CC BY
13
КЛ1Н1ЧНА ТА ПРОФ1ЛАКТИЧНА МЕДИЦИНА
УДК 616.127-005.4-089.819.1 Аксенов Е.В.
БЕЗПОСЕРЕДН1 РЕЗУЛЬТАТИ I УСКЛАДНЕННЯ РЕНТГЕН-ЕНДОВАСКУЛЯРНИХ ОПЕРАЦ1Й У ХВОРИХ З 1ШЕМ1ЧНОЮ ХВОРОБОЮ СЕРЦЯ I ФРАКЩ6Ю ВИКИДУ Л1ВОГО ШЛУНОЧКА МЕНШЕ 40%
Нацiональний Ыститут серцево-судинноТ xipyprii iM. М.М. Амосова НАМН УкраТни, м. Кшв
Робота присвячена вивченню безпосередшх результатie i ускладнень рентген-ендоваскулярних опера^й у хворих з iшемiчною хворобою серця i фрак^ею викиду л'вого шлуночка (ФВ ЛШ) менше 40%. В обстеження увшшло 105 пацiентiв вком в'д 62 до 73 рок'т (в середньому 66,96±1,81 рок'т),
яю були роздленi на дв '1 групи, в залежност'1 в'д величини ФВ ЛШ (I група - 48 хворих з ФВ ЛШ <40%
(сер. знач. 30,9+0,35%), II група - 57 пацiентiв 3i ФВ ЛШ> 40% (сер. знач. 57,4±0,23%)). В результатi проведеного досл'дження було виявлено, що у пацiентiв з IXC i зниженою ФВ ЛШ, ускладнення ран-нього пюляопера^йного перюду при виконанн!' процедури ендоваскулярного стентування спостерi-галися в 2,1 рази частше, в пор1внянн1' з под1'бними ускладненнями, зафiксованими в групi пацiентiв !з збереженою контрактильною здатнстю мокарда. Час рентген-ендоваскулярного втручання i використання контрасту був бльший на 27,1±1,3% i 31,9±3,4% в'дпов'дно, життезагрожуючi арит-ми у виглядi фiбриляцi'l шлуночюв виникали на 50% частше, iнтаоперацiйнi ознаки гостроУ серцево'У недостатностi були зареестрован в 4,7рази частше, н!жу групi контролю.
Ключовi слова: ускладнення рентген-ендоваскулярних операцм, ioieMi4Ha хвороба серця, фрак^я викиду лiвого шлуночка. Дана робота е фрагментом НДР «Система забезпечення безпеки при рентгенендоваскулярних втручаннях у хворих на IXC», № держ. реестраци 0111U010371.
Вступ
УкраТ'на посщае одне з перших мюць в бвроп за показниками смертност вщ хвороб системи Kp0B006iry (459,48 на 100 000 населення), яю ю-тотно перевищують аналопчш показники у Францп (30,08 на 100 000 населення), Ымеччиш (75,09 на 100 000 населення.), Польщi (88,37 на 100 000 населення), Великобританп (76,11 на 100 000 населення) [1].
За перюд 2008 - 2012 рр. показники пошире-ност iшемiчноТ хвороби серця (1ХС) в Укра'нi серед дорослих поступово збтьшувалися (на 6,7%) i досягли 24 088,1 особи на 100 тис. населення. Ттьки за 2012 рк ктькють таких хворих зросла на 60 332 особи [1,2,3].
Лкування подiбного контингенту хворих пе-редбачае своечасне проведення реваскуляри-зацп мюкарда (стентування, аортокоронарне шунтування) i оптимальну медикаментозну те-рашю.
Однак, незважаючи на впровадження нових технологш i методик в штервенцшнш терапп 1ХС, використання сучасних стенав i балоыв, розро-бкою високоефективних методiв фармаколопч-ноТ пщтримки процедури, уточненням показань до и проведення та накопиченням досвiду фахн вцiв, вiдсоток дрiбних i великих перепроцедура-льних ускладнень при проведены коронарних анпопластик складае 3,9% i 10,4% вiдповiдно [4].
Значне мюце в статистицi ускладнень при проведены рентгенендоваскулярних операцш займають ускладнення, що виникають у па^ен-тiв з низькою фракцiею викиду (ФВ) лiвого шлуночка (ЛШ) [5].
Як вказуе в своТ'х роботах K. De Silva i спн вавт., низька ФВ ЛШ, е сильним предиктором ранньоТ та тзньо'Т смертностi пiсля рентгенендоваскулярних процедур [6].
А в дослщженнях G.L. Sardi i спiвавт., вщзна-чаеться, що iшемiчна кардiомiопатiя зi знижен-ням ФВ ЛШ е предиктором смерт пiсля черезш-юрного коронарного втручання, але ТТ зв'язок з рiзними ускладненнями раннього пюляоперацш-ного перiоду, в даний час ч^ко не визначенi [7].
Мета роботи
було вивчення безпосередых результат i ускладнень рентген-ендоваскулярних операцiй у хворих з iшемiчною хворобою серця i фракцiею викиду лiвого шлуночка менше 40%.
Об'ект i методи дослщження
В дослiдження увiйшло 105 пацiентiв з 1ХС, яким на базi рентген-ангiографiчного вiддiлення Нацiонального шституту серцево-судинноТ хiрур-гiТ iменi М.М. Амосова НАМН УкраТни, проводи-лися дiагностичнi та лiкувальнi iнтервенцiйнi процедури з приводу даноТ патологiТ.
Серед обстежених нами були видтеш двi
В1СНИК ВДНЗУ «Украгнська медична стоматологгчна академя»
клшко-функцюнальш групи в залежност вщ ве-личини ФВ ЛШ.
В першу, основну групу, було включено 48 хворих з ФВ ЛШ <40% (сер. знач. 30,9±0,35%). До другоТ групи увшшли 57 па^енпв 3i збереже-ною ФВ ЛШ (ФВ ЛШ> 40% (сер. знач.
57,4±0,23%) - група контролю).
Вк пацieнтiв коливався вiд 62 до 73 рош (в середньому 66,96±1,81рош). Середня вага ста-новила 86,5±1,44 (вiд 67 до 102 кг).
Гендернi вiдмiнностi в дослщжуваних групах були вiдсутнi.
Вс пацieнти були обстеженi згiдно з протоколом, прийнятому в Н1ССХ iменi М. М. Амосова НАМН УкраТни для даноТ категорiТ хворих.
Хвор^ що брали участь у дослщженш, пщпи-сували iнформовану згоду на участь у ньому. Дослщження виконаш з дотриманням основних положень «Правил етичних принцишв прове-дення наукових медичних дослщжень за участю людини», затверджених Гельсiнською деклара-щею (1964-2013 рр.), ICH GCP (1996 р.), Дирек-тиви GEC № 609 (вщ 24.11.1986 р.), на^в МОЗ УкраТни № 690 вщ 23.09.2009 р., № 944 вщ 14.12.2009 р., № 616 вщ 03.08.2012 р.
Всi хворi I групи мали в анамнезi Q- iнфаркт мiокарда давнiстю бiльше 3 мюя^в, що дозволило дiагностувати у них постiнфарктний кардю-склероз. Тривалють iшемiчного анамнезу понад 5 рош була вiдзначена у 4 хворих дано!' групи (8,33% випадш), до одного року - у 34 обсте-жених (70,83% випадш), вiд одного до двох ро-кiв - у 6 па^етчв (12,5 % випадкiв) i вщ 3-х до 4-х рош - у 4 осiб (8,33% випадмв).
Переважною локалiзацieю 1М була передня, верхiвкова i передньо-бiчна дтянка ЛШ, що вщ-повiдало шемп по басейну ЛКА.
У 2-й груш ктькють хворих з Q- 1М в анамнезi була меншою i становила 40,35% (23 па^енти) (р <0,05). Бiльше одного шфаркту мiокарда в анамнезi мали 11 (22,92%) хворих основно! (I) групи i 9 (15,79%) осiб контрольно! (II) групи (р <0,05).
Частота наявносп супутньо!' патологи була рiвною в обох групах (р> 0,1).
При порiвняльнiй оцiнцi толерантностi до фн зичних навантажень, в першiй груш па^ен^в, була виявлена бiльша ктькють хворих з низькою толерантнiстю до тесту 6-ти хвилинно! коридор-но! ходьби (табл.).
Таблиця
Функцональний стан обстежених na^eHmie на дооперацйному emani (N = 105)
KnrniMm симптоми Показники
I група (n=48) II група (n=57)
Тест з 6-ти хвилинною ходьбою (м) 170,2±11,3 362,8±31,31
Бали по даним опитувальника MLWHFQ 31,2±2,9 52,3±3,71
Ф.к. по NYHA 3,7±0,4 1,7±0,21
Клас стенокардп (по функцюнальнш кпасифкацп стенокардп Канадського сер-цево-судинного товариства) 3,3±0,4 1,6±0,31
npuMimKa:1 - р <0,05 в порiвняннi з I групою; ф.к. - функ^она]
Якють життя, за даними опитування Мшне-сотського ушверситету, у па^ен^в II групи, та-кож була вищою в середньому на 40,34±5,4%, вщносно даних, отриманих в I груш (р <0,05) (табл.).
При ехокардiографiчному обстеженн у па^е-н^в з низькою фрак^ею викиду ЛШ вщзначало-ся збтьшення серцевих камер. При цьому, кш-цево-дiастолiчний об'ем був бтьший вiдповiдно показникiв пацiентiв II групи в середньому на 31,4±2,8% (р = 0,0284), а кiнцево-систолiчний
об'ем - в середньому на 57,7±4,2% (р =
0,00753).
Збтьшення тиску в лiвому шлуночку на ™i зниження податливостi мiокарда у па^етчв I групи (з низькою ФВ), вело до розвитку рестрик-тивного типу дiастолiчноТ дисфункцiТ мiокарда лiвого шлуночка, при цьому спостерiгалась ви-
сока хвиля Е i коротка хвиля А (Е/А - бтьше 2), зменшення тривалостi iзоволюмiчного розслаб-лення i тривалостi уповiльнення раннього дiас-толiчного наповнення.
Кiлькiсть ппокшетичних сегментiв в I групi па-цiентiв була значно бiльша, шж в II групi хворих в середньому на 46,52±2,1% (р = 0,0023), а акн
нетичних - на 38,6±1,93% (р = 0,0174).
клас.
Слщ особливо вщзначити, що важка стенока-рдiя III - IV клаав (за функцюнальною класифн кацiею стенокардiТ Канадського серцево-судинного товариства) поеднувалася з машфес-тною серцевою недостатнiстю у 77,1% обстежених хворих I групи (37 па^ен^в).
Частота наявност супутньоТ патологiТ була порiвняною в обох групах (р> 0,1).
Результати дослщжень та 1х обговорення
У I групi проведено стентування 62 уражених артерш, у другiй групi були стентоваш 74 коро-нарнi артерп.
У пацiентiв I групи найчаспше стенти iмплан-
тували в передню мiжшлуночкову гiлку (ПМШГ) -32 випадки (66,7%), стентування огинаючоТ артерп (ОА) було виконано у 21 хворого (43,8%), в
праву коронарну артерш (ПКА) - у 6 па^етчв (12,5%), стентування стовбура лiвоТ коронарноТ артерп (ЛКА) проведено в 3 (6,3%) випадках. У 5 (10,4%) па^ен^в виконано стентування в дiаго-нальну артерш (ДА).
У II груш обстежених, коронарне стентування виконано в 34 (59,6%) випадках при ураженш
ПМШГ, в 11 (19,3%) - при ураженш ПКА. Стов-
бур ЛКА стентований в 1 (1,8%) випадку. Стен-
тування артерп штермеди (А1) виконано в одному випадку (1,8%), ОА - у 24 (42,1%) па^ен^в.
При виконанш коронарного стентування, бн льша кiлькiсть стентiв була iмплантована патентам першо! групи - 87 стенав (кiлькiсть стентiв на одну людину склала 1,8 шт.).
Патентам друго! групи було iмплантовано 79 стентiв (1,4 стента на одного патента), що на 22,2% менше, в порiвняннi з вщповщними пока-зниками пацiентiв I групи (р = 0,00012).
В обох групах стенти з медикаментозним по-криттям iмплантувалися в рiвних пропор^ях: в першiй групi було iмплантовано 55 (88,7%) таких
стентiв, у другш групi - 67 (90,5%).
Протяжнють стентованого сегмента стовбура ЛКА в I групi склала вщ 11 мм до 12 мм (в сере-дньому 11,7±0,4 мм). В ПМШГ протяжнють стентованого сегмента варшвала вщ 18 мм до 48 мм
(в середньому 24,3±2,7 мм). В ОА - 15,2±0,5 мм,
в ПКА - 19,1±1,6 мм. Стентоваш дiлянки ДА мали протяжнють 23,1±0,3 мм.
У II груш протяжнють стентовано! дiлянки стовбура ЛКА склала 10 мм. В ПМШГ - вщ 12 мм
до 45 мм (в середньому 19,2±1,4 мм), в ПКА -17,8±0,6 мм. В ОА протяжнють стентованого сегмента склала в середньому 14,6±0,3 мм. Стен-тована дтянка А! мала протяжнють 33 мм.
Виконання коронарного стентування вимага-ло використання бтьшо! ктькосп контрастно!' речовини i тривалостi операци в першiй групi: 197,4±64,2 мл контрастно! речовини («Ультра-вют-370») було використано при тривалост операци 48,4±12,2 хв. У другiй груш 134,5±42,8 мл i
35,3±10,1 хв. - вщповщно, що було на 31,9±3,4% менше стосовно використаного контрасту (р = 0,00024) i на 27,1 ±1,3% менше вщносно часу ре-нтген-ендоваскулярного втручання (р = 0,00131).
44 (91,7%) патентам I групи виконувалося коронарне стентування пюля попередньо! ангю-пластики балонним катетером. Лише у 4 (8,3%) па^етчв було виконано пряме стентування.
У II груш обстежених, 6 (10,5%) патентам було виконано пряме стентування, а у 51 (89,5%) -перед коронарним стентуванням виконувалася дилата^я балонним катетером.
При iмплантацi! коронарних стенав, хворим в обох групах для стенав дiаметром 3,0 мм засто-совувалося тиск в 8 атм., стенти дiаметром 3,5 мм i 4,0 мм iмплантувалися тиском вщ 12 до 18 атм. Стенти дiаметром 4,5 мм iмплантувалися тиском в 10 атм.
Таким чином, у хворих з вираженою систолн чною дисфункцiею, використовувалося на 22,2% бтьше iмплантованих стентiв на одну людину,
щодо групи порiвняння (р = 0,00012), рентген-ендоваскулярнi втручання були тривалшими на 27,1 ±1,3% (р=0,00131), а контрастно! речовини використовувалося на 31,9±3,4% бтьше (р=0,00024), в порiвняннi з аналопчними показ-никами пацiентiв II групи.
Вам патентам здiйснена успiшна ендоваску-лярна реваскуляризацiя стенозованих коронарних артерш (КА). Первинний ангiографiчний ус-пiх склав 100%. У вах випадках пiсля iмплантацi! стенту досягалася хороша реваскуляриза^я ди-стального коронарного русла.
При оцшц безпосереднього ангiографiчного результату коронарного стентування вiдзначено, що в обох групах оптимальний результат досяг-нутий в 96,2% випадш. У 3 пацiентiв (6,3% ви-
падкiв) I групи, i у 1 патента (1,8%) II групи - не виявилося можливим реканалiзувати хронiчну оклюзiю.
При оцiнцi основних гострих кардiальних ускладнень у ранньому шсляоперацшному перн одi (розвиток гостро! серцево! недостатностi (ГСН), гострого шфаркту мiокарда (IМ), тромбозу стента (ТС) з подальшою реваскуляризацiею, спазмування КА при проведены ендоваскуляр-но! процедури), було вщзначено, що у па^етчв I групи вони виникали в 2 рази часпше, нiж у па-цiентiв II групи (рис.).
Так, фiбриляцiя шлуночкiв виникала у па^ен-тiв I групи на 50% частiше, нiж у па^ен^в II групи (р = 0,00012; рис.).
ГСН, що виявляеться в гiпосистолi! i яка ви-магала пiдключення внутрiшньоаортально! ба-лонно! контрпульсаци (ВАБК), у обстежених I групи була використана в 8,3% випадш, що на 75% перевищувало подiбнi показники у II груш хворих (р = 0,00002; рис.).
Спазм КА шд час проведення ендоваскуляр-но! процедури спостерiгався на 50% часпше в I груш хворих (р = 0,000014; рис.).
Дисек^я КА, пов'язана з техшчним проведен-ням процедури, мала мюце лише у II групi обстежених, тодi як за показником ктькосп крово-теч з мюця пункци пацiенти I групи перевищува-ти II групу на 50% (р = 0,000121; рис.).
У па^ен^в I групи госштальний перюд пiсля реваскуляризаци цiльових КА проткав без ускладнень. У II груш, у 1 патента (1,75% випад-ш), в ранньому пiсляоперацiйному перюд^ на тлi подвiйно! дезагрегатно! i антикоагулянтно! терапи розвинулася гостра iшемiя мiокарда в результатi пiдгострого ТС. Пацiенту виконана успiшна екстрена балонна ангюпластика цтьо-во! судини, що запоб^ло розвитку подальших ускладнень (рис.).
В1СНИК ВДНЗУ «Украхнська медична стоматологгчна академхя»
■ I група (n=48) ■ II група (n=57)
Рис. Уcклaднeння раннього пicляопeрацiйного пeрiоду при виконанн про^дури eндовacкулярного cmeнmувaння в групax обcmeжeння.
Примака:1 - р<0,05 з групою порiвняння; КА - коронарна aрmeрiя;
ТС - mромбоз cmeнmу; ГСН - го^ра ceрцeвa нeдоcmamнicmь; ВАБК - внуmрiшньоaорmaльнa балонна конmрaпульcaцiя.
В цтому, з урахуванням у^шного ycyнення зазначених уокпаднень, у вах хворих пюля стен-тування доcягалаcя хороша антиiшемiчна ефек-тивнють.
За чаc пеpвинноï гоcпiталiзацiï cмеpтей у па-цieнтiв обох груп не було.
Безпоcеpедньо пicля ендоваокулярного стен-тування KA у па^етчв I групи вiдзначалоcя до& товipне зниження чаcтоти нападiв cтенокаpдiï з 7,25±1,3 до 3,1 ±1 ,О7 (на 27,5±3,4%; р = О,ОО134) на добу з одноча^им зниженням потреби в жт-ратах.
У II гpyпi обcтежених було доcягнyто pегpеcy cтенокаpдiï на 45,3±7,8% (з 4,2±О,8 до 2,3±О,2 нападiв на добу; р = О,ООО15) i пpопоpцiйне зниження потреби в жтратах.
Безпоcеpеднiй клiнiчний у^х pеваcкyляpи-зацiï виpажавcя в зникненж cтенокаpдiï або зни-женнi функцюнального кпаcy на два i бтьше пу-нктiв, вiдcyтноcтi об'ективних ознак шеми, а та-кож в стаб^зацп cтанy пацieнтiв з нестабтьною cтенокаpдieю.
У 37 (77,1%) па^етчв I групи з безпоcеpеднiм кл^чним ycпiхом пicля cтентyвання KA, ^осте-piгавcя pегpеc об'ективних ознак шеми, однак, у 11 (22,9%) хворих збеpiгалиcя EKr- ознаки ше-мiï (р <О,О1). У данш доcлiднiй гpyпi, до ендова^ кулярно!' опеpацiï, тiльки у 1 (2,1%) хворого був вдутый cиндpом стенокарди. Пicля операцй повна вiдcyтнicть cимптомiв cтенокаpдiï ^осте-piгалоcя вже у 12 (25%) па^етчв (р <О,О1).
Початково в пеpшiй гpyпi не було жодного патента з II ФK по NYHA, однак в найближчому пicляопеpацiйномy пеpiодi у 22 па^ен^в (45,8%) клiнiчний cтан вщповщав II ФK по NYHA (р <ООО5). Значно змiнилаcя кiлькicть хворих з III
ФK cтенокаpдiï: до операцй таких па^ен^в в цш гpyпi було 43 людини (89,6%), а пюля проведе-
ного стентування - тiльки у 8 па^ен^в (16,7%)
дiагноcтyвавcя III ФK стенокарди (р <ООО5).
Cтенокаpдiя IV ФK була вiдзначена до операцй у пацieнтiв I групи в одному випадку (2,1%), i була вiдcyтня в пюляоперацшному пеpiодi у вах хворих першо!' групи.
Таким чином, у обстежених пацieнтiв зi зни-женою ФВ, в поpiвняннi з вiдповiдними показни-ками, отриманими в груп поpiвняння:
- ктькють cтентiв на одну людину була вища на 22,2%;
- чаc pентген-ендоваcкyляpного втручання i використання контpаcтy був бтьший на 27,1 ±1,3% i 31,9±3,4% вiдповiдно;
- життeзагpожyючi аpитмiï у виглядi фiбpиля-цп шлyночкiв виникали на 5О% чаапше;
- iнтpаопеpацiйних ознак rCH, як проявля-ютьcя у виглядi гiпоcиcтолiï, було заpеecтpовано на 75% бтьше;
- ^азмування KA пiд чаc проведення ендо-ваcкyляpноï процедури cпоcтеpiгалоcя на 5О% чаcтiше;
- у 22,9% па^етчв, пicля ендоваcкyляpних операцш збеpiгалиcя EKr - ознаки шеми'.
Висновки
1. У пацieнтiв з IXC i зниженою фрак^ею ви-киду лiвого шлуночка, ycкладнення раннього ж-cляопеpацiйного пеpiодy при виконаннi процедури ендоваcкyляpного cтентyвання, ^остер^а-лиcя в 29,2% випадках, що в 2,1 рази було бтьше, в поpiвняннi з подiбними ycкладненнями, зафiкcованими в гpyпi пацieнтiв iз збереженою
Коваленко В.М. Репональш медико-соцiальнi проблеми хвороб системи кровообку. Динамiка та аналiз / В.М. Коваленко, В.М. Корнацький. - К. : МОЗ УкраТни, ДУ «У1СД МОЗ УкраТни», 2013. - 239 с.
Щорiчна доповiдь про стан здоров'я населення, саштарно-епiдемiчну ситуацiю та результати дiяльностi системи охорони здоров'я УкраТни. 2014 рк / [за ред. А.М. Квгашвш^ - К. : МОЗ УкраТни, ДУ «У1СД МОЗ УкраТни», 2013. - 460 с. Patel V.G. Clinical, angiographic, and procedural predictors of periprocedural complications during chronic total occlusion percutaneous coronary intervention / V.G. Patel, T.T. Michael, O. Mogabgab [et al.] // J. Invasive Cardiol. - 2014. - Vol. 26, № 3. - Р. 100-105.
Ammirati E. Determinants of outcome in patients with chronic ischemic left ventricular dysfunction undergone percutaneous coronary interventions / E. Ammirati, V. Guida, A. Latib [et al.] // BMC Cardiovasc Disord. - 2015. - Vol. 15 - Р. 137.
De Silva K. Does left ventricular function continue to influence mortality following contemporary percutaneous coronary intervention? / K. De Silva, I. Webb, P. Sicard [et al.] // Coron Artery Dis. - 2012. - Vol. 23, № 3. - Р. 155-161.
Sardi G.L. Outcome of percutaneous coronary intervention utilizing drug-eluting stents in patients with reduced left ventricular ejection fraction / G.L. Sardi, M.A. Jr. Gaglia, G. Maluenda [et al.] // Am. J. Cardiol. - 2012. - Vol. 109, № 3. - Р. 344-351.
контрактильною здатнютю мюкарда.
2. 1нтраоперацшж ознаки гостроТ серцевоТ недостатносп, як виявлялися пщ час стентування коронарних артерш у па^екпв 3i зниже-ною ФВ, були зареестровашв 4,7 рази часпше, жж у груш контролю.
Перспективи подальших дослщжень
Подальшi дослщження будуть спрямован на вивчення нових екстракорпоральних методiв, як б дозволили видалити з плазми антитта анти-А або анти-В та подолати бар'ер груповоТ несумю-ност при проведены операцш трансплантацп оргашв вщ АВ0-несумюного живого родинного донора, пщ час лкування хворих з термшальною стадieю недостатност функци власного органу.
Лтература
1. Гандзюк В.А. Аналiз захворюваност на iшемiчну хворобу серця в УкраТн / В.А. Гандзюк // УкраТнський кардiологiчний журнал. -2014. - № 3 - С. 45-52.
Реферат
НЕПОСРЕДСТВЕННЫЕ РЕЗУЛЬТАТЫ И ОСЛОЖНЕНИЯ РЕНТГЕН-ЭНДОВАСКУЛЯРНЫХ ОПЕРАЦИЙ У БОЛЬНЫХ С ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ СЕРДЦА И ФРАКЦИЕЙ ВЫБРОСА ЛЕВОГО ЖЕЛУДОЧКА МЕНЕЕ 40% Аксенов Е.В.
Ключевые слова: осложнения рентген-эндоваскулярных операций, ишемическая болезнь сердца, фракция выброса левого желудочка.
Работа посвящена изучению непосредственных результатов и осложнений рентген-эндоваскулярных операций у больных с ишемической болезнью сердца и фракцией выброса левого желудочка (ФВ ЛЖ) менее 40%.
В обследование вошло 105 пациентов в возрасте от 62 до 73 лет (в среднем 66,96±1,81 лет), которые были разделены на две группы, в зависимости от величины ФВ ЛЖ (I группа - 48 больных с ФВ
ЛЖ <40% (ср. знач. 30,9±0,35%), II группа - 57 пациентов с ФВ ЛЖ> 40% (ср. знач. 57,4±0,23%)).
В результате проведенного исследования, было выявлено, что у пациентов с ИБС и сниженной ФВ ЛЖ, осложнения раннего послеоперационного периода при выполнении процедуры эндоваскулярного стентирования наблюдались в 2,1 раза чаще по сравнению с подобными осложнениями, зафиксированными в группе пациентов с сохраненной сократительной способностью миокарда. Время рентген-эндоваскулярного вмешательства и использование контраста был больше на 27,1 ±1,3% и 31,9±3,4% соответственно, жизнеугрожающие аритмии в виде фибрилляции желудочков возникали на 50% чаще, интраоперационные признаки острой сердечной недостаточности были зарегистрированы в 4,7 раза чаще, чем в группе контроля.
Summary
IMMEDIATE RESULTS AND COMPLICATIONS OF INTERVENTIONAL RADIOLOGY AND ENDOVASCULAR OPERATIONS IN PATIENTS WITH CORONARY ARTERY DISEASE AND LEFT VENTRICULAR EJECTION FRACTION LESS THAN 40% Aksenov E.V.
Key words: complications of radiology and endovascular interventions, coronary artery disease, left ventricular ejection fraction.
The work is devoted to studying immediate outcomes and complications of radiology and endovascular interventions (REVI) in patients with coronary artery disease and left ventricle ejection fraction (LV EF) less than 40%. The study involved 105 patients aged from 62 to 73 years (mean value was 66,96±1,81 years). They were divided into two groups depending on value of LV EF (group I included 48 patients with LV EF <40% (mean 30,9±0,35%), group II involved 57 patients with LV EF > 40% (mean 57,4±0,23%)). Study results have shown that the patients with coronary artery disease and reduced LV EF are reported to have nearly twice the rate of complications in early period after endovascular stent grafting compared with the same complications registered in the patients with preserved contractile myocardial function. Duration of REVI and contrast usage were higher by 27,1±1,3% and 31,9±3,4% respectively, life-threatening arrhythmias occurred by 50% more, intraoperation signs of acute heart failure was estimated in 4,7 times higher than in the control group.
