CC BY
42
О.В. Шинкарюк, к.е.н., О.1. Кушлак
ОЦ1НКИ М1ЖНАРОДНОГО ДОСВ1ДУ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ М1ЖБЮДЖЕТНИХ ТРАНСФЕРТ1В (У КОНТЕКСТ1 ПОБУДОВИ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛ1ННЯ РЕГ1ОНАЛЬНИМ ЛЮДСЬКИМ РОЗВИТКОМ)
Перехiд у системi державних фшанав Укра!ни вiд «управлшня бюджетними ресурсами» до «збалансованого управлiння сталим розвитком держави на основi нащонально! системи щнностей» здiйснюeться з використанням програмно-цiльового методу в бюджетному процес шляхом, по-перше, впровадження цшьових проектiв та бюджетних програм для до-сягнення обгрунтованих очiкуваних результат та суспiльних цiнностей; по-друге, досягнення збалансованостi бюджету завдяки визначенню стратепчних прiоритетiв розвитку [1].
Упровадження оновленого Бюджетного кодексу Укра!ни (2010 р.) мало бути спрямоване на використання категорш «ма-триця природи», «мистецтво життя» та «розвиток екоспшьнот» при формуванш нового бюджетного механiзму збалансованого управлшня сталим розвитком держави на основi «Нащонально! системи цiнностей Украши» [2].
Такий методолопчний пiдхiд забезпечив би збереження рiзноманiтних iндивiдуальних особливостей населення кожного регюну, його моральних засад: духовностi й освiченостi, юто-рично! спадщини i територiальноl цшшноси, звича1в i традицiй, культури i свiтогляду, мирного менталiтету та етичних щннос-тей, а також взаемообумовленого емерджентного розвитку регь онiв держави як единого оргашчного цiлого [3].
© О.В. Шинкарюк, О.1. Кушлак, 2014
Збалансоване управлшня сталим розвитком держави на основi системи нацiональних цiнностей передбачае в май-бутньому визначення того, щоб видатки на утримання i вщтво-рення матерiальноl бази сощально! сфери та iнфраструктури конкретного регюну забезпечувались власними фiнансовими ресурсами, акумульованими в мiсцевому бюджетi, а трансферти з державного бюджету призначались би в основному для забез-печення единих стандартiв якостi життя населення держави в рiзних регюнах шляхом спiвфiнансування вiдтворення матерь ально! бази сощально! сфери (табл. 1).
Таблиця 1
Розподш видаткових повноважень мгсцевих оргашв влади у фтансуванш регюнального людського розвитку
Видатков1 повноваження у структур! територ1альних вщтворювальних процеав Адтшстративно-територ1альний ршень
область район мпсто,село, селище
Освгга Вища та тслядипломна освгга +++* Дошкшьна, позашкшьна, загальна серед- ня освгга +++
Професшно-техшчна освгга та для громадян, яю потребують сощально! допомоги [ реабштацп ++
Охорона здоров'я +++ ++ +
Сощальний захист [ сощаль-на допомога + ++ +++
Житлово-комунальне госпо-дарство + ++ +++
Культура, мистецтво [ ЗМ1 + ++ +++
Ф1зична культура [ спорт + ++ +++
Зв'язок, телекомунжацп та шформащя ++ ++ ++
Виробнича та дорожньо-транспортна шфраструктура ++ ++ ++
Комплексне природокорис-тування та охорона навко-лишнього природного сере-довища ++ ++ ++
+ - часткове фшансування (до 30%); ++ - спшьне фшансування (до 50%); +++ - провщне фшансування (бшьше 70%).
Прагнення до побудови в Укрш'ш ефективно! системи вза-емовiдносин мiж органами рiзних рiвнiв у бюджетнiй сферi та бажання уникнути економiчно необгрунтованих, неправильних рiшень спонукае до вивчення i позитивного, i негативного мiж-народного досвiду як в оргашзацп мiсцевих фiнансiв, так i у формуванш мiжбюджетних трансфертiв.
Будь-яка бюджетна система мае бути зорiентована на ви-рiшення завдань щодо будiвництва системи, яка б вiдповiдала таким основним вимогам: сощальна справедливiсть, економiчна ефективнiсть, полiтична стабiльнiсть.
У рiзних крашах iснують рiзноманiтнi умови (адмшютра-тивнi, соцiальнi, нацiональнi, культурнi, юторичш), якi вплива-ють на побудову взаемовщносин рiзних рiвнiв влади в бюджет-нiй сферi. Залежно вщ цих умов кожна краша по-своему вирь шуе питання побудови мiжбюджетних вiдносин.
Слiд зазначити, що вихщш пропорци розподiлу доходiв мiж рiвнями бюджету залежать, головним чином, вщ таких чинникiв, як вертикальний розподш видаткових повноважень i ступiнь нерiвностi подушових бюджетних доходiв адмшютра-тивно-територiальних утворень. Цими чинниками i визначаеть-ся потреба в концентраци кошив у бюджетi вищого рiвня для здшснення механiзму вирiвнювання.
Новим тдходом до надання бюджетних трансфертiв у ев-ропейських крашах стало використання дотацш, заснованих на результатах виконання певних програм, а не здшснення фшан-сування в межах визначено! суми. Це, наприклад, дотацil л^-вальним закладам з урахуванням кшькоси лiкувальних процедур, школам - на основi результатiв iспитiв, мшцевому гро-мадському транспорту - за ефектившстю пасажиро-кiлометрiв.
Такий принцип функщонування бюджетних трансфертiв дае змогу досягти вищо! якостi послуг, що надаються мiсцевою владою, проте вiн передбачае постшний контроль.
В Украlнi запропоновано розробляти Нащональну та регi-ональш програми людського розвитку, ознаками видшення пiд-
програм яких е вщповщш аспекти людського розвитку та на-прями сощальних послуг [2].
У зв'язку з цим доцшьно розглянути мiжнародний досвщ, насамперед кра1н-члешв СС, щодо формування та використання мiжбюджетних трансфертiв з метою розробки науково-методичного забезпечення обгрунтування та контролю вико-нання вiдповiдних завдань Нащонально! та регюнальних програм людського розвитку в Укрш'ш.
Серед 11 принципiв реформування мiсцевого самовряду-вання та територiальноl оргашзаци влади в Укра1ш головними е таю: правова, оргашзацшна та фшансова спроможнiсть мкце-вого самоврядування; державна пiдтримка мiсцевого самовря-дування; партнерство мiж державою та мшцевим самовряду-ванням; сталий розвиток територш.
Практична реалiзацiя цих принципiв сприятиме посилен-ню правовой оргашзацшно! та матерiальноl спроможностi тери-торiальних громад, оргашв мшцевого самоврядування, про-вадженню 1х дiяльностi з дотриманням принцитв та положень Свропейсько! хартil мюцевого самоврядування [3].
Широке за своею сутшстю поняття «трансфертнi платежi» у бюджетнш сферi трансформуеться та конкретизуеться за до-помогою поняття «субсидп». У кожнiй краlнi е своя специфжа у наданнi субсидiй, проте всi !х рiзноманiтнi види можна об'еднати у двi основнi групи: безумовнi (або загальнi) та умо-внi (або спецiальнi).
Одним iз видiв мiжбюджетних трансфертiв у зарубiжних кра!нах е бюджетнi гранти. Основна вщмшшсть грантiв вiд субсидiй полягае в тому, що вони мають одноразовий етзодич-ний характер, тодi як бюджетнi субсидil характеризуються сис-тематичнiстю надання i е постшною невiд'емною складовою процесу бюджетного регулювання.
Основнi вимоги до побудови системи мiжбюджетних трансфертiв були сформульоваш Дж. МакМастером. На його думку, ця система мае:
урахувати вщмшност у фiнансових потребах територш за умов визначено! сфери 1х вiдповiдальностi;
компенсувати вiдмiнностi мiж урядами одного рiвня щодо потенцшно! можливост фiнансування видаткiв;
створити стимули для зростання ступеня використання мiсцевими органами влади власного дохiдного потенцiалу; бути стабшьною та передбачуваною;
не заохочувати немотивоване витрачання суспшьних ко-
штiв.
У захщнш лiтературi видiляють кiлька пщстав для запро-вадження системи мiжбюджетних трансфертiв: фiскальна незбалансованiсть по вертикали вiдновлення горизонтального фiскального балансу; гарантоване надання суспiльних благ; внесок у пол^ику стабЫзацп, економiчний розвиток i ма-кроекономiчнi цiлi.
Але досвщ зарубiжних кра!н не дае однозначно! вщповвд на питання про частку трансфертiв у доходах бюджету. Рiзнi кра!ни по-рiзному вирiшують цю проблему.
У таких економiчно розвинутих кра!нах, як Францiя, Н> меччина та Великобриташя, спостерiгаеться висока диферен-щащя показника питомо! ваги трансфертiв у доходах мюцевих бюджетiв - 27; 45 та 77 % вщповщно. У той же час у доходах мюцевих бюджеив Iсландi!, 1спани та Швецi! мiжбюджетнi трансферти складають 10; 12 та 14 % вщповщно. Це поясню-еться значним впливом способу оргашзаци мiжбюджетних вщ-носин у кра!нi на мехашзм надання та використання мiжбюд-жетних трансферов.
Мiжнародний досвiд доводить, що найефектившшим е розподiл мiжбюджетних трансферов на базi формули. Взагалi шнуе декiлька типiв формул розподiлу:
формули, що враховують потреби у видатках та фiнансовi можливостi;
формули, що враховують лише вирiвнювання фiнансових можливостей;
формули, що забезпечують розподш вирiвнюючих трансферов у рiвних частинах на душу населення.
Формули першого типу створюють можливост для пов-ного вирiвнювання. Вони найскладнiшi та, можливо, найточш-шi, але потребують найбшьшо! кiлькостi даних. Формули двох шших типiв iгнорують основний аспект (потреби у видатках або фiнансовi можливосО), але потребують значно меншого обсягу даних. Традицшно бюджетнi трансферти подшяються на три види: дотаци, субвенцп, субсиди.
Проте лише останнiм часом з'явилися спроби чiтко роз-межувати цi види, спираючись на яю, можна зробити висновок: у рiзних крашах один i той самий вид бюджетних трансферов може називатися по^зному.
Так, у деяких крашах бюджетнi дотаци складаються з к> лькох рiзних трансфертiв, що надаються за певних умов мюце-вим громадам.
У крашах iз ринковою економжою регiональнi бюджети мають досить значну дохiдну частину, але недостатню для за-безпечення регiону. Тому з вищих бюджетiв видiляються дотаци, субвенци та надаються субсиди.
У деяких крашах бюджетнi дотаци складаються з кiлькох рiзних трансферов, що надаються за певних умов мюцевим ко-лективам: у Роси - це бюджетна дотацiя, федеральний трансферт; у Франци - глобальна дотащя на функцiонування, дотащя на компенсацiю податкових пiльг та зниження ставок оподатку-вання, фонд компенсаци ПДВ
В iнших крашах - це один трансферт, який, щоправда, може називатися по^зному:
ФРН - додатковi дотаци для земель та ключовi дотаци для комун;
Польща - генеральна субвенцiя;
Швецiя - незв'язана субсцщя;
Латвiя - бюджетна субсцщя мала лише один термш «бюджетнi субвенци», яким (за змютом) називали бюджетнi
дотaцiï; з 1996 p. вш був зaмiнений нa бiльш aдеквaтний -бюджетта дотaцiя.
Тaке сaме pозмaïття xapaктеpне i для субсидiй: ФРН - «допомога», «дотaщя»;
Фpaнцiя - спещэльш субвенци, глобaльнa дотaцiя та устaткувaння;
Польщa - спецiaльнi дотaцiï (нa сaмостiйно pозpобленi пpогpaми видaткiв);
Швецiя - цiльовi субсиди. Бюджетш субвенцiï виступaють: у Росiï пщ цieю нaзвою; у ФРН - цiльовi дотaцiï для комун; у Фpaнцiï -глобaльнa дотaцiя нa децентpaлiзaцiю; у Польщi - спецiaльнi дотaцiï (згiдно iз зaконодaвством тa пеpедaними вiд деpжaви зaвдaннями); у Лaтвiï - бюджетнi гpaнти; у Литвi - спецiaльнi субсидп.
Клaсифiкaцiю зa змiстом основниx видiв пpямиx бюджет-ниx тpaнсфеpтiв, що пpaктикуються у piзниx кpaïнax, нaведено в тaбл. 2.
У зaконодaвствi pозглянутиx ^arn не дaeться pозгоpнуто-го визтачення кожного з видiв пpaктиковaниx бюджетнж тpaн-сфеpтiв, a вкгзуеться лише те, з якою метою подaeться певний вид допомоги.
Ta^ вiдносно додaтковиx дотaцiй землям Нiмеччини зa-знaчено, що Федеpaцiя зa paxунок сво!^ кошОв нaдae слaбким у фiнaнсовому вщношенш землям дотaцiï для додaткового пок-pиття ïx зaгaльниx фiнaнсовиx потpеб.
В Адмiнiстpaтивному кодексi Фpaнцiï ^о глобгльну до-тaцiю нa децентpaлiзaцiю скaзaно лише те, що вота нaдaeться для компенсaцiï витpaт ^и пеpедaчi повновaжень «звеpxу вниз», якщо видaтки не компенсуються пеpедaчею подaткiв то-що.
Сучасне терм1нолог1чне оформлення трансферт1в у ргзних крагнах
Краша Бюджетна дотацiя Бюджетна субсид1я Бюджетна субвенщя
Росiя Бюджетна дотащя. Федеральний трансферт Чиста взаеморозра-хунки Бюджетна субвенцiя
ФРН
земл1 Додатков1 дотаци Допомога на швес-тици. Дотаци на виконан-ня спiльних завдань.
комуни Ключов1 дотаци Допомога на швес-тици. Дотаци на обслуго-вування боргу Цiльовi дотаци
Францiя Глобальна дотацiя на функщонування. Дотация на компенсащю податкових пшьг та знижок податюв. Фонд компенсаци ПДВ Глобальна дотащя на устаткування. Сиещальш субвенци Глобальна дотацш на де^^ра^^та
Польща Субвенцiя генеральна Дотаци на самостш-но розроблеш про-грами видаткв Дотаци на завдання зпдно iз законодав-ством; Дотаци на виконан-ня переданих державою завдань
Швещя Незв'язана субсидш Цiльовi субсиди
Латвш Бюджеты субсиди. Субсиди з фонду виршнювання Бюджетнi гранти. Гранти з фонду виршнювання
Литва Дотаци Спецiальнi субсиди
Конкретш елементи мехашзму надання бюджетних трансферов визначаються або спещальними законами, або найчас-Оше iнструктивними матерiалами Мiнiстерства фiнансiв.
Так, у Франци щорiчно видаеться «Бюджетний путiвник для комун, департаментiв та регюшв», у якому фiксуються умови надання бюджетних трансферов у поточному фшансо-вому роцi та розподш !х загально! суми згiдно iз законом про бюджет на поточний р1к.
У цшому в дослщжуваних кра1нах прямi бюджетнi тран-сферти становлять досить вагому частку доходiв мiсцевих бюд-жетiв.
Причому, як видно з табл. 3, вагомша частка прямих бюджетних трансфертiв мае мiсце у кра1нах унiтарного типу (особливо Франщя, Польща, Латвiя), тодi як у федеративних (ФРН, Росiя) - вона нижче.
Таблиця 3
Ствв1дношення р\зних вид\в трансферт1в, % до доходгв мкцевих групувань
Кра!на Усього У тому числ1
трансферов дотаци субвенци та субсидп
ФРН земл1 8,1 1,4 6,7
комуни 41,6 30,0 10,6
Росiя 20,1 2,4 17,7
Франщя 23,0 15,3 7,7
Швецiя мунщипалп'ети 20 15,0 5,0
Польща 29,2 11,9 17,3
Латв1я 61,7 9,2 52,5
Литва 8,7 5,7 3,0
Джерела фонду прямих бюджетних трансферов наведено в табл. 4.
Формування фонду бюджетних трансферов може здшс-нюватися як:
а) частковi вщрахування вщ одного або деяких податюв, що надходять до держбюджету;
б) щорiчнi асигнування держбюджету;
в) обсяг видатюв мiсцевих колективiв.
Загалом вважаеться, що найстабiльнiшою частиною бюджетних трансфертiв е о, джерело яких прив'язане до доходiв бюджету, хоч повно! стабiльностi такий тдхщ не дае.
Найбiльшу стабшьшсть, з огляду на джерело, мають бюд-жетнi дотаци.
Сучаст джерела фонду трансферт1в у р\зних крагнах
Краша Види трансферов Джерела трансферов
ФРН Додатков1 дотаци. Допомога на швестицп. Дотаци на виконання спiльних завдань. Структурний фонд 2% суми ПДВ, сплачуеться з федерально: частки залежно вщ мiсцевих видатюв
Росш Бюджетна дотащя. Бюджетт субвенци. Федеральний трансферт. Чиста взаеморозрахунки Бюджетнi асигнування. 15% надходжень до держбюджету. Залежно вщ мiсцевих видатюв
Франщя Глобальна дотащя на функщонування. Дотаци на компенсащю податкових пшьг. Глобальна дотащя на де-централ1зац1ю. Глобальна дотащя на устаткування Компенсащя ПДВ. Спещальт субвенцп Щорiчно шдексована частка ПДВ. Бюджетт асигнування, частка податку на прибуток. Залежно вщ мiсцевих податкш. - // - Частка ПДВ. Бюджетт асигнування; залежно вщ мюцевих податкш
Швещя Незв'язан субсиди. Цiльовi субсидц Бюджетнi асигнування. Згiдно з мюцевими видатками
Польща Загальт субвенцп. Цiльовi дотаци Частка до бюджетних видатшв держави Бюджетнi асигнування; залежно вщ мiсцевих видатюв
Латв1я Бюджетнi субсиди . Субсиди з фонду вирш-нювання Цiльовi гранти Бюджетнi асигнування. Частка прибуткового податку. Бюджетнi асигнування
Литва Бюджетнi дотаци. Спецiальнi субсиди Бюджетт асигнування. - // -
Що стосуеться зв'язаних прямих бюджетних трансферов, то найбшьш тдходящим для них джерелом е видатки бюджету залежно вщ обсягу мшцевих видаттав.
Так, краши з трансформащйною економшою (Латв1я, Литва, Украша) не в змоз1 забезпечити стабшьного джерела трансферов, а тому вщдають перевагу асигнуванням, обсяг яких залежить вщ можливостей бюджету та поличного фактора.
Св1това практика видшяе таю методи розпод1лу трансферов:
а) пропорцшно фшансовш сил1 (доходам) мшцевого ко-лективу;
б) багатофакторна формула;
в) компенсащя фактичних видатюв мюцевих колектив1в;
г) як частина р1чного бюджету мшцевого колективу.
Для розподшу бюджетних дотацш найчасОше застосову-ються другий та четвертий методи; для зв'язаних прямих бюджетних трансферов - перший I третш.
Методи розпод1лу бюджетних дотацш, який практикуеть-ся в р1зних крашах, наведено в табл. 5.
Таблиця 5
Сучасш методи розподшу бюджетних дотацт
Краша Види дотацш Методи розподшу
ФРН Додатюж дотаци Частина рiчного бюджету - у розмiрi сум, необхiдних для доведення доыдно! бази до середнього рiвня, та як фжсо-ваш суми
Роая Бюджетна дотащя. Федеральний трансферт Частина рiчного бюджету. Формула
Франщя Генеральна дотацш на функщ-онування. Дотацш на компенсащю подат- кових шльг. Фонд компенсаци ПДВ Формула. Зпдно з фактичним розм1ром втрат (компенсацiя). Компенсаци частини видатюв на капiталовкладення
Польща Субвенция генеральна Формула
Швецш Незв'язана субсидiя Формула
Латвш Бюджетнi субсиди . Субсиди з фонду виргвнювання Формула. Формула
Литва Дотаци Частина рiчного бюджету
Oтжe, ^и pозподiлi дотaцiй бiльшicть ^arn нaдae пepeвa-гу фоpмyлaм, о^льки вони дозволяють об'eктивно оц1нити по-тpeбy мicцeвого бюджeтy в цeнтpaлiзовaнiй пiдтpимцi.
Oднaк caмa по ш61 фоpмyлa нe виpiшye пpоблeми, о^ к1льки дyжe вaжливим e ^6íp кpитepiïв, ypaxовaниx y н1й, тa знaчeння ïx вaги. Зa винятком Фpaнцiï тa Швeцiï, в ycix кpaïнax мaло нe щоpiчно вiдбyвaeтьcя пepeгляд тa yточнeння фоpмyл.
Пpотe y Фpaнцiï тa Швeцiï точaтьcя жвaвi cyпepeчки вщ-ноcно пpaвомipноcтi включeння y фоpмyлy пeвниx погазниюв.
Mожнa вид1лити тpи оcновнi ^ичини, чому pозподiл кошт1в нa ошов1 ч1тко1' тa cтaбiльноï фоpмyли e кpaщим, н1ж piшeння пpо pозподiл фiнaнcyвaння нa оcновi cyб'eктивниx cyджeнь eкcпepтiв тa поcaдовиx оаб, яю пpeдcтaвляють дep-жaвнy aдмiнicтpaцiю.
Розподш фiнaнcyвaння нa оcновi фоpмyли, якщо вонa e доcтaтньо cтaбiльною i довeдeнa до вiдомa зaздaлeгiдь, дозво-ляe викоpиcтовyвaти пpинципи довготepмiнового плaнyвaння i допомaгae пpиймaти paцiонaльнi piшeння щодо викоpиcтaння бюджeтy нa мюи^вому piвнi.
розпод1л фiнaнcyвaння нa ошов! фоpмyли допомaгae уникнути звинyвaчeнь щодо полiтичниx чи оcобиcтиx мотив1в, яю б cтояли зa piшeннями ^о pозподiл кошт1в.
У тpaдицiйний отоЫб пpийняття piшeнь вaжко уникнути нeфоpмaльного «тоpгyвaння», i в peзyльтaтi цього винигають cитyaцiï, коли xтоcь отpимye бiльшe pecypciв нe тому, що вш ïx дiйcно (об'eктивно) потpeбye, a тому, що в1н можe кpaщe ap^-мeнтyвaти aбо ^осто pоздiляe пол1тичн1 погляди з тими, xto пpиймae piшeння пpо pозподiл кошт1в.
Щоб викоpиcтaти пepeвaги, згaдaнi вищe, нeобxiдно мaти повнicтю пpозоpy фоpмyлy. Baжливо знaти, чому чacткa мши^-виx бюджeтiв y зaгaльномy фiнaнcyвaннi e caмe тaкою. ^в^ь якщо вонa нe yзгоджeнa з yciмa фaктоpaми, вiдобpaжeними y фоpмyлi, бyдe в1домо мeтy очiкyвaння тa paцiонaльнicть ïï ap-гyмeнтiв.
Cтyпiнь cвободи мicцeвиx оpгaнiв влaди y викоpиcтaннi вepтикaльниx тpaнcфepтiв визнaчaeтьcя cпiввiдношeнням м1ж
зв'язаними прямими бюджетними трансфертами (субвенцп' та субсиди) та незв'язаними. Чим штотшше частка бюджетних до-тацiй у прямих бюджетних трансфертах, тим бшьшу свободу мають мiсцевi колективи.
Дуже часто разом з об'ективними чинниками найвагом> шими тут виявляються пол^ичш, а саме намагання центру за-безпечити собi лояльнiсть регiонiв. Так, у Роси це проявилось у рiзкому зростаннi частки незв'язаних трансферов. Така сама картина у Швеци, хоча тут першорядну роль ввдграли еконо-мiчнi фактори.
У крашах i3 стабiльною економiкою та розвинутими тра-дицiями самоврядування саме бюджетш дотаци вiдiграють го-ловну роль (Имеччина, Францiя, Швецiя), тодi як у крашах, що трансформуються, найчасоше - зв'язанi бюджетнi трансферти (Польща, РоЫя). Також необхiдно вiдзначити, що в крашах уш-тарного типу (Франщя, Польща) мае мюце бшьша частка бюджетних трансфертiв, тодi як у федеративних крашах (Име-ччина, РоЫя) вона нижче.
Загалом про оптимiзацiю може йтися лише в окремш кра-ïнi, хоча тенденщя до глобалiзацiï прямих бюджетних трансферов у свт iснуе. Слщ зазначити, що в багатьох крашах бюджетш дотаци застосовуються як шструмент фiнансового вирiвнювання, хоча останне може здшснюватися i безпосе-редньо мiж територiальними колективами. Найвищого рiвня розбудови цих шструменов досягли ФРН та Швещя.
У крашах, що переживають перюд становлення нових засад мшцевого самоврядування, законодавство вiдрiзняеться бшьшою рiзноманiтнiстю, яка, проте, не позбавляе ïx необхщ-ностi по декiлька разiв переглядати однi й о самi законодавчi акти, поновленi згщно з новими умовами.
У бшьшосо краïн ухвалено закони про мюцеве самоврядування, де визначено фiнансовi засади мiсцевоï влади i види прямих бюджетних трансферов, яю вони можуть отримувати; е також закони про мiсцевi бюджети, де визначаеться дохщна база мiсцевиx колективiв, ïx права на отримання прямих бюджетних трансфертiв.
Oбcяг pecypciв для пpямиx бюджeтниx тpaнcфepтiв y pоз-piзi ïx окpeмиx вид1в визнaчaeтьcя зaконaми пpо бюджeт, як1 пpиймaютьcя щоpiчно. Вони cтвоpюють ноpмaтивнy бaзy ^я-миx бюджeтниx тpaнcфepтiв y кpaïнax, дe поки що нeмae OTe^-aльниx зaконiв щодо окpeмиx ïx фоpм, ane pоблять пpоцec ïx нaдaння ж пepeдбaчyвaним тa нecтaбiльним, оcкiльки в бaгa-тьоx 1З циx ^arn бюджeти мaють вeликi дeфiцити. Ц cкоpочye фiнaнcовi pecypcи для пiдтpимки мicцeвого caмовpядyвaння, a нeгaтивний eфeкт поcилюeтьcя зaтягyвaнням бюджeтниx дeбe-т1В, чacтими коpигyвaннями бюджeтниx видaткiв.
Oднaк y поcтcоцiaлicтичниx кpaïнax тpивae iнтeнcивний пpоцec зaконотвоpчоcтi в ц1й гaлyзi, i чepeз пeвний чac вони мa-тимуть доcить вiдпpaцьовaнy ноpмaтивнy бaзy нaдaння пpямиx бюджeтниx тpaнcфepтiв.
Зa paxyнок тpaнcфepтiв фоpмyeтьcя зтачта чacтинa доxо-д1в мicцeвиx бюджeтiв зapyбiжниx кpaïн: y Pyмyнiï - 79%, Бол-гapiï - 78, Угоpщинi - 66, Лaтвiï - 68, Cловeнiï - 67, Beликобpи-тaнiï - 77, Hiдepлaндax - 60%. У дeякиx кpaïнax тpaнcфepти фоpмyють нeзнaчнy чacтинy доxодiв мicцeвиx бюджeтiв: y Швeцiï - 19%, Фpaнцiï - 25, Aвcтpiï - 35, Дaнiï - 24%.
1нколи cиcтeмa бюджeтниx тpaнcфepтiв доповнюeтьcя го-pизонтaльними бюджeтними тpaнcфepтaми, що xapaктepизyють вiдноcини м1ж бюджeтaми одного piвня. Тaкi cиcтeми гоpизон-тaльного виpiвнювaння icнyють нacaмпepeд y pозвинyтиx ^a-rnax. Haйвищий piвeнь pозбyдови цж iнcтpyмeнтiв доcягнyто в Hiмeччинi тa Швeцiï.
Вжновш. Ефeктивнicть фyнкцiонyвaння cиcтeми м1Ж6Ю-джeтниx тpaнcфepтiв в окpeмиx кpaïнax пpямо пов'язaнa з1 cry-пeнeм доcконaлоcтi тa ycтaлeноcтi ноpмaтивноï бaзи, що ïx pe-гулюють. Piвeнь ноpмaтивноï зaкpiплeноcтi бюджeтниx тpaнc-фepтiв y piзниx кpaïнax дyжe вiдpiзняeтьcя.
Cepeд кpaïн 1З cфоpмовaною ноpмaтивною бaзою, якa ж-peглядaeтьcя дyжe piдко, можнa вiдзнaчити Hiмeччинy, Фpaн-ц1ю тa Швeцiю. Ta^ y Hiмeччинi визнaчeння оcновниx вцщв бюджeтниx тpaнcфepтiв зeмлям зaкpiплeнi в Ocновномy Зaконi (тaк звaнa Фiнaнcовa конcтитyцiя).
У Фpанцiï ошовш види бюджетниx тpанcфеpтiв визнача-ютьcя cпецiальними законами, яю зведенi в Ддмiнicтpативний кодекc з мюцевого cамовpядування.
Bиpiвнювання здiйcнюють або для cтвоpення вciм уча^ никам однаковиx cтаpтовиx умов (виpiвнювання податкового потенщалу), або для забезпечення piвного pозподiлу мiж ними кiнцевиx pезультатiв (доcягнення cтандаpтного piвня отожи-вання деpжавниx поcлуг на вciй теpитоpiï). Тieю чи iншою м> pою вci кpаïни намагаютьcя виpiшувати обидва завдання.
Пpи цьому деpжави з pозвинутою децентpалiзованою rac-темою ^авлшня pоблять наголоc на виpiшеннi пеpшого завдання, тодi як ^аши, що дотpимуютьcя унiтаpниx тpадицiй, -дpугого.
Як cвiдчить поpiвняння меxанiзмiв бюджетного виpiвню-вання, якi заcтоcовуютьcя в piзниx кpаïнаx cвiту, пiдxоди, що викоpиcтовуютьcя в Укpаïнi, мають iз ними багато cпiльного.
Бшьше того, Укpаïна заcтоcовуe pяд елеменов, якi не тiльки дозволяють уpаxувати оcобливоcтi мiжбюджетниx вщ-ноcин в iншиx кpаïнаx, а й забезпечують вищу поpiвняно з ними пpозоpicть у pозподiлi фiнанcовоï допомоги.
Слщ пiдкpеcлити, що виcока pезультативнicть отстеми мiжбюджетниx вiдноcин у pозглянутиx кpаïнаx доcягаeтьcя в pезультатi забезпечення вiдповiдноcтi доxiдниx джеpел видат-ковим потpебам уcix piвнiв бюджетiв.
Сума влаcниx доxодiв бюджету i пеpеданиx тpанcфеpтiв дозволяе повнicтю виконати вcтановленi видатковi зо-бов'язання.
Pозподiл фiнанcовоï допомоги xаpактеpизуeтьcя пpозоpic-тю i cтабiльнicтю меxанiзму виpiвнювання, а пpоцедуpа pозpа-xунку фiнанcовоï допомоги залишаeтьcя незмiнною ^отягом, як мiнiмум, тpьоx-п'яти pокiв. У pезультатi цього кожен cуб'eкт мае можлившть cпpогнозувати cвоï доxоди на майбутш пеpiоди.
Pозмip тpанcфеpту залежить тiльки вiд об'eктивниx чин-ниюв, якi впливають на видатковi потpеби та доxiдний потен-цiал бюджеов, а пpоцедуpа pозpаxунку фiнанcовоï допомоги не
позбaвляe одepжyвaчiв допомоги зaцiкaвлeноcтi y зpоcтaннi влacниx бюджeтниx доxодiв.
Уce вищeзaзнaчeнe зyмовлюe нeобxiднicть доcлiджeння видaтковиx повновaжeнь дepжaвного тa мicцeвиx бюджeтiв щодо людского pозвиткy.
Лiтература
1. Hayково-пpaктичний комeнтap до Бюджeтного кодeкcy Укpaïни [Teкcт] I кол. aвтоpiв [нayк. peдaкцiя В.Ф. Cтоляpо-вa]. - 2-гe вид., доп. тa пepepоб. - К.: даИУ АФУ; УДУФMT, 2011. - 560 c.
2. Oksana V. Shinkaryuk. State administration formation of regional human development in Ukraine. - MEST Journal: Management, Education, Science & Society, Technologies I editor-inchief Zoran P. Cekerevac. - [Stampano izd.]. - Vol. 2, no. 2 (2014). - Belgrade: MESTE NGO: Faculty of Business and Industrial Management of the «Union» University Belgrade; Toronto: SZ & Associates. - Online.
3. Кон^пщя peфоpмyвaння мш^вого caмовpядyвaння тa тepитоpiaльноï оpгaнiзaцiï влaди в Укpaïнi: Pозпоpяджeння Ka-б^ту Miнicтpiв Укpaïни вщ 01.04.2014 p. № 333-p [Елeктpон-ний pecypc]. - Peжим доcтyпy: http:IIzakon4.rada.gov.uaI lawsIshowI333-2014-p.
Надшшла до редакцп 19.11.2014 р.
М.О. Лтьков
МЕХАН1ЗМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРОЕКТ1В ТРАНСКОРДОННОГО СП1ВРОБ1ТНИЦТВА
Розвиток тpaнcкоpдонного cпiвpобiтництвa тa впpовaд-жeння дieвиx мexaнiзмiв його peгyлювaння пpи збepeжeннi rae-цифши caмобyтноcтi кожно1' з1 cтоpiн знaчною мipою дae
© M.O. Шньков, 2014
