CC BY
13
people. Compliance with the dietary patterns and balanced nutrition are among the important factors for primary and secondary prevention of gastrointestinal diseases on which we can have an impact. Strategic directions in solving this problem should be based on large-scale population education through lectures on rational nutrition and healthy dietary habits to foster awareness and personal responsibility for the health and wellbeing.
УДК 616.127-005.8:616.132.2]-089.819.1 Аксьонов е.В., Гуменюк Б.М.
БЕЗПОСЕРЕДН1 РЕЗУЛЬТАТИ РЕНТГЕН-ЕНДОВАСКУЛЯРНИХ ПРОЦЕДУР ПРИ РЕКАНАЛ1ЗАЦП ОКЛЮЗ1Й КОРОНАРНИХ АРТЕР1Й У ПАЦ16НТ1В З ГОСТРИМ 1НФАРКТОМ М1ОКАРДА
Нацюнальний Ыститут серцево-судинноУ xipypriï iM. М.М. Амосова НАМН УкраУни, м. КиУв
Робота присвячена вивченню безпосередшх ангiографiчних результатie у хворих з гострим iнфар-ктом мокарда. В обстеження увшшло 626 пац/'ент/'в з гострим iнфарктом мокарда, яким на базi рентген-анг'ограф'чного в'дд'лення Н1ССХ ¡мен> М.М. Амосова НАМН УкраУни, проводились д'агнос-тичнi та лкувальн iнтервенцiйнi процедури з приводу дано)' патологи. Середый вк пацieнтiв ста-новив 66,96±1,81 рок'т, середня вага - 86,5±1,44 кг. Площа ураження мокарда л'вого шлуночка при пдрахунку QRS-ндексу становила у середньому 20,4±1,2%. У 438 хворих (69,97%) при надходженн був II функцональний клас серцево'У недостатност1 по T. Killip. 332 обстеженим у раннi термiни ¡н-фаркту мокарда була проведена первинна балонна ангопластика, а 294 патентам було виконано стентування Ыфаркт-пов'язаноïкоронарноУ артерй' з одномоментною iмплантацieю стентв. В ре-зультат1 виконаних досл'джень було визначено, що атеросклеротичнi ураження коронарноУ артери, як викликали розвиток гострого нфаркту мокарда, найчастше рееструвалися в област'1 перед-ньо'У м'жшлуночково'У глки (49% випадк'т) i у правй коронарноУ артери (28,2% випадк'т). При цьому, 74,1% стеноз'т в'дносились до типу «С», включаючи оклюзи (53,6%). БезпосереднШ (технiчний) ан-гiографiчний успх балонно'У ангопластики iнфаркт-пов'язаноУ артери становив 90,4% випадк'т. Хороший ангiографiчний результат при виконанн!' стентування досягався у 96,6% випадках. При цьому, процедурний успх з урахуванням повторних втручань склав 91,5%, а хороший клiнiчний результат був в'дзначений у 86,7% пацieнтiв. Псля проведеноУ ангiографiчноУ реканал'заци, при стенозах типу «С» в'дзначався найбльший середнш ступнь залишкового звуження, а найменший спо-стергався при ураженнях типу «В».
Ключовi слова: рекан^за^я, коронарн артери, гострий Ыфаркт мюкарда.
Дана робота е фрагментом НДР «Система забезпечення безпеки при рентген-ендоваскулярних втручаннях у хворих на 1ХС», № державноïреестрацп 0111U010371.
Вступ
Серцево-судинн захворювання (ССЗ) е одш-ею з головних причин смертност в усьому свт. Основний внесок в структуру летальност при ССЗ належить iшемiчнiй хворобi серця (1ХС), яка стала найбтьшою загрозою для здоров'я насе-лення в усьому свт [1]. Так, за даними Амери-канськоТ Асо^аци Серця (American Heart Association), випадки смертей, пов'язаш з ССЗ, складають 1 з кожних 3 смертей в Сполучених Штатах. [1].
УкраТна займае одне з перших мюць в бврош за показниками смертност при серцево-судиннш патологи (459,48 на 100 тис. населення), як сут-тево перевищують аналопчн показники у Фран-цп (30,08 на 100 тис. населення), Ымеччиш (75,09 на 100 тис. населення.), Польщi (88,37 на 100 тис. населення), Великобританп (76,11 на 100 тис. населення) [2]. А показники поширенос-т 1ХС за перюд з 2008 по 2012 рр. в УкраТн збн льшувалися на 6,7% i досягли 24088, 1 людина на 100 тис. населення. Ттьки за 2012 рк кть-кють таких хворих зросла на 60332 оаб [2,3,4].
Показники первинноТ швалщносп вщ 1ХС
протягом останшх рош стабтьно займають пе-ршi мюця в структурi причин первинноТ швалщносп дорослого населення УкраТни i фксуються практично на одному рiвнi (20,1% - у 2009 р .; 19,9% - у 2010 р .; 20, 1% - у 2011 р .; 19,5% - у 2012 р.) [2,3].
Висока частота швалщизаци при 1ХС, а також складност у лкуванш та реаб^таци па^ен^в з iшемiею мюкарда призводять до величезних економiчних збитш. Вщповщно до даних Roger V.L. i ствавт., вартють ттьки первинноТ гостта-лiзацiТ з приводу шфаркту мюкарда (1М) колива-еться у рiзних краТнах вщ 1,605 до 9,196 доларiв США [5].
Незважаючи на очевидн усшхи у медикаментозному лкуванш гострого шфаркту мюкарда (Г1М), пов'язаш з впровадженням у кл^чну практику нового поколшня ß-блокаторiв та iнгiбiторiв ангiотензин-перетворюючого ферменту, сучас-них дезагреган^в i тромболiтичних препаратiв, летальнють при розвитку гостроТ iшемiТ мюкарда залишаеться високою, що у першу чергу пов'я-зано з вираженим порушенням кровопостачання iнфарктноТ i першнфарктноТ областi у результатi повноТ оклюзи iнфаркт-пов'язаноТ артерiТ (1ПА).
В1СНИК Украхнська медична стоматологгчна академхя
Одним з ефективних шляхiв зменшення вщ-сотка фатальних результат при Г1М, е екстрена ендоваскулярна реканалiзацiя 1ПА.
Однак незважаючи на впровадження нових технологш i методик у штервенцшнш терапи Г1М, використання сучасних стенав i балонiв, розро-блення високоефективних методiв фармаколоп-чноТ пiдтримки рентген-ендоваскулярноТ рекана-лiзацiТ i накопиченням досвщу фахiвцiв, вiдсоток перипроцедуральних ускладнень при проведены коронарноТ ангiопластики у па^етчв з Г1М за-лишаеться високим [6].
Мета роботи
Вивчення безпосередых ангiографiчних ре-зультатiв при проведены рентген-ендоваскулярноТ реканалiзацiТ коронарних арте-рiй у хворих з гострим шфарктом мiокарда.
Об'ект i методи дослщження
У дослiдження ввiйшло 626 пацiентiв з Г1М, яким на базi рентген-ангiографiчного вiддiлення Н1ССХ iменi М.М. Амосова НАМН УкраТни, проводились дiагностичнi та лiкувальнi штервенцш-нi процедури з приводу даноТ патологiТ.
В1к пацiентiв коливався вщ 62 рокiв до 73 ро-кiв (у середньому 66,96 ± 1,81 рокiв). Середня вага становила 86,5 ± 1,44 кг (вщ 67 кг до 102 кг).
Ус пацiенти були обстеженi згiдно з протоколом, прийнятому у Н1ССХ iменi М.М. Амосова НАМН УкраТни для даноТ категорп хворих.
Дiагноз Г1М виставлявся на пiдставi кл^чних даних (бiльше 30 хв. не кушруеться iнтенсивний ангiнoзний напад); даних ЕКГ (наявнють патоло-гiчного зубця Q, пщвищення сегмента ST мшь мум на 2 мм вщ iзoлiнiТ або його депресiя бтьш нiж на 2 мм, шверая зубця Т); показниках ктыч-ного аналiзу кровi: лейкоцитоз, пiдвищення рiвня ферментiв у сироватцi кровi (тропонш I, МБ -КФК, ACT, ЛДГ)); даних УЗД серця (виявлення зон акшезп).
Середнiй час надходження хворих до вщдн лення вщ початку симптомiв розвитку Г1М склав 115,4 ± 37,4 хв.
Площа ураження мюкарда лiвого шлуночка при пщрахунку QRS-iндексу становила у середньому 20,4 ± 1,2%. У 438 хворих (69,97%) при надходженн був II функцюнальний клас (ФК) се-рцевоТ недостатностi по T. Killip.
Радiальний доступ застосовувався у 94,1% випадках, феморальний - у 5,9% па^етчв.
Гемодинамiчно значущою вважалася оклюзiя просвiту артерiТ бiльше 50%.
332 обстеженим у ранн термши 1М була проведена первинна балонна ангюпластика 1ПА, а 294 патентам було виконано стентування 1ПА з одномоментною iмплантацiею стентiв у рiзнi ко-ронарнi артерiТ. Загальна ктькють iмплантова-них стентiв склала 415 (у середньому 1,4 ± 0,3 на одного патента).
Процедура рентген-ендоваскулярного стен-
тування виконувалася вщповщно до стандарт-них методик. Рутинна терашя, що проводилася пiд час ангюпластики, включала нiтрати, клош-догрель i гепарин. Техычы аспекти процедури, що включають вибiр стента i балона, тривалють шфляци' i тиску, визначалися кожним оператором шдивщуально.
У 26,9% випадках, у зв'язку з виявленням тромбозiв коронарних артерш, рентген-ендоваскулярнi втручання поеднувалися з асш-рацiйною тромбоекстракцiею.
Статистична обробка отриманих результат була проведена з використанням програм «Excel 2007» для Microsoft Office i Statistica 6.0, з використанням статистичних методiв, що включали: параметричн i непараметричн тести, регресш-ний аналiз. Статистично достовiрними вважали-ся отриманi результати при p <0,05.
Результати дослщження та 1х обговорення
При виконаннi селективно!' коронарографп у 167 (26,7%) па^ен^в було виявлено ураження одшеТ' коронарноТ' артерп' (КА), у 459 (73,3%) -багатосудинне ураження. Ураження стовбура лн воТ' КА вщзначалося у 3,7% випадках (23 па^ен-та).
З 332 чоловiк у 300 випадках нам вдалося провести черезшюрну транслюмшальну балонну ангiопластику (ЧТБА) iз залишковим стенозом КА <50%. При цьому, була вщсутня загрозлива або оклюзуюча диссекцiя типу C-F, а антеград-ний кровотiк був вщновлений до рiвня TIMI 2 - 3. Таким чином, безпосереднш ангiографiчний ус-пiх балонноТ' ангiопластики 1ПА склав 90,4% ви-падкiв.
У 173 (52,1%) па^етчв результат ЧТБА дозволив знизити оклюзш стенозованоТ' КА до 30% i вщ-новити антеградний кровотiк до TIMI- 3 (рис. 1).
У 127 (38,3%) па^етчв у результатi ЧТБА вдавалося вщновити антеградний кровотiк до TIMI 2-3, з наявнютю залишкового стенозу КА на рiвнi 30% - 50% (рис. 1).
У решти 32 (9,6%) па^ен^в, незважаючи на проведену первинну балонну ангюпластику анп-ографiчний результат був незадовтьним (рис. 1) (у т.ч. у 21 патента (6,3% випадкiв) вщзначався або тромбоз судини, або наявнють загрозливоТ' або оклюзуючоТ' диссекцп типу C-F), у зв'язку з чим у 2,4% випадках (8 па^етчв) у першi години шсля ЧТБА була проведена процедура стентування 1ПА.
Первинному стентуванню були пщдаы 207 (70,4%) пацiентiв. Екстрене стентування було виконано у 55 (18,7%) хворих. Вщстрочене стентування виконано у 10,9% випадш (32 па^ен-^в).
Слiд зазначити, що тромбол^ична терапiя хворим з екстреним i вщстроченим стентуван-ням в нашш клiнiцi не проводилася, ус пацiенти пiсля тромболiтичноï терапи були доставлен з iнших лiкувальних установ.
Рис. 1. Безпосередн анг1ограф1чн1 результати балонноГ анг1опластики у пац1ент1в з Г1М. Примтка: ЧТБА - черезшшрна транслюмнальна балонна ангюпластика).
Таблиця 1
Розподл iнфаркт-пов'язаних коронарних артер1й в обстежених пацiентiв, яким виконувалось стентування
1нфаркт-пов'язана КА К-сть па^енпв %
Стовбур ЛКА 23 7,8
ПМШГ 144 49
ДГ 7 2,4
ОГ 24 8,2
ГТК 13 4,4
ПКА 83 28,2
Усього 294 100
Примтки: ЛКА - лва коронарна артер1я; ПМШГ - передня мжшлуночкова елка;
ДГ- д1аеональна елка; ОГ - оеинаюча елка; ГТК - елка тупоео краю;
ПКА - права коронарна артер1я.
У 183 (62,2%) па^енпв виконан ендоваску-лярн втручання на однш коронарнш артерп; у 95 (32,3%) - на двох i у 16 (5,4%) - на трьох артерн ях.
Розподт шфаркт-пов'язаних коронарних артерш представлено у табл.1.
Як видно з таблиц 1, в дослщжуванш груп атеросклеротичн ураження КА, що викликали розвиток Г1М, найчаспше рееструвалися в обла-сп ПМШГ (49% випадш) i в ПКА (28,2% випад-ш).
Вiдповiдно до даних коронарографп, проце-
дура стентування була проведена у 294 па^ен-^в. При цьому, дана опера^я була виконана при оклюзп типу «С» в 59,9% випадках (176 па^ен-^в), артерп з критичними стенозами бтьше 90% були простентованi в 22,8% випадках (67 па^е-н^в), артерп зi стенозами менше 90% - у 51 патента (17,3%).
Загальна ктькють стенозiв в обстеженш гру-пi, що пщдалися процедурi стентування, склала 328. Кшькюний i якiсний розподiл стенозiв (за класифка^ею ACC / AHA) представлений у таб-лицi 2.
Таблиця 2
Кшькюний i якюний розподл стенозiв у обстежених пацiентiв, яким виконувалось стентування
Локалiзацiя Тип «А» Тип «В» Тип «С» Окпк^я (Тип «С») Усього %
Стовбур ЛКА 0 2 9 0 11 3,4
ПМШГ 11 30 28 90 159 48,5
ДГ 0 0 0 7 7 2,1
ОГ 2 8 11 9 30 9,1
ГТК 0 0 2 11 13 3,96
ПКА 19 13 17 59 108 32,9
Усього 32 53 67 176 328 100,0
% 9,8 16,2 20,4 53,7 100
Примiтки: ЛКА - л'юа коронарна артерiя; ПМШГ - передня м'жшлуночкова глка;
ДГ - дiагональна глка; ОГ - огинаюча глка; ГТК - глка тупого краю; ПКА - права коронарна артерiя.
В1СНИК Украгнська медична стоматологгчна академхя
Таким чином, з 328 атеросклеротичних зву-жень, при яких проводилося ендоваскулярне стентування, 11 (3,4%) припадало на стовбур ЛКА, 159 (48,5%) - ло^зувалися у ПМШГ, 7 (2,1%) - у ДГ, 30 (9,1%) - в ОГ, 13 (3,96%) - у ГТК, 108 (32,9) - у ПКА (табл. 2).
При цьому, 74,1% стенозiв вщносились до типу «С», включаючи оклюзи, як рееструвалися в 53,6% випадш. Кшьмсть стенозiв типу «В» фн ксувалася у 16,2% випадках, типу «А» - у 9,8% випадках (табл. 2).
У стовбурi ЛКА було вiдзначено два стенози типу «В» i 9 - типу «С». З 159 стенозiв, як лока-лiзувалися в ПМШГ, до типу «А» вщносились 11, до типу «В» - 30, до типу «С» - 118, включаючи 90 оклюзш коронарних артерш. Ус ураження в ДГ (7 стенозiв), характеризувалися нами як оклюзiя i вiдносилися до типу «С». В ОГ нами було вщзначено 2 стенози типу «А», 8 - типу «В», 20 - типу «С», включаючи 9 оклюзш. У ГТК було виявлено 13 стенозiв типу «С», включаючи
11 оклюзш. У ПКА з 108 зафксованих стенотич-них уражень, 19 стенозiв вщносилися до типу «А», 13 - до типу «В», 76 - до типу «С», вклю-чаючи 59 оклюзш (табл. 2).
Таким чином, в обстеженш груп па^етчв 74,1% стенозiв були вщнесеш до типу «С», включаючи оклюзи, як мали мiсце у 53,6% випа-дкiв.
В усi виявлен стенози КА були iмплантованi стенти з використанням рiзних ендоваскулярних методик. Пряме стентування було виконано у 17,4% випадках, реканалiзацiя в поеднанн з прямим стентуванням виконувалася у 13,1% випадках, ЧТБА зi стентуванням - в 22,6%, а река-налiзацiю з ЧТБА i стентуванням - в 46,9% ви-падках.
Кшькюна оцiнка ангiографiчних результатiв стентування, серед виявлених 328 стенозiв, до i пiсля рентген-ендоваскулярного втручання представлена у табл. 3.
Таблиця^ 3
Юльккна оцнка ангiографiчних результат'^ стентування виявлених стеноз'в.
Параметри До стентування Пiсля стентування
Середнш референтний дiаметр КА (мм) 2,91±0,43* 2,90±0,41
Середнш мтмальний дiаметр просвпу звуження (мм) 0,30±0,22* 2,92±0,44
Середне значення звуження артерп (%) 93,12±5,42* 7,3±1,15
Середне значення протяжност звуження (мм) 14,82±3,91* -
Примiтки: КА - коронарна артер:я; * - р<0,05.
Дiаметр КА, як були пщдаы рентген-ендоваскулярним втручанням проксимальное мюця звуження, знаходився у межах вщ 2,12 мм до 5,1 мм (у середньому 2,91±0,43 мм). Дiаметр коронарноТ судини у мюц найбiльшого звуження коливався вiд 0 мм (оклюзiя) до 1,22 мм (у середньому 0,30 ± 0,22 мм) (табл. 3).
Вщсоток виявленого звуження КА був зафк-сований на рiвнi вщ 68,7% до 100% (у середньому 93,12±5,42) (табл. 3). Протяжнють атеро-склеротичного звуження 1ПА коливалася вщ 7,32 мм до 23,8 мм (у середньому 14,82±3,91 мм).
Пюля проведено! рентген-ендоваскулярноТ операцп, середнш дiаметр судини у мiсцi стенозу збтьшився на 89,7±1,4% (р=0,00137). При цьому, вiдсотковi показники звуження КА змен-шилися на 85,8±3,2% (р=0,001158) (табл. 3).
При проведены анпопластики стенозiв типу «С», ступшь стенозу зменшився з 94,7±5,3% до 5,8±1,2% (р<0,05) (у середньому на 93,9±1,4%). Тобто при даному тип атеросклеротичного ураження нами досягалося максимальне зменшен-
Безпосереднiй ангiографiчний, процедурний та клiнiчний
ня ступеня стенозу.
При ангюпластиц стенозiв типу «В», ступшь звуження зменшився з 78,2±5,6% до 2,1 ±1,3% (р<0,05) (у середньому на 97,3±1,2%).
При рентген-ендоваскулярнш коронарнiй ан-гiопластицi стенозiв типу «А», ступiнь стенозу зменшився у середньому на 95,9±1,3% (з 70,3±4,7% до 2,9±1,08% (р<0,05)).
При порiвняннi середнього ступеня залишко-вого постпроцедурального стенозу КА, найбть-ша середня ступiнь залишкового звуження вщ-значалася при стенозах типу «С» (5,8±1,2%) (р=0,00324). Тодi як при стенозах типу «А» i «В», даний показник фксувався на рiвнi 2,9±1,08% i 2,1±1,3%, вщповщно.
Найменша середня величина залишкового стенозу вщзначалася при ангiопластицi уражень КА типу «В» (р=0,00147).
Безпосереднiй ангiографiчний, процедурний та клiнiчний результат ендоваскулярного стентування, проведеного у 294 па^етчв наведено у таблиц 4.
Таблиця 4
результат ендоваскулярного стентування у 294 пацieнтiв
Результат Ангiографiчний результат Процедурний результат Клтчний результат
п % п % п %
Гарний результат 284 96,6* 269 91,5* 255 86,7*
Незадовтьний результат 10 3,4 25 8,5 39 13,3
Примiтка: * - р<0,05.
Гарного ангiографiчного результату вдалося досягти при виконанн стентування у 96,6% випадках (табл. 4).
Процедурний устх з урахуванням повторних
втручань склав 91,5%, хороший кл^чний результат був вщзначений у 86,7% па^етчв (табл. 4).
iH^apKT-n0B'^3aH0i apTepii Ta MeTOflM ix nonepe-flweHHH.
References
1. Go AS, Mozaffarian D, Roger VL, Benjamin EJ, Berry JD, Borden WB, Bravata DM, et al. Executive summary: heart disease and stroke statistics - 2013 update: a report from the American Heart Association. Circulation. 2013;127(1):143-52.
2. Gandzyuk VA. Analiz zakhvoryuvanosti na ishemichnu khvorobu sertsya v Ukrayini [Analysis of the incidence of coronary heart disease in Ukraine]. Ukrayinskyy kardiologichnyy zhurnal. 2014;3:45-52. [Ukrainian]
3. Kovalenko VM, Kornatskyy VM. Regionalni medyko-sotsialni problemy khvorob systemy krovoobigu. Dynamika ta analiz [Regional medical and social problems of circulatory system diseases. Dynamics and analysis]. Kyiv: MOZ Ukrayiny, DU «UISD MOZ Ukrayiny»; 2013. 239 s. [Ukrainian]
4. Shchorichna dopovid pro stan zdorov'ya naselennya, sanitarno-epidemichnu sytuatsiyu ta rezultaty diyalnosti systemy okhorony zdorov'ya Ukrayiny. 2014 rik [Annual report on the health status of the population, the sanitary and epidemiological situation and the results of the health care system of Ukraine. 2014 year]. Ed by Kvitashvili OM. K: MOZ Ukrayiny, DU «UISD MOZ Ukrayiny»; 2013. 460 p. [Ukrainian]
5. Roger VL, Go AS, Lloyd-Jones DM, et al. Heart disease and stroke statistics - 2011 update: A report from the American Heart Association. Circulation. 2011;123(4):18-209.
6. Patel VG, Michael TT, Mogabgab O, Fuh E, Banerjee A, Brayton KM, et al. Clinical, angiographic, and procedural predictors of periprocedural complications during chronic total occlusion percutaneous coronary intervention. J Invasive Cardiol. 2014;26(3):100-5.
Висновки
1. Атеросклеротичн ураження коронарних артерш, що викликали розвиток Г1М, найчаспше рееструвалися у област ПМШГ (49% випадш) i 1 у ПКА (28,2% випадмв). При цьому, 74,1% сте- . нозiв вщносились до типу «С», включаючи оклю-зп (53,6%). 2.
2. Безпосереднш (техычний) ангiографiчний устх балонноТ анпопластики iнфаркт-пов'язаноТ артерп становив 90,4% випадкiв. Хороший анпо- 3. графiчний результат при виконанн стентування досягався у 96,6% випадках. При цьому, проце-дурний устх з урахуванням повторних втручань 4 склав 91,5%, а хороший кл^чний результат був . вiдзначений у 86,7% па^ен^в.
3. Пiсля проведеноТ ангiографiчноТ реканалiза-цiТ при стенозах типу «С» вщзначався найбiльший середнш ступiнь залишкового звуження, а най- 5. менший спостерiгався при ураженнях типу «В».
Перспективи подальших дослщжень 6.
Подальшi дослiдження будуть направленi на вивчення ускладнень балонноТ анпопластики
Реферат
НЕПОСРЕДСТВЕННЫЕ РЕЗУЛЬТАТЫ РЕНТГЕН-ЭНДОВАСКУЛЯРНЫХ ПРОЦЕДУР ПРИ РЕКАНАЛИЗАЦИИ ОККЛЮЗИЙ КОРОНАРНЫХ АРТЕРИЙ У ПАЦИЕНТОВ С ОСТРЫМ ИНФАРКТОМ МИОКАРДА Аксенов Е.В., Гуменюк Б.М.
Ключевые слова: реканализация, коронарные артерии, острый инфаркт миокарда.
Работа посвящена изучению непосредственных ангиографических результатов у больных с острым инфарктом миокарда. В обследование вошло 626 пациента с острым инфарктом миокарда, которым на базе рентген-ангиографического отделения НИССХ имени Н.Н. Амосова НАМН Украины проводились диагностические и лечебные интервенционные процедуры по поводу данной патологии. Средний возраст пациентов составил 66,96±1,81 лет, средний вес - 86,5±1,44 кг. Площадь поражения миокарда левого желудочка при подсчете QRS-индекса составляла в среднем 20,4±1,2%. У 438 больных (69,97%) при поступлении был II функциональный класс сердечной недостаточности по T. Killip. 332 обследованным в ранние сроки инфаркта миокарда была проведена первичная баллонная ангиопластика, а 294 пациентам было проведено стентирование инфаркт-связанной коронарной артерии с одномоментной имплантацией стентов. В результате проведенных исследований было определено, что атеросклеротические поражения коронарной артерии, которые вызвали развитие острого инфаркта миокарда, чаще всего регистрировались в области передней межжелудочковой ветви (49% случаев) и в правой коронарной артерии (28,2% случаев). При этом 74,1% стенозов относились к типу «С», включая окклюзии (53,6%). Непосредственный (технический) ангиографический успех баллонной ангиопластики инфаркт-связанных артерий составил 90,4% случаев. Хороший ангиографический результат при выполнении стентирования достигался в 96,6% случаях. При этом процедурный успех с учетом повторных вмешательств составил 91,5%, а хороший клинический результат был отмечен у 86,7% пациентов. После проведенной ангиографической реканализации при стенозах типа «С» отмечался наибольший средний степень остаточного сужения, а наименьший наблюдался при поражениях типа «В».
Summary
IMMEDIATE RESULTS OF X-RAY ENDOVASCULAR INTERVENTIONS IN PATIENTS WITH ACUTE MYOCARDIAL INFARCTION Aksenov E.V., Gumenyuk B.M.
Key words: bypath, согопагу arteries, acute ^^cardial infarcts.
This paper describes the study aimed at presenting the immediate ang^graphic results in patients with acute myocardial infarcts (AMI). The survey included 626 patients with AMI who underwent diagnostic and therapeutic intei-vent^al procedures for this pa^togy оп the basis of the Ang^graphic Department of the N. Amosov Nat^nal Institute of Card^vascular Surgery, Nat^nal Academy of Medical Sciences of Ukraine. The average age of the patients was 66,96±1,81 years, average body weight was 86,5±1,44 kg. The area of left ventricular myocardial damage in calculating the QRS-index made up 20,4±1,2%. On admiss^n, 438 patients (69,97%) had a se^nd funct^nal class of heart failure by T. Killip. 332 patients underwent initial bal-1ооп ang^plasty in early MI, and 294 patients underwent stenting of the infarct^n-re^ted coronary artery (CA) with a simultaneous stent implantat^n. The result obtained have demonstrated that the CA atheroscle-
BICHHK yKpaÏHCbKa MeàuHHa cmoM.amon.ozwH.a aKaôeMÎH
rotic lesions caused the development of AMI are most often detected in the anterior interventricular branch (49% of cases) and in the right CA (28,2% of cases). At the same time, 74,1% of stenoses are classified as a type "C", including occlusions (53,6%). The immediate (technical) angiographic success of balloon angioplasty of the infarction associated CA was registered in 90,4% of cases. Favourable angiographic outcomes by stenting were achieved in 96,6% of cases. At the same time, the procedural success in view of repeated interventions was achieved in 91,5%, and good clinical results were found out in 86,7% of patients. The largest average degree of residual constriction was noted after the angiographic bypath in stenoses of type "C", and the smallest one was observed in cases of type "B" lesions.
yflK 616.36-003.826-036.1 -092:616-056.527:616.61-036.12 AHmoHie A. A.
nATOrEHETMHHI OCOEflMBOCTI nEPEEirY HEAflKOrOflbHOrO
CTEATOrEnATMTY HA Tfll OWMPIHHfl TA XPOHIHHOÏ XBOPOEM HMPOK
Bfl3H yKpaïHU «EyKOBMHCbKMM gepwaBHuPi MeflMMHUM yHiBepouTeT», m. HepHiBqi
Mema docnidxeHHa: 3'acyeaHHa namoaeHemunHoï poni eMicmy y Kpoei 6актерiапbного eHdomoKCUHy Ha MapKepu nowKodxeHHa aenamo^mie, cmyniHb cmeamo3y ma $i6po3y neniHKu y xeopux Ha Heamoaonb-huu сmeamoгeпamиm i3 oxupiHHnM 3anexHo eid tyopMu ma cmadiï xpoHMHOï xeopoéu HupoK, ïx npoape-cyeaHHa. Mamepianu i Memodu. flnn peani3a^ï ^'eï Memu oôcmexeHo 170 xeopux Ha нeanкoгonbнuû сmeamoгeпamum eiKOM eid 40 do 55 poKie. Yci xeopi 6ynu po3nodineHi HacmynHuM huhom. royny 1 CKnanu na^eHmu i3 нeanкoгonbнuм сmeamoгeпamumoм i3 cynymHrn oxupiHHnM I cmyneHa y KinbKocmi 70 ociô. rpyny 2 CKnanu xeopi Ha нeanкoгonbнuû сmeamoгeпamum i3 oxupiHHnM I cmyneHa i3 KoMopSidHow xpo-hmhom xeopoôow HupoK I-II cm. (xpoHNHuû nienoHetfipum) y KinbKocmi 100 ociô. OôcmexeHo 30 npaKmu-hho 3dopoeux ociô, mi 3a bîkom ma cmammw cmamucmuwo docmoeipHo He eidpi3Hnnucb eid ochobhoï гoyпu ma гoyпu nopieHBHHB. Pe3ynbmamu docnidxeHHa ma ïx oôaoeopeHHa. Y cmammi HaeedeHo meo-pemuHHe y3aaanbHeHHa ocoônueocmeû cmaHy MiKpoôioMy nopoxHuHHoao eMicmy moecmoï kuwku 3a ko-мoo6iднoгo nepeôiay нeanкoгonbнoгo cmeamoгeпamumy 3 oxupiHHnM ma xpohnhoki xeopoôow HupoK I-III cm., rnuû xapaKmepu3yembca po3eumKoM гnu6oкoгo ducôio3y (II-III cm.) i3 noaeoK) i nepeeaxaHHHM namoaeHHoï MiKpotynopu, 3pocmaHHBM KinbKocmi yMoeHo пamoгeннux ôaKmepiû i dpixdxoeux гou6кie pody Candida, eiooгiднuм detyiwmoM npedcmaeHuKie HopManbHoï MiKpoôiomu: naKmoôaKmepiû, ôityido-ôaKmepiû, ôaKmepoïdie. Buchobok. B pe3ynbmami docnidxeHHH ôyno ecmaHoeneHo, u(o noKa3HuK eMicmy e Kpoei 6aкmeoianbнoгo eHdomoKcuHy Mae eucoKy npoaHocmunHy ^HHicmb bk MapKep npoapecyeaHHa нeanкoгonbнoгo cmeamoгeпamumy Ha mni xpohmhoï xeopoôu HupoK ma oxupiHHn npu 3pocmaHHi eu^e 0,23 EO/Mn (nymnueicmb - 87,1 %, cnew$MHicmb - 91,6 %).
KnrowBi onoBa: HeanKoronbHMM CTeaTorenaTUT, owwpiHHa, xpoHNHa xBopo6a HupoK, naToreHe3, 6aKTepianbHMM eHflOTOKOMH. MaHa poôoma e typaaMeHmoM HMP «namoaeHemu^Hi MexaHi3Mu 63aeMooômnxeHHH ma KniHNHi ocoônueocmi nepeôiay HeanKoao-nbHoï xupoeoi xeopoSu neviHKu ma xpoHi^Hoi xeopoSu HupoK, oSfpyHmyeaHHn дu$)eoeнцiûc6aнcac ntiyeaHHn», depwaeHuû peecm-pa^ûHuû HoMep 0111U006303.
EaKTepianbHMM eHflOTOKCMH (EE) - ^ ninononi-oaxapufl, ^o BxoflMTb flo CKnafly MeMÔpaHM Kni-tmhhoï CTiHKu rpaM-HeraTMBHMx èaKTeprn, e iHflyK-TopoM ouHTe3y MaKpo^araMM MoHooKCMfly HiTpo-reHy (NO) wnaxoM iHflyK^ï iHfly^6enbHoï NO-CMHTa3M (NOS) [1,5,6]. CTpyKTypa EE BKnronae Tpu floMeHu: ninig A, HeBenuKe aflpo 3 onirooaxapufliB i O-aHTureH. flinifl A - CnonyKa, flo CKnafly aKoï bxo-flHTb nepeBawHo wupm KuonoTu, rn«Ko3aMiH i 3a-nuwKM $oo$opHoï KMCnoTM [1]. EE B3aeMoflie 3 eHfloTenieM, TpoMÔo^TaMM, MaKpo^araMM, HeïïT-po^inaMM, 6a3o^inaMM, Tynhmmm KniTMHaMM, re-naтoцмтaмм [6]. EE 3B'H3yeTbCH 3 aTeporeHHMMM ninonpoTeïHaMu HU3bKoï ryCTMHM (^nHr) i TpaHC-nopTyeTbCH flo opraHiB Ta TKaHUH [18]. iHfly^m EE nOs Ta yTBopeHHH 3HanHoï KinbKoCTi NO Biflirpa-WTb ronoBHy ponb y npurHineHHi aKTUBHoCTi 6aKTe-pianbHux Ta nyxnuHHux KniTUH mnaxoM 6noKyBaH-Ha ïx $epMeHTiB, y po3BUTKy Ta niflTpuMaHHi naTo-noriHHoro npoцeсy b opraHi3Mi [1]. BifloMo, ^o EE i цмтoкiнм iHflyKywTb 3ananbHy peaкцiw opraHi3My, ^o npu3BoflMTb flo nomKofl^eHHa renaтoцмтa
[1,6]. EE, ^o Haflxofl^Tb y CMCTeMHMM i BopiTHMM KpoBoTiK 3 tobctoï KumKM (TK), CnpaBnawTb tokcu-hhmm BnnuB Ha eHfloTenin cyflMH Ta CMHyooïfliB ne-
HiHKM [1,11].
Ak npaBuno, nifl nao npoцeсy MiKpoooManbHoro oKMCHeHHa 6yflb-aKux ToKCUHiB npu ïx HaflxoflweHHi y BenuKin KinbKoCTi - y гeпaтoцмтax reHepyeTboa
3HanHa KinbKiCTb aKTMBHMx ^opM kmchw (AÔK) Ta
HiTporeHy, aKi aKTMBywTb npoцeсм nepoKCMflHoro oKMCHeHHa ninifliB (no^) Ta oKMCHWBanbHy moam-^iкaцiw 6inKiB (OME) MeMÔpaH aK BHyTpimHboKni-tmhhmx CTpyKTyp (aflpa, MiToxoHflpin, ni3oooM), TaK i nna3MaTMHHoï MeMÔpaHM KniTMHM y цinoмy [12]. HaoniflKoM oKCMflaTMBHoro Ta HiTpo3MTMBHoro CTpeoy e ^upoBa (CTeaTo3) Ta riflponiHHa flMCTpo-^ia renaтoцмтiв, nopymeHHa CTpyKTypu xpoMaTu-Hy, npuoKopeHHa anonTo3y, цмтoniз i3 noniMop^-HoKniTMHHow iн^inbтpaцiew neniHKoBux naoTonoK (CTeaTorenaTUT) i aктмвaцia ouoTeMu nepuoMHyoo-ïflanbHux 3ipnaoTMx KniTMH Ito 3 ^opMyBaHHaM ne-pмцenwnapнoro, nepuoMHyooïflanbHoro, цeнтpo-noôynapHoro, nopTanbHoro, oenTanbHoro $i6po3y
