CC BY
15
О.В. Гаращук, к.е.н.,
О.1. Щукт, к.е.н., В.М. MamieHKO,
€.€. Козлов
ОЦ1НКА 1НТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАП1ТАЛУ ТА МОТИВАЦ1ЙН1 ЧИННИКИ 1ННОВАЦ1ЙНИХ ПОТЕНЦ1Й МОЖЛИВОСТЕЙ П1ДПРИСМСТВ
Проанал1зовано ocHoeHi методи оцiнки iнтелекту-
ального капталу та ризику твестора, розглянуто Их взаемозв'язок та взаемний вплив у процеci твестування. Також розглянуто можливкть використання та практичну цiннicть отриманих результатiв для оцтки твестицтного потенцiалу регiону.
Проанализированы основные методы оценки интеллектуального капитала и риска инвестора, рассмотрена их взаимосвязь и взаимное влияние в процессе инвестирования. Также рассмотрена возможность использования и практическая ценность полученных результатов для оценки инвестиционного потенциала региона.
The basic methods of estimation of intellectual capital and investment risk are analysed; their interconnection and mutual dependence in the investment process are considered. The possibility of using and practical value of the results obtained for estimation of region's investment potential is also considered.
Стратепя eK0H0Mi4H0r0 зростання Украши та И регюшв передбачае проведення на шновацшнш 0CH0Bi глибоких структурних перетворень в господарськш систем^ формування ринкового середовища на засадах конкурентних вщносин у вах сферах економiчноl дiяльностi, що вимагае вiдповiдних швестицш i нових пiдходiв до використання штелектуального потенцiалу.
© О.В. Гаращук, О.1. Щукш,
В.М. Маленко, е.е. Козлов, 2009 В умовах гостро! мiжнародноl конкуренцп на ринку катт^в унаслiдок перевищення попиту над !х пропозицiею важливою та актуальною проблемою постае вивчення економiчного середовища регюшв, !х структурних пiдроздiлiв, штелектуально1 насиченост швестицшно1 привабливостi мiст, ресурсного призначення та формування сприятливого iнвестицiйного середовища, тобто створення умов для тдвищення швестицшно1 активностi вiтчизняних та шоземних суб'ектiв шдприемницько1 дiяльностi на основi ефективного використання iнтелектуального потенцiалу [1].
Формування нащонально1 економiчноl системи, докоршна змiна економiчних вiдносин зумовили ряд нових завдань, пов'язаних з реконструкщею господарського комплексу. У цш ситуацп вкрай необхiдно провести децентралiзацiю державного управлшня та структурну перебудову промисловост й господарства Укра1ни на засадах вмшого регулювання iнвестицiйних процесiв, виробничо-техшчно1 i сощально1 полiтики, якi б забезпечували реалiзацiю просторово1 стратеги й регюнально1 полiтики в масштабi держави [1, 2].
Вивченню проблеми швестицшних ризикiв рiзного характеру присвяченi роботи багатьох в^чизняних i зарубiжних науковщв, наприклад, I. Борщука, О. Бугрова, В. Вареш, В. Головатюка, I. Дворака, А. Пересади, О. Чечелюка, А. Яскевича. До наукових дослщжень стосовно методiв оцiнки iнтелектуального катталу та iнвестицiйного потенцiалу належать пращ таких науковщв, як О.Б. Бутшк-Оверський, C.O. Довгий, В.Г. Зшов, Г. Мшс, Ричард Р. Нельсон, Е. Брукшг, Т. Бьюзен, Д. Шнайдер, В.П. Чеботарьов, В.М. Антонов, П.С. Харiв, Н.А. Колесшкова та
При традицiйних методологiчних пiдходах до розробки регюнально1 й швестицшно1 проблематики ощнка iнвестицiйного забезпечення здiйснюеться за характеристиками завершально1 стадп iнвестування - обсягами залучених у суспiльне виробництво швестицш, сшввщнесеними з одержуваними соцiально-економiчними результатами. Тим самим процеси регюнального iнвестування неадекватно описуються методами, що оперують
характеристиками економiчних подш, якi здiйснилися, не враховуючи ресурсну базу та потенщал iнвестування. Крiм того, знижуеться операцшшсть методичного iнструментарiю, що найчастiше деформуе уявлення про реальнi iнвестицiйнi можливост регiону й перспективи його розвитку на основi визначення та використання iнтелектуального потенцiалу.
Особливо! уваги щодо аспекту економiчного розвитку та шновацшно! дiяльностi суспiльства потребуе унiкальна група об'екив, якi перебувають у формi потенцiй (можливостей). Вони недостатньо вивчеш та висвiтленi в науковiй лiтературi внаслiдок того, що потенцiйне, шнуюче за межами реально функцiонуючого економiчного життя досить складно зрозумiти та вщобразити в понятiйному апаратi. Хоча вплив потенцiй на реальнi господарсью процеси не можна недооцiнювати. Не треба забувати, що економжа перебувае як у реальнш, так i в потенцiйнiй формi. Потенцiйне завжди мае шанс втiлитися, матерiалiзуватися.
Можливост розвитку мають причинно-наслiдковий зв'язок з поняттями зовнiшнiх ефектiв. Тiльки зовшшш ефекти е наслiдком реалiзаци даних можливостей, тобто потенци являються причинами !х прояву, i навпаки.
Крiм факту iснування можливостей розвитку нас щкавить, яким чином !х ре^защя впливае на функцiонуючу систему. Тут треба вщзначити такi особливостi: впливи можливостей розвитку мають подвшний характер: !х використання покращуе параметри системи, а невикористання - призводить до суттевих втрат зайнятих позицiй.
Ще на одну суттеву особливiсть необхщно звернути увагу. Можливостi е лише частками економжи, яка iснуе у потенцшнш формi, а не реально! економши, яка здатна отримати максимально можливий результат за певних умов виробництва, розподiлу та перерозподiлу. Реальна економжа здатна досягнути свого потенцшного рiвня i одночасно вона обмежена рiвнем максимально можливих результатiв. На вiдмiну вiд не! економiка, що юнуе у потенцiйнiй формi, - це св^ рiзних можливостей, яю необов'язково реалiзуються чи не реалiзуються. Економiка у потенцiйнiй формi шчим не обмежена, оскiльки все в нш перебувае у виглядi щей (благ), яю здатнi впливати на господарське життя. Можливост в нш можуть знаходитися у виявленому або невиявленому сташ.
Виявленi можливостi - це сформульоваш iде!, логiчно викладеш у виглядi теорiй, систем, що виникають як наслiдок дослiдження проблем для !х розв'язання.
Невиявленi можливост - це iде!, якi потребують осмислення та формалiзацi!.
Крiм цього, можливост можуть перебувати в потенцшнш економщ як завгодно довго, нав^ь у виявленому станi. Це пщтверджуеться досвiдом iсторичного розвитку свiтово! економжи. Так, наприклад, у часи раннього середньовiччя утвердилося натуральне господарство як наслщок активно! реалiзацi! iдей Аристотеля, тодi як можливостi розвитку банювсько! системи , що заклалися ще за чаав Древнього Риму, не були використаш i лише в перюд пiзнього середньовiччя набули ознак утвердження. Те саме стосуеться щей фiзичноl економи, закладено! Лейбнiцем, продовжено! Л. Карно, Г.К. Кереем, Ф. Лштом та сучасним вченим Л.Ларушом [3-5], iнших можливостей, реалiзацiя яких посприяла б розвитку фiнансово-економiчного життя людства. Тема економiки, що юнуе у потенцiйнiй формi виявлених та невиявлених можливостей, вимагае подальшого вивчення та дослщження. Проте автори дозволяють собi продовжити дослiдження можливостей розвитку та можливостей занепаду.
Дослщжуючи повноцiннi блага, слщ окремо розглянути потенцiйно iснуючi повноцiннi блага - можливостi розвитку, оскшьки вони е наслiдками функщонування економiчних суб'ектiв, а створення мехашзму активно! реалiзацi! даних можливостей вщкрие перспективу пiдвищення рiвня позитивно! результативност та прискорення динамiки розвитку фшансово-економiчно! системи.
Можливостi розвитку - це потенцшно iснуючi повноцiннi блага, що е наслщками дiяльностi агенив фiнансово-економiчно! системи, i !х активна реалiзацiя дозволяе отримати кiлькiсно бiльшi та якiсно кращi новi повноцшш блага.
Прийшов час, коли суб'екти господарсько! системи обов'язково повиннi враховувати у сво!й дiяльностi можливостi розвитку, оскшьки iндиферентне вiдношення до проблеми !х
peani3a^ï в кшцевому випадку стимулюватиме процеси занепаду, руйнування та розпаду, яю вiдбувaються зараз на MiKpo- та мaкроекономiчному рiвнях.
На наш погляд, необхщне використання нового методологiчного прийому. В його основi пропонуеться використовувати ресурсний тдхвд, який, з одного боку, дозволяе забезпечити цiлiснiсть опису репону як об'екта дослiдження, а з шшого - усувае зазначену вище невiдповiднiсть мiж предметом i методами дослiдження регюнально1' й швестицшно1' проблематики.
У процесi дослiдження економiчноï теори нами визначено етапи формування системи наукових знань про штелектуальний та швестицшний потенцiaли, якi характеризуються такими ознаками.
I етап - наявшсть в теорiях описiв елементiв, окремих ознак та фaкторiв без використання самого поняття «швестицшний потенщал», «шновацшний потенщал» чи «штелектуальний потенщал»;
II етап - введення в науковий об^ термшв «швестицшний», «шновацшний» та «штелектуальний» потенщали, поява теорш та концепцiй, у яких вони дослiджуються;
III етап - розширення змiстовного навантаження поняття «швестицшний потенщал», «шновацшний потенщал» та «штелектуальний потенщал» унаслщок ix aктуaлiзaцiï через зростання ролi iнновaцiйно-iнвестицiйниx процеЫв у розвитку економiки.
Ознaченi потенщали характеризуються складшстю та комплекснiстю i розглядаються на макро-, мезо- та мiкрорiвняx.
На мaкрорiвнi iнвестицiйний потенщал включае в себе показники полпичного (включаючи законодавство), економiчного та сощального середовища для iнвестицiй. Засоби мaкроекономiчного характеру втiлюються в державних заходах щодо пiдвищення привaбливостi iнвестицiй в шновацп.
Пiдxоди до aнaлiзу швестицшного потенцiaлу на мезорiвнi е подiбними до пiдxодiв на мaкрорiвнi. Характерною особливштю е те, що у вЫх регiонax дiе однакове законодавче поле ^i змiнaми лише для ВЕЗ та ТПР), а бшьшу роль на регiонaльному рiвнi починають вiдiгрaвaти безпосереднi стосунки iнвесторiв з регюнальною владою.
На мiкрорiвнi швестицшний потенщал проявляе себе через двосторонш вщносини iнвесторa та конкретних державних оргашв, господарюючих суб'ектiв-постaчaльникiв, бaнкiв, а також профспшок та трудових колективiв приймaючоï сторони. На цьому рiвнi вiдбувaеться так звана конкретизaцiя узагальнено1' оцiнки iнвестицiйного потенцiaлу пiд час реальних економiчниx, правових, культурних вщносин iноземноï фiрми з новим для не] середовищем. Мiкроекономiчними iнструментaми користуються iноземнi iнвестори, з метою пристосування до умов кнуючого середовища.
У поеднанш статистичних i експертних ощнок деякi методики передбачають, з одного боку, aнaлiз потенцiaлу - швестицшного та штелектуального, тобто мaсштaбiв бiзнесу, до яких готовий регiон, з шшого боку - рiвень швестицшного ризику, тобто наскшьки ризиковано цей бiзнес розгортати.
Серед iншиx, зокрема, слщ вiдзнaчити методику, запропоновану рейтинговою агенщею «Експерт РА», вiдповiдно до яко], як основнi склaдовi швестицшно] привaбливостi регiонiв прийнятi двi характеристики: потенщал швестицшний та штелектуальний (об'ективш можливост краши чи регiону) та швестицшний ризик (умови дiяльностi iнвесторiв).
При розрахунку iнтегрaльного рейтингу кожного репону використовуеться поеднання складових потенщалу та ризику. У площинi ризик-потенщал зaдaнi тaкi градац^':
потенцiaл: високий (цифрове позначення 1), середнш (2) i низький (3);
ризик: низький (л^ерне позначення А), середнш (В), високий (С) i дуже високий (D).
Вщповщно рейтинг кожного репону позначаеться буквено-цифровою комбшащею, що вказуе на область у згаданих вище координатах.
Взаемозв'язок швестицш, ризику i потенщалу характеризуеться мюцем кожного репону в координатнш площиш, по осi ординат яко] вiдклaденi сумaрнi iнвестицiï, що припадають на 1% потенцiaлу регiону, а по оа абсцис - шдекс iнвестицiйного ризику.
Загалом единоï зaгaльновизнaноï методики оцiнки потенцiaлу не юнуе. На основi aнaлiзу iснуючиx методик можна видшити декiлькa пiдxодiв до його ощнки [2].
Пеpший - звyжений, який базyeться на аналiзi oбмеженoï кiлькoстi пoказникiв: наявгост закoнoдавчих yмoв для iнвестyвання, piвня пoлiтичнoï стабiльнoстi, а такoж деяких макpoекoнoмiчних пoказникiв.
Дpyгий - poзшиpений, фактopний. Biн базyeться на oцiнцi кoмплексy фактopiв, якi впливають на швестицшний пoтенцiал. Oсoбливiстю йoгo e те, щo в даний час ще не сфopмoваний oстатoчний пеpелiк цих фактopiв. Пpи цьoмy юнуе pяд фактopiв, щo пpисyтнi в класифшаци пpактичнo всiх автopiв.
Зведений шказник oцiнки пoтенцiалy не мoже служити oднoзначним кpитеpieм спpиятливoстi riei' абo iншoï гoспoдаpськoï системи для вкладення iнвестицiй. Biн звичайнo дoпoвнюeться iнфopмацieю npo poзвитoк тих абo iнших фактopiв, щo здiйснюють вплив на стан та динам^ пoтенцiалy. Але пpи пpийняттi piшення щoдo oб'eкта вкладення iнвестop opieнтyeться на свш вибip фактopiв.
Тoмy пpoпoнyeмo пopяд з iншими викopистoвyвати дифеpенцiйoваний пiдхiд oцiнки пoтенцiалy з гозици piзних типiв iнвестopiв, якi мають piзнi цiлi i зважають на неoднакoвий набip фактopiв пpи oцiнцi пoтенцiалy oб'eкта iнвестyвання.
Дo пеpеваг фактopнoгo метoдy мoжна вiднести: вpахyвання взаeмoдiï багатьoх фактopiв, iepаpхiчнiсть та дифеpенцiйoваний пiдхiд дo аналiзy piзних piвнiв нацioнальнoï екoнoмiчнoï системи, викopистання статистичних даних, якi нiвелюють сyб'eктивiзм експеpтних oцiнoк.
Тpетiй пiдхiд - фактopнo-pизикoвий. Цей пiдхiд дoзвoляe oцiнити пpивабливiсть теpитopiï для iнвестyвання за дoпoмoгoю двoх складoвих oцiнки: пoтенцiалy та pизикy.
Четвеpтий пiдхiд - pизикoвий. Пpихильники цьoгo пiдхoдy як паpаметpи, щo хаpактеpизyють iнвестицiйне сеpедoвище, викopистoвyють oцiнкy лише iнвестицiйних pизикiв. Iнвестицiйний pизик хаpактеpизye iмoвipнiсть швшго абo часткoвoгo недoсягнення pезyльтатiв швестицшних пpoектiв, втpати iнвестицiй i дoхoдy вiд них y певнoмy сеpедoвищi, пoказye, чoмy не слiд (чи слщ) iнвестyвати в даний пpoект, pегioн, галyзь чи кpаïнy.
Швестицшний pизик визначаеться як мoжливiсть знецшювання капiтальних вкладень в pезyльтатi дш opганiв деpжавнoï влади i yпpавлiння чи як пеpедбачyвана ймoвipнiсть того, щo pеальнi дoхoди вiд iнвестyвання 6удуть нижчими за oчiкyванi.
Стутнь pизикy залежить вiд пoлiтичнoï, сoцiальнoï екoнoмiчнoï, екoлoгiчнoï, кpимiнальнoï ситуацп', щo зyмoвилo пoдiл загальнoгo некoмеpцiйнoгo швестицшшго pизикy на: екoнoмiчний, фiнансoвий, шл^ичний, закoнoдавчий, сoцiальний, кpимiнoгенний та екoлoгiчний, кoжний з яких хаpактеpизyeться певшю гpyпoю пoказникiв.
Oскiльки pизики - дoсить складна екoнoмiчна категopiя, то ix oцiнка пoвинна пpoвoдитись кoмплекснo. Iснye декiлька метoдiв oцiнки абo вимipювання pизикiв, сеpед яких oснoвними, на наш пoгляд, мoжна назвати таю [3]:
метод аналoгiй складаеться з вивчення дoсвiдy iнвестyвання, oцiнки pезyльтатiв pеалiзoваниx пpoектiв та екстpапoляцiï ïx на пеpспективy;
метoд мoделювання rpyнтyeться на теopiï irop. Пштетичний iнвестицiйний пpoект (мoдель) «пpoгpаeться» з метою визначення pеакцiï сеpедoвища та мoжливиx наслiдкiв;
демoнстpацiйний метoд дoзвoляe визначити сyспiльнy думку стoсoвнo швестицшшго пpoектy та з'ясувати кoлo мoжливиx пoтенцiйниx yчасникiв;
метoди математичнoï статистики дoзвoляють з'ясувати ймoвipнiсть настання годи. Oскiльки pизик е сyпyтникoм будь-я^го ваpiанта вкладення iнвестицiй, poзpаxyнки пpoвoдяться з метoю мiнiмiзацiï мoжливиx збитюв, тoбтo визначаеться ймoвipнiсть piвня втpат, ймoвipнiсть тoгo, щo вoни не будуть вище певнoгo piвня, який е ^ийнятним для iнвестopа. no сут^ метoди математичнoï статистики являють сoбoю математичне забезпечення метoдy аналoгiй.
Таким чинoм, на oснoвi пpoведенoï oцiнки pизикy пpoвoдиться цiлеспpямoваний шшук i opганiзацiя poбoти щoдo дoдаткoвoгo oтpимання пpибyткy (вигpашy) та зниження piвня мoжливиx втpат y npo^ri pеалiзацiï фiнансoвo-гoспoдаpськиx piшень. А це oзначаe, щo iнвестop, який вкладатиме кoшти в певнi piшення, швинен мати iнфopмацiю npo мoжливi непеpедбаченi втpати чи дoдаткoвi пpибyтки, тобто oцiнити пoтенцiал та pизикoванiсть ^oro piшення [3]. Oб'eктoм yпpавлiння в та^му pазi виступае pизик вщхилення вiд запланoваниx pезyльтатiв. Ризик визначаеться таким сшввщшшенням:
R = f(P, I),
де R - pизиковa подiя;
P - вipогiднiсть ïï появи;
I - вaжливiсть таслщюв y випaдкy появи ризиково1' подп.
Можнa скaзaти, що в процес iнвестyвaння piвень ризику вiддзеpкaлюe yявлення iнвестоpa про потенцiaл об'eктa кaпiтaловклaдень. Тобто чим бiльший потенцiaл вбaчae iнвестоp, тим бiльшим буде piвень ризику Ha який вiн готовий i™, звичaйно вpaховyючи ряд шших фaктоpiв. Пiд потенцiaлом об'eктa кaпiтaловклaдень iнвестоp мae Ha yвaзi iнтелектyaльний кaпiтaл, який можливо конвеpтyвaти в прибутки aбо, iншими словaми, кaпiтaлiзyвaти. Поняття «iнтелектyaльний кaпiтaл» зaзвичaй визнaчaeться як «^araiCTb системи (деpжaви, регюну, пiдпpиeмствa, оpгaнiзaцiï i т.п.) зтаходження yнiкaльних piшень для досягнення зтачних pезyльтaтiв y гaлyзi нayки, техшки, технологи, в дyховно-моpaльнiй сферЬ [4].
Суть iнтелектyaльного кaпiтaлy як економiчноï кaтегоpiï можнa визнaчити як систему вщносин piзних економiчних сyб'eктiв з метою paцiонaльного, стiйкого його вщтворення нa основi прогресивного розвитку тауки з метою виpобництвa конкретних товapiв, послуг, доходiв, пiдвищення життевого piвня, виpiшення проблеми неpiвномipностi свiтового тa pегiонaльного розвитку нa основi пеpсонiфiковaних економiчних iнтеpесiв сyб'eктiв [5].
Iнтелектyaльний кaпiтaл, pозвивaючись нa основi попередшх форм кaпiтaлy, вбиpae в себе ïx основнi влaстивостi тa одночaсно мae влaсний змiст, який визнaчaeться специфiкою його фyнкцiй:
нaявнiсть тa прогресуючий розвиток iнтелектyaльноï влaсностi;
стaновлення кpеaтивного типу мислення пpaцiвникiв, пщприемщв, нayковиx дiячiв, кеpiвного склaдy, який формуе тa pеaлiзye основнi моделi вiдтвоpення кожноï конкpетноï економiчноï системи тa ïx сyкyпностi;
пеpевaжне фоpмyвaння в дaнiй системi кaпiтaлy iнтелектyaльного центру, який поступово охоплюе всю сукупшсть фaктоpiв виpобництвa, pозподiлy, обмiнy тa споживaння.
Сyчaсними фоpмaми мaтеpiaлiзaцiï iнтелектyaльного кaпiтaлy сьогоднi е мaтеpiaльнi фaктоpи виpобництвa, пpaцi - ттенти, лiцензiï, ноy-xay, моделi, пpогpaми i т.п., попит та якi все бшьш зpостae y всix сфеpax життeдiяльностi сyспiльствa тa його суб'екив (див. рисунок).
4 4 База [К 4
Бласшсть сгруктури Власшсть
(,гт],и:гы™с1ъа; [H^nLnjyia
держявного органу i т.п.) íuu. i.dfJ ¡ i и 1
Рисунок. Основт формы штелектуального капталу
1нтелектуальний каттал здiйснюе завершений процес руху, формуючи, доповнюючи, реалiзуючи себе як систему. Значна частина циклу руху штелектуального катталу пов'язана з використанням швестицшних кошив, але вiддача вщбуваеться не вiдразу. Лише на стадiях матерiалiзацil капiталу створюються можливостi окупност витрат, отримання прибуткiв.
1нвестицп в штелектуальний капiтал мають ряд особливостей, яю вiдрiзняють !х вiд шших видiв iнвестицiй.
1. Вiддача вщ iнвестицiй в iнтелектуальний капiтал безпосередньо залежить вiд тривалостi працездатного перюду його носiя.
2.1нтелектуальний каттал пщдаеться не тiльки фiзичному i моральному зносу, але водночас мае здатшсть накопичуватись та примножуватися.
3. Пвд час накопичення iнтелектуального катталу його доходшсть пiдвищуеться до певного рiвня, обмеженого верхньою межею - активною трудовою дiяльнiстю, а поим рiзко знижуеться.
4. Далеко не вс швестицп в людину можуть бути визнаш iнвестицiями в штелектуальний каттал, а лише ri, яю суспiльно доцiльнi та економiчно ефективш.
5. Характер та види вкладень в людину зумовленi iсторичними, нащональними, культурними особливостями i традицiями.
6. Щодо швестицш в iншi рiзнi форми капiталу, то швестици в штелектуальний каттал е найбшьш вигщними як з точки зору iндивiдуума, так i з точки зору всього суспшьства.
1нтелектуальний капiтал починае працювати на благо регiону тшьки при його освоеннi, а освоення штелектуального катталу (воно буде втшюватися у використанш знань населення у виробнищш, створеннi та реалiзацil наукових розробок) можливе лише за наявност iнвестицiй у нього.
У таких умовах перед обома сторонами (маються на увазi швестор та рецитент) постае питання про необхiднiсть адекватное' оцiнки iнтелектуального капiталу з метою залучення iнвестицiй для подальшого розвитку. При цьому, як будь-яка вартють, основа вартост iнтелектуального капiталу визначаеться необхщшстю вiдтворення штелектуально1 власностi, з одного боку, а з шшого - необхщшстю отримати вщповщну вщдачу вiд використання ll в процес вiдтворення.
В оцiнцi iнтелектуального потенщалу як особливо1 форми капiталу юнуе одна досить серйозна проблема, яка до цього часу залишаеться невиршеною. Справа в тому, що в штелектуального потенщалу на вiдмiну вщ матерiальних факторiв процес знецiнення вщбуваеться за шшим алгоритмом. Крiм того, в бшьшост випадкiв iнтелектуальний каттал не пщдаеться повному знещненню.
Найбшьш повний та ч^кий огляд методiв оцiнки iнтелектуального капiталу проведено Карлом-Ержом Свейбi, де вiн видiляе 25 методiв, згрупованих у 4 категорп [7]:
Методи прямого вимiрювання штелектуального катталу - Direct Intellectual Capital methods (DIC). У цю категорго входять вс методи, якi грунтуються на щентифшаци та оцiнцi в грошовому е^валени окремих активiв або окремих компонентiв iнтелектуального капiталу. Шсля того як проведено оцiнку окремих компоненив iнтелектуального капiталу, виводиться штегральна оцiнка iнтелектуального капiталу. При цьому зовам не обов'язково ощнки окремих компоненив додаються, можуть бути застосоваш й бiльш складнi формули.
Методи ринково1 капiталiзацil - Market Capitalization Methods (MCM). Розраховуеться рiзниця мiж ринковою капiталiзацiею компанil та власним кашталом ll акцiонерiв. Отримана величина розглядаеться як вартють ll штелектуального катталу або нематерiальних активiв.
Методи вiддачi на активи - Return on Assets Methods (ROA). Сшввщношення середнього доходу компани до вирахування податкiв за певний перiод та матерiальних активiв компанil -ROA компанп - порiвнюеться з аналопчним показником для галузi взагалi. Для розрахунку середнього додаткового доходу вщ iнтелектуального капiталу отримана рiзниця множиться на матерiальнi активи компанil. Далi шляхом прямо1 капiталiзацil або дисконтування отриманого грошового потоку можна розрахувати вартють iнтелектуального капiталу компанil.
Методи пщрахунку балiв - Scorecard Methods (SC). щентиф^ються рiзнi компоненти нематерiальних активiв або iнтелектуального капiталу, генеруються та додаються шдикатори й вдекси у виглядi пiдрахунку балiв або як графи. Застосування SC-методiв не передбачае
отримання грошово1 оцiнки iнтелектуального капiталу. Ц методи подiбнi до методiв дiагностичноl шформацшно1 системи.
yci вiдомi методики ощнки iнтелектуального капiталу легко розподшяються за чотирма перерахованими категорiями. При цьому слщ вiдзначити вiдносну близькють DIC та SC-методiв, а також МСМ та методiв ROA. У перших двох випадках рух здшснюеться вщ щентифшаци окремих компоненив iнтелектуального капiталу, у другому - вщ iнтегрального ефекту.
Методи типу ROA та МСМ-методiв, якi передбачають грошовi оцiнки, кориснi при злиттях компанш, в умовах купiвлi-продажу бiзнесу. Вони можуть бути використанi для сшв-ставлення компанiй у межах одше! галузi. Також вони дуже практичш для шюстраци фшансово1 вартост нематерiальних активiв. I нарештi, вони грунтуються на сталих правилах обл^, !х легко iнтерпретувати професiйним бухгалтерам. Основним недолгом можна вважати те, що !х застосування неможливе для некомерцшних органiзацiй, внутрiшнiх пiдроздiлiв, оргашзацш суспiльного сектору та на макро-, мезорiвнях. Це особливо правильно для МСМ-методiв, якi можуть застосовуватись тшьки до публiчних компанiй (а це лише перспектива для Украши).
Перевагами дiагностичноl шформацшно1 системи та SC-методiв е те, що вони можуть застосовуватись на будь-якому з рiвнiв економiчного суб'екта. Вони працюють ближче до поди, тому отримане повщомлення може бути бшьш точним за суто фшансовий вимiр. Вони мають велику практичну цiннiсть для некомерцшних оргашзацш, внутршшх пiдроздiлiв та оргашзацш суспшьного сектору, а також на на макро-, мезорiвнях та з еколопчною, соцiальною метою. 1х основними недолжами е те, що iндикатори е контекстними та повиннi бути налаштоваш вiдповiдним чином до конкретних умов та з певною метою, що спричиняе ряд труднощiв для сшвставлення. Крiм того, цi методи досить новi та неоднозначно сприймаються суспiльством i менеджерами, якi звикли розглядати все з суто фшансово1 точки зору. А комплекснi пщходи породжують великi масиви даних, як важко пiддаються аналiзу та сшвставленню.
Висновки. Можна впевнено сказати, що у процес залучення iнвестицiй ощнка iнтелектуального капiталу мае вирiшальне значення, оскшьки досвiдчений iнвестор буде сшввщносити супутнi ризики з наявним потенщалом об'екта iнвестування. 1нтелектуальний капiтал виступае особливою формою потенцiалу, втiлюе можливост та ризики, одночасно вiддзеркалюючи очжування iнвестора.
Л1тература
1. Колесникова Н.А. Финансовый и имущественный потенциал региона: опыт регионального менеджмента. - М.: Финансы и статистика, 2000. - 240 с.
2. Гришина И., Шахназаров А., Ройзман И. Комплексная оценка инвестиционной привлекательности и инвестиционной активности // Инвестиции в России. - 2001. - №4. - С. 5-16.
3. Пересада А.А. Управлшня швестицшним процесом. - К.: Лiбра, 2002. - 472 с.
4. Руткевич М.Н., Левашов В.К. О понятии интелектуального капитала и способах его измерения // Науковедение. - 2000. - №1. - www.auditorium.ru.
5. Эскиндаров М.А. Развитие корпоративных отношений в современной российской экономике. - М.: Республика, 1999. - 368 с.
6. Ткаченко В.А. 1нтелектуальний потенщал в основi розвитку виробничих сил i виробничих вщносин: моногр. -Д.: Монолит, 2008. - 274 с.
НадШшла до редакцП 21.04.2009 р.
