CC BY
29
О.1. Щукiн, Н.О. Целiна, Я.М. Дерев'янко,
Днтропетровсъкий утверситет економ1ки та права
МЕТОДИЧН1 П1ДХОДИ ОЦ1НКИ 1НВЕСТИЦ1ЙНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ РЕГ1ОНУ
I. Введения. Стратепя економ1чного зростання Укра1'ни та И репошв передбачае проведения на 1нно-ващйнш основ1 глибоких структурних перетворень в економщ кра1ни, формування ринкового середовища на засадах конкурентних ввдносин у вах галузях еко -номчно! дальноси, що вимагае ввдповвдних швестицш.
В умовах гостро! м1жнародно! конкуренцп на ринку кап1тал1в, унаслвдок постойного перевищення попиту над 1х пропозищею, важливою та актуальною проблемою постае вивчення економ1чного середовища репошв, !х структурних шдроздшв, 1нвестицшно1 привабливост мют ресурсного призначення та формування сприятливого 1нвестиц1йного середовища, тобто створення умов для тдвищення 1нвестиц1йно1 активност впчизняних та шоземних суб'ект1в гадприемнидько! даяльност! Визначальними чинника-ми цього процесу е новгтш явища суспшьно-економь чного розвитку, пов'язаш з формуванням особливих соц1ально-економ1чних ввдносин, що виникають в умовах реал1защ1 державно! репонально! политики.
Однак у науковш л1тератур0 ввдсутш комплексш дослвдження ощнки та моделювання швестицшного по-тенщалу репону, його впливу на економ1чне середо-вище мюта, недостатньо уваги придлено вивченню су-купност ввдносин суб'екпв ОнвестицОйно! д1яльност1, визначенню ефективност 1нвестиц1йних ршень та ме-хан1зм1в 1х реал1зацИ.
II. Постановка завдання. Формування нащо-нально! економ1чно1 системи, докоршна змша еконо-м1чних ввдносин зумовили низку нових завдань, по-в'язаних з реконструкщею нащонально! економ1ки. У цш ситуацп вкрай необхвдно провести децентрал1за-щю державного управл1ння та структурну перебудову промисловост й господарства Укра1ни на засадах умшого регулювання 1нвестиц1йними процесами, ви-робничо-техшчною й сощально-екожмчною полгти-кою, як б забезпечували реал1зац1ю просторово! стратеги й репонально! политики в масштаб1 держави.
Результати такого анал1зу необхвдш перш за все державним органам мюцевого самоврядування для визначення необхвдних напрямшв д1яльност1 як у по-лгтичний сфер1, так 1 в економ1чнш, визначення про-
блем, як юнують у цьому репош, виявлення шлях1в !х подолання та вивчення впливу 1нвестиц1йно1 при-вабливосп, 1нвестиц1йного ктмату та 1нвестищйно1 д1яльност1 окремого мюта на економ1чне середовище держави [1, с. 7].
III. Результати. Отже, за традицшних методо-лопчних п1дход1в до розробки репонально! й 1нвести-цшно! проблематики ощнка iивестицiйиого забезпечен-ня здшснюеться по характеристиках завершально! стадп iнвестування — обсягам залучених у суспшьне виробництво iнвестицiй, спiввiднесеними з одержу-ваними соцiально-економiчними результатами. Тим самим процеси регiонального iнвестувания неадекватно описуються методами, що оперують характеристиками економiчних подiй, що здшснилися, i не врахо -вували ресурсну базу iнвестування. Крiм того, зни-жуеться операцiйиiсть методичного шструментарто, що найчастше деформуе уявлення про реальм iивестицiйнi можливостi регiону й перспективи його розвитку.
Необидно використати методологiчний прийом, який повинен лопчно доповнити й розширити мож-ливост наукового iнструмеитарiю, що використовуеть-ся. У його основi пропонуеться використовувати ре-сурсний пiдхiд, який, з одного бокку, дозволяе забез-печити цiлiснiсть опису регiоиу як об'екта до^джен-ня, а з шшого — усувае вiдзначену вище не-вiдповiднiсть мiж предметом i методами до^дження репонально! й швестищйно! проблематики [1, с. 23].
1снують рiзноманiтнi пiдходи до вивчення iнвес-тицш, на основi чого побудованi сучасш трактування поняття iивестицiйного потеицiалу, понятшно-термшо-логiчного та методичного апарату його до^дження, розумiния складових елеменпв та факторiв формування. Слiд вiдмiтити, що в бтьшосп економiчних теорш, поняття iнвестицiйиого потенцiалу розглядаеться в основному на макрорiвнi, а мезорiвень, тобто регюналь-ний рiвень охоплюеться лише деякими з гедабних те-орiй [1, с. 32].
У процес дослiджения еволюцп економiчно! теори було визначено етапи формування системи нау-кових знань про швестищйний потенцiал, як характе-ризуються такими ознаками:
• I eтaп — нaявнiсть y тeopiяx oписiв eлeмeнтiв, o^eM^ oзнaк тa фaктоpiв бeз викopистaння caMoro пoняття «iнвecтицiйний roтeнцiaл»;
• II eтaп — ввeдeння в тауювий oбiг тepмiнa «iнвecтицiйний пoтeнцiaл», пoявa тeopiй тa кoнцenцiй, y якж вiн дoслiджyeться;
• III eтaп — poзшиpeння змiстoвнoгo нaвaнтa-жeння пoняття «iнвecтицiйний пoтeнцiaл» yнaслiдoк йoгo aктyaлiзaцiï чepeз зpoстaння poлi iнвeстицiйниx пpoцeсiв y poзвиткy eroroMi^.
Oднaк нa пepшoмy eтaпi в нaйpiзнoмaнiтнiшиx ieo-piяx yчeнi здiйснювaли onnc склaдoвиx iнвeстицiйнoгo клiмaтy З гюзици сьoгoднiшнiй eкoнoмiчниx знaнь мoж-нa ствepджyвaти, щo цi склaдoвi мoжyть poзцiнювaтися як фaктopи фopмyвaння iнвeстицiйнoгo клiмaтy, xoчa вчeнi тоге чaсy нe ycвiдoмлювaли, щo щ склaдoвi e eлe-MemaMK iнвeстицiйнoгo пoтeнцiaлy, oскiльки caMoro no-няття «iнвecтиLЦЙний noтeнцiaл» щe нe icRyßano.
Дpyгий eтan зanoчaткoвaний noглиблeнoю poз-poбкoю низки eкoнoмiчниx тeopiй. Вш xapa^eproy-вaвcя noявoю тeopiй, у якж yчeнi вживaли тepмiн «iнвecтицiйний noтeнцiaл». A^e noглиблeнe вивчeння ocтaнньoгo здiйcнювaлocя гpoтягoм тpeтьoгo eтany, m яшму пpoвeдeнo Гpyнтoвнy nepeoцiнкy пoпepeднix знaнь npo iнвecтицiйнi npoцecи. 3o^eMa, нa цюму eтani noглиблeнa yвaгa дo iнвecтицiйнoгo клiмaтy як явищa тa oб'eктa дocлiджeння в eroroM^i cnocтepiгaeтьcя в iнcтитyцioнaльнiй тeopiï.
Oтжe, тeopiï тpeтьoгo eтany, a caMe: шституцю-нaльнi тeopiï, тeopiï мiжнapoднoгo pyxy кaniтaлiв, су-чacнi кoнцeпцiï мiжнapoднoï iнвecтицiйнoï noвeдiнки тa iншi cyчacнi iнвecтицiйнi кoнцenдiï.
Дoмiнyючy тзищю у вcix тeopiяx зaймaють тaкi фaктоpи—cтимyлятopи iнвecтицiйнoгo пoтeнцiaлy : ви-coкa peнтaбeльнicть; cтимyлювaльнa фicкaльнa mm-тикa; poзвинeнa гpoшoвo-кpeдитнa cиcтeмa; ст^бть-нe пpaвoвe cepeдoвищe; кoнкypeнтocnpoмoжнicть тa кoнкypeнтнi nepeвaги (пpиpoднi, eкoнoмiчнi, im^e^ тyaльнi...) як e^TOMi^ в цiлoмy, тaк i o^eMHx суб^кив; якicть людcькoгo кaniтaлy, у т.ч. зшння, швички, дocвiд, mдпpиeмливicть, кyльтypa гpaцi, ум1н-ня викopиcтoвyвaти знaння, здaтнicть дo iннoвaцiйнoï дiяльнocтi, гoтoвнicть дo pизикy, xиcт дo nepeдбaчeн-ня; винaxiдництвo, iннoвaцiï, давгтш тexнoлoгiï, нayкo-вo-тexнiчний пpoгpec тa нayкoвий noтeнцiaл; виcoкий piвeнь poзвиткy eкoнoмiки тa ïï cтpyктypи, витом тeм-пи eкoнoмiчнoгo зpocтaння, a тaкoж фaктоp-дecтимy-лятop — витокий iнвecтицiйний pизик.
Дocлiджeння npoцecy фopмyвaння yявлeнь npo iнвecтицiйний noтeнцiaл в rommcii eвoлюцiï eкoнoмiч-нoï тeopiï niдтвepдилo, щo нe icRye eдинoгo вceбiчнo-
ro nepeлiкy фaктopiв, як б xapaктepизyвaли ime^ra-цiйний пoтeнцiaл. Цi фaктopи тaкoж piзнятьcя в ^aï-нax з piзним piвнeм eкoнoмiчнoгo poзвиткy. З orra^ m ад, вaжливe знaчeння Mae влacнe дocлiджeння irne-cтицiйнoгo noтeнцiaлy чepeз ^изму poзглянyтиx тe-opiй iнвecтyвaння з oбoв'язкoвим ypaxyвaнням сте-цифши нaцioнaльнoï eкoнoмiки.
Пpoвeдeння дeтaльнoгo aнaлiзy фaктopiв фopмy-вaння iнвecтицiйнoгo пoтeнцiaлy в eкoнoмiчниx тeopi-яx тa npaцяx cyчacниx yчeниx дaлo мoжливicть poз-poбити ïx клacифiкaцiю ^бл. 1).
Iнвecтицiйний noтeнцiaл xapaктepизyeтьcя cклaд-нicтю тa кoмnлeкcнicтю й poзглядaeтьcя нa мaкpo-, мeзo- й мiкpopiвнi [2, с. 65—67].
Ha мaкpopiвнi iнвecтицiйний noтeнцiaл включae в ceбe noкaзники noлiтичнoгo ( включaючи зaкoнoдaв-cтвo), eкoнoмiчнoгo тa coцiaльнoгo cepeдoвищa для iнвecтицiй. Зacoби мaкpoeкoнoмiчнoгo xapaктepy втшюються в дepжaвниx зaxoдax щoдo niдвищeння npивaбливocтi iнвecтицiй.
Пiдxoди дo aнaлiзy iнвecтицiйнoгo пoтeнцiaлy нa мeзopiвнi e noдiбними дo niдxoдiв нa мaкpopiвнi. Xa-paктepнoю ocoбливicтю e тe, щo в ydx peгioнax дie eдинe зaкoнoдaвчe noлe (зi змiнaми лишe для ВЕЗ тa ТПР), a бшьшу poль нa peгioнaльнoмy piвнi тчита-ють вiдiгpaвaти бeзnocepeднi cтocyнки iнвecтopiв з peгioнaльнoю влaдoю.
Ha мiкpopiвнi iнвecтицiйний noтeнцiaл npoявляe ceбe чepeз двocтopoннi вiднocини iнвecтopa тa юнк-peтниx дepжaвниx opгaнiв, гocnoдapюючиx суб^кив-nocтaчaльникiв, бaнкiв, a тaкoж пpoфcmлoк тa тpyдo-виx кoлeктивiв пpиймaючoï кpaïни. Ha ^oMy piвнi вiдбyвaeтьcя тaк звaнa кoнкpeтизaцiя yзaгaльнeнoï oiim-ки iнвecтицiйнoгo noтeнцiaлy тд чac peaльниx eroro-мiчниx, npaвoвиx, культурна вiднocин iнoзeмнoï фipми з давим для нeï cepeдoвищeм. Мiкpoeкoнoмiч-ними iнcтpyмeнтaми кopиcтyютьcя iнoзeмнi i^eCTo-p^ бeзnocepeдньo, з мeтoю npиcтocyвaння дo yмoв icнyючoгo cepeдoвищa.
У бiльшocтi npaць iнвecтицiйний noтeнцiaл poз-глядaeтьcя, як пpaвилo, нa мaкpopiвнi, a мeзopiвeнь (peгioнaльний piвeнь) iнвecтицiйнoгo пoтeнцiaлy, щo oбyмoвлeний peгioнaльними вiдмiннocтями yмoв зa-лyчeння ime^m^^, e нeдocтaтньo вивчeним. Пpи цюму южний piвeнь iнвecтицiйнoгo noтeнцiaлy xaparae pизyeтьcя cвoïми, даму влacтивими noкaзникaми, Mae влacнi niдxoди дo вивчeння й aнaлiзy тoщo.
Влacнe нa мaкpopiвнi npи oцiнцi iнвecтицiйнoгo noтeнцiaлy дepжaви як perio^ у cвiтoвoмy мacштaбi тpaдицiйнo викopиcтoвyютьcя мeтoдики eкcnepтнo-aнa-лiтичнoгo типу, як opieнтoвaнi нa вивeдeння iнтe-
Таблиця 1
Класифшащя фактор1в формування швестицшного потенщалу рег1ону
Основа класифiкацiï Фактор
Вид / тип Характеристика
Характер да Активний Активний прояв у формуваннi iнвестицiйного кшмату
Пасивний Пасившстъ, слабюсть дй
Об ективнiсть Об'ективний Носить об'ективний характер
Суб'ективний Притаманний суб'ективний характер
Масштаб прояву Глобальний Характерний для бшьшосп краш свiту
Регiональний Проявляеться на региональному рiвнi
Мiсцевий (локальний) Специфiчний для адмшютративного району чи мiста
Точковий Притаманний окремому пiдприемству
Спосiб прояву Вщкритий Виявляе себе вiдкрито
Латентний (прихований) Не проявляеться з,овн1шиьо, е прихованим
Характер прояву Iнформацiйний Носить вiдповiдиий характер прояву
Комплексний
Системоутворюючий
Компонентний
Економiчний
Сощальний
Еколопчний
Стан по ввдношенню до iнвестицiйного ктмату (певного рiвня ТСС) Зовнiшнiй G фактором зовшшнього середовища по вiдношеиню до швестицшного кшмату (певного рiвня ТСС)
Внутрiшнiй G безпосередшм виутрiшиiм фактором швестицшного ктмату (певного рiвня ТСС)
Генезис Штучний Мае штучний, пробний характер
Природний Притаманний природа реальних об'екпв
Огупшь i напрям впливу Стимулюючий (сприятливий) Дiя стимулююча, що забезпечуе формування сприятливого iнвестицiйного потенщалу
Дестимулюючий (загрозливий) Дя загрозлива, що може викликати формування несприятливого iивестицiйного потеицiалу
Лiмiтуючий Встановлюе певнi бар'ери у формуваниi сприятливого швестицшного потенщалу
Нейтральний Займае нейтральну позищю у формуваниi iнвестицiйного потеицiалу
Спектр впливу Вибiрковоï да Носить характер вибiрковоï ^ï на складовi iнвестицiйного потеицiалу
Загальжл ^jï Мае загальний вплив на iивестицiйиий потеицiалу
1ерархчний рiвень Макро- Формуеться на макрорiвиi
Мезо- Характерний лише на мезорегюнальному рiвиi
Мкро- Проявляеться безпосередньо на щдприемстта
грального показника з вадповадним ранжуванням краш Найбтьш вщомими та авторитетними системами
(1нвестищйний рейтинг) через анал1з природо-ресурс- оцшок 1нвестиц1йного потенщалу краши загалом е щде-
ного, шфраструктурдаго потенщалу, впливу фактор1в кси Доу—Джонса, промислово! активности системи
полггичного, економ1чного, 1нституц1йного, сощально- кон'юнктурних опитувань кер1вник1в тдприемств, ме-
культурного середовища. тодики Гарвардсько! школи б1знесу, Тейна-Уотерса,
Котлера-Хейзлера; рейтинги Institutional Investor, лон-донського часопису Eromoney, американсько! групи BERI та нiмецькоi газети Handelsblatt [3, с. 94—104].
Економiчнi iндекси вiдрiзняються вiд кредитних рейтингiв об'ектами дослiджень i споживачами, якщо кредитнi рейтинги зорieнтованi на узагальнення всiх сторiн одного об'екту, то iндекси — однiei чи кшькох сторiн багатьох об'екпв у межах кра!ни. На вiдмiну вщ рейтингiв кредитоспроможносп, економiчнi iндекси складаються лише для окремих кра!н. Вони характе-ризують визначенi сторони економiки, а саме: рiвень конкурентоспроможносп, економiчноi свободи та ко-рупци. До них в!дносять: глобальнi iндекси зростання конкурентоспроможносп (Г1ЗК), iндекс мшроеконо-м!чно! конкурентоспроможносп (1МК), iндекс еконо-м!чно! свободи Фонд Heritage, iндекс економiчноi свободи шституту САТО, iндекс сприйняття корупцш — Transparency International, iндекс залучення прямих iноземних швестищй — UNCTAD.
Розрахунок iнтегрального показника ощнки шве-стищйно! привабливостi репошв Укра!ни проводиться на основ! шдсумовування добутшв рангових зна-чень кожного синтетичного показника на його зна-чущють. За даними розрахунюв визначаеться конкретне мюце регюну в загальному склад! репошв Укра!ни.
Ця методика передбачае визначення кшьшсного взаемозв'язку !нтегрального показника ощнки швес-тищйно! привабливосп репошв Укра!ни з ефективш-стю !нвестицш по кожному регюну. Ефектившсть швестищй характеризуеться при цьому показником рентабельности власного катталу, що виступае в цьому випадку аналогом суми !нвестицш в основш фонди, оборотш засоби й нематер!альш активи.
Зпдно з щею методикою ва регюни Укра!ни гру-пуються за чотирма групами !нвестищйно! привабливосп: прюритетно!, достатньо високо!, середньо! та низько! !нвестищйно! привабливосп. Узагальнена характеристика !нвестищйно! привабливосп репошв Украши додатково, залежно вщ кожно! з чотирьох груп ураховуе рекомендаций яю диференцшоваш по макро-галузевим напрямкам !нвестування.
Заслуговуе на увагу методика рейтингово! ощн-ки !нвестищйно! привабливосп регюшв Укра!ни, за-пропонована 1нститутом Реформ, у якш за ощнками !нвестор!в визначено 5 укрупнених груп найбтьш важ-ливих показнишв при прийнятп ршення про мюце та обсяги !нвестищй До них в!дносять: економ!чний роз-виток репону, розвиток ринково! шфраструктури, фшансову шфраструктуру, розвиток людських ре-сурав, д!яльнють оргашв мюцево! влади в галуз! приватного тдириемнидтва.
Методика ощнки регюнального !нвестищйного потенщалу, яка розроблена авторським колективом Ради по вивченню продуктивних сил НАН Укра!ни, передбачае огляд (позищювання) областей Укра!ни за показниками, як об'еднаш в шють груп: 1) людський потенщал; 2) матер!альна база розвитку; 3) !нвести-цшний потенщал; 4) стан економши; 5) р!вень управлш-ня економжою (фшанси); 6) сощально-полттичний стан регюну (мюта) [4].
Фактори, що визначають привабливють регюну для здшснення комерцшно! дяльносп й залучення швес-тицш, ввднесеш до трьох р!вшв. До першого р!вня ввдно-сяться юторично й природно сформован! фактори: стутнь «столичносп», природний потенщал, розви-ненють социально-культурно! сфери, шновацшний кл!мат Другий р!вень фактор!в комерщйно! привабливосп включае елементи, що структурно розкривають задан! умови (фактори першого р!вня): характеристики р!зних шфраструктур Инженерно!, транспортно!, комушка-цшно!) i правового поля, а також яюсть проведених рин-кових перетворень. Фактори третього р!вня представлен! системою щн на основш ресурси регюну: землю, нерухомють, матер!ально-техшчш ресурси тощо.
У поеднанш статистичних i експертних ощнок, деяк методики передбачають, з одного боку, анал!з швестицшного потенщалу, тобто масштаб!в б!знесу, до яких готовий регюн, з !ншого боку — р!вень !нвести-щйного ризику, тобто наскшьки ризиковано цей б!знес розгортати.
Серед них, зокрема, методика, запропонована ро-сшським рейтинговим агентством «Експерт РА» [5], ввдповвдно до яко! як основш складов! !нвестиц!йно! привабливосп репошв прийнят! дв! характеристики: 1нвестицшний потенц!ал (об'ективн! можливост! кра!-ни чи рег!ону) та !нвестиц!йний ризик (умови д!яль-ност! !нвестор!в).
При розрахунку !нтегрального рейтингу кожного репону використовуеться поеднання складових 1нвестищйного потенц!алу та ризику. У площиш ризик—потенц!ал задан! таи градацп. Потенц!ал: висо-кий (цифрове позначення 1), середн!й (2) i низький (3). Ризик: низький (лгтерне позначення A), середн!й (B), високий (C) i дуже високий (D). В!дпов!дно, рейтинг кожного регюну позначаеться буквено-цифровою комб!нац!ею, що вказуе на область у згаданих вище координатах.
Взаемозв'язок !нвестиц!й, ризику й потенщалу характеризуеться мюцем кожного репону в коорди-натн!й площин!, по ос! ординат яко! в!дкладен! сумарш !нвестицй, що припадають на 1% потенщалу регюну, а по ос! абсцис — !ндекс !нвестиц!йного ризику.
Гoлoвнoю пepeвaгoю цieï мeтoдики e мoжливicть визнaчeння eфeктивнocтi peaлiзaцiï (викopиcтaння) irne-cтицiйнoï пpивaбливocтi peгioнy, яга виpaжaeтьcя cпiввiднoшeнням iнвecтицiйнoï aктивнocтi periony дo йoгo iнвecтицiйнoï пpивaбливocтi. to6to цe кiлькicний кpитepiй eфeктивнocтi викopиcтaння iнвecтицiйниx мoжливocтeй peгioнy: eфeктивнicть викopиcтaння irne-cтицiйнoï пpивaбливocтi peгioнy (E) oцiнюeтьcя тальки з пoзицiй зicтaвлeння р1вня iнвecтицiйнoï пpивaбливocтi peгioнy (X) з piвнeм peзyльтaтy ïï peaлiзaцiï, тoбтo з piвнeм iнвecтицiйнoï a^m^cri в peгioнi (Y): Elt+1 = Yit+1 + Xi t дe Xit — piвeнь iнвecтицiйнoï при-вaбливocтi в i-oiwy peгioнi t poRy; Yip — piвeнь irne-cтицiйнoï aктивнocтi в i-oiwy peгioнi (t + 1) po^.
Рoзxoджeння мiж t i t + 1 виpaжae лaг тривэль cтю в oдин piк, ocкiльки iнвecтицiйнa пpивaбливicть цьoгo poEy здeбiльшoгo peaлiзyeтьcя y фopмi imecra-цiйнoï aктивнocтi, як пoкaзyють peзyльтaти perpecrn-нoгo aнaлiзy, caмe з тaким зaпiзнeнням.
Oчeвиднo, щo чим бiльшe знaчeння Eit1, тим кpaщe викopиcтoвyeтьcя iнвecтицiйнa пpивaбливicть i-гo peгioнy. Пpичoмy якщo Eit+1< 1, тo iнвecтицiйнa пpивaбливicть i-гo peгioнy нeдoвикopиcтoвyeтьcя, a y випaдкy, якщo Eit+1 > 1, iнвecтицiйнa пpивaбливicть викopиcтoвyeтьcя цiлкoм i швпъ «пepeвикopиcтoвyeть-cя» зa paxyнoк eфeктивнoï нeйтpaлiзaцiï («пpидyшeн-ня») нeгaтивнoгo впливу нeкoмepцiйниx iнвecтицiйниx ризишв i cтвopeння opгaнiзaцiйнo-eкoнoмiчними зaxo-дaми дoдaткoвиx eфeктивниx cтимyлiв для iнвecтopiв.
Пpивaбливicть пoкaзye мoжливocтi тepитopiï щoдo нapoщyвaння iнтeгpaльнoгo пoтeнцiaлy peгioнy, a iнвecтицiйний клiмaт xapaктepизye yмoви щoдo зэ-бeзпeчeння нaдiйнocтi пpoцeciв iнвecтyвaння.
Зaгaлoм eдинoï зaгaльнoвизнaнoï мeтoдики ки imecm^feoro пoтeнцiaлy нe icнye. Ha ocнoвi энэ-лiзy icнyючиx мeтoдик мoжнa видiлити дeкiлькa пiдxoдiв дo даго oцiнки [6, c. 92—93].
^рший — звyжeний, зaгaльний, який бaзyeтьcя нa aнaлiзi oбмeжeнoï кiлькocтi пoкaзникiв: нaявнocтi зaкoнoдaвчиx ушв для iнвecтyвaння, piвня пoлiтичнoï cтaбiльнocтi, a тaкoж дeякиx мaкpoeкoнoмiчниx пoкaз-нишв, зoкpeмa, динaмiки вaлoвoгo внyтpiшньoгo npo-дукту, нaцioнaльнoгo дoxoдy тa oбcягiв виpoбництвa пpoмиcлoвoï пpoдyкцiï; дитмши poзпoдiлy нaцioнaль-нoгo дoxoдy, пpoпopцiй нaкoпичeння тa cпoживaння; cтaбiльнocтi нaцioнaльнoï вэлюти, piвня iнфляцiï тoщo.
Taкий звyжeний пiдxiд пpивaбливий вiднocнoю opocTOTOK) aнaлiзy тэ poзpaxyнкiв. Biн yнiвepcaльний, i йoгo мoжнa викopиcтoвyвaти для o^rnn irneCT^rn-нoгo пoтeнцiaлy тэ гocпoдapcькиx cиcтeм piзнoгo piвня. ^й мeтoд oцiнки дoцiльнo викopиcтoвyвaти rno-
зeмним iнвecтopoм нэ пepшиx eтaпax oзнaйoмлeння з пoтeнцiйними o6 ' era^H iнвecтyвaння.
Другий — poзшиpeний, фaктopний [7—13]. Brn бaзyeтьcя нэ oцiнцi кoмплeкcy фaктopiв, як впливa-ють нэ iнвecтицiйний пoтeнцiaл. Ocoблнвicтю йoгo e тe, щo зэрэз щe нe cфopмoвaний ocтaтoчний пepeлiк цнx фaктopiв. При цюму мoжнa видiлнтн групи фэк-тopiв, щo пpнcyтнi в клacифiкaцiï вcix aвтopiв. Cepeд нж, зoкpeмa: eкoнoмiчнi (шйбтьш вaгoмi), пoлiтичнi, opгaнiзaцiйнo-пpaвoвi, зaкoнoдaвчi, coцiaльнi й тоцю-культурш, eкoлoгiчнi, кpимiнaльнi, фiнaнcoвi, pecypc-нo-cиpoвиннi, тpyдoвi, виpoбничi, iннoвaцiйнi, шфрэ-cтpyктypнi, cпoживчi, iнcтитyцioнaльнi фaктopи, тобто ii, щo xapaктepнзyють eкoнoмiчний пoтeнцiaл, зэгэльш yмoвн гocпoдapювaння тэ зpiлicть pинкoвoгo cepeдo-вищэ в peгioнi.
Звeдeний пoкaзник oцiнкн iнвecтицiйнoгo пoтeн-щэлу нe мoжe cлyжнтн oднoзнaчннм кpитepieм cnp^ ятливocтi тieï aбo iншoï гocпoдapcькoï cнcтeмн для вклaдeння iraec™^^ Biн звичaйнo дoпoвнюeтьcя iнфopмaцieю npo poзвнтoк тнx aбo iншиx фaктopiв, щo здiйcнюють вплив нэ стэн тэ динaмiкy iнвecтицiйнoгo пoтeнцiaлy Aлe при прийнятп piшeння щoдo oб'eктy вклaдeння iнвecтop opieнтyeтьcя нэ cвiй нaбip фaктopiв.
Toмy пpoпoнyeмo paзoм з iншнмн викopнcтaтн дифepeнцiйoвaний тда1д oцiнкн iнвecтнцiйнoгo пoтeн-щэлу з дазицп piзниx типiв iнвecтopiв, як nepe^i^-ють piзнi iнтepecн й звэжэють нэ нeoднaкoвий нaбip фaктopiв при oцiнцi iнвecтицiйнoгo пoтeнцiaлy Дифe-peнцiйoвaний пiдxiд мoжнa внкopнcтoвyвaти тэюж cto-coвнo piзниx типiв кaпiтaлy (пpoмнcлoвнй, тopгoвий, пoзичкoвий, aкцioнepний), дe тaкoж piзнi цiлi зyмoв-люють ypaxyвaння piзниx пapaмeтpiв.
Дo пepeвaг фaктopнoгo мeтoдy мoжнa вiднecтн: ypaxyвaння взaeмoдiï бaгaтьox фaктopiв, iepapxiчнicть тэ днфepeнцiйoвaннй пiдxiд дo aнaлiзy piзниx piвнiв нaцioнaльнoï eкoнoмiчнoï cнcтeмн, ви^ри^^н™ стэ-тнcтичниx дaниx, яю нiвeлюють cyб'eктивiзм eronep-тниx oцiнoк.
Tpeitó пiдxiд — фaктopнo-pнзикoвнй [13—16]. Щй пiдxiд дoзвoляe oцiнити пpивaблнвicть тepнтopiï для iнвecтyвaння зэ дoпoмoгoю двox cклaдoвиx ки: iнвecтицiйнoгo пoтeнцiaлy тэ iнвecтицiйнoгo ризи-кку. Цi двэ пoкaзникн cyпepeчaть oдин oднoмy, i для пoтeнцiйнoгo iнвecтopa дeщo вaжкo ïx пoв'язaти. З oднoгo бoкy, oцiнюeтьcя oб'eктивнa cтopoнy пpoцecy, тoбтo iнвecтицiйннй пoтeнцiaл peгioнy, a з iншoгo — нeфopмaльнi фaктopн iнвecтнцiйнoгo ризику.
У ^oiwy випaдкy iнвecтицiйний пoтeнцiaл ^aï-ни, peгioнy, мicтa poзглядaють як cy^n^ здaтнicть здiйcнювaтн ïx eкoнoмiкoю iнвecтицiйнy дiяльнicть в
ycix cфepax, cnpямoвaнy нa випуск виcoкoякicнoï гpoдyкцiï, тoвapiв i тслуг тa здaтнicть зaбeзneчyвaти вiдтвopeння i cпoживaннЯ: Пoняття pизикy xapara^ep^ зyeтьcя нeнaдiйнicтю, якa npитaмaннa npoцecy oдep-жaння npибyткy вiд iнвecтицiй, a oтжe, й iмoвipнicтю втpaти зacoбiв, вклaдeниx noтeнцiйним iнвecтopoM:
Чeтвepтий тда1д — pизикoвий [17]. ^жильни-ки ^oro niдxoдy як napaмeтpи, щo xapaктepизyють iнвecтицiйнe cepeдoвищe, викopиcтoвyють oцiнкy лишe iнвecтицiйниx pизикiв: Iнвecтицiйний prom xa-paктepизye iмoвipнicть noвнoгo aбo чacткoвoгo нeдo-cягнeння peзyльтaтiв iнвecтицiйниx npoeктiв, втpaти iнвecтицiй i дoxoдy вiд ниx у neвнoмy cepeдoвищi, noкaзye, чoмy нe cлiд (чи слвд) iнвecтyвaти в цe mдnpиeмcтвo, гaлyзь, peгioн чи кpaïнy: Iнвecтицiйний pизик визнaчaeтьcя як мoжливicть знeцiнювaння га-niтaльниx вклaдeнь у peзyльтaтi дiй opгaнiв дepжaвнoï влaди й yпpaвлiння чи як nepeдбaчyвaнa iмoвipнicть тoгo, щo peaльнi дoxoди ввд iнвecтyвaння будуть ниж-чими oчiкyвaниX: Пpи цюму нeoбxiднo poзpiзняти зa-гaльнe noняття pизикy iнвecтyвaння в гocпoдapcькy cиcтeмy з pизикaми oкpeмиx iнвecтицiйниx npoeктiB: У тaкoмy витдку cлiд poзглядaти лишe нeкoмepцiйнi iнвecтицiйнi pизики, як oбyмoвлeнi зoвнiшнiми сто-coвнo iнвecтopa oбcтaвинaми мaкpoeкoнoмiчнoгo, pe-гioнaльнoгo чи гaлyзeвoгo xapaктepy тому, щo сда-цифiчний чи ^Mep^^TO! iнвecтицiйний pизик e piзнo-видoм niдnpиeмницькoгo prorny, який noв'язaний з iнвecтицiйнoю дiяльнicтю й зyмoвлeний ocoбливocтя-ми кoмepцiйнoï чи pинкoвoï дiяльнocтi: Дo raroMep-цiйниx iнвecтицiйниx pизикiв вiднocятьcя: noгpoзa втpa-ти iнвecтицiй i nepepивaння дiяльнocтi фipм у peзyль-тaтi вoeн i гpoмaдcькиx зaвopyшeнь; дiï opгaнiв влa-ди, щo nepeшкoджaють нopмaльнoмy здiйcнeнню irae-cтицiйнoï дiяльнocтi тa iн:
Ступшь prorny зaлeжить вiд noлiтичнoï, coцiaль-нoï, eкoнoмiчнoï, eкoлoгiчнoï, кpимiнaльнoï cmyaitm, щo зyмoвилo noдiл зaгaльнoгo нeкoмepцiйнoгo iнвecтицiй-нoгo pизикy нa: eкoнoмiчний, фiнaнcoвий, далпичний, зaкoнoдaвчий, coцiaльний, кpимiнoгeнний тa eкoлoгiч-ний, южний з який poзглядaeтьcя гpynoю noкaзникiB: Рeгioнaльнi нeкoмepцiйнi pизики визнaчaютьcя нeoбмeжeнoю кшькютю npивaтниx noкaзникiв, nepeлiк якиx мoжe тpaнcфopмyвaтиcя внacлiдoк nepexoдy ero-дамши Укpaïни нa нoвий eтan poзвиткy Зaгaлoм су-кynнicть нeкoмepцiйниx peгioнaльниx iнвecтицiйниx pизикiв фopмyeтьcя nepeлiкoм пpивaтниx noкaзникiв, a caMe: piвeнь злoчиннocтi, piвeнь бeзpoбiття, piвeнь eкoлoгiчнoï бeзпeки, вiднoшeння peгioнaльниx opгaнiв влaди дo фopмyвaння pинкoвoгo cepeдoвищa, стутнь cпpиятливocтi iнвecтицiйнoгo зaкoнoдaвcтвa, вiднoшeн-
ня нaceлeння дo pинкoвиx peфopм, piвeнь тлгтичда!' cтaбiльнocтi, ступть дифepeнцiaцiï дoxoдiв нaceлeннЯ:
Зaлeжнo вiд чacoвoгo гopизoнтy aнaлiзy, ynpaв-лiння й npoгнoзyвaння o^ray iнвecтицiйнoгo датенщ-aлy вapтo poздiлити нa двi, a caMe oцiнкy noтoчнoгo cтaнy iнвecтицiйнoгo клiмaтy й пepcпeктивнoгo (мoжливoгo в мaйбyтньoмy):
Пopяд з цими мeтодичними niдxoдaми дo oцiнки iнвecтицiйнoгo noтeнцiaлy cлiд у тepитopiaльнoмy poзpiзi дocлiдити ii фaктоpи, знaчeння якиx зpocлo npи poзшиpeннi гocnoдapcькoï тa noлiтичнoï caмocтiйнocтi peгioнiв чи з нaдaнням ïm cпeцiaльниx peжимiв госда-дapювaннЯ:
Пpи пpoвeдeннi кoмnлeкcнoï oцiнки i^ecra^^ нoгo пoтeнцiaлy peгioнy тaкoж дoцiльнo :
1) npoвecти aнaлiз iнвecтицiйнoгo noтeнцiaлy m тpьox piвняx: глoбaльнoмy, нaцioнaльнoмy, внутрш-ньooблacнoмy;
2) зacтocyвaти, як вжe зaзнaчaлocя вищe, дифe-peнцiйoвaний тда1д oцiнки iнвecтицiйнoгo noтeнцiaлy з дазицл piзниx титв iнвecтоpiв, тобто вивчити с^и-ятливicть iнвecтицiйнoгo клiмaтy для кoнкpeтниx гpyn iнвecтopiв; видшити клacтepи cфopмoвaнocтi irnecra-цiйнoгo клiмaтy зa тиnaми iнвecтopiв;
3) гpoaнaлiзyвaти o^eMi cклaдoвi iraec'ra^mo-гo noтeнцiaлy в кoнтeкcтi oцiнки coцiaльнo-eкoнoмiч-нoï croya^i' зaгaлoм;
4) npoвecти oцiнкy iнвecтицiйнoгo iмiджy peгioнy;
5) викopиcтaти SWOT- aнaлiз iнвecтицiйнoгo да-тeнцiaлy шляxoм oцiнки cильниx i cлaбкиx doprn pe-гioнy як мicця для ime^^rn, noтeнцiйниx мoжливoc-тeй i нeбeзпeк, який дonoмaгae виявити вузьге кoлo ключoвиx гpoблeм;
6) у виглядi тaблиць, гpaфiкiв i rap! noкaзaти poз-noдiл, динaмiкy, згpyпyвaння peгioнiв i ïx гeoгpaфiю зa cклaдoвими iнвecтицiйнoгo noтeнцiaлy, змiнoю pe№ тингу, peгioни нeдooцiнeнi вiтчизняними тa iнoзeмни-ми iнвecтоpaми, poзnoдiл внyтpiшнix кaniтaлoвклaдeнь тa гpямиx iнoзeмниx iнвecтицiй зa тиnaми peгioнiв no pemraiy;
7) зacтocyвaти coцioлoгiчнi мeтoди тa eкcnepтнi o^rnH, onитyвaння iнвecтopiв;
8) викopиcтaти квaлiмeтpичнi Meix>№ oцiнки irae-cтицiйнoгo noтeнцiaлy нa бaзi даго якicниx xapara^ep^ стик;
9) зa дonoмoгoю мeтoдiв eкoнoмeтpичнoгo мoдe-лювaння npoвecти aнaлiз peпyтaцiï, тобто peтpocneктив-ний aнaлiз (oцiнити nonepeднi кoливaння noкaзникiв, i нa цiй ocнoвi npoгнoзyвaти ïxrn мaйбyтнi кoливaння, виявити ^ичини циx кoливaнь тa obrara вплив змiни piзниx noкaзникiв m змiнy peзyльтyючиx noкaзникiв);
10) шляxoм фaктopнoгo aнaлiзy тэюж мoжнa ви-знaчнти вплив зтни oдниx oбpaниx пoкaзникiв нэ змшу iншиx, щo дoзвoлнть виявити шйбшьш вaгoмi фaктo-ри, вiд якж зaлeжнть iнвecтицiйний пoтeнцiaл;
11) пpoвecти aнaлiз нeфopмaльниx пoкaзннкiв;
12) дocлiдити вплив iнвecтyвaння нэ eкoнoмiчнy структуру peгioнy й дepжaвн зaгaлoм, a^e бeзкoнт-poльнe iнвecтyвaння в oднi гaлyзi i пoвнe iгнopyвaння iншиx мoжe дeфopмyвaтн cтpyктypy eкoнoмiкн, rn-рушити piвнoвaгy гocпoдapcькoï cнcтeмн.
O'me, iнвecтицiйний пoтeнцiaл peгioнy — вд от-cтeмa вiднocнн, cepeдoвнщe дiяльнocтi тэ cнcтeмa вiдлiкy iнвecтyвaння, як в cyкyпнocтi:
1) фopмyютьcя взaeмoпoв'язэним кoмплeкcoм нopмaтивнo-пpaвoвиx, пoлiтичниx, coцiaльниx, erom-мiчниx, opгaнiзaцiйнo-yпpaвлiнcькиx, iнфopмaцiйниx фaктopiв, щo дэють у cвoeмy cyмapнoмy пpoявi от-нepгiчннй eфeкт, пoдiляютьcя зэ мaкpo-, мiкpo- й oco6-ливo мeзopiвнeм yпpaвлiння тэ вiдoбpaжaють як o6-eктивнo icнyючi зaдaнi yмoви й пepeдyмoвн (мoжлн-вocтi тэ oбмeжeння) для пoявн cтiйкoгo cпoнyкaння дo iнвecтyвaння (вxiднi фaктopн), тэк i cyб'eктнвнi (виxiднi) peзyльтaти дiяльнocтi iнвecтopiв пo ви^рте-тэнню юную^^ yмoв i пepeдyмoв;
2) виpiзняeтьcя зaкoнoмipнoю циклiчнicтю, щo внзнaчaeтьcя цимчними змiнaмн cycпiльнoгo тэ eкo -нoмiчнoгo cepeдoвищa;
3) xapaктepнзyeтьcя cпeцифiчнoю ocoбливicтю, cyть якoï пoлягae в тому, щo нaвiть у paмкax iieï caмoï CTC цe явищe (iнвecтнцiйннй клiмaт) мoжe бути piзним зэ cпpиятливicтю для piзниx груп iнвecтopiв.
Пoeднaння, пepeплeтeння вcix тpьox acпeктiв iнвecтyвaння, як oкpecлeнi вищe, тaкoж здiйcнюeть-cя cннepгiчнo. Якщo цi acпeктн пpoявляютьcя нe тшьки cннepгiчнo, aлe й мyльтнкoлiнeapнo, тобто в oднoмy нэпрямку, тo яктст пapaмeтpн imecTO^feo-гo пoтeнцiaлy зpocтaють, aбo змeншyютьcя в гeoмeт-ричнш пpoгpeciï.
У cyчacниx eкoнoмiчниx дocлiджeнняx шиpoкo зacтocoвyeтьcя мeтoд мoдeлювaння, який e oдним з вaжливиx yнiвepcaльниx мeтoдiв нayкoвoгo тзшння тэ дocлiджeння в бaгaтьox гaлyзяx нoвiтньoï нayки.
Eкoнoмiчнi мoдeлi мoжyть викopнcтoвyвaтнcь для виpiшeння бaгaтьox пpoблeм peгioнaльнoï ei^reiHi^: при пoбyдoвi peгioнaльниx тнпoлoгiй, peгioнaльнoмy cmya-цiйнoмy aнaлiзi, poзpoбцi пpoгнoзiв, iмiтaцiï нacлiдкiв пpoвeдeння coцiaльнo-eкoнoмiчниx зaxoдiв нэ зaгaль-нoдepжaвнoмy тэ peгioнaльнoмy piвняx, oбгpyнтyвaн-ня пapaмeтpiв фiнaнcoвo-eкoнoмiчниx мexaнiзмiв тэ iн.
Бaгaтoacпeктнicть пpoблeм peгioнaльнoï erom-мiкн пepeдбaчae дoцiльнicть викopнcтaння вeликoгo
Рис. 1. CxeMa cпiввiднoшeння кaтeгoрiй iивecтицiйнoï прoблeмaтики
poзмaïття мoдeлeй, для клacнфiкaцiï якиx викopнcтo-вyютьcя piзнi тдгрунтя тэ oзнaки (тэбл. 2).
Moдeлювaння, як зaзнaчaють бiльшicть нayкoвцiв, — цe ^o^c пoбyдoвн, вивчeння й зacтocyвaння мo-дeлeй, мeтoд oпocepeдкoвaнoгo тзшння зэ дoпoмo-гoю oб'eктiв-зaмiнникiв. Пpoтe, нэ нэшу думку, мo-дeлювaння — вд, paдшe, пpoцec вiдcлiдкoвyвaння rn-вeдiнкн o6 ' eктiв чи тeндeнцiй пpoцeciв (peтpocпeктив-ннx, cyчacниx, пepcпeктнвннx) шляxoм фiкcaцiï oкpeмиx пapaмeтpiв тэ зм1ни iншиx пapaмeтpiв, щo вxo-дять дo жлэду мoдeлi.
B icтopичнoмy плaнi вндiляють три гоюлшня ero -нoмiкo-мaтeмaтичниx мoдeлeй. Пepшe пoкoлiння — eкoнoмiкo-мaтeмaтичнi мoдeлi лiнiйнoгo пpoгpaмyвaн-ня, a caмe мoдeлi oптимiзaцiйнoгo чи omM^a^rao-бaлaнcoвoгo типу з чiткo зaдaнимн oбмeжeннями пo плaнoвиx pecypcax i кpитepieм oптнмaльнocтi, як eдинoï мeтн дocягнeння peзyльтaтy yпpaвлiння. Дpyгe пoкoлiння вiдpiзнялocя пoявoю iмiтaцiйниx, iгpoвиx, нeчнcлoвиx, iмoвipнicниx мoдeлeй тэ мoдeлeй нeчiткиx кaтeгopiй i мнoжнн. Moдeлi дoпycкaлн oптимiзaцiю пo дeкiлькox кpнтepiяx, вapiювaння цiльoвoï функци й oбмeжeнь, викopнcтaння peзyльтaтy oднieï мoдeлi в iншiй, мгж oкpeмимн мoдeлямн дoпycкaлocя зaлyчeння e^rop^, кopнcтyвaчiв, як упрэвляли пocлiдoвнicтю пiдключeнь блoкiв мoдeлeй, зaдaвaлн пapaмeтpн мo-дeлювaння, здiйcнювaлн iнтepaктивний peжим. Tpeтe пoкoлiння мoдeлeй бaзyeтьcя нэ пoeднaннi двox зэ-знaчeниx пiдxoдiв (мaтeмaтичнoгo й iмiтaцiйнoгo) з тpeтiм cтpyктypнo-лoгiчним i кoмп'ютepнo-iнтeлeктy-aльнo-eкcпepимeнтaльним. У цж мoдeляx фaктopн й зв'язки внзнaчaютьcя й видoзмiнюютьcя в нeoбxiднo-
Таблиця 2
Класифшащя економ1чних моделей
Основа класифiкацil Типи i види моделей
За формою представлення математичш, вербальнi, аксiоматичнi, графiчнi, вiртуальнi тощо
За цiльовим призначенням теоретико-аналiтичнi та прикладнi
За способом вираження спiввiдношень мiж зовнiшнiми умовами, внутрiшнiми параметрами й шуканими характеристиками - функцюнальш (тзнання сутност об'екту через його дiяльmстъ, функцюнування, поведiнку); - структуры (вщображають внутрiшню органiзацiю об'екта: його складовi частини, внутрiшнi параметри, !х зв'язки зi „входами" й „виходами" модельованого об'екту)
За часовим горизонтом зображення ретроспективнi, сучасш та перспективнi
За цшями моделювання сощально-економiчних процеав - дескриптивнi (для опису й пояснення дiйсностi: анашзу минулого, сучасного й прогнозування майбутнього); - нормативнi (передбачають цiлеспрямовану даяльшсть, формалiзуютъ мету економiчного розвитку, можливост й засоби й досягнення)
За характером вщображення причинно-наошдкових зв'язюв детермшоваш та моделi, що враховують випадков^ь i невизначенiстъ
За способом вiдображення фактору часу - статичнi (уа залежност вiдносятъся до одного моменту чи перюду часу); - динамiчнi (характеризуют змiни економiчних процесiв в чаа й використовуються для прогнозування)
За тривалютю розглянутого перiоду короткотермiновi (до року), середньотермiновi (до 5 роив), довготермiновi (10-15 роив i бiльше)
За характером залежност лiнiйнi й нелЫйш
За спiввiдношенням екзогенних та ендогенних змiнних вiдкритi, закрип й промiжнi
За ступенем охоплення процесiв агреговаш й деталiзованi
За врахуванням просторово! структури - точковi (макроекожмчш моделi); - просторовi (багаторегiональнi моделi нацюнально! економiки)
За способом оргашзаци обчислювальних експерименпв - числовi (математичш рiвняння при заданих параметрах i початкових умовах); - iмiтацiйнi чи алгоритмчш (аналiтичнi залежност за допомогою яких iмiтуютъся елементарнi явища при збереженш !х лопчно! й семантично! структури, послiдовностi плину в чаш...); - статистичнi (для одержання статистичних даних вiдносно процесiв у модельованш системi).
му напрямку за допомогою закладених у комп'ютер1 правил, процедур, норматишв, заснованих на методах штучного 1нтелекту. Так модел1 дозволяють перейти до принципово ново! фази економ1чного аналь зу з 1ншим за глибиною охоплення способом опису екожмчних об'екттв — комп'ютерно-експерименталь-но! економ1ки. Повнота опису забезпечуеться як за рахунок детатзаци частин системи, так 1 за рахунок стратифшованого представления И у вигляд1 1ерархп моделей р1зного ступеня детал1зацИ.
1нвестицшш модел1 — це вид економ1чних моделей. Багато дослвднишв пропонують здшснювати моделювання 1нвестиц1йно! д1яльносп в систем1 макро-параметр1в, тобто за допомогою макроеконом1чних
моделей. Справедливим е те, що в бшьшост еконо-м1чних теорш 1нвестицИ розглядаються як невщ'емна частина будь-яко! економ1чно! системи (табл. 3).
Але швестицшм процеси, явища й навгть сама шве-стиц1я е також окремими системами, моделювання яких особливо важливе з огляду на необхвднють досл1джен-ня особливостей функцюнування цих систем та впли-ву специф1чних фактор1в !х формування. На нашу думку, 1нвестицшною е лише така модель, яка е вщобра-женням оригшалу—швестицшного процесу (наприк-лад, формування швестищйних ресурав), швестицш-ного явища (наприклад, швестицшного ктмату), 1нве-стицшного об'екту (сама 1нвестищя). 1нвестицшна модель не може не бути присутньою в склад1 економ1чно!
Таблиця 3
Типи швестицшних моделей, к роль та м1сце в склад1 економ1чних моделей
Назва Тип модел1
модел1 Економ1чна ¡нвестицшна, присутня в склад1 економ1чно! (11 мюце)
Формальна, Вербальна
Фшера в основ1 яко! лежить р1вняння обм1ну МУ=РУ, де М - кшьюсть грошей, V -швидюсть 1х об1гу, У - кшьюсть благ, що обмшюються або реальний обсяг виробництва, Р - р1вень цш. При м1кроанал1з1 швестицшно! поведшки, за ефектом Фшера, з1 збшьшенням грошово! маси попит на грош1 падае \ вщсоткова ставка знижуеться, але в зв'язку з зростанням щн попит на грош1 знову зростае 1 р1вень ставки тдвищуеться. Тому встановлення природна норма процентно! ставки
Формальна Вербальна
Мультипол1 катора Кейнса Вщображае взаемозв'язок м1ж приростом швестицш та збшьшенням доходу 1 показуе як приршт швестицш впливае на приршт виробництва 1 доходу. КМ=1/АБ або Км=1/(1-АС), де АБ - гранична схильтсть до заощаджень, АС - гранична схильтсть до споживання. Обсяги швестицш залежать вщ розм1ру доходу, а отже ввд величини заощаджень та споживання.
Формальна, Формальна
Харрода-Домара в основ1 яко! р1вняння О = Б/С або Б = О/С, де О - темпи економ1чного зростання, С -вщношення катталу до випуску продукци (коефщент катталоемносп), Б - частка заощаджень у нацюнальному дохода Вираз О/С представляе частку чистих швестицш у нацюнальному дохода
Формальна Вербальна
Кобба-Дугласа Виробнича функщя являе собою модель, за якою обсяги виробництва залежать вщ взаемоди двох фактор1в: пращ \ катталу. У = Б(Ь,К), де У - обсяг виробленого продукту (нацюнального доходу), Ь -сукупш затрати пращ, К - вкладення катталу. Модель на баз1 виробничо! функци може використовуватись для ощнки швестицшно! активности та кл1мату, а кр1м того: джерел зростання, впливу техтчного прогресу, прискорення оновлення основного катталу 1 ш
Адаптивних та рацюналь- них оч1кувань Р.Лукаса Вербальна й аксиоматична Вербальна й аксиоматична
Модель адаптивних оч1кувань полягае в тому, що ф1рми коректують сво! оч1кування { ди, виходячи з помилок минулого, тенденцш { шдтверджень або помилок минулих прогноз1в. Модель ращональних оч1кувань базуеться на бшьш ширшш шформаци на баз1 анатзу та ощнок майбуттх подш, а саме розглядаеться як функцюнуе шнуюча економ1чна модель, яю тенденци р1зних економ1чних параметр1в, яю 1мов1рт наслвдки при запроваджент р1зних вар1анпв ршень { як у зв'язку з цим можуть змшюватися основт показники макроекономщи.
Цикл Аксюматична Аксюматична й вербальна
Дж. Кггчша Розвинув вдею, що флуктуаци дшово! активност можна роздшити на дв1 категорп: головт цикли { другорядш Це вщповщно стосуеться { циктв швестицшно! активност
Продовження табл.3
Цикли М.Кондратьева Ак^оматична Причинами юнування короткострокових циклiв е перюдичшсть реiнвестування в основний каттал, розвиток iнновацiй, вiйни, революци, вщкриття нових кра!н i нових родовищ корисних копалин, золотих копалень i ш. Ак^оматична й вербальна Перюдичшсть швестування, вщповщно, е залежною i пояснюеться наявшстю цих короткострокових циклiв.
Цикл К. Джуглара Ак^оматична Описав цикли дшово! активностi за !хшми фазами: економiчний розквiт, криза i лiквiдацiя. Ак^оматична й вербальна Зайвий каттал, наприклад, у фазi спаду, скорочуеться через вихвд i3 вжитку i помилки у бiзнесi.
Цикл Р.Фрша Ак^оматична Запропонував маятникову модель циклу, зпдно з якою рiзнi поди в економщ (шоки) дають поштовх для розхитування у бш спаду та тдйому дшово! активностi Ак^оматична й вербальна Вщповщно, спад чи пiдйом швестицшно! активностi залежить вiд подiй (поштовхiв) в економiцi.
Цикл Дж.Хiкса Ак^оматична Домiнуе положення про iснування двох бар'ерiв (обмежувачiв) на шляху рiвноважного руху: „стелi" i „пiдлоги". Зростання реальних доходiв обмежуеться верхньою межею („стелею") i зупиняеться при повнiй зайнятостг В результатi капiталовкладення, якi е залежними вщ приросту доходу скорочуються. А нижнш бар'ер пов'язаний з межею скорочення швестицш, адже вони не можуть впасти до нуля, бо частина з них повинна тти на амортизацш. Чергування перiодiв зниження та збшьшення доходу спричинюе циклiчнi коливання. Ак^оматична й вербальна У рамках циклiчно! економiчно! модели проявляеться i циклiчна iнвестицiйна, а саме: швестици, якi залежнi ввд приросту доходу та вiдрахувань на амортизацш також мають верхню й нижню межу.
Цикл С.Слуць-кого Формальна Показав, що цикли дшово! активност можуть генеруватися через суму випадкових факторiв (е4). Сума нинiшнiх i майбутнiх шошв визначаеться: у4 = е4+0,95еы+0,952еы + ...+0,953е1+0,95уо Формально-вербальна В^повщно цикли швестицшно! активност також генеруються через суму випадкових факторiв, що впливають на не!.
Дiловий цикл Р.Лукаса Ак^оматична Доводить, що коливання в економщ пов'язаш з монетарно-фiскальними шоками, ефекти ввд яких розподiленi у чаш через шформацшш лаги i ефект акселератора. Вербальна З загальними коливаннями в економвд пов'язаний i циклiчний рух швестицш.
Цикл Дж.Лонга Ак^оматична Заснував свою теорш циклу на подiбностi змiн споживчо-виробничих плашв з циклами дiловоi активност за умови вiдносно постiйних цш. Вербальна 1нвестицшна дiяльнiсть тiсно пов'язана з тими факторами, ям змiнюються вiд перюду до перiоду згiдно з фазами циклу дшово! активности
Стратегия сощально-економ1чного
Рис. 2. Взаемоузгоджешсть 1нвестиц1йних моделей з стратегieю сощально-економ1чного розвитку рег1ону
модел1, що випливае з закону загальног теори систем. 1накше кажучи, вивчення ¿нвестицшних явищ та про-цеав поза конкретною економ1чною системою е абсур-дним, а побудова ¿нвестищйних моделей поза економь чними моделями е беззмютовною. Але ¿нвестищйш модел1 — це модел1 вщносно самоспйних систем у суперсистем! — економщ.
Недолшами модельних систем е використання змшних, статистична необ'ективмсть яких пояснюеться специфшою функщонування впчизняно! перехвдно! еко -номши та недосконалютю статистичного обл1ку в Ук-ра!ш. У результат! використовуються зм!нн!, що не ма-ють точного статистичного вщображення в Укра!м (зай-нят!сть та продуктивн!сть пращ, величина доход!в та заощаджень населенна, попит на ¿нвестицл з боку суб'екпв господарювання та держави, рух власних ф!нансових та матер!альних кошпв, диференц!ац!я спо-живач!в за сощальним статусом зг!дно з оф!ц!йними статистичними даними). Адже значна частина дохода населения Укра!ни формуеться в «пньовому» сектор!, а б!льша частина заощаджень знаходиться поза межами баншвсько! системи та зд!йснюеться в шоземшй валют!, що н!велюе офщйн статистичн! дан!. Складно також ощнити фактичний !нвестиц!йний попит, осюль-ки його реальна величина зменшуеться через надзви-чайно високу ц!ну кредитних ресурс!в в Укра!н! (юнуе незадоволений попит). Р!вень вгтчизняних сощолопч-них досл!джень на сьогодн! не дозволяе зробити адек-ватну стратифшащю сусп!льства за майновим (сощальним) статусом. Тому будь-як! оц!нки споживчих доход!в у такому розр!з! статистично ненад!йн!.
Велик! труднощ! моделювання створюе шформа-щйна недостатн!сть, а саме проблеми шформацп про приватний сектор, поширення р!зних форм т!ньово! економ!ки, перех!д статистики на нову методолопю
як насл1док, в1дсутн1сть достатньо довгих динам1чних ряд!в сп!вставних даних.
Загалом м!сцями локал!зац!! проблем моделювання економши Укра!ни е:
• вщсутшсть оц!нок конкурентоспроможност! укра!нських виробнишв та коректного прогнозу зов-шшнього попиту на !х товари та послуги (у розр!з! галузей та економши в ц!лому);
• вщсутшсть регулярних оц!нок «пньових» об-сяпв виробництва та доход!в економ!чних агенпв;
• використання показник!в чисельност! зайнятих та величини оплати прац! лише у вигляд! оф!ц!йних нарахувань, без урахування необл!кованих зайнятих та !х доход!в;
• неврахування специф!ки поточно! ситуацп в Укра!н!, коли короткостроков! лагов! чинники мають вир!шальний вплив на економ!чну кон'юнктуру;
• неврахування девальващйного ефекту на галу-зевий перерозпод!л доход!в економ!чних агент!в;
• неврахування впливу податкових п!льг та пору-шень плапжно! дисципл!ни, що призводить до зрос-тання кредиторсько! заборгованост! за бюджетними платежами.
При всьому розма!тт! юнуючих економ!чних моделей !м бракуе концептуально! комплексност!, яка б дозволяла ув'язати екожмчш процеси, що в!дбивають ф!нансову, швестицшну, виробничу, зовмшньоторговель-ну, соц!альну полгтику держави в едину цшсну модель.
«1нвестицшний потенщал» як сукупшсть матерь альних, нематер!альних, ф!нансових та ¿нших ¿нвести-ц!йних ресурс!в, що використовуються для вщтворення й розвиткку суб'екпв економ!чно! д!яльност! на тери-тори рег!ону та м!ста, а також ринкових, сощально-економ!чних, орган!зац!йно-правових та шших власти-вих м!сту й регюну фактор!в, що залучать або вщштов-
хують iHBecTopiB i забезпечують умови для ефектив-ного застосування iHBecm^ranx ресурав.
Лiтература
1. Вдовiчев А. А. Теоретико-методолопчш та ме-тодичш основи ощнки iнвестицiйниx параметрiв регю-нального розвитку. — Л.: 1н-т регюн. дoслiджень, 2005. — 285 с. 2. 1нвестолопя: наука про швесту-вання: Навч. пoсiбник / За ред. С.К.Реверчука. — К.: Атака, 2001. — 264 с. 3. Бланк И. А. Инвестиционный менеджмент. — К.: МП «Итем», 1995. — С. 94— 104. 4. 1нвестицшний ктмат в Укра!ш: фактори ре-пональних ризишв / Державний кoмiтет Украши з пи-тань розвитку пiдприeмниuтва; Рада по вивченню про-дуктивних сил Украши НАН Украши / О. В. Кужель та iн.— К., 1999. — 192 с. 5. Журнал «Експерт» / http: //www.expert.ru/expert/ratings/regions/index.shtml.
6. Лесечко М.Д., Чемерис А.О., Чемерис О.М. 1нвестищйний ммат: теoрiя i практика/ Украшська Ака-демiя держ. управлшня при Президентoвi Украши. Львiвський фiлiал. — Л.: ЛФ УАДУ, 2001. — 166 с.
7. Захарш С.В. Мoнiтoринг iнвестицiйнoгo ктмату // Фiнанси Украши. — 2001. — № 1. — С. 111 — 117.
8. 1нвестицшний ктмат в Украш: фактори регюналь-них ризишв / Державний комггет Украши з питань розвитку тдприемницгва; Рада по вивченню продуктив-них сил Украши НАН Украши / О.В. Кужель та ш.— К., 1999. — 192 с. 9. !нвестицшний рейтинг реп-
ошв Укра!ни у 2002 рощ. Еконо]шчш Есе / Вщпов. ред. В. Пинзеник. — К.: 1н-т реформ, 2002. — 52 с. 10. Климова Н.И. Инвестиционный потенциал региона / РАН. — Екатеринбург, 1999. — 276 с. 11. Колесникова Н.А. Финансовый и имущественный потенциал региона: опыт регионального менеджмента.
— М.: Финансы и статистка, 2000. — 240 с. 12. Крей-мер Г. Государственное регулирование инвестиционного климата в условиях рыночных преобразований. Автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата экономических наук. — М.: РАГС, 1997.
— С. 14. 13. Муниципальный менеджмент: Справ. пособие / В. В. Иванов, А. Н. Коробова. — М.: ИНФ-РА-М, 2002. — 718 с. 14. Гришина И., Шахназаров А, Ройзман И. Комплексная оценка инвестиционной привлекательности и инвестиционной активности российских регионов: методика определения и анализ взаимосвязей // Инвестиции в России. — 2001.
— № 4. — С. 5—16. 15. Игошин Н.В. Инвестиции. Организация управления и финансирование: Учебник для вузов. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. — 542 с.
16. Частно-общественное партнерство в разработке и реализации территориальной инвестиционной стратегии: методические рекомендации для местных и региональных властей // http://www.ano.leontief.ru.
17. Лебедев В. Привлечение иностранных инвестиций: фактология, проблемы, подходы к решению // Рос. экон. журн. — 2000. — № 5—6. — С. 69—78.
