CC BY
16
- Мiжнародна та регшнальна економiка -
УДК 332.1:330.322
В. А. Ткаченко,
доктор економ!чних наук Н. О. Целша, В. М. Мат1енко,
Днтропетровсъкий университет економ1ки та права
ОЦ1НКА ШТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАП1ТАЛУ ТА РИЗИКУ 1НВЕСТОРА В РОЗР1З1 МЕТОДИЧНОГО П1ДХОДУ ОЦ1НКИ ШВЕСТИЦШНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ РЕГ1ОНУ
Вступ. Стратепя економ1чного зростання Укра!-ни та 11 регюмв передбачае проведення на шновацшнш основ1 глибоких структурних перетворень в госпо-дарськш систем^ формування ринкового середови-ща на засадах конкурентних вщносин у вс1х сферах економ1чно! д1яльносп, що вимагае вщповщних шве-стищй 1 нових тдход1в до використання 1нтелекгуаль-ного потенщалу.
В умовах гостро! м1жнародно! конкуренцп на ринку каттал1в, унаслщок перевищення попиту над пропозищею, важливою та актуальною проблемою по-стае вивчення економ1чного середовища регюшв, !х структурних тдроздшв, 1нтелектуально! щшьносп, 1нвестищйно! привабливост мют ресурсного призна-чення та формування сприятливого швестищйного середовища, тобто створення умов для тдвищення швестищйно! активност вггчизняних та шоземних суб'екпв тдприемницько! д1яльносп на основ1 ефек-тивного використання штелекгуального потенщалу [1].
Формування нащонально! економ1чно! системи, докор1нна змша економ1чних вщносин зумовили ряд нових завдань, пов'язаних з реконструкщею госпо-дарського комплексу. У щй ситуацп вкрай необхщно провести децентрал1защю державного управл1ння та структурну перебудову промисловост й господарства Укра!ни на засадах ушлого регулювання 1нвестицш-ними процесами, виробничо-техмчною й сощальною полггикою, як б забезпечували реал1защю просторо-во! стратегИ й регюнально! полггики в масштаб! дер-жави [1; 2].
Вивченню проблеми швестищйних ризиюв р1зно-го характеру присвячеш роботи багатьох вггчизняних 1 заруб1жних науковщв, наприклад, I. Борщука, О.Бугрова, В.Вареш, В. Головатюка, I. Дворака, А. Пересади, О. Чечелюка, А. Яскевича. До наукових дослщ-жень метод1в ощнки штелекгуального капталу та швестищйного потенщалу, належать пращ таких науковщв, як О.Б. Бутшк-С1верський, С. Довгий, В. Зшов, Г Мшс, Ричард Р. Нельсон, Е. Брукшг, Т. Бьюзен,
Д. Шнайдер, В. Чеботарьов, В. Антонов, П. Хар1в, Н. Колесшкова та шшг
Постановка завдання. При традищйних мето-долопчних тдходах до розробки регюнально! й швестищйно! проблематики ощнка 1нвестищйного забез-печення здшснюетъся за характеристиками завершаль-но! стадп 1нвестування — обсягам залучених у сус-тльне виробництво швестицш, ствввднесеними з одер-жуваними сощально-економ1чними результатами. Цим процеси репонального 1нвестування неадекватно опи-суються методами, що оперують характеристиками економ1чних подш, як здшснилися, не враховуючи ре-сурсну базу та потенщал швестування. Кр1м того, знижуеться операщйнють методичного шструментарте, що найчастше деформуе уявлення про реальн швес-тищйш можливост репону й перспективи його роз-витку на основ! визначення та використання 1нтелек-туального потенщалу. Тому постае задача розкриття змюту потенщалу 1нвестування, емност потенщалу репону та розрахуншв ризику р1зних вид1в 1нвестицш в 1нноващйне оновлення господарського комплексу регюну.
Результати. На наш погляд, необхвдне використання нового методолопчного прийому, що пропо-нуеться авторами. У його основ! використовуеться ресурсний тдх1д, який, з одного боку, дозволяе за-безпечити цшснють опису репону як об'екта дослвд-ження, а з 1ншого боку — усувае зазначену вище не-вщповщнють м1ж предметом 1 методами досл1дження регюнально! й 1нвестицшно! проблематики.
У процес досл1дження економ1чно! теорп виз-начено етапи формування системи наукових знань про штелектуальний та швестицшний потенщали, на яш слщ зважати, анал1зуючи стан регюну та роблячи роз-рахунки:
I етап — наявнють у теор1ях опис1в елеменпв, окремих ознак та чинниюв без використання самого поняття «1нвестиц1йний потенц1ал^>, «1нновац1йний потенщал» чи «1нтелектуальний потенщал»;
II eтaп—yвeдeння в нayкoвий o6^ тepмiнiв «irne-стищйний>>, «iннoвaцiйний» тa «iнтелeктyaльний» т-тeнцiaли, пoявa тeopiй тa кoнцeпдiй, y якиx вoни дoc-л1джуються;
III eтaп — poзшиpeння змiстoвнoгo нaвaнтaжeн-ня тняття «iнвecтицiйний пoтeнцiaл», «iннoвaцiйний пoтенцiaл» тa «iнтелeктyaльний пoтенцiaл», yнaслiдoк ïx aктyaлiзaцiï чepeз зpoстaння poлi iннoвaцiйнo-iнвec-ти^йн^ пpoцeсiв y poзвиткy eкoнoмiки.
Oзнaчeнi пoтeнцiaли xapaктepизyються cклaднi-стю тa кoмплeкснiстю й poзглядaються бaгaтьмa aвто-paми oxpeMo нa Maxpo-, мeзo- тa мiкpopiвнi. Ha нaш тагляд, змiст iнвeстицiйнoгo чи iнтeлeктyaльнoгo m-тeнцiaлy пpинципoвo нe зaлeжить ввд мaсштaбy. TaR, мoжнa скaзaти, щo iнвeстицiйний пoтeнцiaл являе co-бoю cyкyпнicть зacoбiв тa мoжливocтeй, як мoжyть 6ути викopиcтaнi для зaлyчeння тa peaлiзaцiï ime^ra-цiйниx prnern тa зaвдaнь. Цe визнaчeння oднaкoвo мoж-нa викopиcтaти i m мiкpopiвнi (для xapaктepиcтики iнвecтицiйнoгo пoтeнцiaлy oHpeMoro пiдпpиeмcтвa), i для oцiнки iнвecтицiйнoï пpивaбливocтi кpaïни, a ад bme мaкpopiвeнь.
Iн1eлeктyaльний пoтeнцiaл теж пoдiляe1ьcя бaгa1ь-Ma aвтopaми зa oзнaкoю мacштaбy, щo зoвciм №o6O-в'язкoвo, нa нaш тагляд. Ц зpoзyмiлo з визнaчeння iнтeлeктyaльнoгo пoтeнцiaлy як джepeл тa мoжливoc-тeй для виpiшeння пocтaвлeниx зaвдaнь. чим
вищий iнтeлeктyaльний пoтeнцiaл, тим шиpшe кoлo зaвдaнь мoжнa в^шити.
У пoeднaннi cтaтиcтичниx i eHOTepra^ oцiнoк дeякi мeтодики пepeдбaчaють, з oднoгo бoкy, aнaлiз пoтeнцiaлy—iнвecтицiйнoгo тa iнтeлeктyaльнoгo, тобто мacштaбiв бiзнecy, дo якиx гoтовий perio^ з iншoгo бoкy — piвeнь iнвecтицiйнoгo pизикy, тобто нacкiльки pизикoвaнo цeй бiзнec poзгopтaти.
Сepeд iншиx, зoкpeмa, cлiд вiдзнaчити мeтoди-ку, зaпpoпoнoвaнy peйтингoвoю aгeнцieю «Екcпepт РА>>, вiдпoвiднo дo якoï ocнoвними cклaдoвими irne^ тицiйнoï пpивaбливocтi peгioнiв пpийнятi Abi xapara^e-pиcтики: пoтeнцiaл iнвecтицiйний тa iнтeлeктyaльний ^бекшЕИ мoжливocтi ^aï™ чи peгioнy) тa imed»-щйний pизик (yмoви дiяльнocтi iнвecтopiв) [3].
Шд чac poзpaxyнкy iнтeгpaльнoгo pern^m-y юж-нoгo perio^ викopиcтoвye1ьcя тедшння cклaдoвиx пoтeнцiaлy тa pизикy. У плoщинi pизик-пoтeнцiaл зa-дaнi тaкi гpaдaцiï:
пoтeнцiaл: виcoкий (цифpoвe пoзнaчeння 1), ce-peднiй (2) i низький (3);
pизик: низький ^hepra пoзнaчeння А), cepeднiй (В), витокий (С) i дyжe виcoкий (D).
Biдпoвiднo peйтинг кoжнoгo perio^ пoзнaчae1ь-ся бyквeнo-цифpoвoю кoмбiнaцieю, щo вкaзye нa чa-стину у згaдaниx вищe кoopдинaтax.
Bзaeмoзв'язoк iнвecтицiй, pизикy й пoтeнцiaлy xapaктepизyeтьcя мicцeм юждаго peгioнy в кoopди-нaтнiй плoщинi, нa oci opдинaт якoï вiдклaдeнi cyмapнi iнвecтицiï, щo пpипaдaють m 1% пoтeнцiaлy peгioнy, a m oci aбcциc — iндeкc iнвecтицiйнoгo pизикy.
Зaгaлoм eдинoï зaгaльнoвизнaнoï мeтoдики o^ iнки пoтeнцiaлy нe юнуе. Ha ocнoвi aнaлiзy юную-чж мeтoдик мoжнa видiлити кiлькa пiдxoдiв дo йoгo oцiнки [2].
Пepший — звyжeний, який бaзyeтьcя m aнaлiзi oбмeжeнoï кiлькocтi пoкaзникiв: нaявнocтi зaкoнoдaв-чиx yмoв для iнвecтyвaння, piвня пoлiтичнoï ст^бть-нocтi, a тaкoж дeякиx мaкpoeкoнoмiчниx пoкaзникiв.
Дpyгий — poзшиpeний, фaктopний. Biн бaзyeть-ся нa oцiнцi кoмплeкcy чиннишв, якi впливaють нa iнвecтицiйний пoтeнцiaл. Ocoбливicтю йoгo е тe, щo в пeвний чac щe та cфopмoвaний ocтaтoчний пepeлiк циx фaктopiв. Пpи цьoмy icнye pяд фaктopiв, щo np^ cyтнi в клacифiкaцiï пpaктичнo вcix aвтopiв.
Звeдeний пoкaзник oцiнки пoтeнцiaлy нe мoжe cлyгyвaти oднoзнaчним кpитepieм cпpиятливocтi ^eï aбo iншoï гocпoдapcькoï cиcтeми для вклaдeння irne-стицш. Biн звичaйнo дoпoвнюeтьcя iнфopмaцieю npo poзвитoк тиx aбo iншиx чинникiв, щo здiйcнюють вплив нa cтaн тa динaмiкy пoтeнцiaлy. Aлe у пpийнят1i piшeння щoдo oб'eктy вклaдeння iнвecтop opie^^'era-ся m свш вибip фaктopiв.
%му пpoпoнyeмo пopяд з iншими викopиcтовy-вaти дифepeнцiйoвaний пiдxiд oцiнки пoтeнцiaлy з та-зици piзниx титв iнвecтоpiв, яю мaють piзнi цш й звa-жaють нa нeoднaкoвий нaбip фaктоpiв в oцiнцi пoтeн-цiaлy oб'eктa iнвecтyвaння.
Дo пepeвaг фaктopнoгo мeтoдy нaлeжaть тaкi: ^ax^^arn™ взaeмoдiï бaгaтьox чинникiв, iepapxiчнicть тa дифepeнцiйoвaний пiдxiд дo aнaлiзy piзниx piвнiв нaцioнaльнoï eкoнoмiчнoï системи, викopиcтaння da-тиcтичниx дaниx, яю нiвeлюють суб'ектишзм e^TOp-тниx oцiнoк.
Tpe'iM пiдxiд — фaктоpнo-pизикoвий. Цeй тдавд дoзвoляe oцiнити пpивaбливicть тepитopiï для iнвecтy-вaння зa дoпoмoгoю двox cклaдoвиx oцiнки: пoтeнцi-aлy тa pro^y.
Чeтвepтий пiдxiд—pизикoвий. Пpиxильники цю-ro пiдxoдy пapaмeтpaми, якi xapaктepизyють ime^ra-цiйнe cepeдoвищe, викopиcтовyють oцiнкy лишe irne-cтицiйниx pизикiв. Iнвecтицiйний pизик xapaктepизye ймoвipнicть пoвнoгo aбo чacткoвoгo нeдocягнeння pe-зyльтaтiв iнвecтицiйниx пpoeктiв, вт^ти iнвecтицiй i дoxoдy вiд ниx у тавтаму cepeдoвищi, пoкaзye, чoмy та cлiд (чи cлiд) iнвecтyвaти в тавний пpoeкт, peгioн, гaлyзь чи ^amy. Iнвecтицiйний pизик визнaчaeтьcя як мoжливicть знeцiнювaння кaпiтaльниx вклaдeнь ушс-лiдoк дiй opгaнiв дepжaвнoï влaди й yпpaвлiння чи як
Таблuця 1
ОЦнка eфeктивнocтi cтрaтeгïi розвитку за рiзних ринкових умов
С1pa1eгil вклaдeнь Пpибy10к зaлeжнo в.д pинкoвиx yмoв, гp.oд.
1 2 3 4 5
SI 25 35 20 15 17
S2 34 14 18 24 40
S3 16 27 45 30 51
S4 7 18 40 15 38
S5 58 67 31 32 50
S6 37 44 25 21 21
Sv 13 5 34 71 23
S8 60 55 25 40 17
Сyб'eк1ивнa ймoвipнic1ь 0,25 0,05 0,12 0,24 0,34
нac1aння pинкoвиx yмoв (Pj)
пepeдбaчyвaнa ймoвipнiсть тогo, щo peaльнi дoxoди ввд iнвeстyвaння 6УДУТЬ нижч. 3a oчiкyвaнi.
Стутнь pro^y зaлeжить вщ пoлiтичнoï, coцiaль-нoï, eкoнoмiчнoï, eкoлoгiчнoï, кpимiнaльнoï си1yaцiï, щo зyмoвилo пoдiл зaгaльнoгo нeкoмepцiйнoгo iнвecтиц-iйнoгo pизикy m eкoнoмiчний, фiнaнсoвий, тлггач-ний, зaкoнoдaвчий, coцiaльний, кpимiнoгeнний тa ero -лoгiчний, кoжний з яких xapaктepизye1ься пeвнoю гpyпoю пoкaзникiв.
Оскшьки prornn — дoсить склaднa eкoнoмiчнa кaтeгopiя, то ïx oцiнкa пoвиннa пpoвoдитися кoмnлeк-снo. Iснye кiлькa мeтoдiв oцiнки aбo вимipювaння p^ зишв, сepeд якиx oснoвними, нa шш тгляд, e тaкi [4, с. 252]:
1. Meтoд aнaлoгiй склaдaeться з вивчeння дocвi-дУ iнвeстyвaння, oцiнки peзyльтaтiв peaлiзoвaниx npo-eктiв тa eкстpaпoляцiï ïx нa пepспeктивy.
2. Meтoд мoдeлювaння Гpyнтye1ъся m тeopiï iгop. Гiпoтeтичний iнвeстицiйний ^oe^ (мoдeль) «npo-гpaeтьcя» з мeтoю визнaчeння peaкцiï сepeдoвищa тa мoжливиx нaслiдкiв.
3. Дeмoнстpaцiйний мeтoд дoзвoляe визнaчити сустльну думку щoдo irnecra^feoro пpoeктy тa з'я-cyвaти кoлo мoжливиx пoтeнцiйниx yчacникiв.
4. MeTO№ мaтeмaтичнoï cтaтиcтики дoзвoляють з'яcyвaти ймoвipнicть пoдiï. Оскшьки pизик e супут-никoм бyдь-якoгo вapiaнтa вклaдeння iнвecтицiй, poз-paxyнки пpoвoдятьcя з мeтoю мiнiмiзaцiï мoжливиx збитшв, тобто визнaчaeтьcя ймoвipнicть piвня вт^т, iмoвipнicтъ тоге, щo вoни нe будуть вищe пeвнoгo piвня, який e пpийнятним для iнвecтopa. no суп, мeтoди мa-тeмaтичнoï cтaтиcтики являють coбoю мaтeмaтичнe зaбeзпeчeння мeтoдy aнaлoгiй.
Taким чинoм, нa ocнoвi пpoвeдeнoï o^rnn pro^ ку пpoвoдитьcя цiлecпpямoвaний тшук i opгaнiзaцiя
poбoти щoдo дoдaткoвoгo oтpимaння пpибyткy (виг-paшy) тa знижeння piвня мoжливиx втpaт у npo^d peaлiзaцiï фiнaнcoвo-гocпoдapcькиx piшeнь. А ад oз-нaчae, щo irnecrop, який вклaдaтимe кoшти в гавш piшeння, пoвинeн мaти iнфopмaцiю npo мoжливi ш-пepeдбaчeнi вт^ти чи дoдaткoвi пpибyтки, тобто o^-нити пoтeнцiaл тa pизикoвaнicть цъoгo piшeння [4]. Об^ктом yпpaвлiння в тaкoмy випaдкy e pизик в.даи-лeння ввд зaплaнoвaниx peзyльтaтiв. Ризик визнaчae1ъcя тaким cпiввiднoшeнням [4, с. 250]:
R=f (P, I), (l)
дe R — pизикoвa пoдiя;
P — вipoгiднicть ïï пoяви;
I — вaжливicть нacлiдкiв y витдку пoяви pro^ кoвoï пoдiï.
Haпpиклaд, фipмa пoвиннa вклacти пeвнy суму юш^в y poзвитoк пpoeктy. Irnecrop визнaчив вгам мoжливиx aльтepнaтивниx cтpaтeгiй poзвиткy, як мo-жуть бути peaлiзoвaнi зa п'ятьмa зoвнiшньoeкoнoмiч-ними yмoвaми. Кoжнa з. cтpaтeгiй xapaктepизyeтьcя пeвнoю eфeктивнicтю (тaбл.1). Heoбxiднo з'яcyвaти, у яку з. cтpaтeгiй дoцiльнo вклaдaти кoшти й чoмy. Для L^ore нacaмпepeд пoтpiбнo визнaчити eфeктивнicть тa pизикoвaнicть кoжнoï cтpaтeгiï, зacтocoвyючи no-кaзники вapiaцiï.
Сepeдня eфeк1ивнicть кoжнoï cтpaтeгiï визнaчae1ъ-ся як мaтeмaтичнe cnoдiвaння npибyткy :
M1 =Уа Р1
l ij 1
(2)
дe, i — нoмep cтpaтeгil;
M. — cepeднe знaчeння ^^утку i-TOï cтpaтeгiï; a .j — ^^уток i-TOï cтpaтeгiï зa j-rax pинкoвиx
yмoв;
P i — суб ' eктивнa ймoвipнicть нacтaння j -тиx pин-ювж yмoв.
Дocить точнo з мaтeмaтичнoгo пoглядy oцiнити pизики мoжливo m ocнoвi пoкaзникiв вapiaцiï, тaк, чим бшьшу диcпepciю (D) мae cтpaтeгiя, тим бiльшe вoнa pизикoвaнa:
Dl=Z(alj- Mi)2Pl (3)
Kpiм TOro, у свгговш eкoнoмiчнiй лiтepaтypi icнye щe пoня1тя «cтaндapтнe вiдxилeння», якe e oдним з нaйпoшиpeнiшиx aбcoлютниx TONas™^ вимipювaн-ня pизикy:
G = VD1 (4)
Стaндapтнe вiдxилeння зaвжди пoкaзye тi ж cпiввiднoшeння щoдo pизикoвaнocтi piшeнь, щo й дис-пepciя, 6O цi пoкaзники тicнo пoв'язaнi мiж coбoю. Aлe m вiдмiнy вiд диcпepciï cтaндapтнe вiдxилeння пpocтiшe xлyмaчити eкoнoмiчнo — та cepeднe вiдxи-лeння вiд цш.
Ha пpoтивaгy aбcoлютним пoкaзникaм висту-пae кoeфiцieнт вapiaцiï — ввдтасний пoкaзник o^^ ки pизикy, який xapaктepизye cпiввiднoшeння мiж pизикaми тa пoтeнцiaлoм. Haймeншe знaчeння Hoe-фiцieнтa вapiaцiï cвiдчить npo нaйкpaщe ствввдта-шeння мiж пoтeнцiaлoм тa pизикoм. Poзpaxoвyeтьcя вiн зa фopмyлoю:
Kí var= G1/M1 , (5)
дe Kl var — кoeфiцieнт вapiaцiï i-TOï cтpaтeгiï;
G1 — prom;
M1 — cepeдня eфeктивнicть.
Сeмiвapiaцiя e вaжливим пoкaзникoм oцiнки p^ зику. Poзpiзняють дoдaтнy тa вад^мну ceмiвapiaцiю. Чим мeншa вiд'eмнa i чим бiльшa дoдaтнa ceмiвapia-щя, тим мeнший pизик мae cтpaтeгiя. Дoдaтнa ceмiвa-piaцiя poзpaxoвyeтьcя зa фopмyлoю:
Sva/=1/^ X(ar Mi)2Pjaj
(б)
Sva/=1/P Kalj- Mi)2Pjaj
(7)
a =1 якщo а >М
j y i
a =0 якщo а <М,
J ÍJ i
дe a. — пapaмeтp вибopy знaчeнь пpибyткy для j-тиx pинкoвиx yмoв, якi бiльшi вiд cepeдньoгo;
P+ — cyмa cyб'eктивниx iмoвipнocтeй для pин-кoвиx yмoв, зa якж piвeнь пpибyткy бiльший вiд ce-peдньoгo.
Biд'eмнa ceмiвapiaцiя poзpaxoвye1ьcя зa фopмyлoю:
a =1 якщo а <М
J y i
a =0 якщo а >М,
j ÍJ i
дe a. — пapaмeтp вибopy знaчeнь ^^утку для l-x pинкoвиx yмoв, мeншиx вiд cepeдньoгo;
P- — cyмa cyб'eктивниx iмoвipнocтeй для pин-
кoвиx yмoв, зa якиx piвeнь op^yray мeнший зa ce-peдньoгo.
Чepeз poзpaxyнoк ceмiквaдpaтичниx вiдxилeнь ми мoжeмo пepeйти вiд cepeднix квaдpaтiв вiдxилeнь дo лiнiйниx eкoнoмiчниx пoкaзникiв:
SS var V""Syar SS var V""Syar (8)
Дyжe вaжливo знaйти cпiввiднoшeння мiж вiд'eмним i дoдaтним ceмiквaдpaтичним вiдxилeнням. Цe cпiввiднoшeння нaзивaeтьcя кoeфiцieнтoм pизикy тa пoкaзye, у cкiльки paзiв мoжливi cepeднi втpaти мoжyть пepeвищити мoжливi дoдaткoвi пpибyтки. Чим мeнший кoeфiцieнт pизикy, тим мeншi pизики й у dpa-тeгiï, a вiдтaк бiльший пoтeнцiaл. Koeфiцieнт pизикy (KJ poзpaxoвyeтьcя зa фopмyлoю:
KR= SS +/ SS - (9)
R var var
Для iнтepвaльнoï oцiнки пoтeнцiaлy poзpaxoвye1ь-ся гpaничнa пoxибкa:
Лt= Gt*t(a) тaбл. , (10)
дe Лt — гpaничнa пoxибкa;
Gt — cepeдня cтaндapтнa пoxибкa пoтeнцiaлy (prom);
t(a) 1aбл — тaбличнe знaчeння t- кpитepiю пpи piвнi знaчyщocтi (a).
Piвeнь знaчyщocтi (a) — та ймoвipнicть, з якoю irnedop вiдxилятимe piвeнь гpaничнoï пoxибки, a P = 1 - а — iмoвipнicть, з ягою irnedop cтвepджyвaтимe piвeнь гpaничнoï пoxибки. Haпpиклaд, якщo a = 0,05, то та oзнaчae, щo з цieю ймoвipнicтю iнвecтop вiдxи-ляe piвeнь гpaничнoï пoxибки, a P = 0,95 - iмoвipнicть, з ягою iнвecтоp cтвepджye piвeнь гpaничнoï rox^^.
Гpaничнa пoxибкa тeж нaлeжить дo aбcoлютниx пoкaзникiв oцiнки pизикy. Borna cвiдчить, як гpaничнo iз зaдaнoю ймoвipнicтю мoжe змiнювaтиcь eфeк-тивнють кoжнoï cтpaтeгiï. Чим бтьший piвeнь гpaнич-нoï пoxибки, тим бшьший pизик тa мeнший пoтeнцiaл мae cтpaтeгiя зa цим пoкaзникoм, i швтки, чим мeн-ший piвeнь гpaничнoï пoxибки, тим мeнший prom мae cтpaтeгiя тa бтьший пoтeнцiaл.
3a дoпoмoгoю poзpaxyнкy гpaницi змiни eфeк-тивнocтi мoжнa пoв'язaти вeличинy пpибyткy тa irne-cтицiйнoгo пoтeнцiaлy: cyмa cepeдньoï eфeктивнocтi й гpaничнoï пoxибки пoкaжe, який мaкcимaльний ^и-буток мoжe oтpимaти iнвecтоp, peaлiзyвaвши piшeння зa нaявнoгo пoтeнцiaлy:
aimax=Mi+4 , (11)
дe aimax — мaкcимaльнo мoжливий пpибyтoк
i-TOï cтpaтeгiï.
Biднявши гpaничнy пoxибкy вiд вeличини cepeд-ньoï eфeктивнocтi, визнaчимo мiнiмaльний пpибyток, який мoжe oтpимaти irnedop зa нaявнoгo пoтeнцiaлy :
а1т1П=М1+Л1 , (12)
де а™11 — мшмально можливий прибуток i-TOÏ стратеги.
Pi3™^ мiж максимально i мiнiмально можли-вим прибутком визначаеться як розмах варiацiï, а отже, чим бтьший розмах варiацiï, тим бтьший ризик i мен-ший потенцiал. Розмах варiацiï визначаеться як дов-жина вiдрiзка, на якому кожна точка може бути фак-тичним результатом ршення:
Rt = атах- атп (13)
t var i i v /
Як ми бачимо, у процеа iнвестування рiвень ри-зику ввддзеркалюе уявлення iнвестора про потенцiал об'екту капiталовкладень. Тобто чим бiльший потенциал вбачае iнвестор, тим бтьший буде рiвень ризику на який вш готовий iти, звичайно, враховуючи ряд iнших факторiв. Це досить просто пояснюеться самим значенням понять «ризик», «антелектуальний потенц-ал», «анвестищйний потенцiал», « iнтелектуальний каптал». Пд потенцiалом об'екту капiталовкладень шве-стор мае на увазi iнтелектуальний капiтал, який мож-ливо конвертувати в прибутки або iншими словами капiталiзувати. Поняття «штелектуальний капiтал» заз-вичай визначаеться як «здатнiсть системи (держави, репону, пдприемства, органiзацiï i т. п.) знаходження унiкальних ршень для досягнення значних результатiв в галузi науки, технiки, технологiï, у духовно-моральнш сферi» [5].
Суть iнтелектуального капiталу як економiчноï категорiï можна визначити як систему вiдносин рiзних економiчних суб'ектв з метою рацюнального, стойко -го його ввдтворення на основi прогресивного розвит-ку науки з метою виробництва конкретних товарiв, послуг, доходiв, пiдвищення життевого рiвня, вирь шення проблеми нерiвномiрностi свiтового та репо-нального розвитку на основi персонiфiкованих еконо-мiчних iнтересiв суб'ектiв [6, с. 188].
1нтелектуальний капiтал, розвиваючись на основi попереднiх форм капiталу, вбирае в себе ï^ основнi властивост та одночасно мае власний змiст, який визначаеться специфшою його функцш:
1) наявнiсть та прогресуючий розвиток iнтелек-туальноï власност;
2) становлення креативного типу мислення пра-швниюв, тдприемщв, наукових дiячiв, керiвного складу, який формуе та реалiзуе основш моделi ввдтво-рення кожноï конкретноï економiчноï системи та ï^ сукупност;
3) переважне формування в системi капiталу ште-лектуального центру, який поступово охоплюе всю сукупнють цинникв виробництва, розподiлу, обмiну та споживання.
Сучасними формами матерiалiзацiï штелектуаль-
ного капiталу сьогодн е матерiальнi фактори виробництва, прац — патенти, лiцензiï, ноу-хау, модел^ про-грами тощо, попит на як все бiльше зростае у вах сферах життедiяльностi сусптьства та його суб'ектв (рис. 1).
1нтелектуальний каптал здшснюе завершений процес руху, формуючи, доповнюючи, реалiзуючи себе як система. Значна частина циклу руху iнтелек-туального капiталу пов'язана з використанням швес-тицiйних коштiв, але ввддача вiдбуваеться не вiдразу. Лише на стадiях матерiалiзацiï капiталу створюються можливост окупност витрат, отримання прибуткв.
1нвестицл в iнтелектуальний капiтал мають ряд особливостей, як вiдрiзняють ïх ввд iнших видiв шве-стицш:
1. Ввддача вiд iнвестицiй в iнтелектуальний каптал безпосередньо залежить ввд тривалост працездат-ного перiоду його но^я.
2. 1нтелектуальний капiтал шддаеться не тiльки фiзичному й моральному зносу, але водночас мае здатнсть накопичуватись та примножуватися.
3. Пд час накопичення iнтелектуального капталу його доходнiсть пдвищуеться до певного рiвня, обмеженого верхньою межею активною трудовою дiяльнiстю, а потiм рiзко знижуеться.
4. Далеко не ва iнвестицiï в людину можуть бути визнан iнвестицiями в iнтелектуальний каптал, а лише т, як сусптьно доцiльнi та економiчно ефективнi.
5. Характер та види вкладень в людину зумов-ленi iсторичними, нацональними, культурними особ-ливостями i традицями
6. Вiдносно iнвестицiй в iншi рiзнi форми капталу швестицл в iнтелектуальний капiтал е найбтьш ви-гiдними i з погляду iндивiдуума, i з погляду всього сусптьства.
1нтелектуальний капiтал починае працювати на благо регiону тiльки за умови його освоення, а освоення iнтелектуального капiталу ( воно буде втлю-ватися у використаннi знань населення в виробництвi, створеннi та реатзацл наукових розробок) можливе лише за наявност iнвестицiй у нього.
У таких умовах перед обома сторонами (маеть-ся на увазi iнвестор та реципiент) постае питання про необхiднiсть адекватноï оцiнки штелектуального капталу з метою залучення iнвестицiй для подальшого розвитку та розробки можливих стратегiй швестування з урахуванням рiвня iнтелектуального потенцалу регю-ну. При цьому як будь-яка вартсть основа вартостi iнтелектуального капiталу визначаеться необхiднiстю вiдтворення iнтелектуальноï власностi, з одного боку, а з шшого — необхднютю отримати вiдповiдну вщда-чу вiд використання ïï в процесi вiдтворення.
В оцшш iнтелектуального потенцiалу як особли-
i 1
База 1К
Власнють структури (пщприемства, державного органу, тощо)
Власнють
шдивщууму
(пращвника)
Рис. 1. Основш форми 1нтелектуального капiталу
во! форми катталу юнуе одна досить серйозна проблема, яка до цього часу залишаеться невиршеною. Справа в тому, що в 1нтелектуального потенщалу на в1дм1ну ввд матер1альних чиннишв процес знещнення ввдбуваеться за шшим алгоритмом. Кр1м того, в бiльшостi випадюв штелеюуальний каптал не пддаеть-ся повному знецiненню.
Найбiльш повний та чггкий огляд методiв оцiнки iнтелектуального капiталу проведено Карлом-Ерiком Свейбi, де вш видiляе 25 методiв, згрупованих в 4 категори [7]:
1. Методи прямого вимiрювання iнтелектуального капталу — Direct Intellectual Capital methods (DIC). У цю категорiю входять усi методи, якi грунтуються на вден-тифiкацii та оцiнцi в грошовому екываленп окремих ак-тивiв або окремих компонент iнтелектуального капталу. Июля того, як проведено оцшку окремих юмпоненпв iнтелектуального капталу, виводиться iнтегральна ощн-ка штелекгуального капiталу. При цьому зовсiм не обо-в'язково оцiнки окремих компонент додаються, можуть бути застосованi i бiльш складнi формули.
2. Методи ринково! капiталiзацii — Market Capitalization Methods (MCM). Розраховуеться рiзни-
ця мiж ринковою капiталiзацiею компанii та власним капiталом ii акцiонерiв. Отримана величина розгля-даеться як вартють ii iнтелектуального капiталу або нематерiальних активiв.
3. Методи вiддачi на активи — Return on Assets Methods (ROA). Спвввдношення середнього доходу компанл до вирахування податкiв за певний перiод та матерiальних активiв компанii — ROA компанii по-рiвнюеться з аналогiчним показником для галузi вза-галi. Для розрахунку середнього додаткового доходу вiд iнтелектуального капiталу отримана рiзниця множиться на матерiальнi активи компанii. Далi шляхом прямо! капiталiзацii або дисконтування отриманого грошового потоку можна розрахувати вартють ште-лектуального капiталу компани.
4. Методи пiдрахунку балiв — Scorecard Methods (SC). Iдентифiкуються рiзнi компоненти нематерiаль-них активiв або штелектуального капiталу, генерують-ся та додаються iндикатори та iндекси у виглядi пдра-хунку балiв або як графи. Застосування SC-методiв не передбачае отримання грошово! оцiнки iнтелекту-ального капiталу Ц методи пдабп до методiв дiагно-стично! шформацшно! системи.
Ус. вiдoмi мeтoдики oцiнки iнтeлeктyaльнoгo га-пггалу лeгкo poзnoдiляютьcя зa чoтиpмa nepepaxoвa-ними кaтeгopiями. Пpи цьoмy слад в^тачит ввддас-ну близькють DIC тa SC-мeтoдiв, a тaкoж MCM тa мe-тод.в ROA. У пepшиx двox виnaдкax pyx здiйcнюeть-ся вщ iдeнтифiкaцiï oкpeмиx кoмnoнeнтiв iнтeлeюyaль-нoгo кaniтaлy, у тугому — ввд iнтeгpaльнoгo eфeктy.
Meтoди типу ROA тa MCM-мeтoдiв, як nepeдбa-чaють гpoшoвi o^raH, loop^rn тд чac злиття юмпшш, в yмoвax кyniвлi-npoдaжy бiзнecy. Boни мoжyть бути викopиcтaнi для cniвcтaвлeння юмпшш у мeжax o№ieï гaлyзi. TaK^ вoни дyжe npaктичнi для iлюcтpaцiï фшш-coвoï вapтocтi нeмaтepiaльниx arcra^. I, нapeштi, вoни Гpyнтyютьcя m ст^ж npaвилax oблiкy, ïx лeгкo imep-npeтyвaти npoфeciйним бyxгaлтepaм. Осдавним нeдo-лiкoм мoжнa ввaжaти тe, щo ïx зacтocyвaння нeмoж-ливe для нeкoмepцiйниx opгaнiзaцiй, внyтpiшнix mдpoздщiв, opгaнiзaцiй cycniльнoгo ceктopy тa m мaк-po-, мeзopiвнi. Цe ocoбливo npaвiльнo для MCM^e-тод.в, як мoжyть зacтocoвyвaтиcя тшьки дo публ.ч-ниx кoмnaнiй (a цe лишe nepcneктивa для Укpaïни).
Пepeвaгaми дiaгнocтичнoï iнфopмaцiйнoï сист«-ми тa SC-мeтoдiв e тe, щo вoни мoжyть зacтocoвyвa-тися нa бyдь-якoмy piвнi eкoнoмiчнoгo суб'скга. Boни npaцюють ближчe дo noдiï, тому oтpимaнe пoвiдoм-лeння мoжe бути бшьш точним зa суто фiнaнcoвий вимip. Boни мaють вeликy npaктичнy щннють для ш-кoмepцiйниx opгaнiзaцiй, внyтpiшнix niдpoздiлiв тa opгaнiзaцiй cycniльнoгo ceктopy, a тaкoж нa нa мaкpo-, мeзopiвнi тa з eкoлoгiчнoю, coцiaльнoю мeтoю. Ix oc-нoвними нeдoлiкaми e тe, щo iндикaтopи e кoнтeкcт-ними тa noвиннi бути нaлaштoвaнi ввдтв.дним чинoм дo кoнкpeтниx yмoв тa з neвнoю мeтoю, щo cnpичи-rae pяд тpyднoщiв для зicтaвлeння. Kpiм тoгo, щ мeтo-ди дocить нoвi тa нeoднoзнaчнo cnpиймaютьcя су-cniльcтвoм i мeнeджepaми, як звикли poзглядaти вce з суто фiнaнcoвoгo noглядy. А кoмплeкcнi niдxoди т-poджyють вeликi мacиви дaниx, як вaжкo niддaютьcя aнaлiзy тa зicтaвлeнню.
Зaгaлoм в yкpaïнcькiй oцiнoчнiй npaктицi дo oцiн-ки iнтeлeктyaльнoгo кaniтaлy з мeтoю iнвecтyвaння зa-cтocoвye1ъcя здeбiльшoгo дoxiдний тдавд. Цeй niдxiд nepeдбaчae, щo imecrop нe вклaдaтимe свш кaniтaл у пpидбaння тoгo чи iншoгo oб'eктa, якщo той caмий дoxiд мoжнa oтpимaти будь-яким шшим cnocoбoм. Гoлoвнoю nepeдyмoвoю дoxiднoгo niдxoдy e щo eкoнoмiчнa щннють кoжнoгo кoнкpeтнoгo oб'eктa в neвний мoмeнт зyмoвлeнa oчiкyвaнням oтpимaння в мaйбyтньoмy дo-xoдiв вщ йoгo викopиcтaння. Осдавними мeтодaми, щo peaлiзyють цeй мeтодoлoгiчний нanpям e мeтоди шгфя-мoï кaniтaлiзaцiï (диcкoнтyвaння гpoшoвoгo noтoкy) тa мeтод npямoï кaniтaлiзaцiï дoxoдy.
Бaзoвa гinoтeзa мeтoдy npямoï кaniтaлiзaцiï дo-
сить npocтa: nepioдичний дoxiд (гpoшoвий noтiк), який npинocить aбo бyдe npинocити oб'eкт oцiнки влacни-ку мoжe бути кoнвepтoвaний у вapтicть oб'eюy oцiнки шляxoм oднieï пpямoï дiï — noдiлoм oчiкyвaнoгo дo-xoдy нa вiдnoвiднy нopмy дoxoдy. Звaжaючи нa цe, бaзoвa фopмyлa мeтодy мae тaкий вигляд:
PY
Дохiд1 R
(14)
дe PV — тточш вapтicть oб'eктy oцiнки;
Дoxiд1 — дoxiд (гpoшoвий noтiк aбo !нш. вимь pювaчi дoxoдy), який oчiкyeтьcя зa nepioд бeзnocepeд-mo тсля дaти oцiнки (nepioдoм чacy звичaйнo e piк, piдшe — мюяць aбo квapтaл);
R — нopмa кaniтaлiзaцiï (нopмa дoxoдy). Teope-тичнo мoжнa cкaзaти, щo нopмa кaniтaлiзaцiï — цe вeличинa, звopoтнa вiдoмoмy з eкoнoмiчнoгo aнaлiзy тepмiнa oкyпнocтi iнвecтицiй.
Цeй мeтoд в зaгaльнoмy виnaдкy дocить нaoч-ний, нe noтpeбye дoвгocтpoкoвиx npoгнoзiв, aлe для ньoгo нeoбxiднi тшьки pинкoвi дaнi — для кopeктнoгo визнaчeння вiдnoвiднoï нopми дoxoдy. Бeзnocepeдньo у визнaчeннi aдeквaтнoï нopми дoxoдy й пoлягae oc-нoвнa cклaднicть ^oro мeтoдичнoгo niдxoдy.
Бaзoвy гinoтeзy мeтoдy кaniтaлiзaцiï зa нopмoю npибyткy (нeпpямa кaniтaлiзaцiя) мoжнa виcнoвити тa-ким чинoм: вapтicть npaв нa oб'eкт e cyмa noтoчниx вapтоcтeй вж мaйбyтнix вигoд у piзнi mpk>№ чacy (як у гpoшoвoмy eквiвaлeнтi мoжyть змiнювaтиcь чac вщ чacy), noв'язaниx з noглядy iнвecтоpa з oцiнювaними npaвaми нa neвний oб'eкт Haйбiльш нaoчнo цeй мeтод iлюcтpye мoдeль диcкoнтyвaння гpoшoвиx noтoкiв:
PY = S
Дохiд1
(15)
i=l (1 + Y )г
дe PV — тточш вapтicть oб'eктy o^rn^ Дoxiд1 — дoxiд, який oчiкyeтьcя зa i-тий nepioд чacy тсля дaти oцiнки (aнaлoгiчнo nepioдoм чacy e piк, мюяць aбo квapтaл; щ npoмiжки чacy мoжнa ш-зивaти «nepioди диcкoнтyвaння»);
Y — ст^вта диcкoнтy (нopмa npибyткy); n — кшькють nepioдiв чacy, у сум. cклaдoвиx вecь noдaльший тepмiн eкoнoмiчнoгo життя oб'eюy (тобто, якщo, нanpиклaд, noдaльший тepмiн eкoнoмiчнoгo жит-тя cклaдae 10 poкiв, a зa nepioд диcкoнтyвaння oбpaнo квapтaл, то n=40, a i змiнюe1ъcя вщ 1 дo 40).
Щй мeтoд тaкoж дocить нaoчний, ^и цьoмy знiмaютьcя дonyщeння тa oбмeжeння мeтoдy ^я-мoï кaniтaлiзaцiï, aлe nocтae npoблeмa cклaдaння дoвгocтpoкoвиx пpoгнoзiв. В yмoвax Укpaïни м-вpяд чи xтocь змoжe cклacти тa зaxиcтити oбгpyн-тoвaний npoгнoз ^ибутшв для бyдь-якoгo ^oe^
ту, наприклад на 15-й рш шсля дати ощнки, не-зважаючи на те, що 15 pокiв — досить прийнят-ний теpмiн економiчного життя щодо штелектуаль-ного капiталу.
Висновки. Пдсумовуючи, можна впевнено ска-зати, що в пpоцесi залучення швестицш оцiнка штелек-туального капiталу мае виршальне значення. Оск1льки досвiдчений швестор буде зiставляти супутнi ризики з наявним потенцiалом об'екту iнвестування необхдне проведення адекватно! оцiнки всiх можливих видiв доходу та термшу !х отримання. 1нтелектуальний капiтал е особливою формою потенцалу, втшюе можливост та ризики одночасно, вiддзеpкалюючи очшування iнвес-тора. Чим бтьший потенщал iнвестоp вбачатиме в регь ош, тим вищий ризик вiн буде готовий прийняти, зви-чайно, за певних умов. Це пояснюеться досить просто: наявного штелектуального потенцалу об'екту швесту-вання повинно бути значно бтьше за очiкуванi швес-тици, щоб перекрити можливi ризики iнвестоpа.
Лiтература
1. Колесникова Н.А. Финансовый и имущественный потенциал региона: опыт регионального менеджмента / Н. А. Колесникова. — М. : Финансы и статистика, 2000. — 240 с. 2. Гришина И. Комплексная оценка инвестиционной привлекательности и инвестиционной активности / И. Гришина, А. Шахназаров, И. Ройзман // Инвестиции в России. — М., 2001. — № 4. — С. 5 —16. 3. Режим доступу : www.raexpert.ru 4. Пересада А.А. Управлшня шве-стицшним процесом / А. А. Пересада. — К. : Лiбpа, 2002. — 472 с. 5. Руткевич М. Н. О понятии инте-лектуального капитала и способах его измерения / М. Н. Руткевич, В. К. Левашов // Науковедение. — 2000. — №1. — Режим доступа : www.auditorium.ru 6. Эскиндаров М. А. Развитие корпоративных отношений в современной российской экономике / М. А. Эскиндаров. — М. : Республика, 1999. — 368 с. 7. Режим доступу: www.sveiby.com
Ткаченко В. А., Целша Н. О., Ма^енко В. М. Ощнка штелектуального кашталу та ризику шве-стора в розрiзi методичного пщходу ощнки швес-тицшного потенщалу репону
Пpоаналiзовано основн методи ощнки iнтелек-туального капталу та ризику iнвестоpа, !х взаемозв'-язок та взаемний вплив в процес iнвестування. Та-кож розглянуто можливють та практичну шнтсть ви-користання отриманих результапв для ошнки швести-цшного потенцалу pегiону
Ключовi слова: господарський комплекс, ime-лектуальний капiтал, ризик, iнвестицii, iнтегpальний рейтинг, iнвестицiйний потенцал.
Ткаченко В. А., Целина Н. О., Матиенко В. М. Оценка интеллектуального капитала и риска инвестора в разрезе методического подхода оценки инвестиционного потенциала региона
Проанализированы основные методы оценки интеллектуального капитала и риску инвестора, их взаимосвязь и взаимное влияние в процессе инвестирования. Также рассмотрена возможность и практическая ценность использования полученных результатов для оценки инвестиционного потенциала региона.
Ключевые слова: хозяйственный комплекс, интеллектуальный капитал, риск, инвестиции, интегральный рейтинг, инвестиционный потенциал.
Tkatchenko V. A., Tselina N. A., Matiyenko V. M. Estimotion of intellectual capital and to the risk of investor for the estimation of investment potential of region
The basic methods of estimation of intellectual capital are analysed, and to the risk of investor, their intercommunication and cross-coupling in the process of investing. Possibility and practical value of drawing on the got results is also considered for the estimation of investment potential of region.
Key words: economic complex, intellectual capital, risk, investments, integral rating, investment potential.
Отримано eid автора 24.07.2009 р.
Прийнято до друку 30.09.2009 р.
