta [Dependence of body weight components on the functional state of autonomous regulation in healthy young men]. Zdobutky klinichnoyi i eksperymental'noyi medytsyny. 2018.4:81-88.
18. Boryak KhR. Vyznachennya zv"yazku reaktsiyi sertsevo-sudynnoyi systemy ta vehetatyvnoyi rehulyatsiyi na fizychne navantazhennya u osib z riznoyu masoyu tila. Aktual'ni problemy suchasnoyi medytsyny [Determining the relationship between the response of the cardiovascular system and autonomic regulation to exercise in people with different body weights]. Visnyk Ukrayins'koyi medychnoyi stomatolohichnoyi akademiyi. 2020;20(2):108-13. (Ukrainian).
19. Mancia G, Grassi G. The autonomic nervous system and hypertension. Circ Res. 2014;114:1804-1814.
20. Akil L, Ahmad HA. Relationships between obesity and cardiovascular diseases in four southern states and Colorado. J Health Care Poor Underserved. 2011;22(4 Suppl):61-72.
Реферат
ОЦЕНКА ПОКАЗАТЕЛЕЙ СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТОЙ СИСТЕМЫ И ВЕГЕТАТИВНОЙ НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ У МОЛОДЫХ ЛИЦ С РАЗНОЙ МАССОЙ ТЕЛА
Ждан В.М., Бабанина М.Ю., Веснина Л.Е., БОРЯК К.Р. Ткаченко М.В.
Ключевые слова: повышенная масса тела, индекс массы тела, сердечно-сосудистая система, вегетативная нервная система.
Повышение массы тела, а как следствие ожирение, является одной из ведущих причин возникновения сердечно-сосудистых заболеваний и повышенной смертности во всем мире. Целью исследования была оценка показателей сердечно-сосудистой системы и вегетативной нервной системы у молодых лиц с различной массой тела.
Материалы и методы. В исследовании приняли участие 92 человека мужского и женского пола в возрасте от 18 до 25 лет. Исследования включали определение антропометрических показателей:
роста, массы тела, окружности талии, бедер, соотношение окружности талии к окружности бедер. Проведено расчет индекса массы тела, процент жировой массы тела. По индексу массы определены группы: контрольная 23 человека и 23 женщины, группа с повышенной массой тела - 23 человека и 23 женщины. Определены показатели сердечно-сосудистой системы: частоты сердечных сокращений, систолического и диастолического артериального давления. Оценку энергетического потенциала сердечно-сосудистой системы проводили по индексу Робинсона, рассчитывали пульсовое давление, определяли коэффициент выносливости, оценку вегетативно-нервной системы проводили по индексу Кердо. Данные обработаны статистически. Проведенная сравнительная оценка выявила достоверное повышение показателей сердечно-сосудистой системы среди молодых людей с повышенной массой тела. Были определены в основном положительные корреляционные взаимосвязи между антропометрическими показателями и показателями сердечно-сосудистой системы и вегетативно-нервной системы. У лиц исследуемых групп выявлено повышение коэффициента выносливости, что свидетельствует о снижении уровня физической работоспособности. Среди мужчин с повышенной массой тела выявлено повышение индекса Робинсона, что свидетельствует о развитии дефицита функциональных возможностей сердечно-сосудистой системы, что, при отсутствии модификации образа жизни, может привести к развитию сердечно-сосудистых заболеваний.
Summary
ASSESSMENT OF CARDIOVASCULAR SYSTEM AND AUTONOMIC NERVOUS SYSTEM PARAMETERS IN YOUNG INDIVSDUALS WITH DIFFERENT BODY WEIGHT
Zhdan V.M., Babanina M.Y., Vesnina L.E., Boriak Kh.R., Tkachenko M.V.
Key words: overweight, body mass index, cardiovascular system, autonomic nervous system.
Weight gain and obesity as its consequence are one of the leading causes of cardiovascular diseases and increased mortality worldwide. The aim of this study was to assess the parameters of the cardiovascular system and the autonomic nervous system in young individuals with different body weight. Materials and methods. This study involved 92 men and women aged from 18 to 25 years. We measured the anthropometric indicators including height, body weight, waist and hip circumferences, waist-to-hip ratio; calculated the body mass index and the percentage of body fat. According to the mass index values, the participants were divided into two groups: a control group involving 23 men and 23 women, and a group with overweight individuals (23 men and 23 women). The following cardiovascular parameters were determined: heart rate, systolic and diastolic blood pressure. We evaluated the energy potential of the cardiovascular system using the Robinson index, calculating pulse pressure, determining endurance coefficient. The assessment of the autonomic nervous system was based on using the Cerdo index. The findings obtained were then processed statistically. A comparative assessment has revealed a significant increase in the values of cardiovascular parameters among overweight young people. We have found out mainly positive correlations between anthro-pometric and cardiovascular system indicators, and the autonomic nervous system. The individuals of both groups showed an increase in endurance coefficient, which indicates a decrease in the level of physical performance. Overweight men demonstrated a growth in the Robinson index, which indicates the development of a deficiency in the functional capabilities of the cardiovascular system that, in the absence of a lifestyle change, may result in cardiovascular diseases.
