CC BY
9
DOI 10.31718/2077-1096.19.2. 19 УДК: 616.5.22-002:578.81-08
ващенко Д.М., Дудченко М.О., Кравцв М.1., Прих'дько Р.А. ОЦ1НКА М1СЦЕВОГО ЗАСТОСУВАННЯ БАКТЕР1ОФАГ1В У Л1КУВАНН1 БЕШИХИ
Укра'шська медична стоматологiчна академiя, м. Полтава
Бешиха - iнфекцiйне захворювання людини, яке, на жаль, в останн роки аж н'як не зменшило свою частоту захворюваностi, незважаючи на yci досягнення медицини. Просл'джуеться тенден^я до збльшення частоти випадк'т ускладнених форм бешихи, насл/'дком яких е бтьш вартсне та три-вале консервативне лкування, бтьш частий перех'д у рецидивуючi форми, необх'дн'сть масштаб-них хiрургiчних втручань, а iнодi i пластичних опера^й для закриття дефект'т шюрних покрив'т. Отже пошук оптимальних вар'ант'т лкування бешихи, недопущення ))' рецидивування або переходу у б'тьш-тяжю клiнiчнi форми е нагальною проблемою, яка потребуе проведення досл'джень, направ-лених на покращення комплексного лкування дано)' патологи. Одним i3 вар'ант'т виршення цього завдання е використання бактер'юфаг'т у комплекс з тради^йним лкуванням бешихового запален-ня. Метою досл'дження було покращення результат'¡в лкування бешихи шляхом додавання до комплексного лкування мсцево)' терап'й бактерофагами. Для цього були проведен клiнiчнi досл'дження на 28 хворих на еритематозну та еритематозно-бульозну форму бешихи. Було сформовано 2 гру-пи хворих, у яких визначали ефективнсть комбнованого застосування бактер'юфаг'т та тради-цшно)' антибактер'ально)' терап'й. Оцнку ефективностi проводили за клiнiчними та мiкробiологiч-ними показниками. За результатами виконаного клiнiчного досл'дження встановлено, що при вико-ристаннi у лкуванн бешихового запалення бактер'юфаг'т у вигляд'1 мсцевих перев'язок на додачу до традиц/'йного антибактер/'ального та дезнтоксикацйного лкування призводить до: статис-тично значимого зменшення тривалост'1 гiпертермiчних реак^й у пацiентiв на 0,6 ± 0,13 доби, зме-ншення iнтенсивностi та тривалост'1 больового синдрому на 0,9 ± 0,21 доби, прискорення зменшення мсцевого набряку тканини на 0,5 ± 0,3 доби, прискорення зменшення мсцево)' гiперемi'í шк'ри на 27% та прискорення мiкробно'í деконтам'тацИ у вогнищi ураження 21%. Отже можна рекоменду-вати додавання мсцевого лкування бактерофагами до тради^йного лкування бешихового запалення для прискорення термiнiв лкування та покращення клiнiчного стану пацiентiв. Ключов1 слова: бактерюфаги, бешиха, мюцеве лкування.
Вступ
Бешиха - шфекцшне захворювання людини, яке здебтьшого викликане р-гемол^ичними стрептококами з групи А (S. pyogenes), яке про-ткае в гострш або хрошчнш формах i характеризуемся синдромом штоксикацп, а також наявно-ст локального ураження у виглядi вщмежовано-го вогнища серозно-геморапчного запалення шюри. Часпше бешиха виникае у разi екзогенно-го шфкування стрептококом, джерелом шфекцп е носи патогенних штамiв. Основним мехаызмом шфкування е перкутанний, що реалiзуетьcя через мiкротравматичнi ушкодження шюри, рщше слизових оболонок. Розвиток захворювання проходить у лiмфатичних судинах дермального шару, внаслщок чого i виникае класична кл^чна картина, яка в подальшому ускладнюеться по-рушенням каптярооб^у та лiмфообiгу в мюц запалення з формуванням лiмфоcтазу, мiкро-тромбозiв лiмфатичних та кровоносних каптя-рiв. 1з найбтьш загрозливих ускладнень бешихи можна вщм^ити тромбофлеб^, абсцеси, флег-мони та таю шзы ускладнення, як стшкий лiмфо-стаз та слоновють. У даний час частота бешихового запалення не знижуеться, незважаючи н на появу нових антибактерiальних препара^в, н на досягнення сучасноТ медицини. За даними до-слщжень, захворюванють на бешиху становить 1,4-2,2 на 1000 людей, часпше переважае у людей працездатного вку i, на жаль, характеризуемся високим вщсотком рецидиву [4]. За ключ-
ною класифка^ею видтяють первинну, рекуре-нтну та рецидивуючi форми бешихи, а за характером мюцевих проявiв це захворювання подн ляють на еритематозну, еритематозно-бульозну, бульозно-геморапчну, флегмонозну та некроти-чну форми. Найчаспшою формою е еритемато-зна (до 75% випадш), але в останн десятил^тя прослщжуеться тенден^я до збтьшення частоти випадш ускладнених форм бешихи, наслщ-ком яких е бтьш вартiсне та тривале консервативне лкування, бiльш частий перехщ у рециди-вуючi форми, необхщнють масштабних хiрурriч-них втручань, а iнодi i пластичних операцш для закриття дефектiв шкiрних покривiв [6].
Отже, пошук оптимальних варiантiв лiкування бешихи, недопущення IT рецидивування або переходу у бтьш тяжк ктычы форми е нагальною проблемою, яка потребуе проведення дослн джень, направлених на покращення комплексного лкування дано''' патологи.
Аналiзуючи лiтературу останнiх рокiв, нами в^^чено, що бiльшiсть авторiв притримуються стандартно' схеми комплексного лкування бешихи, яка включае у себе системну антибактерн альну терапiю (перевага надаеться антибюти-кам пенiцилiнового ряду та цефалоспоринам), антиагрегантну, дезштоксикацшну, використання антикоагулян^в, гормональну терапiю глюкокор-тико'дами [5,7].
Ми виршили дослiдити можливостi застосування бактерюфапв для полiпшення комплекс-
В1СНИК Украгнська медична стоматологгчна академхя
ного лкування бешихи.
Виконаш дослiдження за останш десятилiття вже остаточно переконали сусшльство, що фаги можуть бути як додатком до антибютиш в роз-рiзi лiкування iнфекцiйних агенпв, так i повною альтернативою антибютикам за своею дieю на бактерiальнi агенти. Наразi можна видiлити пев-нi властивостi завдяки яким фаги пости свое мн сце у терапп септичних станiв, локальних гнш-них уражень шкiри та пщшмрноТ клiтковини: [3]:
1. Фаги розмножуються у макроорганiзмi само-стшно, у присутностi чутливих до них бакте-р1й;
2. Вони поширюються органiзмом через кро-воносну та лiмфатичну системи, отже, можуть бути доставлен до мюця iнфекцiТ при лiкуваннi бешихи;
3. Фаги елiмiнуються з макроорганiзму само-стiйно, не впливаючи при цьому на дiяль-нiсть дезiнтоксикацiних систем оргашзму;
4. Фаги мають бтьшу специфiчнiсть, нiж анти-бiотики: вони е тропними до певних штамiв бактерш, не впливають на нормальний мк-робний баланс;
5. За лiтературними джерелами практично не визначаються побiчнi ефекти при викорис-таннi фагiв, не виникають алерпчш реакцiТ;
6. Бактерюфаги можна поеднувати з антибю-тиками для зниження формування резисте-нтност мiкроорганiзмiв;
7. Фаги iнфiкують та лiзують «неактивш» бак-терiТ, тим самим запоб^аючи рецидиву за-хворювань та решфек^ям.
Сучаснi препарати бактерюфапв мiстять у своему складi один чи дектька рiзних лiтичних фапв, розмноження яких проходить шляхом лн зису бактерiальноТ клiтини та вивтьнення нових вiрусiв в мiжклiтинний проспр. Проникнення у клiтини вiдбуваеться за допомогою «пептидоглн кан-лiзуючих фермен^в» (ПЛФ). Ц ферменти е селективними щодо мембран мiкроорганiзмiв, не впливаючи на кл^ини макроорганiзму чи приро-дню мiкрофлору [1,2].
Пiдбиваючи пщсумок, сучаснi бактерiофаги е здебiльшого комплексами бактерiальних вiрусiв, отриманих проти груп найпоширешших збудни-кiв бактерiальноТ шфекцп [4, 5]. Це дае можли-вiсть сподiватися на синергiзм антибактерiаль-ноТ дiТ бактерiофагiв та антибютиш при лкуван-нi бешихи, прискорення елiмiнацiТ бактерiй з во-гнища запалення, а отже прискорення ключного одужання хворих, запоб^ання рецидивiв та роз-виток ускладнених форм захворювання.
Мета дослщження: покращення результатiв лкування бешихи шляхом додавання до комплексного лкування мiсцевоТ терапiТ бактерю-фагами.
Матерiали та методи дослiдження
З метою оцшки мiсцевоТ ефективностi засто-сування бактерiофагiв для покращення лкуван-ня бешихового запалення було проведене клшн
чне дослiдження. Для його проведення було сформовано 2 кл^чш групи хворих (загалом 28 па^етчв, по 14 в кожнш груш, 18 жшок та 10 чо-ловiкiв). Середнiй вiк склав 47±7,6 рокiв. Хворi у групах були репрезентативн за клiнiчними про-явами, статтю, вком.
У дослiдження включалися па^енти вiком вiд 18 до 65 рош, з наявною ключною симптоматикою бешихового запалення з еритематозними та еритематозно-бульозними формами, давнютю захворювання до 5-ти дiб, наявною гiпертермiч-ною реакцiею на момент поступлення. Уа па^е-нти в обов'язковому порядку надавали шформо-вану згоду на участь у дослщженнк
Критерiями виключення з дослiдних груп було: декомпенсован стадiТ хроычних артерiаль-них та венозних захворювань, декомпенса^я цукрового дiабету. Також уам пацiентам при надходженнi виконувалось ультразвукове дослн дження венозноТ системи для виключення тром-бофлебiту або флеботромбозу, як причини клн нiчноТ картини захворювання. Па^енти, якi увiйшли в дослщження отримували стацюнарне лiкування в умовах хiрургiчних вiддiлень 3-Т мюь-коТ кл^чноТ' лiкарнi м. Полтави та ПолтавськоТ ЦентральноТ РайонноТ Лкарш в перiод з 01.2017 по 01.2019 роки.
За нозолопчними формами бешихи у групах був наступний розподт: 8 хворих (29%) з еритематозними формами, 20 хворих (71%) - з ери-тематозно-бульозною формою. На момент пер-винного огляду та госпiталiзацiТ у вщдтення се-редня температура тта па^етчв у I групi стано-вила 38,4 ± 1,3°С, у II груш - 38,3 ± 0,98°С. За локалiзацiею 85,7% (24 патента) мали прояви захворювання на нижшх кiнцiвках, 14,3% (4 патента) - на верхнiх кш^вках. В анамнезi у 71,4% (20) па^ен^в мали мiсце «вхщн ворота», якi по-лягали у наявност пошкоджень шкiрних покри-вiв. 28,6% (8) пацiентiв не вказували на можливi причини виникнення захворювання. В уах хворих (100%) були присутн такi прояви як еритема на ш^ з ч^кими контурами, мiсцеве пщвищен-ня температури у вогнищi запалення та набряк кш^вок, який в середньому становив (у порiв-няннi зi здоровою кш^вкою) +6 ± 1,6 см на нижшх кш^вках та +4 ± 0,9 см на верхшх кiнцiвках. У загальних аналiзах кровi визначалися запальнi змiни, характеры для iнфекцiйних захворювань шкiри та ПШК, а саме пiдвищення рiвня лейко-цитiв кровi (1-ша група - 14,2 ± 3,1; 11-га група -13,9 ± 3,3), зсув лейкоцитарноТ формули влiво з пiдвищенням рiвня паличкоядерних та сегмен-тоядерних нейтрофiлiв).
У якост лiкування хворим усiх груп признача-ли антибактерiальну терапiю у виглядi внутрш ньовенноТ iнфузiТ розчину препарату «Аугмен-тин» по 1,2 грами тричi на добу, розведеного у 20 мл натрш хлориду 0,9%. Також призначали р-н «Пентотрен» 100 мг в/в краплинно 1 р/д, р-н «Реосорбтакт» 200 мл в/в краплинно 1 р/д, р-н <^^зину есцинат» 10 мг на 50 мл 0,9% натрш
хлориду 1 р/д. За рекоменда^ями сумiжних спе-цiалiстiв виконувалась корекцiя супутнiх захво-рювань.
Хворим першоТ групи в якост мiсцевоТ терапiТ користувалися накладанням на уражену поверх-ню пов'язок, як були змоченi у 0,02% («Декасан» виробництва «Юрiя-Фарм»), двiчi на добу. Патентам другоТ групи до мюцевоТ терапiТ додавали двiчi на добу перев'язку з використанням серве-ток, що були змочен у розчиш полiвалентного пiобактерiофагу, строком на 6 годин.
Запропонований метод лкування для визна-чення його ефективност у групах хворих порiв-нювали за такими показниками переб^ процесу захворювання: зменшення гiпертермiчного синдрому, швидкють зменшення набряку уражених д^ лянок, протяжнiсть больового синдрому, викорис-товуючи вiзуальну аналогову шкалу щодо оцшки болю, зменшення мiсцевих проявiв гiперемiТ шкiри, загальний перiод стацюнарного лiкування.
Також на 1-шу, 3, 5-ту добу стацiонарного лн кування проводилися мiкробiологiчнi дослщжен-ня - поав вмiсту пухирiв та поав з поверхнi шкн ри з метою щентифкацп збудника, визначення його чутливост до антибiотикiв та бактерюфапв, визначення кiлькостi колонiеутворюючих оди-ниць для аналiзу швидкостi лiтичноТ дм запропо-нованого методу лiкування. Дослщження вико-нувались на базi лабораторп ПолтавськоТ обла-сноТ клiнiчноТ шфекцшноТ лiкарнi.
Результати та обговорення
За результатами аналiзу проведеного лку-вання у 2-х групах хворих нами були отримаш наступш данi:
1. Гiпертермiчна реакцiя у пацiентiв 1-Т групи тривала 4,7 ± 0,8 доби, тодi як у па^етчв 11-Т групи становила 4,1 ± 0,67 доби.
2. Больовий синдром у па^етчв 1-Т групи три-вав 5,8 ± 0,49 дiб, у пацiентiв 11-Т групи - 4,9 ± 0,7 доби;
3. Тривалють набряку уражених дiлянок у па-
Отриманi данi свiдчать про пщвищення ефек-тивностi антибактерiальноТ дм при комбшацп ан-тибiотикiв та мюцевому застосуваннi бактерю-фагiв, про зменшення ктькосп мiкроорганiзмiв починаючи з 3-Т доби дослiдження, що дае шфо-рмацiю свiдчить про можливiсть i доцiльнiсть за-стосування в кл^чнш практицi запропонованоТ схеми лiкування.
Висновки
За результатами виконаного ключного дослн дження встановлено що при використанш у лку-ваннi бешихового запалення бактерюфапв у ви-глядi мюцевих перев'язок на додачу до тради-цiйного антибактерiального та дезштоксикацш-
^енпв 1-Т групи становила 6,3 ± 1,1 доби, у пацн енпв 11-Т групи - 5,8 ± 0,8 доби;
4. Iнтенсивнiсть зменшення мюцевих проявiв rinepeMiT шкiрних покривiв у пацieнтiв 11-Т групи в середньому на 27% переважала аналопчний по-казник пацieнтiв 1-Т групи.
5. Загальний строк стацюнарного лкування у хворих 1-Т групи становив 8,3 ± 1,1 добу, у па^е-нпв 11-Т групи - 7,6 ± 1,2 доби
Аналiзуючи показники поpiвняння даних з 1-Т та 11-Т груп встановлено, що використання бактерюфапв у комплекс лкування бешихового запалення призводить до статистично значимого зменшення тривалост гiпepтepмiчних peакцiй у па^етчв на 0,6 ± 0,13 (р<0,001) доби, зменшення iнтeнсивностi та тривалост больового синдрому на 0,9 ± 0,21 (р<0,001) доби. Також бтьш швидко зменшуеться вираженють та прискорю-еться зменшення мюцевого набряку тканини на 0,5 ± 0,3 (р<0,001) доби. Також при додаванн до мiсцeвого лiкування перев'язок з бактерюфага-ми у середньому на 27% зросла швидкють зменшення штенсивносп мюцевих пpоявiв пперемп шкipи (р<0,001).
Загальний строк стацюнарного лкування у нашому дослiджeннi у па^ен^в 11-Т групи змен-шився на 0,7 ± 0,1 (р<0,001) добу, що свiдчить про потенцшвання пpотимiкpобного ефекту бак-тepiофагами та прискоренням протизапальних та мюцевих репаративних процеав при використанш запропонованого способу лкування.
1Мкробний пейзаж ран у проведеному дослн джeннi був представлений наступними мiкpооp-ганiзмами: грам «+» коками - Streptococcus pyogenes (Group A Streptococcus) - у 24 випад-ках (86%), Group G Streptococcus у 4 (14%), S. aureus - у 15 випадках (54%) (у виглядi полiмiк-робноТ асофацГТ). До полiвалeнтного бактерюфа-гу були чутливi усi видтеш мiкpооpганiзми.
Визначена динамiка мiкpобноT забрудненост ран наведена у таблицi.
Таблиця
Динамка мкробноТ 3a6pydHeHocmi BHiüHux ран (nx10n куо/мл)
ного лкування призводить до: статистично значимого зменшення тривалост гiпepтepмiчних реакцш у па^етчв на 0,6 ± 0,13 доби, зменшення штенсивносп та тривалост больового синдрому на 0,9 ± 0,21 доби, прискорення зменшення мюцевого набряку тканини на 0,5 ± 0,3 доби, прискорення зменшення мюцевоТ' ппереми шфи на 27% та прискорення мiкpобноT дeконтамiнацiT у вогнищi ураження 21%.
Аналiзуючи отримаш дан дослiджeння, мож-на рекомендувати додавання мюцевого лкуван-ня бактерюфагами до тpадицiйного лiкування бешихового запалення для прискорення термн нiв лкування та покращення клiнiчного стану па-цiентiв.
Доба ранозагоення 1-а 3-я 5-а
група № 1 (n = 14) 4,9х107 ± 1,15х107 3,2х106 ± 0,81х106 2,5х105 ± 0,44х105
група № II (n = 14) 4,8х107 ± 1,32х107 2,9х106 ± 0,64х106 1,9х105 ± 0,35х105
В1СНИК Украхнська медична стоматологгчна академхя
AiTepaTVpa bacteriophages in complex treatment of purulent wounds in
patients with polyvalent allergy to antibiotics]. Aktual'ni problemy
Ivashchenko DM. Otsinka efektyvnosti kombinatsii bakteriofahiv ta suchasnoyi medytsyny: Visnyk Ukrayins'koyi medychnoyi
dekametoksynu pry likuvanni hniinykh ran u khvorykh z alerhiieiu stomatolohichnoyi akademiyi. 2015; 15(4):168-172. (Ukrainian).
do antybiotykiv [Estimate of effectiveness of combined application 4. Anna B, Kristina T, Magnus R. Erysipelas, a large retrospective
of bacten°phages and terametoçm^ m treaty of pu™lent study of aetiology and clinical presentation. BMC Infect Dis. 2015;
wounds for patients with antibiotic allergy]. Aktual ni problemy 15 402-10
suchasnoyi medytsyny: Visnyk Ukrayins'koyi medychnoyi stomatolohichnoyi akademiyi. 2018; 18(2):47-51. (Ukrainian). Ivashchenko DM, Lihonenko OV, Digtyar II. Use of Bacteriophages in the Treatment of Infected Wounds in Patients who have Allergy to Antibiotics. Surgical Chronicles. 2016;
Kwak YG. Clinical Guidelines for the Antibiotic Treatment for Community-Acquired Skin and Soft Tissue Infection. Infect Chemother. 2017; 49(4):301-325
Dennis LS. Practice Guidelines for the Diagnosis and
4(21)201-206 ' Management of Skin and Soft Tissue Infections: 2014 Update by
... , . . , . .. . . . the Infectious Diseases Society of America. Clinical Infectious
3. Ivashchenko DM. Klinichna efektyvnist vykorystannia bakteriofahiv Diseases 2014' 5910-52
u kompleksnomu likuvanni hniinykh ran u khvorykh z _ _ . ' ' „' .. . , _, „ , . .. ...
polivalentnoiu alerhiieiu do antybiotykiv [Clinical effectiveness of 7 So!omon M^ ,= Cort;costero'd ™erapy 0C°mb!naí',o,\
M Antibiotics for Erysipelas. Isr Med Assoc J. 2018; 20(3):137-140
Реферат
ОЦЕНКА МЕСТНОГО ПРИМЕНЕНИЯ БАКТЕРИОФАГОВ В ЛЕЧЕНИИ РОЖИ Иващенко Д.Н., Дудченко М.А., Кравцив Н.И., Прихидько Р.А. Ключевые слова: бактериофаги, рожа, местное лечение.
Рожа - инфекционное заболевание человека, которое, к сожалению, в последние годы отнюдь не уменьшило свою частоту заболеваемости, несмотря на все достижения медицины. Прослеживается тенденция к увеличению частоты случаев осложненных форм рожи, следствием которых является более дорогостоящее и длительное консервативное лечение, более частый переход в рецидивирующие формы, необходимость масштабных хирургических вмешательств, а иногда и пластических операций для закрытия дефектов кожных покровов. Итак, поиск оптимальных вариантов лечения рожи, недопущения ее рецидивирования или перехода в более тяжелые клинические формы является насущной проблемой, которая требует проведения исследований, направленных на улучшение комплексного лечения данной патологии. Одним из вариантов решения этой задачи является использование бактериофагов в комплексе с традиционным лечением рожистого воспаления. Целью исследования было улучшение результатов лечения рожи путем добавления к комплексному лечению местной терапии бактериофагами. Для этого были проведены клинические исследования на 28 больных эрите-матозной и эритематозно-буллезной форме рожи. Было сформировано 2 группы больных, у которых определяли эффективность комбинированного применения бактериофагов и традиционной антибактериальной терапии. Оценку эффективности проводили по клиническим и микробиологическим показателям. По результатам выполненного клинического исследования установлено, что при использовании в лечении рожистого воспаления бактериофагов в виде местных перевязок в дополнение к традиционному антибактериальному и дезинтоксикационному лечению приводит к статистически значимому уменьшению продолжительности гипертермических реакций у пациентов на 0,6 ± 0,13 суток, уменьшению интенсивности и продолжительности болевого синдрома на 0,9 ± 0,21 суток, более быстрому уменьшению местного отека тканей на 0,5 ± 0,3 суток, ускорению уменьшения местной гиперемии кожи на 27% и ускорению микробной деконтаминации в очаге поражения на 21%. Исходя из этого, можно рекомендовать добавление местного лечения бактериофагами к традиционному лечению рожистого воспаления для ускорения сроков лечения и улучшения клинического состояния пациентов.
Summary
EVALUATION OF TOPICAL APPLICATION OF BACTERIOPHAGES IN THE TREATMENT OF ERYSIPELAS Ivashchenko D.M., Dudchenko M.O., Kravtsiv M.I., Prikhidko R.A. Key words: bacteriophages, erysipelas, local treatment.
Erysipelas is known as a human infectious disease, which, unfortunately, in recent years has not reduced its incidence rate in spite of all the advances of medicine. There is a tendency to an increase in the incidence of complicated forms of erysipelas, the consequences of which require prolonged conservative treatment and expenses. Moreover, there is a transition to recurrent forms often associated with large-scale surgical interventions and sometimes plastic surgeries to close skin defects. Thus, the search for best options for treating erysipelas, preventing its recurrence or transition to more severe clinical forms is an urgent issue that requires research aimed at improving the integrated treatment of this pathology. One of the solutions to this problem is the use of bacteriophages in combination with the standard treatment of erysipelas. The aim of the study was to improve the clinical results of erysipelas complex treatment by adding local bacteriophage therapy. Our clinical study included 28 patients with erythematous and erythematous-bullous forms of erysipelas. Two groups of patients were made up to compare the efficacy of the combined use of bacteriophages and standard antibacterial therapy. Evaluation of the efficacy was performed by clinical and microbiological methods. Based on the results of clinical study, we have found out that topical use of bacteriophages incorporated into dressing material in the course of erysipelas treatment, in addition to standard antibacterial therapy and detoxification leads to a statistically significant decrease in the duration of hyperthermic reactions in patients by 0.6 ± 0.13 days, lowering in intensity and the duration of pain syndrome by 0.9 ± 0.21 days, a more rapid local swelling fading by 0.5 ± 0.3 days, enhanced decrease in local skin hyperemia by 27% and accelerated microbial decontamination in the lesion areas by 21%. The results obtained allow us to recommend applying local bacteriophage treatment as a part of the standard management of erysipelas to promote the healing period and to improve the clinical condition of patients.
5
2
6
