CC BY
219
УДК 616.12-005.4+616.132.2-089 Кудря 1.П., Шевченко Т.1.
ОЦ1НКА ПЕРЕБ1ГУ ТА ЯКОСТ1 ЖИТТЯ У ХВОРИХ НА 1ШЕМ1ЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ П1СЛЯ СТЕНТУВАННЯ КОРОНАРНИХ АРТЕР1Й
ВДНЗУ "УкраТнська медична стоматолопчна академiя", м. Полтава
Стаття е фрагментом плановоi НДР ВДНЗУ "УМСА" на тему «Запальний, iшемiчний, больовий синдром у хворих на !шем!чну хворобу серця: тригери, роль супутньо':' патологи, механiзми, критерп дiагностики, лкування» (№ державно'!' реестрацП 0112U003122).
Останн'ш часом в л!куванн 1ХС в УкраЫ, як i в усьому свШ, виршальне м'юце займають хiрyргiчнi методи реваскуляризацИ мокарду, серед яких чимале поширення набуло проведения стентування коронарних артерiй. Метою досл'дження було вивчення ощнки перебгу та якостi життя у хворих на 1ХС, яким проводилося стентування коронарних артерiй. Об'ектом досл'дження були 57 хворих на 1ХС в поеднаннi з супутньою ГХ. Патентам до i псля стентування коронарних артерiй були досл'дженi клiнiчний стан та якють життя (заповнення "С'етлського опитувальника для стенокардп"), об'ективний огляд, лШдний спектр кровi, систол'чна функщя л'вого шлуночка, ЕКГ в динамiцi реабШтацшного пероду. У хворих на 1ХС через 12 м'юящв псля проведеного стентування коронарних артерiй зменшився функцональний клас, частота напад'т стабльноi стенокардп напруження та потреба в нiтроглiцеринi, покращилась систол'чна функщя л'вого шлуночка. За даними "С'етлського опитувальника для стенокардп" псля проведеного перкутанного коронарного втручання в'дм'чаеться полiпшення показник'т ощнки якостi життя у хворих на 1ХС. На фон адекватного лкування статинами у хворих на '¡шем'чну хворобу серця псля стентування коронарних артерiй спостергалося зниження р'тня загального холестерину, триглiцеридiв, холестерину л!попроте1'н!в низькоi щiльностi та iндексу атерогенност'!, п'двищення рiвня холестерину л!попроте1'н!в високоi щтьност'1, що асощювалося iз зменшенням ризику кард!'альних ускладнень.
Ключов1 слова. якють життя, стентування коронарних артерм.
Вступ
Серцево-судинн захворювання продовжують залишатися одыею з найважливших проблем сучасност та е основною причиною смертност населення в бтьшосп кратн свп"у [1, 4]. Останшм часом в лкуванш iшемiчноT хвороби серця (1ХС) в Укратш, як i в усьому свт, виршальне мюце займають хiрургiчнi методи реваскуляризацп мюкарду, серед яких чимале поширення набуло проведення стентування коронарних артерш [5, 6]. Вщновлення коронарного кровооб^у не виключае прогресування атеросклерозу, що лежить основi патогенезу 1ХС [3, 5]. Це у свою чергу е одшею iз причин поновлення симптомiв 1ХС та потребуе вивчення особливостей клшки захворювання шсля хiрургiчних втручань i розробки методiв активнот медикаментознот профтактики прогресування коронарного атеросклерозу.
На початку XXI стол^тя поняття «якють життя» перетворилося на предмет наукових дослщжень i стало бтьш точним - «якють життя, пов'язана зi здоров'ям» (health related quality of life, HRQL). Якють життя сьогодн - це надшний, шформативний i економiчний метод оцшки здоров'я хворого як на шдивщуальному, так i на груповому рiвнi [2, 7, 8]. Основний принцип лкаря «лкувати не хворобу, а хворого» може бути реалiзований саме за допомогою залучення оцшки якост життя. Оцшка якост життя до i пюля перкутанного коронарного втручання дозволяе використовувати його як
прогностичний фактор для вибору шдивщуальнот стратеги терапп конкретного патента [3, 5, 9]. Тому оцшка переб^у та якост життя у хворих на 1ХС, як перенесли стентування коронарних артерш, з метою раннього виявлення та корекцп чиннимв несприятливого прогнозу е актуальною проблемою кардюлогп.
Мета дослщження
Вивчення оцiнки переб^у та якостi життя у хворих на 1ХС, яким проводилося стентування коронарних артерш. Матерiали i методи дослщження
Об'ектом дослiдження були 57 хворих на 1ХС в поеднанн з супутньою ГХ, яким в Полтавськш обласнiй клiнiчнiй лiкарнi iм. М.В. Склiфосовського у 2011-2013 роках виконувались ендоваскулярн процедури iз iмплантацiею стентiв без лiкувального покриття в коронарн артерiT за кошти, отриман по Державнiй програмi вiд МОЗ УкраТни. 13 (22,8 %) хворих зi 57 мали стабiльну стенокардш напруження II функцiонального класу, 44 (77,2 %) - III функцюнального класу. Вiк дослiджених -56,33±0,78 роки; 5,94 (M+SEM; SD), за статтю -38 (66,7 %) чоловiкiв та 19 (33,3 %) ж1нок. Всi пацiенти дали згоду на участь у ключному спостереженн з доведеною IXC (перенесений шфаркт мiокарда, стеноз коронарних артерiй, пщтверджений ангiографiчно, перенесена реваскуляризацiя коронарних артерш з iмплантацiею стентiв без лкувального покриття).
Критерiями виключення i3 дослiдження були наявнють у хворих важкоУ неконтрольовано! артерiальноï гiпертензiï, гемодинамiчно значущих порушень ритму й провщносп, постiйноï форми фiбриляцiï передсердь, ХСН бiльше Ill функцюнального класу за NYHA, наявнiстю клапанних вад серця, будь-яке важке супутне захворювання. Спостереження за хворими проводилося протягом 12 мюя^в.
Вс па^енти за перiод дослiдження отримували оптимальне медикаментозне лiкування 1ХС, яке вiдповiдае дiючим рекомендацiям УкраГнсько!' асо^ацп кардiологiв та бвропейського кардюлопчного товариства (2013 р.): p-адреноблокатори, штрати за необхiднiстю, антитромбоцитарнi препарати, статини, шпбп~ори АПФ або сартани. Кл^чна ефективнiсть оцiнювалась залежно вiд наявност кардiальних ускладнень: рецидив стенокарди був у 3 хворих, нефатальний шфаркт мюкарда -у 1, рестеноз - у 2 хворих, смерть вщ серцево-судинних причин - у 1 патента.
У хворих з 1ХС до i пiсля стентування коронарних артерiй дослщжувалися клiнiчний стан та якiсть життя (заповнення "Фетлського опитувальника для стенокарди"), об'ективний огляд, лiпiдний спектр кров^ систолiчна функцiя лiвого шлуночка, ЕКГ в динамiцi реабiлiтацiйного перiоду.
Для оцшки якостi життя пацiентiв з 1ХС використовували «^етлський опитувальник якост життя для хворих на стенокардю (Seattle Angina Questionnaire), розроблений J. Spertus i спiвавторами [10, 11]». Методика адаптована для застосування у хворих на стенокардш i володiе хорошою вiдтворюванiстю i надiйнiстю. Висока чутливють методики до змiн клУчного стану пацiента робить можливим ïï застосування для кшькюноУ оцiнки соматичних i емоцiйних порушень при 1ХС. Невеликий обсяг i можливiсть самостшного заповнення опитувальника, на що потрiбно не бiльше 5 хвилин, дозволяе збтьшити частоту застосування даноТ методики. Опитувальник складаеться з 19 питань щодо стану випробуваного, як подтяються на 5 шкал, що оцшюють найбiльш важливi аспекти 1ХС: шкала обмежень фiзичних навантажень PL (Physical limitation), якш вiдповiдають першi 9 питань опитувальника; шкала стабшьносп нападiв AS (Angina stability) - одне 10 питання; шкала частоти нападiв AF (Angina frequency) - 11 i 12 питання; шкала задоволеносп лкуванням TS (Treatment satisfaction) - 13-16 питання; шкала вщношення до хвороби DP (Disease perception) -
17-19 питання. Опитувальник заповнювався самостшно патентом, який вiдмiчав вiдповiднi його стану позначки навпроти кожного питання в таблицк Залежно вщ варiанта вiдповiдi на питання визначаеться оцшка вiд 1 до 5 балiв. Бiльший показник свiдчив про кращу якють життя.
Вмiст загального холестерину (ЗХС), триглiцеридiв (ТГ), холестерину лтопротеТ'ыв високоТ щiльностi (ХС-ЛПВЩ) та лтопротеТ'ыв низькоТ щiльностi (ХС-ЛПНЩ), iндекс атерогенност (1А) в сироватцi кровi визначали за стандартними методиками з використанням реактивiв фiрми "Lahema".
Реестрацiя ЕКГ проводилася за допомогою 12-канального комп'ютерного
електрокардiографа з розшифровкою "Heart Screen 112D" (Угорщина) зi швидкютю 50 мм/сек.
Ехокардiографiчне обстеження проводилося за допомогою ультразвукового апарата "Siemens Acuson X 300" виробництво Ымеччина з мехаычним датчиком 3,5 МГц. Ехокардiографiя проводилася за стандартним протоколом обстеження хворих з 1ХС iз визначенням у двомiрному В- i М-режимах фракци викиду лiвого шлуночка за методом Тейхольца, у режимi тканьовоТ доплерографи дослiджувалася глобальна скорочувальна функ^я лiвого шлуночка.
Статистичний аналiз отриманих результатiв проводився з використанням програми SPSS for Windows Release 13.00, SPSS Inc., 1989-2004. Основы статистичн характеристики включали: середню арифметичну (М), похибку середньоТ величини (m), стандартне вщхилення (SD), 25% i 75% квартилi (LQ-UQ). За оцшку достовiрностi вiдмiнностей середнiх величин для незв'язаних вибiрок виконувався двохвибiрковий t критерiй Стюдента та його непараметричний аналог Mann-Whitney для двох незалежних вибiрок варiабельностей. Для малих та неоднорщних груп використовували непараметричнi критери. Рiзницю мiж порiвнюваними величинами вважали вiрогiдною при р<0,05. Для оцшки взаемозв'язку мiж ознаками застосовувались методи кореляцшного i дисперсiйного аналiзiв.
Результати дослщження та 1х обговорення
Хворi на 1ХС, якi були шсля стентування коронарних артерiй, мали меншу кiлькiсть нападiв стенокарди та потребу в штроглщериш за тиждень, що вказуе на виражену позитивну кл^чну динамку (табл.1).
Таблиця 1
Показники клiHi4Hoao стану хворих на IXC(M±SEM)
Показник XBopi на 1ХС (n=57)
до стентування через 12 мюяцв пiсля стентування коронарних артерiй
Ктьюсть нападiв стенокарди' за тиждень 8,9±1,2 2,1±0,43*
Потреба в нпроглщер™ (табл. за тиждень) 7,4±1,23 1,6±0,39*
Прим1тки: М - середня, SEM - стандартна похибка,
* - р<0,05, р1зниця м1ж групами за даними двовиб1ркового t-тесту Ст'юдента.
У хворих на 1ХС за час спостереження змшювався функцюнальний клас (ФК) стабтьноТ стенокарди напруження. Через 12 мiсяцiв пiсля стентування коронарних артерш 19% хворих мали стабiльну стенокардш напруження I ФК, 56 % - II ФК, 25 % - III ФК.
За результатами дослщження за 5 шкалами "Фетлського опитувальника стенокардП" у хворих на 1ХС спостер^аються достовiрнi змiни
Показники
по шкалi обмежень фiзичних навантажень, стабтьносп та частотi нападiв, задоволеност лiкуванням, якi вказують на покращення якост життя хворих через 12 мюя^в пiсля стентування коронарних артерш. Змш по шкалi вiдношення до хвороби у па^етчв до стентування та через 12 мюя^в пюля стентування коронарних артерiй не спостер^алося (табл. 2).
Таблиця 2
ки якоcmi життя по аетлського опитувальнику у хворих на 1ХС до та пюля стентування коронарних apmepiü (Med; Q)
Шкали Оетлського опитувальника Хворi на IXC (n=57) PMW
до стентування через 12 мюяцв шсля стентування коронарних артерш
Обмежень фiзичних навантажень 50,0 (35 - 60) 70, 0 (60 - 80) 0,01
Стабтьност нападiв 30,0 (15 - 45) 60, 0 (50 - 70) 0,01
Частотi нападiв 45,0 (30 - 65) 74,0 (60 - 85) 0, 001
Задоволеностi лкуванням 50,0 (50 - 70) 70,0 (50 -75) 0,001
Вiдношення до хвороби 45,0 (30 - 60) 45,5 (30 - 65) 0,4
Примтка: М - середня, SEM - стандартна похибка;
SD -стандартне вiдхилення, 95% Cl - 95% довiрчi нтервали для середньоТ;
Med - медiана; Q - нижнi та верхнi кварттi;
PMW- рiзниця мiж групами за даними тесту Mann-Whitney (MW).
За даними дослщження виявили збтьшення ФВ через 12 мюя^в пюля стентування коронарних артерш у хворих на 1ХС (49,9±7,3 проти 45,7±8,2 %; р<0,001), зворотна закономiрнiсть характерна для кшцево-дiастолiчного та кiнцево-систолiчного об'емiв лiвого шлуночка (р<0,001).
При проведены порiвняльного аналiзу динамiки лiпiдного спектру KpoBi у хворих на 1ХС через 12 мюя^в спостереження пiсля стентування коронарних артерш визначено зниження рiвня загального холестерину,
триглщерифв, iндексу атерогенностi, ХС-ЛПНЩ, пiдвищення ХС-ЛПВЩ (табл. 3).
Таблиця 3
Динамка 3MiH показниюв лiпiдного спектру Kpoei у хворих на 1ХС (M±SEM)
Показники, ммоль/л Xворi на 1ХС (n=57)
до стентування через 12 мюяцв пiсля стентування коронарних артерш
ЗХС 6,96±0,21 4,47±0,19*
ТГ 2, 19±0, 19 1,58±0,13*
ХС-ЛПВЩ 0,83±0,20 1,19±0,17*
ХС-ЛПНЩ 5,19±0,17 3,5±0,19*
IA 3,34±0,23 2,69±0,15*
Примiтки: М - середня, SEM - стандартна похибка,
* - р<0,05, рiзниця мiж групами за даними двовибiрl
За даними нашого дослщження за шкалами "Фетлського опитувальника стенокарди" у хворих на 1ХС через 12 мюя^в пюля стентування коронарних артерш в^^чаеться зниження обмежень фiзичних навантажень, стабтьнють нападiв та зменшення 1'х частоти, пщвищення задоволеност лiкуванням, що значно пщвищуе та покращуе якiсть життя хворих, але не змшюе 1'х вiдношення до хвороби.
Прогноз пацiента, який перенiс перкутанне коронарне втручання, здебтьшого залежить не лише вщ успiшного виконання втручання, а й вщ подальшоТ стратеги медикаментозной терапи, зокрема лтщознижуючоТ. За результатами нашого дослщження визначено у хворих на 1ХС через 12 мюя^в пюля стентування коронарних артерш на фон лкування статинами зниження рiвня загального холестерину, триглiцеридiв, холестерину лтопротеТыв низько' щiльностi та iндексу атерогенностi, пщвищення рiвня холестерину лтопротеТшв високо' щшьносп, що
о t-тесту Ст'юдента.
дае змогу продовжити тривалiсть життя й полтшити його якiсть, запобiгти повторним шфарктам мiокарда й покращити вщдалений прогноз.
Таким чином, реваскуляризацiя мiокарда призводить до позитивно!' динамки симптомiв 1ХС у виглядi збiльшення толерантностi до фiзичних навантажень, зниження частоти нападiв стенокарди i, як наслiдок, зниження кшькосп прийнятих таблеток нiтроглiцерину протягом тижня, що полтшуе якiсть життя та сприяе пщвищенню працездатностi па^ен^в.
Висновки
1. У хворих на iшемiчну хворобу серця через 12 мюя^в пiсля проведеного стентування коронарних артерш зменшився функцiональний клас, частота нападiв стабтьно''' стенокарди напруження та потреба в штроглщериш, покращилась систолiчна функцiя лiвого шлуночка.
2. За даними "Фетлського опитувальника для стенокарди" пюля проведеного перкутанного коронарного втручання в^^чаеться полiпшення показникiв оцшки якостi життя у хворих на iшемiчну хворобу серця.
3. На фон адекватного лiкування статинами у хворих на iшемiчну хворобу серця шсля стентування коронарних артерш спостер^алося зниження рiвня загального холестерину, триглiцеридiв, холестерину лшопроте'ыв низько''' щiльностi та шдексу атерогенностi, пiдвищення рiвня холестерину лшопроте'ыв високо'' щiльностi, що асоцшвалося i3 зменшенням ризику кардiальних ускладнень.
Перспективи подальших дослiджень
Отриманi результати мають свiй подальший розвиток для подальшого вивчення особливостей перебiгу та якост життя у хворих на iшемiчну хворобу серця пiсля стентування коронарних артерш з метою оцшки багатовимiрноl шформаци про iндивiдуальнi реакцп людини на хворобу та проведене лкування.
Лiтература
1. 1. Горбась 1.М. lшемiчна хвороба серця: епщемюлопя i статистика / 1.М. Горбась // Здоров'я Укра'ни. - 2009. - №3/1. -С.34-35.
2. Исследование качества жизни в кардиологии / Ю.Л. Шевченко, А.А. Новик, В.П. Тюрин [и др.] // Вестник межнационального центра исследования качества жизни. - 2008. - С.4-14.
3. Книшов Г.В. Прогресування коронарного атеросклерозу як можливий наслщок екзогенних втручань: коронарного шунтування та стентування / Г.В. Книшов, О.В. Левчишина // Укр. кардюл. журн. - 2010. - №2. - С.72-76.
4. Севрукевич В.И. Оценка качества жизни пациентов со стабильной стенокардией после проведенной реваскуляризации / В.И. Севрукевич // Кардиология в Беларуси. - 2009. - №6 (07). - С.49-54.
5. Хорсун А.Т. Особливост переб^ iшемiчноY хвороби серця у хворих шсля стентування коронарних артерш: автореф. дис. на здобуття наук. степеня канд. мед. наук: спец. 14.01.11 "Кардиология" / А.Т. Хорсун. - Запорiжжя, 2008. - 21 с.
6. Хорсун А.Т. Оцшка та аналiз якост життя у хворих з iшемiчною хворобою серця, яким було проведено стентування коронарних артерш / А.Т. Хорсун // Здобутки кшшчно''' i експериментально'' медицини: Збiрник матерiалiв. - Терношль, 2007. - С.58-59.
7. Apolone G. The Italian SF-36 Health Survey: Translartions, Validations and Norming / G. Apolone, P. Mosconi // J. Clin. Epidemiol. - 1998. - V.51, №11. - Р.1025-1036.
8. Berzon R. International use, application and performance of health-related quality of life instruments / R. Berzon, R.D. Hays, S.A. Shumaker // J. Qual. of Life Research. - 2003. - V.2. - P.336-367.
9. Oarporative study of physical and mental health in Russia and the United States / Т. lonova, В. Ganbek, Yu. Sukhonos [et al.] // J. Qual. Life Research. - 2001. - V.9, №3. - P.308.
10. Dewelopment and evaluation of the Seattle Angina Questionnarie a new functional status measure for coronary artery disease / J.A. Spertus, J.A. Winder, T.A Dewburst [et al.] // J. Am.Coll. Cardiol. -1995. - V.78 (suppl. 2). - P.333-341.
11. Monitoring the quolity of life in patients with coronary artery disease / J.A. Spertus, J.A. Winder, T.A Dewburst [et al.] // Am. J. Cardiol. -1994. - V.78 (suppl. 2). - P.1240-1244.
Реферат
ОЦЕНКА ТЕЧЕНИЯ И КАЧЕСТВА ЖИЗНИ У БОЛЬНЫХ ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ СЕРДЦА ПОСЛЕ СТЕНТИРОВАНИЯ КОРОНАРНЫХ АРТЕРИЙ Кудря И.П., Шевченко Т.И.
Ключевые слова: качество жизни, стентирование коронарных артерий.
В последнее время в лечении ИБС в Украине, как и во всем мире, решающее место занимают хирургические методы реваскуляризации миокарда, среди которых немалое распространение получило проведение стентирования коронарных артерий. Целью исследования было изучение оценки течения и качества жизни у больных ИБС, которым проводилось стентирование коронарных артерий. Объектом исследования были 57 больных ИБС в сочетании с сопутствующей ГБ. Пациентам до и после стентирования коронарных артерий были исследованы клиническое состояние и качество жизни (заполнение "Сиэтлского опросника для стенокардии" ), объективный осмотр, липидный спектр крови, систолическая функция левого желудочка, эКг в динамике реабилитационного периода. У больных ИБС через 12 месяцев после проведенного стентирования коронарных артерий уменьшился функциональный класс, частота приступов стабильной стенокардии напряжения и потребность в нитроглицерине, улучшилась систолическая функция левого желудочка. По данным "Сиэтлского опросника для стенокардии" после проведенного перкутанного коронарного вмешательства отмечается улучшение показателей оценки качества жизни у больных ИБС. На фоне адекватного лечения статинами у больных ишемической болезнью сердца после стентирования коронарных артерий наблюдалось снижение уровня общего холестерина, триглицеридов, холестерина липопротеинов низкой плотности и индекса атерогенности, повышение уровня холестерина липопротеинов высокой плотности, что ассоциировалось с уменьшением риска кардиальных осложнений.
Summary
EVALUATION OF CLINICAL COURSE AND QUALITY OF LIFE IN PATIENTS WITH CORONARY HEART DISEASE AFTER CORONARY ARTERY STENTING Kudrya I.P., Shevchenko T.I.
Key words: coronary heart disease, coronary artery stenting, life quality, statins.
Nowadays the surgical techniques of myocardial revascularization including considerably growing coronary artery stenting have been holding the leading ranks in the treatment of coronary heart disease abroad and in Ukraine as well. The assessment of life quality before and after percutaneous coronary intervention can be used as a prognostic factor helping choose the proper options among the patient-centered treatment strategies. The study presented was aimed to investigate the evaluation of clinical course and quality of life in patients with coronary artery disease who underwent coronary artery stenting. The study included 57 patients with coronary artery disease (CAD) and concomitant essential hypertension (EH). All the patients prior and after coronary artery stenting passed through the investigation of their clinical status and quality of life (by filling in "Seattle Angina Questionnaire"), objective examination, blood lipid profile investigation, systolic left ventricular function testing, ECG dynamics studying in the rehabilitation period. In 12 months since the coronary arteries stenting had been performed the patients were observed to reduce their functional class of angina pectoris, the occurrence rate of stable exertional angina attacks and the need for nitroglycerin, and the left ventricular systolic function was improved. According to "Seattle Angina Questionnaire" the patients with CAD subjected to percutaneous coronary intervention demonstrated marked improvement in the assessment of life quality. Due to proper therapy with statins the patients with CAD after coronary artery stenting decreased total cholesterol, triglycerides, low-density lipoprotein cholesterol and atherogenic indices, and HDL cholesterol level, which was associated with reduced risks of cardiac complications.
