CC BY
18
© Петренко О. М., Зубов Д. О., Родшченко А. 6., Безродний Б. Г. УДК 616-002.3-89:615.361.014.41
1Петренко О. М., 2,3Зубов Д. О., 2,3Родмченко А. €., 1Безродний Б. Г.
ЗАСТОСУВАННЯ КЛ1ТИННИХ ТЕХНОЛОГ1Й В Л1КУВАНН1 ХРОН1ЧНИХ РАНОВИХ ДЕФЕКТ1В
1Нацiональний медичний унiверситет iMeHi О. О. Богомольця (м. КиГв) 2ДУ «1нститут генетично'Г та регенеративно'|' медицини НАМН УкраГни» (м. КиГв) 3Бiотехнологiчна лабораторiя ilaya.regeneration, Медична компанiя ilaya® (м. КиГв)
olegnpetrenko@ukr.net
Робота е фрагментом НДР «Розробка та впро-вадження методiв дiагностики та лiкування гостро! хiрургiчноI патологiI органiв черевно! порожнини та гнмних захворювань м'яких тканин», № державно! реестраци 0114и003980.
Вступ. Хiрургiчне лiкування хронiчних ранових дефектiв залишаеться однiею iз актуальних проблем сучасно! хiрургi!, вирiшення яко! полягае у за-криттi дефектiв шюри та, у рядi випадкiв, збережен-ня опорно! функцi! нижньо! юн^вки. Ампутацi! на рiвнi стопи та некректомп при синдромi дiабетично! стопи, розкриття флегмон та гноякiв, в комплексному лкуваны гнiйно-некротичних ускладнень бешихи та некротичних фасци!тiв може призводити до утво-рення обширних ранових дефектiв, якi у подальшо-му потребують пластичного закриття [1].
Патофiзiологiя ран, якi тривало не загоюються, складна та рiзноманiтна, але ус вони мають одну загальну властивють - тривалий перебiг запален-ня, яке призводить до значного ураження тканин та перешкоджае загоенню. За ряду умов раньовий процес набувае хроычного характеру. До цих умов можна вщнести синдром дiабетично! стопи, венознi трофiчнi виразки гомшки, пролежнi, iшемiчнi вираз-ки. Для даних патолопчних станiв характерно наяв-нiсть ознак усiх 3 фаз раньового процесу. Дно дано! рани одночасно покрито фiбрином та грануля^ями, можливо наявнiсть дiлянок некрозу та гнмного вмю-ту. Грануляцi!, зазвичай, в'ялi та блiдi, кра! рани на-вколо набряклi та щтьы, iнколи мае мiсце крайова епiтелiзацiя. Характерним для ран, що тривало не загоюються е пщвищена активнють тканинних фер-ментiв, якi руйнують екстрацелюлярний матрикс, пiдвищена iмунiзацiя тканин, порушена васкуляри-зацiя та знижена здатнють тканин до регенерацi! через актива^ю тканинних прозапальних цитокiнiв. За рахунок даних факторiв пластичне закриття хро-нiчних ран, як правило, призводить до лiзису тран-спланта^в.
Не дивлячись на наявнiсть значно! кiлькостi методик у лкуваны хронiчних ран, результати зали-шаються не втiшними. Продовжуеться пошук нових лкарських препаратiв як природних, так i бюсинте-зованих. До сучасних перев'язувальних матерiалiв висуваеться ряд вимог. Пов'язка мае бути не ттьки антисептиком, але i активно стимулювати репара-
тивн1 процеси в ран1, враховуючи порушення обм1-ну речовин, анпо та нейропат1ю, як1 мають мюце у хрон1чних ранах. Останым часом для л1кування ран поряд ¡з бютехнолопчними розробками (колагено-пластика, ксеношюра, б1опол1мерн1 покриття), стали застосовувати методи клггинно! терапИ [2,3].
На сьогодн одним 1з прогресивних метод1в лку-вання е трансплантац1я алогенних мезенх1мальних стовбурових кл1тин (МСК) жирово! тканини отрима-них in vitro. Пщтверджена численними доогмдження-ми плюрипотентнють МСК робить !х найб1льш пер-спективними для застосування в регенераторнм медицин!. Кл1тини транспортують до рани шляхом ш'екцм або на бюдеградуючих матрицях на основ! колагену, ф1брину або г1алуроново! кислоти. Доведено, що при введен! МСК на пюляопков! рани при-скорюе процеси васкуляризаци та еп1тел1зац1!, що призводить до !! швидкого та якюного загоення. Дан1 ефекти досягаються шляхом стимуляцп росту судин завдяки секреци фактору росту еп1тел1ю (VEGF). Разом з тим, МСК мають 1муносепресорну д1ю (при-гн1чують активн1сть Т-л1мфоцит1в), протизапальну д1ю. Даним кл1тинам властива низька 1муногеннють. МСК вив1льнюють сигнальн кл1тини, як1 стимулюють не ттьки ушкоджен1, але й здоров! клггини, таким чином регенеруючи навколишн1 тканини [4,5,6].
Тому метою роботи було досл1дження меха-н1зм1в та оц1нка ефективност1 застосування дер-мального екв1валенту (ДЕ), що складаеться 1з ф1-бринового г1дрогеля та культивованих алогенних мультипотентних мезенх1мальних стромальних кл1-тин з жирово! тканини (ММСК-ЖТ) на переб1г раньового процесу у пац1ент1в з хроычними рановими дефектами.
Об'ект i методи досл1дження. Обстежено 41 патента 1з хрон1чними рановими дефектами, як знаходились на стацюнарному л1куванн1 у в1дд1ленн1 гн1йно-септично! х1рурп! ки!всько! м1сько! л1карн1 № 4 (кл1н1чна база кафедри х1рург1! № 2 НМУ 1м. О. О. Богомольця) за перюд 2015-2016 роки. Серед них було 24 (%) чоловшв та 17 (%) жшок вком в1д 43 до 78 роюв. Середн1й в1к пац1ент1в становив 65,4±4,2 роки. Середня тривал1сть ранових дефекпв скла-дала 5,4±0,5 роки. Патолопчними станами, як1 приводили до утворення ранових дефект1в були: на-сл1дки гн1йно-некротичних фасци!т1в - 6 пац1ент1в,
ускладнення бульозно-некротично! форми бешихи (9), пост травматичн ураження нижнiх кiнцiвок (5), венозн варикознi виразки (5) та пащенти i3 гнмно-некротичними ускладненнями синдрому дiабетич-но! стопи (16).
За час перебування в стацiонарi пащенти отри-мували потужну етiопатогенетичну тератю Усiм пацiентам проводили комплексну дезагрегантну, судинну та антибютикотератю, а також адекватну медикаментозну терапю направлену на пщтриман-ня функцiонального стану основних оргаыв та систем життезабезпечення органiзму, корекцiю хроыч-но! шеми нижнiх кiнцiвок.
Бiльшiсть пацiентiв (78%) мали супутн захво-рювання (iшемiчна хвороба серця, гiпертонiчна хвороба, хроычы захворювання легень, ожирiння, дисцируляторна енцефалопа™), яким проводилась симптоматична тератя. Обстеження пацiентiв передбачало визначення загально кл^чних та бю-хiмiчних лабораторних показниюв.
З дiагностичною метою хворим проводилось визначення кровооб^ за допомогою ультразвукового доплеровського дослiдження. Стан кютково! систе-ми оцiнювали рентгенолопчно.
Оперативнi втручання здiйснювались пiд загаль-ним знеболенням в усiх 41 пащен^в. При виборi хiрургiчно! тактики враховувалась кгмычна форма, уточнювався етюлопчний фактор, характер та гли-бина уражень тканин, варiанти розповсюдження гнмного процесу а також кiлькiсний та яюсний характер мiкрофлори. В подальшому у пацiентiв, в пюляоперацмному перiодi сформувались обширнi рановi поверхы, дном яких були кiстки, сухожилля та м'язи. В результат проведеного лкування вщбува-лось завершення гнмно-некротично! фази iз переходом у фазу грануляцм. Середня площа ранового дефекту становила 98,3±5,6 см1 (м^мальна 28 см1 та максимальна 215 см1), що потребувало прове-дення аутодермопластики.
Пацiентiв було роздiлено на 2 групи: групу по-рiвняння - 22 хворих та основну - 19 пащетчв. По нозологи, вiковим та статевим ознакам, супутнм патологи групи були репрезентативы. Мiсцева терапiя в I фазу раньового процесу у хворих обох груп проводилась за загальними правилами та не в^^зня-лась по сутг
В II фазу ранового процесу у пащетчв групи по-рiвняння застосовували мазк левомеколь, мiрамiс-тин, метилуруцилова, облепiхова олiя.
У основнiй групi пацiентiв застосовували дер-мальний еквiвалент (ДЕ), що складаеться iз фiбри-нового гщрогеля та культивованих алогенних муль-типотентних мезенхiмальних стромальних клiтин з жирово! тканини (ММСК-ЖТ).
ДЕ виготовляли на основi пуловано! та обстеже-но! донорсько! плазми, з додаванням ММСК-ЖТ iз розрахунку 1 млн. кгмтин на 1 мл фiбринового гщро-гелю.
Бiологiчний матерiал (лiпоаспiрат) було отри-мано вiд донора. 1золювання ММСК-ЖТ проводили за загально прийнятими методиками. Тобто, для ферментативного дезагрегування лтоастрату ви-користовували 0,2% розчин колагенази IA (Sigma,
США). Отриману суспензт стромально-васкуляр-но'| фракци лтоастрату висiвали в культуральнi фла-кони (SPL, ^вденна Корея) площею 75 см2. Культи-вування ММСК-ЖТ до п'ятого пасажу проводили в мультифласках загальною площею 875 см2 (Corning, США) в живильному середови!^ alpha MEM (Sigma, США) з додаванням 10% ембрюнально'| телячо'| сироватки (ЕТС; Sigma, США), 10 мМ L-глютамшу (Sigma, США) та по 100 МО/мл пенщилЫу та стреп-томiцину (Дарниця, Украша), в мультигазовому шку-баторi (Binder, Нiмеччина) при 37оС i 5% атмосферi CO2 i 5% О2. Змiна середовища проводилася кожну 3-4 добу культивування. Методом проточно'| цитоф-луорометрп було виявлено, що ММСК-ЖТ е пози-тивними на стромальнi маркери та негативними на гемопоетичы, i мають наступний фенотип: CD90+/ CD73+/CD105+/CD34-/CD45-/HLA-DR- [5,6].
Полiмеризацiю фiбринового гiдрогелю проводили у пластикових чашках Петрi дiаметром 100 мм та з атравматичною марлевою пов'язкою на днi типу Grassolind neutral (Hartmann, Germany) для зручнос-тi манiпулювання. Один вщсоток рани закривався двома такими чашками Петрi з ДЕ (20 млн. кгмтин). У середньому використовували 1-2 чашки на маы-пуляцiю.
ДЕ дозволений до ктычного застосування: л^ цензiя МОЗ Украши на медичну практику, серiя АГ № 598879 вщ 07.06.2012; лiцензiя МОЗ Украши на дiяльнiсть банкiв пуповинно'| кров^ iнших тканин та клiтин людини, серiя АЕ № 186342 вщ 12.07.2013. Клiтини ДЕ секретують значну ктьюсть бiоактивних лiпiдiв, цитокинiв, хемоюыв, метаболiтiв та факто-рiв росту. При застосуванн ДЕ з кттинами, останнi стимулюють репаративнi процеси в ран за рахунок паракринного (трофiчного) впливу та iмуномодулю-ючо'|, протизапально'|, протимiкробноï, протифiбро-тично'| та нейротрофiчноï дм.
Дермальний еквiвалент застосовували у виглядi аплiкацiй на гранулюючу ранову поверхню та пюля проведення аутодермопластики, накладаючи даний препарат на трансплантат. Перев'язки проводили через дв^ три доби. В залежност вщ ктькост екс-удату, який продукуеться раною. Перев'язки проводили до готовност рани до проведення дермато-пластики.
Критерiями оцЫки ефективностi лiкування були: вiзуальна оцiнка регенеративних процесiв в дтянц рани; динамiка больового синдрому.
Результати дослщжень та ïx обговорення.
Вiзуальну оцiнку регенеративних процесiв в дтянц рани (наявнiсть грануляцiй, епiтелiзацiя, ктьюсть ранового вмюту, стан навколишнiх тканин) проводили за допомогою системи пщрахунку балiв на початку, при перев'язках (кожн 3 доби) та в кшщ лiкування (табл. 1).
Згщно бальноï системи оцшювання стану рани, мiнiмальна сума балiв може складати 2 бали, а максимальна - 10. Збтышення ктькост балiв свiдчить за сприятливi умови та загоення рани.
У вЫх пацiентiв на початку доотдження вiдмiча-лись в'ялi грануляцiï, вщсутнють епiтелiзацiï, штен-сивна або помiрна ексудацiя, наявнiсть мацерацiï навколишнiх тканин.
Таблиця 1.
Бальна оцшка стану рани
Показники Бали
Грануляцп 1 -немае
2 - в'ял1
3 - хороши
Еп1тел1зац1я 0 - вщсутня
1 - слаба
2 — виражена
Видтення ¡з рани 1 - штенсивна
(ексудац1я) 2 - помлрна
3 — вщсутня
Дерматит 0 - присутшй
2 — вщсутшй
На третю добу у пацiентiв основно! групи було вiдмiчено збiльшення ктькост балiв за рахунок зменшення ексудацп, вiдсутнiсть явищ дерматиту. Разом з тим, уже на третю добу па^енти перестали скаржитись на бол^ свербiж та гiперемiю в дтянц рани. На п'яту добу доогмдження у пацiентiв основно! групи ктьюсть балiв значно наросла за рахунок зменшення ексудацп, появи грануляцй Навколишн тканини були без набряку та явищ дерматиту. Мала мюце крайова епiтелiзацiя рани.
Починаючи з восьмо! доби кiлькiсть балiв значно перевищувала кiлькiсть балiв у груп порiвняння. В^ зуально рани у пащетчв основно! групи вiдмiчались бтьш рясними грануляцiями, задовiльною крайо-вою епiтелiзацiею, помiрною ексудацiею та вщсут-нiстю реакцi! з боку навколишых шкiряних покровiв (табл. 2). У пащетчв групи порiвняння на восьму добу л^вання мали мiсце скарги на важюсть в д^ лянц рани, болi. Грануляцi! були дрiбнозернисти-ми та блiдими. Крайова епiтелiзацiя була синюшна. Явищ мацерацi! не було, натомють мав мiсце свер-бiж навколишнiх тканин.
Таблиця 2.
Вiзуальна оцiнка регенеративних процесiв рани в динамiцi
Групи спостереження К1льк1сть бал1в
1 доба 3 доба 5 доба 8 доба
Основна група n=19 5,5 7,3 8,2 9,6
Група пор1вняння n=22 5,4 5,5 6,0 6,4
Важливим показником ефективност лiкування е iнтенсивнiсть больового синдрому, ступшь якого оцiнювали за допомогою вiзуально! аналогово! шкали.
На початку доотдження, в першу добу л^вання, 100% пацiентiв обох груп оцшюва-ли больовi вiдчуття як помiрнi. Дана характеристика болi пояс-нюеться нещодавно проведе-ним оперативним втручанням та хiрургiчною корек^ею ран. На третю добу у вЫх пацiентiв основно! групи вiдмiчали зменшення больового синдрому до
слабо! у 10 пащенпв, та повного зникнення болi у 9 хворих. У пащетчв контрольно! групи yci пацieнти (22 хворих) не вщммчали будь-яких змiн у больових вщчуттях. На 5 добу ус пацiенти основно! групи вщ-мiчали повну вiдсутнiсть больового синдрому. В той же час у пащенпв групи порiвняння на 5 добу до-слщження 12 пацiентiв вiдмiчали зменшення больового синдрому до слабого. На восьму добу лише 8 пащетчв у груп порiвняння вiдмiчали слабий больо-вий синдром лише пщ час проведення перев'язок (табл. 3).
Аплкацм алогенних стромальних кгмтин на ра-ньову поверхню, пiсля очищення рани, дозволяе доставити дан клiтини безпосередньо до грану-ляцiйно! тканини, суттево знижуе небажан втрати лiкувального ефекту, пов'язаних з можливим швид-ким розпадом та загибеллю стромальних клiтин. Це дозволяе суттево покращити результати л^ван-ня хроычних ран: iнiцiювати репаративнi процеси в грануляцмнм тканинi, стимулювати анпогенез, зменшити явища запалення у раы, пiдготувати рану до пластичного закриття. Разом з тим, дан кгмтини можна наносити на раньову поверхню у будь-який потрiбний момент, в залежност вiд процесiв, якi вщ-буваються в ранi. Повне приживлення транспланта-тiв досягаеться за рахунок покращення васкуляри-зацп та трофки грануляцiйно! тканини, стимуляци залишкових епiтелiальних дiлянок шкiри, зменшення ознак запалення, iмунорегулюючо! та антифiбро-тично! активностi клiтин.
Застосування дермального е^валенту вщбу-валось без ускладнень. Пов'язка Grassolind neutral видалялась на третю добу лкування. В подальшому застосовували пов'язки iз розчинами антисептикiв. Марлевi серветки не «вростали» та не присихали до рани, а при проведены перев'язок поверхневi серветки легко видалялись. У фазi регенераци па^енти отримували пов'язки iз облетховою олiею або мазями на жировмюнм основi.
Висновки
1. Застосування дермального е^валенту, що складаеться iз фiбринового гiдрогеля та культиво-ваних алогенних мультипотентних мезенхiмальних стромальних клггин з жирово! тканини у пащетчв iз хронiчними рановими дефектами дозволило при-скорити розвиток регенеративних процеЫв в ранах та в бтьш коротк термiни пiдготувати рану до по-дальшого етапу лiкування - дерматопластики.
2. При використанн даного дермального е^ва-ленту пацiентами вiдмiчено зменшення больового
Таблиця 3.
Вiзуальна аналогова шкала болi
Основна група n=19 Контрольна група n=22
1 доба 3 доба 5 доба 8 доба 1 доба 3 доба 5 доба 8 доба
Бол1 немае 9 19 19 14
Бть слаба 10 12 8
Бть пом1рна 19 22 22 10
Бть сильна
синдрому до слабого протягом перших трьох дiб лг кування.
Перспективи подальших дослiджень. Засто-сування клiтинних технологiй у л^ваны хронiчних ранових дефектiв е перспективним напрямком в лiкуваннi дано! патологи. Враховуючи той факт, що ктькють ран, якi тривало не загоюються, не зменшу-
еться, подальшi методи л^вання будуть направленi на закриття ранових дефек^в iз одночасною стиму-ляцiею регенераторних процесiв у ранах. В цьому план провiдну роль будуть вщгравати клiтиннi технологи, якi iз розвитком наукового прогресу будуть удосконалюватись та ставати бтьш доступними.
Лiтература
1. Бреговский В.Б. Поражение нижних конечностей при сахарном диабете / В.Б. Бреговский. - СПб.: Диля. - 2004. - 263 с.
2. Винник Ю.С. Клеточные технологии и тканевая инженерия в лечении длительно не заживающих ран / Ю.С. Винник, А.Б. Салмана, А.И. Дробушевская, О.В. Теплякова, Е.А. Пожиленкова, Л.Д. Зыкова // Вестник экспериментальной и клинической хирургии. - 2001. - Т. 4, № 2. - С. 392-397.
3. Петренко А.Ю. Стволовые клетки из жировой ткани / А.Ю. Петренко, Э.Н. Иванов, Ю.А. Петренко // Бютехнолопя. - 2008.
- Т. 1, № 4. - С. 39-48.
4. Bello YM. Tissue-engineered skin in wound healing / YM. Bello, A.F Falabella, W.H. Eaglstein // Am. J. Dermatol. - 2000. - Vol. 2, № 5. - P. 305-315.
5. Gareth E. Jones Human Cell Culture Protocols / E. Jones Gareth. - Totowa, New Jersey: Humana Press, 1996. - 545 p.
6. Zuk Р.А. Human adipose tissue is a source of multipotent stem cells / Р.А. Zuk, M. Zhu, P. Ashjian [et al.] // Mol. Biol. Cell. - 2002.
- Vol. 13. - P. 4279-4295.
УДК 616-002.3-89:615.361.014.41
ЗАСТОСУВАННЯ КЛ1ТИННИХ ТЕХНОЛОГ1Й В Л1КУВАНН1 ХРОН1ЧНИХ РАНОВИХ ДЕФЕКТ1В Петренко О. М., Зубов Д. О., Родшченко А. €., Безродний Б. Г.
Резюме. В статт наведена оцшка ефективност застосування дермального е^валента (ДЕ) на основi фiбринового гщрогеля та культивованих алогенних мультипотентних мезенхiмальних стромальних кттин з жирово! тканини (ММСК-ЖТ) на переб^ раньового процесу у па^ен^в iз ранами, як тривало не загоюються. Виявлено прискорення регенеративних процеЫв при застосуванн поверхнево! аплкаци ДЕ за рахунок зменшення запально! реакцп у ран Узуальна оцшка регенеративних процеЫв в дтянц рани, динамка бо-льового синдрому), прискорення темтв васкуляризаци та дозрiвання повноцiнно! грануляцiйно! тканини.
Ключовi слова: дермальний е^валент, мультипотентнi мезенхiмальнi стромальн клiтини з жирово! тканини (ММСК-ЖТ), хроычы рановi дефекти.
УДК 616-002.3-89:615.361.014.41
ПРИМЕНЕНИЕ КЛЕТОЧНЫХ ТЕХНОЛОГИЙ В ЛЕЧЕНИИ ХРОНИЧЕСКИХ РАНЕВЫХ ДЕФЕКТОВ Петренко О. Н., Зубов Д. А., Родниченко А. Е., Безродный Б. Г.
Резюме. В статье приведена оценка эффективности применения дермального эквивалента (ДЭ) на основе фибринового гидрогеля и культивированных алогенных мультипотентных мезенхимальных стромальных клеток на течение раневого процесса у пациентов с длительно не заживающими ранами. Выявлено ускорение регенеративных процессов в гнойных ранах при использовании поверхностной аппликации ДЭ за счет уменьшения воспалительной реакции в ране (визуальная оценка регенеративных процессов в ране и динамика болевого синдрома), ускорения темпов васкуляризации и созревания полноценной грануляционной ткани.
Ключевые слова: дермальный эквивалент, мультипотентные мезенхимальные стромальные клетки из жировой ткани (ММСК-ЖТ), хроническая рана, раневой мазок, регенеративная медицина.
UDC 616-002.3-89:615.361.014.41
CELL TECHNOLOGIES IN TREATMENT OF NON-HEALING WOUNDS Petrenko O. M., Zubov D. A., Rodnichenko A. E., Bezrodniy B. G.
Abstract. Surgical treatment of chronic wound defects remains one of the urgent problems of modern surgery, the resolution of which comprises skin defects closure and, in some cases, the maintaining of the lower limb support function. Amputation at foot and necrectomy diabetic foot syndrome, opening abscesses and boils in treatment of purulent-necrotic complications of erysipelas and necrotic fasciitis can lead to the formation of extensive wound defects that need further plastic closure.
Despite the presence of a large number of techniques in the treatment of chronic wounds, the results are not reassuring. The search for new drugs of both conventional and biomedical ones is still continuing. There are a number of requirements for modern dressings. The bandage should not be only antiseptic, but also actively promote wound reparative processes, with considering metabolism, angio- and neuropathy that occur in chronic wounds. Recently, for the wound treatment, along with the skin substitutes' approach (collagen plastics, xenogeneic skin substitutes, biopolymer coating), cell therapy methods are widely used.
It is known about regenerative medicine approach with promising results and clinical outcomes in combat casualty when using of cultured multipotent mesenchymal stem/stromal cells. It was also reported the exosomes derived from human MSCs aid the repair of skin burn injuries through paracrine actions.
The aim of our study was to explore the mechanisms and assess the effectiveness of dermal equivalent (DE) application, consisting of a fibrin hydrogel and cultured allogeneic adipose-derived multipotent mesenchymal stromal cells from adipose tissue (MSCs/ADSCs) on wound healing processes in patients with chronic traumatic defects.
Methodology: visual assessment of regenerative processes in the area of the wound (the presence of granulation, epithelization, amount of wound content, state of surrounding tissue) was carried out by means of scoring test at early stage, the dressings changes (every 3 days) and at the end of treatment.
Results and discussion: DE applications on wound surface after cleaning the wound, can deliver the cells to the forming granulation tissue, significantly reducing unwanted loss of therapeutic effect associated with possible rapid collapse and cell death. It can significantly improve the results of chronic wounds' treatment, initiate repair processes in granulation tissue, stimulate angiogenesis, reduce the wound inflammation, and to prepare a wound to plastic closure. However, these cells can be applied over wound surface at any desired time, depending on the processes that occur in the wound. DE effects achieved by improving the vascularization of granulation tissue, stimulation of skin residual epithelial islets, reduce signs of inflammation, immune-regulating and anti-fibrotic activities.
Conclusion: the use of DE in patients with chronic traumatic defects allowed accelerating the regenerative processes triggering in wounds and in less time to prepare a wound for further treatment dermoplasty stage. When using this dermal equivalent marked decrease patient pain to slightly during the first three days of treatment.
Keywords: dermal equivalent, adipose derived multipotent mesenchymal stromal cells (MSCs/ADSCs), chronic wound, wound swabbing techniques, regenerative medicine.
Рецензент — проф. Дудченко М. О.
Стаття надшшла 29.09.2016 року
