CC BY
7
DOI 10.31718/2077-1096.21.1.76 УДК: 616.314-002-053.4 (477.87)
Мельник В.С., Горзов Л.Ф., Мельник С.В., ДуганчикЯ.1.
ОЦ1НКА КАР1ОЗНИХ УРАЖЕНЬ ЗУБ1В ЗА КРИТЕР16М 1НДЕКСУ ICDAS II
Ужгородський нацюнальний уыверситет
Вступ. Найбльшу к1льк1сть ¡нформацИ про кар1озний процес включае система ICDAS II (International Caries Detection and Assessment System) яка е доказово обфунтованою для кл'н'чного в'зуального виявлення каресу i дае можлив1сть визначити стадю i глибину карозного процесу, починаючи eid перших карозних зм/'н у емалi i до очевидноУ порожнини в дентинi зуба, розробленою групою провд-них фах1вц1в у галузi кар1есологП'. Результати, отриман1 при визначенн ¡ндексу ICDAS II, сприяють прийняттю кл1н1чного р1шення в виборi методв профлактики i лкування, а також прогнозування карозного процесу. Мета дослдження: оц1нити поширенсть та iнтенсивнсть початкового кар1е-су зубв у пацiентiв, використовуючи критерУУ ндексу ICDAS II. Матерiали та методи дослдження. Всього було обстежено 32 пацiентiв вком вд 12 до 25 рокв. У ход1 стоматологчного обстеження вивчена та дана о^нка поширеностi каресу зубв з використанням МiжнародноУ системи виявлення й о^нки каресу - ICDAS II. Дан клiнiчних спостережень фксували в картах обстеження стану ро-тово'У порожнини запропонован Фондом ICDAS для епiдемюлогiчних дослджень, як дозволяють проводити реестрацю стану твердих тканин зуба за допомогою шести кодв: трьох - для о^нки карозних зм/'н в емалi та трьох - для о^нки карозних зм/'н у дентин в посл1довност1 наростання Ух вираженостi. Статистичну обробку результата здшснювали, використовуючи t-критерiй Стью-дента. Результати дослдження. Карюзнi ураження були виявлен у вс1х учасникв дослдження, Ух загальна кльксть дорвнювало 285, серед яких 140 (49,1%) - з кодом 1 i 145 (50,8%) - з кодом 2 по ¡н-дексу ICDAS. В середньому, на кожного з обстежених приходилось по 9,28 ± 0,67 вогнищ дем1нерал1-зацИ емал¡. Середня к1льк1сть вогнищ ураження з кодами 1 i 2 за ¡ндексом ICDAS було в1дпов1дно -4,54 ± 0,51 i 4,74 ± 0,38 (p> 0,05). Середня ¡нтенсивн'ють каресу зубв збльшувалася з в'\ком - вд 8,29 ± 0,83 - у 12-15-рчних до 9,39 ± 1,20 - у 18-25 -рчних (p> 0,05), в основному, за рахунок збльшення середньо'У к1лькост1 осередкв ураження з кодом 1 по ¡ндексу ICDAS. Переважно карюзн¡ ураження визначали на жувальних поверхнях зубв, Ух загальна к1льк1сть склала 159 (55,7%). На вестибулярну та оральну частину поверхонь зубв приходилось 101 (35,4%) уражень каресу, на апроксимальних поверхнях було виявлено 25 (8,9%) осередкв ураження. Середня ¡нтенсивнсть каресу, виявленого на жувальних поверхнях зубв, склала 5,15 ± 0,49 i була достоврно бльше, н1ж на вестибулярних та оральних (3,33 ± 0,57, p <0,05) i проксимальних (0,79 ± 0 , 20, p <0,001) поверхнях. Висновок. Отри-ман1 результати продемонстрували високу ¡нтенсивнсть карозних уражень, з перевагою Ух в ак-тивнш стада, у двох обстежених вкових групах. Це свдчить про доцтьнсть застосування д1агно-стичних критерив ¡ндексу ICDAS для раннього виявлення початкових форм каресу i Ух своечасного лкування.
Ключов1 слова: кар1ес зубш, система ICDAS II, профтактика, лкування, прогнозування.
Дана робота е фрагментом комплексноi теми науково-дослiдноi' роботи кафедри дитячоТ стоматологи стоматологiчного факультету ДВНЗ «Ужгородський на^ональний унiверситет» «Профлактика, дiагностика, лкування основних стомато-логiчних захворювань у дiтей Закарпаття» (номер державноГреестрацп 0116U003555).
Вступ
Сучасний шдхщ до збереження здоров'я зубiв заснований на ранньому виявленн та м^маль-ному швазивному лкуванш початкових ознак карюзного ураження [1, 2].
В даний час комплексним шдикатором для оцшки штенсивносп карieсу зубiв е шдекс КПВ, який дозволяе описати та провести аналiз штен-сивност карiесу зубiв у д^ей i дорослих [1,3]. Основним недолгом цього шдексу е дiагностика карюзних уражень, починаючи з рiвня карюзноТ' порожнини, при якому зуби з початковими формами карiесу оцшюються як здоровi [3].
У зв'язку з цим були розроблен новi кл^чы критерп дiагностики карiесу зубiв, як вщобража-ють кл^чну картину карюзних уражень, а також враховують Тх активнють [2, 4].
Найбтьшу ктькють шформаци про карюзний процес включае система ICDAS II (International Caries Detection and Assessment System) яка е доказово обфунтованою для ключного вiзуаль-
ного виявлення Kapiecy i дае можливють визначити стадш i глибину карюзного процесу, починаючи вщ перших карюзних змш у емалi i до очевидно' порожнини в дентин зуба, розробленою групою провщних фахiвцiв у галузi ^ieœ-логп [5,6,7].
Результати, отриман при визначенн шдексу ICDAS II , сприяють прийняттю ключного ршен-ня в виборi методiв профтактики i лкування, а також прогнозування карюзного процесу [8,9].
На мiжнародну систему ICDAS опираеться 1Мжнародна система класифкаци i лкування ка-рiесу (ICCMS - International Caries Classification and Management System) [10,11,12], яка перед-бачае видтення трьох стадш карюзного ураження - початково', помiрноï та широко!' (ексте-нсивно'О, причому мова йде не про глибину, а саме про стадш розвитку патолопчного процесу, що дозволяе для кожно' стадп застосовувати певш алгоритми, яю охоплюють дiагностичнi, профтактичы та лкувальш заходи. ^м безпо-середньо класифкаци (визначення стадп й акти-
вностi карieсу), система мiстить визначення ш-дивщуального рiвня ризику розвитку i прогресу-вання захворювання, прийняття рiшення i реко-мендацп щодо тактики - профтактичних захо-дiв, контролю захворювання, збереження тканин зуба й оперативного лкування [13,14]. Коорди-нацiйний ком^ет ICDAS розробив реeстрацiйнi коди i критерп визначення стану зубiв за наяв-ностi герметикiв, пломб i реставрацiй, окремо видiлено рекомендацп щодо оцшки карiозного ураження рiзноТ' локалiзацil (ямки i фiсури, гладка проксимальнi поверхнi, поверхня кореня), а також визначено критерп активного i пасивного перебiгу карieсу при рiзних значеннях кодiв. Таким чином, ICDAS охоплюе три основнi етапи: виявлення карiесу, оцiнку стадп розвитку карюз-ного процесу й оцшку активностi карiесу [15,16,17].
Мета дослщження
Оцiнити поширенiсть та iнтенсивнiсть почат-кового карiесу зубiв у па^ен^в, використовуючи критерп iндексу ICDAS II.
Опис реестрацп с
Матерiал i методи
Всього було обстежено 32 па^етчв вiком вiд 12 до 25 рош, якi звернулися в дитяче стомато-логiчне вiддiлення «УыверситетськоТ кл^чноТ' стоматолопчноТ' полешки» Ужгородського на-цiонального унiверситету для надання стоматолопчноТ' допомоги. За вiковою ознакою вони були розподiленi на двi групи: 12-15 рокiв (14 пацн ентiв), 18-25 роки (18 па^ен^в).
У ходi стоматологiчного обстеження вивчена та дана оцшка поширеност карiесу зубiв з вико-ристанням 1МжнародноТ' системи виявлення й оцшки ^есу - ICDAS II [5,7,10].
Даш кл^чних спостережень фiксували в картах обстеження стану ротовоТ' порожнини запро-понованi Фондом ICDAS для епiдемiологiчних дослiджень, якi дозволяють проводити реестра-цiю стану твердих тканин зуба за допомогою шести кодiв: трьох - для оцшки карюзних змiн в емалi та трьох - для оцшки карюзних змш у ден-тинi в послщовносп наростання Т'х вираженостi (табл. 1).
Таблиця 1.
твердих тканин зуба за допомогою кодiв системи ICDAS II.
Код Опис
0 Здоровк
1 Першi вiзуальнi змши в емалi (видимi лише пiсля тривалого висушування емалi повiтрям).
2 Видимi змiни на емалi зуба (у виглядi бтоТ або коричнево''' плями).
3 Локалiзований дефект емалi (без вiзуальних клiнiчних ознак ураження дентину).
4 Темна тшь ураження дентину (без очевидного дефекту емал^.
5 Вщокремлена порожнина з видимим дентином.
6 Широка чт<а порожнина з видимим дентином.
Вам учасникам проводили стоматолопчне обстеження з оцшкою стану твердих тканин зу-бiв з визначенням шдешв iнтенсивностi карiесу зубiв (КПУз) i поверхонь (КПУп).
Поширенiсть карiесу зубiв визначали, як вщ-ношення числа па^етчв, що мають ознаки карн озного ураження, до загальноТ ктькосп обсте-жених, виражене у вщсотках.
Iнтенсивнiсть карiесу зубiв оцiнювали, як кть-кiсть карiозних уражень у одного патента, з по-дальшим обчисленням середнiх показникiв для групи обстежених.
Статистичну обробку результат здшснюва-ли, використовуючи t-критерiй Стьюдента.
Результати дослщження та Т'х обговорення
Середнiй показник iндексу КПВз у обстежених 12-15 рош становив 7,71 ± 1,16, у вiцi 18-25
рош - 9,84 ± 0,81. Показники шдексу КПВп були вщповщно 14,03 ± 2,68 i 21,76 ± 2,93.
Карiознi ураження були виявлен у всiх учас-никiв дослiдження, Т'х загальна ктькють дорiв-нювало 285, серед яких 140 (49,1%) - з кодом 1 i 145 (50,8%) - з кодом 2 по шдексу ICDAS. В се-редньому, на кожного з обстежених приходилось по 9,28 ± 0,67 вогнищ демiнералiзацiТ емалк Се-редня кiлькiсть вогнищ ураження з кодами 1 i 2 за шдексом ICDAS було вщповщно - 4,54 ± 0,51 i 4,74 ± 0,38 (р> 0,05).
Середня iнтенсивнiсть карiесу зубiв збтьшу-валася з вiком - вщ 8,29 ± 0,83 - у 12-15^чних до 9,39 ± 1,20 - у 18-25 ^чних (р> 0,05), в основному, за рахунок збтьшення середньоТ ктькос-тi осередкiв ураження з кодом 1 по шдексу ICDAS (табл. 1).
Таблиця 2
Ктькють карюзних уражень у обстежених р':зного тку.
Ктькють карiесу зубiв 12-15 роюв 18-25 роюв
Середня к-сть п Середня к-сть п
З кодом 1 3,50±0,71 48 5,22±0,90 92
З кодом 2 4,79±0,54 68 4,17±0,56 77
Всього 8,29±0,83 116 9,39±1,20 169
Переважно карюзш ураження визначали на жувальних поверхнях зубiв, Т'х загальна ктькють склала 159 (55,7%). На вестибулярну та оральну частину поверхонь зубiв приходилось 101
(35,4%) уражень карiесу, на апроксимальних поверхнях було виявлено 25 (8,9%) осередш ураження. Середня штенсивнють карiесу, виявлено-го на жувальних поверхнях зубiв, склала 5,15 ±
0,49 i була дoстoвiрнo бтьше, ыж на вестибуля-рних та oральниx (3,33 ± 0,57, p <0,05) i прoкси-мальних (0,79 ± 0 , 20, p <0,001) пoверxняx.
Дана тенденцiя прoстежувалася i при аналiзi лoкалiзацiï карioзниx уражень у в^вш групi 12-
15 рoкiв. У oбстежениx у вiцi 18-25 рoкiв кiлькiсть уражень карieсу зубiв на вестибулярнiй i oраль-нiй частинах та жувальних пoверxняx зубiв ви-явилoсь oднакoвим (табл. 3, рис. 1).
Таблиця 3.
КЛьксть ^p^Hux yражень на рiзниx поверxняx зyбiв.
Пoверxнi зубiв 12-15 рoкiв 18-25 рoкiв
Cередня к-сть n Cередня к-сть n
Вестибулярна, oральна 1,86±0,80 26 4,17±0,93 75
Жувальна 6,00±0,85 84 4,17±0,53 75
Апрoксимальна 0,43±0,23 6 1,05±0,37 19
Рис. 1 РозподЛ карiозниx yражень в залежност'1 вiд поверxонь зу6ie.
Таблиця 4.
КЛьюсть карiозниx yражень в активнiй стадИ' i стадИ' стабЛiзацiïy обстежениx.
Кiлькiсть карioзниx уражень 12-15 рoкiв 18-25 рoкiв
Cередня к-сть n Cередня к-сть n
Активна стадiя 5,36±0,67 75 5,57±0,84 100
Cтадiя стабiлiзацiï 2,93±0,36 41 3,82±0,43 69
Всьoгo 8,29±0,83 116 9,39±1,20 169
При oцiнцi активнoстi карioзнoгo прoцесу бу-лo виявленo, щo 218 (60,2%) виявлених пoчат-швих карюзних уражень e активними.
Аналiз спiввiднoшення активних i стабiлiзoва-них стадш карieсу в рiзниx в^вих групах пoка-зав висoкий вiдсoтoк активних уражень (64,5%) у в^вш групi 18-25 рoкiв, при цьoму середня кть-кiсть пoчаткoвиx карюзних уражень в активнш стадiï булo дoстoвiрнo вище (p <0,001), ыж в стадiï стабiлiзацiï. Вiдсoтoк активних уражень у в^вш групi 26-34 рoки склав 59,2% (табл. 4).
В oснoвнoму, активну стадiю карieсу зубiв ви-значали на вестибулярних, oральниx та апрoк-
симальних пoверxняx зубiв. На жувальних пoве-рхнях зубiв переважали карioзнi ураження в ста-дiï стабiлiзацiï (рис. 2).
Висновок
Таким чинoм, oтриманi результати прoдемo-нстрували висoку iнтенсивнiсть карioзниx уражень, з перевагою Тх в активнш стадп, у двox o6-стежених вiкoвиx групах. Це свщчить прo дoцi-льнiсть застoсування дiагнoстичниx критерiïв ш-дексу ICDAS для ранньoгo виявлення пoчаткo-вих фoрм карieсу i ïx свoeчаснoгo лкування.
lB
Рис. 2 Сп'вв'дношення Kapio3Hux уражень в aKmueHiü стадП' та стадП' cma6mi3a^'i, локал'зованих на р'зних поверхнях зуб'в.
Лтература
Khomenko LO, Bidenko NV Do pvtannva pro suchasnu svstematvzatsivu karivesu zubiv u ditev Ukravinv [On the question of modern svstematization of dental caries in children of Ukrainel Ukravins'kvv stomatolohichnvv al'manakhio 2016. 2(2):72-77. (Ukrainian)
Altarakemah Y, Al-Sane M, Lim SA New approach to reliabilitv assessment of dental caries examinations. Communitv Dent. Oral Epidemiol. 2013; 23-32:309-316.
Leus PA, Monitoring stomatologicheskogo zdorov'va detskogo naseleniva na kommunal'nom urovne [Monitoring the dental health of the child population at the communitv levell. Stomatologiva detskogo vozrasta i profilaktika stomatologicheskikh zabolevaniv: materialv Rossivsko-Yevropevskogo kongressa po detskov stomatologii. Moskva, 2013. P. 99-105. (Russian) Amorim RG, Figueiredo MJ, Leal SC. Caries experience in a child population in a deprived area of Brazil. Clin. Oral. Invest. 2012; 16: 513-520.
Jablonski- Momeni A, Winter J, Petrakakis P, Schmidt-Schafer S. Caries prevalence (ICDAS) in 12-vear-olds from low caries prevalence areas and association with independent variables. International Journal of Paediatric Dentist^. 2013; 24: 90-97. 6.Almerich-Silla JM, Boronat-Ferrer T, Montiel-Companv JM, Iranzo-Cortes JE. Caries prevalence in children from Valencia using ICDAS II criteria. Int G Oral Reabititation 2014; 19(6): 574580.
7. 7.Herczegh A, Keremi B, Arendas K. Oral health of the pediatric population in Eastern Hungary. Dental examination. Eur G Oral Sci. 2017; 110 (3): 55-62.
8. 8.Iranzo-Cortes JE, Montiel-Company JM, Almerich-Silla JM. Caries diagnosis: agreement between WHO and ICDAS II criteria in epidemiological surveys. Community Dent. Health. 2013; 30(2): 108-111.
9. Pitts NB, Ismail AI, Martignon S. ICCMS for Practitioners and Educators. Int J Prosthodont. 2009; 1(3): 63-68.
10. Jablonski-Momeni A, Stachniss V, Ricketts DN. Reproducibility and accuracy of the ICDAS-II for detection of occlusal caries in vitro. Int J Dent. 2008; 42: 79-87.
11. Ismail AI, Sohn W, Tellez M. The International Caries Detection and Assessment System (ICDAS): an integrated system for measuring dental caries. Community Dent. Oral. Epidemiol. 2007; 35(3): 170-178.
12. Larmas M. Dental caries prevalence connection with caries index values in adults. Int J Prostodont. 2010; 10: 81-6.
13. Manton DJ. Diagnosis of the early carious lesion. Aust. Dent J. 2013; 58: 35-39.
14. Nyvad B, Machiulskiene V, Baelum V. Reliability of a new caries diagnostic system differentiating between active and inactive caries lesions. Caries Res. 1999; 33(4): 252-260.
15. Pitts NB. Editorial piece: ICDAS An international system for caries Detection and Assessment being developed to facilitate caries epidemiology, research and appropriate clinical management. Community Dental Health. 2004; 21(3): 193-198.
Реферат
ОЦЕНКА КАРИОЗНЫХ ПОРАЖЕНИЙ ЗУБОВ ПО КРИТЕРИЮ ИНДЕКСА ICDAS II. Мельник В.С., Горзов Л.Ф., Мельник С.В., Дуганчик Я.И.
Ключевые слова: кариес зубов, система ICDAS II, профилактика, лечение, прогнозирование.
Введение. Наибольшее количество информации о кариозном процессе включает система ICDAS II (International Caries Detection and Assessment System), которая является доказательно обоснованной для клинического визуального обнаружения кариеса и дает возможность определить стадию и глубину кариозного процесса, начиная от первых кариозных изменений в эмали и к очевидной полости в дентине зуба, разработанной группой ведущих специалистов в области кариесологии. Результаты, полученные при определении индекса ICdAs II, дают возможность к принятию клинического решения в выборе методов профилактики и лечения, а также прогнозирования кариозного процесса. Цель исследования: оценить распространенность и интенсивность начального кариеса зубов у пациентов, используя критерии индекса ICDAS II. Материалы и методы исследования. Всего было обследовано 32 пациентов в возрасте от 12 до 25 лет. В ходе стоматологического обследования изучена и дана оценка распространенности кариеса зубов с использованием Международной системы выявления и оценки кариеса - ICDAS II. Данные клинических наблюдений фиксировали в картах обследования состояния ротовой полости, предложенных Фондом ICDAS для эпидемиологических исследований, которые позволяют проводить регистрацию состояния твердых тканей зуба с помощью шести кодов: трех - для оценки кариозных изменений в эмали и трех - для оценки кариозных изменений в дентине в последовательности нарастания их выраженности. Статистическую обработку результатов осуществляли, ис-
2
3
4
5
6
пользуя t-критерий Стьюдента. Результаты исследования. Кариозные поражения были обнаружены у всех участников исследования, их общее количество равнялось 285, среди которых 140 (49,1%) - с кодом 1 и 145 (50,8%) - с кодом 2 по индексу ICDAS. В среднем, на каждого из обследованных приходилось по 9,28 ± 0,67 очагов деминерализации эмали. Среднее количество очагов поражения с кодами 1 и 2 по индексу ICDAS было соответственно - 4,54 ± 0,51 и 4,74 ± 0,38 (p> 0,05). Средняя интенсивность кариеса зубов увеличивалась с возрастом - от 8,29 ± 0,83 - в 12-15-летних до 9,39 ± 1,20 - в 1825-летних (p <0,05), в основном, за счет увеличения среднего количества очагов поражения с кодом 1 по индексу ICDAS. Преимущественно кариозные поражения определяли на жевательных поверхностях зубов, их общее количество составило 159 (55,7%). На вестибулярную и оральную часть поверхностей зубов приходилось 101 (35,4%) поражений кариеса, на апроксимальных поверхностях было выявлено 25 (8,9%) очагов поражения. Средняя интенсивность кариеса, обнаруженного на жевательных поверхностях зубов, составила 5,15 ± 0,49 и была достоверно больше, чем на вестибулярных и оральных (3,33 ± 0,57, p <0,05) и проксимальных (0,79 ± 0, 20 p <0,001) поверхностях. Вывод. Полученные результаты продемонстрировали высокую интенсивность кариозных поражений, с преобладанием их в активной стадии, в двух обследованных возрастных группах. Это свидетельствует о целесообразности применения диагностических критериев индекса ICDAS для раннего выявления начальных форм кариеса и их своевременного лечения.
Summary
ASSESSMENT OF DENTAL CARIOUS LESIONS BY ICDAS II Melnik V., Gorzov L., Melnik S., Duganchik Ya.
Key words: dental caries, ICDAS II system, prevention, treatment, prognosis.
Introduction. The largest amount of information about the dental caries is provided by the International Caries Detection and Assessment II system (ICDAS II), which is known as evidence-based approach to clinical visual detection of dental caries and enables to detect the stage and depth of carious lesions from the slightest changes in dental enamel to visible cavities affecting dentin. This system has been developed by the group of leading experts in the field of cariology. The results obtained by determining the ICDAS II index contribute to making right clinical decision in the choice of prevention and treatment methods, as well as to predicting the carious progression. The aim of the study is to assess the prevalence and intensity of initial dental caries in people using the ICDAS II index. Materials and methods. A total of 32 patients aged 12 to 25 years were examined. During the dental examination, we assessed the prevalence of dental caries using the ICDAS II. Clinical findings were recorded in oral follow-up charts proposed by the ICDAS Foundation for Epidemiological Studies, which allow us to record dental hard tissue status using six codes: three for assessing carious changes in enamel and three for assessing carious changes in dentine in a sequence of growing severity. Statistical processing of the findings was performed using Student's t-test. Results. Carious lesions were detected in all study participants, their total number was 285, of which 140 (49.1%) had the code 1 and 145 (50.8%) had the code 2 according to the ICDAS II. On average, each of the participants had 9.28 ± 0.67 foci of enamel demineralization. The average number of lesions with codes 1 and 2 by the ICDAS II was respectively 4.54 ± 0.51 and 4.74 ± 0.38 (p> 0.05). The average intensity of dental caries increased with age from 8.29 ± 0.83 in 12-15 year old individuals to 9.39 ± 1.20 in 18-25 year old individuals (p> 0.05), mainly by the growth of the average number of the mean number of caries lesions with the code 1 according to the ICDAS II. Mostly carious lesions are found on the masticatory surfaces, their total number made up 159 (55.7%). 101 (35.4%) caries lesions were found on the vestibular and oral parts of the tooth surfaces, and 25 (8.9%) average lesions were detected on the proximal surfaces. The average intensity of caries detected on the chewing surfaces of the teeth was 5.15 ± 0.49 and was significantly higher than on the vestibular and oral (3.33 ± 0.57, p <0.05) and proximal (0.79 ± 0, 20, p <0.001) surfaces. Conclusion. The obtained results showed a high intensity of carious lesions, with their predominance in the active stages in the two age groups under the study. This proves the appropriateness of using diagnostic ICDAS criteria for early detection of initial caries and its proper treatment.
