CC BY
39
Summary
OVERLAP SYNDROME OF AUTOIMMUNE LIVER DISEASE IN A PATIENT WITH ULCERATIVE COLITIS Zhdan V.N., Dorofeyev A.E., Kyryan E.A., Babanina M.Y., Volchenko H.V., Tkachenko M. V.
Key words: ulcerative colitis, overlap syndrome, autoimmune liver disease, mesalazine, ursodeoxycholic acid, corticosteroids
The article is devoted to inflammatory bowel disease (IBD), a gastroenterological condition, which responds poorly to therapy and is difficult to be diagnosed. The severity of the condition of patients with IBD is often caused by extraintestinal manifestations among which the most common are the following: joints, skin and mucous membrane affection, disorders of the bronchopulmonary system, disorders detected by the liver function tests. Such severe hepatobiliary pathologies as primary sclerosing cholangitis (PSC), biliary cirrhosis, and cholangiocarcinoma are seldom detected, no more than 2-6% of all cases. And PSC has the closest relationship with IBD. This article describes a clinical case of overlap syndrome of autoimmune liver disease in a patient with ulcerative colitis. The diagnostic search aimed at establishing possible causes of extraintestinal manifestations of the disease was carried out. Appropriate integrated treatment promptly helped to stabilize the patient's condition and to prevent the further progression of cholestasis and decompensation process.
УДК: 616-002.32 ващенко Д.М.
ВИКОРИСТАННЯ БАКТЕР1ОФАГ1В У КОМПЛЕКСНОМУ Л1КУВАНН1 РАН ПРИ СИНДРОМ1 Д1АБЕТИЧНО1 СТОПИ
ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматопопчна акаде1^я», м.Полтава
Одним 'з важливих патогенетичних чинникв, що ускпаднюе ранозагоення, е наявн'ють на Ух поверхнi б-опл'ток мiкроорганiзмiв, як зумовлюють зростання антиботикорезистентно^ та зниження ефек-тивност/ л '!кування. Дана проблема е критичною при синдромi д'абетичноУ стопи, коли мае м'юце низька доступн'ють до джерела нфекцУУлкарських засоб/'в та упов'тьнена регенера^я тканин. Нами пере&ре-на анти&опл'шова активн'ють бактерофа^в / результати досл'дження свдчать щодо клЫчноУ ефек-тивност/ застосування фа^в при боротьб з бактер'альними бопл'вками i необх'дност'! використання бактерофагт в комплексному л^ванн хворих з синдромом д'абетично'У стопи.
Кпючов1 слова: бактерюфаг, синдром д1абетичноТ стопи, бюпл1вка.
Робота е фрагментом науково-дослiдноTроботи ВДНЗУ "УМСА" «Особливот етiологiT, патогенезу, кпiнiчного перебiгу го-стрих та хронiчних хiрургiчних захворювань, удосконалення дiагностики та л^вальноТ тактики». Державний реестрац^й-ний номер 0113и001514.
Вступ
За сучасними уявпеннями, переб^ гншно-некротичноТ рани являе собою поспщовнють про-цеав, що складаеться з пошкодження тканин та Тх омертвшня, початку запапьноТ реакци та фагоцитозу в мюц ураження, як в подальшому викпи-кають стимупяцш утворення гранупяцшноТ тка-нини, очищення рани вщ некротизованих тканин та мiкроорганiзмiв, епiтелiзацiю гранупяцш i до-зрiвання рубця. Загальна тривалють переб^у вщ утворення рани до ТТ загоення вторинним натягом i етте^заци становить 3-4 тижш. Однак, у хворих на цукровий дiабет тривалють пкування гншно-некротичноТ рани стопи становить 8-12 тижыв i бтьше [2,3]. Сам цукровий дiабет е одыею з най-бтьших причин захворюваносп i смертносп у свт. Спираючись на нов™ доспщження, бпизь-ко 350 млн людей у свт мають це захворювання [8]. Вщомо, що 1-й i 2-й тип цукрового дiабету призводять до ппергпшемм, яка в подальшому викликае числены ускладнення, включаючи пошкодження нервiв (фабетична нейропа™) [13]. Саме периферична нейропа™ в^грае ключову роль у розвитку шфекцш стопи. Приблизно у 3050% хворих на дiабет виникають рани, як призводять до ампутацш стоп та нижшх кш^вок [5].
Загоення дiабетичних ран мае певн бiохiмiчнi,
мопекупярнi, кпiтиннi, мiкробiопогiчнi та соматич-нi особпивостi, як пропонгують процес ранозагоення, а iнодi i унеможливпюють його [2,6].
Одним iз важливих патогенетичних чинникв, що ускпаднюе ранозагоення дiабетичних ран, е наявнють на Тх поверхн бiоппiвок мiкроорганiзмiв [10,11,14]. Бiоппiвки - штинш агрегацГТ, якi ззовнi оточен екстрацепюпярною попiмерною речови-ною (ЕПР), що продукуеться принаймн частково штинами, якi знаходяться всерединi бiоппiвок. Ця полiмерна речовина складаеться з високомо-пекупярних цукрiв, ДНК та шших макромолекул [7,12]. Бактери всерединi бiоппiвок мають високi показники резистентностi до антибютикв та ан-тибактерiапьних речовин. Ктькють пiкарських за-собiв для досягнення ефекту в такому разi повинна бути в 1000 разiв бтьша, нiж при дм на вн пьнi бактерГТ [9].
Також, доспщники не викпючають можливють передачi бактерiапьноТ геномноТ Ыформацп через бiоппiвковий матрикс, що веде до прискорення по-яви резистентних штамiв. А наявнiсть в попупяци «персистуючих» клiтин зi сповiпьненим метабо^з-мом, як до того ж захищен бiоппiвкою, створюе передумови для повторного росту та активацп ба-ктерiальних агентiв пiспя припинення пiкування [9]. Отже, проблема пiкування бiоппiвко-асоцiйованих нфекцй е надзвичайно актуальною.
Одним з напрямш альтернативного лкуван-ня резистентних бактерш е використання бакте-рюфапв. Цi вiруси незважають на наявнiсть ан-тибiотикорезистентностi цтьових бактерiй. Вони можуть або юнувати в бактерiT, порушуючи и об-мiннi процеси (лiзогеннi фаги), або руйнувати бактерш (лггичш фаги), вивтьняючи новоство-ренi вiруснi часточки. За час вивчення цього на-прямку лкування часто висловлювалися думки про те, що бiоплiвки е непроникними для бакте-рiофагiв i обмежують Тх використання, але су-часн дослiдження спростовують цi припущення i доводять можливiсть знешкодження бактерiаль-них бiоплiвок бактерiофагами [1,4]. Вже вивчен деякi переваги Тх використання:
- Бактерюфаги самореплiкуються у клiтинах i поширюються саме всерединi бiоплiвкового ма-триксу i вбивають бактери, ям продукують бюп-лiвки;
- Бактерюфаги можуть нести в своему геномi та експресувати при розмноженн ферменти де-полiмерази, якi розчиняють ЕПР;
- Бактерюфаги можуть шдукувати експресш з генома клiтини хазяТна деполiмеразнi фермен-ти;
- Також фаги шфкують «персистуючЬ неак-тивнi клiтини, запоб^аючи таким чином повтор-нiй шфекцп.
Але Тх використання, як антибiоплiвкових ре-човин при лiкуваннi дiабетичних ран, при змiнi нормальних метаболiчних процесiв, кровопоста-чання та нервовоТ регуляци дослiджено недо-статньо.
Мета дослщження
Визначити можливiсть застосування бактер^ офагiв, як антибiоплiвкових препаратiв, у комплексному лшуванш ран синдрому дiабетичноТ стопи.
Матерiали та методи
Нами було пролковано 24 хворих на цукровий дiабет 2 типу з гншно-некротичними ранами, у яких при мiкроскопiчному дослiдженнi ран були виявлен бактерiальнi бiоплiвки. Використовували паралельнi групи дослщження: хворi контрольно!' групи (7 оаб) отримували загальноприйняте лку-вання, хворi основноТ групи (17 оаб) у комплексному мюцевому лшуванш використовували полн валентний бактерiофаг. Середшй вiк хворих склав 68,5±6,4 рош.
Застосованi нами мiкробiологiчнi дослiдження проводили ушфкованими методами на базi Пол-тавськоТ обласноТ шфекцмноТ лiкарнi. На 1-шу добу всiм хворим виконувався поав ранового вмiсту для визначення патогенноТ мiкрофлори. Посiв матерiалу здшснювали на пластинчатий м'ясо-пептонний агар (МПА), кров'яний агар, се-редовище Ендо, жовточно-сольовий агар. Зааяш середовища термостатували при 370С протягом 18-24 годин. При наявност росту проводили пе-ресiв окремих колонiй на скошений МПА з метою Тх подальшоТ щентифшацп.
Визначення чутливостi видiлених штамiв мк-poopraHi3MiB до антибiотикiв (амоксицилш, окса-цилiн, цефазолiн, цефепiм, гентамщин, офлокса-цин, цефтрiаксон, лiнкомiцин) здмснювали методом дифузп в агар з використанням стандартних дисш.
Визначення чутливосп до бактерiофагiв проводили крапельним методом. Результати чутли-вост (лгтичноТ активностi бактерiофагу) представляли у виглядк CL - зливний лiзис; sCl - натв-зливний лiзис; +++ - окремi колони у кшькосп 6i-льше 20; ++ - окремi колони у кшькосп вiд 10 до 20; + - окремi колони у кшькосп до 10; - - вщсут-нiсть лiзису. Враховуючи, що терапевтичний ефект вщ ди бактерюфагу спостерiгаeться, якщо зона лiзису культури визначаеться на +++, SCL та CL - до розряду "фагочутливГ вщносили всi шта-ми, ям мали показники лiзису CL, SCL та +++, до «помiрно-чутливих» - штами з зоною лiзису на «++» та «+», до стшких - iзоляти, в яких лiзис був вiдсутнiй.
Перебiг ранозагоення контролювали мiкроско-пiчно (шляхом визначення наявносл в ранi бак-терiальних бiоплiвок) на 10-у, 20-у та 30 добу ранозагоення з використанням св^ловоТ' фазово-контрастноТ та iмерсiйноТ мiкроскопiТ (вивчали на-тивнi препарати та пюля подвiйного фарбування Конго червоним та фуксином), та плашметрично (шляхом визначення Ыдексу Попово''). Статисти-чну обробку отриманих результатiв проводили за допомогою програми STATISTICA 7 (StatSoft). Статистичну обробку отриманих результат проводили за допомогою програми STATISTICA вер-ая 10 (StatSoft incorporation).
Показник швидкосп загоення рани (ШЗР), або iндекс ПоповоТ у вщсотках розраховували за формулою:
(S - S п) • 100
ШЗР = SТ ;
де S - площа рани при попередньому вимiрю-ванш, мм;
Sn - площа рани при наступному вимiрюваннi,
мм;
t - число дыв мiж попереднiм та наступним вимiрюваннями.
Результати та обговорення
Характер мiкробноТ забрудненостi ран був представлений у виглядк аеробних та факульта-тивних грам-позитивних кокiв - staphylococcus aureus, staphylococcus epidermidis, enterococcus faecalis, streptococcus pyogenes, факультативних анаеробних грам негативних паличок -еscherichia, klebsiella pneumoniae, аеробних не-ферментуючих грамнегативних паличок -pseudomonas aeruginosa (таб.1). Чутливють мк-роорганiзмiв до антибютиш наведена в таб. 2. Чутливють мiкроорганiзмiв до бактерiофагiв наведена в табл. 3.
Таблиця 1
Спектр мжробно)' забрудненост/i ран
MiKpoopraHi3MM Хвс^
1 група (n=17) 2 група (n=7)
Staphylococcus aureus 7 (41,2%) 3 (42,9%)
Staphylococcus epidermidis 3 (17,6%) 2 (28,6%)
Streptococcus pyogenes 2 (11,8%) 1 (14,3%)
Escherichia coli 2 (11,8%) 1 (14,3%)
Klebsiella pneumoniae 2 (11,8%) -
Pseudomonas aeruginosa 1 (5,9%) -
Таблиця 2
Чутливсть мiкроорганiзмiв длянки рани до антибютиюв
МЛкрооргашзми Антибютики
амоксицилЫ оксацилш цефазолЫ цефетм гентамщин офлоксацин цефтрiаксон лшкомщин
Staphylococcus aureus абс. 9 8 6 9 6 5 6 4
% 90 80 60 90 60 50 60 40
Staphylococcus абс. 4 3 3 4 2 3 3 2
epidermidis % 80 60 60 80 40 60 60 40
Streptococcus абс. 2 2 2 3 2 2 1 1
pyogenes % 66,7 66,7 66,7 100 66,7 66,7 33,3 33,3
Escherichia coli абс. 3 2 2 3 2 1 2 1
% 100 66,7 66,7 100 66,7 33,3 66,7 33,3
Klebsiella pneumoniae абс. 2 1 1 2 1 1 1 1
% 100 50 50 100 50 50 50 50
Pseudomonas абс. 1 - 1 1 1 1 1 -
aeruginosa % 50 50 50 50 50 50
Таблиця 3
Чутливсть мiкроорганiзмiв до бактeрioфагiв
■—-—МУкро оргашзми Staphylococcus Staphylococcus Streptococcus Escherichia Klebsiella Pseudomonas
Лiтична активнютВ—-—^^ aureus epidermidis pyogenes coli pneumoniae aeruginosa
CL 5 2 2 - - -
SCL 50% 40% 67%
+++ 2 1 1 2 2 1
++ 20% 20% 33% 67% -100% -100%
+ 2 1 - 1 - -
- 20% 20% 33%
CL - зливний лiзис; SCL - натвзливний лiзис; +++ - o^eMi коле ++ - o^eMi колонП'у ктько^ вiд 10 до 20; + - o^eMi колонн у
На 10 добу ранозагоення в контрольна груш бактерiальнi бiоплiвки в дтянц рани визначались у 85,7% хворих, у груш, що отримували бактерю-фаги - у 70% хворих. Статистично значимо' рiз-ниц мiж основною та контрольною групами не зафксовано.
На 20-у добу ранозагоення в контрольна груш бактерiальнi бiоплiвки в дтянц рани визначались у 71,4% хворих, тодi як в груш, що отримували ба-
П у кiлькостi бльше 20;
лькот до 10; - - вiдсутнiсть лiзису.
ктерюфаги - у 40% хворих. Але статистично значимо!' рiзницi мiж групами також не зафксовано.
Лише на 30-у добу ранозагоення нами вщмь чена статистично значима вщмшжсть у наявност бактерiальних бiоплiвок мiж основною та контрольною групами. Так, у контрольна груш бактерiа-льн бiоплiвки в дiлянцi рани визначались у 57,1% хворих, тодi як у груш, що отримували бактерю-фаги - у 20% хворих (табл. 4)
Таблиця 4
Доба ранозагоення Наявнють бактерiальних бiоплiвок в дтянц рани Рiвень статистично' значимос^ (р)
Основна група (n=10) Контрольна група (n=7)
ТАК Н1 ТАК Н1
10-а 7 (70%) 3 (30%) 6 (85,7%) 1 (14,3%) 0,256
20-а 4 (40%) 6 (60%) 5 (71,4%) 2 (28,6%) 0,256
30-а 2 (20%) 8 (80%) 4 (57,1%) 3 (42,9%) 0,002
1ндекс Попово!' у хворих, що отримували у комплексному лшуванш бактерюфаги у порiвняннi з хворими контрольно!' групи на 10-у добу лку-вання не мав статистично значимо! вщмЫносп, на 20-у добу лкування був вищим в 1,3 рази (р=0,045), на 30-у добу - в 1,8 разiв (р=0,037).
Отже, проведет нами дослщження доводять можливють використання бактерiофагiв в якостi «антибюплiвкових» препаратiв, але точний меха-шзм пошкоджуючо! дм бактерiофагiв на бактерiа-льнi бiоплiвки до кiнця не зрозумтий та потребуе подальшого вивчення.
Висновки
Враховуючи отриманi результати, можна стверджувати, що бактерюфаги, при використанн !х у середовищi з порушеною оксигенацiею та кровооб^ом, мають згубний вплив на життедiяль-нiсть мiкробних бiоплiвок. Тому нами доведена доцтьнють використання у комплексному лку-ваннi гнiйно-некротичних ран при синдромi дiабе-тично!стопи.
Лпература
1. Лiгоненко О.В. Використання бактерюфапв у комплексi лку-вання хрошчних ран / О.В. ЛЛгоненко, 1.1 .Дiгтяр, Д.М. 1ващенко [та iн.] // Кпiнiчна хiрургiя. - 2011. - №11(824).- С.29
2. Синдром стопи дiабетика / М.О. Ляшс, П.О. Герасимчук - Тер-нопiль, Укрмедкнига. - 2001. -275с.
3. Подпрятов С. 6. Загоення ран стопи у хворих на цукровий дiа-бет / С.6. Подпрятов, Ю.М. Гупало, О.6. Швед [та ш.] // Клн хiрургiя. - 2004. - № 11-12. - С. 83-84.
4. Azeredo J. The Use of Phages for the Removal of Infectious Biofilms / J.Azeredo, I. W. Sutherland / Cur. Pharm. Biotech. -2008. - Vol. 9, №4. - Р. 261-266.
5. Bader M.S. Diabetic foot infection / M.S. Bader // Am. Fam. Physician - 2008. - V.78(1). - P.71-79.
6. Cavanagh P.R. Treatment for diabetic foot ulcers / P.R. Cavanagh, B.A. Lipsky, A.W. Bradbury , G. Botek // Lancet. -2005. - Vol.12, №366(9498). - Р.1725-1735.
7. Ceri H. The Calgary biofilm device: New technology for rapid determination of antibiotic susceptibilities of bacterial biofilms / H. Ceri, M.E. Olson, C. Stremick, R.R. Read, A. Buret // J. Clin. Microbiol. - 1999. - V.37 - P.1771-1776.
8. Danaei G. National, regional, and global trends in fasting plasma glucose and diabetes prevalence since 1980: systematic analysis of health examination surveys and epidemiological studies with 370 country years and 2.7 million participants / G. Danaei, M.M. Finucane, Y. Lu [et al.] // The Lancet - 2011. - V. 378(9785). -P.31-40.
9. Fauvart M. Role of persister cells in chronic infections: Clinical relevance and perspectives on anti-persister therapies / M. Fauvart, V.N. de Groote, J. Michiels // J. Med. Microbiol. - 2011. -V.60 - P.699-709.
10. James G.A. Biofilms in chronic wounds / G.A. James, E. Swogger, R. Wolcott [et al] // Wound Rep Regen. - 2008. - Vol. 16 , №1. -Р. 37-44.
Реферат
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ БАКТЕРИОФАГОВ В КОМПЛЕКСНОМ ЛЕЧЕНИИ РАН ПРИ СИНДРОМЕ ДИАБЕТИЧЕСКОЙ СТОПЫ Иващенко Д.Н.
Ключевые слова: бактериофаг, синдром диабетической стопы, биопленка.
Одним из важных патогенетических факторов, что затрудняет заживление ран, является наличие на их поверхности биопленок микроорганизмов, которые вызывают увеличение антибиотикорезистентнос-ти и снижение эффективности лечения. Данная проблема является критической при синдроме диабетической стопы, когда имеет место низкая доступность лекарственных средств к источнику инфекции и замедленная регенерация тканей. Нами проверена антибиопленочная активность бактериофагов и результаты исследования свидетельствуют о клинической эффективности применения фагов при борьбе с бактериальными биопленками и необходимости использования бактериофагов в комплексном лечении больных с синдромом диабетической стопы.
11. Percival S. Microbiology of wounds / S. Percival, K. Cutting // CRC Press Taylor & Francis Group Boca Raton London New York. -2010. - P.409.
12. Sillankorva S. Use of Bacteriophages to Control Biofilms / S. Sillankorva, P. Neubauer, J. Azeredo - LAP Lambert Academic Publishing, Saarbrbcken, Germany, 2011. - 179p.
13. Umpierrez G.E. Hyperglycemia: An Independent Marker of InHospital Mortality in Patients with Undiagnosed Diabetes / G.E. Umpierrez, D. Scott, S.D. Isaac, N. Bazargan, X. You [et al.] // Journal of Clinical Endrocrinology and Metabolism - 2002. - V.87
- P.978-982.
14. Wolcott R.D. Biofilms and chronic wound inflammation / R.D. Wolcott, D.D. Rhoads, S.E. Dowd // J Wound Care. - 2008. - Vol. 17, №8. - P. 333-341.
References
1. Ligonenko O.V. Vikoristannja bakteriofagiv u kompleksi likuvannja hronichnih ran / O.V. Ligonenko, I.I.Digtjar, D.M. Ivashhenko [ta in.] // Klinichna hirurgija. - 2011. - №11 (824).- S.29
2. Sindrom stopi diabetika / M.O. Ljapis, P.O. Gerasimchuk -Ternopil', Ukrmedkniga. - 2001. -275s.
3. Podprjatov S. 6. Zagoennja ran stopi u hvorih na cukrovij diabet / S.S. Podprjatov, Ju.M. Gupalo, O.6. Shved [ta in.] // Klin. hirurgija.
- 2004. - № 11-12. - S. 83-84.
4. Azeredo J. The Use of Phages for the Removal of Infectious Biofilms / J.Azeredo, I. W. Sutherland / Cur. Pharm. Biotech. -2008. - Vol. 9, №4. - R. 261-266.
5. Bader M.S. Diabetic foot infection / M.S. Bader // Am. Fam. Physician - 2008. - V.78(1). - P.71-79.
6. Cavanagh P.R. Treatment for diabetic foot ulcers / P.R. Cavanagh, B.A. Lipsky, A.W. Bradbury , G. Botek // Lancet. -2005. - Vol.12, №366(9498). - R.1725-1735.
7. Ceri H. The Calgary biofilm device: New technology for rapid determination of antibiotic susceptibilities of bacterial biofilms / H. Ceri, M.E. Olson, C. Stremick, R.R. Read, A. Buret // J. Clin. Microbiol. - 1999. - V.37 - P.1771-1776.
8. Danaei G. National, regional, and global trends in fasting plasma glucose and diabetes prevalence since 1980: systematic analysis of health examination surveys and epidemiological studies with 370 country years and 2.7 million participants / G. Danaei, M.M. Finucane, Y. Lu [et al.] // The Lancet - 2011. - V. 378(9785). -P.31-40.
9. Fauvart M. Role of persister cells in chronic infections: Clinical relevance and perspectives on anti-persister therapies / M. Fauvart, V.N. de Groote, J. Michiels // J. Med. Microbiol. - 2011. -V.60 - P.699-709.
10. James G.A. Biofilms in chronic wounds / G.A. James, E. Swogger, R. Wolcott [et al] // Wound Rep Regen. - 2008. - Vol. 16 , №1. -R. 37-44.
11. Percival S. Microbiology of wounds / S. Percival, K. Cutting // CRC Press Taylor & Francis Group Boca Raton London New York. -2010. - P.409.
12. Sillankorva S. Use of Bacteriophages to Control Biofilms / S. Sillankorva, P. Neubauer, J. Azeredo - LAP Lambert Academic Publishing, Saarbrbcken, Germany, 2011. - 179r.
13. Umpierrez G.E. Hyperglycemia: An Independent Marker of InHospital Mortality in Patients with Undiagnosed Diabetes / G.E. Umpierrez, D. Scott, S.D. Isaac, N. Bazargan, X. You [et al.] // Journal of Clinical Endrocrinology and Metabolism - 2002. - V.87
- P.978-982.
14. Wolcott R.D. Biofilms and chronic wound inflammation / R.D. Wolcott, D.D. Rhoads, S.E. Dowd // J Wound Care. - 2008. - Vol. 17, №8. - R. 333-341.
Summary
USE OF BACTERIOPHAGES IN INTEGRATED TREATMENT OF WOUNDS IN DIABETIC FOOT Ivashchenko D.M.
Key words: bacteriophage, diabetic foot, biofilm.
One of the important pathogenetic factors that prevent the wound healing is the presence of biofilms of microorganisms at their surface that causes increasing resistance to antibiotics and reduced response to therapy. This issue is critical for diabetic foot syndrome, where there is low drug accessibility to the site of infection, and slow tissue regeneration. We have tested anti-biofilm activity of bacteriophages and the findings of our study demonstrate the clinical efficacy of phages in combating bacterial biofilms. We can recommend using bacteriophages as a part of the therapy of diabetic foot syndrome.
ДК: [616.711 + 616.72] - 073.48
ваницький 1.В., ваницька Т.А., Штомпель В.Ю.
УЛЬТРАЗВУКОВА ЕЛАСТОГРАФ1Я ЗСУВНОЮ ХВИЛЕЮ М1ЖХРЕБЦЕВИХ ДИСК1В У ПАЦ16НТ1В З СИНДРОМОМ ДОБРОЯК1СНО1 Г1ПЕРМОБ1ЛЬНОСТ1 СУГЛОБ1В
ВДНЗУ «УкраТнська медична стоматолопчна академiя», м. Полтава
Синдром доброяк'юно)' гiпермобiльносmi суглобiв (СДГМС) мае значну розповсюдженють серед насе-лення ! сприяе бтьш швидкому розвитку та бтьш важкому перебгу як уражень суглобiв, так i ура-жень хребта. Виявлен змни можуть бути обумовлен не ттьки бтьшою еластичнютю зв'язок у пацiенmiв '¡з СДГМС, але i бтьшою еластичнютю м'жхребцевих дисюв. Метою досл'дження було ви-значення в'дм'нностей показник'в пружносmi м'жхребцевих диск'в у пацiенmiв в залежност/ в'д наяв-ност! СДГМС за допомогою метода еластографп зсувноТ хвил¡. Було виявлено, що у пацiенmiв '¡з СДГМС та звичайних пацiенmiв присутня суттева рiзниця у пружносmi м'жхребцевих диск'в. Кр1'м того, вЮмЫаеться зб'тьшення показника пружносmi диску при зниженнi його розташування, при чому ця тенден^я присутня ттьки у пацiенmiв '¡з СДГМС. Пояснити оmриманi результати можна бльшим навантаженням на р'вень L5 - S1, ¡, в'дповдно, меншою гiдраmацiею диска у пацiенmiв '¡з СДГМС, а також можливою наявн'ютю доклiнiчних патолог'чних зм/'н у дисках у цих пацiенmiв. В той же час, необхдно пiдкреслиmи, що при проведенн статистичного анал'зу досто&рно)' рiзницi м'ж показниками значень жорсткот у дисках L1 - L2 та L5 - S1 в обох досл'джуваних групах виявлено не було. При проведенн/ кореля^йного анал'зу нами був виявлений сильний зворотнш зв'язок м'ж к-льк'ютю балв, отриманих патентами при досл'дженн'! за шкалою Бейтона / показником пружносmi тканини диску.
Ключов1 слова: синдром доброяюсноТ ппермоб1льност1 суглоб1в, м1жхребцев1 диски, ультразвукова д1агностика, еластограф1я
Синдром доброякюноТ ппермобтьносп суг- двовимiрне кольорове картирування щтьносп лобiв (СДГМС), як прояв дисплази сполучноТ дослщжуваних тканин. В цш технологи з визна-
тканини, мае значну розповсюдженють серед населення (вщ 10 до 21,5% в загальнш популя-ци) [4]. У той же час, вщомо, що наявнють СДгМС сприяе бтьш швидкому розвитку та бтьш важкому переб^у як уражень суглобiв, так i уражень хребта, зокрема стенозуванню спин-номозкового каналу. У своТх попередшх роботах ми розглядали особливосп ультразвуковоТ дiаг-ностики уражень хребта у па^ен^в iз СДГМС [2,3]. Враховуючи виявлеш нами вщмшносп у переб^у патологш мiжхребцевих дисш у па^ен-^в iз СДГМС, ми зробили припущення, що виявлеш нами змши обумовлеш не ттьки бтьшою еластичнютю зв'язок у па^ен^в iз СДГМС, але i бтьшою еластичнютю мiжхребцевих дисмв. Осктьки отримання бюпсшного матерiалу з мiж-хребцевих дискiв у па^ен^в iз СДГМС пов'язане iз значними труднощами як технiчного, так i ети-чного характеру, ми звернули увагу на метод еластографп зсувною хвилею.
Еластографiя зсувною хвилею - це ультраз-вуковий метод дiагностики, який використовуе фронт зсувних хвиль, що дозволяе створювати
ченою часовою затримкою утворюеться дектька точок тиску по глибиш, внаслiдок чого зсувш хвилi формують фронт у вигляд так званого "конуса Маха". Просування цього фронту вщслщко-вуеться за допомогою спе^ального ультразвукового сканування, що дае можливють вiзуально виявляти дтянки рiзною швидкютю зсувних хвиль. Потiм швидкiсть картуеться кольором. Окрiм дослiдження кольорових еластограм проводиться еластометрiя за допомогою одного або дектькох пробних об'емiв, якi можуть вiльно пе-ремщатись та змiнюватись у розмiрi. Отримаш цифровi данi можуть вiдображатись у виглядi показникiв швидкостi зсувних хвиль (в м/с), або пружност (кРа) [1].
Метод еластографи зсувними хвилями останшм часом стае все бтьш розповсюдженим i використовуеться для дiагностики фiброзу пе-чiнки, злоякiсних пухлин щитовидноТ та молочноТ залоз, м'яких тканин. Останшм часом з'явились повщомлення щодо використання еластографи зсувною хвилею для дiагностики патологи мiжх-ребцевих дисш [6].
